Р. Д. Синельников, Я. Р. Синельников, А. Я. Синельников Атлас анатомії людини. Том 1. Український переклад (машинний, з термінною базою) ──────── Сторінка 1 ──────── АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ ──────── Сторінка 2 ──────── Р. Д. Синельников Я. Р. Синельников А. Я. Синельников АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ У чотирьох томах За загальною редакцією доктора медичних наук, професора А.Г. Цибулькіна Видання восьме, перероблене Москва Нова хвиля Видавець Умеренков 2018 ──────── Сторінка 3 ──────── Р. Д. Синельников Я. Р. Синельников А. Я. Синельников АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ Том перший Учення про кістки, з'єднання кісток і м'язи Москва Нова хвиля Видавець Умеренков 2018 ──────── Сторінка 4 ──────── УДК 611+611.1/.8(075.8)(084.42) ББК 28.706 С38 Науковий редактор д-р мед. наук, проф. А. Г. Ц и б у л ь к і н Синельников Р. Д., Синельников Я. Р., Синельников А. Я. С38 Атлас анатомії людини: Навч. посібник: У 4 т. Т. 1. — 8-ме вид., переробл. — М.: РІА «Новая волна» : Видавець Умеренков, 2018. — 488 с.: іл. ISBN 978-5-7864-0275-0 (Новая волна) ISBN 978-5-94368-069-4 (Вид. Умеренков) У першому томі розглянуто вчення про кістки, вчення про з'єднання кісток, учення про м'язи. Відображено взаємовідношення кісткових утворень і м'язів, що до них прикріплюються, а це дає змогу розкрити скелетотопію особливо складних м'язових комплексів. Ілюстративний матеріал представлено рисунками препаратів, спеціально підготовлених для атласу, і рентгенограмами. Анатомічні терміни подано відповідно до Міжнародної анатомічної термінології (М., Медицина, 2003), ті, що до неї не ввійшли, наведено в авторській редакції. Призначено для студентів медичних вишів і фахівців різного медичного профілю. УДК 611+611.1/.8(075.8)(084.42) ББК 28.706 ISBN 978-5-7864-0275-0 (т. 1) (Новая волна) ISBN 978-5-94368-069-4 (т. 1) (Вид. Умеренков) ISBN 978-5-7864-0274-3 (Новая волна) ISBN 978-5-94368-068-7 (Вид. Умеренков) © Синельников Р. Д., Синельников Я. Р., Синельников А. Я., 2018 © Оформлення. ТОВ «РІА «Новая волна», 2018 © Оформлення. Видавець Умеренков, 2018 ──────── Сторінка 5 ──────── Зміст Від видавництва 8 Передмова 8 Передмова до першого тому 9 Відомості, потрібні для користувачів Атласу 10 Список скорочень 12 13–164 Учення про кістки остеологія — Osteologia Загальні положення 14 Загальні відомості про розвиток кісткової тканини 19 Кістки тулуба 19 Загальні відомості про розвиток кісток тулуба 19 Хребтовий стовп 21 Хребтовий стовп загалом 21 Хребці 23 Шийні хребці 25 Грудні хребці 31 Поперекові хребці 34 Крижова кістка 36 Куприк 39 Скелет грудної клітки 40 Ребра 40 Грудина 41 Грудна клітка 43 Череп 47 Загальні відомості про розвиток кісток черепа 47 Кістки мозкового черепа 51 Потилична кістка 51 Тім'яна кістка 54 Лобова кістка 56 Клиноподібна кістка 58 Скронева кістка 62 Решітчаста кістка 69 Кістки лицевого черепа 72 Нижня носова раковина 72 Носова кістка 73 Слізна кістка 73 Леміш 74 Верхня щелепа 75 Піднебінна кістка 78 Вилична кістка 80 Нижня щелепа 81 Під'язикова кістка 84 Топографія черепа 84 Склепіння черепа 92 Зовнішня поверхня склепіння черепа 92 Мозкова поверхня склепіння черепа 93 Основа черепа 95 Зовнішня основа черепа 95 Внутрішня основа черепа 98 Очна ямка 101 Кісткова носова порожнина 104 Кісткове піднебіння 108 Скронева ямка 109 Підскронева ямка 109 Крилоподібно‑піднебінна ямка 110 Кістки кінцівок 111 Загальні відомості про розвиток кісток кінцівок 111 Кістки верхньої кінцівки 111 Загальні відомості про розвиток кісток плечового пояса і вільної частини верхньої кінцівки 111 Плечовий пояс 111 Лопатка 111 Ключиця 114 Вільна частина верхньої кінцівки 115 Плечова кістка 115 Кістки передпліччя 118 Ліктьова кістка 118 Променева кістка 121 Кістки кисті 123 Кістки зап'ястка 123 Човноподібна кістка 127 Півмісяцева кістка 127 Тригранна кістка 127 Горохоподібна кістка 127 Кістка‑трапеція 127 Трапецієподібна кістка 129 Головчаста кістка 129 Гачкувата кістка 129 П'ясткові кістки 129 Кістки пальців 130 Кістки нижньої кінцівки 131 Загальні відомості про розвиток кісток тазового пояса і вільної частини нижньої кінцівки 131 Тазовий пояс 131 Тазова кістка 131 Клубова кістка 135 Сіднична кістка 137 Лобкова кістка 137 Таз 137 Вільна частина нижньої кінцівки 145 Стегнова кістка 145 Наколінок 149 Кістки гомілки 150 Великогомілкова кістка 150 Малогомілкова кістка 152 ──────── Сторінка 6 ──────── Кістки стопи 153 Кістки заплесна 159 Надп'яткова кістка 159 П'яткова кістка 160 Човноподібна кістка 160 Клиноподібні кістки 161 Кубоподібна кістка 162 Плеснові кістки 162 Кістки пальців 163 165–242 Учення про з'єднання кісток Артрологія — Artrologia Загальні положення 166 Синартрози 166 Синовіальні з'єднання 167 Загальні відомості про розвиток з'єднань кісток 170 Cоединения кісток тулуба та черепа 171 З'єднання кісток тулуба 171 З'єднання хребтового стовпа 171 Синхондрози хребтового стовпа 171 Синдесмози хребтового стовпа 172 Суглоби хребтового стовпа 175 Дуговідросткові суглоби 175 Попереково‑крижовий суглоб 176 Крижово‑куприковий суглоб 177 Синовіальні з'єднання черепа з атлантом та атланта з осьовим хребцем 177 Атлантопотиличний суглоб 177 Атлантоосьовий суглоб 177 Рухомість хребтового стовпа 182 З'єднання грудної клітки 182 Суглоби грудної клітки 182 Реберно‑хребцеві суглоби 182 Грудинно‑реберні суглоби 186 Міжхрящові суглоби 187 Реберно‑хрящові суглоби 187 Синдесмози грудної клітки 187 Синхондрози грудної клітки 187 З'єднання черепа 188 Волокнисті з'єднання черепа 188 Хрящові з'єднання черепа 188 Синовіальні з'єднання черепа 188 З'єднання верхньої кінцівки 191 З'єднання плечового пояса 191 Суглоби плечового пояса 191 Синдесмози плечового пояса 193 З'єднання вільної частини верхньої кінцівки 193 Плечовий суглоб 193 Ліктьовий суглоб 198 Дистальний променево‑ліктьовий суглоб 203 Променево‑ліктьовий синдесмоз 204 Суглоби кисті 206 Променево‑зап'ястковий суглоб 206 Суглоби зап'ястка 208 Зап'ястково‑п'ясткові суглоби 211 Міжп'ясткові суглоби 212 П'ястково‑фалангові суглоби 212 Міжфалангові суглоби кисті 214 Канал зап'ястка та ліктьовий канал 214 З'єднання нижньої кінцівки 214 З'єднання тазового пояса 214 Крижово‑клубовий суглоб 214 Лобковий симфіз 218 Синдесмоз тазового пояса 218 З'єднання вільної частини нижньої кінцівки 218 Кульшовий суглоб 218 Колінний суглоб 222 Міжгомілковий суглоб 229 Міжгомілковий синдесмоз 229 Суглоби стопи 230 Надп'ятково‑гомілковий суглоб 232 Суглоби заплесна 236 Піднадп'ятковий суглоб 236 Поперечний суглоб заплесна 236 Клино‑човноподібний і міжклиноподібні суглоби 239 Заплесно‑плеснові суглоби 239 Міжплеснові суглоби 239 Плесно‑фалангові суглоби 240 Міжфалангові суглоби стопи 240 Склепіння стопи 240 243–460 Учення про м'язи Міологія — Myologia Загальні положення 244 Загальні відомості про розвиток скелетних м'язів 249 М'язи тулуба, шиї та голови 253 М'язи і фасції тулуба 253 Загальні відомості про розвиток м'язів тулуба 253 М'язи і фасції спини 253 Ділянки спини 253 М'язи спини 255 Поверхневі м'язи спини 255 Власні м'язи спини 263 Загальні відомості про розвиток м'язів спини 273 Фасції спини 274 Трикутники спини 274 М'язи і фасції грудей 274 Ділянки грудей 274 М'язи грудей 278 Поверхневі м'язи грудей 278 Власні м'язи грудей 285 Загальні відомості про розвиток м'язів грудей 285 Фасції грудей 292 Трикутники грудей 292 Діафрагма 292 М'язи і фасції живота 294 Ділянки живота 294 М'язи живота 297 М'язи бічної стінки живота 297 М'язи передньої стінки живота 301 ──────── Сторінка 7 ──────── Функціональна анатомія черевного преса 303 М'яз задньої стінки живота 303 Загальні відомості про розвиток м'язів живота 304 Фасції живота 304 Пахвинний канал 305 М'язи та фасція шиї 308 Ділянки шиї 308 М'язи шиї 309 Поверхневі м'язи шиї 309 Бічна група 309 Серединна група 311 Надпід'язикові м'язи 312 Підпід'язикові м'язи 312 Глибокі м'язи шиї 315 Бічна група 315 Серединна група 316 Підпотиличні м'язи 317 Передньобічна група 317 Задня група 318 Загальні відомості про розвиток м'язів шиї 320 Фасція шиї 320 Трикутники шиї 322 М'язи та фасції голови 324 Ділянки голови 324 М'язи голови 324 М'язи обличчя 324 Надчерепний м'яз 324 М'язи навколо слухового отвору 325 М'язи навколо очної щілини 326 М'язи навколо ротової щілини 328 М'язи навколо ніздрів 332 Жувальні м'язи 332 Загальні відомості про розвиток м'язів голови 336 Фасції голови 336 Клітковинні простори голови 337 М'язи та фасції верхньої кінцівки 339 Ділянки верхньої кінцівки 339 М'язи верхньої кінцівки 341 М'язи плечового пояса 341 М'язи вільної частини верхньої кінцівки 352 М'язи плеча 352 Передня група 352 Задня група 354 М'язи передпліччя 355 Передня група 355 Перший шар 355 Другий шар 358 Третій шар 359 Четвертий шар 361 Латеральна група 361 Задня група 364 Поверхневий шар 364 Глибокий шар 368 М'язи кисті 370 М'язи долоні 370 М'язи підвищення великого пальця кисті 370 М'язи підвищення мізинця 370 Середня група 381 М'язи тилу кисті 385 Загальні відомості про розвиток м'язів верхньої кінцівки 385 Фасції верхньої кінцівки 387 Піхви сухожилків верхньої кінцівки 389 Пахвова ямка 389 Ліктьова ямка 393 М'язи та фасції нижньої кінцівки 393 Ділянки нижньої кінцівки 393 М'язи нижньої кінцівки 396 М'язи тазового пояса 396 Внутрішня група 396 Зовнішня група 403 М'язи вільної частини нижньої кінцівки 414 М'язи стегна 414 Передня група 414 Медіальна група 416 Задня група 419 М'язи гомілки 423 Передня група 423 Задня група 426 Поверхневий шар 426 Глибокий шар 426 Латеральна група 435 М'язи стопи 436 М'язи тилу стопи 436 М'язи підошви 440 М'язи великого пальця стопи 440 М'язи мізинця стопи 444 Середня група 445 Загальні відомості про розвиток м'язів нижньої кінцівки 449 Фасції нижньої кінцівки 451 Піхви сухожилків нижніх кінцівок 456 Стегновий трикутник 459 Стегновий канал 459 Привідний канал 460 Підколінна ямка 460 Гомілково-підколінний канал 460 Предметний покажчик 461 Index terminorum 473 ──────── Сторінка 8 ──────── Від видавництва Пропонований випуск «Атласу анатомії людини» — принципово нове, суттєво доповнене й перероблене порівняно з попередніми видання. Експлікації рисунків і текстову термінологію наведено відповідно до Міжнародної анатомічної термінології (М., Медицина, 2003), що містить перелік анатомічних термінів латинською та англійською мовами, затверджений на XV Міжнародному анатомічному конгресі (Рим, 1999), і перелік російських термінів, затверджений як офіційний IV Всеросійським з'їздом анатомів, гістологів та ембріологів (Іжевськ, 1999). Матеріал у цьому виданні розподілено так. У першому томі розглянуто питання остеології (вчення про кістки), артрології (вчення про з'єднання кісток) і міології (вчення про м'язи). Другий том присвячено спланхнології (вченню про нутрощі), третій — ангіології (вченню про кровоносну систему), четвертий том містить опис нервової системи та органів чуття. Матеріал викладено відповідно до діалектичного принципу розгляду організму як єдиного цілого, з урахуванням усіх зв'язків систем, що його складають, і сучасних досягнень медичної науки. Для зручності вивчення латинські анатомічні терміни та їхні російські відповідники, що безпосередньо стосуються описуваних структур, виділено напівжирним шрифтом, терміни, запроваджені автором, — світлим курсивом. У російському та латинському предметних покажчиках світлим шрифтом набрано номери сторінок, напівжирним — номери рисунків. Атлас покликаний сприяти засвоєнню студентами теоретичного курсу та закріпленню здобутих знань під час практичних занять і самостійної роботи в навчальному анатомічному музеї. Водночас ним можуть користуватися фахівці різного медичного профілю у своїй практичній і науковій діяльності. Видавництво буде вдячне читачам за відгуки, які допоможуть удосконалити структуру цього Атласу. ПЕРЕДМОВА Анатомія як найдавніша медична спеціальність упродовж багатьох століть залишалася суто описовою. Сучасна анатомія вже не лише викладає факти, як і раніше намагаючись відповісти на запитання «як побудований організм людини?», а й, прагнучи зрозуміти «чому він так побудований?», намагається розкрити закони його будови, функціонування та розвитку, залишаючись частиною теоретичної медицини, що динамічно розвивається і дає змогу успішно розв'язувати багато проблем сучасної медицини. Але незалежно від рівня розвитку анатомії основою її вивчення завжди залишався фактичний матеріал — безпосередньо трупний або його відтворення у вигляді ілюстрацій в анатомічному атласі. Перед Вами дивовижна книжка. За цим «Атласом» навчалося багато поколінь студентів і лікарів, і понад сімдесят років він справно давав їм детальну анатомічну інформацію, що ґрунтується винятково на фактичному матеріалі, — саме в цьому й полягає відмінність анатомічного атласу від підручника. Саме тому читач може помітити певну невідповідність ілюстративного матеріалу цього атласу іншим джерелам, оскільки для кожного з них використовувався окремий трупний матеріал із власними індивідуальними особливостями будови. Ідея створення першого вітчизняного анатомічного атласу належала акад. В.П. Воробйову, який розпочав цю роботу разом зі своїми учнями, що завершили її вже після його смерті в 1938—1942 рр. У 1952—1958 рр. побачив світ «Атлас анатомії людини» учня та співавтора В.П. Воробйова за першим атласом проф. Р.Д. Синельникова, що став логічним продовженням і розвитком роботи вчителя. Ця книжка неодноразово перевидавалася й витримала 6 видань, привертаючи пильну увагу не лише на батьківщині, а й за кордоном, де її перекладали англійською, іспанською, чеською та арабською мовами. Упродовж усіх років, що минули від виходу першого видання Атласу, велася й досі ведеться систематична робота з оновлення матеріалу та вдосконалення способів його подання. До 1981 р. її здійснював сам Р. Д. Синельников за участі Я. Р. Синельникова, потім — Я.Р. Синельников разом з А.Я. Синельниковим, а останніми роками — з 1999 р. — А.Я. Синельников. Результат цієї роботи — ──────── Сторінка 9 ──────── це, 8-ме, видання «Атласу анатомії людини», у якому з'явилася значна кількість нових рисунків, виготовлених з анатомічних препаратів, виконаних автором, а текст майже повністю переглянуто, що зумовлено стрімким розвитком, зокрема технологічним, клінічних дисциплін, особливо хірургічних спеціальностей, формуванням нових методологічних підходів до теоретичних аспектів медицини та посиленням їхньої ролі в удосконаленні клінічної медицини. Докорінного перероблення в цьому виданні зазнали також розділи, що стосуються розвитку органів і систем, адже сьогодні прийнято підходити до його вивчення насамперед з погляду генетики й біохімії, оскільки саме ці чинники передусім визначають становлення кожної анатомічної структури. Оскільки читачами цього «Атласу» є не лише студенти, а й лікарі-практики, автори намагалися подати текстовий матеріал так, щоб він був корисним обом категоріям — інформація має бути досить глибокою та вивіреною і водночас зручною як для первинного вивчення, так і для повторення. Природно, у кожному органі, а тим паче в кожній системі органів знайдеться безліч деталей, які можуть бути дуже інформативними для якогось окремо взятого конкретного клінічного випадку, проте як окремий варіант анатомічної будови не відіграють важливої ролі в розкритті клінічної проблеми загалом. Автори намагалися по змозі уникнути переліку подібних варіантів, наводячи їх лише в тих випадках, коли або існує велика ймовірність того, що лікар натрапить на таку анатомічну особливість, або знання про неї може мати принципове значення для розуміння клінічної проблеми в цілому. Автор висловлює щиру подяку професорам Медичного факультету Університету Лейк Ері (Флорида) — W. Krueger, F. Liuzzi, M. Coty і O. Rosenthal — за надану ними під час підготовки цього видання консультативну допомогу, а також свою особливу вдячність науковому редакторові проф. А.Г. Цибулькіну за його неоціненні заслуги в роботі над усіма останніми виданнями Атласу. Найтепліших слів заслуговують і члени колективу редакції видавництва «Нова Хвиля» за висловлені ними під час роботи над Атласом численні поради та пропозиції, що сприяли суттєвому його поліпшенню. Олександр Синельников, доктор медицини, доктор філософії, професор анатомії, патології та педагогіки, директор анатомічної лабораторії медичного факультету Університету Лейк Ері (Флорида) Передмова до першого тому Коли читач відкриє перший том цього видання, то, можливо, буде здивований тим, що систему просторових відношень і види рухів подано в ньому вже на самому початку, хоча класично рухи в суглобах майже завжди викладають у розділі артрології. Таку зміну зумовлено описом у цьому томі опорно-рухового апарату загалом. Звісно, можна продовжувати нескінченну дискусію про те, яку функцію останнього вважати основною. Однак, на думку авторів, такою є рух у будь-якому його вияві — динамічному (власне рух) або статичному (підтримання певного положення тіла в просторі). Саме тому ми, цілком відійшовши від загальноприйнятих класичних канонів, помістили зазначені питання на початку першого тому. Попереднє ознайомлення з необхідними для вивчення відомостями та осмислення основної функції опорно-рухового апарату дадуть змогу читачам не лише розібратися, чому цей тип руху відбувається саме в цьому суглобі, а й спробувати з'ясувати, що забезпечує оптимальне функціонування опорно-рухового апарату. У зв'язку з цим перед ними можуть відкритися широкі перспективи в розумінні функціональної цілісності кістково-м'язової системи, а це вже функціональна анатомія, яка є наступним, складнішим етапом опанування морфології людини в усіх її аспектах: розвиток, становлення, вікові зміни тощо. О. Синельников ──────── Сторінка 10 ──────── Відомості, потрібні користувачам атласу Анатомія людини — розділ теоретичної медицини, що висвітлює будову людського тіла. Традиційно анатомія нормального (здорового) тіла людини описує будову, форму й розташування органів (частин тіла, що виконують певні функції, жодна з яких не діє ізольовано, оскільки всі вони пов'язані між собою) у системах у послідовності, зумовленій структурою кожної з них. Таку анатомію, а саме її викладено в цьому атласі, називають систематичною. Її основні розділи: остеологія — учення про кістки, артрологія — про з'єднання кісток, міологія — про м'язи, спланхнологія — про нутрощі, учення про ендокринні залози, ангіологія — про серцево-судинну систему, учення про лімфоїдні органи, неврологія — про нервову систему, естезіологія — про органи чуттів. Перші три системи описано в I томі атласу, наступні дві — у II, ще дві — у III і решту дві — у IV. Крім того, з урахуванням накопичених наукою знань і досвіду було створено такі дисципліни, як топографічна анатомія, що вивчає пошарову будову тіла, форму та взаємне просторове розташування органів в анатомічних ділянках (голова, шия, тулуб і кінцівки), кожну з яких своєю чергою можна поділити на дрібніші складники; патологічна анатомія, що розглядає морфологічні зміни систем і органів людини за різних захворювань; рентгенологічна анатомія, що ґрунтується на застосуванні рентгенологічних методів дослідження органів; клінічна (прикладна) анатомія, що дає змогу використовувати знання будови тіла людини для розв'язання клінічних завдань. Усі вони пов'язані з різними аспектами анатомії, не суперечать одна одній, висвітлюючи ті самі анатомічні структури з різних позицій, і їх вивчають пізніше. Користуючись, як і інші медичні дисципліни, специфічною мовою, анатомія описує тіло людини в нормальній анатомічній позиції, тобто у вертикальному положенні на зведених разом ногах із паралельно поставленими стопами та з опущеними вниз верхніми кінцівками, долоні яких повернуто вперед. При цьому всі анатомічні об'єкти в цій позиції розглядають ззовні — згори, знизу, спереду, ззаду й з боків (як правило, справа, якщо не зазначено інше). ни, plana frontalia (coronalia), розташовані також вертикально, але орієнтовані перпендикулярно до сагітальних, умовно розтинаючи тіло справа наліво — на передній і задній відділи. Горизонтальні площини, plana horizontalia, проходять під прямим кутом до сагітальних і фронтальних, розмежовуючи верхні й нижні частини тіла. Для позначення анатомічних об'єктів, розташованих у тілі людини ближче до серединної площини, використовують поняття «медіальний» (серединний); далі від неї — «латеральний» (бічний); попереду від фронтальної площини — «передній», або «вентральний» (черевний); позаду — «задній», або «дорсальний» (спинний); вище від горизонтальної осі, ближче до голови, — «верхній», або «краніальний» (головний); нижче, ближче до ніг, — «каудальний» (хвостовий). Щодо кінцівок Axis verticalis Planum sagittale (medianum) Planum frontale Planum horizontale Axis frontalis Axis sagittalis Площини й осі Положення людського тіла, його органів і частин у просторі зручніше розглядати, використовуючи загальноприйняті поняття основних площин і осей (див. рис.). Їх по три, і всі вони взаємно перпендикулярні. Сагітальні площини, plana sagittalia, серединна й парамедіанні (навколосерединні), розташовані вертикально й умовно розтинають тіло спереду назад. Серединна площина, planum medianum, поділяє його на дві симетричні половини — праву й ліву. Паралельно до неї, правіше або лівіше, проходять парамедіанні (навколосерединні) площини, plana paramediana. Фронтальні (вінцеві) площи‑ Основні площини й осі тіла людини ──────── Сторінка 11 ──────── вживають також поняття «проксимальний» (ближчий до місця початку кінцівки) і «дистальний» (віддалений від нього). В Вертикальна (поздовжня) вісь, axis verticalis (longitudina‑ lis), розташована в місці перетину серединної та фронтальної площин і спрямована знизу вгору, уздовж осі тіла людини, яка стоїть. Фронтальна (поперечна) вісь, axis frontalis (transversus), утворюється в місці перетину фронтальної та горизонтальної площин і проходить перпендикулярно до вертикальної осі справа наліво. Сагітальна вісь, axis sagittalis, яка утворюється на межі серединної та горизонтальної площин, також орієнтована горизонтально й проходить перпендикулярно до вертикальної осі, але вже в передньозадньому напрямку. Види рухів Розрізняють такі види рухів у тілі людини (див. рис.): згинання—розгинання, приведення—відведення, осьове й колове обертання. Під згинанням, flexio, — розгинанням, extensio (на рис. позиція А) здебільшого розуміють відповідно зменшення і збільшення кута між частинами тіла в сагітальній площині. 1 externa Rotatio interna 1 Flexio 2 Abductio 1 Extensio externa Adductio Rotatio Flexio interna 2 Extensio А Б Abductio 2 Adductio 2 1 1 Repositio Oppositio Pronatio Supinatio Circumductio Е Г Д 2 Види рухів у суглобах: А — згинання, flexio, і розгинання, extensio, у ліктьовому (1) і колінному (2) суглобах; Б — відведення, abductio, і приведення, adductio, у плечовому (1) і кульшовому (2) суглобах; В — обертання назовні, rotatio externa, і обертання всередину, rotatio interna, у плечовому (1) і кульшовому (2) суглобах; Г — пронація, pronatio, і супінація, supinatio, у променево-зап'ястковому суглобі; Д — колове обертання, circumductio, у надп'ятково-гомілковому суглобі; Е — протиставлення, oppositio, і зіставлення, repositio, у п'ястково-фалангових суглобах великого пальця кисті (1) і мізинця (2) ──────── Сторінка 12 ──────── Під приведенням, adductio, — відведенням, abductio (позиція Б), здебільшого розуміють відповідно наближення кінцівок або їхніх частин до вертикальної осі тіла людини та віддалення від неї у фронтальній площині. Під час обертання, rotatio, рух відбувається навколо поздовжньої осі. Розрізняють обертання всередину, rotatio interna, або медіальне обертання, rotatio medialis (endoro‑ tatio), і обертання назовні, rotatio externa, або латеральне обертання, rotatio lateralis (exorotatio) (позиція В), окремим випадком яких є пронація, pronatio, — супінація, supinatio (позиція Г). Під час колового обертання, circumductio (позиція Д), один кінець частини тіла залишається практично нерухомим, а протилежний описує коло, унаслідок чого ця частина тіла рухається по конусу. Крім того, існують деякі види специфічних рухів, наприклад протиставлення, oppositio, і зіставлення, repositio, великого пальця кисті (позиція Е) — відповідно рух його подушечки до подушечок інших пальців, що дає змогу обхопити предмет і супроводжується прикладанням, appositio,, тобто дотиком дистальних фаланг великого пальця та одного або всіх інших пальців кисті, і рух, зворотний до цього. Список скорочень A., a. — arteria — артерія Aa., aa. — arteriae — артерії Gl., gl. — glandula — залоза Gll., gll. — glandulae — залози Lig., lig. — ligamentum — зв'язка Ligg., ligg. — ligamenta — зв'язки M., m. — musculus — м'яз Mm., mm. — musculi — м'язи N., n. — nervus — нерв Nn., nn. — nervi — нерви R., r. — ramus — гілка Rr., rr. — rami — гілки V., v. — vena — вена Vv., vv. — venae — вени s. — seu, sive — або CI, CII, CIII... — vertebra cervicalis I, II, III… — шийний хребець I, II, III… CoI, CoII, CoIII... — vertebra coccygis I, II, III… — куприко- вий хребець I, II, III… TI, TII, TIII... — vertebra thoracica I, II, III… — грудний вий хребець I, II, III… LI, LII, LIII... — vertebra lumbalis I, II, III… — попере- хребець I, II, III… ковий хребець I, II, III… SI, SII, SIII... — vertebra sacralis I, II, III… — крижо- C1, C2, C3… — nervus cervicalis 1, 2, 3… — шийний нерв 1, 2, 3… нерв 1, 2, 3… L1, L2, L3… — nervus lumbalis 1, 2, 3… — попере- ковий нерв 1, 2, 3… S1, S2, S3… — nervus sacralis 1, 2, 3… — крижовий нерв 1, 2, 3… T1, T2, T3… — nervus thoracicus 1, 2, 3… — грудний Постійні нервові сегменти взято в круглі дужки, наприклад (C1, C2), (T1, T2). Непостійні нервові сегменти взято в круглі дужки всередині квадратних, наприклад [C1 (C2) — C7 (C8)]. ──────── Сторінка 13 ──────── Вчення про кістки Остеологія Osteologia ──────── Сторінка 14 ──────── Учення про кістки — Остеологія Кістки, ossa, слугують твердою опорою м'яких тканин тіла й утворюють важелі, які переміщуються силою скорочення м'язів. У тілі людини кістки формують кісткову систему, systema skeletale (рис. 1, 2), яка охоплює осьовий скелет, skeleton axiale, — до нього належать кістки черепа й тулуба (хребтовий стовп і скелет грудної клітки) — і додатковий скелет, skeleton appendiculare, — до нього входять кістки верхньої та нижньої кінцівок. У кістковій системі розрізняють кісткову частину, pars ossea, і хрящову частину, pars cartilaginea. До кісткової — основної частини скелета — належать понад 200 кісток, 85 із них парні. Хрящову частину становлять суглобові, епіфізарні та реберні хрящі. Кожна кістка — це орган, побудований з різних видів сполучної тканини. Макроскопічно в кістках розрізняють компактну й губчасту речовину (рис. 3). Компактна речовина, substantia compacta, щільна й міцна, формує Neurocranium Cranium Viscerocranium Clavicula Cingulum pectorale Scapula Skeleton axiale Sternum Humerus Skeleton thoracis Costae Ulna Ossa membri superioris Radius Pars libera membri superioris Columna vertebralis Ossa carpi Ossa metacarpi Ossa digitorum Cingulum pelvicum Os coxae Femur Patella Ossa membri membri inferioris Tibia Pars libera inferioris Fibula Ossa tarsi Ossa metatarsi Ossa digitorum Рис. 1. Кісткова система, systema skeletale. Вигляд спереду ──────── Сторінка 15 ──────── Загальні положення поверхневий (зовнішній) шар кістки; основна його функція — надавати їй потрібної жорсткості. Найзовнішніший шар компактної речовини називається кірковою речовиною, substantia corticalis. Губчаста (трабекулярна) речовина, substantia spongiosa (trabecularis), пухкіша, зі складною комірчастою структурою, елементи якої, витягнуті й вигнуті, мають вигляд тонкої поперечки, або трабекули, формує внутрішні відділи кістки; основна її функція — надавати їй відносної еластичності. У кожній кістці ці види кісткової тканини представлені в індивідуальному, своєрідному поєднанні, що забезпечує високу опірність фізичним впливам за порівняно невеликої маси. Деякі кістки майже цілком складаються з губчастої речовини і лише ззовні вкриті тонким шаром компактної речовини. В інших, навпаки, перша значно поступається за об'ємом другій. У третіх обидва види кісткової тканини розподіляються майже порівну. Cranium Clavicula Cingulum pectorale Scapula Skeleton axiale Costae Humerus Ossa membri superioris Ulna Columna vertebralis Radius Ossa carpi Pars libera membri superioris Ossa metacarpi Ossa digitorum Os coxae Cingulum pelvicum Femur Tibia Fibula Ossa tarsi Ossa metatarsi Ossa digitorum Рис. 2. Система скелета, systema skeletale. Вигляд ззаду Ossa membri inferioris Pars libera membri inferioris ──────── Сторінка 16 ──────── 1 6 Вчення про кістки — Остеологія Зовні кістку вкриває тонка сполучнотканинна оболонка — окістя (періост), periosteum (рис. 4), у якій розрізняють волокнистий і остеогенний шари. Поверхнево розташований волокнистий шар з'єднується з кісткою прободними волокнами, які проникають у неї, містить кровоносні й лімфатичні судини, нерви. З цього шару судини й нерви проходять у кістку через живильні отвори, foramina nutricia, і далі живильними каналами, canales nutricii, у кістковий мозок. Внутрішній, остеогенний, шар містить кісткотвірні клітини (клітини-попередники та остеобласти), які беруть участь у процесах розвитку й перебудови кісткової тканини, що спостерігається під час росту кістки (фізіологічний процес), загоєння переломів (адаптаційний процес) або утворення надлишкової кісткової тканини — екзостозів (патологічний процес). На межі із суглобовим хрящем, який укриває кінці кістки, окістя переходить в охрястя (перихон‑ 1 4 1 1 2 4 В 1 в 2 2 5 Г 2 5 3 г б 7 Б 8 3 9 10 11 12 4 Д а А 14 13 Рис. 3. Структура (А, Б, В, Г, Д) і силові лінії (а, б, в, г) у губчастій речовині кісток та контрфорси щелеп: А, а — великогомілкова кістка; Б, б — проксимальний епіфіз стегнової кістки; В, в — поперековий хребець; Г, г — п'яткова кістка; Д — череп. 1 — губчаста речовина, substantia spongiosa; 2 — компактна речовина, substantia compacta; 3 — кіркова речовина, substantia corticalis; 4 — епіфізарна пластинка, lamina epiphysialis; 5 — кістковомозкова порожнина, cavitas medullaris; 6 — ендост, endosteum; 7 — внутрішня пластинка, lamina interna; 8 — зовнішня пластинка, lamina externa; 9 — диплое, diploe; 10 — диплоїчні канали, canales diploici; контрфорси: 11 — лобово-носовий, 12 — альвеолярно-виличний, 13 — нижньощелепний, 14 — крилоподібно-піднебінний ──────── Сторінка 17 ──────── Загальні положення Cartilagines articulares Cartilagines articulares Epiphysis proximalis Metaphysis proximalis Linea epiphysialis Stratum externum A. nutricia Periosteum Foramen nutricium Stratum internum Canalis nutricius Medulla ossium Diaphysis Pars membranacea Linea epiphysialis Metaphysis distalis Epiphysis distalis Cartilago articularis Cartilago articularis А Б Рис. 4. Будова кістки (на прикладі великогомілкової, tibia). Вигляд спереду: А — окістя частково розрізане й відвернуте; Б — окістя видалене, частину кістковомозкової порожнини розкрито, епіфізи не зрощені з діафізом дрій), perichondrium (див. рис. 211). Унаслідок цього кістка виявляється огорнутою суцільною сполучнотканинною оболонкою — перетинчастою частиною, pars membranacea. Ця оболонка вкриває поверхню кістки та всі розташовані на ній утвори: горби, tuberia; горбки, tubercula; горбистості, tuberositates; підвищення, eminentiae; відростки, processus; виростки, condyli; надвиростки, epicondyli; гребені, cristae; лінії, lineae; вирізки, incisurae; ямки, fossae, і борозни, sulci, виникнення яких зумовлене впливом м'язів, що прикріплюються до кістки, а також прилеглих до неї судин, нервів і органів. Тонша оболонка — ендост, endosteum, вистилає кістку зсередини (див. рис. 3 Б). За формою розрізняють довгі кістки, ossa longi (рис. 5 А); короткі кістки, ossa brevia (рис. 5 Б), і плоскі кістки, os­sa plana (рис. 5 В). Деякі кістки черепа мають усередині заповнені повітрям порожнини (пазухи), що сполучаються з порожниною носа; їх називають повітроносними кістками, ossa pneumatica (рис. 5 Д). Низку кісток, що складаються з кількох частин, відмінних за будовою та розвитком (наприклад, хребці), зараховують до неправильних (змішаних) кісток, ossa irregularia (рис. 5 Г). Окремі кістки, розташовані в товщі сухожилків м'язів і безпосередньо не пов'язані з навколишніми кістковими структурами, називають сесамоподібними кістками, ossa sesamoidea (рис. 5 Е). ──────── Сторінка 18 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Б1 Б2 Г Д А1 В А2 Е Рис. 5. Види кісток: А — довгі кістки, ossa longi: А1 — ліктьова кістка, ulna, А2 — п'ясткова кістка і кістки пальців, os metacarpi et ossa digitorum; Б — короткі кістки, ossa brevia: Б1 — надп'яткова кістка, talus, Б2 — кістки зап'ястка, ossa carpi; В — плоска кістка, os planum, — лопатка, scapula; Г — неправильна кістка, os irregulare, — хребець, vertebra; Д — повітроносна кістка, os pneumaticum, — решітчаста кістка, os ethmoidale; Е — сесамоподібна кістка, os sesamoideum, — наколінок, patella У довгих кістках розрізняють середній відділ — діафіз, diaphysis, і кінцеві — епіфізи, epiphyses: проксимальний, розташований ближче до осьового скелета, і дистальний, віддаленіший від нього (див. рис. 4 Б). Ділянки кісток на межі діафіза й епіфізів називають метафізами, metaphyses. Саму межу помітно лише в кістках дітей і підлітків, поки між діафізом і епіфізами зберігається прошарок хряща — епіфізарний хрящ, cartilago epiphysialis (див. рис. 181). Ця частина кістки, що росте, фізіологічно найактивніша, оскільки саме завдяки їй відбувається збільшення довжини кістки. Згодом хрящ заміщується кістковою тканиною, яка формує епіфізарну лінію, linea epiphysialis (див. рис. 4 Б), що з віком стає майже непомітною. Відділи епіфіза й діафіза, безпосередньо прилеглі до метафіза, називають епіфізарною пластинкою, lamina epiphysialis (див. рис. 3 А, Б). У процесі розвитку кістки під впливом тяги м'язів, які до неї прикріплюються, у ділянці епіфізів іноді виникають апофізи, apophyses, — кісткові виступи (відростки), що з'являються із самостійних центрів скостеніння. На розпилі довгої кістки (див. рис. 3 А, Б) можна розрізнити компактну речовину, що формує її зовнішні шари, і губчасту речовину, розташовану всередину від компактної, переважно в епіфізах і метафізах; її трабекули вишиковуються за напрямком силових ліній відповідно до функціональних навантажень на кістку. У середній частині довгих кісток компактна речовина оточує кістковомозкову порожнину, cavitas medullaris, ──────── Сторінка 19 ──────── Кістки тулуба що має форму трубки. Кісткові структури, які її обмежують, вкриті ендостом. У коротких кістках на розпилі (див. рис. 3 Г) біля поверхні визначається тонкий шар компактної речовини, що оточує губчасту речовину, яка становить більшу їх частину. У плоских кістках, навпаки, губчаста речовина утворює лише тонкий внутрішній шар, з обох боків обмежений пластинками компактної речовини. У кістках склепіння черепа (див. рис. 3 Д) цей шар, що залягає між зовнішньою і внутрішньою пластинками, laminae externa et interna, компактної речовини, називається диплое, diploe (подвійне). У його товщі розташовані диплоїчні канали, canales diploici, якими проходять венозні судини. На окремих ділянках кісток утворюються потовщення — ребра жорсткості, що є опорними структурами цих кісток і протидіють їх надмірній деформації. У кістках черепа такі утворення називаються контрфорсами (див. рис. 3). Як своєрідні амортизатори, вони послаблюють механічний вплив на ці кістки (наприклад, під час жування). У комірках між трабекулами губчастої речовини та в кістковомозкових порожнинах міститься кістковий мозок, забезпечений судинами й нервами (див. рис. 4 Б), який виконує функцію кровотворення. Протягом життя активніший червоний кістковий мозок, medulla ossium rubra, представлений діяльною кровотворною тканиною, перетворюється на менш активний жовтий кістковий мозок, me‑ dulla ossium flava, що складається майже винятково з жирових клітин. ЗАГАЛЬНІ відомості ПРО РОЗВИТОК КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ Кісткова тканина розвивається з малодиференційованої сполучної тканини — скелетної мезенхіми. Цей розвиток відбувається двома шляхами — ендохондральним (хрящовим) та інтрамембранозним (перетинчастим). Більшість кісток проходить три стадії розвитку: сполучнотканинну, хрящову та кісткову. Такі кістки називаються вторинними, або хрящовими; до них належать кістки тулуба, кінцівок і низка кісток основи черепа (рис. 6). Закладка інших кісток відбувається безпосередньо в зародковій сполучній тканині, і вони проходять дві стадії розвитку: сполучнотканинну та кісткову. Такі кістки, що розвиваються ніби «скороченим» шляхом, оминаючи стадію хряща‑попередника, називаються первинними, або перетинчастими; до них належать усі кістки склепіння черепа, низка кісток обличчя, частина ключиці. Окремі кістки, наприклад деякі кістки черепа та ключиця, формуються одразу двома шляхами. Перетинчасті кістки ростуть у скелетогенній мезенхімі з острівців остеоїдної тканини, що з'являються в склепінні черепа відповідно до центрів майбутніх кісток. Остеоїдна тканина оточена облямівкою з остеобластів, які продукують основну речовину й самі опиняються замурованими в ній. На поверхні новоутвореної основної речовини виділяються нові генерації остеобластів, і процес повторюється. Спочатку округлі, острівці остеоїдної тканини починають витягуватися й сполучатися один з одним тяжами — формується первинна сітка перекладок, причому в остеоїдній тканині з'являються пучки колагенових волокон і відкладаються мінеральні солі, унаслідок чого виникає волокниста кісткова тканина. Подальший ріст перетинчастої кістки відбувається шляхом апозиції (нашарування) кісткової тканини на поверхні країв наявних острівців за рахунок камбіальних клітин окістя та клітин ендосту в комірках мозкових порожнин. Кісткова тканина, яку формують клітини періосту та ендосту, складається з кісткових пластинок певної орієнтації, що послідовно накладаються одна на одну. Така кістка має назву пластинчастої і з'являється на ділянках кісток склепіння черепа вже у внутрішньоутробному періоді. Крайові відділи кісток посилено ростуть назустріч одна одній. У місцях їх контакту пізніше утворюються шви. Надалі форма перетинчастої кістки змінюється відповідно до механічних вимог. Це відбувається в період перебудови кісткової тканини завдяки поєднанню процесів кісткоруйнування та кісткоутворення. Хрящові кістки розвиваються з кількох центрів (точок) окостеніння (осифікації), centra ossificationis. Так, під час формування довгих кісток окостеніння починається в хрящовому зачатку кістки, де під охрястям, відповідно до середини діафіза, з'являється первинний центр окостеніння, centrum ossificationis primarium. Кісткова тканина, що розвивається тут, наче манжетка, оточує хрящовий зачаток; цей процес називається перихондральним окостенінням. У ділянках хряща, охоплених кістковою манжеткою, порушується живлення, прогресують дистрофічні явища. У ці ділянки вростають кровоносні судини, а вздовж них — кісткотвірні клітини. Починається процес ендохондрального окостеніння. Кісткоутворення поширюється до епіфізарних кінців зачатка, причому в діафізі відбувається об'єднання кісткової тканини, що відклалася шляхом перихондрального окостеніння, з кістковою тканиною, сформованою внаслідок ендохондрального окостеніння. Після початку окостеніння діафізів в епіфізах з'являються вторинні центри окостеніння, centra ossificationis secundaria. Це відбувається слідом за посиленим розмноженням клітин у ділянці метафізів і дистрофічними змінами в центральних відділах хрящових епіфізів. З вторинних центрів окостеніння утворюються кісткові епіфізи, які до завершення росту кістки в довжину відмежовані від діафіза епіфізарними хрящами. Первинні та вторинні центри окостеніння в дівчаток з'являються раніше, ніж у хлопчиків, що пов'язано з особливостями гормонального балансу. Кістки тулуба Кістки тулуба охоплюють хребці, що складають хребтовий стовп, і скелет грудної клітки. Загальні відомості про розвиток кісток тулуба Джерелом розвитку кісток є середній зародковий листок — мезодерма. У ембріонів на ранніх етапах щільні маси мезодерми формують парні спинні виступи — соміти, які за розташуванням метамерні. З передньовнутрішньої частини соміта, що становить так званий склеротом, утворюється хребець. Клітини склеротома мігрують до серединної лінії та скупчуються навколо хорди — первинної струни тіла, ──────── Сторінка 20 ──────── Учення про кістки — Остеологія Fonticulus anterior Os parietale Os frontale Os temporale (pars squamosa) Fonticulus sphenoidalis Fonticulus mastoideus Os sphenoidale (ala major) Fonticulus posterior Os nasale Os occipitale Os zygomaticum Os temporale (anulus tympanicus) Maxilla Atlas Metacarpus Mandibula Vertebra thoracica I Clavicula Costa I Scapula Ossa digitorum manus Carpus Humerus Radius Ulna Sternum Vertebra lumbalis I Vertebra sacralis I Os ilium Os pubis Os ischii Femur Patella Fibula Tibia Tarsus Metatarsus Ossa digitorum pedis Рис. 6. Плід 4 місяців. Вигляд спереду. Кісткову тканину виділено жовтим кольором, хрящову — синім, сполучну між кістками черепа — сірим ──────── Сторінка 21 ──────── Кістки тулуба що також утворюється з мезодерми. Скупчення клітин на межі двох суміжних сомітів становить перетинчастий зачаток тіла хребця. Від зачатка тіла хребця клітини мезенхіми поширюються дозаду й утворюють зачатки хребцевих дуг і ребер. У скупченні мезенхімних клітин починає з'являтися хрящова тканина: формуються хрящові зачатки хребців і ребер. На початок процесу скостеніння хрящові ребра відокремлюються від хребців, а їхні передні кінці з'єднуються й утворюють зачаток грудини. Хребтовий стовп Хребтовий стовп у цілому Хребтовий стовп, columna vertebralis (рис. 7), — це комплексна анатомічна структура, утворена кільцеподібними хребцями, що накладаються один на одний, а також їхніми з'єднаннями між собою. Основними його функціями є опорна (підтримання вертикального положення тіла), амортизаційна (протидія механічним впливам) і захисна (щодо спинного мозку та його компонентів). У хребтовому стовпі дорослої людини розрізняють п'ять відділів, які зазвичай містять 33 хребці (7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4 куприкові), але цей показник може варіювати в діапазоні від 32 до 35. Межі між відділами встановлено досить чітко, проте так звані перехідні хребці, розташовані поблизу цих меж, часто набувають добре виражених ознак, характерних для хребців сусіднього відділу. Середня довжина хребтового стовпа в чоловіків становить близько 70 см, у жінок дещо менша, але цей параметр значною мірою залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Приблизно 8—9% довжини людського тіла припадає на шийний відділ, близько 20% — на грудний, майже 12% — на поперековий і 8% — на крижово‑куприковий. Кожен хребець, за винятком крижових і куприкових, відокремлений від сусіднього волокнистим міжхребцевим диском. Сумарна довжина міжхребцевих дисків становить приблизно 25% довжини всього хребтового стовпа. Хребці з'єднуються між собою за допомогою різних типів з'єднань, як перервних — суглобів, так і неперервних — міжхребцевих дисків, а також системою зв'язок (див. «З'єднання хребтового стовпа»). Хребтовий стовп є місцем прикріплення м'язів різних функціональних груп. Більшість м'язів, які здійснюють рухи в хребтовому стовпі, розташовані переважно позаду від нього. Упродовж життя хребтовий стовп зазнає впливу як зовнішніх (механічних), так і внутрішніх (генетичних, метаболічних, гормональних) чинників. Динамічні сили, що виникають у ньому у відповідь на них, залежать від багатьох чинників, які значно варіюють, основними з яких є повсякденна спеціалізована фізична активність (професійний компонент), рухова активність і адаптогенність м'язів до навантажень (локомоторний компонент), а також положення тіла (позиційний компонент). У хребтовому стовпі дорослої людини розрізняють чотири фізіологічні вигини в сагітальній площині: два, звернені вперед, — шийний лордоз, lordosis cervicis (colli), і поперековий лордоз, lordosis lumbalis, і два, спрямовані назад, — грудний кіфоз, kyphosis thoracica, і крижовий кіфоз, kyphosis sacralis. Вони сприяють підтриманню рівноваги за вертикального положення тіла та пом'якшенню поштовхів і струсів, що виникають під час рухів. У дорослих усі вигини хребтового стовпа фіксовані. Шийний лордоз поширюється від СI до ТII; грудний кіфоз — від ТII до рівня ТXI—ТXII, тобто перехідного хребця від грудного до поперекового відділу; поперековий лордоз — від рівня ТXI—ТXII до міжхребцевого диска LV/SI. Точка найбільшого вигину шийного лордозу розташована між СIV і СV, грудного кіфозу — між ТVII і ТVIII, а поперекового лордозу — на рівні LIII. Унаслідок переважання функціонального навантаження на задні відділи міжхребцевих дисків і відповідного збільшення висоти передніх відділів нижні 2—3 сегменти поперекового лордозу мають більший вигин, ніж верхні, а його передньо-задній розмір переважає в жінок. Крижова кістка й куприк утворюють єдиний кіфоз від SI до верхівки куприка. Крім зазначених вигинів хребтового стовпа в сагітальній площині, трапляється невеликий функціональний латеральний вигин — сколіоз, scoliosis, у верхній частині грудного відділу хребта, спрямований праворуч в осіб із переважно правою домінантною верхньою кінцівкою і ліворуч — із лівою. Хребтовий стовп ембріона перебуває в стані тотального згинання й описується як первинний вигин, curvatura primaria, звернений опуклістю назад, який формує грудний і крижовий кіфози. Під впливом м'язів дитини, що розвиваються, утворюються вторинні вигини, curvaturae secundariae, спрямовані опуклістю вперед (шийний і поперековий лордози), які мають радше функціональний, ніж анатомічний характер. Вигини хребтового стовпа утворюються поступово. Шийний лордоз починає формуватися наприкінці ембріонального періоду й зумовлений розвитком м'язів, що розгинають шию. Деякі джерела документують наявність початкового шийного лордозу на 18—20‑му тижні внутрішньоутробного життя. Поперековий лордоз може з'явитися на 10—14‑му тижні, проте прискорені темпи розвитку вторинних лордозів спостерігаються з моменту народження за відповідних темпів становлення м'язової та нервової систем. Хребтовий стовп новонародженого майже прямий і не має жорстко фіксованих вигинів, як первинних, так і вторинних, за винятком крижового кіфозу, виникнення якого зумовлене скостенінням його сегментів, що вже розпочалося. Грудний кіфоз є першим сформованим вигином надкрижових хребців. У 3—4 місяці дитина починає тримати голову у вертикальному положенні — утворюється шийний лордоз, у 6—9 місяців сидіти — завершується становлення грудного кіфозу, і в 11—13 місяців ходити — формується поперековий лордоз. Лише після цього під дією сили тяжіння завершується розвиток крижового кіфозу. З віком розміри й конфігурація хребтового стовпа як єдиного цілого значно змінюються. Його інтенсивний ріст протягом перших двох років після народження, коли він збільшується в довжину майже у 2 рази, відбувається однаковою мірою за рахунок як хребців, так і міжхребцевих дисків. Але потім, особливо після 7 років, ріст хребтового стовпа дещо сповільнюється. У цей період переважно збільшується висота тіл хребців і значно меншою мірою — міжхребцевих дисків, що зумовлено посиленням фізичних навантажень у верхньо-нижньому (гравітаційному) та нижньо-верхньому напрямках. Дівчатка після 7 років ростуть повільніше за хлопчиків, але в період статевого ──────── Сторінка 22 ──────── Учення про кістки — Остеологія Atlas Lordosis cervicis Axis Vertebrae cervicales Vertebra prominens Vertebra prominens Kyphosis thoracica Processus transversus Vertebrae thoracicae Processus spinosus Lordosis lumbalis Foramina Foramina intervertebralia Vertebrae lumbales Kyphosis sacralis Promontorium Vertebrae sacrales Os sacrum sacralia Os coccygis Hiatus sacralis Vertebrae coccygeae Б В А Рис. 7. Хребтовий стовп, columna vertebralis: А — вигляд збоку; Б — вигляд спереду; В — вигляд ззаду ──────── Сторінка 23 ──────── Кістки тулуба дозрівання (12—13 років) починають випереджати їх. Після досягнення статевої зрілості (14—16 років), коли довжина хребтового стовпа підлітка вже майже дорівнює довжині в дорослого, його подальші зміни знову починають відбуватися практично однаково за рахунок як хребців, так і міжхребцевих дисків. При цьому юнаки, ріст яких припиняється лише у 20—25 років, знову ростуть швидше за дівчат, які закінчують рости вже у 18—20 років. Значні зміни в структурі хребтового стовпа відбуваються також у літньому та старечому віці внаслідок дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Тіла хребців, особливо поперекових, стають ширшими й коротшими, що більше виражено в жінок; знижується щільність кісткової тканини. Іншими важливими чинниками деградації хребтового стовпа є зміна співвідношення вмісту води та колагену в міжхребцевих дисках, що призводить до зменшення їхньої висоти та втрати еластичності, а також зменшення м'язової маси, яке спричиняє згинання хребтового стовпа й утворення великого грудного (старечого) кіфозу та збільшення шийного лордозу; ріст людей зменшується. І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів на відповідних рівнях; симпатичні волокна через сірі сполучні гілки або безпосередньо від грудних симпатичних вузлів; поворотні менінгеальні та частково поворотні волокна передніх гілок спинномозкових нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я. Артеріальне: грудний і поперековий відділи — в ембріональному періоді дорсальні гілки міжсегментних соматичних артерій, які в постнатальному періоді перетворюються на задні міжреберні та поперекові артерії; шийний і крижовий відділи — поздовжні анастомози між міжсегментними соматичними артеріями, які в постнатальному періоді перетворюються на поздовжні судини й віддають хребтові гілки; у шийному відділі також висхідна й глибока шийні артерії, у поперековому — латеральна крижова артерія. Венозне: зовнішні та внутрішні хребтові венозні сплетення. Лімфатичний дренаж: сегментний дренаж у глибокі шийні, задні міжреберні, латеральні аортальні та постаортальні, латеральні крижові та внутрішні клубові лімфовузли. Хребці Структурно-функціональними одиницями хребтового стовпа є хребці. Типовий хребець, vertebra (рис. 8), має тіло та дугу, на якій виступають відростки, числом 7. Тіло хребця, corpus vertebrae, — це його передня потовщена частина, що за формою наближається до циліндра зі злегка вдавленою задньою поверхнею, розміри й пропорції якого варіюють залежно від функціонального навантаження. Передня та латеральні його поверхні дещо ввігнуті, а задня сплощена. Згори й знизу тіло хребця обмежене непаралельними, найчастіше плоскими міжхребцевими поверхнями, facies intervertebrales, зверненими до сусідніх хребців. Периферична частина кожної його міжхребцевої поверхні представлена компактною речовиною, що утворює кістковий виступ — анулярний епіфіз, epiphysis anularis, а центральна — губчастою. На передній і латеральних поверхнях тіла хребця є невеликі живильні отвори, через які судини й нерви проходять до кісткової тканини, а на задній — маленький живильний отвір для артерії та нерва й більший, часто подвійний, — для вени. Дуга хребця, arcus vertebrae, розташована позаду тіла. З кожного її боку є коротка, товста, на поперечному розрізі овальної форми, дещо звужена у верхньо-нижньому напрямку ніжка дуги хребця, pe‑ diculus arcus vertebrae, що відходить від верхньої частини тіла хребця. Дозаду ніжки продовжуються в довшу, плоску й широку пластинку дуги хребця, lamina arcus vertebrae. На верхній і нижній поверхнях кожної ніжки дуги є відповідно верхня хребцева вирізка, incisura vertebralis superior, і нижня хребцева вирізка, incisura vertebralis inferior (див. рис. 20, 21), які під час з'єднання двох хребців утворюють міжхребцеві отвори, foramina intervertebralia. Через ці отвори проходять спинномозкові нерви з оболонками та судинами, у них superior Processus spinosus Processus transversus Foramen vertebrale Arcus vertebrae Processus articularis superior Lamina Pediculus Arcus vertebrae Fovea costalis superior Corpus vertebrae А Foramen vertebrale Facies articularis superior Facies intervertebralis Lamina arcus vertebrae Processus articularis Processus mamillaris Epiphyses anulares Processus spinosus Processus costiformis Processus transversus Facies articularis inferior Corpus vertebrae Processus articularis inferior Б Рис. 8. Типові хребці: А — восьмий грудний хребець, vertebra thoracica VIII. Вигляд згори; Б — четвертий поперековий хребець, vertebra lumbalis IV. Вигляд згори та збоку ──────── Сторінка 24 ──────── Вчення про кістки — Остеологія розташовуються спинномозкові нервові вузли. Діаметр міжхребцевих отворів збільшується від шийних хребців до поперекових. У місцях переходу ніжок у пластинку на дузі хребця розташовуються верхні і нижні суглобові відростки, proces- sus articulares superiores et inferiores,, що мають відповідно верхні суглобові поверхні, facies articulares superiores, звернені назад, і нижні суглобові поверхні, facies articulares inferiores, спрямовані вперед. Суглобові відростки сусідніх хребців, зчленовуючись, утворюють дуговідросткові суглоби (див. «Дуговідросткові суглоби») і забезпечують сегментарну підтримку вертикального положення тулуба, беручи участь у процесах його передньо-заднього та латерального згинання — розгинання й обертання. Вони також беруть участь у формуванні задньої стінки міжхребцевого отвору, тоді як задньолатеральні поверхні тіл обох хребців і міжхребцеві диски між ними — передньої. Безпосередньо поблизу суглобових відростків від бічної поверхні дуги хребця відходять латерально спрямовані поперечні відростки, processus transversi. У грудному відділі хребтового стовпа вони зчленовуються з ребрами, в інших ділянках власне поперечні відростки (справжні) зливаються із залишками рудиментарних ребер, що формуються в процесі онтогенезу. У середній частині задньої поверхні дуги хребця виступає непарний остистий відросток, processus spinosus, спрямований назад і донизу. Між тілом і дугою хребця міститься хребцевий отвір, foramen vertebrale. Розташовуючись один над од- Corpora ТXII et Li (centra ossifi cationis) Canalis vertebralis Canalis vertebralis ним, ці отвори утворюють хребтовий канал, canalis vertebralis, у якому лежать спинний мозок з оболонками, корінцеві нитки спинномозкових нервів і судини, що здійснюють кровопостачання внутрішньохребтових структур. Хребці (рис. 9; див. рис. 6), за винятком куприкових, наприкінці 2-го місяця ембріонального періоду вже, як правило, мають три первинні центри скостеніння: один — у тілі і два — у дузі, по одному біля основи кожного поперечного відростка. Дуга й відростки, що відходять від неї, розвиваються з двох частин — нейрогенної (частина склеротома, що оточує нервову трубку) і реберної. На 39—41-й день внутрішньоутробного життя обидві вони є хрящовою тканиною, у якій на 53—55-й день виникають елементи осифікації. Надалі розвиток реберної частини зумовлюється локалізацією хребця: у шийному відділі з неї формується передня частина поперечного відростка назовні від поперечного отвору, у грудному — ребро, у поперековому — передня частина реберного відростка, а в крижовому — передній відділ його латеральної частини (рис. 10). Під час народження хребці чітко поділені на три частини — тіло і дві половини дуги (рис. 11). Останні, розвиваючись у напрямку назад, протягом 1-го року життя зростаються спочатку в поперековому відділі, потім у розташованих вище. До 7 років дуги хребців, за винятком SI, як правило, зрощені, але в крижовому відділі іноді залишаються відкритими до 15—18 років. У період від 3 до 5 років кісткові закладки дуги зростаються із закладкою тіла хребця; процес раніше закінчується Processus spinosi Dura mater spinalis Disci intervertebrales Medulla spinalis Disci intervertebrales Corpus LV Corpora vertebrarum Os sacrum Lig. longitudinale anterius А Б Рис. 9. Хребтовий стовп, columna vertebralis, плода 27 тижнів (А) і дитини 1,5 місяця (Б). Серединні розпили. Вигляд збоку. Фотографії ──────── Сторінка 25 ──────── Кістки тулуба — реберна частина — нейрогенна частина А В у грудних хребцях. На краях тіл хребців з'являються перихондральні кільця, які згодом утворюють анулярні епіфізи; їхнє окостеніння йде з додаткових центрів, злиття з тілом хребця відбувається в період від 17 до 21 року. У 11—12 років починається осифікація остистого й поперечних відростків хребців. У цей час на їхніх верхівках, відокремлених від хребця епіфізарними пластинками, з'являються три додаткові вторинні центри окостеніння. Завершується осифікація в період статевого дозрівання (15—16 років) або трохи пізніше (18—21 рік), хоча описано й пізніші терміни — 23—25 років. Шийні хребці Б Г Рис. 10. Розташування реберних і нейрогенних частин дуг хребців у шийному (А), грудному (Б), поперековому (В) і крижовому (Г) відділах хребтового стовпа (напівсхематично) Apex dentis Processus transversus Processus articularis superior Lamina arcus vertebrae Processus costiformis Processus articularis superior Corpus vertebrae Corpus vertebrae vertebrae А В Basis ossis sacri Ala ossis sacri Processus spinosus Pediculi arcus Foramina sacralia anteriora Corpus LV Os coccygis Corpus vertebrae Б Г Рис. 11. Хребці новонародженого: А — осьовий, axis. Вигляд спереду; Б — III грудний, vertebra thoracica III. Вигляд згори; В — II поперековий, vertebra lumbalis II. Вигляд згори; Г — крижова кістка, os sacrum, і куприк, os coccygis. Вигляд спереду Шийні хребці, vertebrae cervicales (рис. 12, 13), кількістю 7 (CI — CVII), поділяються на типові й атипові. Типові шийні хребці (CIII — CVI) (рис. 14–16) характеризуються невеликими низькими тілами, які поступово розширюються в напрямку до останнього — сьомого хребця. Верхня міжхребцева поверхня тіла в них злегка вгнута справа наліво, а нижня — спереду назад. На верхній поверхні тіл помітно підносяться бічні краї, утворюючи гачок тіла (гачкуватий відросток), uncus corporis (processus uncinatus). Хребцевий отвір широкий, за формою близький до трикутного. Суглобові відростки порівняно короткі, розташовані навскіс, їхні суглобові поверхні пласкі або злегка опуклі. Поперечні відростки короткі, спрямовані в боки, відходять від латеральної поверхні ніжки дуги допереду від суглобових. Їхня ширина практично не змінюється. По верхній поверхні кожного поперечного відростка проходить глибока борозна спинномозкового нерва, sulcus nervi spinalis, — слід прилягання відповідного шийного спинномозкового нерва. Вона розділяє передній і задній горбки, tuberculi anterius et posterius, розташовані на кінці поперечного відростка. На CVI передній горбок особливо розвинений. Спереду поруч із ним проходить загальна сонна артерія, яку в разі кровотеч притискають до цього горбка, унаслідок чого він дістав назву сонного, tuberculum caroticum. У шийних хребців поперечний відросток складається з двох злитих воєдино відростків: переднього, що є рудиментом ребра, і заднього — власне поперечного відростка. Вони обмежують поперечний отвір, foramen transversarium, крізь який проходять хребтові артерія і вена та симпатичне нервове сплетення, що їх супроводжує, у зв'язку з чим його називають також хребтово-судинним або хребтово-артеріальним. Остисті відростки від CIII до CVI поступово збільшуються в довжину; на кінцях вони розщеплені й мають слабко виражений нахил донизу. Осифікуються типові шийні хребці з трьох первинних центрів, що з'являються в ембріональному періоді в їхніх тілах і половинах дуги (іноді, оскільки центр у тілі до 8 тижнів внутрішньоутробного розвитку може бути представлений двома ядрами, говорять про чотири центри окостеніння), і п'яти вторинних, які виникають на початку періоду статевого дозрівання. Процес ендохондрального окостеніння в дугах починається на 6—7-му тижні внутрішньоутробного життя. Розвиток кісткової тканини відбувається в бік поперечних і суглобових відростків (назовні, догори й донизу), остистого відростка (назад), ніжок дуги та тіла ──────── Сторінка 26 ──────── Учення про кістки — Остеологія Apex dentis axis Tuberculum anterius atlantis Atlas (CI) Massa lateralis Arcus anterior atlantis Axis (CII) Tuberculum anterius Foramina transversaria Vertebra prominens (CVII) Tuberculum posterius Processus transversus Sulcus n. spinalis Uncus corporis vertebrae Incisura vertebralis inferior Foramen intervertebrale Incisura vertebralis superior Costa I А Vertebra thoracica I (TI) Atlas (CI) Arcus posterior atlantis Arcus anterior atlantis Tuberculum anterius atlantis Tuberculum posterius atlantis Processus spinosus axis Axis (CII) Foramina transversaria Processus articularis inferior Processus articularis superior Incisura vertebralis inferior Corpus vertebrae Facies intervertebralis inferior Facies intervertebralis superior Foramen intervertebrale Tuberculum anterius Incisura vertebralis superior Tuberculum posterius Processus transversus Uncus corporis vertebrae Sulcus n. spinalis Vertebra prominens (CVII) Processus spinosus Б Рис. 12. Шийні хребці, vertebrae cervicales: А — вигляд спереду. Передні відділи нижніх хребців (з третього до сьомого) видалено; Б — вигляд збоку ──────── Сторінка 27 ──────── Кістки тулуба Corpus mandibulae Corpus axis Processus transversus axis Processus transversus Processus articularis inferior Articulatio zygapophysialis Processus articularis superior Foramen transversarium Uncus corporis vertebrae Discus intervertebralis Foramen intervertebrale ТI Processus spinosus Costa I А Tuberculum anterius atlantis Arcus posterior atlantis Arcus anterior atlantis Tuberculum posterius atlantis Dens axis Processus spinosus Articulatio zygapophysialis Processus articularis inferior Facies intervertebralis inferior Facies intervertebralis superior Processus articularis superior Incisura vertebralis inferior Foramen intervertebrale Incisura vertebralis superior Corpus vertebrae Discus intervertebralis Vertebra prominens Б Рис. 13. Шийний відділ хребтового стовпа. Рентгенограми: А — передня проєкція; Б — бічна проєкція ──────── Сторінка 28 ──────── Вчення про кістки — Остеологія posterius Foramen transversarium Tuberculum Задня дуга атланта, arcus posterior atlan‑ tis, займає близько 60% периметра хребця. У середній частині її задньої поверхні виступає задній горбок, tuberculum posterius (рудиментарний остистий відросток), по верхній поверхні проходить широка борозна хребтової артерії, sulcus arteriae vertebralis, до якої прилягають хребтова артерія та частина венозного сплетення з 1‑м шийним спинномозковим нервом (C1) між ними. Processus transversus Foramen vertebrale Facies articularis inferior Processus articularis inferior Tuberculum posterius Processus articularis inferior Processus spinosus Lamina arcus vertebrae Рис. 14. Четвертий шийний хребець, vertebra cervicalis IV. Вигляд знизу Corpus vertebrae Tuberculum vertebrae Processus spinosus anterius Поперечний відросток атланта, довший і ширший, ніж в інших шийних хребців, діючи як потужний важіль, забезпечує м'язам-обертачам більшу амплітуду руху. Верхівка поперечного відростка широка, плоска, задній горбок значно більший за передній, якого може й не бути. Іноді кісткова перекладка, що формує передню межу поперечного отвору, відсутня, і тоді він перетворюється на борозну, відкриту спереду. Максимальна відстань між кінцями поперечних відростків у чоловіків більша, ніж у жінок (84 і 72 мм), що полегшує визначення статі за скелетними рештками. Foramen transversarium Processus transversus Foramen vertebrale Lamina arcus Рис. 15. Четвертий шийний хребець, vertebra cervicalis IV. Комп'ютерна томограма в аксіальній площині Атлант найчастіше має 3 первинні центри скостеніння — один у передній дузі та два, які з'являються на 7‑му тижні внутрішньоутробного розвитку, у латеральних масах. В останніх вони, поступово поширюючись у задню дугу, зливаються один з одним; зазвичай це відбувається у віці 3—4 років. Центр осифікації (іноді їх може бути навіть три) у передній дузі, що в новонародженого складається з волокнистого хряща, з'являється наприкінці 1‑го року життя і, розвиваючись назовні й назад, зливається з центрами в латеральних масах у віці 6—8 років. Зрощення передньої і задньої дуг атланта в одну кістку відбувається в 5—6 років. При цьому ще в хрящовому зачатку передньої дуги з'являється ділянка з власною парою точок скостеніння, яка у віці 4—5 років приєднується до тіла осьового хребця, утворюючи зуб. хребця (вперед). У нижніх шийних хребців основний первинний центр розташований у тілі й розвивається в задньолатеральному напрямку до дуги та відростків. Від типових шийних хребців відрізняються будовою атлант (CI), осьовий хребець (CII) і виступний хребець (CVII), які описують як атипові. Атлант, atlas (рис. 17, 18), підтримує голову. Він не має тіла й остистого відростка і складається з двох латеральних мас, massae laterales atlantis, з'єднаних короткою передньою і довгою задньою дугами. Осьовий хребець, axis (рис. 19), має тіло неправильної циліндричної форми з розташованим над ним зубом, dens axis, конічна верхня частина якого закінчується верхівкою зуба, apex dentis. У дорослих зуб сягає в довжину 14—16 мм і слугує віссю для обертання атланта й усього черепа навколо хребтового стовпа (див. рис. 18). У напрямку до верхівки його поздовжня вісь зазвичай дещо відхилена назад під кутом близько 15°, іноді — вперед під кутом 9—11°. Латеральні маси яйцеподібної форми, їхні поздовжні осі розташовані під кутом, верхівка якого спрямована вперед. Наявні на них овальні ввігнуті верхні суглобові поверхні, facies articulares superiores, з'єднуючись із виростками потиличної кістки, утворюють атлантопотиличний суглоб. Округлої форми нижні суглобові поверхні, facies articulares inferiores, латеральних мас плоскі або злегка опуклі, розташовані під кутом до горизонтальної площини з нахилом назад і досередини; слугують для зчленування з CII. На передній поверхні зуба є передня суглобова поверхня, facies articularis anterior, що утворює з ямкою зуба атланта серединний атлантоосьовий суглоб; на задній — неглибока широка задня суглобова поверхня, facies articularis posterior, до якої прилягає поперечна зв'язка атланта (див. «Синовіальні з'єднання черепа з атлантом і атланта з осьовим хребцем»). У зубі є велика кількість дрібних живильних отворів. На медіальній поверхні кожної латеральної маси є невеликий живильний отвір і кістковий виступ. Обабіч основи зуба розташовані овальної форми верхні суглобові поверхні, плоскі або злегка опуклі й дещо нахилені вперед і назовні. З'єднуючись із нижніми суглобовими поверхнями латеральних мас атланта, вони формують симетричні латеральні атлантоосьові суглоби. Передня дуга атланта, arcus anterior atlantis, трохи випинається вперед, у середній частині її передньої поверхні розташований передній горбок, tuberculum anterius, а на задній поверхні — невелика плоска суглобова поверхня — ямка зуба, fovea dentis. Від передньої поверхні тіла хребця відходить донизу кістковий виступ (передня губа). Corpus vertebrae Tuberculum anterius ──────── Сторінка 29 ──────── Кістки тулуба Processus articularis superior Tuberculum anterius (caroticum) Uncus corporis Tuberculum posterius Processus transversus Sulcus n. spinalis Corpus vertebrae Corpus vertebrae Processus articularis inferior А Processus spinosus Arcus vertebrae Incisura vertebralis superior Processus articularis superior Foramen vertebrale Processus transversus Tuberculum posterius Foramen transversarium Tuberculum anterius Corpus vertebrae Б Tuberculum posterius Processus articularis superior Tuberculum anterius (caroticum) Processus spinosus Sulcus n. spinalis Processus articularis inferior В Рис. 16. Шостий шийний хребець, vertebra cervicalis VI: А — вигляд спереду; Б — вигляд згори; В — вигляд збоку Ніжки дуги хребця масивні й короткі, їхня нижня поверхня має глибоку гладкостінну нижню хребцеву вирізку, до якої прилягає потужний корінець 3‑го шийного спинномозкового нерва (C3) з оболонками. Поперечні відростки хребця нахилені донизу й назовні від місць з'єднання пластинки та ніжок дуги. На них немає переднього й заднього горбків і борозни спинномозкового нерва, а верхівки трохи заокруглені. Поперечний отвір спрямований донизу й дещо нахилений щодо вертикальної осі, оскільки тут хребтова артерія робить крутий латеральний вигин під верхньою суглобовою поверхнею. Остистий відросток порівняно великих розмірів, з роздвоєною верхівкою та широкою основою, його нижня поверхня трохи увігнута. Осьовий хребець (див. рис. 11) має численні як первинні, так і вторинні центри окостеніння. У кожній половині дуги хребця на 7—8‑му тижні внутрішньоутробного розвитку виникає по одному первинному центру, симетричному один одному; ще один формується в тілі хребця в 4—5 місяців. Зуб здебільшого окостеніє з двох латерально розташованих центрів, які з'являються на 6‑му місяці внутрішньоутробного життя і зливаються перед народженням, утворюючи виступну ділянку хряща, або передатлант, ──────── Сторінка 30 ──────── Учення про кістки — Остеологія Apex dentis Tuberculum posterius Arcus posterior Facies articularis superior Facies articularis anterior Dens Sulcus a. vertebralis Processus articularis inferior Corpus vertebrae superior Foramen transversarium Massae laterales Foramen transversarium Fovea dentis Processus transversus Arcus anterior Tuberculum anterius Processus transversus А Processus articularis А Arcus anterior Facies articularis anterior Facies articularis inferior Apex dentis Facies articularis posterior Fovea dentis Dens Processus articularis superior Foramen vertebrale Arcus vertebrae Processus transversus Foramen transversarium Arcus posterior Б Рис. 17. Перший шийний хребець, атлант, atlas: А — вигляд згори; Б — вигляд знизу Fovea dentis Dens Processus articularis inferior Facies articularis posterior Facies articularis superior Corpus vertebrae Processus spinosus Arcus anterior atlantis Processus transversus Б Рис. 19. Другий шийний, осьовий, хребець, axis: А — вигляд спереду; Б — вигляд збоку Processus transversus Arcus posterior atlantis Tuberculum posterius Processus articularis inferior axis Processus spinosus axis Рис. 18. Перший, атлант, atlas, і другий, осьовий, axis, шийні хребці. Вигляд ззаду і збоку який є частиною черепної склеротомної половини першого шийного хребця. Зуб відокремлений від тіла пластинкою хрящової тканини, яка повністю скостеніває у 8—9 років. Виступний хребець, vertebra prominens (рис. 20), вирізняється довгим і нерозщепленим остистим відростком, який легко промацується крізь шкіру, чим і зумовлена його назва. Крім того, він має значно довші, ніж в інших шийних хребців, поперечні відростки, при цьому поперечні отвори дуже малі, а іноді відсутні. На нижньому краї бічної поверхні тіла хребця нерідко розташовується ребер- ──────── Сторінка 31 ──────── Кістки тулуба Processus articularis superior Incisura vertebralis superior Facies intervertebralis Processus spinosus Corpus vertebrae Tuberculum anterius Processus articularis inferior Facies intervertebralis Processus transversus Incisura vertebralis inferior Tuberculum posterius Рис. 20. Сьомий шийний, виступний, хребець, vertebra prominens. Вигляд збоку на ямка (фасетка), — слід зчленування з головкою I ребра, а передня частина поперечного відростка може перетворюватися на додаткове шийне ребро (аномалія розвитку). Осифікація CVII починається з появи на 6-му місяці внутрішньоутробного періоду центрів окостеніння в суглобових відростках, які потім зливаються з центрами, що виникають пізніше в тілі й поперечних відростках. Іноді центри в останніх не з'єднуються з іншими центрами, тоді можливий розвиток шийних ребер. Окостеніння завершується у віці 4—5 років. Грудні хребці Грудні хребці, vertebrae thoracicae (рис. 21, 22), кількістю 12 (TI — TXII), значно вищі й товщі за шийні, але не такі масивні, як поперекові. На відміну від типових шийних хребців у них немає поперечних отворів, натомість на тілах і поперечних відростках (крім ТXI і ТXII,, іноді також TI і ТX) є симетрично розташовані реберні ямки, що зчленовуються із суглобовими поверхнями головки й горбка ребра. Розмір тіл грудних хребців поступово збільшується в напрямку донизу. Так само змінюються і їхні пропорції. У верхній частині грудного відділу, подібно до нижніх шийних хребців, вони мають сплющену форму: їхній поперечний розмір більший за передньозадній (у ТI приблизно вдвічі). У ТIII найменше в усій цій групі тіло; його передня поверхня характерно опукла. Далі передньозадні розміри тіл дедалі більше наближаються до поперечних; найнижчі грудні хребці набувають виразних рис, властивих поперековим. Така будова забезпечує високий рівень згинання — розгинання в шийно-грудному і попереково-грудному секторах, залишаючи більшу частину грудного відділу хребтового стовпа малорухомою. Тіла ТV — ТVIII під тиском аорти, що пролягає ліворуч уздовж їхньої латеральної поверхні, мають слабко виражену асиметрію (див. рис. 8 А). З кожного боку тіла типового грудного хребця (рис. 23; див. рис. 8 А) на його задньолатеральній поверхні є дві суглобові ямки (насправді — півямки): верхні, дещо більших розмірів, розташовані попереду від ніжок дуги, і нижні — перед хребцевою вирізкою. Верхня реберна ямка, fovea costalis superior, одного хребця утворює з нижньою реберною ямкою, fovea costalis inferior, розташованого вище хребця повну суглобову ямку (іноді її називають реберно-головковою), яка слугує для зчленування з головкою відповідного ребра. На відміну від шийних хребців дуги грудних товсті, широкі, коротші, їхні ніжки потовщуються в низхідному напрямку і майже паралельні; хребцевий отвір округлий і менший. Розташовуючись лускоподібно, дуги розміщених вище хребців дещо прикривають ззаду дуги розміщених нижче. Верхня хребцева вирізка визначається лише в ТI, нижня сильно виражена в усіх хребців. Суглобові поверхні тонких і плоских верхніх суглобових відростків, що лежать у фронтальній площині, спрямовані назад, дещо вгору і назовні, а нижніх — наперед, трохи вниз і досередини. Потужний поперечний відросток звернений назовні й дещо назад; на його верхівці розташована овальна реберна ямка поперечного відростка, fovea costalis processus transversi (іноді її називають реберно-горбковою), що зчленовується з горбком відповідного ребра. Поперечні відростки в грудному відділі поступово зменшуються в напрямку донизу: у TI вони найбільші, а в TXII рудиментарні. Остисті відростки довгі, тригранні, загострені, нахилені донизу й назад, у ТV — ТVIII розташовані лускоподібно один над одним. Перший (ТI), десятий (ТX), одинадцятий (ТXI) і дванадцятий (ТXII) грудні хребці, які відрізняються від інших хребців цієї групи своєю будовою, часто описують як атипові. Тіло ТI (рис. 24) має вгорі повну реберну ямку, що зчленовується з усією головкою I ребра, а внизу — півямку для верхньої половини головки II ребра. Іноді верхня ямка буває неповною і для з'єднання з I ребром доповнюється півямкою на нижній поверхні тіла СVII. На бічній поверхні тіла ТI розташований спрямований назовні й назад гачок тіла (гачкуватий відросток) першого (I) грудного хребця, uncus corporis (processus uncinatus) vertebrae thoracicae primae. На тілі ТX (див. рис. 21) є лише верхні реберні півямки, що зчленовуються з X ребром; реберних ямок поперечних відростків може не бути. Тіла ТXI (див. рис. 21) і ТXII (рис. 25) мають з кожного боку по одній повній реберній ямці округлої форми для головок відповідно XI і XII ребер. У ТXI вона розташована поблизу верхнього краю тіла, а в ТXII — у середній частині й трохи заходить на ніжку дуги хребця. Ці хребці набувають анатомічних рис поперекових: на верхівках поперечних відростків немає реберних ямок, а на задній поверхні є соскоподібний відросток угорі та додатковий відросток унизу. ──────── Сторінка 32 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Facies articularis superior Processus spinosus Processus spinosus Vertebra thoracica I (TI) Processus transversus Foveae costales processuum transversorum Incisura vertebralis inferior Corpus vertebrae Foramen intervertebrale Fovea costalis inferior Incisura vertebralis superior Fovea costalis superior Vertebra thoracica XII (TXII) Processus articularis inferior Processus articularis superior Processus mamillaris Processus accessorius Facies articularis inferior Рис. 21. Грудні хребці, vertebrae thoracicae. Вигляд збоку ──────── Сторінка 33 ──────── Кістки тулуба Processus Tuberculum costae ТII Costa I Processus articularis inferior Articulatio zygapophysialis Processus spinosus spinosus Processus articularis superior Pediculi arcus vertebrae Incisura vertebralis inferior Processus transversus Foramen intervertebrale Incisura vertebralis superior Discus intervertebralis ТXII Processus spinosus Processus transversus ТI Arcus vertebrae Costa XII Discus intervertebralis Caput costae X ТX Б А Processus transversus Рис. 22. Грудний відділ хребтового стовпа. Рентгенограми: А — передня проєкція; Б — бічна проєкція Processus articularis superior Facies articularis superior Processus transversus Incisura vertebralis superior Fovea costalis processus transversi Fovea costalis superior Corpus vertebrae Processus transversus Uncus corporis Processus articulares superiores Facies intervertebralis Epiphysis anularis Incisura vertebralis superior Processus transversus Pediculus arcus vertebrae Fovea costalis processus transversi Corpus vertebrae Fovea costalis inferior Fovea costalis superior Incisura vertebralis inferior Processus articularis inferior Processus spinosus Рис. 23. Восьмий грудний хребець, vertebra thoracica VIII. Fovea costalis inferior Incisura vertebralis inferior Processus articularis inferior Вигляд збоку Рис. 24. Перший грудний хребець, vertebra thoracica I. Вигляд згори і збоку ──────── Сторінка 34 ──────── Учення про кістки — Остеологія Нижні суглобові відростки ТXII (рідше ТXI), які стають опуклішими й оберненими вперед і назовні, також набувають форми, властивої поперековим хребцям, позначаючи тим самим досить чітку межу зміни рухомості хребтового стовпа від обертальної до згинально‑розгинальної в нижній частині його грудного відділу. Грудні хребці (див. рис. 11) скостенівають за типовою схемою з трьох центрів скостеніння — двох у половинах дуги хребця й одного в ділянці тіла, які зливаються між собою у віці 10—12 місяців, починаючи з верхніх хребців. Processus articularis superior Incisura vertebralis superior Processus mamillaris Fovea costalis superior Corpus vertebrae Processus accessorius Поперекові хребці Incisura vertebralis inferior Processus spinosus Processus transversus Processus articularis inferior Тіло поперекового хребця (рис. 28; див. рис. 8 Б) бо- боподібне, його поперечний розмір перевищує передньозад- Рис. 25. Дванадцятий грудний хребець, vertebra thoracica XII. Вигляд збоку Поперекові хребці, vertebrae lumbales, кількістю 5 (LI— LV) (рис. 26, 27), найбільші з усіх; відрізняються відсутністю поперечних отворів і реберних ямок. Вони досить масивні, що сприяє належному розподілу ваги розташованих вище частин тіла (тулуба, голови та верхніх кінцівок) на таз. Facies articularis superior Vertebra lumbalis I (LI) Processus spinosus Facies intervertebrales Incisura vertebralis inferior Processus costiformis Foramen intervertebrale Processus accessorius Incisura vertebralis superior Processus articularis inferior Processus articularis superior Processus mamillaris Corpus vertebrae Facies articularis inferior Vertebra lumbalis V (LV) Рис. 26. Поперекові хребці, vertebrae lumbales. Вигляд збоку ──────── Сторінка 35 ──────── Кістки тулуба Costa XII LI Processus spinosus Processus articularis inferior Articulatio zygapophysialis Processus articularis superior Processus mamillaris Processus costiformis Processus accessorius LV Ossa coxae Os sacrum А LI Processus costiformis Processus accessorius Pediculus arcus vertebrae Incisura vertebralis inferior Foramen intervertebrale Incisura vertebralis superior Processus articularis inferior Articulatio zygapophysialis Processus articularis superior LV Processus spinosus Б Рис. 27. Поперековий відділ хребтового стовпа. Рентгенограми: А — передня проєкція; Б — бічна проєкція. Фізіологічний лордоз ний. Верхня хребцева вирізка сильно сплощена, нижня — глибока. Дуги хребців добре розвинені, мають товсті й короткі ніжки та широкі пластинки і не накладаються одна на одну. Хребцевий отвір трикутний, більший, ніж у грудних, але менший, ніж у шийних хребців. У хребцевому отворі на рівні LI розташований мозковий конус, на рівні LV — кінський хвіст і оболони спинного мозку (див. «Спинний мозок»). Поперечні відростки поперекових хребців плоскі й довші, ніж у нижніх грудних; поступово збільшуючись у розмірах донизу, розташовані попереду суглобових; спрямовані назовні й дещо назад. Більша їх частина — реберний відросток, processus costiformis (costalis), залишок рудиментарного ребра, найвиразніший у LI, у якого він становить основну частину поперечного відростка. У решти поперекових хребців він поступово зменшується донизу й може бути відсутній у LV. Позаду основи поперечного відростка розташований рудимент власне поперечного відростка — невеликий додатковий відросток, processus accessorius, що відходить від дуги хребця ближче до її верхнього краю і спрямований назад і назовні. У LI — LIII поперечні відростки мають значну ширину, у розташованих нижче — меншу. Позаду від поперечних майже вертикально розташовані суглобові відростки. Верхній суглобовий відросток віддалений від тіла дещо більше, ніж нижній, проте ця різниця зменшується донизу й зникає у LV. Суглобові поверхні верхніх суглобових відростків спрямовані в задньомедіальному напрямку ──────── Сторінка 36 ──────── Учення про кістки — Остеологія Processus spinosus Lamina arcus vertebrae Processus articularis inferior Processus mamillaris Processus articularis superior Processus accessorius Foramen vertebrale Processus costiformis Pediculus arcus vertebrae Facies intervertebralis Epiphysis anularis Corpus vertebrae А Processus articularis superior Incisura vertebralis superior Processus mamillaris Corpus vertebrae Processus costiformis Incisura vertebralis inferior Epiphysis anularis spinosus Processus articularis inferior (facies articularis) Processus spinosus Б Processus articularis superior (facies articularis) Processus mamillaris Processus costiformis Processus accessorius Foramen vertebrale (уведено зонд) Arcus vertebrae Processus articularis inferior Processus В Рис. 28. Третій поперековий хребець, vertebra lumbalis III: А — вигляд згори; Б — вигляд збоку; В — вигляд ззаду і ввігнуті, а нижніх — у передньолатеральному й опуклі. Під час з'єднання двох сусідніх хребців верхні суглобові відростки одного охоплюють нижні суглобові відростки іншого, що дає змогу здійснювати в цьому відділі хребтового стовпа рухи в усіх площинах: згинання — розгинання в передньо-задньому та боковому напрямках і обертання. Іноді суглобові поверхні бувають асиметричними й значно відрізняються в чоловіків і жінок. На задньозовнішньому краї верхнього суглобового відростка є сосочковий відросток, processus mamillaris, — слід прикріплення м'язів. Іноді він з'єднується з додатковим відростком дуже тонкою непостійною сосочково-додатковою зв'язкою, lig. mamilloaccessorium. Остистий відросток прямокутної, майже квадратної, форми і широкий, розташований горизонтально, його кінець заокруглений, а задньонижній край потовщений. Іноді LV (див. рис. 7, 26) розглядають як атиповий хребець, оскільки він набуває морфологічних ознак крижових хребців: його великі поперечні відростки, що є безпосереднім продовженням ніжок дуги, спрямовані назовні й трохи догори, а їхні нижні краї заокруглені й спрямовані допереду. Досить часто LV зазнає сакралізації (злиття з крижовою кісткою). Поперекові хребці (див. рис. 11) окостеніють із п'яти центрів: двох у половинах дуги хребця й одного в тілі, а також двох додаткових у сосочкових відростках. Кільцеві епіфізи зливаються з тілом хребця у 23—25 років. Іноді в поперечних (точніше, реберних) відростках можуть розташовуватися непостійні епіфізарні пластинки, що відокремлюють верхівку відростка від основної його частини. Крижова кістка Крижова кістка, os sacrum, — це єдина кістка, яка в дорослої людини складається з п'яти зрощених крижових хребців, vertebrae sacrales (SI — SV) (рис. 29, 30; див. рис. 7). Крижова кістка має форму клина, розташована під останнім поперековим хребцем і бере участь в утворенні задньої стінки таза. У ній розрізняють тазову й дорсальну поверхні, дві латеральні частини, основу (широка частина, звернена догори) і верхівку (вузька частина, спрямована донизу). Передня — тазова поверхня, facies pelvica, крижової кістки (див. рис. 29 А) гладка, увігнута, звернена в порожнину таза. Вона зберігає сліди зрощення тіл п'яти крижових хребців у вигляді чотирьох паралельних поперечних ліній, lineae transversae. Назовні від них із кожного боку є по чотири передні крижові отвори, foramina sacralia anteriora (через них проходять передні гілки крижових спинномозкових нервів і супровідні судини). Задня — дорсальна поверхня, facies dorsalis, крижової кістки (див. рис. 29 Б) опукла в поздовжньому напрямку, вужча за передню й шорстка. На ній розташовані п'ять паралельних кісткових гребенів, що йдуть згори донизу: один непарний і два парні. ──────── Сторінка 37 ──────── Кістки тулуба Basis ossis sacri Ala ossis sacri Foramina sacralia posteriora Canalis sacralis Processus articularis superior Canalis sacralis Processus articularis superior Tuberositas ossis sacri Facies auricularis Crista sacralis medialis Pars lateralis Lineae transversae Foramina sacralia anteriora Crista sacralis mediana Crista sacralis lateralis Apex ossis sacri А Hiatus sacralis Cornu sacrale Б Processus articularis superior Tuberositas ossis sacri Foramina sacralia posteriora Basis ossis sacri Crista sacralis mediana Crista sacralis mediana Promontorium Pars lateralis Ala ossis sacri Processus articularis superior Facies auricularis Crista sacralis lateralis Crista sacralis medialis Apex ossis sacri Cornua sacralia Basis ossis sacri В Г Рис. 29. Крижова кістка, os sacrum: А — вигляд спереду. Тазова поверхня, facies pelvica; Б — вигляд ззаду. Дорсальна поверхня, facies dorsalis; В — вигляд збоку; Г — вигляд згори ──────── Сторінка 38 ──────── Учення про кістки — Остеологія * Corpus LV Articulatio lumbosacralis Processus articularis superior ossis sacri Promontorium ossis sacri Basis ossis sacri Os ilium Ala ossis sacri Articulatio sacroiliaca Crista sacralis mediana Foramina sacralia anteriora Lineae transversae Cristae sacralia medialia Os coccygis Apex ossis sacri Caput femoris Articulatio sacrococcygea Os pubis Cornu coccygeum Os ischii Рис. 30. Крижовий і куприковий відділи хребтового стовпа. Рентгенограма. Передня проєкція * Газові бульбашки в просвіті товстої кишки. Серединний крижовий гребінь, crista sacralis mediana, утворюють чотири горбки, розташовані один над одним, — сліди остистих відростків, які зрослися, іноді в один шорсткий гребінь. З кожного боку цього гребеня, майже паралельно йому, виступає по одному слабко вираженому медіальному крижовому гребеню, crista sacralis medialis, що утворився внаслідок злиття верхніх і нижніх суглобових відростків, а ще далі — добре помітний латеральний крижовий гребінь, crista sacralis lateralis, сформований поперечними відростками, які з'єдналися. Між медіальними й латеральними гребенями є по чотири задні крижові отвори, foramina sacralia posteriora; вони дещо менші за відповідні передні крижові отвори (через них проходять задні гілки крижових нервів). Усередині крижової кістки по всій її довжині проходить крижовий канал, canalis sacralis, вигнутої форми, розширений угорі й звужений унизу; він є безпосереднім продовженням хребтового каналу донизу. Крижовий канал сполучається з крижовими отворами через розташовані всередині нього міжхребцеві отвори (рис. 31, 32). На основі крижової кістки, basis ossis sacri, є заглиблення поперечно-овальної форми — місце з'єднання з нижньою поверхнею тіла LV (див. рис. 29 Г). Передній край основи крижової кістки утворює тут виступ — мис, promontorium (див. рис. 7, 29 В), який у чоловіків сильно видається в порожнину таза. Від задньої частини основи крижової кістки відходять угору верхні суглобові відростки, processus articulares superio- res, SI. Їхні суглобові поверхні спрямовані назад і досередини та з'єднуються з нижніми суглобовими відростками LV. Задній край основи (дуги) крижової кістки з верхніми суглобовими відростками, які виступають над ним, обмежує вхід у крижовий канал. Processus articularis superior Basis ossis sacri Crista sacralis mediana Canalis sacralis Foramina sacralia anteriora Foramina intervertebralia Foramen sacrale posterius Cornu sacrale Hiatus sacralis Рис. 31. Крижова кістка, os sacrum. Серединний розпил. Вигляд збоку ──────── Сторінка 39 ──────── Кістки тулуба Foramen sacrale posterius Canalis sacralis Crista sacralis mediana Crista sacralis medialis На цей час кожен крижовий хребець відокремлений від сусіднього епіфізарною пластинкою з гіалінового хряща, передня частина якої є попередником міжхребцевого диска. З настанням періоду статевого дозрівання починається процес злиття всіх сегментів в одну кістку, що поширюється від SV догори. У цей самий час з'являються вторинні центри скостеніння в епіфізарних хрящах, на верхніх і нижніх поверхнях тіл хребців, у серединному та латеральних гребенях. Повна осифікація крижової кістки відбувається порівняно пізно, після 20 років, проте частина міжхребцевих дисків може залишатися нескостенілою до 45—50 років. Куприк Foramen intervertebrale Pars lateralis Foramina sacralia anteriora Lineae transversae Apex ossis sacri Рис. 32. Крижова кістка, os sacrum. Горизонтальний розпил на рівні II крижового хребця. Вигляд згори та спереду Верхівка крижової кістки, apex ossis sacri (sacralis), вузька, тупа, має невеликий овальний майданчик — місце з'єднання з верхньою поверхнею куприка; там утворюється крижово‑куприковий суглоб, добре виражений у молодих людей, особливо в жінок. Позаду верхівки, на задній поверхні крижової кістки, медіальні гребені закінчуються двома невеликими виступами, спрямованими донизу, — крижовими рогами, cornua sacralia. Задня поверхня верхівки крижової кістки та крижові роги обмежують вихідний отвір крижового каналу — крижовий розтвір, hiatus sacralis (див. рис. 29 Б). Бічний відділ крижової кістки, розташований назовні від крижових отворів, — латеральна частина, pars lateralis, утворюється внаслідок злиття рудиментарних крижових ребер. Верхня, сплощена, трикутна поверхня латеральної частини, передній край якої переходить у межову лінію таза, має назву крило крижової кістки, ala ossis sacri (див. рис. 29 А, Г). Латеральна поверхня крижової кістки — суглобова вушкоподібна поверхня, facies auricularis (див. рис. 29 Б, В), сполучається з однойменною поверхнею клубової кістки, утворюючи крижово‑клубовий суглоб (див. «З'єднання тазового пояса»). Позаду й досередини від вушкоподібної поверхні розташована горбистість крижової кістки, tuberositas ossis sacri, — слід прикріплення міжкісткових крижово‑клубових зв'язок. У чоловіків крижова кістка довша, вужча й більш вигнута, ніж у жінок. Осифікується крижова кістка (див. рис. 11) сегментарно й водночас аналогічно до інших хребців. Первинні центри виникають у тілі та в кожній половині дуги хребця між 10‑м і 20‑м тижнями, а в латеральних частинах, вище й назовні від передніх крижових отворів, — між 6‑м і 8‑м місяцями внутрішньоутробного розвитку (три верхні сегменти). Усі реберні (передні) та хребцеві (задні) елементи сегмента зливаються між собою та з відповідною половиною дуги у 2—5 років. Остаточне її скостеніння починається у 8 років, коли половини дуги з'єднуються з тілом хребця спереду й одна з одною — ззаду. Куприк, os coccygis (coccyx) (рис. 33; див. рис. 7, 30), — це кістка, що складається в дорослої людини з 4—5, рідше з 3—6 зрослих куприкових хребців, vertebrae coccygeae. Він має форму вигнутої піраміди, основа якої звернена догори, а верхівка — донизу. Хребці, що його утворюють, мають лише тіло. На I куприковому хребці (CoI) з кожного боку є залишки верхніх суглобових відростків у вигляді невеликих виступів — куприкові роги, cornua coccygea, які спрямовані догори й з'єднуються з крижовими рогами. Верхня поверхня куприка дещо вгнута, сполучається з верхівкою крижової кістки за допомогою крижово‑куприкового суглоба. Куприкові хребці рудиментарні. Їхня осифікація (див. рис. 11) також має сегментарний характер і відбувається тривало й нерівномірно: центри скостеніння з'являються в CoI на 9‑му місяці внутрішньоутробного життя (час нормальних пологів) або на 2—3‑му тижні після народження, в CoII — у період від 4 до 8 років, у CoIII — від 9 до 13 років і, нарешті, у CoIV — до 15 років. Кожен хребець має лише один первинний центр скостеніння, проте куприкові роги CoI можуть мати окремі центри. Між собою хребці зростаються після 30 років, причому цей процес, як і в крижовій кістці, починається з нижніх хребців. Процес злиття всіх сегментів може тривати до 20 і більше років (описано неповне скостеніння між I і II сегментами у віці 40 років). У літньому та старечому віці, особливо в жінок, куприк іноді зливається з крижовою кісткою в єдину кістку. Cornua coccygea Б А Рис. 33. Куприк, os coccygis: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 40 ──────── Учення про кістки — Остеологія 40, 43). У I ребра він збігається з горбком, в інших ребер проміжок між ними збільшується донизу аж до XI ребра; тіло XII ребра кута не має. На всьому протязі тіло ребра сплощене, що дає змогу розрізняти в ньому дві поверхні — внутрішню, увігнуту, і зовнішню, опуклу, а також два краї — верхній, заокруглений, і нижній, загострений. Краї описують спіраль, тому ребро скручене навколо своєї довгої осі. Уздовж нижнього краю внутрішньої поверхні проходить борозна ребра, sulcus costae (див. рис. 34 А), відокремлена від решти поверхні загостреним гребенем ребра, crista costae; у ній лежать міжреберні артерія, вена й нерв (див. рис. 333). А На передньому кінці ребра є ямка з невеликою шорсткістю; до неї прикріплюється реберний хрящ. Реберні хрящі, cartilagines costales (їх також 12 пар), є продовженням ребер допереду. У верхніх 7 пар ребер, які називають справжніми (хребтово-грудинними) ребрами, costae verae, хрящі, поступово подовжуючись, з'єднуються безпосередньо з грудиною (див. рис. 39). У нижніх 5 пар так званих несправжніх (хребтово-хрящових) ребер, costae spuriae, коротших і сильніше вигнутих донизу, хрящі, поступово коротшаючи, уже не сполучаються з грудиною. При цьому хрящі VIII—Х ребер приєднуються до хряща розташованого вище ребра, а хрящі XI і XII (іноді й X) ребер вільно лежать у м'язах черевної стінки, через що нижні дві пари ребер називають коливними ребрами, costae fluctuantes. Дві перші й дві останні пари ребер відрізняються від інших. Перше ребро, costa prima (I) (рис. 35 А), коротше, але ширше за інші, має майже горизонтальні верхню й нижню поверхні (замість зовнішньої та внутрішньої в інших ребер). На його верхній поверхні, у передньому відділі, розташований горбок переднього драбинчастого м'яза, tuberculum musculi scaleni anterioris. Назовні й дозаду від гор- СКЕЛЕТ ГРУДНОЇ КЛІТКИ Скелет грудної клітки охоплює ребра, грудину та грудний відділ хребтового стовпа, а також з'єднання між ними. Ребра Ребра, costae, 12 пар, — вузькі, вигнуті кісткові пластинки різної довжини, симетрично розташовані з боків грудного відділу хребтового стовпа. У ребрі розрізняють два кінці: задній, спрямований до хребтового стовпа, і передній, звернений до грудини та з'єднаний з нею за допомогою реберного хряща. У кожному ребрі виокремлюють головку, шийку й тіло (рис. 34). Головка ребра, caput costae, розташована на його задньому кінці й має суглобову поверхню головки ребра, facies articularis capitis costae. На II—X ребрах цю поверхню горизонтально поділяє гребінь головки ребра, crista capitis costae, на верхню, меншу, і нижню, більшу, частини, кожна з яких сполучається з відповідними реберними ямками (точніше, півямками) двох сусідніх хребців. capitis costae Sulcus costae Шийка ребра, collum costae, — найвужча й заокруглена його частина, має (за винятком I і XII ребер) на верхньому краї гребінь шийки ребра, crista colli costae. На межі з тілом на шийці в I—X ребер розташований невеликий горбок ребра, tuberculum costae, що має суглобову поверхню горбка ребра, facies articularis tuberculi costae, яка сполучається з реберною ямкою поперечного відростка відповідного хребця. Тіло ребра, corpus costae, що простягається від горбка до переднього кінця ребра, — найдовша його частина. На певній відстані від горбка тіло, різко вигинаючись, утворює кут ребра, angulus costae (див. рис. 34 Б, Caput costae Crista colli costae Crista capitis costae Corpus costae Collum costae Crista capitis costae Facies articularis Tuberculum costae (facies articularis) Angulus costae Crista costae Corpus costae Б Рис. 34. Восьме ребро, costa VIII, праве: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 41 ──────── Кістки тулуба горбка є неглибока борозна підключичної артерії, sulcus arteriae subclaviae, позаду від якої розташована невелика шорсткість (місце прикріплення середнього драбинчастого м'яза). Попереду і досередини від горбка визначається слабко виражена борозна підключичної вени, sulcus venae subclaviae. Суглобова поверхня головки I ребра не розділена гребенем; шийка довга й тонка; реберний кут збігається з горбком ребра. Друге ребро, costa secunda (II) (рис. 35 Б), має на зовнішній поверхні шорсткість — горбистість переднього зубчастого м'яза, tuberositas musculi serrati anterioris. Одинадцяте (XI) і дванадцяте (XII) ребра характеризуються не розділеними гребенем суглобовими поверхнями головок (рис. 36). На XI ребрі кут, шийка, горбок і борозна ребра виражені слабко, а на XII вони відсутні. Розвиток ребер відбувається паралельно з розвитком грудних хребців. У бічних відділах хребців, що формуються, розрізняють два структурні компоненти — поперечний і реберний. Поперечний компонент в усіх відділах хребтового стовпа перетворюється на власне поперечний відросток. Реберний компонент у процесі онтогенезу трансформується в шийному відділі на передній горбок поперечного відростка, у грудному — на ребро, у поперековому — на реберний відросток, а в крижовому — на передній, більший за розміром, відділ латеральної частини (див. рис. 10). Отже, ребра з'являються на всіх соматичних рівнях, але в нормі вони розвиваються лише в грудному відділі хребтового стовпа, де досягають найбільшої довжини. Закладання ребер (див. рис. 6) відбувається з мезенхіми, що залягає між м'язовими сегментами. Там формується хрящ, процес окостеніння якого здійснюється, починаючи з 2‑го місяця ембріонального періоду, перихондрально, а дещо пізніше — ендохондрально. Crista colli costae Tuberculum costae Caput costae Corpus costae Facies articularis capitis costae Cartilago costalis Рис. 36. Дванадцяте ребро, costa XII, праве. Вигляд спереду В утворенні ребра беруть участь два сусідні склеротоми — нижня частина розташованого вище і верхня частина розташованого нижче. Первинний центр осифікації з'являється наприкінці 2‑го місяця внутрішньоутробного періоду (у X—XII ребер — трохи пізніше, на початку 3‑го місяця) у тілі ребра (у I ребра він розташований поблизу кута ребра; у XI і XII ребер таких центрів у тілі два). Кісткова тканина відкладається в напрямку переднього кінця ребра, який залишається хрящовим (реберний хрящ). Вторинні центри з'являються в головці й горбку ребра (у XI і XII ребер їхнє розташування вкрай варіативне) у віці 15—20 років (у XI і XII ребер — трохи пізніше). Злиття центрів окостеніння й остаточне формування ребра відбувається до 20 років (XI і XII ребер — до 22—24 років) з деякими варіаціями, які залежать від багатьох чинників, але переважно від функціонального навантаження. Грудина Tuberositas m. serrati anterioris Collum costae Caput costae Sulcus a. subclaviae Tuberculum m. scaleni anterioris Sulcus v. subclaviae Corpus costae А Б Рис. 35. Ребра, costae, праві. Вигляд згори: А — перше ребро, costa I; Б — друге ребро, costa II Грудина, sternum (рис. 37), — непарна кістка видовженої форми з дещо опуклою передньою поверхнею і відповідно ввігнутою задньою. Грудина утворює передній відділ грудної клітки. У ній розрізняють ручку, тіло і мечоподібний відросток, з'єднані між собою хрящовими прошарками, що з віком костеніють. Ручка грудини, manubrium sterni, — найширша її частина, товста вгорі, тонша й вужча внизу; скелетотопічно розташована на рівні ТIII — ТIV. Має на верхньому краї яремну вирізку, incisura jugularis, яку легко промацати крізь шкіру, а по боках від неї розташовані ключичні вирізки, incisurae claviculares, — місця зчленування грудини з грудинними кінцями ключиць. Дещо нижче, на бічному краї, розташована реберна вирізка, incisura costalis, I ребра — місце з'єднання з хрящем I ребра. Ще нижче є невелике заглиблення — верхня частина реберної вирізки II ребра; нижня частина цієї вирізки переходить на тіло грудини. Тіло грудини, corpus sterni, майже втричі довше за ручку, але вужче за неї; розташоване на рівні тіл ТV— ТIX. У жінок воно відносно коротше, ніж у чоловіків. Передня поверхня грудини має сліди злиття її частин у про- ──────── Сторінка 42 ──────── Учення про кістки — Остеологія Incisura clavicularis Incisura jugularis Incisura clavicularis Incisura costalis I Manubrium sterni  Ossa suprasternalia Manubrium sterni    Angulus sterni Incisura costalis II Angulus sterni Incisura costalis I Incisura costalis II Corpus sterni Corpus sterni Incisurae costales III, IV, V Incisurae costales III, IV, V Incisurae costales VI, VII Incisurae costales VI, VII Processus xiphoideus Processus xiphoideus А Б Рис. 37. Грудина, sternum: А — вигляд спереду; Б — вигляд збоку цесі ембріонального розвитку у вигляді слабко виражених поперечних ліній. Хрящове з'єднання нижнього краю руків'я і верхнього краю тіла, які сходяться під тупим, відкритим назад кутом грудини, angulus sterni, називають симфізом руків'я грудини (див. «Синхондрози грудної клітки»). Верхівка кута розташована на рівні з'єднання II ребра з грудиною, її легко промацати крізь шкіру, і вона є важливим орієнтиром для визначення меж верхнього та нижнього середостіння. На латеральному краї тіла грудини розрізняють чотири повні та дві неповні реберні вирізки — місця з'єднання грудини з хрящами II—VII ребер. Одна неповна вирізка міститься вгорі цього краю на рівні хряща II ребра, інша — внизу на рівні хряща VII ребра; чотири повні вирізки, розташовані між ними, відповідають III— VI ребрам. Ділянки латеральних відділів, що лежать між двома сусідніми реберними вирізками, мають форму півмісяцевих заглибин. Мечоподібний відросток, processus xiphoideus, — найкоротша частина грудини; внизу прилягає до епігастральної ділянки, де його можна пропальпувати. Буває різної величини й форми, з роздвоєною верхівкою або з отвором посередині. Гостра чи притуплена верхівка спрямована або вперед, або назад. У його верхньобічному відділі є неповна вирізка, що з'єднується з хрящем VII ребра. З'єднуючись, тіло грудини й мечоподібний відросток утворюють симфіз мечоподібного відростка (див. «Синхондрози грудної клітки»). У старшому віці мечоподібний відросток, скостенівши, зростається з тілом грудини. Вище від руків'я грудини, у товщі підпід'язикових м'язів або в медіальній ніжці грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, можуть розташовуватися 1—3 надгрудинні кістки, ossa suprasternalia, що з'єднуються з руків'ям грудини. Формується грудина (рис. 38) унаслідок злиття двох серединних хрящових пластинок, які утворюються, коли передні краї верхніх дев'яти ребер з кожного боку, наблизившись одне до одного, зростаються між собою, починаючи згори. Цей процес відбувається на 3—4-му місяці внутрішньоутробного періоду. ──────── Сторінка 43 ──────── Кістки тулуба Грудина окостеніває з первинних центрів окостеніння, що з'являються в руків'ї та тілі, і вторинних, які формують ключичні вирізки та мечоподібний відросток. Кількість первинних центрів окостеніння може варіювати. У руків'ї грудини визначаються 1—3 центри, що з'являються на 5‑му місяці внутрішньоутробного життя. Центри окостеніння в тілі грудини виникають на 5—8‑му місяці внутрішньоутробного періоду спочатку вгорі, а потім і внизу. Мечоподібний відросток окостеніває в 3 роки, до 6 років у ньому з'являється вторинний центр окостеніння, але нерідко він залишається хрящовим. До 10‑го року життя відбувається повне злиття частин тіла грудини; загалом вона окостеніває у віці 30—35 років, а іноді й пізніше. Manubrium sterni Cartilago costalis Corpus sterni Costae verae Грудна клітка Processus xiphoideus Грудна клітка, cavea thoracis (рис. 39–42), що складається, як уже зазначалося, з грудного відділу хребтового стов- па, ребер і грудини, має форму сплощеного в передньо- задньому напрямку конуса, оберненого широкою осно- Рис. 38. Грудина, sternum, новонародженого. Вигляд спереду Apertura thoracis superior Incisura clavicularis Manubrium sterni Corpus sterni Spatia intercostalia Cartilagines costales Costae (I—VII) Processus xiphoideus Costae spuriae (VIII—X) Apertura thoracis inferior Angulus infrasternalis Arcus costalis Costae fluctuantes (XI—XII) Рис. 39. Грудна клітка, cavea thoracis. Вигляд спереду ──────── Сторінка 44 ──────── Учення про кістки — Остеологія Processus spinosus TI Corpus TI Costa I Spatia intercostalia Anguli costarum TXII Tuberculum costae Processus transversus vertebrae Costa XII Costae fluctuantes Рис. 40. Грудна клітка, cavea thoracis. Вигляд ззаду основою донизу, а зрізаною верхівкою — догори. У чоловіків вона довша, ширша і більш конусоподібна, ніж у жінок. У грудній клітці розрізняють передню, задню та бічні стінки, верхній і нижній отвори, що обмежують грудну порожнину, cavitas thoracis. Передня стінка, утворена грудиною та хрящами ребер, коротша за інші. Розташована навскіс, вона виступає вперед більше своїми нижніми відділами, ніж верхніми. Задня стінка, сформована грудними хребцями та ділянками ребер від головок до кутів, довша за передню і спрямована майже вертикально. На зовнішній поверхні задньої стінки, між остистими відростками хребців і кутами ребер, з обох боків розташовані два жолоби — дорсальні борозни, sulci dorsales; у них залягають глибокі власні м'язи спини (рис. 43). На внутрішній поверхні грудної клітки, між тілами хребців, що виступають, і кутами ребер, також є два жолоби — легеневі борозни, sulci pulmonales; до них прилягає хребтова частина реберної поверхні легень. Між задньою поверхнею шийки ребра і передньою поверхнею поперечного відростка прилеглого хребця розташований реберно‑поперечний отвір, foramen costotransversarium. Бічні стінки утворені тілами ребер, більш-менш опуклі, довші за передню й задню. Проміжки, обмежені згори і знизу двома сусідніми ребрами, спереду — бічним краєм грудини, а ззаду — хребцями, називають міжреберними просторами, spatia intercostalia; вони заповнені зв'язками, перетинками та міжреберними м'язами, а також судинами й нервами. Грудна клітка, оточена зазначеними стінками, має два отвори — верхній і нижній, які називають апертурами. ──────── Сторінка 45 ──────── Кістки тулуба Processus spinosus TI Corpus TI Costa I Incisura clavicularis Costa III Manubrium sterni Sulci pulmonales Cavitas thoracis Spatia intercostalia Costa VI Cartilago costalis Arcus costalis TXI Costa XII LI Рис. 41. Грудна клітка, cavea thoracis. Вигляд збоку. Ребра з третього по шосте розпиляно Верхній отвір грудної клітки, apertura thoracis superior (див. рис. 39, 127), менший за нижній, обмежений спереду верхнім краєм руків'я, з боків — першими ребрами і ззаду — тілом TI. Він має поперечно‑овальну форму і розташований у площині, нахиленій ззаду наперед і донизу. Верхній край руків'я грудини розташований на рівні міжхребцевого диска між TII і TIII. Нижній отвір грудної клітки, apertura thoracis inferior, обмежений спереду мечоподібним відростком і утвореною хрящовими кінцями несправжніх ребер реберною дугою, arcus costalis, з боків — вільними кінцями коливних ребер і нижніми краями XII ребер, ззаду — тілом TXII. Реберна дуга утворює біля мечоподібного відростка відкритий донизу підгрудинний кут, angulus infrasternalis. В осіб із вузькою грудною кліткою підгрудинний кут гостріший, а міжребер'я ширші. Грудна клітка (рис. 44) формується з розвитком органів грудної та черевної порожнин під впливом тяги м'язів, положення тіла тощо. Її розвиток відбувається в чотири основні етапи: від народження до двох років — дуже інтенсивно; від 3 до 7 років — досить швидко, але не так стрімко, як на першому етапі; від 8 до 12 років процеси росту й розвитку слабшають; у період статевого дозрівання знову спостерігаються збільшення розмірів і зміна форми грудної клітки, що триває до 20—25 років. Надалі ріст сповільнюється і до 25 років завершується. Основні утвори грудної клітки: легеневі борозни, бічні стінки, верхній і нижній отвори, реберна дуга, підгрудинний кут — змінюють конфігурацію на тому чи іншому етапі свого становлення, набуваючи особливостей грудної клітки дорослої людини. ──────── Сторінка 46 ──────── Учення про кістки — Остеологія Costa I Clavicula Trachea Margo superior scapulae Extremitas sternalis Sternum Tuberculum costae Processus transversus Spatia intercostalia Truncus pulmonalis Margo lateralis scapulae Bronchus principalis sinister Atrium cordis sinistrum Atrium cordis dextrum Costa VIII Ventriculus cordis dexter Ventriculus cordis sinister Diaphragma Fundus gastricus Recessus costodiaphragmaticus Рис. 42. Грудна клітка, сavea thoracis. Рентгенограма. Передня проєкція Processus spinosus Fovea costalis processus transversi Sulcus dorsalis Processus transversus Angulus costae Sulcus pulmonalis Tuberculum costae (facies articularis) Tuberculum costae Collum costae Foramen costotransversarium Caput costae Costa IV Corpus costae Corpus ТIV Cartilago costalis Incisura costalis Corpus sterni Рис. 43. Четвертий грудний сегмент. Вигляд згори ──────── Сторінка 47 ──────── Череп Corpus TI Apertura thoracis superior Costa I Manubrium sterni Processus xiphoideus нижні носові раковини, леміш, слізні й носові кістки, які топографічно належать до кісток лицевого черепа, розвиваються як кістки мозкового черепа. Крім того, у порожнині середнього вуха містяться 3 слухові кісточки, парні, які формуються з мезенхіми нервової трубки, ділянки якої вростають у мезенхіму зябрових дуг, і мають спільне походження з деякими кістками черепа; проте анатомічно вони не належать до кісток черепа й розглядаються окремо (див. т. 4, «Середнє вухо»). Загальні відомості про розвиток кісток черепа Costa X Apertura thoracis inferior Costa XI Costa XII Рис. 44. Грудна клітка, cavea thoracis, новонародженого. Вигляд збоку І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: внутрішня грудна артерія (перший — шостий міжреберні простори), м'язово‑діафрагмова артерія (сьомий — одинадцятий), міжреберні артерії; венозний відтік відбувається однойменними венами в плечоголовні, непарну та півнепарну вени. Череп Череп, cranium (рис. 45), є скелетом голови і складається з двох відділів — мозкового черепа (нейрокраніума), neurocranium, і лицевого черепа (вісцерокраніума), viscero‑ cranium. Кістки мозкового черепа утворюють порожнину черепа, cavi‑ tas cranii (див. рис. 108–112), — вмістилище головного мозку, його оболонок, органів чуття і корінців черепних нервів, кістки лицевого — кістяк обличчя з початковими відділами травної та дихальної систем. Обидва відділи складаються з кісток черепа, ossa cranii, нерухомо з'єднаних між собою за допомогою швів і хрящових з'єднань та вкритих окістям черепа (перикраніумом), periosteum externum cranii (pericranium). Винятком є нижня щелепа, рухомо зв'язана з черепом за допомогою скронево‑нижньощелепного суглоба (див. «З'єднання черепа»), а також під'язикова кістка, з'єднана з ним м'язами і зв'язками (див. «М'язи шиї»). Череп людини утворений 23 кістками, як парними, так і непарними. До кісток мозкового черепа належать 4 непарні кістки (потилична, клиноподібна, лобова й решітчаста) і 2 парні (скронева і тім'яна), до кісток лицевого — 6 парних (слізна, носова, нижня носова раковина, верхня щелепа, вилична і піднебінна) і 3 непарні (леміш, нижня щелепа і під'язикова кістка). Остання, хоча й розташована в ділянці шиї, розвивається як кістка лицевого черепа й описується разом із ним. Своєю чергою Первинний зачаток черепа складається з ембріональної мезенхіми, розташованої на периферії структур мозку, які формуються, та його оболонок. У процесі розвитку він проходить стадію перетинчастого черепа (десмокраніума), desmocranium, і хрящового черепа (хондрокраніума), chondrocranium (рис. 46). Формування кожного відділу черепа має свої специфічні особливості. Структури основи черепа, що належать до нейрокраніума, розвиваються за ендохондральним типом. Спочатку в десмокраніумі з'являються парахордальні (обабіч хорди) хрящові пластинки, які облямовують її краніальний кінець і разом із хрящами склеротомів потиличних сомітів обмежують великий отвір, та прехордальна (попереду хорди, навколо гіпофіза, що формується) пластинка — гіпофізарний хрящ. Наприкінці 2‑го місяця ембріонального розвитку попереду від нього є хрящова носова капсула, з його боків — так само хрящові зорові капсули, а біля парахордальних пластинок — слухові капсули (які охоплюють зачатки структур внутрішнього вуха — периферичних частин вестибулярного та слухового аналізаторів). Унаслідок наростання хрящової тканини та злиття згаданих хрящів утворюється хрящова модель основи черепа з великим отвором навколо нервової трубки та численними отворами, крізь які проходять кровоносні судини й нерви. Процес осифікації основи черепа починається наприкінці 2‑го — на початку 3‑го місяця з появи в хрящі центрів скостеніння для базилярної частини потиличної кістки й країв великого отвору, тіла й малих крил клиноподібної кістки, піраміди та соскоподібного відростка скроневої кістки, решітчастої, носових і слізних кісток, а також лемеша. Утворення кісток в основі черепа відбувається в суворій, генетично детермінованій послідовності: спочатку — потилична кістка, потім — тіло клиноподібної і, нарешті, — решітчаста. Осифікації за перетинчастим типом зазнають переважно кістки склепіння черепа: тім'яні, лобова (лобова луска), скроневі (лускова та барабанна частини), клиноподібна (крила), потилична (верхня частина потиличної луски). Відомо, що склепіння черепа впродовж внутрішньоутробного життя зазнає структурних змін. Спочатку воно має вигляд перетинчастого утвору, що вкриває зверху головний мозок. Потім, оминаючи стадію хряща, цей утвір поступово заміщується кістковою тканиною. Такий перехід характеризується появою в десмокраніумі (на 2‑му або на початку 3‑го місяця внутрішньоутробного життя) центрів скостеніння у вигляді ──────── Сторінка 48 ──────── Учення про кістки — Остеологія Os sphenoidale Os temporale Os parietale Fossa temporalis Arcus zygomaticus Porus acusticus externus Os frontale Orbita Os nasale Os occipitale Os zygomaticum Processus mastoideus Maxilla Processus styloideus ossis temporalis Atlas Fossa infratemporalis Axis Caput mandibulae Processus spinosus Processus transversus Corpus mandibulae Os hyoideum Angulus mandibulae Corpus vertebrae Ramus mandibulae Рис. 45. Череп, cranium, і шийні хребці, vertebrae cervicales. Вигляд збоку острівців кісткової тканини, які згодом зливаються у великі кісткові пластинки. На момент народження ділянки перетинчастого черепа між кістками, що не містять кісткової тканини, мають вигляд вузьких смуг і широких просторів у місцях з'єднання відразу кількох смуг — тім'ячка, fonticuli cranii (рис. 47), які завдяки своїй еластичності можуть залежно від стану внутрішньочерепного тиску то западати, то випинатися, створюючи враження пульсації, через що й дістали свою назву. У черепі новонародженого розрізняють шість тім'ячок: два парні та два непарні. До непарних належать переднє і заднє тім'ячка, до парних — клиноподібне і соскоподібне. Переднє тім'ячко, fonticulus anterior, найбільше, ромбоподібної форми, розташоване між лобовою і тім'яними кістками, у місці сходження стрілового, вінцевого і лобового швів. Повне його скостеніння спостерігається наприкінці 2‑го року (деякі автори вказують строк 18—20 місяців). Заднє тім'ячко, fonticulus posterior, трикутної форми, розташоване між тім'яними і потиличною кістками, у місці сходження ламбдоподібного і стрілового швів. Скостеніє впродовж 1‑го року життя. Клиноподібне (передньолатеральне) тім'ячко, fonticulus sphenoidalis (anterolateralis), парне, міститься в передньому відділі латеральної поверхні черепа, обмежене тім'яною і лобовою кістками згори та великим крилом клиноподібної кістки і лускатою частиною скроневої знизу. Закривається невдовзі після народження. Соскоподібне (задньолатеральне) тім'ячко, fonticulus mastoideus (posterolateralis), теж парне, розташоване позаду клиноподібного, біля місця з'єднання потиличної луски, ──────── Сторінка 49 ──────── Череп Squama occipitalis Canalis n. hypoglossi Pars lateralis ossis occipitalis Pars petrosa ossis temporalis Foramen jugulare Porus acusticus internus Pars basilaris ossis occipitalis Mandibula Os postsphenoidale Foramen rotundum Os temporale Fissura orbitalis superior Foramen ovale Ala minor ossis sphenoidalis Dorsum sellae Canalis opticus Os frontale Os presphenoidale Ala major ossis sphenoidalis Lamina cribrosa Os nasale А Vomer Cartillagines cavitatis nasi Os nasale Ala minor ossis sphenoidalis Os palatinum Lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis Os frontale Os parietale Os zygomaticum Ala major ossis sphenoidalis Cartilagines cavitatis nasi Os postsphenoidale Os lacrimale Squama occipitalis Os presphenoidale Maxilla Cartilago labyrinthi ossei auris internae Pars squamosa ossis temporalis Pars lateralis ossis occipitalis Mandibula Pars basilaris ossis occipitalis Cartilagines ossiculorum auditoriorum Cartilago processus styloidei Cartilago arytenoidea Б Cartilago cricoidea Cartilago mandibulae Cartilago thyroidea Anulus tympanicus Os hyoideum Рис. 46. Череп, cranium, плода (напівсхематично) на терміні вагітності: А — 9—11 тижнів. Вигляд згори; Б — 15—17 тижнів. Вигляд збоку. Елементи хрящового черепа позначено блакитним кольором, перетинчастого — жовтим ──────── Сторінка 50 ──────── Учення про кістки — Остеологія Fonticulus posterior Squama occipitalis Tuber parietale Fonticulus anterior Sutura frontalis persistens (metopica) Tuber frontale А Sutura coronalis Fonticulus anterior Fonticulus sphenoidalis Tuber parietale Tuber frontale Ala major Sutura squamomastoidea Os nasale Fonticulus posterior Os lacrimale Os zygomaticum Squama occipitalis Maxilla Fonticulus mastoideus Mandibula Pars lateralis ossis occipitalis Anulus tympanicus Pars squamosa Б Рис. 47. Череп, cranium, новонародженого: А — вигляд згори; Б — вигляд збоку ──────── Сторінка 51 ──────── Череп тім'яної кістки та соскоподібного відростка скроневої кістки. Скостеніває в той самий період, що й клиноподібна. Висока гнучкість кісткових пластинок склепіння черепа, а також досить рухливий характер їх з'єднання завдяки наявності тім'ячок і широких швів дають змогу голові дитини під час пологів змінювати свою форму в досить широких межах, полегшуючи проходження пологовими шляхами. Протягом перших 2 років після народження у зв'язку зі збільшенням об'єму мозку спостерігається швидкий ріст лобової, тім'яної та потиличної кісток і луски скроневої кістки. Потовщення лобової та клиноподібної кісток супроводжується збільшенням розміру та зміною форми приносових пазух. Від моменту народження вони починають заповнюватися повітрям, яке витісняє навколоплідну рідину. Зі структур, що належать до вісцерокраніума, за ендохондральним типом розвиваються молоточок і ковадло (слухові кісточки) — із задніх відділів першої дуги, стремінце (слухова кісточка) і шилоподібний відросток скроневої кістки — із задніх відділів другої дуги, малі ріжки та верхня частина тіла під'язикової кістки — з переднього відділу другої дуги; великі ріжки та нижня частина тіла під'язикової кістки — з переднього відділу третьої дуги. За перетинчастим типом утворюються верхня щелепа і вилична кістка з верхньощелепного відростка першої зябрової дуги та нижня щелепа з її нижньощелепного відростка. В останній спостерігаються також невеликі ділянки ендохондрального скостеніння в середній частині (майбутній нижньощелепний симфіз) і верхніх відділах виросткових відростків. Виокремлюють 5 періодів розвитку черепа. Перший період — від народження до 7 років — череп активно росте, інтенсивно збільшується його об'єм; при цьому дещо звужуються шви й поступово зменшуються розміри тім'ячок. Формуються порожнини носа й очних ямок; помітно перетворюється рельєф нижньої щелепи. Другий період — від 7 до 14 років — розміри та конфігурація частин черепа змінюються вже не так активно, проте значно збільшуються ямки, соскоподібні відростки, порожнини очних ямок і носа. Третій період — від статевого дозрівання до 25 років — розвиваються лобові відділи й видовжується лицевий череп, помітно розширюється ділянка виличних дуг, більше виступають лобові горби. Четвертий період — від 25 до 45 років — осифікуються шви й стоншуються кістки (насамперед склепіння черепа). П'ятий період — 45 років і старше — атрофується лицевий, а потім і мозковий череп, поступово зменшується кількість зубів, що впливає на форму щелеп: згладжуються альвеолярні відростки й частини, збільшується кут нижньої щелепи, лицевий череп зменшується в розмірах. Кістки МОЗКОВОГО черепа Потилична кістка Потилична кістка, os occipitale (рис. 48–50; див. рис. 61), непарна, утворює задньонижній відділ черепа. Її зовнішня поверхня опукла, а внутрішня, мозкова, увігнута. У передньонижньому відділі кістки міститься великий отвір, foramen magnum, який сполучає порожнину черепа з хребтовим каналом. Найпередніша його точка має назву базіон, basion, а найзадніша — опістіон, opisthion. Рис. 48. Топографія потиличної кістки. Вигляд знизу. Нижню щелепу видалено На підставі даних про процес розвитку потиличної кістки в ній розрізняють чотири частини: основну, дві латеральні та потиличну луску. Основна частина, pars basilaris, коротка, товста, чотирикутна; її задній край вільний, гладкий і злегка загострений, обмежує спереду великий отвір; передній край потовщений і шорсткий. Верхня поверхня основної частини, звернена в порожнину черепа, гладка й трохи увігнута. Вона утворює разом із розташованою попереду неї частиною тіла клиноподібної кістки схил, clivus, спрямований до великого отвору (на ньому лежать довгастий мозок, міст, основна артерія мозку з гілками й основне венозне сплетення). Посередині нижньої, зовнішньої, злегка опуклої поверхні основної частини є невеликий глотковий горбок, tuberculum pharyngeum; там само розташовано кілька шорстких ліній (сліди прикріплення переднього прямого та довгого м'язів голови). Зовнішній, злегка нерівний край основної частини та краї латеральних частин потиличної кістки прилягають до заднього краю піраміди скроневої кістки. Між ними міститься кам'янисто‑потиличний синхондроз, утворений хрящем (на мацерованому черепі йому відповідає кам'янисто‑потилична щілина), який, як фрагмент хрящового черепа, з віком скостеніває й перетворюється на синостоз. Латеральні частини, partes laterales, дещо видовженої форми, задні їхні відділи потовщені, а передні дещо звужені. Зростаючись спереду з основною частиною, а ззаду — з потиличною лускою, вони формують бічні стінки великого отвору. На внутрішній поверхні латеральної частини, біля зовнішнього її краю, є вузька борозна нижньої кам'янистої пазухи, sulcus sinus petrosi infe­ rio­ris (див. рис. 49 Б). На нижній, зовнішній, поверхні кожної латеральної частини розташований довгасто‑овальної форми опуклий суглобовий відросток — потиличний виросток, condylus occipitalis (див. рис. 49 А). Суглобові поверхні виростків попереду зближуються, ззаду розходяться; вони сполучаються з верхніми суглобовими ямками атланта. Позаду потиличного виростка є виросткова ямка, fossa condylaris, а на дні її іноді трапляється отвір, що веде в непостійний виростковий канал, canalis condylaris, у якому залягає виросткова емісарна вена. ──────── Сторінка 52 ──────── Учення про кістки — Остеологія Planum occipitale Protuberantia occipitalis externa Linea nuchalis suprema Squama occipitalis Lineа nuchalis superior Crista occipitalis externa Planum nuchale Opisthion Linea nuchalis inferior Fossa condylaris Foramen magnum Processus paramastoideus Canalis condylaris Processus jugularis Condylus occipitalis Incisura jugularis Processus intrajugularis Tuberculum pharyngeum А Basion Pars basilaris Sulcus sinus sagittalis superioris Margo lambdoideus Fossa cerebralis Eminentia cruciformis Squama occipitalis Sulcus sinus transversi Sulcus sinus transversi Crista occipitalis interna Protuberantia occipitalis interna Sulcus sinus occipitalis Margo mastoideus Sulcus sinus marginalis Fossa cerebellaris Foramen magnum Processus jugularis Sulcus sinus sigmoidei Tuberculum jugulare Canalis condylaris Incisura jugularis Pars lateralis Clivus Pars basilaris Sulcus sinus petrosi inferioris Б Рис. 49. Потилична кістка, os occi­pitale: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня ──────── Сторінка 53 ──────── Череп На зовнішньому краї латеральної частини розташована велика, з гладкими краями яремна вирізка, incisura jugularis, на якій виступає маленький внутрішньояремний відросток, processus intrajugularis. Ззаду і зовні вирізку обмежує яремний відросток, processus jugularis, що виступає в порожнину черепа. На зовнішній поверхні його основи є маленький присоскоподібний відросток, processus paramastoideus (місце прикріплення латерального прямого м'яза голови) (див. рис. 49 А, 50). Позаду яремного відростка, з боку внутрішньої поверхні черепа, пролягає широка борозна сигмоподібної пазухи, sulcus sinus sigmoidei. Спереду і досередини від неї розташований гладкий яремний горбок, tuberculum jugulare, позаду і нижче від якого в товщі потиличного виростка проходить канал під'язикового нерва, canalis nervi hypoglossi. Потилична луска, squama occipitalis, обмежує ззаду великий отвір і становить переважну частину потиличної кістки. Це широка вигнута пластинка трикутної форми з увігнутою внутрішньою (мозковою) поверхнею та опуклою зовнішньою. Бічний край луски поділяється на більший верхній, сильно зазубрений ламбдоподібний край, margo lambdoideus, і менший нижній, слабко зазубрений соскоподібний край, margo mastoideus. Посередині зовнішньої поверхні луски, в ділянці її найбільшої опуклості, розташований зовнішній потиличний виступ, protuberantia occipitalis externa (див. рис. 49 А, 99), який легко промацати крізь шкіру. Від нього в боки розходяться опуклі верхні каркові лінії, lineae nuchales superiores, вище від яких трапляються паралельні їм додаткові найвищі каркові лінії, lineae nuchales supremae. Від зовнішнього потиличного виступу до великого отвору спускається більш або менш виражений зовнішній потиличний гребінь, crista occipitalis externa. Від середини останнього до країв потиличної луски прямують нижні каркові лінії, lineae nuchales inferiores, паралельні верхнім. Squama occipitalis По обидва боки від потиличного гребеня між верхніми і нижніми карковими лініями розташовані плоскі каркові площини, plana nuchalia, які, як і ці лінії, є місцем прикріплення м'язів, що закінчуються на потиличній кістці. Непарна ділянка зовнішньої поверхні луски, розташована над верхніми карковими лініями, — потилична площина, planum occipitale, вкрита надчерепним м'язом. На внутрішній поверхні потиличної луски є хрестоподібне підвищення, eminentia cruciformis, посередині якого міститься внутрішній потиличний виступ, protuberantia occipitalis interna (див. рис. 49 Б); на зовнішній поверхні луски йому відповідає зовнішній потиличний виступ. Від хрестоподібного підвищення в обидва боки йде борозна поперечної пазухи, sulcus sinus transversi, догори — борозна верхньої сагітальної пазухи, донизу — внутрішній потиличний гребінь, crista occipitalis interna. Непостійна борозна потиличної пазухи, sulcus sinus occipitalis, що проходить по ньому, досягає великого отвору і поділяється на дві неглибокі борозни крайових пазух, sulci sinuum marginalium, які оточують його і прямують до яремних отворів. До країв борозен і внутрішнього потиличного гребеня прикріплюється тверда оболона головного мозку з розташованими в ній венозними пазухами. Хрестоподібне підвищення поділяє внутрішню поверхню потиличної кістки на мозкову ямку, fossa cerebra‑ lis, і мозочкову ямку, fossa cerebellaris, до яких вище від борозни поперечної пазухи прилягають потиличні частки головного мозку, а нижче — півкулі мозочка. Розвивається потилична кістка (рис. 51, 52; див. рис. 46, 47) як за перетинчастим, так і за ендохондральним типом. Частина потиличної луски, розташована над найвищою карковою лінією, скостеніває за перетинчастим типом із двох симетричних первинних центрів, що виникають на 8‑му тижні внутрішньоутробного періоду; вона може не з'єднуватися з рештою частин упродовж усього життя, і тоді після народження її буде представлено міжтім'яною кісткою. Решта потиличної луски розвивається за ендохондральним типом, скостеніваючи з двох симетричних центрів, які з'являються наприкінці 7‑го тижня. Зазвичай злиття обох частин потиличної луски відбувається до кінця 3‑го місяця після народження. Базилярна та латеральні частини (класично) скостенівають із п'яти первинних центрів: Sulcus sinus sagittalis superioris Sulcus sinus transversi Squama occipitalis Sulcus sinus petrosi inferioris Processus jugularis Clivus Foramen magnum Tuberculum pharyngeum Canalis n. hypoglossi Foramen magnum Canalis condylaris Pars lateralis Pars basilaris Б А Processus paramastoideus Condylus occipitalis Рис. 50. Потилична кістка, os occi­pitale. Вигляд збоку Рис. 51. Потилична кістка, os occipitale, новонародженого: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня ──────── Сторінка 54 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Squama occipitalis Synchondrosis intraoccipitalis posterior Synchondrosis petrooccipitalis Foramen magnum Pars lateralis Synchondrosis intraoccipitalis anterior Pars basilaris Synchondrosis sphenooccipitalis Рис. 52. Синхондрози потиличної кістки новонародженого. Вигляд знизу двох у кожній латеральній частині (з'являються у 8 тижнів) і одного в базилярній частині (виникає у 6 тижнів). При народженні потилична кістка складається з чотирьох розділених хрящами частин (див. рис. 52), які починають зливатися наприкінці 2-го року. Хрящ між базилярною і латеральними частинами називають переднім внутрішньопотиличним синхондрозом, synchondrosis intraoccipitalis anterior (парний), а між латеральними частинами і потиличною лускою — заднім внутрішньопотиличним синхондрозом, synchondrosis intraoccipitalis posterior. Наприкінці 4-го року життя вони окостенівають, і кістка перетворюється на єдине ціле. У місці з'єднання базилярної частини і тіла клиноподібної кістки розташований клино-потиличний синхондроз, synchondrosis sphenooccipitalis, який у юнацькі роки заміщується кістковою тканиною, і обидві кістки зливаються в одну. Окостеніння луски завершується до 3—4 років, усієї кістки — у 8—10 років, зрощення базилярної частини кістки з тілом клиноподібної — до 20 років. Рис. 53. Топографія тім'яної кістки. Вигляд збоку і ззаду Тім'яна кістка Тім'яна кістка, os parietale (рис. 53, 54), парна, утворює верхню і бічну частини склепіння черепа. Вона має форму чотирикутної, опуклої назовні пластинки, у якій розрізняють дві поверхні — зовнішню і внутрішню — та чотири краї — верхній, нижній, передній і задній. Зовнішня поверхня, facies externa (див. рис. 54 А), гладка й опукла. Місце найбільшої опуклості кістки — це тім'яний горб (тім'яне підвищення), tuber parietale (eminentia parietalis). Нижче від тім'яного горба майже горизонтально йде дугоподібна шорстка верхня скронева лінія, linea temporalis superior. Вона починається від переднього краю тім'яної кістки і тягнеться через усю її поверхню до її задньонижнього кута. Нижче від цієї лінії, паралельно до нижнього краю тім'яної кістки, проходить інша, виразніша нижня скронева лінія, linea temporalis inferior (перша є місцем прикріплення скроневої фасції, друга — скроневого м'яза). Внутрішня поверхня, facies interna (див. рис. 54 Б), увігнута; на ній є слабко виражені сліди рельєфу прилеглого мозку у вигляді пальцеподібних втиснень. Численні деревоподібно розгалужені артеріальні борозни, sulci arteriosi, і найвиразніша з них — борозна середньої менінгеальної артерії, sulcus arteriae meningeae mediae, є відбитками судин, що до них прилягають. Уздовж усього верхнього краю внутрішньої поверхні обох тім'яних кісток проходить борозна верхньої сагітальної пазухи, sulcus sinus sagittalis superioris, до країв якої прикріплюється відросток твердої оболони головного мозку — серп великого мозку. У глибині борозни та поблизу неї (особливо на тім'яних кістках літніх людей) розташована велика кількість маленьких ямочок грануляцій, foveolae granulares (у них проникають вирости — грануляції павутинної оболони мозку) (див. рис. 108). У задній частині ──────── Сторінка 55 ──────── Череп Facies externa Angulus frontalis Linea temporalis superior Linea temporalis inferior Margo sagittalis Margo frontalis Foramen parietale Tuber parietale Angulus sphenoidalis Angulus occipitalis Margo squamosus Margo occipitalis А Angulus mastoideus Angulus frontalis Foveolae granulares Margo sagittalis Sulcus sinus sagittalis superioris Margo frontalis Angulus occipitalis Sulcus a. meningeae mediae Facies interna Angulus sphenoidalis Margo occipitalis Margo squamosus Sulci arteriosi Б Sulcus sinus sigmoidei Angulus mastoideus Рис. 54. Тім'яна кістка, os parietale, права: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня ──────── Сторінка 56 ──────── Учення про кістки — Остеологія верхнього краю розташований невеликий тім'яний отвір, foramen parietale, крізь який проходять гілка потиличної артерії до твердої оболони головного мозку і тім'яна емісарна вена. Біля задньонижнього кута внутрішньої поверхні тім'яної кістки пролягає борозна сигмоподібної пазухи, sulcus sinus sigmoidei. Верхній — сагітальний край, margo sagittalis, прямий, сильно зазубрений, довший за інші; сполучається з однойменним краєм другої тім'яної кістки. Нижній — лусковий край, margo squamosus, загострений, дугоподібний; його передня ділянка з'єднується із заднім відділом верхнього краю великого крила клиноподібної кістки; далі назад — з тім'яним краєм лускової частини скроневої кістки; на найзаднішій ділянці — зубцями із соскоподібним відростком скроневої кістки. Передній — лобовий край, margo frontalis, зубчастий; він з'єднується з тім'яним краєм лобової луски. Задній — потиличний край, margo occipitalis, зазубрений, з'єднується з ламбдоподібним краєм потиличної кістки. Відповідно до чотирьох країв тім'яна кістка має чотири кути. Передньоверхній — лобовий кут, angulus frontalis, наближається до прямого (обмежений вінцевим і сагітальним швами). Передньонижній — клиноподібний кут, angulus sphenoidalis, гострий. Задньоверхній — потиличний кут, angulus occipitalis, тупий. Задньонижній — соскоподібний кут, angulus mastoideus, ще тупіший; його передня ділянка заповнює тім'яну вирізку скроневої кістки. Окостеніває тім'яна кістка (див. рис. 46 А, 47) з двох центрів скостеніння, які виникають у ділянці майбутніх тім'яних горбів на 8—10‑му тижні внутрішньоутробного розвитку. Процес іде радіально й завершується лише на 2‑му році життя, коли центри зливаються між собою. У новонароджених немає кутів тім'яних кісток, а їхні краї розділені широкими прошарками сполучної тканини — тім'ячками. Верхні й нижні скроневі лінії виразно починають формуватися до 12—15 років. Лобова кістка Лобова кістка, os frontale (рис. 55–57), непарна, у дорослої людини утворює передній відділ склепіння черепа і фрагмент його основи. Вона складається з лобової луски, двох очноямкових і носової частин. Лобова луска, squama frontalis, має такі поверхні: зовнішню, або лобову, дві скроневі, або бічні, і внутрішню, або мозкову. Зовнішня поверхня, facies externa (див. рис. 56 А), гладка, випнута вперед. По її серединній лінії пролягає не завжди помітний лобовий (метопічний) шов, sutura frontalis persistens (metopica), — слід зрощення половин лобової кістки, наявних у дитячому віці. Унизу зовнішня поверхня лобової луски переходить в очноямкову частину, утворюючи з кожного боку надочноямковий край, margo supraorbitalis (див. рис. 57, 113 А), що є верхньою частиною очноямкового краю, який обмежує вхід до очної ямки. Приблизно посередині надочноямкового краю, трохи ближче до носової частини, є невелика надочноямкова вирізка, incisura supraorbitalis, яка дуже мінлива й може траплятися у формі надочноямкового отвору, foramen supraorbitale (пропускає латеральну гілку надочноямкового нерва і судини). Біля медіального кінця надочноямкового краю розташована менш виражена лобова вирізка, incisura frontalis (крізь неї проходять медіальна гілка надочноямкового нерва і судини); на її місці іноді утворюється лобовий отвір, foramen frontale. Рис. 55. Топографія лобової кістки. Вигляд спереду Вище від надочноямкового краю й паралельно до нього більш або менш рельєфно виступає надбрівна дуга, arcus superciliaris, над нею є округле підвищення — лобовий горб (лобове підвищення), tuber frontale (eminentia frontalis). Між дугами й трохи вище від них на зовнішній поверхні по серединній лінії розташований дещо заглиблений майданчик — надперенісся, glabella. Верхній, або задній, — тім'яний край, margo parietalis, лобової луски потовщений і зазубрений; він з'єднується з лобовими краями тім'яних кісток. Назовні надочноямковий край переходить у тупий, трикутної форми виличний відросток, processus zygomaticus; його зубчастий край з'єднується з лобовим відростком виличної кістки. Від виличного відростка вгору й назад дугоподібно прямує скронева лінія, linea temporalis, яка відмежовує лобову поверхню луски від скроневої. Скронева поверхня, facies temporalis, є передньоверхнім відділом скроневої ямки, від якої починаються передні пучки скроневого м'яза. Внутрішня поверхня, facies interna (див. рис. 56 Б), лобової луски ввігнута. На ній є слабко виражені втиснення звивин, impressiones gyrorum, які називають також пальцеподібними втисненнями, impressiones digitatae, з мозковими випинами, juga cerebralia, між ними і непостійні артеріальні борозни (як відбиток рельєфу прилеглих звивин і борозен головного мозку та судин). Посередині внутрішньої поверхні проходить борозна верхньої сагітальної пазухи, sulcus sinus sagittalis superioris. Обидва її краї, прямуючи вгору й назад, переходять у краї однойменних борозен тім'яних кісток, а спереду внизу з'єднуються в гострий лобовий гребінь, crista frontalis (до нього прикріплюється відросток твердої оболони головного мозку — серп великого мозку). Найнижча частина гребеня і крило півнячого гребеня решітчастої кістки утворюють канал — сліпий отвір, foramen caecum, яким пролягає вена, що відводить кров із носової порожнини у верхню сагітальну пазуху. Очноямкова частина, pars orbitalis (див. рис. 57), лобової кістки входить до складу верхньої стінки очної ямки. Від надочноямкового краю лобової луски вона прямує горизонтально назад. У ній розрізняють нижню — очноямкову і верхню — мозкову поверхні. ──────── Сторінка 57 ──────── Череп Squama frontalis Margo parietalis Facies externa Tuber frontale Facies temporalis Arcus superciliaris Linea temporalis Glabella Foramen supraorbitale Processus zygomaticus Margo supraorbitalis Incisura frontalis Pars nasalis Spina nasalis Sutura frontalis persistens Spina nasalis А Margo parietalis Sulcus sinus sagittalis superioris Facies interna Sulci arteriosi Crista frontalis Processus zygomaticus Impressiones gyrorum Juga cerebralia Pars orbitalis Pars nasalis Foramen caecum Б Рис. 56. Лобова кістка, os frontale: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня ──────── Сторінка 58 ──────── Учення про кістки — Остеологія Fossulae ethmoidales Pars nasalis Margo nasalis Arcus superciliaris Spina nasalis Spina trochlearis Incisura supraorbitalis Fovea trochlearis Fossa glandulae lacrimalis Facies orbitalis Margo supraorbitalis Sulcus ethmoidalis anterior (foramen ethmoidale anterius) Margo incisurae ethmoidalis Sulcus ethmoidalis posterior (foramen ethmoidale posterius) Incisura ethmoidalis Margo sphenoidalis Pars orbitalis Рис. 57. Лобова кістка, os frontale. Вигляд знизу Очноямкова поверхня, facies orbitalis, звернена в порожнину очної ямки, гладка й угнута. У її латеральному відділі, біля основи виличного відростка, залягає неглибока ямка слізної залози, fossa glandulae lacrimalis, а в медіальному — слабко виражена блокова ямка, fovea trochlearis, поблизу якої часто розташована хрящова блокова ость, spina trochlearis (там прикріплюється хрящове кільце, яке є блоком сухожилка верхнього косого м'яза очного яблука). Верхня поверхня очноямкової частини опукла; на ній є добре помітні відбитки прилеглих лобових часток мозку у вигляді пальцеподібних втиснень. Очноямкові частини відокремлені одна від одної решітчастою вирізкою, incisura ethmoidalis, яку заповнює дірчаста пластинка решітчастої кістки. З боків вирізка обмежена решітчастими ямочками, fossulae ethmoidales, які становлять край решітчастої вирізки, margo incisu‑ rae ethmoidalis. Замикаючи відкриті догори комірки верхніх частин лабіринтів, вони утворюють їхню верхню стінку. Між ямочками в поперечному напрямку проходять дві — передня і задня решітчасті борозни, sulci ethmo‑ idales anterior et posterior, які разом зі схожими борознами решітчастих лабіринтів утворюють канальці. Останні відкриваються на внутрішній стінці очної ямки невеликими переднім і заднім решітчастими отворами, foramina ethmoidalia anterius et posterius (див. рис. 72 А, Б, 115, 117), крізь які проходять однойменні судини й нерви. Край решітчастої вирізки здебільшого з'єднується з верхнім краєм очноямкової пластинки решітчастої кістки, а спереду — зі слізною кісткою. Клиноподібний край, margo sphenoidalis, очноямкової частини, тонкий і зазубрений, зчленовується з малим крилом клиноподібної кістки; латеральний — шорсткий, трикутної форми, з'єднується з лобовим краєм великого крила клиноподібної кістки. Носова частина, pars nasalis (див. рис. 56, 57), лобової кістки у вигляді дуги замикає спереду решітчасту вирізку. Спереду, посередині носової частини, навскіс донизу вперед виступає (іноді подвійна) носова ость, spina nasalis, загострена на кінці й сплощена з боків. Спереду і збоку її оточує зазубрений носовий край, margo nasalis, який з'єднується з верхнім краєм носової кістки та з лобовим відростком верхньої щелепи. Нижня поверхня задніх відділів носової частини має неглибокі ямочки, які, як уже зазначалося, прикривають комірки лабіринтів решітчастої кістки. З кожного боку від носової ості розташований отвір лобової пазухи, apertura sinus frontalis; прямуючи вгору й допереду, він веде в порожнину відповідної лобової пазухи. Лобова пазуха, sinus frontalis (див. рис. 110, 118, 122), — парна порожнина, яка залягає між зовнішньою та внутрішньою пластинками лобової луски в її передньонижніх відділах. Лобову пазуху відносять до повітроносних приносових пазух. Праву пазуху від лівої відокремлює вертикальна перегородка лобових пазух, septum sinuum frontalium (див. рис. 98), яка, відхиляючись убік, зумовлює їхню неоднакову величину. Межі пазух дуже варіюють: угорі вони іноді сягають лобових горбів, унизу — надочноямкових країв, позаду — малих крил клиноподібної кістки і з боків — виличних відростків. Через отвір лобова пазуха сполучається із середнім носовим ходом носової порожнини. Порожнини пазух вистелені слизовою оболонкою. Формується лобова кістка (див. рис. 46, 47) переважно за перетинчастим типом, за винятком носової частини, яка розвивається за ендохондральним типом. На 8—9‑му тижні внутрішньоутробного періоду виникають парні центри скостеніння в ділянці майбутніх горбів і надочноямкових країв. У новонароджених лобова кістка складається з двох половин, зрощення яких по серединній площині починається з 6‑го місяця і закінчується на 3‑му році утворенням лобового (метопічного) шва, який зберігається до 5 років. Процес осифікації триває до 7—8 років, коли обидві половини з'єднуються в єдину кістку. Клиноподібна кістка Клиноподібна кістка, os sphenoidale (рис. 58–60), непарна, утворює центральний відділ основи черепа. Вона складається з тіла, великих і малих крил та крилоподібних відростків. Середня частина клиноподібної кістки — тіло, corpus, близьке за формою до куба, має шість поверхонь. На верхній поверхні, зверненій у порожнину черепа, розташоване турецьке сідло, sella turcica. У його центрі міститься гіпофізна ямка, fossa hypophysialis (див. рис. 59 А, 61) розмір­ ──────── Сторінка 59 ──────── Череп А Б Рис. 58. Топографія клиноподібної кістки: А — вигляд згори. Склепіння черепа видалено; Б — вигляд знизу. Нижню щелепу видалено якої визначається розміром гіпофіза, що лежить у ній. Межами турецького сідла є переднє підвищення — горбок сідла, tuberculum sellae, і заднє — спинка сідла, dorsum sellae, яка закінчується з обох боків невеликим заднім нахиленим відростком, processus clinoideus posterior. Попереду від горбка сідла пролягає неглибока поперечна передперехресна борозна, sulcus prechiasmaticus, яка латерально переходить у зоровий канал. Позаду неї розташоване перехрестя зорових нервів, а спереду — гладка поверхня — клиноподібне підвищення, jugum sphenoidale, що з'єднує малі крила клиноподібної кістки. Позаду від горбка на бічній поверхні сідла міститься непостійний середній нахилений відросток, processus clinoideus medius. З боків сідла ззаду наперед іде сонна борозна, sulcus caroticus (слід внутрішньої сонної артерії та нервового сплетення, яке її супроводжує). Біля заднього краю борозни, з її зовнішнього боку, виступає загострений відросток — клиноподібний язичок, lingula sphenoidalis (див. рис. 59 В). Задня поверхня спинки сідла переходить у верхню поверхню основної частини потиличної кістки, утворюючи схил (рис. 61). Передній край верхньої поверхні тіла клиноподібної кістки зазубрений, трохи виступає вперед і з'єднується із заднім краєм дірчастої пластинки решітчастої кістки. Задня поверхня тіла кістки шорстка; за допомогою хрящового прошарку вона з'єднується з передньою поверхнею основної частини потиличної кістки. З віком, як уже зазначалося, хрящ заміщується кістковою тканиною і обидві кістки зростаються. Передня поверхня тіла клиноподібної кістки (див. рис. 59 Б) і частина нижньої (див. рис. 60) звернені в носову порожнину. Посередині передньої поверхні виступає клиноподібний гребінь, crista sphenoidalis; його передній край прилягає до перпендикулярної пластинки решітчастої кістки. Нижній відросток гребеня загострений, витягнутий донизу й утворює клиноподібний дзьоб, rostrum sphenoidale. Латеральніше від гребеня розташовані тонкі вигнуті пластинки — клиноподібні раковини, conchae sphenoidales. Вони утворюють передню і частково нижню стінку клиноподібної пазухи. У кожній раковині є невеликий отвір — отвір клиноподібної пазухи, apertura sinus sphenoidalis. Назовні від отвору розташовані невеликі заглиблення, що закривають комірки заднього відділу лабіринту решітчастої кістки. Зовнішні краї цих заглиблень частково з'єднуються з очноямковою пластинкою решітчастої кістки, a нижні — з очноямковим відростком піднебінної. Клиноподібна пазуха, sinus sphenoidalis (див. рис. 110, 115, 122), — парна порожнина, що займає більшу частину тіла клиноподібної кістки; вона належить до повітроносних приносових пазух. Праву і ліву пазухи розділяє перегородка клиноподібних пазух, septum sinuum sphenoidalium, яка спереду переходить у клиноподібний гребінь. Як і в лобових пазух, перегородка часто буває асиметричною, унаслідок чого пазухи можуть різнитися за розміром. Кожна з них сполучається через отвір із носовою порожниною. Порожнина клиноподібної пазухи вистелена слизовою оболонкою. Малі крила, alae minores, клиноподібної кістки відходять в обидва боки від передньоверхніх кутів тіла у вигляді двох горизонтальних пластинок, верхня поверхня яких звернена в порожнину черепа, а нижня — в порожнину очної ямки і замикає згори верхню очноямкову щілину. Біля основи кожної з пластинок починається кістковий зоровий канал, canalis opticus, завдовжки до 5—6 мм, через який проходять зоровий нерв і очна артерія. Передній край малого крила потовщений і зазубрений, з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки. Задній край увігнутий і гладкий, вільно виступає в порожнину черепа, з медіального боку закінчується виступним, добре вираженим переднім нахиленим відростком, processus clinoideus anterior (до нього прикріплюється частина твердої оболони головного мозку — діафрагма сідла). Великі крила, alae majores, відходять від бічних поверхонь тіла клиноподібної кістки і прямують назовні. На великому крилі розрізняють п'ять поверхонь і чотири краї. Верхня — мозкова поверхня, facies cerebralis (див. рис. 59 А, В; 61), увігнута, звернена в порожнину черепа. Вона утворює передній відділ середньої черепної ямки. На ній видно вдавлення звивин і артеріальні борозни (відбитки рельєфу прилеглого мозку та гілок середньої оболонової артерії). Біля основи крила є три постійні отвори: досередини і допереду розташований круглий отвір, foramen rotundum (через нього виходить верхньощелепний нерв); назовні й позаду від круглого — овальний отвір, foramen ovale (пропускає крилоподібно-оболонову артерію і нижньощелепний нерв), а назовні й позаду від овального — остистий отвір, foramen spinosum (через нього проходять середні оболонові артерія і вени та оболонова гілка нижньощелепного нерва) (див. рис. 59 А, 60, 61). Крім того, у цій ділянці в різних місцях трапляються непостійні отвори. Один із них — венозний, foramen venosum, розташований дещо позаду від овального (пропускає вену, що йде з печеристої пазухи в крилоподібне венозне сплетення). Другий — кам'янистий, foramen petrosum, міститься позаду остистого отвору, ближче до ості клиноподібної кістки (ним проходить малий кам'янистий нерв). Передньоверхня — очноямкова поверхня, facies orbitalis (див. рис. 59 Б), гладка, ромбоподібна, звернена в порожнину очної ямки і становить більшу частину її зовнішньої стінки. Нижній край цієї поверхні віддалений від заднього краю очноямкової поверхні тіла верхньої щелепи, утворюючи нижню очноямкову щілину (див. рис. 97, 116). Передня — верхньощелепна поверхня, facies maxil­ laris (див. рис. 66), — трикутний майданчик невеликого ──────── Сторінка 60 ──────── Учення про кістки — Остеологія Dorsum sellae Processus clinoideus posterior Fossa hypophysialis Dorsum sellae Spina ossis sphenoidalis Sulcus caroticus Foramen spinosum Tuberculum sellae Foramen ovale Processus clinoideus anterior Foramen rotundum Fissura orbitalis superior Processus clinoideus medius Facies cerebralis alae majoris Ala minor Crista sphenoidalis Jugum sphenoidale Sulcus prechiasmaticus Canalis opticus А Sinus sphenoidalis (apertura) Sulcus vomerovaginalis Sulcus palatovaginalis Concha sphenoidalis Margo frontalis Ala minor Dorsum sellae Ala minor Fissura orbitalis superior Facies temporalis Margo zygomaticus Ala major Facies orbitalis Facies infratemporalis Foramen rotundum Crista infratemporalis Spina ossis sphenoidalis Facies maxillaris Crista sphenoidalis Canalis pterygoideus Sulcus palatinus major Lamina lateralis Incisura pterygoidea Processus vaginalis Rostrum sphenoidale Б Processus clinoideus posterior Tuberculum sellae Canalis opticus Lamina medialis Hamulus pterygoideus Margo parietalis Processus clinoideus anterior Fissura orbitalis superior Corpus ossis sphenoidalis (місце з'єднання з os occipitale) Facies cerebralis alae majoris Foramen rotundum Margo squamosus Canalis pterygoideus Lingula sphenoidalis Sulcus caroticus Sulcus tubae auditivae Processus pterygoideus Spina ossis sphenoidalis Fossa scaphoidea Processus pterygospinosus Lamina lateralis Lamina medialis Hamulus pterygoideus В Processus pterygoideus Rostrum sphenoidale Fossa pterygoidea Incisura pterygoidea Sulcus hamuli pterygoidei Proсessus vaginalis Рис. 59. Клиноподібна кістка, os sphenoidale: А — вигляд згори; Б — вигляд спереду; В — вигляд ззаду ──────── Сторінка 61 ──────── Череп Concha sphenoidalis Rostrum sphenoidale Crista sphenoidalis (apertura) Facies temporalis alae majoris Sinus sphenoidalis Vomer (частково видалений) Fossa pterygoidea Crista infratemporalis Lamina lateralis Facies infratemporalis alae majoris Lamina medialis Sulcus tubae auditivae Processus pterygoideus Foramen ovale Spina ossis sphenoidalis Foramen spinosum Canalis palatovaginalis (sulcus palatovaginalis) Fossa scaphoidea Canalis vomerovaginalis Processus vaginalis Canalis vomerorostralis Ala vomeris Corpus ossis sphenoidalis (місце з'єднання з os occipitale) Рис. 60. Клиноподібна кістка, os sphenoidale, і леміш, vomer. Вигляд знизу Ala major (facies cerebralis) Squama occipitalis Canalis opticus Tuberculum sellae Ala minor Sella turcica Sulcus prechiasmaticus Fossa hypophysialis Jugum sphenoidale Dorsum sellae Processus clinoideus posterior Clivus Processus clinoideus anterior Fissura orbitalis superior Foramen magnum Foramen rotundum Sulcus caroticus Processus clinoideus medius Foramen ovale Foramen spinosum Рис. 61. Клиноподібна кістка, os sphenoidale, і потилична кістка, os occipitale. Вигляд згори і збоку протяжності, зверху обмежена очноямковою поверхнею, збоку і знизу — основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Вона входить до складу задньої стінки крилопіднебінної ямки (див. рис. 124, 125); у ній є круглий отвір. Верхньобічна — скронева поверхня, facies temporalis (див. рис. 59 Б, 60), дещо увігнута, бере участь у формуванні стінки скроневої ямки (від неї починаються пучки скроневого м'яза). Знизу цю поверхню обмежує підскроневий гребінь, crista infratemporalis; досередини від гребеня розташована підскронева поверхня, facies infratem‑ poralis, на якій відкриваються овальний та остистий отвори. Вона утворює верхню стінку підскроневої ямки (звідси починається частина латерального крилоподібного м'яза). Верхній — лобовий край, margo frontalis (див. рис. 59 Б), широко зазубрений, з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки. Зовнішній відділ лобового краю закінчується гострим тім'яним краєм, margo parietalis (див. рис. 59 В), що прилягає до клиноподібного кута тім'яної кістки. Внутрішній відділ лобового краю переходить у тонкий вільний край, який дещо віддалений від нижньої поверхні малого крила і обмежує знизу верхню очноямкову щілину. ──────── Сторінка 62 ──────── Учення про кістки — Остеологія Передній — виличний край, margo zygomaticus (див. рис. 59 Б), зазубрений, з'єднується з лобовим відростком виличної кістки. Задній — лусковий край, margo squamosus (див. рис. 59 В), з'єднується з клиноподібним краєм скроневої кістки, позаду й назовні закінчується остю клиноподібної кістки, spina ossis sphenoidalis (місце прикріплення клино-нижньощелепної зв'язки та пучків м'яза-натягувача піднебінної завіски). Досередини від ості клиноподібної кістки задній край великого крила лежить попереду піраміди скроневої кістки й обмежує клино-кам'янисту щілину, яка досередини й допереду переходить у рваний отвір (див. рис. 105, 112); на немацерованому черепі цю щілину заповнює хрящова тканина, що в процесі осифікації утворює клино-кам'янистий синхондроз. Крилоподібні відростки, processus pterygoidei (див. рис. 59 Б, В; 60), починаються від місця з'єднання великих крил із тілом клиноподібної кістки і спрямовані донизу. Їх утворюють дві пластинки — латеральна й медіальна. Латеральна пластинка, lamina lateralis, ширша, але тонша й коротша, ніж медіальна, lamina medialis (від зовнішньої поверхні першої починається латеральний крилоподібний м'яз). Обидві пластинки зростаються передніми краями і, розходячись назад, обмежують крилоподібну ямку, fossa pterygoidea (звідси починається медіальний крилоподібний м'яз). Їхні нижні краї не з'єднуються й облямовують крилоподібну вирізку, incisura pterygoidea, до якої прилягає пірамідний відросток піднебінної кістки. Вільний кінець медіальної пластинки закінчується спрямованим донизу й назовні крилоподібним гачком, hamulus pterygoideus; зовнішньою поверхнею останнього проходить борозна крилоподібного гачка, sulcus hamuli pterygoidei (через неї перекидається сухожилок м'яза-натягувача піднебінної завіски). Задньоверхній край медіальної пластинки біля основи розширюється й утворює довгасту човноподібну ямку, fossa scaphoidea (звідси починається м'яз-натягувач піднебінної завіски). Назовні від човноподібної ямки пролягає неглибока борозна слухової труби, sulcus tubae auditivae (див. рис. 59 В, 60), яка латеральніше переходить на нижню поверхню заднього краю великого крила й сягає ості клиноподібної кістки (до цієї борозни прилягає хрящова частина слухової труби). Вище й медіальніше від човноподібної ямки є отвір, яким починається крилоподібний канал, canalis pterygoideus (через нього проходять однойменні артерія, вени та нерв крилоподібного каналу). Канал іде в сагітальному напрямку в товщі основи крилоподібного відростка й відкривається на верхньощелепній поверхні великого крила, на задній стінці крилопіднебінної ямки. Медіальна пластинка біля своєї основи переходить у спрямований досередини плаский горизонтальний піхвовий відросток, processus vaginalis, який лежить під тілом клиноподібної кістки, прикриваючи збоку крило лемеша. При цьому звернена до крила лемеша лемешево-піхвова борозна, sulcus vomerovaginalis, піхвового відростка перетворюється на однойменний канал (див. рис. 60, 120). Назовні від відростка є невелика, сагітально спрямована піднебінно-піхвова борозна, sulcus palatovaginalis. Клиноподібний відросток піднебінної кістки, що прилягає знизу, замикає борозну в піднебінно-піхвовий канал (див. рис. 120). Іноді від заднього краю латеральної пластинки в бік ості клиноподібної кістки спрямований крило-остистий відросток, processus pterygospinosus (див. рис. 59 В), який Dorsum sellae Tuberculum sellae Canalis opticus Ala minor Ala major Foramen rotundum Spina ossis sphenoidalis Corpus ossis sphenoidalis Processus pterygoideus Рис. 62. Клиноподібна кістка, os sphenoidale, новонародженого. Вигляд ззаду може досягти зазначеної ості й утворити крило-остисту пластинку, lamina pterygospinosa, що закриває знизу однойменний отвір. Розвивається клиноподібна кістка (рис. 62; див. рис. 46, 47 А) переважно за ендохондральним типом. Власне клиноподібна кістка закладається на 8—9-му тижні внутрішньоутробного періоду у вигляді двох частин — передклиноподібної, розташованої попереду горбка сідла, включно з малими крилами, і заклиноподібної, що складається з турецького сідла, крилоподібних відростків і великих крил. Передклиноподібна частина (кістка), pars (os) presphenoidale, осифікується з первинних центрів скостеніння, які виникають спочатку в малих крилах, потім — попереду сідла в майбутній передперехресній борозні. У клиноподібних раковинах центри скостеніння з'являються на 20-му тижні й надалі розвиваються в клиноподібні пазухи, формування яких завершується до кінця 3-го року життя. Малі крила з'єднуються з тілом кістки на 6—7-му місяці внутрішньоутробного періоду. Заклиноподібна частина (кістка), pars (os) postsphenoidale, осифікується з центрів скостеніння в основі великих крил, розташованих медіальніше від круглих отворів. Решта великих крил скостеніває за перетинчастим типом. На 16—17-му тижні з'являються центри в стінках турецького сідла, які досить швидко зливаються. Осифікація крилоподібного гачка починається на 3-му, а крилоподібного відростка — на 6-му місяці внутрішньоутробного періоду. Передклиноподібна й заклиноподібна частини зливаються на 8-му місяці внутрішньоутробного життя, а в місцях з'єднання зберігаються залишки хряща. Після народження в клиноподібній кістці розрізняють центральну частину, що складається з турецького сідла й малих крил, і дві симетричні латеральні частини, які містять великі крила й крилоподібні відростки. Злиття в єдину кістку відбувається навколо крилоподібного каналу наприкінці 1-го року життя. З'єднання задньої частини сідла з базилярною частиною потиличної кістки завершується до 20—25 років. Скронева кістка Скронева кістка, os temporale (рис. 63–66), парна, бере участь в утворенні основи черепа та бічної стінки його склепіння. У ній містяться периферичні відділи органа слуху й рівноваги (вуха). Вона з'єднується з нижньою щелепою і є опорою жувального апарату. У скроневій кістці виділяють три частини, розміщені навколо зовнішнього слухового отвору: угорі — лус- ──────── Сторінка 63 ──────── Череп кова частина, досередини й назад — піраміда, або кам'яниста частина, спереду й знизу — барабанна частина. Лускова частина, pars squamosa (див. рис. 64–66), має форму пластинки й розташована майже в сагітальному напрямку. Її зовнішня поверхня, дещо шорстка й злегка опукла, бере участь в утворенні скроневої ямки, тому називається скроневою поверхнею, facies temporalis (звідси починаються пучки скроневого м'яза). У її задньому відділі пролягає вертикальна борозна середньої скроневої артерії, sulcus arteriae temporalis mediae, а в задньонижньому — дугоподібна лінія, що переходить у нижню скроневу лінію тім'яної кістки. На зовнішній поверхні вище й дещо допереду від зовнішнього слухового отвору розташований горизонтальний виличний відросток, processus zygomaticus, що виступає вперед, а позаду — надсоскоподібний гребінь, crista supramastoidea, який іде вздовж нижнього краю луски (див. рис. 64, 66). Виличний відросток має внутрішню й зовнішню поверхні та два краї — верхній, довший, і нижній. Починаючись широкою основою, він звужується до переднього зазубреного кінця; у нижній частині його основи міститься нижньощелепна ямка, fossa mandibularis, поперечно-овальної форми. Передня половина ямки, до кам'янисто-лускової щілини, слугує суглобовою поверхнею, facies articularis, скронево-нижньощелепного суглоба. Спереду нижньощелепну ямку обмежує суглобовий горбок, tuberculum articulare. Внутрішня — мозкова поверхня, facies cerebralis, лускової частини злегка ввігнута (див. рис. 65 А). На ній є втиснення звивин і артеріальна борозна (нею проходить середня оболонкова артерія). Лускова частина скроневої кістки має два вільні краї — клиноподібний і тім'яний. Передньонижній — клиноподібний край, margo sphenoidalis, широкий, зубчастий, прилягає до великого крила клиноподібної кістки; верхньозадній — тім'яний край, margo parietalis, загострений, довший за попередній, стикається з лусковим краєм тім'яної кістки. Піраміда (кам'яниста частина), pars petrosa, дістала на- зву через свою тригранну пірамідальну форму. Вона має основу, обернену назад і назовні, та верхів‑ ку, apex partis petrosae (див. рис. 64, 65 Б, 66), спрямовану Рис. 63. Топографія скроневої кістки. Вигляд знизу й збоку. Нижню щелепу видалено Pars squamosa Incisura tympanica Margo parietalis Facies temporalis Fossa mandibularis Sulcus arteriae temporalis mediae Margo sphenoidalis Crista supramastoidea Spina tympanica major Processus zygomaticus Incisura parietalis Tuberculum articulare Spina suprameatica Fissura petrosquamosa Foveola suprameatica Fissura petrotympanica Foramen mastoideum Pars tympanica Spina tympanica minor Meatus acusticus externus Incisura mastoidea Processus mastoideus Fissura tympanomastoidea Processus styloideus Porus acusticus externus Рис. 64. Скронева кістка, os temporale, права. Зовнішня поверхня ──────── Сторінка 64 ──────── Учення про кістки — Остеологія Hiatus canalis n. petrosi majoris Margo parietalis Facies cerebralis Hiatus canalis n. petrosi minoris Fissura petrosquamosa Sulcus n. petrosi majoris Incisura parietalis Sulcus n. petrosi minoris Tegmen tympani Eminentia arcuata Margo sphenoidalis Sulcus sinus sigmoidei Facies anterior partis petrosae Foramen mastoideum Pars petrosa Margo occipitalis Sulcus sinus petrosi superioris Canalis caroticus Margo superior partis petrosae Impressio trigeminalis А Margo parietalis Sulcus arteriosus Porus acusticus internus Facies posterior partis petrosae Eminentia arcuata Tegmen tympani Margo sphenoidalis Processus zygomaticus Margo superior partis petrosae Sulcus sinus petrosi superioris Impressio trigeminalis Pars petrosa Sulcus sinus sigmoidei Apex partis petrosae Foramen mastoideum Sulcus sinus petrosi inferioris Canaliculus vestibuli (apertura) Margo posterior partis petrosae Canaliculus cochleae (apertura) Vagina processus styloidei Processus styloideus Margo occipitalis Processus intrajugularis Fossa subarcuata Б Рис. 65. Скронева кістка, os temporale, права. Внутрішня поверхня: А — вигляд згори; Б — вигляд ззаду вперед і досередини. Піраміда складається із задньолатерального та передньомедіального відділів. Задньолатеральним відділом піраміди є соскоподібний відросток, processus mastoideus (див. рис. 64–66), розташований позаду від зовнішнього слухового отвору; на ньому розрізняють зовнішню і внутрішню поверхні. Зовнішня поверхня відростка опукла, шорстка, є місцем прикріплення м'язів. Донизу відросток переходить у конусоподібний виступ, який добре промацується через шкіру. ──────── Сторінка 65 ──────── Череп Fissura petrosquamosa Fissura petrotympanica Canalis musculotubarius Processus zygomaticus Canalis caroticus (apertura interna) Apex partis petrosae Tuberculum articulare Facies inferior partis petrosae Facies articularis Canaliculi caroticotympanici Fossa mandibularis Sulcus sinus petrosi inferioris Fissura tympanosquamosa Canalis caroticus (apertura externa) Fossula petrosa Processus slyloideus Canaliculus tympanicus Canaliculus cochleae (apertura) Meatus acusticus externus Processus intrajugularis Foramen stylomastoideum Canaliculus mastoideus Fossa jugularis Processus mastoideus Incisura jugularis Margo occipitalis Incisura mastoidea Sulcus arteriae occipitalis Рис. 66. Скронева кістка, os temporale, права. Вигляд знизу З внутрішнього боку відросток обмежений глибокою соскоподібною вирізкою, incisura mastoidea (від неї бере початок заднє черевце двочеревцевого м'яза). Паралельно до вирізки й дещо позаду розташована борозна потиличної артерії, sulcus arteriae occipitalis. На внутрішній, мозковій, поверхні соскоподібного відростка, у його задньонижній частині, є широка S‑образная борозна сигмоподібної пазухи, sulcus sinus sigmoidei. Задній — потиличний край, margo occipitalis, соскоподібного відростка зазубрений, прилягає до потиличної кістки. У ньому розташований соскоподібний отвір, foramen mastoideum (іноді їх кілька); крізь нього проходять соскоподібні емісарні вени, що з'єднують потиличні вени із сигмоподібною венозною пазухою, і соскоподібна гілка потиличної артерії. Зазубрений верхній (тім'яний) край соскоподібного відростка разом із нижньою частиною тім'яного краю лускатої частини скроневої кістки утворює тім'яну вирізку, incisura parietalis, у яку входить соскоподібний кут тім'яної кістки. На розпилі соскоподібного відростка видно повітроносні порожнини, що містяться всередині нього, — соскоподібні комірки, cellulae mastoideae (див. рис. 67). Через соскоподібну печеру, antrum mastoideum, сталу порожнину в центральній частині відростка, вони сполучаються з барабанною порожниною. Соскоподібні комірки й соскоподібна печера вистелені слизовою оболонкою (див. т. 4, «Середнє вухо»). Передньомедіальний відділ піраміди лежить досередини від лускатої частини та соскоподібного відростка (див. рис. 64–66). У піраміді розрізняють три поверхні — передню, задню й нижню, і три краї — верхній, задній і передній. Передня поверхня піраміди, facies anterior partis petrosae (див. рис. 65 А), гладка й широка, спрямована навскіс згори вниз і вперед. Майже посередині її є дугове підвищення, eminentia arcuata, утворене переднім півколовим каналом лабіринту, що залягає під ним. Між підвищенням і кам'янисто-лускатою щілиною розташована покрівля барабанної порожнини, tegmen tympani, — ділянка передньої поверхні піраміди, що становить верхню стінку барабанної порожнини. На передній поверхні, поблизу верхівки піраміди, є невелике трійчасте втиснення, impressio trigeminalis (місце прилягання трійчастого вузла). Латеральніше від втиснення розташований розтвір каналу великого кам'янистого нерва, hiatus canalis nervi petrosi majoris, від якого в медіальний бік прямує вузька борозна великого кам'янистого нерва, sulcus nervi petrosi majoris. Попереду й ще латеральніше пролягає невеликий розтвір каналу малого кам'янистого нерва, hiatus canalis nervi petrosi minoris, і борозна малого кам'янистого нерва, sulcus nervi petrosi minoris, що відходить від нього. Задня поверхня піраміди, facies posterior partis petrosae (див. рис. 65 Б), спрямована досередини, догори й допереду від соскоподібного відростка. Майже посередині її розташований округлий внутрішній слуховий отвір, porus acusticus internus, що веде у внутрішній слуховий хід, meatus acusticus internus (у ньому пролягають лицевий, проміжний і присінково-завитковий черепні нерви, а також ──────── Сторінка 66 ──────── Учення про кістки — Остеологія артерія і вени лабіринту). Трохи вище й латеральніше від внутрішнього слухового отвору є неглибока піддугова ямка, fossa subarcuata, добре виражена в новонароджених (у неї заходить відросток твердої оболони головного мозку). Ще латеральніше розташований щілиноподібний зовнішній отвір канальця присінка, apertura canaliculi vestibuli, яким відкривається каналець присінка, canalicu­ lus vestibuli. У канальці лежить водопровід присінка, що відводить ендолімфу з внутрішнього вуха в підпавутинний простір (див. т. 4, «Вухо» і «Оболони мозку»). Нижня поверхня піраміди, facies inferior partis petrosae (див. рис. 66), шорстка й нерівна, становить частину нижньої поверхні основи черепа. На ній розташована округла або овальна яремна ямка, fossa jugularis (місце прилягання верхньої цибулини внутрішньої яремної вени). На дні ямки помітна непостійна невелика борозна (нею проходить вушна гілка блукального нерва), що веде до отвору соскоподібного канальця, який відкривається в барабанно-соскоподібній щілині, fissura tympanomastoidea. Задній край яремної ямки обмежений яремною вирізкою, incisura jugularis, яку невеликий внутрішньояремний відросток, processus intrajugularis, поділяє на дві частини — передньомедіальну і задньолатеральну. Попереду від яремної ямки розташований округлий отвір — зовнішній отвір сонного каналу, apertura externa canalis carotici. Між ними є невелика кам'яниста ямочка, fossula petrosa (місце прилягання нижнього вузла язикоглоткового нерва). У глибині ямочки є отвір — вхід до барабанного канальця, що веде в барабанну порожнину середнього вуха. Латеральніше від яремної ямки розташований спрямований донизу й дещо допереду шилоподібний відросток, processus styloideus, від якого починаються м'язи і зв'яз- Prominentia canalis semicircularis lateralis Prominentia canalis facialis ки. Спереду і ззовні його основу півкільцем охоплює низхідний кістковий виступ барабанної частини — піхва шилоподібного відростка, vagina processus styloi‑ dei, ззаду розташований шило-соскоподібний отвір, foramen stylomastoideum, яким відкривається канал лицевого нерва. Верхній край піраміди, margo superior partis petrosae (див. рис. 65), відокремлює її передню поверхню від задньої. Уздовж нього пролягає борозна верхньої кам'янистої пазухи, sulcus sinus petrosi superioris, — відбиток розташованої там відповідної венозної пазухи та місця прикріплення намету мозочка — частини твердої оболони головного мозку. Задній край піраміди, margo posterior partis petrosae (див. рис. 65 Б, 66), відокремлює її задню поверхню від нижньої. Уздовж нього, по мозковій поверхні, проходить борозна нижньої кам'янистої пазухи, sulcus sinus petrosi inferioris. Майже посередині заднього краю, поблизу яремної вирізки, є трикутне лійкоподібне заглиблення, у якому розташований отвір канальця завитки, apertura canaliculi cochleae; у ньому відкривається каналець завитки, canaliculus cochleae. Передній край піраміди, що лежить з латерального боку її передньої поверхні, коротший за верхній і задній; від лускової частини скроневої кістки його відокремлює кам'янисто-лускова щілина, fissura petrosquamosa. На ньому, латеральніше від внутрішнього отвору сонного каналу, розташований отвір м'язово-трубного каналу, що веде в барабанну порожнину. У піраміді скроневої кістки є кілька каналів (рис. 67—69) (докладніше див. т. 4, «Вухо»). Сонний канал, canalis caroticus (див. рис. 66, 67, 69), починається посередині нижньої поверхні піраміди зовнішнім отвором сонного каналу і прямує вгору попереду барабанної порожнини. Потім, вигинаючись, іде допереду і досередини та відкривається на верхівці піраміди внутрішнім отвором сонного каналу, apertura interna canalis Fenestra vestibuli Geniculum canalis n. facialis (введено зонд) Hiatus canalis n. petrosi majoris Septum canalis musculotubarii Antrum mastoideum Sulcus n. petrosi majoris Eminentia pyramidalis Sulcus n. petrosi minoris Semicanalis m. tensoris tympani Semicanalis tubae auditivae Cellulae mastoideae Sulcus promontorii Canalis caroticus (введено зонд) Promontorium Canaliculus chordae tympani Cellulae tympanicae Cavitas tympani Foramen stylomastoideum (введено зонд) Рис. 67. Піраміда скроневої кістки, pars petrosa ossis temporalis, права. Вертикальний розпил, зроблений паралельно осі піраміди. Вигляд спереду ──────── Сторінка 67 ──────── Череп Pars squamosa (facies cerebralis) Tegmen tympani Antrum mastoideum Canalis semicircularis anterior Canalis semicircularis lateralis Canalis n. facialis Fenestra vestibuli Vestibulum labyrinthi    Meatus acusticus internus Meatus acusticus externus Porus acusticus internus Eminentia pyramidalis Canaliculus vestibuli Sulcus tympanicus Processus mastoideus Fenestra cochleae Cavitas tympani Processus styloideus Рис. 68. Піраміда скроневої кістки, pars petrosa ossis temporalis, права. Вертикальний розпил через зовнішній слуховий хід. Вигляд спереду carotici. Через сонний канал проходять внутрішня сонна артерія, вени, що її супроводжують, і сплетення симпатичних нервових волокон. Сонно‑барабанні канальці, canaliculi caroticotympanici (див. рис. 66), числом 2, невеликі, відгалужуються від сонного каналу й ведуть у барабанну порожнину (пропускають сонно‑барабанні артерії та нерви). Канал лицевого нерва, canalis nervi facialis (див. рис. 67—69), починається на дні внутрішнього слухового ходу. Іде горизонтально й майже під прямим кутом до осі піраміди, прямуючи до передньої поверхні останньої — до розтвору каналу великого кам'янистого нерва. Там, повертаючи під прямим кутом у латеральний бік і назад, формує колінце каналу лицевого нерва, geniculum canalis nervi facialis, і переходить на задню частину медіальної стінки барабанної порожнини, утворюючи на ній виступ каналу лицевого нерва, prominentia canalis facialis. Потім іде назад уздовж осі піраміди до соскоподібної стінки барабанної порожнини, а звідти вертикально вниз позаду пірамідного підвищення, eminentia pyramidalis, і відкривається шилососкоподібним отвором. У каналі проходять лицевий і проміжний нерви, артерії та вени. Каналець барабанної струни, canaliculus chordae tympani (див. рис. 67), починається на зовнішній стінці каналу лицевого нерва, на кілька міліметрів вище від шилососкоподібного отвору. Прямуючи вперед і вгору, перша частина канальця входить у барабанну порожнину й відкривається на її задній стінці. Друга частина канальця починається в передній стінці барабанної порожнини й відкривається в кам'янисто‑барабанній щілині (у канальці пролягає гілка проміжного нерва — барабанна струна). Барабанний каналець, canaliculus tympanicus (див. рис. 66), починається на нижній поверхні піраміди, у глибині кам'янистої ямочки. Прямує до нижньої стінки барабанної порожнини, пронизує її та йде в борозні мису всередині порожнини по її медіальній стінці. Далі йде до верхньої ──────── Сторінка 68 ──────── Учення про кістки — Остеологія Antrum mastoideum Canalis semicircularis lateralis Canalis n. facialis Cellulae mastoideae Canalis semicircularis anterior Vestibulum labyrinthi Meatus acusticus externus Fenestra cochleae Porus acusticus internus Porus acusticus externus Meatus acusticus internus Cavitas tympani Sulcus tympanicus Labyrinthus cochlearis Fossa mandibularis Canalis caroticus Promontorium Septum canalis musculotubarii Semicanalis m. tensoris tympani Semicanalis tubae auditivae Рис. 69. Піраміда скроневої кістки, pars petrosa ossis temporalis, права. Горизонтальний розпил через зовнішній слуховий хід. Вигляд згори стінці барабанної порожнини, де відкривається розщілиною каналу малого кам'янистого нерва. У канальці пролягають барабанний нерв і нижня барабанна артерія. М'язово-трубний канал, canalis musculotubarius (див. рис. 66), є продовженням передньоверхньої частини барабанної порожнини. Його зовнішній отвір розташований біля вирізки між пірамідою та лусковою частиною скроневої кістки, біля переднього кінця кам'янисто-лускової щілини. Канал лежить латеральніше від горизонтальної частини сонного каналу й трохи позаду від неї, майже на поздовжній осі піраміди. Горизонтально розташована перегородка м'язово-трубного каналу, septum canalis musculotubarii (див. рис. 69), поділяє його на верхній, менший, півканал м'яза-натягувача барабанної перетинки, semicanalis musculi tensoris tympani, і нижній, більший, півканал слухової труби, semicanalis tubae auditivae (auditorae) (у першому залягає однойменний м'яз, другий сполучає барабанну порожнину з порожниною глотки). Соскоподібний каналець, canaliculus mastoideus (див. рис. 66), починається в глибині яремної ямки, іде впоперек нижньої частини каналу лицевого нерва й відкривається в барабанно-соскоподібній щілині. У канальці проходить вушна гілка блукального нерва. Барабанна порожнина, cavitas tympani (див. рис. 67—69), видовжена, сплющена з боків, вистелена слизовою оболонкою. У ній залягають три слухові кісточки: молоточок, ковадло і стремінце. Барабанна частина, pars tympanica (див. рис. 64), — найменший відділ скроневої кістки. Це трохи вигнута кільцеподібна пластинка, що утворює передню, нижню й частково задню стінки зовнішнього слухового ходу, meatus acusticus externus. Там само розташована межова барабанно-лускова щілина, fissura tympanosquamosa (див. рис. 66), яка разом із кам'янисто-лусковою щілиною відокремлює барабанну частину від нижньощелепної ямки лускової частини. Зовнішній край барабанної частини, замкнений згори лускою скроневої кістки, обмежує зовнішній слуховий отвір, porus acusticus externus (див. рис. 64, 69). Біля задньоверхнього зовнішнього краю цього отвору є надходова ость, ──────── Сторінка 69 ──────── Череп spina suprameatica (suprameatalis). Під нею розташована надходова ямочка, foveola suprameatica (suprameatalis). На межі внутрішньої, більшої, і зовнішньої, меншої, частин зовнішнього слухового ходу пролягає барабанна борозна, sulcus tympanicus (місце прикріплення барабанної перетинки). Угорі її обмежують два вигнуті виступи: спереду — велика барабанна ость, spina tympanica major, а ззаду — мала барабанна ость, spina tympanica minor. Між ними розташована барабанна вирізка, incisura tympanica, що відкривається в надбарабанне заглиблення (див. т. 4, «Вухо»). На внутрішній поверхні великої барабанної ості чітко видно остистий гребінь, на кінцях якого є передній і задній барабанні відростки, а вздовж нього проходить борозна молоточка. Між медіальним відділом барабанної частини і лускатою частиною скроневої кістки вклинюється нижній відросток покрівлі барабанної порожнини. Перед ним розташована кам'янисто-луската щілина, а ззаду — кам'янисто-барабанна щілина, fissura petrotympanica (через останню проходять нерв — барабанна струна і дрібні судини), які продовжуються назовні в барабанно-лускату щілину. Нижньолатеральний відділ барабанної частини являє собою гребінь, видовжена частина якого утворює піхву шилоподібного відростка. Усі анатомічні частини скроневої кістки (рис. 70; див. рис. 46, 47 А) розвиваються окремо. Луската частина скостеніває за перетинчастим типом з одного первинного центру, який з'являється на 7—8-му тижні внутрішньоутробного періоду. Піраміда скроневої кістки скостеніває з кількох центрів (описано до 14), що виникають на 5-му місяці переважно навколо барабанної порожнини. Стінки барабанної порожнини повністю скостенівають до кінця 6-го місяця. Барабанна частина скостеніває за перетинчастим типом з одного центру, який з'являється на 12-му тижні. Шилоподібний відросток скостеніває за ендохондральним типом із двох центрів, що виникають на 8-му місяці внутрішньоутробного періоду (проксимальний центр) і на 1-му місяці після народження (дистальний). Барабанне кільце, anulus tympanicus, зливається з лускатою частиною безпосередньо перед народженням, протягом 1-го року вони з'єднуються з пірамідою. У новонародженого зовнішній слуховий хід ще не сформований, і барабанна частина представлена неповним барабанним кільцем, яке в перші роки життя розростається і разом з лускатою частиною утворює кісткову частину зовнішнього слухового ходу. Розміри його середнього і внутрішнього вуха такі самі, як у дорослого, а соскоподібної печери — наближаються до них. Діаметр і довжина внутрішнього слухового ходу в новонародженого становлять близько 6 і 7 мм, у дорослого — 7 і 10 мм відповідно. Піраміда і луската частина новонародженого розділені кам'янисто-лускатою щілиною, що сполучається із соскоподібною печерою; у 30—35% випадків щілина може залишатися незамкненою до 19—20 років, у більшості вона закривається до середини 2-го року життя. М'язово-трубний канал у новонародженого розташований горизонтальніше, ніж у дорослого. Повне скостеніння лускатої частини завершується на 1-му році після народження, а всієї скроневої кістки — найчастіше до 6 років (описано наявність хряща, особливо в шилоподібному відростку, у віці 19—20 років). Решітчаста кістка Решітчаста кістка, os ethmoidale (рис. 71, 72), непарна. Більша її частина лежить у верхніх відділах носової порожнини, менша — у передніх відділах основи черепа. Вона має форму неправильного куба, складається з повітроносних комірок і належить до групи повітроносних кісток. У решітчастій кістці розрізняють дірчасту пластинку, перпендикулярну пластинку і решітчасті лабіринти з обох боків від останньої. Дірчаста пластинка, lamina cribrosa (див. рис. 72 А, В, Г, 111, 118, 122 Б), є верхньою стінкою порожнини носа, розташована горизонтально в решітчастій вирізці лобової кістки. Вона пронизана 30—40 невеликими дірчастими отворами, foramina cribrosa, крізь які проходять волокна нюхових нервів і судини. Її задній край стикається з переднім краєм верхньої поверхні тіла клиноподібної кістки. Перпендикулярна пластинка, lamina perpendicularis (див. рис. 72, 97, 110, 111, 115, 118), розташована вертикально, поділяється на дві частини: меншу верхню, що лежить над дірчастою пластинкою, і більшу нижню — під цією пластинкою. У верхній частині є спрямований вертикально вгору в порожнину черепа півнячий гребінь, crista galli (див. рис. 72 А–В), до якого прикріплюється серп великого мозку (відросток твердої оболони головного мозку). Задня частина гребеня полога, передня — майже вертикальна. На останній з боків гребеня виділяються два непостійні Pars squamosa Facies temporalis Tuberculum articulare Processus zygomaticus Incisura parietalis Foramen mastoideum Incisura mastoidea Pars tympanica Meatus acusticus externus Рис. 70. Скронева кістка, os temporale, новонародженого, права. Рис. 71. Топографія решітчастої кістки. Зовнішня поверхня Вигляд зсередини ──────── Сторінка 70 ──────── Учення про кістки — Остеологія Lamina et foramina cribrosa Sulcus ethmoidalis posterior (foramen ethmoidale posterius) Canaliculus ethmoidalis posterior Os frontale (фрагмент) Canaliculus ethmoidalis anterior Labyrinthus ethmoidalis (cellulae ethmoidales) Lamina orbitalis Sulcus ethmoidalis anterior (foramen ethmoidale anterius) Crista galli Ala cristae galli Cellulae ethmoidales Lamina perpendicularis А Crista galli Foramen ethmoidale anterius Os frontale (фрагмент) Foramen ethmoidale posterius Ala cristae galli Cellulae ethmoidales Lamina orbitalis Bulla ethmoidalis Lamina perpendicularis Concha nasalis media Processus uncinatus Infundibulum ethmoidale Б Рис. 72. Решітчаста кістка, os ethmoidale: А — вигляд згори; Б — вигляд збоку; В — вигляд ззаду; Г — вигляд знизу ──────── Сторінка 71 ──────── Череп Crista galli Ala cristae galli Lamina cribrosa Labyrinthus ethmoidalis Lamina orbitalis Concha nasalis superior Processus uncinatus Concha nasalis media Lamina perpendicularis В Lamina perpendicularis Cellulae ethmoidales Infundibulum ethmoidale Processus uncinatus Bulla ethmoidalis Concha nasalis media Cellulae ethmoidales Concha nasalis superior Lamina et foramina cribrosa Г ──────── Сторінка 72 ──────── Учення про кістки — Остеологія симетричні відростки — крила півнячого гребеня, alae cristae galli, які ззаду і зверху обмежують сліпий отвір лобової кістки. Нижня частина перпендикулярної пластинки неправильної чотирикутної форми спрямована прямовисно вниз, у порожнину носа, і утворює передньоверхню частину його кісткової перегородки. Угорі вона прилягає до носової ості лобової кістки, спереду — до носових кісток, ззаду — до клиноподібного гребеня, внизу — до лемеша, а спереду внизу — до хрящової частини перегородки носа. Нерідко перпендикулярна пластинка повністю або частково відхиляється вбік. Решітчастий лабіринт, labyrinthus ethmoidalis (див. рис. 72 А, В), — парне утворення, розташоване з боків перпендикулярної пластинки, прилягає до нижньої поверхні решітчастої пластинки. Він складається з численних, дуже мінливих за формою і розмірами повітроносних решітчастих комірок (порожнин), що сполучаються як між собою, так і через систему отворів із порожниною носа. Зсередини комірки вкриті респіраторною слизовою оболонкою, яка є безпосереднім продовженням аналогічної оболонки порожнини носа. Відповідно до анатомічного положення їх поділяють на передні, середні і задні решітчасті комірки, cellulae ethmoidales anteriores, mediae et posteriores (див. рис. 72 А, Б, Г, 114, 118). Передні комірки відкриваються в середній носовий хід, середні й задні — у верхній (див. рис. 122 Б). Латеральною стінкою лабіринту є тонка гладка очноямкова пластинка, lamina orbitalis (див. рис. 72 А, Б, В, 100, 113 Б, 117), що становить більшу частину медіальної стінки очної ямки. Угорі вона з'єднується з лобовою кісткою, внизу — з верхньою щелепою та з очноямковим відростком піднебінної кістки, спереду — зі слізною кісткою і ззаду — з клиноподібною. По верхньому краю лабіринту проходять дві невеликі решітчасті борозни, передня і задня, які утворюють з аналогічними борознами лобової кістки відповідно передній і задній решітчасті канальці, canaliculi ethmoidales anterior et posterior (див. рис. 72 А, Б, 115, 117), через які проходять однойменні судини й нерви і які відкриваються в порожнину очної ямки переднім і заднім решітчастими отворами. Медіальна стінка лабіринту (див. рис. 72 В, Г, 118, 122) являє собою coбой шорстку, поцятковану борознами пластинку, що утворює більшу частину латеральної стінки порожнини носа. На її поверхні, оберненій до перпендикулярної пластинки, є два тонкі, злегка вигнуті по краях і загорнуті назовні відростки: верхній — верхня носова раковина, concha nasalis superior, і нижній — середня носова раковина, concha nasalis media. Іноді над верхньою носовою раковиною розташовується рудиментарний відросток у вигляді тонкого кісткового гребінця — найвища носова раковина, concha nasalis suprema. У верхньозадньому відділі медіальної стінки лабіринту є щілиноподібні простори: між верхньою і середньою носовими раковинами — верхній носовий хід, під середньою носовою раковиною — середній. Від нижньопередньої поверхні кожного лабіринту, допереду і донизу від середньої носової раковини, відходить загнутий назад і донизу гачкуватий відросток, processus uncinatus (див. рис. 72 Б, Г). На цілому черепі він з'єднується з решітчастим відростком нижньої носової раковини. Позаду і вгору від гачкуватого відростка міститься одна з найбільших комірок, що має вигляд здуття, — решітчастий пухир, bulla ethmoidalis (див. рис. 72 Б, Г). Між гачкуватим відростком спереду внизу і великим решітчастим пухирем ззаду вгорі розташована щілина — решітчаста лійка, infundibulum ethmoidale, верхній кінець якої сполучається з отвором лобової пазухи. Задній край гачкуватого відростка і нижня поверхня решітчастого пухиря обмежують згори півмісяцевий розтвір, hiatus semilunaris (див. рис. 122 Б); через нього верхньощелепна пазуха сполучається із середнім носовим ходом. Окостеніння решітчастої кістки відбувається з трьох первинних центрів, один з яких розташовується в перпендикулярній пластинці і по одному симетричному — в кожному лабіринті. Останні з'являються в очноямковій пластинці між 4‑м і 5‑м місяцями внутрішньоутробного періоду й поширюються на носові раковини (верхню і середню). У новонародженого лабіринти недорозвинені, однак частина їх уже окостеніла. Перпендикулярна пластинка окостеніває протягом 1‑го року життя і зливається зі стінками лабіринтів на початку 2‑го року, у ці ж терміни відбувається окостеніння решітчастої пластинки. Півнячий гребінь окостеніває до кінця 2‑го року, і до кінця 3‑го року решітчаста кістка формується як єдина структура. Розвиток решітчастих комірок починається наприкінці 12‑го тижня внутрішньоутробного періоду, однак рентгенологічно їх можна виявити до кінця 1‑го року життя; розмірів, властивих дорослому, вони досягають до кінця 12‑го року. Кістки ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА Нижня носова раковина Нижня носова раковина, concha nasalis inferior (рис. 73, 74; див. рис. 118, 122), парна, є самостійною кісткою у вигляді вигнутої кісткової пластинки. Вона має три відростки: верхньощелепний, слізний і решітчастий. Верхньощелепний відросток, processus maxillaris, утворює з кісткою гострий кут і входить у нижню частину верхньощелепної щілини. Його добре видно з боку верхньощелепної пазухи після її розкриття. Слізний відросток, processus lacrimalis, з'єднує нижню носову раковину зі слізною кісткою. Решітчастий відросток, processus ethmoidalis, відходить від місця з'єднання верхньощелепного відростка з тілом кістки Рис. 73. Топографія нижньої носової раковини. Вигляд зсередини ──────── Сторінка 73 ──────── Череп Processus ethmoidalis Processus lacrimalis Processus maxillaris А Processus lacrimalis Processus ethmoidalis Рис. 75. Топографія носової кістки. Вигляд спереду Sulcus ethmoidalis Foramen nasale А Б Б Рис. 74. Нижня носова раковина, concha nasalis inferior, права: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня і випинається у верхньощелепну пазуху. Він часто зростається з гачкоподібним відростком решітчастої кістки. Передня частина верхнього краю нижньої носової раковини прикріплюється до раковинного гребеня верхньої щелепи, а задня — до однойменного гребеня перпендикулярної пластинки піднебінної кістки. Під нижньою раковиною є поздовжня щілина — нижній носовий хід. Нижня носова раковина окостеніває за ендохондральним типом з одного первинного центру окостеніння, який з'являється на початку 3‑го місяця внутрішньоутробного періоду. Носова кістка Носова кістка, os nasale (рис. 75, 76; див. рис. 96, 97, 100, 113 А), парна, має форму чотирикутника, трохи видовжена й дещо виступає вперед. Верхній край її з'єднаний з носовою частиною лобової кістки, латеральний — з переднім краєм лобового відростка верхньої щелепи. Передня поверхня кістки гладка й пронизана одним або кількома отворами (сліди проходження судин і нервів). Задня поверхня трохи увігнута й має решітчасту борозну, sulcus ethmoidalis (відбиток переднього решітчастого нерва). Внутрішній край злегка зазубрений. Носова кістка має один, іноді два носові отвори, foramina nasalia, крізь які проходять судини й нерви. Обидві кістки своїми внутрішніми поверхнями прилягають до носової ості лобової кістки та перпендикулярної пластинки решітчастої кістки. Рис. 76. Носова кістка, os nasale, права: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня Носова кістка (див. рис. 46, 47 А) окостеніває за перетинчастим типом з одного центру окостеніння, що виникає на 8‑му тижні внутрішньоутробного періоду. Формування кістки завершується у 9—11 років. Слізна кістка Слізна кістка, os lacrimale (рис. 77, 78; див. рис. 96, 100, 113 Б, 117, 122 А, 124), парна, розташована в передньому відділі медіальної стінки очної ямки й має форму довгастої чотирикутної пластинки. Верхній край її з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки, задній — з переднім краєм очноямкової пластинки решітчастої кістки. Нижній край слізної кістки прилягає до слізного відростка нижньої носової раковини, а також до очноямкової поверхні й лобового відростка верхньої щелепи. Кістка прикриває передні комірки решітчастої кістки й має на своїй латеральній поверхні задній слізний гребінь, crista lacrimalis posterior, який розмежовує її на задній, більший, і передній, менший, відділи. Гребінь закінчується виступом — слізним гачком, hamulus lacrimalis, спрямованим до слізної борозни лобового відростка верхньої щелепи. Задній відділ слізної кістки сплощений, передній увігнутий і утворює слізну борозну, sulcus lacrimalis. ──────── Сторінка 74 ──────── Учення про кістки — Остеологія Рис. 77. Топографія слізної кістки. Рис. 79. Топографія лемеша. Вигляд спереду і збоку Вигляд зсередини Sulcus vomeris Sulcus lacrimalis Ala vomeris Pars cuneiformis vomeris vomeris Margo anterior Crista lacrimalis posterior Crista choanalis Hamulus lacrimalis А А Б Pars cuneiformis vomeris Рис. 78. Слізна кістка, os lacrimale, права: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня Слізна кістка скостеніває (див. рис. 46 А, 47 А) за перетинчастим типом з одного центру окостеніння, що з'являється на 3‑му місяці внутрішньоутробного періоду. Ala vomeris Sulcus vomeris Леміш Леміш, vomer (рис. 79, 80; див. рис. 96, 104, 109, 118), — це непарна, видовжена у формі ромба пластинка, яка утворює задній відділ кісткової перегородки носа. Леміш, за винятком його заднього краю, зазвичай дещо вигнутий убік. Верхній край лемеша товщий за інші. Його поділяє борозна лемеша, sulcus vomeris, на два відростки, загнуті назовні, — крила лемеша, alae vomeris (див. рис. 60, 120), які прилягають до нижньої поверхні тіла клиноподібної кістки й охоплюють її дзьоб. Цю ділянку називають клиноподібною частиною лемеша, pars cuneiformis vomeris. Задній край кістки — хоанний гребінь лемеша, crista choanalis vomeris, трохи загострений, розділяє задні отвори носової порожнини — хоани (див. рис. 120). Передній і нижній краї шорсткі. Нижній край з'єднується з носовими гребенями верхньої щелепи та піднебінної кістки, а передній (скошений) — угорі з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки, унизу — з хрящем перегородки носа. Леміш скостеніває (див. рис. 46 А) за перетинчастим типом із двох — правого й лівого — центрів окостені- Б Рис. 80. Леміш, vomer: А — вигляд збоку; Б — вигляд згори ──────── Сторінка 75 ──────── Череп ння, що виникають на 8‑му тижні внутрішньоутробного розвитку в мезенхімі, яка вкриває з обох боків хрящову перегородку носової капсули. Надалі права й ліва пластинки зростаються, а хрящ перегородки носа, що міститься між ними, після народження розсмоктується. Остаточне окостеніння спостерігається на початку пубертатного періоду. Верхня щелепа Верхня щелепа, maxilla (рис. 81–84; див. рис. 45, 96, 97, 100, 109), парна, розташована у верхньопередньому відділі лицевого черепа. Належить до повітроносних кісток, оскільки в ній міститься велика порожнина, вистелена слизовою оболонкою, — верхньощелепна пазуха, sinus maxillaris. У кістці розрізняють тіло й чотири відростки: лобовий, виличний, піднебінний і альвеолярний. Тіло верхньої щелепи, corpus maxillae, має чотири поверхні: очноямкову, підскроневу, передню і носову. Очноямкова поверхня, facies orbitalis (див. рис. 82), гладка, трикутної форми, дещо нахилена вперед, назовні й донизу, утворює нижню стінку очної ямки. Її медіальний край спереду з'єднується зі слізною кісткою, позаду від слізної кістки — з очноямковою пластинкою решітчастої кістки і далі позаду — з очноямковим відростком піднебінної кістки. Передній край очноямкової поверхні щелепи гладкий, є нижньою частиною очноямкового краю очної ямки й утворює зовні зубчастий вільний підочноямковий край, margo infraorbitalis (див. рис. 82 А, 96, 113 А), який переходить у виличний відросток. Медіальніше підочноямковий край вигинається догори, загострюється і продовжується в лобовий відросток; по ньому тягнеться поздовжній передній слізний гребінь, crista lacrimalis anterior. У місці переходу в лобовий відросток край очноямкової поверхні утворює слізну вирізку, incisura lacrimalis, яка разом зі слізним гачком слізної кістки обмежує верхній отвір носослізного каналу (див. рис. 117, 122 Б). Задній край очноямкової поверхні разом із нижнім краєм аналогічної поверхні великого крила клиноподібної кістки, що йде паралельно йому, формує нижню очноямкову щілину (див. рис. 82 А, 114, 116). У середній частині Рис. 81. Топографія верхньої щелепи. Вигляд спереду і збоку нижньої стінки щілини є жолобок — підочноямкова борозна, sulcus infraorbitalis, яка, прямуючи вперед, поглиблюється й поступово переходить у підочноямковий канал, canalis infraorbitalis (у борозні й каналі пролягають підочноямкові нерв, артерія і вени). Канал описує дугу й відкривається на передній поверхні тіла верхньої щелепи. У нижній стінці каналу багато дрібних отворів зубних канальців — так званих альвеолярних отворів, foramina alveolaria; через них проходять нерви до передніх зубів верхньої щелепи. Підскронева поверхня, facies infratemporalis, обернена до підскроневої та крилоподібно‑піднебінної ямок; вона нерівна, часто опукла, утворює горб (підвищення) верхньої щелепи, tuber (eminentia) maxillae. На ній розрізняють два або три маленькі альвеолярні отвори, що ведуть в альвеолярні канали, canales alveolares (див. рис. 82 Б), через які підходять нерви до задніх зубів верхньої щелепи. Передня поверхня, facies anterior, трохи вигнута. Нижче від підочноямкового краю на ній відкривається досить великий підочноямковий отвір, foramen infraorbitale, під яким є неглибоке заглиблення — іклова ямка, fossa canina (від неї бере початок м'яз-підіймач кута рота). Унизу передня поверхня без помітної межі продовжується в передню (щічну) поверхню альвеолярного відростка, а досередини й уперед, у напрямку до носа, переходить у гострий край носової вирізки, incisura nasalis. Унизу вирізка закінчується передньою носовою остю, spina nasalis anterior. Носові вирізки обох верхньощелепних кісток обмежують грушоподібний отвір, що веде в порожнину носа. Носова поверхня, facies nasalis (див. рис. 83), верхньої щелепи має складнішу будову. У її верхньозадньому куті є отвір — верхньощелепний розтвір, hiatus maxillaris, що веде у верхньощелепну пазуху. Поблизу заднього краю носової поверхні вертикально проходить велика піднебінна борозна, sulcus palatinus major, верхньої щелепи, прикрита на цілому черепі перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки; вона становить одну зі стінок великого піднебінного каналу. Попереду від верхньощелепного розтвору йде слізна борозна, sulcus lacrimalis, обмежена спереду заднім краєм лобового відростка. Угорі до неї прилягає слізна кістка, унизу — слізний відросток нижньої раковини, при цьому слізна борозна переходить у носослізний канал. Ще більш допереду на носовій поверхні розташований горизонтальний виступ — раковинний гребінь, crista conchalis, до якого прикріплюється нижня носова раковина. Від верхнього краю носової поверхні, у місці її переходу в передню, прямує вгору лобовий відросток, processus frontalis. Він має медіальну (носову) і латеральну (лицеву) поверхні. Передній слізний гребінь поділяє латеральну поверхню на дві ділянки — передню й задню. Задня ділянка внизу переходить у слізну борозну. Внутрішньою межею останньої є слізний край, margo lacrimalis, до якого прилягає слізна кістка. По медіальній поверхні спереду назад проходить решітчастий гребінь, crista ethmoidalis. Верхній край лобового відростка зубчастий і з'єднується з носовою частиною лобової кістки. Передній край лобового відростка зливається з носовою кісткою. Виличний відросток, processus zygomaticus, відходить від зовнішньоверхнього кута тіла верхньої щелепи. Його шорсткий кінець утворює з виличною кісткою вилично-верхньощелепний (підочноямковий) шов, sutura zygomaticomaxillaris (infraorbitalis) (див. рис. 97, 101). Піднебінний відросток, processus palatinus (див. рис. 83, 84), становить горизонтально розташовану кісткову ──────── Сторінка 76 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Incisura lacrimalis Processus frontalis Facies orbitalis Crista lacrimalis anterior Sulcus infraorbitalis Sulcus lacrimalis Processus zygomaticus Margo infraorbitalis Tuber maxillae Foramen infraorbitale Facies infratemporalis Incisura nasalis Foramina alveolaria Facies anterior Fossa canina Spina nasalis anterior Processus alveolaris Corpus maxillae Juga alveolaria Arcus alveolaris А Foramina alveolaria (уведено зонди) Sinus maxillaris Foramina alveolaria (уведено зонди) Canalis infraorbitalis Canales alveolares (уведено зонди) Canales alveolares (уведено зонди) Б Рис. 82. Верхня щелепа, maxilla, права: А — зовнішня поверхня; Б — зовнішня поверхня. Верхньощелепну пазуху, підочноямковий і альвеолярні канали розкрито пластинку, яка відходить досередини від нижнього краю носової поверхні тіла верхньої щелепи і разом із горизонтальною пластинкою піднебінної кістки утворює перегородку між порожниною носа і порожниною рота. Внутрішні шорсткі краї піднебінних відростків обох верхньощелепних кісток з'єднуються в серединний піднебінний шов, sutura palatina mediana, оточений з обох боків поздовжнім піднебінним валиком, torus palatinus, і утворюють гострий крайовий виступ, спрямований у бік порожнини носа, — носовий гребінь, crista nasalis (див. рис. 118, 121), верхньої щелепи, що прилягає до нижнього краю лемеша і хрящової перегородки носа. Задній край піднебінного відростка стикається з переднім краєм горизонтальної пластинки піднебінної кістки. Верхня поверхня піднебінних відростків гладка і злегка ввігнута. Нижня поверхня шорстка, поблизу її заднього кінця розташовані дві піднебінні борозни, sulci palatini, обмежені з боків трьома невеликими піднебінними остями, spinae palatinae (у борознах залягають судини і нерви). Передні краї піднебінних відростків формують спереду від серединного піднебінного шва овальну різцеву ямку, fossa incisiva (див. також «Зовнішня основа черепа»). На дні ямки є два симетричні різцеві отвори, fo‑ ──────── Сторінка 77 ──────── Череп Processus frontalis Margo lacrimalis Sulcus lacrimalis Crista ethmoidalis Hiatus maxillaris Crista conchalis Sulcus palatinus major Facies nasalis Processus palatinus Crista nasalis Canalis incisivus Processus alveolaris Рис. 83. Верхня щелепа, maxilla, права. Внутрішня поверхня Fossa incisiva Sutura incisiva Foramina incisiva Alveoli dentales Os incisivum Sutura palatina mediana Septa interalveolaria Processus zygomaticus Septa interradicularia Sulci palatini Spinae palatinae Torus palatinus Processus palatinus Arcus alveolaris Рис. 84. Верхні щелепи, maxillae. Вигляд знизу. Зуби праворуч видалено ramina incisiva (див. рис. 84, 121–123), якими відкриваються різцеві канали, canales incisivi, що закінчуються однойменними отворами на носовій поверхні піднебінних відростків. В окремих випадках канал може бути лише в одному з відростків, тоді в протилежному розташована різцева борозна, sulcus incisivus. Іноді ділянку різцевої ямки відмежовує від піднебінних відростків різцевий шов, sutura incisiva; у таких випадках утворюється різцева кістка, os incisivum (premaxilla). Альвеолярний відросток, processus alveolaris, розвиток якого пов'язаний з розвитком зубів, відходить від нижнього краю тіла верхньої щелепи донизу й описує дугу, опуклістю спрямовану вперед і назовні. Нижня поверхня цієї ділянки називається альвеолярною дугою, arcus alveolaris. На ній є лунки — зубні альвеоли, alveoli dentales (див. рис. 84), у яких містяться корені зубів — по 8 з кожного боку. Альвеоли відмежовані одна від одної міжальвеолярними перегородками, septa interalveolaria. Деякі з альвеол своєю чергою поділяються міжкореневими перегородками, septa interradicularia, на менші комірки за кількістю коренів зуба. Передня поверхня альвеолярного відростка відповідно до п'яти передніх альвеол має вертикальні альвеолярні підвищення, juga alveolaria. Альвеолярні відростки верхніх щелеп з'єднуються й утворюють міжверхньощелепний шов, sutura intermaxillaris (див. рис. 97). Верхня щелепа (рис. 85; див. рис. 46 А, 47 А) розвивається за перетинчастим типом, однак її осифікацію вивчено ──────── Сторінка 78 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Processus frontalis Facies orbitalis Processus zygomaticus Crista lacrimalis anterior Margo infraorbitalis Incisura nasalis Spina nasalis anterior Processus alveolaris Foramen infraorbitale Corpus maxillae Рис. 85. Верхня щелепа, maxilla, новонародженого, права. Рис. 86. Топографія піднебінної кістки. Зовнішня поверхня Вигляд зсередини неповно, і досі не існує єдиної думки щодо кількості первинних центрів скостеніння. Прийнято вважати, що їх п'ять — два зовнішні (верхній і нижній), два внутрішні (передній і задній) та середній — і з'являються вони на 7—8‑му тижні внутрішньоутробного періоду. З верхнього зовнішнього центру утворюється медіальна частина дна очної ямки; нижній дає початок зовнішній частині дна очної ямки, виличному відростку, передньозовнішній частині тіла кістки та задньозовнішній стінці альвеолярного відростка. Середній перетворюється на лобовий відросток і частину тіла. Із заднього внутрішнього формуються задні дві третини піднебінного відростка та внутрішня стінка альвеолярного відростка, що відповідають іклу й молярам, із переднього — різцева кістка — розташований перед різцями фрагмент альвеолярного відростка, який рано зливається з рештою верхньої щелепи, і передня частина піднебінного відростка. Такий розвиток свідчить про те, що різцеві зубні альвеоли утворюються не з різцевої кістки, а внаслідок продовження скостеніння переднього внутрішнього центру. Верхньощелепна пазуха визначається приблизно в 15—17 тижнів і остаточно формується до 12—14 років; слизова оболонка вростає в неї з порожнини носа. На 5‑му місяці центри скостеніння зливаються, причому в новонародженого зберігається різцевий шов, що з'єднує різцеву кістку з рештою верхньої щелепи. порожнини. Піднебінна поверхня, facies palatina, шорстка, становить задню частину верхньої стінки власне ротової порожнини. Передній край горизонтальної пластинки зазубрений, з'єднується з піднебінним відростком верхньої щелепи. Задній край тонкий і ввігнутий, до нього прикріплюється частина сухожилка м'яза-натягувача піднебінної завіски; нерідко має чітко виражений піднебінний гребінь, crista palatina. Латеральний край плавно переходить в основу перпендикулярної пластинки. Медіальний край відносно товстий і шорсткий, закінчується гострим, спрямованим угору, у порожнину носа, виступом, що з'єднується з нижнім краєм лемеша, — носовим гребенем, crista nasa‑ lis, задній кінець якого є задньою носовою остю, spina nasalis posterior (див. рис. 87 А, В, 118, 121). З'єднуючись по серединній лінії кісткового піднебіння, медіальні краї горизонтальних пластинок обох піднебінних кісток беруть участь у формуванні задньої частини серединного піднебінного шва (див. рис. 123). Перпендикулярна пластинка, lamina perpendicularis, тонка, розташована дещо навскіс відносно сагітальної площини; має дві поверхні — носову, медіальну, і верхньощелепну, латеральну, і чотири краї — верхній, нижній, передній і задній. На носовій поверхні, facies nasalis (див. рис. 87 Б, В), розташовуються два горизонтальні виступи: верхній — решітчастий гребінь, crista ethmoidalis (слід прилягання середньої носової раковини решітчастої кістки), і нижній — раковинний гребінь, crista conchalis, що з'єднується із заднім відділом нижньої носової раковини. Вони визначають ділянки піднебінної кістки, що належать до трьох поздовжніх носових ходів: вище від решітчастого гребеня — до верхнього, між гребенями — до середнього і нижче від раковинного — до нижнього. Верхньощелепна поверхня, facies maxillaris (див. рис. 87 А), нерівна, прилягає до заднього відділу носової поверхні тіла верхньої щелепи; її задньоверхня частина утворює гладку медіальну стінку крилопіднебінної ямки, передня спрямована до верхньощелепного розтвору та бере участь у формуванні медіальної стінки верхньощелепної пазухи. Там само дещо назад навскіс пролягає глибока велика піднебінна борозна, sulcus palatinus major. Піднебінна кістка Піднебінна кістка, os palatinum (рис. 86, 87; див. рис. 104, 121, 123), парна, розташовується в задньому відділі порожнини носа; бере участь у формуванні дна та бічних стінок кісткової носової порожнини й даху ротової порожнини, а також крилопіднебінної та крилоподібної ямок і нижнього краю нижньої очноямкової щілини. Складається з горизонтальної та перпендикулярної пластинок і трьох відростків: пірамідного, очноямкового та клиноподібного. Горизонтальна пластинка, lamina horizontalis, майже прямокутної видовженої форми, утворює задню чверть кісткового піднебіння; має дві поверхні — носову, верхню, і піднебінну, нижню, а також чотири краї — передній, задній, латеральний і медіальний. Носова поверхня, facies nasalis, горизонтальної пластинки ввігнута в поперечному напрямку та гладка, формує задню частину нижньої стінки кісткової носової ──────── Сторінка 79 ──────── Череп Processus orbitalis Processus sphenoidalis Processus orbitalis Incisura sphenopalatina Incisura sphenopalatina Sulcus palatinus major Lamina perpendicularis Processus sphenoidalis Facies nasalis Crista conchalis Sulcus palatinus major Facies maxillaris Lamina horizontalis Поверхня, що доповнює fossa pterygoidea Crista nasalis Facies palatina Lamina horizontalis Processus pyramidalis Поверхня, що доповнює fossa pterygoidea Processus pyramidalis Б А Incisura sphenopalatina Processus orbitalis Processus sphenoidalis Crista ethmoidalis Facies nasales Lamina perpendicularis Lamina horizontalis Processus pyramidalis Crista conchalis Crista nasalis Spina nasalis posterior В Рис. 87. Піднебінна кістка, os palatinum, права: А — вигляд спереду і з латерального боку; Б — вигляд ззаду; В — вигляд ззаду і з медіального боку ──────── Сторінка 80 ──────── Учення про кістки — остеологія Передній край перпендикулярної пластинки тонкий і нерівний, задній ширший, особливо внизу, і зазубрений, з'єднується з переднім краєм медіальної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Нижній край переходить у горизонтальну пластинку. Від місця з'єднання перпендикулярної і горизонтальної пластинок відходить пірамідний відросток, processus pyramidalis, спрямований донизу, назад і назовні. Своєю зазубреною задньою поверхнею трикутної форми він прилягає до країв крилоподібної вирізки й заповнює нижню частину крилоподібної ямки (див. рис. 120). Від стінок ямки починається медіальний крилоподібний м'яз. Передньолатеральна поверхня пірамідного відростка з'єднується з горбом верхньої щелепи. Частина задньої поверхні відростка утворює стінку підскроневої ямки між горбом верхньої щелепи і латеральною пластинкою крилоподібного відростка. На нижній поверхні пірамідного відростка, ближче до місця його з'єднання з горизонтальною пластинкою, є малі піднебінні отвори, foramina palatina mi‑ nora (див. рис. 123, 125), що переходять у малі піднебінні канали, canales palatini minores (містять однойменні судини й нерви). Верхній край перпендикулярної пластинки тонкий і вигнутий, переходить у два відростки, розділені клино-піднебінною вирізкою, incisura sphenopalatina, яка разом із прилеглим до неї тілом клиноподібної кістки утворює клино-піднебінний отвір, foramen sphenopalatinum. Від передньої частини верхнього краю відходить очноямковий відросток, processus orbitalis. Він містить повітроносну порожнину і має кілька поверхонь. Передня (верхньощелепна) поверхня звернена вперед, донизу й назовні, з'єднується з медіальним краєм очноямкової поверхні верхньої щелепи. Задня (клиноподібна) спрямована назад, догори й досередини, прилягає до клиноподібної пазухи. Медіальна (решітчаста) звернена досередини й уперед, з'єднується із задніми комірками решітчастого лабіринту. Латеральна (крило-піднебінна) поверхня спрямована назовні й донизу, бере участь в утворенні медіальної стінки крило-піднебінної ямки. Верхня (очноямкова) поверхня звернена догори й назовні та становить задню частину нижньої стінки очної ямки. Кістковий виступ між верхньою і латеральною поверхнями входить до складу нижнього краю нижньої очноямкової щілини. Задня частина верхнього краю закінчується спрямованим догори й досередини тонким кістковим виступом — клиноподібним відростком, processus sphenoidalis. Його верхня поверхня стикається з клиноподібною раковиною і медіальною пластинкою крилоподібного відростка (див. рис. 120). Піднебінна кістка костеніє за перетинчастим типом з одного центру скостеніння, який з'являється на 2-му місяці внутрішньоутробного періоду в місці з'єднання перпендикулярної і горизонтальної пластинок. Формування кістки завершується в 16—20 років. Рис. 88. Топографія виличної кістки. Вигляд спереду і збоку Tuberculum marginale Processus frontalis Foramen zygomaticofaciale Facies lateralis Processus temporalis А Processus frontalis Tuberculum orbitale Foramen zygomaticotemporale Facies orbitalis Facies temporalis Foramina zygomaticoorbitalia Processus temporalis Вилична кістка Вилична кістка, os zygomaticum (рис. 88, 89; див. рис. 96, 100), парна, входить до складу бічних відділів лицевого черепа. На ній розрізняють три поверхні. Назовні спрямована латеральна поверхня, facies lateralis, неправильної чотирикутної форми, опукла, особливо в ділянці випнутого горба. Скронева поверхня, facies temporalis, звернена досередини й назад, у бік скроневої ямки. Б Рис. 89. Вилична кістка, os zygomaticum, права: A — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня ──────── Сторінка 81 ──────── Череп Спрямована досередини й допереду ввігнута очноямкова поверхня, facies orbitalis, бере участь у формуванні зовнішньої та нижньої стінок очної ямки і сходиться з латеральною поверхнею гострим дугоподібним краєм, що доповнює внизу підочноямковий край верхньої щелепи. На ній є (іноді не один) вилично-очноямковий отвір, foramen zygomaticoorbitale, який веде в каналець, що роздвоюється всередині кістки. Одна гілка цього канальця відкривається на латеральній поверхні кістки вилично-лицевим отвором, foramen zygomaticofaciale, інша — на скроневій — вилично-скроневим отвором, foramen zygomaticotemporale (у канальцях пролягають нерви). Від верхнього кута тіла кістки відходить лобовий відросток, processus frontalis. Він з'єднується з виличним відростком лобової кістки та з великим крилом клиноподібної кістки. На задньому краї верхньої третини лобового відростка розташований крайовий горбок, tuberculum marginale. У передній частині очноямкової поверхні нерідко є очноямковий горбок, tuberculum orbitale (див. рис. 113 Б), розміри якого варіюють. Від заднього кута виличної кістки відходить скроневий відросток, processus temporalis. Він з'єднується з виличним відростком скроневої кістки, утворюючи виличну дугу. Шорсткий передньонижній край виличної кістки з'єднується з виличним відростком верхньої щелепи. Скостеніває вилична кістка (див. рис. 46 А, 47 А) за перетинчастим типом із двох центрів скостеніння, які з'являються у виличному відростку та на латеральній поверхні поблизу лобового відростка. Центри зливаються на 5—6‑му місяці внутрішньоутробного періоду; кістка повністю формується на 1‑му році життя. Нижня щелепа Нижня щелепа, mandibula (рис. 90–92; див. рис. 45, 96, 100, 109), непарна, утворює нижній відділ лицевого черепа. У ній розрізняють тіло і дві гілки. Тіло нижньої щелепи, corpus mandibulae, складається з двох половин, з'єднаних по серединній лінії симфізом нижньої щелепи, symphysis mandibulae (див. рис. 93), які зростаються в одну кістку на 1‑му році життя. Кожна половина вигнута назовні. Її висота більша за товщину. На тілі розрізняють нижній край — основу нижньої щелепи, basis mandibulae, і верхній — альвеолярну частину, pars alveolaris. Рис. 90. Топографія нижньої щелепи. Вигляд спереду На зовнішній поверхні тіла, в середньому її відділі, розташований невеликий підборідний виступ, protuberantia mentalis, назовні від якого з кожного боку виступає по підборідному горбку, tuberculum mentale. Догори й назовні від горбка є підборідний отвір, foramen mentale (місце виходу однойменного нерва та підборідних судин), що відповідає положенню кореня другого малого кутнього зуба. Позаду від підборідного отвору догори спрямовується коса лінія, linea obliqua, яка переходить у передній край гілки нижньої щелепи. Анатомія альвеолярної частини залежить від стану зубів, що містяться в ній. Ця частина стоншена й має альвеолярні підвищення, juga alveolaria. Угорі вона закінчується вигнутим вільним краєм — альвеолярною дугою, arcus alveolaris (див. рис. 92), що містить 16 (по 8 з кожного боку) зубних альвеол, alveoli dentales, відмежованих одна від одної міжальвеолярними перегородками, septa interalveolaria. Деякі з альвеол своєю чергою поділяються міжкореневими перегородками, septa interradicularia, на менші комірки за кількістю коренів зуба. У ділянці переходу альвеолярної частини в гілку нижньої щелепи розташований замолярний трикутник, trigonum retromolare, повернутий верхівкою до гілки. Його передньою межею є дистальна поверхня останнього великого кутнього зуба, медіальною — скроневий гребінь, латеральною — коса лінія. Центральна частина трикутника заглиблена й називається замолярною ямкою, fossa retromolaris. На внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи майже по серединній лінії розташовані верхня підборідна ость, spina mentalis (geni) superior, і нижня підборідна ость, spina mentalis (geni) inferior (до них прикріплюються підборідно-язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи відповідно) (див. рис. 91 Б). Нижче від них біля краю тіла є заглиблення — двочеревцева ямка, fossa digastrica (місце прикріплення переднього черевця двочеревцевого м'яза). Латеральніше з кожного боку в напрямку до гілки нижньої щелепи навскіс проходить щелепно-під'язикова лінія, linea mylohyoidea (від неї починаються щелепно-під'язиковий м'яз і щелепно-глоткова частина верхнього стискача глотки). Вище від щелепно-під'язикової лінії, ближче до серединної, розташована під'язикова ямка, fovea sublingualis (слід прилеглої під'язикової залози), а нижче й позаду — піднижньощелепна ямка, fovea submandibularis, часто слабко виражена (відбиток піднижньощелепної залози). Гілка нижньої щелепи, ramus mandibulae, — це широка кісткова пластинка, яка піднімається навскіс назад від заднього кінця тіла нижньої щелепи, утворюючи з його нижнім краєм кут нижньої щелепи, angulus mandibulae. Найнижча задня точка кута має назву гоніон, gonion, і є важливим орієнтиром під час пальпації. На зовнішній поверхні гілки, в ділянці кута, міститься шорстка поверхня — жувальна горбистість, tuberositas masseterica (слід прикріплення однойменного м'яза). На внутрішньому боці, відповідно до жувальної горбистості, є менша шорсткість — крилоподібна горбистість, tuberositas pterygoidea (слід прикріплення медіального крилоподібного м'яза). Посередині внутрішньої поверхні гілки розташований отвір нижньої щелепи, foramen mandibulae, обмежений зсередини й спереду невеликим кістковим виступом — язичком нижньої щелепи, lingula mandibulae. Цей отвір веде в прокладений у товщі губчастої речовини ──────── Сторінка 82 ──────── Учення про кістки — Остеологія Incisura mandibulae Caput mandibulae Foramen mandibulae Processus coronoideus Crista temporalis Collum mandibulae Lingula mandibulae Processus condylaris Linea obliqua Trigonum retromolare Pars alveolaris Ramus mandibulae Juga alveolaria Tuberositas masseterica Protuberantia mentalis Angulus mandibulae Foramen mentale Canalis mandibulae (уведено зонд) Corpus mandibulae Tuberculum mentale А Caput mandibulae Processus coronoideus Lingula mandibulae Pars alveolaris Linea mylohyoidea Torus mandibularis Processus condylaris Ramus mandibulae Fovea sublingualis Foramen mandibulae Sulcus mylohyoideus Fossa digastrica Angulus mandibulae Spinae mentales superior et inferior Gonion Tuberositas pterygoidea Fovea submandibularis Б Рис. 91. Нижня щелепа, mandibula: А — вигляд спереду і з латерального боку. Видалено зовнішню пластинку компактної речовини кістки; Б — вигляд ззаду канал нижньої щелепи, canalis mandibulae (ним проходять судини й нерви), який відкривається на передній поверхні тіла кістки підборідним отвором. Від отвору нижньої щелепи вниз і вперед, по верхній межі крилоподібної горбистості, спрямовується щелепно-під'язикова борозна, sulcus mylohyoideus (слід залягання однойменного нерва). Іноді цю борозну або її частину прикриває кісткова пластинка, що перетворює її на канал. Вище від отвору й попереду від нього розташований заокруглений нижньощелепний валик, torus mandibularis. Верхній кінець гілки нижньої щелепи закінчується двома відростками, між якими розташована вирізка нижньої щелепи, incisura mandibulae. Передній — вінцевий відросток, processus coronoideus, часто має на внутрішній поверхні шорсткий скроневий гребінь, crista tempo‑ ralis (місце прикріплення скроневого м'яза). Задній — виростковий відросток, processus condylaris, закінчується головкою нижньої щелепи, caput (condylus) mandibulae, яка має еліпсоподібну суглобову поверхню, що разом зі скроневою кісткою бере участь в утворенні скронево-нижньощелепного суглоба. ──────── Сторінка 83 ──────── Череп Processus condylaris Fovea pterygoidea Collum mandibulae Lingula mandibulae Crista temporalis Processus coronoideus Trigonum retromolare Fossa retromolaris Arcus alveolaris Linea obliqua Septa interradicularia Corpus mandibulae Foramen mentale Septa interalveolaria Tuberculum mentale Protuberantia mentalis Alveoli dentales Рис. 92. Нижня щелепа, mandibula. Вигляд згори Incisura mandibulae Processus condylaris Processus coronoideus Ramus mandibulae Angulus mandibulae Foramen mentale Processus condylaris Processus coronoideus Basis mandibulae Symphysis mandibulae А Б Ramus mandibulae Corpus mandibulae Рис. 93. Нижні щелепи, mandibulae, новонародженого (А) і старої людини (Б). Вигляд спереду і з латерального боку ──────── Сторінка 84 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Головка переходить у шийку нижньої щелепи, collum mandibulae, на внутрішньому півколі якої помітна крилоподібна ямка, fovea pterygoidea, — місце прикріплення латерального крилоподібного м'яза. Розвивається нижня щелепа (рис. 93; див. рис. 46, 47 А) як за ендохондральним (виростковий і вінцевий відростки), так і за перетинчастим (решта кістки) типом. Кістка закладається як парна. Кожна її половина у вигляді жолоба оточує хрящ першої зябрової дуги, який до 5-го місяця внутрішньоутробного періоду розсмоктується, при цьому нижня ділянка жолоба формує підборідну кісточку, ossiculum mentale, а з верхнього кінця хряща розвиваються слухові кісточки. Обидві половини починають з'єднуватися на 3-му місяці після народження, утворюючи нижньощелепний симфіз, і повністю зростаються до дворічного віку. ПІД'ЯЗИКОВА КІСТКА Під'язикова кістка, os hyoideum (рис. 94), лежить під тілом язика, має форму підкови, і в худих людей її можна промацати через шкіру. З іншими кістками з'єднується за допомогою зв'язок і м'язів. Під'язикова кістка складається з тіла, великих і малих рогів. Тіло під'язикової кістки, corpus ossis hyoidei, має форму пластинки, опуклої допереду; на ньому є поперечний і вертикальний гребені. Верхній край пластинки загострений, нижній — потовщений. Бічні краї тіла з'єднуються з великими рогами за допомогою суглобових поверхонь або волокнистого чи гіалінового хряща. Великі роги, cornua majora, відходять від тіла кістки в напрямку назад і назовні. Вони тонші й довші за тіло та мають на кінцях невеликі потовщення. Малі роги, cornua minora, відходять від місця з'єднання тіла кістки з великими рогами. Іноді вони залишаються хрящовими. З тілом під'язикової кістки малі роги з'єднуються за допомогою суглоба зі слабко натягнутою капсулою або за допомогою сполучної тканини. Їхні кінці містяться в шилопід'язиковій зв'язці, яка іноді має одну або кілька маленьких кісточок. Окостеніває під'язикова кістка (див. рис. 46 А) за ендохондральним типом із хрящів другої (малі роги й тіло) і третьої (великі роги й тіло) зябрових дуг. Шість центрів окостеніння, по три з кожного боку — у тілі, малих і великих рогах, з'являються наприкінці внутрішньоутробного періоду або невдовзі після народження; малі роги окостенівають до 13—15 років. Зрощення великих рогів із тілом кістки відбувається досить пізно, до 30—40 років, іноді пізніше, а малих — до старості. ТОПОГРАФІЯ ЧЕРЕПА Череп складається з кісток, з'єднаних швами, suturae, які найчастіше отримують назви тих кісток, між якими вони розташовані. Деякі шви називають з урахуванням їхнього напрямку або форми: вінцевий шов — поперечний шов між лобовою і тім'яними кістками, сагітальний — поздовжній шов між тім'яними кістками, ламбдоподібний — шов між потиличною і тім'яними кістками, що має форму відповідної літери грецької абетки. У черепі виділяють два великі відділи — склепіння черепа, calvaria, і основу черепа, basis cranii. Межа між ними проходить умовною лінією через такі утвори: зовнішній потиличний виступ, верхню каркову лінію, основу соскоподібного відростка, верхній край зовнішнього слухового отвору, основу виличного відростка скроневої кістки, підскроневий гребінь великого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-виличний шов, виличний відросток, надочноямковий і носовий краї лобової кістки. Вище від цієї лінії розташоване склепіння черепа, нижче — основа черепа (рис. 95). Calvaria Os sphenoidale (facies temporalis alae majoris) Os parietale (angulus mastoideus) Os frontale (processus zygomaticus) Margo supraorbitalis Cornua majora Margo nasalis Protuberantia occipitalis externa Os occipitale (linea nuchalis superior) Os nasale Cornua minora Processus mastoideus Os zygoma- ticum Porus acusticus externus Basis cranii Corpus ossis hyoidei Рис. 94. Під'язикова кістка, os hyo ide um. Вигляд спереду і згори Os temporale (processus zygomaticus) Рис. 95. Склепіння, calvaria, і основа черепа, basis cranii (напівсхематично). Вигляд збоку. Межу між склепінням і основою позначено червоною лінією ──────── Сторінка 85 ──────── Череп Під час вивчення черепа як єдиного цілого (див. рис. 45) його описують з різних боків: спереду, ззаду, згори, збоку та знизу. Вигляд черепа спереду — лицева (лобова) норма, norma facialis (frontalis) (рис. 96–98), дає змогу розглянути передні відділи склепіння й основи черепа, що мають майже овальну — згори трохи ширшу, ніж знизу, — форму. При цьому розрізняють три частини черепа — верхню, середню та нижню. Верхню частину — лоб, frons, — становить лобова луска зі слідами метопічного шва та лобовими горбами. Під ними, відокремлюючи лоб від симетрично розташованих очних ямок, виступають надбрівні дуги, між якими, трохи вище від них, міститься глабела, ще нижче — надочноямкові краї з надочноямковими вирізками, що іноді мають вигляд отворів. У місці з'єднання носового краю лобової кістки з верхніми краями носових кісток пролягає лобово‑носовий шов, sutura frontonasalis, а з лобовими відростками верхніх щелеп — лобово‑верхньощелепні шви, suturae frontomaxillares (див. рис. 97, 124). Ці шви визначають корінь носа. Краніометрична серединна точка лобово‑носового шва називається назіоном, nasion. Виличні відростки лобової кістки з'єднуються з лобовими відростками виличних кісток у лобово‑виличних швах, suturae Glabella Frons Nasion Facies orbitalis Processus zygomaticus Os nasale Os frontale Linea temporalis Os lacrimale Os parietale Os sphenoidale (ala major) Os temporale (pars squamosa) Facies temporalis Facies orbitalis Margo orbitalis Os ethmoidale Lamina orbitalis Lamina perpendicularis Facies lateralis Foramen infraorbitale Os zygomaticum Facies orbitalis Facies orbitalis Conchae nasales inferiores Maxilla Facies anterior Vomer Foramen mentale Cavitas nasalis ossea Mandibula Рис. 96. Череп, cranium. Вигляд спереду ──────── Сторінка 86 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Sutura internasalis Tuber frontale Sutura frontolacrimalis Sutura frontonasalis Sutura frontoethmoidalis Sutura frontomaxillaris Sutura coronalis Canalis opticus Sutura sphenofrontalis Sutura sphenofrontalis Sutura sphenosquamosa Sutura frontozygomatica Fissura orbitalis superior Sutura sphenozygomatica Apertura piriformis Fissura orbitalis inferior Sutura zygomaticomaxillaris Sutura nasomaxillaris Spina nasalis anterior Septum nasi osseum Angulus mandibulae Sutura intermaxillaris Protuberantia mentalis Рис. 97. Череп, cranium (напівсхематично). Вигляд спереду frontozygomaticae (див. рис. 97, 101, 114). З боків зовнішня поверхня луски лобової кістки відмежована від скроневих поверхонь скроневими лініями. Нижче від чола — у середній частині — розташовані очні ямки та грушоподібний отвір (зовнішній отвір кісткової носової порожнини), а також довколишні виличні й носові кістки та верхні щелепи. Приблизно на 1 см нижче від підочноямкових країв на верхній щелепі містяться симетричні підочноямкові отвори. Від назіону донизу спрямовується міжносовий шов, sutura internasalis (див. рис. 97), що з'єднує обидві носові кістки. У місці з'єднання лобових відростків верхніх щелеп із носовими кістками проходять носо-верхньощелепні шви, suturae nasomaxillares, а їхніх виличних відростків із краями виличних кісток — вилично-верхньощелепні. Нижня частина, розташована під грушоподібним отвором, представлена альвеолярними відростками верхніх щелеп, що з'єднуються між собою серединним міжверхньощелепним швом (див. рис. 97), нижньою щелепою і зубами. Підборідний виступ надає індивідуальних особливостей цій частині черепа. Обабіч і дещо вище від нього містяться підборідні отвори. Підборідний, підочноямковий і надочноямковий отвори розташовані на одній вертикальній лінії та є місцями пальцевого притискання й проведення анестезії трьох гілок трійчастого нерва. Вигляд черепа ззаду — потилична норма, norma occipitalis (рис. 99), дає змогу розглянути задні відділи склепіння й основи черепа, що являють собою опуклу кулясту поверхню, утворену задніми частинами ──────── Сторінка 87 ──────── Череп Sutura sagittalis Tuber frontale Os frontale Os parietale Septum sinuum frontalium Sutura coronalis Margo supraorbitalis Sinus frontalis Fissura orbitalis superior Fissura orbitalis inferior Os ethmoidale (crista galli) Os temporale (pars petrosa) Os sphenoidale (ala minor) Os zygomaticum Arcus zygomaticus Sinus maxillaris Os temporale (processus mastoideus) Processus condylaris mandibulae Septum nasi osseum Concha nasalis inferior Apertura piriformis Dens axis Maxilla Processus alveolaris et alveoli dentales maxillae Sutura intermaxillaris Arcus alveolaris et alveoli dentales mandibulae Angulus mandibulae Mandibula Рис. 98. Череп, cranium. Рентгенограма. Передня проєкція Ossa parietalia Foramen parietale Sutura sagittalis Tuber parietale Lambda Ossa suturalia Occiput Linea temporalis superior Sutura lambdoidea Os occipitale Sutura parietomastoidea Foramen mastoideum Incisura mastoidea Protuberantia occipitalis externa (inion) Processus mastoideus Linea nuchalis superior Linea nuchalis inferior Crista occipitalis externa Рис. 99. Череп, cranium. Вигляд ззаду. Нижню щелепу видалено Os temporale ──────── Сторінка 88 ──────── Вчення про кістки — Остеологія тім'яних кісток угорі, потиличною лускою в центрі та соскоподібними відростками скроневих кісток по краях. З'єднуючись з обома тім'яними кістками, потилична кістка утворює ламбдоподібний шов, sutura lambdoi‑ dea, а вони, з'єднуючись між собою, — сагітальний шов, sutura sagittalis (див. рис. 99, 103). Поруч з останнім у задній частині верхнього краю кістки розташовані тім'яні отвори. У сагітальному та ламбдоподібному швах часто виявляють окремі непостійні невеликі шовні кістки, ossa suturalia, що утворилися в процесі окостеніння (див. рис. 99). Рідше між тім'яними кістками трапляється міжтім'яна кістка, os interparietale (див. рис. 103), яка заміщує верхній кут потиличної луски. У центральній частині потилиці, occiput, розташована краніометрична точка — ламбда, lambda, що утворюється при злитті сагітального й ламбдоподібного швів і визначає місце заднього тім'ячка. Нижче по серединній лінії розташований зовнішній потиличний виступ; його точка, що найдалі виступає назад, має назву ініон, inion, і слугує орієнтиром під час пальпації. Від виступу в бік соскоподібних відростків розходяться опуклі верхні каркові лінії, за якими визначають верхню межу шиї, а донизу спрямований зовнішній потиличний гребінь; від його середини починаються нижні каркові лінії, паралельні верхнім. Усі ці лінії є місцями прикріплення м'язів. З боків виступають тім'яні горби, нижче від яких розташовані верхні скроневі лінії. Унизу тім'яні краї соскоподібних відростків скроневих кісток з'єднуються із соскоподібними кутами тім'яних кісток у тім'яно-соскоподібних швах, suturae parietomastoideae (див. рис. 101), Pterion Fossa temporalis Tuber parietale Os sphenoidale (facies temporalis alae majoris) Os parietale Os frontale Os ethmoidale (lamina orbitalis) Os lacrimale Fossa sacci lacrimalis Os nasale Os occipitale Foramen infraorbitale Linea nuchalis superior Linea nuchalis inferior Os temporale Maxilla Asterion Pars squamosa Porus acusticus externus Foramen zygomaticofaciale Arcus zygomaticus Mandibula Gonion Os zygomaticum Foramen mentale Рис. 100. Череп, cranium. Вигляд збоку ──────── Сторінка 89 ──────── Череп а потиличні краї тім'яних кісток — із соскоподібним краєм потиличної — у потилично‑соскоподібних швах, suturae occipitomastoideae (див. рис. 101, 105). Посередині цих швів або поруч із ними на потиличних краях розташовані соскоподібні отвори, а в самому низу — соскоподібні вирізки, що обмежують однойменні відростки з внутрішнього боку. Вигляд черепа збоку — латеральна норма, norma lateralis (рис. 100–102), дає змогу розглянути більшу частину кісток як мозкового, так і лицевого черепа: лобову, носову, слізну, решітчасту, клиноподібну, виличну, тім'яну, скроневу й потиличну, а також верхню та нижню щелепи, що сприяє отриманню найповнішого уявлення про череп загалом. При цьому можна виокремити три частини черепа — лицеву (передню), скроневу (середню) і потиличну (задню). Linea temporalis superior Верхній відділ лицевої частини представлений зовнішньою поверхнею лобової луски з лобовим горбом у середній її частині, під яким розташована надбрівна дуга. Донизу луска переходить в очноямкову поверхню, утворюючи надочноямковий край, який продовжується назад і назовні у виличний відросток лобової кістки. У місці з'єднання носового краю лобової кістки з верхнім краєм носової проходить лобово‑носовий шов, з лобовим відростком верхньої щелепи — лобово‑верхньощелепний. Виличний відросток лобової кістки з'єднується з лобовим відростком виличної в лобово‑виличному шві. Середній відділ представлений входом в очну ямку та грушоподібним отвором, а також виличною й носовою кістками та верхньою щелепою, що їх оточують. У місці з'єднання лобового відростка верхньої щелепи з носовою кісткою проходить носо‑верхньощелепний шов, виличного відростка Sutura squamosa Sutura coronalis Sutura sphenoparietalis Linea temporalis Sutura sphenosquamosa Linea temporalis inferior Tuber frontale Sutura sphenofrontalis Sutura frontozygomatica Sutura ethmoidolacrimalis Sutura lacrimomaxillaris Sutura ethmoidomaxillaris Sutura lambdoidea Sutura zygomaticomaxillaris Sutura parietomastoidea Spina nasalis anterior Sutura occipitomastoidea Processus mastoideus Processus styloideus Sutura temporozygomatica Processus condylaris Caput mandibulae Processus coronoideus Рис. 101. Кістки черепа (напівсхематично). Вигляд збоку ──────── Сторінка 90 ──────── Учення про кістки — Остеологія Sutura coronalis Os frontale Os parietale Os occipitale Sella turcica (fossa hypophysialis) Processus clinoideus posterior Crista galli Sinus frontalis Sutura lambdoidea Labyrinthus ethmoidalis Sinus sphenoidalis Clivus Aditus orbitalis Os temporale (pars tympanica) Margo infraorbitalis Processus condylaris mandibulae Sinus maxillaris Spina nasalis anterior Processus mastoideus Arcus posterior atlantis Palatum durum Maxilla Processus coronoideus mandibulae Mandibula Processus transversus Protuberantia mentalis Processus spinosus Рис. 102. Череп, cranium. Рентгенограма. Бічна проєкція з краєм виличної кістки — вилично-верхньощелепний. Нижче від підочноямкового краю на верхній щелепі розташований підочноямковий отвір, а на латеральній поверхні виличної кістки — вилично-лицевий. Нижній відділ, розташований під грушоподібним отвором, утворюють альвеолярні відростки верхньої щелепи, нижня щелепа та зуби. На тілі нижньої щелепи міститься підборідний виступ, а дещо вище й позаду від нього — підборідний отвір, від якого догори прямує коса лінія, що переходить у передній край гілки нижньої щелепи. На верхньому кінці гілки є два відростки: передній — вінцевий і задній — виростковий, який закінчується головкою нижньої щелепи. Суглобова поверхня головки разом зі скроневою кісткою бере участь в утворенні скронево‑нижньощелепного суглоба. Скроневу частину утворюють зовнішня поверхня тім'яної кістки, лускова та барабанна частини скроневої, а також скроневі поверхні великого крила клиноподібної кістки та лобової луски. На розташованій угорі тім'яній кістці є тім'яний горб, під ним пролягає верхня скронева лінія, яка продовжується у скроневу лінію лобової кістки, що розмежовує скроневу та зовнішню поверхні її луски. З'єднуючись із тім'яним краєм лобової луски, лобовий край тім'яної кістки утворює вінцевий шов, а її лусковий край із лусковою частиною скроневої кістки — лусковий шов, sutura squamosa. Між лусковим швом і верхньою скроневою лінією, ближче до останньої та паралельно до неї, проходить нижня скронева лінія. Попереду від лускової частини скроневої кістки розташована скронева поверхня великого крила клиноподібної кістки, лусковий край якої з'єднується з клиноподібним краєм лускової частини скроневої кістки в клино-лусковому шві, sutura sphenosquamosa (див. рис. 105, 124). Лобовий край великого крила з'єднується з очноямковою частиною лобової кістки в клино-лобовому шві, а його тім'яний край — із клиноподібним кутом тім'яної кістки в клино-тім'яному шві, sutura sphenoparietalis. У місці сходження згаданих швів розташована краніометрична точка, яку називають птеріоном, pterion. Вона визначає розташування клиноподібного тім'ячка й має велике клінічне значення, оскільки кістки на цій ділянці черепа тонкі, а до їхньої внутрішньої поверхні прилягають гілки середньої оболонкової артерії, пошкодження якої в разі травми може спричинити епідуральну кровотечу. Нижче від лускової частини скроневої кістки, посилюючи міцність черепа, розташована вилична дуга, ──────── Сторінка 91 ──────── Череп arcus zygomaticus, утворена виличним відростком скроневої кістки та скроневим відростком виличної, що з'єднуються в скронево‑виличному шві, sutura temporozygomatica (див. рис. 101). Під нижньою скроневою лінією розташована скронева площина, нижня частина якої становить медіальну стінку скроневої ямки, обмеженої ззовні виличною дугою. Донизу від останньої містяться ще дві ямки, що сполучаються між собою: підскронева та крилоподібно‑піднебінна. Нижче від основи виличного відростка видно нижньощелепну ямку та головку нижньої щелепи, що з нею зчленовується, позаду від них — зовнішній слуховий отвір, який веде в зовнішній слуховий хід і обмежений згори лускою скроневої кістки, а знизу — її барабанною частиною, а ще нижче — шилоподібний відросток. Потиличну частину утворюють задній відділ тім'яної кістки, потилична луска та соскоподібний відросток скроневої кістки. Посередині зовнішньої поверхні потиличної луски, у ділянці її найбільшої опуклості, розташований зовнішній потиличний виступ. Від нього в бік соскоподібного Sutura lambdoidea Os interparietale відростка спрямовується верхня каркова лінія, а нижче, від середини зовнішнього потиличного гребеня, паралельно їй іде нижня каркова лінія. Ламбдоподібний край луски потиличної кістки, з'єднуючись із потиличним краєм тім'яної, утворює ламбдоподібний шов, що продовжується донизу в потилично‑соскоподібний шов, утворений її соскоподібним краєм і потиличним краєм соскоподібного відростка. Тім'яний край останнього своєю чергою зчленовується із соскоподібним кутом тім'яної кістки в тім'яно‑соскоподібному шві. На стику згаданих швів міститься краніометрична точка, яку називають астеріоном, asterion, що визначає розташування соскоподібного тім'ячка й слугує орієнтиром під час хірургічних маніпуляцій у задній черепній ямці. Попереду від соскоподібного кута тім'яної кістки в місці з'єднання соскоподібного відростка і лускатої частини можна помітити залишки лусково‑соскоподібного шва, su­ tu­ra squamo­mastoidea (див. рис. 47 А), добре вираженого на черепі в дітей. Вигляд черепа згори — верхня (вертикальна) норма, norma superior (verticalis) (рис. 103), дає змогу розглянути Foramina parietalia Occiput Sutura sagittalis Vertex Tuber parietale Ossa parietalia Sutura coronalis Bregma Os frontale Frons Os nasale Рис. 103. Череп, cranium (зовнішня поверхня склепіння черепа). Вигляд згори ──────── Сторінка 92 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Lamina horizontalis Os palatinum Processus palatinus Maxilla Spina nasalis posterior Processus zygomaticus Lamina medialis Os sphenoidale (processus pterygoideus) Os zygomaticum Lamina lateralis Os frontale Arcus zygomaticus Fossa temporalis Fossa infratemporalis Vomer Processus styloideus Processus mastoideus Os parietale Os temporale Incisura mastoidea Condylus occipitalis Foramen magnum Os occipitale Crista occipitalis externa Рис. 104. Череп, cranium (зовнішня основа черепа, basis cranii externa). Вигляд знизу. Нижню щелепу видалено майже овальної — ззаду трохи ширшої, ніж спереду, — форми опуклу верхню частину склепіння черепа. Спереду розташований лоб, ззаду — потилиця, з боків — тім'яні горби. Кістки, що утворюють цю частину черепа, з'єднані трьома добре помітними швами: вінцевим, стрілоподібним і ламбдоподібним (див. «Склепіння черепа»). Вигляд черепа знизу — нижня (базальна) норма, norma inferior (basalis) (рис. 104–107), дає змогу докладно розглянути складну за конфігурацією нижню частину основи черепа. Її утворюють нижні поверхні нижньої та верхніх щелеп, піднебінних і виличних кісток — спереду, леміш, а також клиноподібна та скроневі кістки — посередині й з боків, зовнішня поверхня потиличної кістки — ззаду. Кістки з'єднані низкою швів і мають велику кількість ямок, отворів і каналів (див. «Основа черепа»). Склепіння черепа У склепінні черепа розрізняють зовнішню та мозкову поверхні. Зовнішня поверхня склепіння черепа Зовнішня поверхня склепіння черепа — це його видима ззовні опукла, витягнута спереду назад і стиснута з боків сторона (див. рис. 96–103). У передній частині склепіння черепа розташована лобова луска з чітко вираженими симетричними лобовими горбами, у задній — верхня частина потиличної луски вище від верхніх каркових ліній, з боків — тім'яні кістки з характерно виступними тім'яними горбами та розташованими нижче верхніми скроневими лініями. Останні продов- ──────── Сторінка 93 ──────── Череп Foramen incisivum Sutura palatina transversa Sutura palatina mediana Processus palatinus Sutura zygomaticomaxillaris Choanae Os sphenoidale (сrista infratemporalis) Synchondrosis sphenooccipitalis Fossa scaphoidea Foramen ovale Sutura sphenosquamosa Foramen lacerum Tuberculum articulare Foramen spinosum Fossa mandibularis Synchondrosis sphenopetrosa (fissura sphenopetrosa) Canalis caroticus (apertura externa) Tuberculum pharyngeum Foramen stylomastoideum Synchondrosis petrooccipitalis (fissura petrooccipitalis) Fossa jugularis Sutura parietomastoidea Foramen jugulare Sutura occipitomastoidea Sutura lambdoidea Linea nuchalis inferior Linea nuchalis superior Canalis caroticus (apertura interna) Protuberantia occipitalis externa Рис. 105. Череп, cranium (зовнішня основа черепа, basis cranii externa) (напівсхематично). Вигляд знизу. Нижню щелепу видалено жуються у скроневі лінії лобових кісток і разом з ними обмежують згори та ззаду скроневі ямки, медіальні стінки яких утворені скроневими поверхнями великих крил клиноподібних кісток і лускатими частинами скроневих. Вінцевий шов, sutura coronalis, з'єднує тім'яний край луски лобової кістки та лобові краї тім'яних, сагітальний — тім'яні кістки, а ламбдоподібний — тім'яні та потиличну. На місці сполучення сагітального й вінцевого швів розташована краніометрична точка, яку називають брегмою, bregma; вона визначає місце переднього тім'ячка. У середній частині сагітального шва між тім'яними горбами розташоване тім'я, vertex, що є краніометричною точкою, яка найбільше виступає догори. Тім'яні кістки з'єднуються зі скроневими лускатими швами. Лускаті краї великих крил клиноподібних кісток з'єднуються зі скроневими кістками клиноподібно‑лускатими швами, лобові краї крил — з лобовими кістками клиноподібно‑лобовими, а тім'яні — з тім'яними клиноподібно‑тім'яними. Мозкова поверхня склепіння черепа Мозкова поверхня склепіння черепа — це його увігнутий бік, звернений досередини (рис. 108–110). Вона має низку нерівностей, які повторюють рельєф поверхні мозку, і несе на собі відбитки судин: артеріальні борозни, венозні борозни, sulci venosi, і борозни венозних пазух, причому найбільша з них — борозна верхньої сагітальної пазухи, що пролягає серединною лінією склепіння черепа, — складається з двох півборозен, які сполучаються між собою і розташовані на одній та другій тім'яній кістці. ──────── Сторінка 94 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Concha nasalis inferior Crista nasalis Fissura orbitalis inferior Os zygomaticum Lamina perpendicularis ossis palatini Sutura palatina transversa Arcus zygomaticus Processus pterygoideus ossis sphenoidalis Ala minor Sinus maxillaris Ala major Foramen ovale Sinus sphenoidalis Foramen spinosum Cavitas tympani Foramen jugulare Pars petrosa ossis temporalis Processus mastoideus Pars basilaris ossis occipitalis Condylus occipitalis Sulcus sinus sigmoidei Crista occipitalis externa Foramen magnum Sulcus sinus transversi Protuberantia occipitalis externa Sulcus sinus occipitalis Sulcus sinus sagittalis superioris Рис. 106. Череп, cranium. Рентгенограма мацерованого черепа. Нижня проекція. Нижню щелепу видалено Septum nasi osseum Cellulae ethmoidales Impressiones gyrorum Sinus sphenoidalis Processus temporalis ossis zygomatici Fossa cranii media Processus zygomaticus ossis temporalis Foramen ovale Clivus Processus styloideus ossis temporalis Porus acusticus externus Foramen stylomastoideum Processus mastoideus Foramen jugulare Foramen magnum Pars basilaris ossis occipitalis Рис. 107. Череп, cranium. Комп'ютерна томограма. Поперечний зріз на рівні соскоподібних відростків скроневих кісток ──────── Сторінка 95 ──────── Череп Os frontale Sutura coronalis Lamina externa calvariae Lamina interna calvariae Diploe Sutura sagittalis Foveolae granulares Sulci arteriosi et venosi Os parietale Sulcus sinus sagittalis superioris Ossa suturalia Sutura lambdoidea Os occipitale Рис. 108. Внутрішня поверхня склепіння черепа. Горизонтальний розпил, проведений вище надбрівних дуг. Вигляд знизу Біля країв цієї борозни видно маленькі, але глибокі вдавлення — ямочки грануляцій, куди входять вирости павутинної оболонки мозку. Крім вдавлень, у задній частині борозни є 2—3 живильні отвори. Найчастіше вони розташовані не в самій борозні, а дещо осторонь від її країв. Основа черепа В основі черепа розрізняють зовнішню і внутрішню основи. Зовнішня основа черепа Зовнішня основа черепа, basis cranii externa (див. рис. 100, 101, 104–106, 117 А), являє собою видиму ззовні опуклу, видовжену спереду назад і стиснуту з боків, нерівну, складну за формою поверхню. У ній розрізняють три частини: передню, середню і задню. Межею між передньою і середньою частинами є хоани, між середньою і задньою — передній край великого отвору. Виокремлюють також симетричні латеральні частини. Передня частина, розташована нижче за інші (див. рис. 109, 110), утворена альвеолярними відростками верхніх щелеп із зубами, піднебінними відростками верхніх щелеп і горизонтальними пластинками, що утворюють кісткове піднебіння, та пірамідними відростками піднебінних кісток. Середню частину зовнішньої основи черепа становлять тіло і підскроневі поверхні великих крил клиноподібної кістки з крилоподібними відростками, що відходять униз у місці їх з'єднання, прилеглий до неї леміш, нижні поверхні пірамід, барабанні та лускові частини скроневих кісток, а також передній відділ луски і базилярна частина потиличної кістки. Остання з'єднується, утворюючи схил, із задньою поверхнею тіла клиноподібної кістки за допомогою клиноподібно‑потиличного синхондрозу, піраміда з'єднується із заднім краєм великого крила клиноподібно‑кам'янистим синхондрозом, synchondrosis sphe‑ nopetrosa, а з потиличною кісткою — кам'янисто‑потиличним синхондрозом, synchondrosis petrooccipitalis. Хрящовий ──────── Сторінка 96 ──────── Вчення про кістки — остеологія Cavitas cranii Os parietale Os frontale Fossa cranii posterior Os temporale Fossa cranii media Crista galli Os ethmoidale Lamina perpendicularis Os nasale Concha nasalis inferior Vomer Squama occipitalis Os occipitale Maxilla Condylus occipitalis Dorsum sellae Crista sphenoidalis Os sphenoidale Lamina medialis processus pterygoidei Mandibula Os palatinum (lamina horizontalis) Рис. 109. Череп, cranium. Сагітальний розпил, проведений ліворуч від серединної площини. Вигляд зсередини тканиною двох останніх заповнені однойменні щілини внутрішньої основи черепа. Крила леміша, охоплюючи клиноподібний дзьоб і з'єднуючись із нижньою поверхнею тіла клиноподібної кістки в клино-лемешевому шві, sutura sphenovomeralis (див. рис. 110), утворюють лемешево-дзьобовий канал, canalis vomerorostralis, що пролягає серединною лінією між верхнім краєм леміша та клиноподібним дзьобом. Своєю чергою піхвові відростки клиноподібної кістки утворюють із тими самими крилами симетричні лемешево-піхвові канали, canales vomerovaginales (див. рис. 60, 120), а з клиноподібними відростками перпендикулярних пластинок піднебінних кісток — піднебінно-піхвові канали, canales palatovaginales. У лемешево-піхвовому та піднебінно-піхвовому каналах проходять гілки крилопіднебінного вузла, а в піднебінно-піхвовому каналі, крім того, — гілки клиноподібно-піднебінної артерії. Пластинки (медіальна та латеральна) крилоподібних відростків, зростаючись передніми краями, розходяться назад і обмежують крилоподібні ямки. Нижні краї пластинок не з'єднуються, і в крилоподібні вирізки між ними вклинюються, заповнюючи їх, пірамідні відростки піднебінних кісток. Медіальні пластинки, розширюючись біля основи, утворюють угорі човноподібні ямки довгастої форми, а їхні вільні нижні кінці — крилоподібні гачки з борознами на зовнішній поверхні. Латеральні пластинки є медіальними стінками підскроневих ямок, а розташовані вище від них підскроневі поверхні великих крил — верхніми. Останні також утворюють задньолатеральні краї нижніх очноямкових щілин. ──────── Сторінка 97 ──────── Череп Sutura squamosa Porus acusticus internus Sulcus sinus petrosi superioris Sutura coronalis Sulcus sinus sigmoidei Sulcus arteriosus Sutura lambdoidea Sutura sphenofrontalis Sella turcica Sinus frontalis Spina nasalis Sulcus sinus transversi Sutura occipitomastoidea Foramen jugulare Synchondrosis sphenooccipitalis Canalis n. hypoglossi Sinus sphenoidalis Processus alveolaris maxillae Processus palatinus Sutura sphenovomeralis maxillae Linea mylohyoidea Рис. 110. Череп, cranium (напівсхематично). Сагітальний розпил, проведений ліворуч від серединної площини. Вигляд зсередини Біля основ великих крил є низка отворів, проте через вигнутість поверхні на зовнішній основі черепа можна побачити лише овальний і остистий отвори з кожного боку. Остистий отвір розташований назовні й трохи позаду від овального. Крізь овальний отвір проходить нижньощелепний нерв, якого супроводжує венозне сплетення, а крізь остистий — середня оболонна артерія, поворотна оболонна гілка нижньощелепного нерва та емісарна вена, яка сполучає печеристу пазуху твердої оболони головного мозку з крилоподібним венозним сплетенням підскроневої ямки. Оскільки вени сплетення не мають клапанів, що дає змогу крові переміщуватися в обох напрямках, через це сполучення можливе поширення інфекційного процесу з ділянки обличчя в порожнину черепа. Позаду й досередини від овального й остистого отворів пролягає борозна слухової труби, що доходить до ості клиноподібної кістки. Позаду від крилоподібних відростків верхівки пірамід не досягають клиноподібно‑потиличних синхондрозів, і простір між ними з нерівними краями має назву рваний отвір, foramen lacerum. Нижню частину цього отвору закриває хрящова тканина (рештки елементів хрящового черепа — хондрокраніума). Попереду від нього в товщі основи крилоподібного відростка розташований крилоподібний канал, що містить однойменний нерв і судини, які його супроводжують, і відкривається на задній стінці крилоподібно‑піднебінної ямки, а позаду й назовні — апертури сонного каналу: спочатку внутрішня біля верхівки піраміди, а потім зовнішня на її нижній поверхні. Ще далі розташована яремна ямка, що утворює ──────── Сторінка 98 ──────── Учення про кістки — Остеологія з яремною вирізкою потиличної кістки яремний отвір, foramen jugulare, поділений внутрішньояремними відростками на дві нерівні частини: більшу задню, де залягає верхня цибулина внутрішньої яремної вени, і меншу передню, крізь яку проходять язикоглотковий, блукаючий і додатковий черепні нерви. У стінці яремної ямки є маленький отвір, що веде в соскоподібний каналець, крізь який проходить вушна гілка блукаючого нерва. Між яремною ямкою і зовнішньою апертурою сонного каналу в глибині кам'янистої ямочки відкривається барабанний каналець. Назовні від яремної ямки розташований шилоподібний відросток, позаду якого міститься шилососкоподібний отвір. Попереду від великого отвору на базилярній частині потиличної кістки є невеликий глотковий горбок. Задню частину зовнішньої основи черепа становлять великий отвір, а також латеральні частини й луска потиличної кістки до рівня верхніх каркових ліній. Великий отвір, розташований трохи позаду від центру зовнішньої основи черепа, сполучає порожнину черепа з хребтовим каналом. Передньозадній його розмір більший за поперечний, а площина, у якій він лежить, нахилена в передній частині донизу щодо горизонтальної площини. У великому отворі містяться нижній відділ довгастого мозку, відповідні частини мозкових оболон, хребтові артерії і спинномозковий корінець додаткового черепного нерва. Обабіч отвору розташовані потиличні виростки, які зчленовуються з атлантом. У товщі кожного з них допереду й назовні з порожнини черепа спрямовується канал під'язикового нерва, а позаду розташована виросткова ямка, на дні якої часто відкривається непостійний отвір виросткового каналу, де залягає виросткова емісарна вена. Позаду від великого отвору по серединній лінії до зовнішнього потиличного виступу тягнеться зовнішній потиличний гребінь, від якого в боки відходять нижні та верхні каркові лінії. Ламбдоподібний край луски потиличної кістки, з'єднуючись із потиличним краєм тім'яної, утворює ламбдоподібний шов, що продовжується донизу в потилично‑соскоподібний шов. Тім'яний край соскоподібного відростка зчленовується з соскоподібним кутом тім'яної кістки в тім'яно‑соскоподібному шві. Латеральні частини зовнішньої основи черепа спереду представлені розташованими з боків виличними відростками верхніх щелеп, виличними кістками й виличними відростками скроневих кісток, а ззаду — нижньощелепними ямками, барабанними частинами та соскоподібними відростками скроневих кісток. Спереду виличні відростки верхніх щелеп з'єднуються з виличними кістками у вилично‑верхньощелепних швах. З боків скроневі відростки виличних кісток і виличні відростки скроневих, зчленовуючись у скронево‑виличних швах, утворюють виличні дуги, які замикають ззовні нижню частину скроневої ямки. Розташовані біля основ виличних відростків скроневих кісток нижньощелепні ямки обмежені спереду суглобовими горбками, перед якими клиноподібні краї лускатих частин скроневих кісток з'єднуються із задніми лускатими краями великих крил клиноподібних кісток у клиноподібно‑лускатих швах. Передні половини ямок — суглобові поверхні — беруть участь в утворенні скронево‑нижньощелепних суглобів. У задній частині ямок на межі барабанної і лускатої частин скроневої кістки визначаються три щілини. Барабанно‑луската щілина починається від ості клиноподібної кістки, проходить між суглобовою ямкою і задньоверхньою межею зовнішнього слухового ходу та повертає до його передньої межі. Нижня частина покрівельної стінки барабанної порожнини поділяє її на кам'янисто‑лускату (спереду) і кам'янисто‑барабанну (ззаду) щілини. Позаду симетричних зовнішніх слухових ходів розташовані соскоподібні відростки, обмежені з внутрішнього боку соскоподібними вирізками, досередини від яких пролягають борозни потиличних артерій. У потилично‑соскоподібному шві або біля нього визначається невеликий соскоподібний отвір. Внутрішня основа черепа Внутрішня основа черепа, basis cranii interna (рис. 111, 112; див. рис. 109, 110), представлена його зверненою досередини ввігнутою, нерівною поверхнею, яка з різною мірою виразності повторює рельєф дотичного до неї мозку. На внутрішній основі є три заглибини — передня, середня і задня черепні ямки, розташовані уступами, причому передня лежить на найвищому рівні, а задня — на найнижчому. Передня черепна ямка, fossa cranii anterior, непарна, найменш глибока. Її дно утворюють очноямкові частини лобової кістки, тіло й малі крила клиноподібної та дірчаста пластинка решітчастої. Спереду і з боків її обмежує лобова луска, ззаду — задні краї малих крил і горбок сідла. Розташована передня черепна ямка над очними ямками й порожниною носа і, на відміну від інших ямок, не має безпосередніх виходів на зовнішню основу черепа. На очноямкових частинах лобової кістки видно вдавлення звивин і мозкові підвищення. Найглибшим місцем є розташована в центрі пронизана численними отворами дірчаста пластинка решітчастої кістки; над нею виступає півнячий гребінь, попереду від якого містяться сліпий отвір і лобовий гребінь. У передню черепну ямку відкриваються передні й задні решітчасті канальці. Край решітчастої вирізки лобової кістки з'єднується з верхніми краями очноямкових пластинок решітчастої кістки в лобово‑решітчастих швах, задні краї очноямкових частин лобової кістки з передніми краями малих крил клиноподібної — у клиноподібно‑лобовому, тіло клиноподібної кістки із задніми краями дірчастих пластинок решітчастої кістки — у клиноподібно‑решітчастих. Уміст передньої черепної ямки становлять: лобові частки півкуль великого мозку і відповідні частини мозкових оболон, серп великого мозку; нюхова цибулина і нюховий тракт, нюховий трикутник нюхового аналізатора; емісарна вена. Середня черепна ямка, fossa cranii media, непарна, глибша, особливо в бічних відділах, і ширша, ніж передня; у центральній її частині підноситься турецьке сідло, посередині якого міститься гіпофізна ямка. Спереду середню черепну ямку обмежують малі крила клиноподібної кістки й горбок сідла, ззаду — спинка сідла та верхні краї пірамід, з боків — лускаті частини скроневих кісток, тім'яні кістки й великі крила клиноподібної кістки. Дно ямки становлять тіло і мозкові поверхні великих крил клиноподібної кістки, передні поверхні пірамід і мозкові поверхні лускатих частин скроневих кісток. На дні обабіч основи турецького сідла розташовані сонні борозни, кожна з яких, спрямовуючись ──────── Сторінка 99 ──────── Череп Opisthion Squama occipitalis Foramen magnum Os occipitale Clivus Basion Os temporale Sulcus sinus petrosi inferioris Sulcus sinus petrosi superioris Os parietale Sulcus arteriae meningeae mediae Dorsum sellae Sulcus caroticus Tuberculum sellae Ala major Os sphenoidale Sulcus prechiasmaticus Ala minor Lamina cribrosa Os ethmoidale Pars orbitalis Crista galli Os frontale Impressiones gyrorum Рис. 111. Внутрішня основа черепа, basis cranii interna. Горизонтальний розпил, проведений вище надбрівних дуг. Вигляд зверху назад, донизу й назовні до верхівки піраміди, веде в сонний канал. У порожнину бічних відділів середньої черепної ямки відкриваються верхня очноямкова щілина, зоровий канал, рваний, круглий, овальний та остистий отвори. Верхня очноямкова щілина сполучає її з очними ямками. На передній поверхні піраміди видно трійчасте втиснення, покрівлю барабанної порожнини, дугоподібне підвищення, а також розщілини каналів і борозни великого й малого кам'янистих нервів; на верхівці — внутрішній отвір сонного каналу. Уздовж верхнього краю піраміди скроневої кістки пролягає борозна верхньої кам'янистої пазухи. Лускаті краї великих крил клиноподібної кістки з'єднуються з клиноподібними краями лускатих частин скроневих кісток у клино-лускатих швах, а її симетричні тім'яні краї утворюють із клиноподібними кутами тім'яних кісток клино-тім'яні шви. Між заднім краєм великого крила клиноподібної кістки та переднім краєм піраміди скроневої розташована клино-кам'яниста щілина, fissura sphenopetrosa (див. рис. 105, 112), медіальний відділ якої переходить у рваний отвір, а між латеральною частиною потиличної кістки та заднім краєм піраміди скроневої — кам'янисто-потилична щілина, fissura petrooccipitalis, задній відділ якої продовжується в яремний отвір. Ці щілини заповнені хрящовою тканиною однойменних синхондрозів зовнішньої основи черепа. Вмістом середньої черепної ямки є: скроневі частки великого мозку та відповідні частини мозкових оболонок; середня менінгеальна (з кам'янистою гілкою) і внутрішня сонна артерії, середня менінгеальна вена, клино-тім'яна, печериста й міжпечериста венозні пазухи та венозне сплетення; зоровий, окоруховий, блоковий, очний, верхньощелепний, нижньощелепний (з менінгеальною гілкою) і відвідний черепні нерви, а також великий кам'янистий нерв (гілка лицевого нерва) і малий кам'янистий нерв (гілка язикоглоткового нерва). Задня черепна ямка, fossa cranii posterior, непарна, спереду обмежена задньою поверхнею спинки сідла та верхніми краями пірамід скроневих кісток, з боків — верхніми краями пірамід скроневих кісток, ззаду — борознами поперечних пазух і внутрішнім потиличним виступом. ──────── Сторінка 100 ──────── Учення про кістки — Остеологія Sulcus sinus transversi Protuberantia occipitalis interna Crista occipitalis interna Fossa cranii posterior Sutura occipitomastoidea Canalis condylaris Canalis n. hypoglossi Sulcus sinus sigmoidei Foramen jugulare Canaliculus vestibuli (apertura) Porus acusticus internus Fissura petrosquamosa Synchondrosis petrooccipitalis (fissura petrooccipitalis) Fossa cranii media Foramen spinosum Foramen ovale Synchondrosis sphenopetrosa (fissura sphenopetrosa) Foramen lacerum (хрящ видалено) Impressio trigeminalis Foramen rotundum Synchondrosis sphenooccipitalis Fossa hypophysialis Sutura sphenofrontalis Canalis opticus Jugum sphenoidale Fossa cranii anterior Foramen caecum Рис. 112. Внутрішня основа черепа, basis cranii interna (напівсхематично). Горизонтальний розпил, проведений вище від надбрівних дуг. Вигляд згори Це найглибша черепна ямка. Її дно утворене майже всією потиличною кісткою, за винятком верхнього відділу потиличної луски, частиною тіла клиноподібної кістки (невелика ділянка позаду спинки сідла), задніми поверхнями пірамід і верхніми поверхнями соскоподібних відростків скроневих кісток та потиличними кутами тім'яних кісток. У центрі ямки розташований великий отвір, попереду від нього — схил. З кожного боку схилу пролягає борозна нижньої кам'янистої пазухи. Збоку від великого отвору відкривається канал під'язикового нерва; назовні від нього і позаду від яремного отвору трапляється непостійний виростковий канал. Вище від яремного отвору і попереду від нього на задній поверхні піраміди видно внутрішній слуховий отвір, що веде у внутрішній слуховий хід, і розташовану позаду від останнього й латеральніше від нього зовнішню апертуру канальця присінка. Від заднього краю великого отвору по серединній лінії піднімається внутрішній потиличний гребінь, що сягає внутрішнього потиличного виступу і поділяє задню частину задньої черепної ямки на симетричні мозочкові ямки. Дещо вище від виступу в боки від хрестоподібного підвищення відходить борозна поперечної пазухи, на медіальній стінці якої відкривається соскоподібний отвір. Борозна продовжується в борозну сигмоподібної пазухи, яка закінчується біля яремного отвору. На задній стінці ямки, утвореній нижньою частиною потиличної луски, вирізняються внутрішній потиличний виступ і внутрішній потиличний гребінь, що прямує від нього вниз до великого отвору. Ламбдоподібний край луски потиличної кістки, з'єднуючись із потиличними краями тім'яних, утворює ламбдоподібний шов, що з кожного боку продовжується донизу в потилично-соскоподібні. Тім'яні краї соскоподібних відростків з'єднуються із соскоподібними кутами тім'яних кісток у тім'яно-соскоподібних швах. Вмістом задньої черепної ямки є: довгастий мозок, міст і мозочок, середній мозок, відповідні частини мозкових оболон; хребтові, основна, передня і задня нижні та верхня мозочкові артерії, артерії мосту, середньомозкові та задня менінгеальна артерії, ──────── Сторінка 101 ──────── Череп менінгеальні гілки потиличної артерії, емісарна вена, що з'єднує внутрішньочерепне базилярне венозне сплетення і притоки внутрішньої яремної вени, виросткова і соскоподібна емісарні вени, верхня цибулина внутрішньої яремної вени, вени твердої оболони головного мозку, нижня кам'яниста, поперечна, сигмоподібна, потилична і крайова пазухи, стік пазух; початкові відрізки окорухового, блокового, трійчастого, відвідного, лицевого, присінково‑завиткового нервів, язикоглотковий, блукальний, додатковий і під'язиковий черепні нерви. Очна ямка Очна ямка, orbita (рис. 113, 114; див. рис. 115–118), — це чотиристороння порожнина, стінки якої утворюють піраміду неправильної форми. У порожнині очної ямки, cavitas orbitalis, лежать очне яблуко з його м'язами, судинами й нервами, а також слізна залоза і жирова тканина. Спереду порожнина відкривається широким очноямковим входом, aditus orbitalis (див. рис. 113 А), який Foramen supraorbitale Paries superior Margo supraorbitalis Arcus superciliaris Os parietale Incisura frontalis Os frontale Os sphenoidale (facies temporalis alae majoris) Margo medialis Os temporale (pars squamosa) Paries medialis Paries lateralis Os nasale Margo lateralis Canalis opticus Os zygomaticum Maxilla Foramen infraorbitale Margo infraorbitalis Paries inferior А Os frontale (pars orbitalis) Canalis opticus Foramen ethmoidale posterius Os sphenoidale (ala minor) Foramen ethmoidale anterius Os zygomaticum (facies orbitalis) Os ethmoidale (lamina orbitalis) Tuberculum marginale Os lacrimale Tuberculum orbitale Sutura ethmoidolacrimalis Os sphenoidale (facies orbitalis alae majoris) Sulcus lacrimalis Sutura sphenoethmoidalis Sutura lacrimomaxillaris Processus orbitalis ossis palatini Facies orbitalis maxillae Б Рис. 113. Очна ямка, orbita, права: А — вигляд спереду. Очноямковий вхід, aditus orbitalis, позначено червоною лінією; Б — вигляд спереду і з латерального боку ──────── Сторінка 102 ──────── Учення про кістки — Остеологія Sinus frontalis Sutura frontozygomatica Sutura frontoethmoidalis Sutura sphenofrontalis Fissura orbitalis superior Processus frontalis ossis zygomatici Cellulae ethmoidales Sutura sphenozygomatica Sutura ethmoidomaxillaris Fissura orbitalis inferior Sulcus infraorbitalis Sinus maxillaris Рис. 114. Очна ямка, orbita, права (напівсхематично). Фронтальний розпил через лобовий відросток виличної кістки. Вигляд спереду є основою умовної піраміди, обмеженою очноямковим краєм, margo orbitalis. Біля самого входу порожнина очної ямки розширюється, а в напрямку назад поступово звужується (див. рис. 113 Б). Поздовжні осі обох очних ямок, проведені від середини входу в них до середини зорового каналу, сходяться в ділянці турецького сідла. З медіального боку очної ямки розташована носова порожнина, вгорі — передня черепна ямка, ззовні — скронева ямка, внизу — верхньощелепна пазуха (див. рис. 114). Згори вхід у порожнину очної ямки обмежений надочноямковим краєм, margo supraorbitalis (див. рис. 113 А), який утворюють однойменний край лобової кістки та її виличний відросток, зсередини — медіальним краєм, margo medialis, сформованим носовою частиною лобової кістки та лобовим відростком верхньої щелепи, знизу — підочноямковим краєм, margo infraorbitalis, утвореним таким самим краєм верхньої щелепи та прилеглою ділянкою виличної кістки, ззовні — латеральним краєм, margo lateralis, що складається з тіла виличної кістки та її лобового відростка, а також виличного відростка лобової кістки. Стінки очної ямки гладенькі й вкриті тонким окістям. Вони сходяться біля зорового каналу, який сполучає очну ямку з порожниною черепа. В їх утворенні беруть участь сім кісток: верхня щелепа, вилична, лобова, решітчаста, клиноподібна, слізна та піднебінна кістки. Верхня стінка, paries superior (рис. 115; див. рис. 113 А, 114), очної ямки сформована очноямковою частиною лобової кістки, а її задня ділянка — малими крилами клиноподібної. Між цими двома кістками пролягає клино-лобовий шов, sutura sphenofrontalis (див. рис. 97, 114). Біля основи кожного малого крила проходить зоровий канал, що містить зоровий нерв і очну артерію. Біля переднього краю верхньої стінки, ближче до його латерального кута, розташована ямка слізної залози, а допереду й досередини від краю — блокова ямка та блокова ость (див. рис. 57). Латеральна стінка, paries lateralis (рис. 116; див. рис. 113 А), очної ямки утворена очноямковою поверхнею виличної кістки, а її задній відділ — однойменною поверхнею великого крила клиноподібної кістки. Між цими кістками проходить клино-виличний шов, sutura sphenozygomatica (див. рис. 114). На очноямковій поверхні виличної кістки є вилично-очноямковий отвір (див. рис. 89 Б). Верхня й латеральна стінки відокремлені одна від одної верхньою очноямковою щілиною, fissura orbitalis superior (див. рис. 113 А, Г), що розташована між великим і малим крилами клиноподібної кістки. Нижня стінка, paries inferior (див. рис. 113 Б, 114, 117), утворена переважно очноямковою поверхнею верхньої щелепи та очноямковим відростком піднебінної кістки, що з'єднуються в піднебінно-верхньощелепному шві, sutura palatomaxillaris, а також частиною очноямкової поверхні виличної кістки. Між нижнім краєм очноямкової поверхні великого крила клиноподібної кістки та заднім краєм очноямкової поверхні верхньої щелепи міститься нижня очноямкова щілина, fissura orbitalis inferior, передній кінець якої сягає виличної кістки. Через цю щілину порожнина очної ямки сполучається з крило-піднебінною та підскроневою ямками. На бічному краї очноямкової поверхні верхньої щелепи починається підочноямкова борозна, яка переходить у підочноямковий канал, що залягає в товщі передньої частини нижньої стінки очної ямки (див. рис. 82, 117). Медіальна стінка, paries medialis (рис. 117; див. рис. 113 Б, 114), очної ямки утворена (спереду назад) лобовим відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очноямковою пластинкою решітчастої кістки та латеральною поверхнею тіла клиноподібної кістки. У місці з'єднання очноямкової пластинки решітчастої кістки зі слізною кісткою проходить решітчасто-слізний шов, sutura ethmoido­ lacrimalis, з тілом клиноподібної кістки — клино-решітчастий, sutura sphenoethmoidalis (див. рис. 113 Б, 117), ──────── Сторінка 103 ──────── Череп Foramen ethmoidale anterius Cellulae ethmoidales Os nasale Lamina orbitalis ossis ethmoidalis Lamina perpendicularis ossis ethmoidalis Foramen ethmoidale posterius Pars orbitalis ossis frontalis Fossa glandulae lacrimalis Canalis opticus Fissura orbitalis superior Ala major Processus pterygoideus (основа) Apertura sinus sphenoidalis (введено зонд) Canalis pterygoideus Sinus sphenoidales Рис. 115. Верхні стінки очних ямок, paries superiores orbitarum, і кісткова носова порожнина, cavitas nasalis ossea. Горизонтальний розпил через серединні відділи входів до очних ямок. Вигляд знизу Facies orbitalis ossis frontalis Sinus frontalis Facies orbitalis ossis zygomatici Fissura orbitalis superior Margo lateralis Ala minor ossis sphenoidalis Aditus orbitalis Sutura sphenozygomatica Foramen zygomaticoorbitale Facies orbitalis alae majoris ossis sphenoidalis Canalis infraorbitalis Fissura orbitalis inferior Sutura zygomaticomaxillaris Facies orbitalis corporis maxillae Sinus maxillaris Рис. 116. Латеральна стінка очної ямки, paries lateralis orbitae, правої. Сагітальний розпил через серединний відділ входу до очної ямки. Вигляд зсередини ──────── Сторінка 104 ──────── Учення про кістки — Остеологія Sutura ethmoidomaxillaris Foramen ethmoidale posterius Sutura frontoethmoidalis Lamina orbitalis ossis ethmoidalis Sutura sphenoethmoidalis Pars orbitalis ossis frontalis Foramen ethmoidale anterius Sutura frontolacrimalis Canalis opticus (уведено зонд) Sutura ethmoidolacrimalis Sutura palatoethmoidalis Os lacrimale Os sphenoidale Crista lacrimalis posterior Сanalis nasolacrimalis (уведено зонд) Canalis pterygoideus (розкритий) Sutura lacrimomaxillaris Foramen sphenopalatinum Processus orbitalis ossis palatini Facies orbitalis corporis maxillae Canalis infraorbitalis Sulcus infraorbitalis Sutura sphenomaxillaris Sinus maxillaris (розкрита) Sutura palatomaxillaris Рис. 117. Медіальна стінка очної ямки, paries medialis orbitae, і крилопіднебінна ямка, fossa pterygopalatina, праві. Сагітальний розпил через серединний відділ входу в очну ямку з очноямковим відростком піднебінної кістки — піднебінно-решітчастий, sutura palatoethmoidalis, а з верхньою щелепою — решітчасто-верхньощелепний, sutura ethmoidomaxillaris. Слізна кістка зливається з лобовою в лобово-слізному шві, sutura fron‑ tolacrimalis, з верхньою щелепою — у слізно-верхньощелепному шві, sutura lacrimomaxillaris (див. рис. 113 Б, 117). У передньому відділі стінки є слізна борозна, що переходить у ямку слізного мішка, fossa sacci lacrimalis (див. рис. 117, 124), яку обмежують передній слізний гребінь лобового відростка верхньої щелепи та задній слізний гребінь слізної кістки. Донизу ямка переходить у носослізний канал, canalis nasolacrimalis. Уздовж верхнього краю медіальної стінки очної ямки є два отвори — передній решітчастий отвір біля переднього кінця лобово-решітчастого шва, sutura frontoeth‑ moidalis, і задній решітчастий отвір поблизу заднього кінця того самого шва. Крізь них проходять однойменні судини й нерви до решітчастих комірок, передньої черепної ямки та носової порожнини. Кісткова носова порожнина Кісткова носова порожнина, cavitas nasalis ossea (рис. 118, 119; див. рис. 121, 122), розташована посередині верхнього відділу лицевого черепа. До її складу входять власне носова порожнина й навколишні додаткові, або приносові, пазухи. Угорі спереду містяться лобові пазухи, а ззаду — клиноподібні, назовні — решітчастий лабіринт, що складається з решітчастих комірок, і дещо нижче — верхньощелепні пазухи. Між тілом клиноподібної кістки і задньою стінкою решітчастого лабіринту міститься клиноподібно-решітчастий синхондроз, synchon‑ drosis sphenoethmoidalis. Кісткова перегородка носа поділяє носову порожнину на праву й ліву половини, кожна з яких сполучається з приносовими пазухами та решітчастими комірками. Носова порожнина розташована в сагітальній площині й відкривається спереду грушоподібним отвором, ззаду — хоанами. Грушоподібний отвір, apertura piriformis (див. рис. 97), згори обмежують вільні краї носових кісток, з боків — носові вирізки верхніх щелеп, а знизу його замикає передня носова ость. Хоани (задні носові отвори), choanae (aperturae nasales posteriores) (рис. 120; див. рис. 105, 121), — це отвори майже овальної форми, розділені заднім краєм леміша. Знизу їх обмежують задні краї горизонтальних пластинок піднебінних кісток, з боків — медіальні пластинки крилоподібних відростків клиноподібної кістки, згори — тіло й піхвові відростки цієї кістки та крила леміша. Кісткова перегородка носа, septum nasi osseum (див. рис. 97, 109, 110, 118), розташована в носовій порожнині й зазвичай вигнута вправо або вліво. Її утворюють перпендикулярна пластинка решітчастої кістки згори та леміш знизу й ззаду, де нижній край останнього з'єднується з носовими гребенями верхніх щелеп і піднебінних кісток. ──────── Сторінка 105 ──────── Череп Foramen caecum Crista galli Lamina cribrosa Sinus frontalis Lamina perpendicularis ossis ethmoidalis Recessus sphenoethmoidalis Concha nasalis superior Cellulae ethmoidales Concha nasalis media Bulla ethmoidalis Sutura zygomaticomaxillaris Processus uncinatus ossis ethmoidalis Sinus maxillaris Processus ethmoidalis conchae nasalis inferioris Vomer Foramen incisivum Processus maxillaris conchae nasalis inferioris Crista nasalis Concha nasalis inferior Processus palatinus maxillae Рис. 118. Кісткова носова порожнина, cavitas nasalis ossea, і очні ямки, orbitae. Фронтальний розпил через основи скроневих відростків виличних кісток. Вигляд ззаду Os nasale Os frontale Sinus frontalis Cellulae ethmoidales anteriores Fissura orbitalis superior Cellulae ethmoidales mediae Margo infraorbitalis Processus frontalis ossis zygomatici Cellulae ethmoidales posteriores Septum nasi osseum Os zygomaticum Sinus maxillaris Lamina perpendicularis ossis ethmoidalis Concha nasalis inferior Vomer Arcus alveolaris maxillae Sinus sphenoidales Рис. 119. Кісткова носова порожнина, cavitas nasalis ossea. Рентгенограма. Передньонижня проекція ──────── Сторінка 106 ──────── Учення про кістки — Остеологія Ala vomeris Corpus ossis sphenoidalis ossis sphenoidalis Lamina medialis Rostrum sphenoidale Canalis vomerovaginalis Proсessus vaginalis ossis sphenoidalis Foramen rotundum Canalis palatovaginalis Crista nasalis Processus pterygoideus Processus sphenoidalis ossis palatini Canalis vomero- rostralis Fossa pterygoidea Lamina lateralis Lamina medialis Processus pyramidalis ossis palatini (поверхня, що доповнює fossa pterygoidea) Lamina horizontalis ossis palatini Torus palatinus Рис. 120. Хоани, choanae (напівсхематично). Вигляд ззаду Choanae Foramen palatinum minus Processus pyramidalis Processus pterygoideus ossis sphenoidalis Lamina lateralis Lamina horizontalis ossis palatini Foramen palatinum majus Sutura palatina transversa Processus zygomaticus maxillae Spina nasalis posterior Sinus maxillaris Crista nasalis Spina nasalis anterior Foramina incisiva Processus palatinus maxillae Рис. 121. Нижня стінка кісткової носової порожнини. Горизонтальний розпил через виличні відростки верхніх щелеп. Вигляд згори Верхньою стінкою, або дахом, порожнини носа слугують внутрішні поверхні носових кісток, носова частина лобової кістки та дірчаста пластинка решітчастої кістки, через яку кісткова носова порожнина сполучається з передньою черепною ямкою (див. рис. 115). Задній відділ верхньої стінки утворений передньою поверхнею тіла клиноподібної кістки. Нижню стінку, ширшу за верхню, утворює кісткове піднебіння (рис. 121; див. рис. 123). Бічну стінку (рис. 122; див. рис. 118) утворюють звернені в порожнину носа поверхні лобового відростка й тіла верхньої щелепи, слізна кістка, лабіринт решітчастої кістки з її гачкуватим відростком, перпендикулярна пластинка піднебінної кістки та медіальна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Від зовнішньої стінки в напрямку кісткової перегородки носа виступають три носові раковини: верхня й середня, що є відростками решітчастої кістки, і нижня — самостійна кістка. Під раковинами, між ними та зовнішньою стінкою порожнини носа, розташовані три відповідні поздовжні носові ходи: верхній, середній і нижній. Верхній носовий хід, meatus nasi superior, коротший і вужчий за два інші й міститься лише в задньому відділі носової порожнини. Він розташований з невеликим нахилом назад і донизу й досягає заднім кінцем клиноподібно-піднебінного отвору. Передній відділ верхнього носового ходу сполучається із задніми решітчастими комірками. Над верхньою ──────── Сторінка 107 ──────── Череп Concha nasalis media Concha nasalis superior Concha nasalis suprema Processus orbitalis ossis palatini Sinus frontalis Apertura sinus sphenoidalis Meatus nasi superior Sinus sphenoidalis Processus frontalis maxillae Foramen sphenopalatinum Os nasale Lamina perpendicularis ossis palatini Os lacrimale Meatus nasi medius Processus sphenoidalis ossis palatini Sutura lacrimoconchalis Processus lacrimalis Lamina medialis processus pterygoidei Concha nasalis inferior Meatus nasi inferior Meatus nasopharyngeus Canalis incisivus Processus ethmoidalis Processus palatinus maxillae А Lamina horizontalis ossis palatini Fossa incisiva Lamina cribrosa Concha nasalis media Concha nasalis superior Sinus frontalis Labyrinthus ethmoidalis Apertura sinus frontalis (введено зонд) Apertura sinus sphenoidalis Spina nasalis Sinus sphenoidalis Cellulae ethmoidales Infundibulum ethmoidale Foramen sphenopalatinum Processus uncinatus ossis ethmoidalis Synchondrosis sphenooccipitalis Hiatus semilunaris Meatus nasi superior Meatus nasi medius Concha nasalis inferior Meatus nasi inferior Canalis nasolacrimalis (введено зонд) Б Foramen incisivum Hiatus maxillaris Canalis incisivus Bulla ethmoidalis Рис. 122. Бічна стінка кісткової носової порожнини, права: А — сагітальний розпил, проведений праворуч від кісткової перегородки носа. Вигляд зсередини; Б — сагітальний розпил, проведений праворуч від кісткової перегородки носа. Вигляд зсередини. Верхню, середню та нижню носові раковини частково видалено ──────── Сторінка 108 ──────── Учення про кістки — Остеологія носовою раковиною є клино-решітчастий закуток, recessus sphenoethmoidalis, у ділянці якого відкривається клиноподібна пазуха. Середній носовий хід, meatus nasi medius, загалом паралельний верхньому ходу, але значно довший і ширший за нього. У середній носовий хід через верхньощелепну щілину відкривається верхньощелепна пазуха. Щілина верхньощелепної пазухи на цілому черепі значною мірою звужена ззаду перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, знизу — верхньощелепним і решітчастим відростками нижньої носової раковини та гачкоподібним відростком решітчастої кістки. Останній, проходячи згори вниз і назад, розмежовує щілину на два відділи — передньоверхній, представлений решітчастою лійкою, і задньонижній — власне півмісяцеву щілину (див. рис. 122 Б). У щілину відкриваються передні решітчасті комірки, а в її верхню частину — лобова пазуха. Нижній носовий хід, meatus nasi inferior, найдовший і найширший. Поряд із його переднім кінцем розташоване нижнє вічко носослізного каналу, ostium canalis nasolacrimalis. Верхню стінку нижнього носового ходу утворює нижня носова раковина, що з'єднується зі слізною кісткою в слізно-раковинному шві, sutura lacrimoconchalis (див. рис. 122 А), а нижню — піднебінний відросток верхньої щелепи та горизонтальна пластинка піднебінної кістки. Простір спереду від раковин є спільним носовим ходом, meatus nasi communis. Позаду них розташований дуже короткий носоглотковий хід, meatus nasopharyngeus, який відкривається хоанами в глотку (див. т. 2, «Порожнина носа»). Кісткове піднебіння Кісткове піднебіння, palatum osseum (рис. 123, див. рис. 118, 121), основний структурний компонент передньої частини зовніш- Fossa incisiva ньої основи черепа, слугує дном порожнини носа і дахом порожнини рота. Передні три чверті кісткового піднебіння утворені піднебінними відростками верхніх щелеп, задня чверть — горизонтальними пластинками піднебінних кісток та їхніми пірамідними відростками. Спереду і з боків кісткове піднебіння обмежене альвеолярними відростками верхніх щелеп. Посередині нього в сагітальному напрямку проходить серединний піднебінний шов, у якому з'єднуються обидва піднебінні відростки верхніх щелеп та обидві горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Уздовж серединного шва, з обох його боків, зазвичай розташований піднебінний валик. Задню частину цього шва перетинає поперечний піднебінний шов, sutura palatina transversa, — місце з'єднання згаданих відростків. На передньому кінці серединного піднебінного шва, позаду медіального різця, лежить різцева ямка (див. рис. 84, 122 А), на дні якої є різцеві отвори, що ведуть у симетричні різцеві канали. Кожен канал відкривається на верхній, носовій, поверхні кісткового піднебіння двома отворами, розташованими з боків носового гребеня. З обох боків різцевого отвору на черепі дітей, а іноді й дорослих помітний нечітко виражений різцевий шов, що з'єднує непостійну різцеву кістку з піднебінним відростком верхньої щелепи. У задньолатеральних відділах кісткового піднебіння міститься по одному великому піднебінному отвору, foramen palatinum majus, що веде у великий піднебінний канал, canalis palatinus major (див. рис. 125), утворений великими піднебінними борознами піднебінної кістки та верхньої щелепи (містить однойменні судини й нерв). Позаду від великого розташовані 1—2 малі піднебінні отвори, а спереду з обох боків кісткового піднебіння — дві піднебінні борозни. У центрі вільного заднього краю кісткового піднебіння є загострений виступ — задня носова ость. Foramen incisivum Sutura palatina mediana Os incisivum Spina nasalis posterior Sutura incisiva Processus palatinus maxillae Processus alveolaris maxillae Sulci palatini Torus palatinus Foramen palatinum majus Lamina horizontalis ossis palatini Sutura palatina transversa Crista palatina Foramina palatina minora Рис. 123. Кісткове піднебіння, palatum osseum. Вигляд знизу ──────── Сторінка 109 ──────── Череп Скронева ямка Скронева ямка, fossa temporalis (рис. 124; див. рис. 100), парна, розташована на зовнішній бічній поверхні черепа з кожного боку. Від решти ділянок склепіння черепа вгорі й позаду її відмежовують скронева лінія лобової та верхня скронева лінія тім'яної кісток, спереду — задні поверхні виличного відростка лобової кістки та лобового відростка виличної, внизу — вилична дуга з латерального боку й підскроневий гребінь великого крила клиноподібної кістки з медіального. Через вузький проміжок між двома останніми скронева ямка сполучається з підскроневою. Внутрішню, медіальну, стінку скроневої ямки утворюють нижній відділ зовнішньої поверхні тім'яної кістки в ділянці клиноподібного кута, скроневі поверхні лускової частини скроневої та великого крила клиноподібної кісток. Передню стінку становлять скроневі поверхні лобової та виличної кісток. На поверхні останньої відкривається виличноскроневий отвір, що сполучається розгалуженим усередині кістки канальцем із виличнолицевим і виличноочноямковим отворами. Нижній край скроневої ямки обмежує підскроневий гребінь клиноподібної кістки, ззовні його замикає вилична дуга. Вміст скроневої ямки становлять: скроневі м'яз і фасція; глибокі та середня скроневі артерії; виличноскроневі гілки верхньощелепного нерва та глибокі скроневі нерви (гілки нижньощелепного нерва). Підскронева ямка Підскронева ямка, fossa infratemporalis (див. рис. 124), парна, розташована на зовнішній бічній поверхні черепа нижче від скроневої ямки; коротша й вужча за неї, але її поперечний розмір більший. Верхню стінку підскроневої ямки утворює підскронева поверхня великого крила клиноподібної кістки нижче від підскроневого гребеня та всередину від нього, передню — задня частина горба верхньої щелепи, медіальну — латеральна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Ззовні та знизу ямка не має кісткових меж, збоку до неї прилягає гілка нижньої щелепи. На верхній стінці підскроневої ямки відкриваються овальний і остистий отвори; спереду через нижню очноямкову щілину вона сполучається з порожниною очної ямки, а між передньою та медіальною стінками заглиблюється й переходить у лійкоподібну — широку вгорі й вузьку внизу — криловерхньощелепну щілину, fissura pterygomaxillaris, що сполучає її з крилопіднебінною ямкою. Facies temporalis alae majoris Sutura sphenozygomatica Sutura sphenosquamosa Margo supraorbitalis Pars squamosa ossis temporalis Sutura frontomaxillaris Fossa temporalis Sutura frontonasalis Foramen sphenopalatinum Sutura ethmoidolacrimalis Fossa pterygopalatina Sulcus lacrimalis Canalis nasolacrimalis (введено зонд) Fossa sacci lacrimalis Foramina alveolaria Crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis Lamina lateralis processus pterygoidei Fissura orbitalis inferior Processus pyramidalis ossis palatini Fossa infratemporalis Hamulus pterygoideus Tuber maxillae Рис. 124. Скронева ямка, fossa temporalis; підскронева ямка, fossa infratemporalis, і крилопіднебінна ямка, fossa pterygopalatina, праві. Вигляд збоку. Виличну дугу видалено ──────── Сторінка 110 ──────── Учення про кістки — Остеологія Вмістом підскроневої ямки є: частина скроневого м'яза, медіальний і латеральний крилоподібні м'язи; клино-нижньощелепна зв'язка; верхньощелепна артерія; крилоподібне венозне сплетення; нижньощелепний нерв, гілки лицевого та язико-глоткового черепних нервів, вушний вузол. Крилопіднебінна ямка Крилопіднебінна ямка, fossa pterygopalatina (рис. 125; див. рис. 117, 124), парна, має краплеподібну форму, розташована на бічній поверхні черепа медіальніше від підскроневої ямки; утворена ділянками верхньої щелепи, клиноподібної та піднебінної кісток. Передньою стінкою крилопіднебінної ямки є підскронева поверхня верхньої щелепи, на якій розташований горб останньої, задньою — крилоподібний відросток клиноподібної кістки, медіальною — зовнішня поверхня перпендикулярної пластинки піднебінної кістки, верхньою — верхньощелепна поверхня великого крила клиноподібної кістки. У глибині крилопіднебінної ямки пролягає клино-верхньощелепний шов, sutura sphenomaxillaris (див. рис. 117), що утворюється внаслідок з'єднання передньої поверхні крилоподібного відростка із задньою поверхнею верхньої щелепи в ділянці медіального краю горба. Верхній відділ крилопіднебінної ямки сполучається з очною ямкою через нижню очноямкову щілину, з носовою порожниною — через клинопіднебінний отвір, з порожниною черепа — через круглий отвір, із зовнішньою поверхнею основи черепа — через крилоподібний канал. Назовні крилопіднебінна ямка переходить у підскроневу. Клинопіднебінний отвір на немацерованому черепі закривається слизовою оболонкою носової порожнини (пропускає низку нервів і артерій у порожнину носа). Нижній відділ крилопіднебінної ямки продовжується у великий піднебінний канал, що відкривається на кістковому піднебінні великим і малими піднебінними отворами. Вмістом крилопіднебінної ямки є: крилопіднебінний вузол, верхньощелепний нерв, прегангліонарні парасимпатичні волокна лицевого нерва (великий кам'янистий нерв), постгангліонарні симпатичні волокна (глибокий кам'янистий нерв — від верхнього симпатичного шийного вузла через периартеріальне симпатичне сплетення навколо внутрішньої сонної артерії); кінцеві гілки верхньощелепної артерії. Processus orbitalis ossis palatini Crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis Foramen sphenopalatinum Canalis palatovaginalis Fissura orbitalis inferior Foramen rotundum Os zygomaticum Canalis pterygoideus Canalis infraorbitalis Facies maxillaris alae majoris Foramen infraorbitale Fissura pterygomaxillaris Lamina perpendicularis ossis palatini Lamina lateralis processus pterygoidei Processus sphenoidalis ossis palatini Processus pyramidalis ossis palatini Canalis palatinus major Maxilla Foramen palatinum minus Foramen palatinum majus Tuber maxillae Рис. 125. Крилопіднебінна ямка, fossa pterygopalatina, права (схема). Вигляд збоку. Виличну дугу видалено. Шляхи сполучення крилопіднебінної ямки із сусідніми порожнинами позначено рожевим кольором ──────── Сторінка 111 ──────── Кістки кінцівок Кістки кінцівок Кістки кінцівок представлені кістками верхньої та нижньої кінцівок, які утворюють додатковий скелет. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РОЗВИТОК КІСТОК кінцівок Розвиток кісток кінцівок визначають дві групи генів: одна група регулює їхній поздовжній ріст (проксимально‑дистальний напрямок), друга — горизонтальний (передньозадній), тобто видовження та потовщення кісток відповідно. Формування скелета кінцівок починається з 6‑го тижня життя зародка. Зачатки кінцівок представлені скупченнями скелетогенної мезенхіми, а наприкінці того самого тижня можна розрізнити мезенхімні моделі окремих великих кісток. Протягом 7‑го тижня формуються зачатки багатьох дрібніших кісток, а до 8‑го вже наявні хрящові закладки всіх кісток. Протягом 8‑го тижня в довгих кістках виникають первинні центри скостеніння. На цей час уже осифікується ключиця, яка є однією з кісток скелета, що формуються найраніше. На початку 9‑го тижня виникають центри скостеніння в кістках поясів верхньої та нижньої кінцівок. Детальніше строки скостеніння викладено в описі окремих кісток. Кістки верхньої кінцівки Кістки верхньої кінцівки, ossa membri superioris (рис. 126), поділяють на кістки, що утворюють плечовий пояс, cingulum pec­torale, або пояс верхньої кінцівки, cingulum membri superioris (рис. 127), до яких належать ключиця й лопатка, і на кістки, що утворюють вільну частину верхньої кінцівки, pars libera membri superioris: у ділянці плеча — плечова кістка, у ділянці передпліччя — променева та ліктьова кістки і в ділянці кисті — кістки зап'ястка, п'ясткові кістки та кістки пальців. Загальні відомості про розвиток кісток плечового пояса та вільної частини верхньої кінцівки Зачатки верхніх кінцівок з'являються на передньолатеральній поверхні ембріона наприкінці 4‑го тижня внутрішньоутробного періоду. Формування кісток верхніх кінцівок починається з конденсації мезенхіми. Наприкінці 5‑го тижня вони мають мезенхімний прототип, який наприкінці 7‑го — на початку 8‑го тижня змінюється на хрящовий, тобто мезенхіма заміщується хрящем. Наприкінці 12‑го тижня всі кістки верхніх кінцівок уже мають первинні центри скостеніння. Плечовий пояс Лопатка Лопатка, scapula (рис. 128; див. рис. 126, 127), — плоска кістка. Розташована між м'язами спини на рівні II— VIII ребер. Лопатка має форму трикутної пластинки, відповідно в ній розрізняють три краї: верхній, медіальний і латеральний — і три кути: верхній, нижній і латеральний. Верхній край, margo superior, лопатки стоншений, у його зовнішньому відділі є вирізка лопатки, incisura scapulae; над нею на немацерованій кістці тягнеться верхня поперечна зв'язка лопатки, яка разом із вирізкою утворює отвір, крізь який проходить надлопатковий нерв. Зовнішній відділ верхнього краю лопатки переходить у дзьобоподібний відросток, processus coracoideus. Спочатку відросток спрямований угору, потім вигинається вперед і дещо назовні. Медіальний край, margo medialis, лопатки довший і тонший за верхній. Він звернений до хребтового стовпа і добре промацується крізь шкіру. Латеральний край, margo lateralis, потовщений, спрямований у бік пахвової ямки. Верхній кут, angulus superior, заокруглений, звернений угору й медіально. Нижній кут, angulus inferior, шорсткий, потовщений і спрямований униз. Латеральний кут, angulus lateralis, потовщений. На його зовнішній поверхні розташована сплощена суглобова западина, cavitas glenoidalis, з якою з'єднується суглобова поверхня головки плечової кістки. Від решти лопатки латеральний кут відокремлений невеликим звуженням — шийкою лопатки, collum scapulae. У ділянці шийки, над верхнім краєм суглобової западини, розташований надсуглобовий горбок, tuberculum supraglenoidale, а нижче від западини — підсуглобовий горбок, tuberculum infraglenoidale (місця початку м'язів). Реберна (передня) поверхня, facies costalis (anterior), увігнута, має назву підлопаткова ямка, fossa sub­sca­ pu­laris. Її заповнює підлопатковий м'яз. На задній поверхні, facies posterior, лопатки розташована ость лопатки, spina scapulae, представлена добре розвиненим гребенем, спрямованим навскіс спереду назад і згори вниз від латерального кута до верхньої третини медіального краю. Ближче до медіальної частини на задній поверхні ості визначається дельтоподібний горбок, tuberculum deltoideum. Ость розмежовує задню поверхню на меншу надостьову ямку, fossa supraspinata, і більшу підостьову ямку, fossa infraspinata (місця прикріплення надостьового та підостьового м'язів відповідно). Латеральний відділ ості лопатки розвинений сильніше і, утворюючи кут акроміона, angulus acromii, переходить у відросток — акроміон, acromion, який спрямований назовні й трохи вперед і має на своєму передньому краї ключичну суглобову поверхню, facies articularis clavicularis, що з'єднується з ключицею. Осифікується лопатка (рис. 129) з кількох первинних центрів, що позначають пластинку кістки, дзьобоподібний відросток, акроміон, медіальний край, нижній кут і підсуглобовий горбок. Центри з'являються на 8‑му тижні внутрішньоутробного періоду. Осифікація дзьобоподібного відростка відбувається найінтенсивніше у віці 16—20 місяців, кісткова тканина поширюється на пластинку кістки, де зливається з кістковою тканиною інших центрів. Хрящова лопатка майже повністю заміщується кістковою тканиною у віці 15 років. На початку пубертатного періоду вторинні центри осифікації, розташовані вздовж медіального краю, у нижньому куті та кінцевій частині дзьобоподібного відростка, зливаються з рештою кістки. Осифікація надсуглобового фрагмента кістки відбувається з вторинного центру, що виникає в дзьобоподібному відростку нижче від суглобової поверхні у 14—17 років. Кінець дзьобоподібного відростка є епіфізом, який повністю осифікується до 20 років. ──────── Сторінка 112 ──────── Учення про кістки — Остеологія Caput humeri Processus coracoideus Processus coracoideus Acromion Clavicula Acromion Scapula Scapula Humerus Humerus Humerus Epicondylus medialis Condylus humeri Epicondylus lateralis Olecranon Caput radii Caput radii Ulna Ulna Ulna Radius Radius Radius Ossa carpi Ossa carpi Ossa carpi Ossa metacarpi Ossa metacarpi Ossa manus Ossa metacarpi Ossa digitorum В А Б Ossa digitorum Ossa digitorum Рис. 126. Кістки верхньої кінцівки, правої: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — латеральна поверхня. Кістки передпліччя і кисті в положенні супінації Costa Canalis vertebralis Facies posterior Processus transversus Processus spinosus Tuberculum costae Fossa supraspinata Scapula Acromion Corpus vertebrae Caput costae Extremitas acromialis claviculae Processus coracoideus Tuberculum conoideum Extremitas sternalis claviculae Clavicula Sternum Incisura clavicularis Cartilago costalis Рис. 127. Плечовий пояс, cingulum pectorale, і грудна клітка, cavea thoracis. Вигляд згори. Верхню апертуру грудної клітки, aper­tura thoracis superior, позначено червоною лінією; грудну клітку виділено коричневим кольором Clavicula ──────── Сторінка 113 ──────── Кістки кінцівок Facies articularis clavicularis Tuberculum supraglenoidale Fossa supraspinata Incisura scapulae Processus coracoideus Margo superior Acromion Processus coracoideus Margo superior Angulus superior Incisura scapulae Fossa subscapularis Acromion Angulus acromii Collum scapulae Angulus acromii Cavitas glenoidalis Angulus lateralis Angulus lateralis Spina scapulae Margo medialis Tuberculum infraglenoidale Tuberculum deltoideum Fossa infraspinata Margo lateralis Margo lateralis Facies costalis Facies posterior А Б Angulus inferior Angulus inferior Tuberculum supraglenoidale Acromion Processus coracoideus Acromion Spina scapulae Angulus superior Margo superior Angulus acromii Processus coracoideus Cavitas glenoidalis Tuberculum infraglenoidale Facies posterior Angulus lateralis Margo medialis Margo lateralis Margo lateralis Angulus inferior В Рис. 129. Лопатка, scapula, новонародженого, права. Angulus inferior Рис. 128. Лопатка, scapula, права. A — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — латеральна поверхня Вигляд ззаду ──────── Сторінка 114 ──────── Учення про кістки — Остеологія ця є втиснення реберно-ключичної зв'язки, impressio ligamenti costoclavicularis, а біля акроміального — горбистість дзьобо-ключичної зв'язки, tuberositas ligamenti coraco‑ clavicularis, що охоплює конусоподібний горбок, tuberculum conoideum, і трапецієподібну лінію, linea trapezoidea, що відходить від нього в латеральному напрямку (місця прикріплення конусоподібної та трапецієподібної зв'язок — частин дзьобо-ключичної зв'язки — відповідно). Формується ключиця (рис. 131) раніше за інші кістки, і цей процес відбувається за ендохондральним (грудинний і акроміальний кінці) та перетинчастим (тіло) типами. У тілі кістки два первинні центри скостеніння з'являються на 5—6-му тижні внутрішньоутробного періоду і на 44—45-й день зливаються. Після цього на обох кінцях кістки розвивається хрящ, причому її поздовжній ріст відбувається за рахунок грудинного хряща. Вторинні центри скостеніння формуються в грудинному кінці у 16—19 років (дещо раніше в жінок). У цьому віці епіфізарний хрящ визначається переважно в грудинному кінці, оскільки аналогічний центр акроміального кінця зливається з тілом дуже швидко. Повне скостеніння ключиці відбувається у 21—23 роки. Ключиця Ключиця, clavicula (рис. 130; див. рис. 126, 127), — невелика S‑образная кістка. Вона має тіло, corpus cla­vi­culae, дещо сплющене згори донизу, і два кінці — медіальний грудинний кінець, extremitas sternalis, і латеральний акроміальний кінець, extremitas acromialis. Грудинний кінець і прилегла до нього ділянка тіла ключиці вигнуті вперед, а решта кістки — назад. Верхня поверхня ключиці гладка. Грудинний кінець потовщений і має на своїй внутрішній поверхні сідлоподібну грудинну суглобову поверхню, facies articularis sternalis, — місце зчленування з ключичною вирізкою на руків'ї грудини. Акроміальний кінець ширший за грудинний, але дещо тонший за нього. На його зовнішньо-нижній поверхні є пласка акроміальна суглобова поверхня, facies articularis acromialis, що зчленовується з акроміоном лопатки. На нижній поверхні тіла ключиці містяться борозна підключичного м'яза, sulcus musculi subclavii, і досить великий живильний отвір. Біля грудинного кін- Facies articularis sternalis Corpus claviculae Extremitas acromialis Extremitas sternalis Sulcus m. subclavii Impressio lig. costoclavicularis Foramen nutricium Facies articularis acromialis Linea trapezoidea Facies articularis sternalis Corpus claviculae Extremitas acromialis Tuberculum conoideum Tuberositas lig. coracoclavicularis Extremitas sternalis А Б Рис. 130. Ключиця, clavicula, права: А — вигляд згори; Б — вигляд знизу Extremitas sternalis Corpus claviculae Extremitas acromialis Рис. 131. Ключиця, clavicula, новонародженого, права. Вигляд згори ──────── Сторінка 115 ──────── Кістки кінцівок На передньомедіальній поверхні, дещо нижче від середини тіла, розташований живильний отвір, що веде в дистально спрямований живильний канал. Трохи вище на передньолатеральній поверхні міститься дельтоподібна горбистість, tuberositas deltoidea, — місце прикріплення дельтоподібного м'яза. Задньою поверхнею, позаду дельтоподібної горбистості, пролягає борозна променевого нерва, sulcus nervi rаdialis. Вона має спіральний хід і спрямована згори вниз і зсередини назовні. Верхній кінець кістки (рис. 133, 134) потовщений і має півкулясту головку плечової кістки, caput humeri, поверхня якої звернена всередину, догори й дещо назад. Периферія головки відмежована від решти кістки неглибоким кільцеподібним звуженням — анатомічною шийкою, collum anatomicum. Нижче від шийки на передньола- Вільна частина верхньої кінцівки Плечова кістка Плечова кістка, humerus (рис. 132; див. рис. 126), довга. У ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло і два кінці — верхній і нижній. humeri lateralis Тіло плечової кістки, corpus humeri, у верхньому відділі округле, а в нижньому тригранне. У ньому розрізняють задню поверхню, facies posterior, обмежену по периферії латеральним і медіальним краями, margo lateralis et margo medialis; передньомедіальну поверхню, facies anteromedialis, і передньолатеральну поверхню, facies anterolateralis, розділені малопомітним гребенем. medialis lateralis Tuberculum majus Caput humeri Collum anatomicum Tuberculum majus Caput humeri Tuberculum majus Caput humeri Collum anatomicum Sulcus intertubercularis Tuberculum minus Sulcus intertubercularis Tuberculum minus Collum chirurgicum Collum chirurgicum Crista tuberculi minoris Crista tuberculi majoris Tuberositas deltoidea Corpus humeri Corpus humeri Tuberositas deltoidea Sulcus n. radialis Facies anteromedialis Facies anterolateralis Facies anterolateralis Sulcus n. radialis Foramen nutricium Facies posterior Margo lateralis Margo medialis Fossa olecrani Crista supraepi­ condylaris lateralis Margo lateralis Crista supraepicondylaris medialis Fossa radialis Crista supraepi­ condylaris lateralis Fossa coronoidea Epicondylus Processus supracondylaris Sulcus n. ulnaris Condylus humeri Epicondylus Capitulum humeri Fossa radialis Epicondylus Trochlea humeri Condylus humeri А Б В Condylus humeri Рис. 132. Плечова кістка, humerus, права: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — латеральна поверхня Capitulum ──────── Сторінка 116 ──────── Учення про кістки — Остеологія Acromion Articulatio acromioclavicularis Caput humeri Clavicula Tuberculum majus Spina scapulae Tuberculum minus Collum anatomicum humeri Costa I Collum chirurgicum humeri Processus coracoideus Cavitas glenoidalis scapulae Scapula Margo medialis scapulae Humerus Tuberculum infraglenoidale Margo lateralis scapulae Angulus inferior scapulae Costa IV Рис. 133. Плечовий пояс, cingulum pectorale, і верхній кінець плечової кістки, правої. Рентгенограма. Передня проєкція Collum anatomicum Caput humeri Capitulum humeri Trochlea humeri Processus supracondylaris Tuberculum majus Sulcus intertubercularis Epicondylus medialis Epicondylus lateralis Tuberculum minus Fossa olecrani Рис. 134. Верхній кінець плечової кістки, правої. Рис. 135. Нижній кінець плечової кістки, правої. Вигляд згори Вигляд знизу теральній поверхні розташовано два горбки: ззовні — великий горбок, tuberculum majus, а зсередини й трохи спереду — малий горбок, tuberculum minus. Донизу від кожного горбка тягнеться відповідний гребінь: гребінь великого горбка, crista tuberculi majoris (la‑ bium laterale), і гребінь малого горбка, crista tuberculi minoris (labium mediale). Прямуючи вниз, вони досягають верхнього відділу тіла й разом із горбками обмежовують добре виражену міжгорбкову борозну, sulcus intertubercularis, у якій лежить сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча. Нижче від горбків, на межі верхнього кінця й тіла плечової кістки, є невелике звуження — хірургічна шийка, collum chirurgicum, що відповідає зоні епіфізарного хряща. Сплющена в передньо-задньому напрямку в нижньому кінці тіла плечова кістка (рис. 135–137) розширюється в дистальному епіфізі, нижній відділ якого має назву ──────── Сторінка 117 ──────── Кістки кінцівок Humerus Humerus Fossa coronoidea Crista supraepi­ condylaris lateralis Crista supraepicondylaris medialis Olecranon Fossa radialis Processus supracondylaris Epicondylus Epicondylus lateralis Epicondylus medialis Capitulum humeri Trochlea humeri Fovea articularis Processus coronoideus Circumferentia articularis Fovea articularis articularis Circumferentia Sulcus n. ulnaris Incisura radialis Tuberositas ulnae Collum radii Collum radii Tuberositas radii Ulna Radius Ulna Radius А Б Humerus Circumferentia articularis Fossa coronoidea Capitulum humeri Crista supraepicondylaris medialis Caput radii Collum radii medialis Tuberositas radii Ulna Radius Condylus humeri Trochlea humeri Tuberositas ulnae Processus coronoideus Olecranon Epicondylus lateralis В Рис. 136. Нижній кінець плечової кістки та верхні кінці променевої і ліктьової кісток, правих: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — медіальна поверхня. Передпліччя в положенні супінації ──────── Сторінка 118 ──────── Учення про кістки — Остеологія Margo lateralis Margo medialis Caput humeri Tuberculum majus Processus supracondylaris Humerus Fossa olecrani Tuberculum minus Epicondylus medialis Epicondylus lateralis Olecranon Corpus humeri Capitulum humeri Trochlea humeri Circumferentia articularis Processus coronoideus Caput radii Articulatio radioulnaris proximalis Tuberositas radii Collum radii Radius Ulna Epicondylus Epicondylus medialis lateralis Capitulum humeri Trochlea humeri Рис. 137. Нижній кінець плечової кістки і верхні кінці ліктьової і променевої кісток, праві. Рис. 138. Плечова кістка, humerus, новонародженого, права. Рентгенограма. Передня проєкція Вигляд спереду виросток плечової кістки, condylus humeri. Виросток складається з головочки плечової кістки, capitulum humeri, що з'єднується з головкою променевої кістки, і блока плечової кістки, trochlea humeri, який зчленовується з блокоподібною вирізкою ліктьової кістки в ліктьовому суглобі. На передній поверхні дистального епіфіза над блоком розташована вінцева ямка, fossa coronoidea, a над головочкою — променева ямка, fossa radialis, на задній поверхні — ямка ліктьового відростка, fossa olecrani. Вище виростка з боків плечової кістки містяться латеральний і медіальний надвиростки, epicondyli lateralis et medialis, від яких починаються м'язи передпліччя. Від кожного надвиростка вздовж дистального відділу тіла кістки піднімаються відповідно медіальний і латеральний надвиросткові гребені, cristae supraepicondylares (supracondylares) medialis et lateralis. Медіальний надвиросток розвинений сильніше. На його задній поверхні є борозна ліктьового нерва, sulcus nervi ulnaris, а на передній — виступ, надвиростковий відросток, processus supracondylaris. Надвиростки і борозну ліктьового нерва добре видно на дотик під шкірою, тож вони можуть слугувати кістковими орієнтирами. Плечова кістка (рис. 138) починає осифікуватися із середини 8‑го тижня внутрішньоутробного життя з восьми первинних центрів, розташованих у її тілі, головці, великому і малому горбках, головочці, медіальній частині блока, медіальному і латеральному надвиростках. Центр, що міститься в тілі, поширюється перихондрально в проксимальному і дистальному напрямках. Під час народження або дещо пізніше починається ендохондральна осифікація проксимальної частини плечової кістки, в 1—2 роки — великого горбка і близько 5 років — малого. У 6 років головка кістки і горбки з'єднуються й утворюють єдиний проксимальний епіфіз, до якого прилягає епіфізарний хрящ неправильної форми, що костеніє в 10—12 років. Осифікація дистального кінця кістки починається ендохондрально в 12 місяців у головочці, потім поширюється на медіальну частину блока і повністю завершується в 9—10 років. Медіальний надвиросток починає осифікуватися в 4—6 років, латеральний — близько 12 років. Усі ці ділянки зливаються до 14—16 років, лише медіальний надвиросток утворює епіфізарний хрящ, який повністю заміщується кістковою тканиною до 20 років, і плечова кістка стає єдиним цілим. Кістки передпліччя До кісток передпліччя (див. рис. 126) належать ліктьова і променева кістки. Коли рука опущена й перебуває в супінації (поворот передпліччя і кисті долонею вперед), ліктьова кістка розташована в медіальному відділі передпліччя, променева — в латеральному. Ліктьова кістка Ліктьова кістка, ulna (рис. 139), довга. У ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло і два кінці — верхній і нижній. Тіло ліктьової кістки, corpus ulnae, тригранної форми, має передній (долонний), задній (дорсальний) і між- ──────── Сторінка 119 ──────── Кістки кінцівок Olecranon Incisura trochlearis Olecranon Incisura trochlearis Processus coronoideus Incisura radialis Processus coronoideus Tuberositas ulnae Incisura radialis Tuberositas ulnae Crista m. supinatoris Margo posterior Foramen nutricium Margo interosseus Margo anterior Facies medialis Margo interosseus Corpus ulnae Corpus ulnae Facies anterior Facies posterior Circumferentia articularis Caput ulnae Circumferentia articularis Caput ulnae Processus styloideus ulnae Processus styloideus ulnae А Б В Рис. 139. Ліктьова кістка, ulna, права: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — латеральна поверхня кістковий (зовнішній) краї, між якими розташовані передня (долонна), задня (дорсальна) і медіальна поверхні. Передній край, margo anterior, заокруглений; задній край, margo posterior, спрямований назад, а міжкістковий край, margo interosseus, загострений і звернений до променевої кістки. Передня поверхня, facies anterior, дещо ввігнута. На ній міститься живильний отвір, що веде в спрямований проксимально живильний канал. У верхньому відділі передньої поверхні, на межі між тілом і верхнім кінцем кістки, розташована горбистість ліктьової кістки, tuberositas ulnae, яка є місцем прикріплення плечового м'яза. Задня поверхня, facies posterior, звернена назад, а медіальна поверхня, facies medialis, — до внутрішнього краю передпліччя. Верхній кінець (рис. 140; див. рис. 136, 137) потовщений, угорі переходить у ліктьовий відросток, olecranon, передню поверхню якого займає блокова вирізка, incisura trochlearis, обмежена знизу вінцевим відростком, processus coronoideus. На зовнішній поверхні останнього міститься променева вирізка, incisura ra­dialis, — місце зчленування ліктьової кістки із суглобовою ──────── Сторінка 120 ──────── Учення про кістки — Остеологія Olecranon Fovea articularis Incisura trochlearis Circumferentia articularis Processus coronoideus Collum radii Tuberositas ulnae Tuberositas radii Рис. 140. Верхні кінці ліктьової та променевої кісток, правих. Вигляд спереду і згори. Передпліччя в положенні супінації Olecranon Facies anterior Circumferentia articularis Processus coronoideus Processus styloideus radii Incisura ulnaris Corpus ulnae Facies articularis carpalis Caput ulnae Processus styloideus ulnae Tuberculum dorsale Caput ulnae Facies posterior Рис. 141. Нижні кінці ліктьової та променевої кісток, правих. Вигляд знизу. Передпліччя в положенні супінації Processus styloideus ulnae Рис. 142. Ліктьова кістка, ulna, новонародженого, права. Медіальна поверхня обводом головки променевої кістки. Позаду променевої вирізки починається гребінь м'яза-супінатора, crista musculi supinatoris, який, спрямовуючись униз, сягає верхнього відділу тіла кістки. Нижній кінець ліктьової кістки (рис. 141) має округлу головку ліктьової кістки, caput ulnae. Її поверхня, звернена до зап'ястка, гладенька й угнута, а на периферії розташована суглобова поверхня — суглобовий обвід, circumferentia articularis, ліктьової кістки, який з'єднується з променевою кісткою. Задня поверхня головки переходить у шилоподібний відросток ліктьової кістки, processus styloideus ulnae; його добре видно під час промацування через шкіру. Ліктьова кістка (рис. 142) окостеніває з чотирьох первинних центрів — одного в тілі, одного в дистальному кінці та двох у ліктьовому відростку. Окостеніння тіла починається приблизно на 8-му тижні внутрішньоутробного життя. У 5—6 років у дистальному кінці з'являється вторинний центр окостеніння, який поширюється на шилоподібний відросток. Дистальна частина ліктьового відростка окостеніває з центру, розташованого в тілі, решта — з двох центрів, один з яких міститься в проксимальній частині блокової вирізки, другий — у дистальній; окостеніння завершується до 9—11 років. Проксимальна частина ліктьової кістки повністю окостеніває в 14—16 років, дистальна — у 17—18 років, причому в жінок дещо раніше, ніж у чоловіків. ──────── Сторінка 121 ──────── Кістки кінцівок Передня поверхня, facies anterior, дещо ввігнута. На ній є живильний отвір, яким починається живильний канал, спрямований проксимально. Задня поверхня, facies posterior, гладка, відмежована від латеральної поверхні, facies lateralis, заднім краєм. У середній третині тіла на латеральній поверхні розміщена невелика горбистість пронатора, tuberosi‑ tas pronatoria. Верхній кінець кістки (див. рис. 136, 137, 140) на межі з тілом має добре розвинену горбистість променевої кістки, tuberositas radii, спрямовану в медіальний бік. Вище від горбистості є рівномірно звужена ділянка — шийка променевої кістки, collum radii, яка переходить у циліндричної форми головку променевої кістки, caput radii. Верхня по- Променева кістка Променева кістка, radius (рис. 143), довга, розміщена назовні й трохи допереду від ліктьової кістки. У ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло і два кінці — верхній і нижній. Тіло променевої кістки, corpus radii, тригранної форми. Воно має три краї: передній, задній і міжкістковий (медіальний) — і три поверхні: передню, задню і латеральну. Передній край, margo anterior, і задній край, margo posterior, заокруглені. Внутрішній, або медіальний, край кістки загострений, спрямований у бік ліктьової кістки і називається міжкістковим краєм, margo interosseus. Сircumferentia articularis Caput radii Circumferentia articularis Caput radii Circumferentia articularis Caput radii Collum radii Collum radii Collum radii Tuberositas radii Tuberositas radii Tuberositas radii Corpus radii Corpus radii Foramen nutricium Margo interosseus Facies lateralis Margo interosseus Margo anterior Margo posterior Facies anterior Facies posterior Facies posterior Tuberositas pronatoria Corpus radii Facies anterior Sulci tendinum mm. extensorum Incisura ulnaris Crista suprastyloidea Processus styloideus radii Processus styloideus radii Tuberculum dorsale А Б В Processus styloideus radii Рис. 143. Променева кістка, radius, права: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — медіальна поверхня. Променева кістка в положенні супінації ──────── Сторінка 122 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Caput radii Tuberositas radii верхня головки вгнута, на ній розташована суглобова ямка, fovea articularis. На бічній стороні головки є суглобова поверхня, що з'єднується з променевою вирізкою ліктьової кістки і називається суглобовим обводом, circumferentia articularis, променевої кістки (частково промацується крізь шкіру). Нижній кінець кістки (див. рис. 141) потовщений і розширений у фронтальній площині. Від нього відходить шилоподібний відросток променевої кістки, processus styloideus radii, який добре промацується крізь шкіру. Вище від нього в проксимальному напрямку пролягає слабко виражений заокруглений надшилоподібний гребінь, crista suprastyloi‑ dea. На внутрішній поверхні нижнього кінця променевої кістки є ліктьова вирізка, incisura ulnaris, що має суглобову поверхню для з'єднання із суглобовим півобводом головки ліктьової кістки. На задній поверхні дистального епіфіза, ближче до шилоподібного відростка, міститься дорсальний горбок, tuberculum dorsale (див. рис. 143 Б). Він розташований між борознами сухожил‑ Caput Tuberositas Collum radii Corpus radii Corpus Processus styloideus radii Рис. 144. Променева кістка, radius, новонародженого, права. Вигляд спереду Sulcus carpi Os scaphoideum Os lunatum Os triquetrum Os trapezium Os pisiforme Os trapezoideum Os hamatum Basis Hamulus ossis hamati Os capitatum Corpus Os metacarpi I Os metacarpi II Caput Spatia interossea metacarpi Basis Ossa sesamoidea Basis Corpus Phalanx proximalis Phalanx proximalis Phalanx distalis Phalanx media Phalanx distalis Phalanx distalis Рис. 145. Кістки кисті, правої. Долонна поверхня ──────── Сторінка 123 ──────── Кістки кінцівок зливається з тілом у 14—17 років, дистальний — у 17—19 років, у жінок дещо раніше. Іноді визначається ще один центр скостеніння в горбистості променевої кістки, який зливається з основною кісткою в 14—15 років. лків розгиначів, sulci tendinum musculorum extensorum (ними проходять сухожилки довгого розгинача великого пальця кисті та короткого променевого розгинача зап'ястка). Передня поверхня дистального епіфіза гладка, нижня ввігнута в поперечному та передньо-задньому напрямках, з'єднується з кістками зап'ястка й називається зап'ястковою суглобовою поверхнею, facies articularis carpalis. На ній є невеликий гребінець, що йде в передньо-задньому напрямку й поділяє її на дві частини відповідно до двох кісток зап'ястка, які з'єднуються з променевою кісткою в променево-зап'ястковому суглобі. Скостеніння променевої кістки (рис. 144) відбувається з трьох первинних центрів, що з'являються наприкінці 8-го тижня внутрішньоутробного життя: одного перихондрального в середній частині тіла та двох ендохондральних у проксимальному й дистальному кінцях. Скостеніння починається в дистальному епіфізі й поширюється в проксимальному напрямку впродовж 1 року після народження. Скостеніння проксимального епіфіза починається у 4—5 років. Проксимальний епіфіз Кістки кисті Кістки кисті, ossa manus (рис. 145–148; див. рис. 126), поділяють на кістки зап'ястка, п'ясткові кістки та кістки пальців (фаланги). Кістки зап'ястка Кістки зап'ястка, ossa carpi (рис. 149; див. рис. 145—148), короткі, розташовані у два ряди. Перший, або проксимальний, ряд прилягає до дистального відділу кісток передпліччя, утворюючи еліптичну, опуклу, переважно в поперечному напрямку, у бік передпліччя суглобову поверхню; другий, або дистальний, обернений до п'ястка й порівняно рівний. Os lunatum Os triquetrum Os pisiforme Os scaphoideum Os centrale Os trapezoideum Os capitatum Os trapezium Os hamatum Processus styloideus Os metacarpi V Os metacarpi I Spatia interossea metacarpi Phalanx proximalis Basis Phalanx proximalis Corpus Phalanx distalis Caput Phalanx media Phalanx distalis Рис. 146. Кістки кисті, правої. Тильна поверхня ──────── Сторінка 124 ──────── Учення про кістки — Остеологія Ulna Processus styloideus ulnae Os scaphoideum Os lunatum Radius Tuberculum dorsale Sulci tendinum mm. extensorum Processus styloideus radii Os trapezium Os trapezoideum Os metacarpi II Os capitatum Basis Basis Os metacarpi I Corpus Corpus Caput Caput Phalanx proximalis Phalanx distalis Basis Phalanx proximalis Corpus Caput Phalanx media Phalanx distalis Tuberositas phalangis distalis Рис. 147. Кістки кисті, правої. Латеральна поверхня. Кисть у положенні супінації. Великий палець кисті, pollex, на початку протиставлення До кісток першого ряду, якщо рахувати від променевого краю кисті до ліктьового, належать човноподібна, півмісяцева, тригранна й горохоподібна кістки. Другий ряд утворюють відповідно кістка-трапеція, трапецієподібна, головчаста й гачкоподібна кістки. Зрідка трапляється непостійна центральна кістка, os centrale (див. рис. 146), що лежить між човноподібною кісткою, кісткою-трапецією та головчастою кісткою. Передня, долонна, поверхня ввігнута й має жолобоподібне заглиблення, у якому лежать сухожилки згиначів пальців, — борозну зап'ястка, sulcus car­pi (див. рис. 145). Обидва краї борозни — ліктьовий і променевий — дещо підняті. Ліктьовий край утворений горохоподібною кісткою та гачком гачкоподібної кістки, а променевий — горбками човноподібної кістки й кістки-трапеції. Задня, тильна, поверхня зап'ястка опукла. Деякі кістки зап'ястка добре промацуються крізь шкіру: човноподібна — дещо донизу й назад від шилоподібного відростка променевої кістки; півмісяцева — поруч із попередньою на тильному боці кисті; горохоподібна — під час часткового згинання кисті в променево-зап'ястковому суглобі; головчаста — на тильному боці кисті, чіткіше під час її згинання в променево-зап'ястковому суглобі. На момент народження кістки зап'ястка (рис. 150, 151) складаються з хряща. Осифікація починається наприкінці 2-го місяця після народження; у деяких людей окостеніння відбувається дещо раніше, і кісткову тканину можна виявити в головчастій та гачкоподібній кістках. У кожній із кісток зап'ястка виникає один центр осифікації; головчаста кістка осифікується першою у 2 місяці, горохоподібна — останньою у 9—12 років, у жінок трохи раніше; гачкоподібна — у 3 місяці, тригранна — у 3 роки, півмісяцева, човноподібна, трапецієподібна кістки й кістка-трапеція — у 4—5 років. ──────── Сторінка 125 ──────── Кістки кінцівок Radius Os scaphoideum Os pisiforme Os capitatum Tuberculum ossis scaphoidei Os hamatum Os trapezium Basis ossis metacarpi I Ossa metacarpi II—V Os metacarpi I Phalanx proximalis pollicis Articulatio metacarpophalangea Phalanx media Phalanx proximalis Articulatio interphalangea Phalanx distalis pollicis А Os capitatum Os scaphoideum Processus styloideus radii Incisura ulnaris Articulatio radioulnaris distalis Os trapezoideum Processus styloideus ulnae Os trapezium Os lunatum Basis ossis metacarpi Os pisiforme Caput ossis metacarpi I Os triquetrum Os hamatum Ossa metacarpi II—V Articulatio metacarpophalangea Basis phalangis proximalis Articulatio interphalangea proximalis Caput ossis metacarpi Articulatio interphalangea distalis Tuberositas phalangis distalis Phalanx distalis Caput phalangis proximalis Б Рис. 148. Кістки кисті, правої. Рентгенограми: А — бічна проєкція; Б — передня проєкція. Кисть у положенні супінації. Великий палець, pollex, на початку протиставлення ──────── Сторінка 126 ──────── Учення про кістки — Остеологія Ulna Radius Ulna Os lunatum Os scaphoideum Os triquetrum Tuberculum ossis scaphoidei Os pisiforme Os capitatum Os hamatum Tuberculum ossis trapezii Hamulus ossis hamati Os trapezium Os trapezoideum Os metacarpi I А Ossa metacarpi Radius Os scaphoideum Os lunatum Os pisiforme Os capitatum Os triquetrum Os trapezoideum Os hamatum Os trapezium Os metacarpi I Ossa metacarpi Б Рис. 149. Кістки зап'ястка, праві: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня ──────── Сторінка 127 ──────── Кістки кінцівок Phalanx distalis pollicis Radius Processus styloideus radii Os capitatum Os scaphoideum Os trapezium Os capitatum Os lunatum Os metacarpi I Phalanx proximalis Ulna Os triquetrum Processus styloideus ulnae Phalanx Os triquetrum Os hamatum distalis Os hamatum Ossa metacarpi Epiphysis proximalis ossis metacarpi I Phalanx proximalis Os metacarpi V Phalanx media Phalanx distalis Epiphysis distalis ossis metacarpi V Os metacarpi I Рис. 150. Кістки кисті новонародженого, правої. Phalanx proximalis ossis digiti IV Долонна поверхня Phalanx media ossis digiti IV Phalanx distalis ossis digiti IV Рис. 151. Кістки кисті дитини 1 року 7 місяців, правої. Рентгенограма. Передня проєкція. Кисть у положенні супінації. Великий палець, pollex, на початку протиставлення Човноподібна кістка Човноподібна кістка, os scaphoideum (рис. 152), займає найбільш латеральне («променеве») положення в першому ряду кісток зап'ястка. Її долонна поверхня ввігнута й у зовнішньонижньому відділі переходить у горбок човноподібної кістки, tuberculum ossis scaphoidei. Тильна поверхня має вигляд вузької смужки, що в проксимальному напрямку переходить в опуклу суглобову поверхню, яка з'єднується із зап'ястковою суглобовою поверхнею дистального епіфіза променевої кістки. Нижньомедіальний відділ кістки має ввігнуту суглобову поверхню, що з'єднується з головчастою кісткою. Вище від неї, з медіального боку кістки, розташована суглобова поверхня, що з'єднується з півмісяцевою кісткою. Нижньолатеральна поверхня човноподібної кістки з'єднується з кісткою-трапецією та трапецієподібною кісткою. Півмісяцева кістка Півмісяцева кістка, os lunatum (рис. 153), розташована медіальніше від човноподібної. Її верхня поверхня опукла, з'єднується із зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки. Дистальна поверхня ввігнута, на ній є суглобові поверхні: у латеральному відділі — для з'єднання з головчастою кісткою, а в медіальному — з гачкуватою. На латеральному боці півмісяцевої кістки розташована суглобова поверхня, що з'єднується з човноподібною кісткою. Медіальна поверхня півмісяцевої кістки з'єднується з тригранною кісткою. Тригранна кістка Тригранна кістка, os triquetrum (рис. 154), займає найбільш медіальне («ліктьове») положення в першому ряду кісток зап'ястка. Її верхня поверхня опукла, має суглобову поверхню, що з'єднується з дистальним відділом передпліччя. Латеральна частина кістки має плоску суглобову поверхню, що з'єднується з півмісяцевою кісткою; нижня поверхня злегка ввігнута, з'єднується з гачкуватою кісткою, а долонна — з горохоподібною. Горохоподібна кістка Горохоподібна кістка, os pisiforme (рис. 155), має яйцеподібну форму. Належить до сесамоподібних кісток і залягає в товщі сухожилка ліктьового згинача зап'ястка. На тильному, задньому, її боці є невелика плоска суглобова поверхня, що з'єднується з тригранною кісткою. Кістка-трапеція Кістка-трапеція, os trapezium (рис. 156), розташована дистальніше від човноподібної кістки й займає найбільш латеральне («променеве») положення в другому ряду кісток зап'ястка. ──────── Сторінка 128 ──────── Учення про кістки — Остеологія Tuberculum ossis scaphoidei А Б Рис. 152. Човноподібна кістка, os scaphoideum, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня А Б В Суглобова поверхня, що з'єднується з головчастою кісткою Рис. 153. Півмісяцева кістка, os lunatum, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня; В — дистальна поверхня Слід прилягання n. ulnaris А Б А Б Рис. 154. Тригранна кістка, os triquetrum, права: Рис. 155. Горохоподібна кістка, os pisiforme, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня Tuberculum ossis trapezii А Б А Б Рис. 156. Кістка-трапеція, os trapezium, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня Рис. 157. Трапецієподібна кістка, os trapezoideum, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня ──────── Сторінка 129 ──────── Кістки кінцівок Верхня її поверхня має суглобову площадку, що з'єднується з човноподібною кісткою, а нижня має сідлоподібну суглобову поверхню, яка зчленовується з основою I п'ясткової кістки. На медіальній частині кістки-трапеції розташовані дві увігнуті суглобові поверхні: більша верхня і менша нижня. Перша слугує для зчленування з трапецієподібною кісткою, друга — з основою II п'ясткової кістки. У латеральному відділі передньої (долонної) поверхні кістки-трапеції є невеликий виступ — горбок кістки-трапеції, tuberculum ossis trapezii. Досередини від нього міститься борозна — слід прилягання променевого згинача зап'ястка. Трапецієподібна кістка Трапецієподібна кістка, os trapezoideum (рис. 157), розташовується поряд із кісткою-трапецією. Її нижня сідлоподібна суглобова поверхня зчленовується з II п'ястковою кісткою, верхня, увігнута, — з човноподібною, латеральна, дещо опукла, — з кісткою-трапецією і медіальна, увігнута, — з головчастою кісткою. Гачкувата кістка Гачкувата кістка, os hamatum (рис. 159), розташовується поряд із головчастою, замикаючи з медіального, ліктьового, боку другий ряд кісток зап'ястка. На передній, долонній, її поверхні міститься добре розвинений відросток, дещо вигнутий у латеральний, променевий, бік, — гачок гачкуватої кістки, hamulus ossis hamati. Верхня поверхня зчленовується з півмісяцевою кісткою, латеральна — з головчастою, медіальна, трохи опукла, — з тригранною. На дистальній поверхні є дві суглобові площадки, що з'єднуються з IV і V п'ястковими кістками. П'ясткові кістки Головчаста кістка Головчаста кістка, os capitatum (рис. 158), — найбільша з кісток зап'ястка, у проксимальному відділі має ку- А Б лясту головку. Решта кістки дещо потовщена. Медіальна поверхня зчленовується з гачкуватою кісткою, латеральна, трохи опукла, — з трапецієподібною. Нижня поверхня за допомогою плоскої суглобової площадки з'єднується з основою III п'ясткової кістки; її бічні ділянки мають невеликі суглобові поверхні, що зчленовуються з основами II і IV п'ясткових кісток. А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня А Б В П'ясткові кістки, ossa metacarpi (metacarpalia) (I—V) (рис. 160; див. рис. 145–148), представлені п'ятьма невеликими довгими кістками, лік яких ведуть від зовнішнього, променевого, краю кисті до внутрішнього, ліктьового. У кожній п'ястковій кістці розрізняють тіло, основу і головку. Тіло п'ясткової кістки, corpus ossis metacarpi, увігнуте в тильний бік, має три поверхні: задню (тильну) і дві бічні — латеральну (променеву) і медіальну (ліктьову). Латеральна і медіальна поверхні розділені невеликим гребенем; там міститься живильний отвір, що веде в живильний канал, який у II—V п'ясткових кісток спрямований проксимально, а в I п'ясткової кістки — дистально. Верхній кінець — основа п'ясткової кістки, basis ossis metacarpi (див. рис. 145, 147, 160), потовщений. Зверху, з бо- ку зап'ястка, на ньому розташовані суглобові поверхні, що зчленовуються з кістками другого ряду кісток зап'ястка, а з боків — ті, що з'єднують дві суміжні кістки. Суглобові поверхні I і V п'ясткових кісток сідлоподібної форми. У задньолатеральній частині основи III п'ясткової кістки є шилоподібний відросток, processus styloideus. Рис. 158. Головчаста кістка, os capitatum, права: Hamulus ossis hamati Hamulus ossis hamati Hamulus ossis hamati Рис. 159. Гачкувата кістка, os hamatum, права: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня; В — дистальна поверхня ──────── Сторінка 130 ──────── Учення про кістки — Остеологія Processus styloideus Basis Corpus Foramen nutricium Caput А Б В Рис. 160. П'ясткова кістка III, os metacarpi III, права: A — долонна поверхня; Б — тильна поверхня; В — ліктьова поверхня Нижній кінець — головка п'ясткової кістки, caput ossis metacarpi, — кулястий. Бічні поверхні головки шорсткі. Тіло й головку кожної п'ясткової кістки добре промацують крізь шкіру з тильного боку кисті. Проміжки між п'ястковими кістками мають назву міжкісткові проміжки п'ястка, spatia interossea metacarpi (див. рис. 145, 146). П'ясткові кістки (див. рис. 150, 151) починають окостенівати приблизно на 9‑му тижні внутрішньоутробного періоду, коли в тілі кожної з них виникає перший, перихондральний, центр окостеніння. Другий, ендохондральний, центр з'являється в основі I п'ясткової кістки та в головках решти п'ясткових кісток у 2—2,5 року. Центри зливаються, утворюючи єдину кістку; окостеніння завершується в 14—15 років у жінок і у 18—19 років у чоловіків. Іноді шилоподібний відросток III п'ясткової кістки має власний додатковий центр окостеніння. Кістки пальців У людини на кожній руці розрізняють 14 кісток пальців (фаланг), ossa digitorum (phalanges) (рис. 161; див. рис. 145–148), що є невеликими довгими кістками. Серед фаланг виокремлюють проксимальну, phalanx proximalis;, середню, phalanx media, і дистальну, phalanx distalis. Великий палець має дві фаланги (проксимальну й дистальну), решта — по три. Кожна фаланга має основу (проксимальний епіфіз), тіло й головку (дистальний епіфіз). Тильна поверхня тіла фаланги опукла в передньо-задньому напрямку. Основа фаланги, basis phalangis, потовщена, на ній розташована суглобова поверхня, що контактує з проксимально розміщеною кісткою. Дистальний кінець проксимальної та середньої фаланг — головка фаланги, caput phalangis, — має опуклість — блок фаланги, trochlea phalangis, що забезпечує високий ступінь конгруентності із суглобовою поверхнею основи середньої та дистальної фаланг (у великому пальці — лише дистальної). На долонній поверхні дистального кінця дистальної фаланги визначається невелика горбистість дистальної фаланги, tuberositas phalangis distalis, до якої прикріплюється підшкірний волокнистий пучок, спрямований до кінця пальця. Тіло фаланги, corpus phalangis, з переднього (долонного) боку сплощене. Його поверхню з боків обмежують невеликі гребені. На ній розташований живильний отвір, що веде в дистально спрямований живильний канал. У ділянці п'ястково-фалангових з'єднань I, II і V пальців та міжфалангового з'єднання I пальця з долонного боку в товщі сухожилків м'язів трапляються сесамоподібні кістки. Фаланги окостенівають (див. рис. 150, 151) із двох первинних центрів, розташованих у тілі та основі кожної кістки. Розвиток кісткової тканини в дистальних фалангах починається на 8—9‑му тижні внутрішньоутробного періоду, у проксимальних — на 10‑му, у середніх — на 11—12‑му. Вторинні епіфізарні центри окостеніння в проксимальних фалангах з'являються на 2‑му році життя, у середніх і дистальних — на початку 3‑го року. Повне окостеніння фаланг спостерігається в 15—18 років, у жінок дещо раніше. Оскільки окостеніння I п'ясткової кістки відбувається так само, як і фаланг, низка дослідників уважає, що великий палець має три фаланги й не має п'ясткової кістки. Іноді між головкою і тілом I п'ясткової кістки визначається епіфізарна лінія, тобто ця кістка має два епіфізи: дистальний і проксимальний. Інші автори розглядають дистальну фалангу великого пальця як результат злиття дистальної та середньої фаланг, що в окремих випадках спостерігається в мізинці. ──────── Сторінка 131 ──────── Кістки кінцівок Basis Phalanx proximalis Corpus Trochlea phalangis Caput Foramina nutricia Basis Phalanx media Corpus Caput Phalanx distalis Basis Corpus Tuberositas phalangis distalis А Б В Рис. 161. Фаланги III пальця кисті, праві: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня; В — ліктьова поверхня Кістки нижньої кінцівки Кістки нижньої кінцівки, ossa membri inferioris (рис. 162), поділяють на кістки, що утворюють тазовий пояс, cingulum pelvicum, або пояс нижньої кінцівки, cingulum membri inferioris (рис. 163), до яких належать крижова кістка (див. «Хребтовий стовп») і тазова кістка, що складається з клубової, сідничної та лобкової кісток, і кістки, що становлять вільну частину нижньої кінцівки, pars libera membri inferioris, яку в ділянці стегна представлено стегновою кісткою, у ділянці гомілки — великогомілковою та малогомілковою кістками, а в ділянці стопи — кістками заплесна, плесновими кістками та кістками пальців. Загальні відомості про розвиток кісток тазового пояса та вільної частини нижньої кінцівки Зачатки нижніх кінцівок з'являються на передньолатеральній поверхні ембріона на початку 5‑го тижня внутрішньоутробного періоду. Формування кісток починається з конденсації мезенхіми. Наприкінці 5‑го — на початку 6‑го тижня вони мають мезенхімний прототип, а наприкінці 8‑го мезенхіму заміщує хрящова тканина, у якій у певній послідовності з'являються первинні центри скостеніння. Наприкінці 12‑го — на початку 13‑го тижня всі кістки нижніх кінцівок мають такі центри. Тазовий пояс Тазова кістка Тазова кістка, os сохае (рис. 164–166; див. рис. 162, 163), парна, велика, дещо звужена в передньозадньому напрямку. У дітей вона складається з трьох окремих кісток — клубової, сідничної та лобкової, які в дорослих зростаються в єдину кістку. Тіла цих кісток, зливаючись, утворюють на латеральній поверхні тазової кістки кульшову западину, acetabulum, яка зчленовується в кульшовому суглобі з головкою стегнової кістки. Площина западини орієнтована допереду й донизу. Кільцеподібний край кульшової западини, limbus (margo) acetabuli, у нижній частині переривається вирізкою кульшової западини, incisura acetabuli. Досередини від цього краю внутрішня поверхня западини має гладку суглобову півмісяцеву поверхню, facies lunata, що облямовує заглибину на дні западини — ямку кульшової западини, fossa acetabuli, не вкриту суглобовим хрящем. Донизу від кульшової западини розташований затульний отвір, foramen obturatum. До його країв прикріплюються м'язи та затульна перетинка, залишаючи вільним затульний канал, крізь який проходять однойменні нерв і судини. Знизу отвір обмежений сіднично-лобковою гілкою, ramus ischiopubicus (див. рис. 165 А, 166), тазової кістки, що утворюється під час ──────── Сторінка 132 ──────── Учення про кістки — Остеологія Os coxae Os coxae Os sacrum Os sacrum Femur Femur Patella Condylus lateralis Patella Tuberositas tibiae Tuberositas tibiae Condylus medialis Tibia Tibia Fibula Fibula Ossa tarsi Calcaneus Ossa metatarsi Ossa digitorum А Б В Calcaneus Ossa tarsi Ossa metatarsi Ossa digitorum Рис. 162. Кістки нижньої кінцівки, правої: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — латеральна поверхня Ossa pedis ──────── Сторінка 133 ──────── Кістки кінцівок Sternum Processus xiphoideus ТXII Costa XII Crista iliaca Processus costiformis Promontorium ossis sacri LV Os sacrum Os ilium Linea arcuata Cavitas pelvis Os pubis Spina iliaca anterior superior Os coxae Os coccygis Trochanter major Os ischii Caput femoris Femur Tuber ischiadicum Pecten ossis pubis Spina ischiadica Symphysis pubica Foramen obturatum Facies symphysialis Рис. 163. Тазовий пояс, cingulum pelvicum. Вигляд спереду з'єднанні нижньої гілки лобкової кістки з гілкою сідничної кістки. Уздовж заднього краю тазової кістки визначається велика сіднична вирізка, incisura ischiadica major, більшу частину якої утворює клубова кістка, а меншу — сіднична. Обидві тазові кістки спереду з'єднуються за допомогою лобкового симфізу (див. рис. 153), а ззаду — з крижовою кісткою парним крижово‑клубовим суглобом, утворюючи міцне кісткове кільце — таз. Тазова кістка (рис. 167) окостеніває з трьох первинних центрів, які виникають у кістках, що її складають. Клубовий центр окостеніння з'являється на 9‑му тижні внутрішньоутробного періоду над великою сідничною вирізкою, сідничний — на 4‑му місяці в тілі сідничної кістки, а лобковий — на 5‑му місяці в тілі лобкової. Наприкінці 9‑го місяця внутрішньоутробного розвитку або на момент народження клубовий гребінь і кульшова западина залишаються хрящовими. Окостеніння відбувається поступово в напрямку кульшової западини, і до 17—18 років в оссифікованій кістці визначаються кілька епіфізарних пластинок: у ділянці кульшової западини між частинами клубової, сідничної та лобкової кісток, що її утворюють, і в ділянці нижньої передньої клубової ості, сідничного горба та передньої частини клубового гребеня. ──────── Сторінка 134 ──────── Учення про кістки — Остеологія Os ilium Ramus superior ossis pubis Os ischii Os pubis Ramus ossis ischii Ramus inferior ossis pubis А Б Рис. 164. Топографія кісток, що утворюють тазову кістку, os сохае, праву: А — внутрішня поверхня; Б — зовнішня поверхня. Клубову кістку виділено жовтим кольором, сідничну — коричневим, лобкову — зеленим. Вертикальними лініями позначено вісь тяжіння Linea glutea anterior Labium externum Ala ossis ilii Linea intermedia Linea glutea posterior Labium internum Tuberculum iliacum Facies glutea Spina iliaca anterior superior Spina iliaca posterior superior Linea glutea inferior Spina iliaca anterior inferior Spina iliaca posterior inferior Corpus ossis ilii Incisura ischiadica major Sulcus supraacetabularis Facies lunata Fossa acetabuli Limbus acetabuli Acetabulum Spina ischiadica Corpus ossis pubis Incisura ischiadica minor Incisura acetabuli Corpus ossis ischii Ramus superior ossis pubis Tuberculum pubicum Tuber ischiadicum Tuberculum obturatorium posterius Ramus inferior ossis pubis Foramen obturatum А Ramus ossis ischii Рис. 165. Тазова кістка, os сохае, права: А — зовнішня поверхня; Б — внутрішня поверхня Ramus ischiopubicus ──────── Сторінка 135 ──────── Кістки кінцівок Гілка сідничної кістки зростається з нижньою гілкою лобкової кістки у 9 років і таким чином замикає затульний отвір. У цей період починається ріст вторинних центрів у ділянці кульшової западини: передня стінка з'єднується з тілом лобкової кістки, верхня — з тілом клубової, а задньонижня — з тілом сідничної. Вторинні центри повністю окостенівають до 24—25 років, і тазову кістку розглядають як єдину структуру. ня губа, labium externum; внутрішня губа, labium internum, і проміжна лінія, linea intermedia. На зовнішній губі виділяється невеликий клубовий горбок, tuberculum iliacum. Загалом верхній периферичний край крила називають клубовим гребенем, crista iliaca. Він S‑образно вигнутий і закінчується спереду на 5—7 см нижче від клубового горбка виступом, що добре промацується крізь шкіру, — верхньою передньою клубовою остю, spina iliaca anterior superior, ззаду — верхньою задньою клубовою остю, spina iliaca posterior superior. Передній край крила нижче від верхньої передньої клубової ості має вирізку півмісяцевої форми, яка внизу обмежена нижньою передньою клубовою остю, spina iliaca anterior inferior. Нижче від неї край кістки загинається допереду й доходить до клубово‑лобкового підвищення, eminentia iliopubica, що є місцем зрощення тіл клубової та лобкової кісток. На задньому краї крила нижче від верхньої задньої клубової ості виступає нижня задня клубова ость, spina iliaca posterior inferior, нижче від якої починається велика сіднична вирізка. Зовнішня — сіднична поверхня, facies glutea, крила клубової кістки є місцем початку сідничних Клубова кістка Клубова кістка, os ilium (ilium) (див. рис. 164–166), — найбільша з кісток, що утворюють тазову кістку. Нижня її частина, яку називають тілом клубової кістки, corpus ossis ilii, потовщена й становить верхній відділ кульшової западини, над якою пролягає надкульшова борозна, sulcus supraacetabularis. Внутрішньою поверхнею тіла проходить дугоподібна лінія, linea arcuata, вище від неї розташоване крило клубової кістки, ala ossis ilii. Нижній, прилеглий до тіла, відділ крила звужений, верхній — широкий і сплощений. Край крила дещо потовщений і є місцем прикріплення м'язів, тому на ньому залишаються три шорсткі лінії: зовніш‑ Fossa iliaca Tuberositas iliaca Crista iliaca Facies sacropelvica Ala ossis ilii Spina iliaca anterior superior Spina iliaca posterior superior Corpus ossis ilii Facies auricularis Linea arcuata Spina iliaca posterior inferior Spina iliaca anterior inferior Incisura ischiadica major Eminentia iliopubica Corpus ossis ischii Corpus ossis pubis Spina ischiadica Crista obturatoria Incisura ischiadica minor Pecten ossis pubis Tuberculum obturatorium anterius Crista pubica Sulcus obturatorius Tuberculum obturatorium posterius Ramus ossis ischii Ramus superior ossis pubis Foramen obturatum Facies symphysialis ossis pubis Tuber ischiadicum Ramus inferior ossis pubis Б ──────── Сторінка 136 ──────── Учення про кістки — Остеологія Ala ossis ilii Crista iliaca Os ilium Spina iliaca anterior superior Corpus ossis ilii Spina iliaca anterior inferior Eminentia iliopubica Sulcus supraacetabularis Limbus acetabuli Corpus ossis pubis Pecten ossis pubis Facies lunata Acetabulum Ramus superior ossis pubis Incisura acetabuli Tuberculum pubicum Corpus ossis ischii Foramen obturatum Tuberculum obturatorium posterius Ramus inferior ossis pubis Ramus ossis ischii Tuber ischiadicum Ramus ischiopubicus Рис. 166. Кульшова кістка, os coxae, права. Вигляд спереду Crista iliaca Ala ossis ilii Spina iliaca anterior superior Spina iliaca posterior superior Spina iliaca anterior inferior Incisura ischiadica major Ramus superior Spina ischiadica Incisura ischiadica minor Tuber ischiadicum Ramus ischiopubicus Corpus ossis pubis Ramus inferior Foramen obturatum Рис. 167. Кульшова кістка, os coxae, новонародженого, права. Зовнішня поверхня. Хрящові частини виділено блакитним кольором ──────── Сторінка 137 ──────── Кістки кінцівок м'язів. На ній є три сідничні лінії: задня, передня і нижня. Задня сіднична лінія, linea glutea posterior, розташована попереду верхньої задньої клубової ості, іде від зовнішньої губи клубового гребеня до основи нижньої задньої клубової ості. Передня сіднична лінія, linea glutea anterior, починається від верхньої передньої клубової ості і, прямуючи назад, дугоподібно загинається донизу, досягаючи верхнього краю великої сідничної вирізки. Нижня сіднична лінія, linea glutea inferior, пролягає над верхнім краєм кульшової западини. Передня частина внутрішньої поверхні крила клубової кістки, знизу обмежена дугоподібною лінією, гладка, трохи заглиблена, має назву клубова ямка, fossa iliaca; задня — крижово-тазова поверхня, facies sacropelvica, нерівна, звернена до крижової кістки (див. рис. 165 Б). У передньому відділі крижово-тазової поверхні, над великою сідничною вирізкою, є суглобова вушкоподібна поверхня, facies auricularis, спереду і знизу облямована борозною. Від середини переднього краю вушкоподібної поверхні по внутрішній поверхні клубової кістки допереду і донизу відходить дугоподібна лінія, що сягає тіла лобкової кістки і є частиною нижньої межі великого таза. Позаду і вище від вушкоподібної поверхні розташована клубова горбистість, tuberositas iliaca. Сіднична кістка Сіднична кістка, os ischii (ischium) (див. рис. 164–166), становить задньонижній відділ тазової кістки. У сідничній кістці розрізняють тіло, або верхній кінець, і гілку, або нижній кінець, і три поверхні — стегнову, тазову і задню. Тіло сідничної кістки, corpus ossis ischii, утворює задньонижній відділ кульшової западини. Задній край тіла сідничної кістки з'єднується із заднім краєм тіла клубової кістки й формує нижній відділ великої сідничної вирізки, що переходить у сідничну ость, spina ischiadica. Остання обмежує згори малу сідничну вирізку, incisura ischiadica minor, яка тягнеться донизу до сідничного горба. Над горбом у латеральному і медіальному напрямку пролягає неглибока широка борозна. Гілка сідничної кістки, ramus ossis ischii, відходить від нижньої частини тіла і з'єднується з нижньою гілкою лобкової кістки, замикаючи знизу затульний отвір. Вона має задню, передньо- і задньонижню поверхні. Перша — гладка, поділена фасціями м'яза-підіймача відхідника на промежинну і тазову частини. До другої прикріплюються м'язи медіального фасціального ложа стегна, до нижнього краю гілки — широка фасція. На задньонижній поверхні розташоване досить велике видовжене нерівне потовщення із шорсткою поверхнею — сідничний горб, tuber ischiadicum. Стегнова поверхня сідничної кістки звернена до стегнової кістки. Її межами є задній край затульного отвору і латеральний край сідничного горба. Тазова поверхня гладка, формує частину латеральної стінки сідничо-відхідникової ямки. Задня поверхня вгорі переходить у сідничну поверхню клубової кістки; вона дещо опукла і відповідає вигину кульшової западини. Лобкова кістка Лобкова кістка, os pubis (pubis) (див. рис. 164–166), становить передній відділ тазової кістки і бере участь у формуванні серединного лобкового симфізу (див. рис. 163, 168 А, 170, 171 А). У ній розрізняють тіло і дві гілки — верхню і нижню. Тіло лобкової кістки, corpus ossis pubis, утворює передньонижній відділ кульшової западини і безпосередньо переходить у верхню гілку, ramus superior ossis pubis, спрямовану вперед, униз і в медіальний бік. Верхній край верхньої гілки лобкової кістки загострений і має назву гребінь лобкової кістки, pecten ossis pubis. Попереду гребінь закінчується округлим лобковим горбком, tuberculum pubicum.. Від нього до шорсткої медіальної симфізної поверхні, facies symphysialis, верхньої гілки прямує лобковий гребінь, crista pubica, до якого прикріплюється прямий м'яз живота. Нижній край верхньої гілки гострий і називається затульним гребенем, crista obturatoria. Передній кінець цього гребеня утворює передній затульний горбок, tuberculum obturatorium anterius (див. рис. 165 Б). Досягнувши симфізної поверхні, передній відділ верхньої гілки під кутом переходить у нижню гілку лобкової кістки, ramus inferior ossis pubis,, звернену назад, донизу і в латеральний бік. По верхньому краю затульного отвору під затульним гребенем ззаду наперед у медіальному напрямку проходить широка затульна борозна, sulcus obturatorius, у якій лежать однойменні судини і нерв. У задній частині борозни в місці з'єднання верхнього краю гілки сідничної кістки і тіла лобкової може траплятися не завжди чітко виражений непостійний задній затульний горбок, tuberculum obturatorium posterius (див. рис. 165, 166). Таз Таз, pelvis (рис. 168–172), складається з двох тазових кісток, крижової кістки і куприка, які, з'єднуючись між собою лобковим симфізом, суглобами, зв'язками і двома затульними перетинками, утворюють порожнину таза, cavitas pelvis. Таз поділяють на великий і малий. Великий таз, pelvis major, з боків обмежений крилами клубових кісток, а ззаду — нижніми поперековими хребцями й основою крижової кістки. Нижньою межею великого таза є межова лінія таза, linea terminalis pelvis. Вона пролягає по лобковому гребеню, гребеню лобкової кістки, дугоподібній лінії клубової кістки, переходить через мис і продовжується на протилежному боці по тих самих утвореннях. Малий таз, pelvis minor, розташований нижче від межової лінії. Його бічні стінки утворені нижньою частиною тіл клубових кісток і сідничними кістками, задня — крижовою кісткою і куприком, передня — лобковими кістками. Лобкові кістки з'єднуються між собою симфізними поверхнями; їхні нижні гілки в жінок, сходячись під кутом 90° і більше, формують лобкову дугу, arcus pubicus, а в чоловіків — гострий підлобковий кут, angulus subpubicus, величина якого становить 67—70°. Місце переходу великого таза в малий, позначене межовою лінією, є верхнім отвором таза, apertura pelvis superior. Нижній отвір таза, apertura pelvis inferior, — вихід із малого таза — обмежений з боків сідничними горбами, ззаду — куприком, ──────── Сторінка 138 ──────── Учення про кістки — Остеологія Pelvis major Crista iliaca Os sacrum Articulatio sacroiliaca Promontorium Os ilium Fossa iliaca Os coxae Spina iliaca anterior superior Linea arcuata Spina iliaca anterior inferior Pelvis minor Sulcus supraacetabularis Linea terminalis Tuberculum pubicum Crista pubica Os pubis Acetabulum Os ischii Foramen obturatum Symphysis pubica Ramus ischiopubicus А Crista iliaca Canalis sacralis Os ilium Os coxae Ala ossis ilii Spina iliaca posterior superior Articulatio sacroiliaca Spina iliaca posterior inferior Os sacrum Incisura ischiadica major Hiatus sacralis Spina ischiadica Incisura ischiadica minor Os coccygis Foramen obturatum Os pubis Os ischii Angulus subpubicus Б Рис. 168. Таз, pelvis, чоловічий: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду Tuber ischiadicum ──────── Сторінка 139 ──────── Кістки кінцівок Fossa iliaca dextra Articulatio sacroiliaca sinistra Basis ossis sacri Crista iliaca Spina iliaca anterior superior Os coccygis Spina ischiadica Spina iliaca anterior inferior Eminentia iliopubica Pecten ossis pubis Tuberculum pubicum Crista pubica А Ala ossis ilii Os sacrum Spina ischiadica Os coccygis Acetabulum Os ischii Tuber ischiadicum Ramus inferior ossis pubis Os pubis Б Рис. 169. Таз, pelvis, чоловічий: А — вигляд згори. Верхній отвір таза, apertura pelvis superior, позначено червоною лінією; Б — вигляд знизу. Нижній отвір таза, apertura pelvis inferior, позначено синьою лінією ──────── Сторінка 140 ──────── Учення про кістки — Остеологія Articulatio sacroiliaca Alae ossium iliorum * Crista iliaca Os sacrum Acetabulum Os ilium Spina iliaca anterior superior Incisura ischiadica major Spina iliaca anterior inferior Os coccygis Fovea capitis femoris Caput femoris Collum femoris Trochanter major Foramen obturatum Ramus superior ossis pubis Tuber ischiadicum Ramus inferior ossis pubis Trochanter minor Ramus ossis ischii Ramus ischiopubicus Symphysis pubica Facies symphysialis Рис. 170. Таз, pelvis, чоловічий. Рентгенограма. Задня проєкція * Газовий міхур у просвіті товстої кишки. спереду — лобковим симфізом і нижніми гілками лобкових кісток (див. рис. 169, 172). Таз є вмістищем органів травної, сечової та статевої систем, великих судин і нервів. Його форма й розміри зумовлені індивідуальними особливостями та значними статевими відмінностями (табл. 1). Розміри таза (рис. 173, 174) є важливим клінічним критерієм в акушерстві, оскільки визначають можливість піхвового розродження. Більшість внутрішніх розмірів таза не можна виміряти безпосередньо, тому їх установлюють неінвазивними методами або обчислюють, виходячи із зовнішніх розмірів. В анатомії використовують також низку вимірів малого таза, які виконують на мацерованому тазі, — кон'югати (передньозадні розміри) і діаметри (поперечні розміри) (табл. 2). Дугоподібна лінія, проведена через центри верхнього й нижнього отворів таза, називається віссю таза, axis pelvis. Вона відповідає шляху, який долає голівка плода під час пологів. У вертикальному положенні тіла людини між горизонтальною площиною та площиною верхнього отвору таза утворюється кут нахилу таза, inclinatio pelvis, який у жінок становить від 57 до 63°, а в чоловіків — від 53 до 59°. Коли людина перебуває в анатомічній позиції, верхні передні клубові ості й передня поверхня Т а б л и ц я 1 Анатомічні відмінності між чоловічим і жіночим тазом Характеристики Показники таза у чоловіків у жінок Кістки Товсті й важкі Тонкі й легкі Великий таз Високий і глибокий Низький і сплощений Малий таз Вузький і глибокий Широкий і сплощений Верхній отвір У формі «картко- вого серця» Округло-овальний Нижній отвір Відносно невеликий Відносно великий Лобкова дуга Понад 90° Підлобковий кут Менше ніж 70° Затульний отвір Округлий Овальний Кульшова западина Відносно велика Відносно невелика Крила клубової кістки Розташовані більш горизонтально Розташовані більш вертикально Крижова кістка Вузька й довга Широка і коротка Порожнина малого таза Конусоподібна Циліндрична ──────── Сторінка 141 ──────── Кістки кінцівок Pelvis major Os ilium Linea terminalis Fossa iliaca Articulatio sacroiliaca Promontorium Os sacrum Spina iliaca anterior superior Os coxae Linea arcuata Spina iliaca anterior inferior Pelvis minor Tuberculum pubicum Acetabulum Os pubis Os ischii Foramen obturatum Symphysis pubica Crista pubica Ramus ischiopubicus А Crista iliaca Ala ossis ilii Canalis sacralis Os ilium Os coxae Articulatio sacroiliaca Spina iliaca posterior superior Os sacrum Spina iliaca posterior inferior Incisura ischiadica major Hiatus sacralis Incisura ischiadica minor Spina ischiadica Os coccygis Os pubis Os ischii Tuber ischiadicum Foramen obturatum Arcus pubicus Б Рис. 171. Таз, pelvis, жіночий: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 142 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Articulatio sacroiliaca sinistra Basis ossis sacri Crista iliaca Fossa iliaca Labium internum Linea intermedia Os coccygis Labium externum Spina iliaca anterior superior Spina ischiadica Spina iliaca anterior inferior Eminentia iliopubica Pecten ossis pubis Tuberculum pubicum Crista pubica А Os coccygis Os sacrum Ala ossis ilii Articulatio sacroiliaca dextra Os ischii Acetabulum Spina ischiadica Tuber ischiadicum Os pubis Ramus inferior ossis pubis Б Рис. 172. Таз, pelvis, жіночий: А — вигляд згори. Верхній отвір таза, apertura pelvis superior,, позначено червоною лінією; Б — вигляд знизу. Нижній отвір таза, apertura pelvis inferior,, позначено синьою лінією ──────── Сторінка 143 ──────── Великий таз Зовнішня кон'югата, conjugata externa Відстань між остистим відростком LV і верхнім краєм лобкового симфізу 20,0—21,0 см Косий діаметр, diameter obliqua Відстань між крижово‑клубовим суглобом з одного боку і клубово‑лобковим підвищенням з іншого боку 12,0—12,2 см 12,0—12,9 см Серединна кон'югата, conjugata mediana Відстань між верхівкою крижової кістки і нижнім краєм лобкового симфізу 10,8—11,3 см кового симфізу 10,5—11,2 см Поперечний діаметр, diameter transversa Відстань між сідничними горбами 8,2 см 10,9 см * Найменша ширина тазового каналу, зазвичай удвічі менша за міжостьову відстань. Не є сталим показником через можливе розслаблення суглобів і зв'язок таза під час пологів. ** Вимірюється безпосередньо під час бімануального дослідження; зазвичай більша за справжню кон'югату на 1,5—2,0 см. *** Найменший фіксований передньозадній розмір малого таза. Не піддається безпосередньому вимірюванню; зазвичай менший за справжню кон'югату на 1,0—2,0 см і за зовнішню кон'югату на 9,0 см. Пряма кон'югата, conjugata recta Відстань між верхівкою куприка і нижнім краєм лобкового симфізу 7,5 см 9,5 см Справжня кон'югата, conjugata vera (акушерська)*** Відстань між мисом крижової кістки і найбільш виступною назад точкою лоб- Ниж н я аперт у ра таза Діагональна кон'югата, conjugata diagonalis** Відстань між мисом крижової кістки і нижнім краєм лобкового симфізу 12,5—13,1см Поперечний діаметр, diameter transversa Відстань між центрами кульшових западин 10,7 см 11,6 см Поперечний діаметр, diameter transversa* Найбільша відстань між точками на протилежних боках ме- жової лінії 12,8 см 13,7см Анатомічна кон'югата, conjugata anatomica (прямий розмір) Відстань між мисом крижової кістки і верхнім краєм лобкового симфізу 10,8 см 11,7 см Міжвертлюгова відстань, distantia intertrochanterica Відстань між великими вертлюгами стегнових кісток 28,0—30,0 см Міжостьова відстань, distantia interspinosa Відстань між верхніми передніми клубовими остями 21,0—23,0 см 23,0—26,0 см у чоловіків у жінок Міжгребенева відстань, distantia intercristalis Найбільша відстань між обома клубовими гребенями 24,5—27,5 см Т а б л и ц я 2 Параметри таза Визначення Розміри Порівняльні розміри таза в чоловіків і жінок Кістки кінцівок Верх н я аперт у ра таза Порожнина ма лого таза ──────── Сторінка 144 ──────── Учення про кістки — остеологія Distantia intercristalis Diameter transversa Distantia interspinosa Conjugata vera Distantia intertrochanterica А Diameter obliqua sinistra Diameter transversa (входу в малий таз) Diameter obliqua dextra Diameter transversa (порожнини малого таза) Diameter transversa (виходу з малого таза) Conjugata recta Б Рис. 173. Лінії розмірів жіночого таза: А — вигляд згори; Б — вигляд знизу ──────── Сторінка 145 ──────── Кістки кінцівок Conjugata externa Conjugata diagonalis Conjugata vera Axis pelvis Conjugata anatomica Conjugata mediana 60° Inclinatio pelvis Conjugata recta Рис. 174. Лінії розмірів жіночого таза. Серединний розпил крижової кістки. Вигляд зліва лобкового симфізу розташовуються в одній вертикальній площині (див. рис. 164). Якщо розглядати таз у передньозадньому напрямку, верхівка куприка розміщена майже в центрі входу до малого таза. Якщо розглядати збоку, мис крижової кістки розташований безпосередньо над центром нижньої апертури таза. ВІЛЬНА ЧАСТИНА НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ Стегнова кістка Стегнова кістка, femur (os femoris) (рис. 175; див. рис. 162), найдовша й найтовща з усіх довгих кісток людини. У ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло і два кінці — верхній і нижній. Тіло стегнової кістки, corpus femoris, циліндричної форми, дещо скручене навколо осі та вигнуте вперед. Передня поверхня тіла гладка. Задньою поверхнею проходить шорстка лінія, liпеа aspera, яка є місцем як початку, так і прикріплення м'язів і складається з двох губ — медіальної губи, labium mediale, і латеральної губи, labium laterale. У середній частині кістки вони йдуть разом, у нижній її третині розходяться, відхиляючись до відповідних виростків, і по краях задньої поверхні кістки переходять у вертикально спрямовані нерізко виражені медіальну надвиросткову лінію, linea supracondylaris medialis, і латеральну надвиросткову лінію, linea supracondylaris lateralis, які сягають виростків і обмежують трикутної форми підколінну поверхню, facies poplitea. У верхній третині кістки медіальна губа продовжується в гребінну лінію, linea pectinea,, а латеральна — у сідничну горбистість, tuberositas glutea, верхній відділ якої дещо виступає і в тих випадках, коли він сильно виражений, має назву третій вертлюг, trochanter tertius (див. рис. 175 Б). Приблизно посередині тіла стегнової кістки, збоку від шорсткої лінії, міститься отвір, що веде в проксимально спрямований живильний канал. Верхній кінець стегнової кістки на межі з тілом має два шорсткі відростки — великий вертлюг, trochanter major, що займає латеральне положення, і малий вертлюг, trochanter minor, розташований на її задньомедіальній поверхні. Великий вертлюг спрямований угору й назад. Його зовнішня поверхня добре промацується крізь шкіру, а на внутрішній є вертлюгова ямка, fossa trochanterica. Від верхівки великого вертлюга передньою поверхнею стегнової кістки вниз і в медіальний бік спрямовується міжвертлюгова лінія, linea intertrochanterica, що переходить у гребінну лінію, а задньою — міжвертлюговий гребінь, crista intertrochanterica, який починається квадратним ──────── Сторінка 146 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Caput femoris Caput femoris Collum femoris Collum femoris Trochanter major Collum femoris Fovea capitis femoris Fovea capitis femoris Fossa trochanterica Trochanter major Trochanter major Fossa trochanterica Tuberculum quadratum Linea intertrochanterica Crista intertrochanterica Trochanter tertius Linea intertrochanterica Trochanter minor Trochanter minor Trochanter minor Tuberositas glutea Linea pectinea Linea pectinea Foramen nutricium Corpus femoris Corpus femoris Linea aspera Linea aspera Labium mediale Labium laterale Facies poplitea Linea supracondylaris medialis Sulcus popliteus Linea supracondylaris lateralis Linea intercondylaris Facies poplitea Sulcus popliteus Condylus lateralis Tuberculum adductorium Epicondylus medialis Facies patellaris Epicondylus lateralis Condylus lateralis Condylus medialis Fossa intercondylaris А Б В Condylus medialis Epicondylus medialis Рис. 175. Стегнова кістка, femur, права: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — медіальна поверхня ──────── Сторінка 147 ──────── Кістки кінцівок горбком, tuberculum quadratum, великого вертлюга і досягає малого вертлюга. Решта верхнього кінця кістки спрямована вгору й медіально і має назву шийка стегнової кістки, collum femoris. Вона трохи сплющена у фронтальній площині й закінчується кулястою головкою стегнової кістки, caput femoris. Поздовжні осі шийки й тіла femoris femoris Facies patellaris Epicondylus Epicondylus lateralis lateralis Condylus lateralis Fossa intercondylaris Condylus medialis Fossa intercondylaris Рис. 176. Нижній кінець стегнової кістки, правої. Вигляд знизу стегнової кістки утворюють кут, який у жінок становить 99—114°, у чоловіків 122—136°; з віком він зменшується. На поверхні головки є невелика шорстка ямка головки стегнової кістки, fovea capitis femoris (слід прикріплення зв'язки головки). Нижній кінець стегнової кістки (рис. 176–179) потовщений і розширений у поперечному напрямку, він закінчується більшим медіальним виростком, condylus medialis, і меншим латеральним виростком, condylus lateralis, з гладенькими поверхнями. Вище й збоку виростки переходять відповідно в об'ємні шорсткі латеральний і медіальний надвиростки, epicondyli lateralis et medialis. Трохи вище від медіального надвиростка розташований маленький привідний горбок, tuberculum adductorium, — місце прикріплення великого привідного м'яза. По задньобоковій поверхні латерального виростка проходить підколінна борозна, sulcus popliteus (слід прикріплення підколінного м'яза). Задні поверхні виростків, звернені одна до одної, розмежовані міжвиростковою ямкою, fossa intercondylaris, яку вгорі відокремлює від підколінної поверхні міжвиросткова лінія, linea intercondylaris. Передні поверхні виростків переходять одна в одну, утворюючи наколінкову поверхню, facies patellaris, — місце зчленування наколінка зі стегновою кісткою. Формується стегнова кістка (рис. 180, 181) з п'яти первинних центрів, розташованих у тілі, проксимальному й дистальному кінцях, великому й малому вертлюгах. Femur Femur Linea supracondylaris lateralis Linea supracondylaris medialis Epicondylus lateralis Facies poplitea Patella Epicondylus medialis Condylus lateralis femoris Epicondylus medialis Condylus lateralis Condylus medialis Tuberculum intercondylare laterale Condylus lateralis tibiae tibiae Tuberculum intercondylare mediale Condylus lateralis tibiae Apex capitis fibulae capitis fibulae Condylus medialis Facies articularis Tuberositas tibiae Caput fibulae Facies articularis capitis fibulae Eminentia intercondylaris Caput fibulae Tibia Fibula А Б Fibula Tibia Рис. 177. Нижній кінець стегнової кістки та верхні кінці великогомілкової і малогомілкової кісток, правих: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 148 ──────── Учення про кістки — Остеологія Femur Facies articularis patellae Epicondylus lateralis Condylus lateralis femoris Patella Condylus lateralis tibiae Apex capitis fibulae Facies articularis capitis fibulae Tuberositas tibiae Caput fibulae Tibia Fibula Рис. 178. Нижній кінець стегнової кістки та верхні кінці великогомілкової і малогомілкової кісток, правих. Латеральна поверхня Linea epiphysialis Patella Femur Tuberculum intercondylare mediale Epicondylus lateralis femoris Tuberculum adductorium Condylus lateralis femoris Epicondylus medialis femoris Tuberculum intercondylare laterale Condylus medialis femoris Condylus lateralis tibiae Condylus medialis tibiae Apex capitis fibulae Eminentia intercondylaris Caput fibulae Fibula Linea epiphysialis Tibia Рис. 179. Нижній кінець стегнової кістки та верхні кінці великогомілкової і малогомілкової кісток, правыx. Рентгенограма. Передня проєкція ──────── Сторінка 149 ──────── Кістки кінцівок Caput Collum Trochanter major Femur Trochanter minor Diaphysis Lamina epiphysialis distalis Corpus Cartilago epiphysialis distalis Epiphysis distalis Epiphysis proximalis proximalis Cartilago epiphysialis proximalis Lamina epiphysialis Epicondylus lateralis Epicondylus medialis Diaphysis Fibula Tibia Facies patellaris Рис. 180. Стегнова кістка, femur, новонародженого, права. Вигляд спереду. Хрящові частини виділено блакитним кольором Рис. 181. Структурні елементи кісток, що ростуть, у колінному суглобі дитини 10 років, правому. Окостеніння тіла починається наприкінці 7‑го тижня внутрішньоутробного життя і закінчується до народження. Вторинні центри окостеніння з'являються в дистальному епіфізі на час народження, формуючи виростки та надвиростки, у головці — у перші 6 місяців післяпологового періоду, у великому вертлюгу — на 4‑му році, у малому — на 12—14‑му році. Епіфізарна пластинка головки зливається з рештою кістки в 14—17 років, дистальна епіфізарна пластинка — у 16—18 років. Рентгенограма. Передня проєкція Facies anterior Basis patellae Facies articularis Наколінок Наколінок, patella (рис. 182; див. рис. 162, 177 А, 178), — найбільша сесамоподібна кістка скелета. Залягає в товщі сухожилка чотириголового м'яза стегна, добре промацується крізь шкіру і за анатомічного положення тіла легко зміщується в боки, а також угору й униз. Верхній край наколінка заокруглений і має назву основа наколінка, basis patellae. Нижній край витягнутий і утворює верхівку наколінка, apex patellae. Передня поверхня, facies anterior, кістки шорстка. Задня — суглобова поверхня, facies articularis, поділяється вертикально розташованим гребенем на дві нерівні частини: меншу медіальну і більшу латеральну; зчленовується з наколінковою поверхнею стегнової кістки. Утворюється наколінок (рис. 183) на основі хряща з одного центру окостеніння на 2‑му році життя в дівчаток і на 4‑му — у хлопчиків. Процес окостеніння закінчується до 16—20 років. Apex patellae А Б Рис. 182. Наколінок, patella, правий: A — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду Basis patellae Facies articularis Apex patellae Рис. 183. Наколінок, patella, новонародженого, правий. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 150 ──────── Учення про кістки — Остеологія Кістки гомілки Кістки гомілки (рис. 184) представлені великогомілковою кісткою, що займає медіальне положення, і малогомілковою, розташованою вздовж латерального краю гомілки. Condylus lateralis Condylus medialis Apex capitis fibulae Великогомілкова кістка Великогомілкова кістка, tibia (рис. 185; див. рис. 162, 184), довга; у ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло і два кінці — верхній і нижній. Тіло великогомілкової кістки, corpus tibiae, за формою близьке до тригранника, обмежене з боків переднім, міжкістковим (зовнішнім) і медіальним краями, між якими розташовані три поверхні: медіальна, латеральна і задня. Передній край, margo anterior, і міжкістковий край, margo interosseus, кістки загострені й мають вигляд гребеня, а медіальний край, margo medialis, заокруглений. Верхня частина переднього краю переходить у горбистість великогомілкової кістки, tuberositas tibiae. Міжкістковий край спрямований у бік відповідного краю малогомілкової кістки. Медіальна (передньовнутрішня) поверхня, facies medialis, дещо опукла. Вона і передній край тіла великогомілкової кістки, який обмежує її спереду, добре промацуються крізь шкіру. Латеральна (передньозовнішня) поверхня, facies lateralis, злегка ввігнута. Задня поверхня, facies posterior, пласка. На ній розрізняють лінію камбалоподібного м'яза, linea musculi solei, що йде від латерального виростка вниз і в медіальний бік. Нижче від неї розташований отвір, який веде в дистально спрямований живильний канал. Верхній кінець великогомілкової кістки (рис. 186; див. рис. 177—179, 184) розширений. Його бічні відділи становлять медіальний виросток, condylus medialis, і латеральний виросток, condylus lateralis. На проксимальній поверхні кістки розташована верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки, facies articularis superior tibae, розділена міжвиростковим підвищенням, eminentia intercondylaris, на дві ввігнуті суглобові поверхні — медіальну і латеральну, що відповідають кожному виросткові. На міжвиростковому підвищенні розрізняють два горбки: внутрішній — медіальний міжвиростковий горбок, tuberculum intercondylare mediale, і зовнішній — латеральний міжвиростковий горбок, tuberculum intercondylare laterale. Позаду першого міститься заднє міжвиросткове поле, area intercondylaris posterior, а попереду другого — переднє міжвиросткове поле, area intercondylaris anterior (є місцями прикріплення хрестоподібних зв'язок коліна). На зовнішній поверхні латерального виростка розташована пласка малогомілкова суглобова поверхня, facies articularis fibularis (див. рис. 185). Нижній кінець великогомілкової кістки (рис. 187; див. рис. 184, 191) чотирикутної форми. На його латеральній поверхні є малогомілкова вирізка, incisura fibularis, до якої прилягає нижній кінець малогомілкової кістки. Задньою поверхнею проходить кісточкова борозна, sulcus malleolaris. Спереду від неї медіальний край нижнього кінця великогомілкової кістки продовжується в спрямований донизу відросток — медіальну кісточку, malleolus medialis, яку добре промацують крізь шкіру. На ній є суглобова поверхня медіальної кісточки, facies articularis malleoli medialis, що переходить на нижню поверхню кістки і далі у ввігнуту нижню суглобову поверх‑ Tuberositas tibiae Caput fibulae Margo interosseus Facies lateralis Margo anterior Facies medialis Margo anterior Margo interosseus Facies lateralis Fibula Tibia Malleolus medialis Malleolus lateralis Рис. 184. Великогомілкова кістка, tibia, і малогомілкова кістка, fibula, праві. Вигляд спереду ню великогомілкової кістки, facies articularis inferior tibiae (див. рис. 185 Б, 187). Великогомілкова кістка (рис. 188) скостеніває з трьох первинних центрів: одного в тілі кістки й по одному в проксимальному та дистальному епіфізах. Процес скостеніння в тілі починається на початку 8‑го тижня внутрішньоутробного періоду. Проксимальний центр з'являється з народженням, до 10 років із нього скостеніває горбистість великогомілкової кістки, у якій до 12 років іноді виникає додатковий вторинний центр. Повністю проксимальний епіфіз зростається з тілом у віці 16—18 років. Дистальний центр з'являється на 1‑му році життя і зростається з тілом у віці 15—17 років. Скостеніння медіальної кісточки відбувається до кінця 7‑го року, але може розтягнутися ──────── Сторінка 151 ──────── Кістки кінцівок Eminentia intercondylaris Eminentia intercondylaris Condylus lateralis Condylus medialis Facies articularis fibularis Tuberositas tibiae Linea m. solei Foramen nutricium Facies lateralis Facies posterior Facies posterior Corpus tibiae Margo interosseus Margo medialis Margo anterior Corpus tibiae Sulcus malleolaris Incisura fibularis Malleolus medialis Facies articularis inferior Malleolus medialis А Б Рис. 185. Великогомілкова кістка, tibia, права: А — вигляд ззаду; Б — латеральна поверхня Eminentia intercondylaris Area intercondylaris posterior Condylus lateralis (facies articularis superior) Tuberculum intercondylare mediale Tuberculum intercondylare laterale Condylus medialis (facies articularis superior) Tuberositas tibiae Area intercondylaris anterior Рис. 186. Верхній кінець великогомілкової кістки, правої. Вигляд згори ──────── Сторінка 152 ──────── Учення про кістки — Остеологія Fibula Tibia Malleolus lateralis Malleolus medialis Facies articularis malleoli lateralis Facies articularis malleoli medialis Facies articularis inferior Рис. 187. Нижні кінці великогомілкової і малогомілкової кісток, правих. Вигляд знизу Eminentia intercondylaris Condylus lateralis Condylus medialis Tuberositas tibiae Corpus Malleolus medialis Рис. 188. Великогомілкова кістка, tibia, новонародженого, права. Вигляд спереду до 9 років у разі виникнення в ній додаткового вторинного центру. Малогомілкова кістка Малогомілкова кістка, fibula (рис. 189; див. рис. 162, 184), довга, тонка. У ній розрізняють діафіз і два епіфізи — проксимальний і дистальний, або тіло й два кінці — верхній і нижній. Тіло малогомілкової кістки, corpus fibulae, тригранної, призматичної форми, скручене навколо поздовжньої осі й вигнуте назад. Три поверхні малогомілкової кістки: латеральна поверхня, facies lateralis;, медіальна поверхня, facies medialis, і задня поверхня, facies posterior, — відокремлюються одна від одної трьома краями, або гребенями. Найгостріший передній край, margo anterior, відмежовує латеральну поверхню від медіальної, міжкістковий край, margo interosseus, — задню від медіальної, а задній край, margo posterior, — задню від латеральної. На задній поверхні тіла є отвір живильного каналу, спрямованого в дистальний бік, і медіальний гребінь, crista medialis,, що починається у верхній частині кістки й унизу переходить на медіальну поверхню. Верхній кінець малогомілкової кістки (див. рис. 177—179, 184) — головка малогомілкової кістки, caput fibulae, із загостреною верхівкою головки малогомілкової кістки, apex capitis fibulae, — унизу відокремлений від тіла шийкою малогомілкової кістки, collum fibulae. Головка має суглобову поверхню головки малогомілкової кістки, facies articularis capitis fibulae, яка слугує для з'єднання з великогомілковою кісткою. ──────── Сторінка 153 ──────── Кістки кінцівок Facies articularis capitis fibulae Apex capitis fibulae Apex capitis fibulae Caput fibulae Collum fibulae Collum fibulae Caput fibulae Margo interosseus Facies medialis Apex capitis fibulae Crista medialis Caput Margo posterior Facies lateralis Margo anterior Facies medialis Collum Facies posterior Margo interosseus Crista medialis Corpus fibulae Margo anterior Foramen nutricium Margo posterior Corpus Facies lateralis Facies articularis malleoli lateralis Epiphysis distalis Malleolus lateralis Sulcus malleolaris Malleolus lateralis Fossa malleoli lateralis Fossa malleoli lateralis В А Б Malleolus lateralis Рис. 189. Малогомілкова кістка, fibula, права: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — медіальна поверхня Нижній кінець малогомілкової кістки (див. рис. 162, 184, 187, 191) завершується латеральною кісточкою, malleolus lateralis, зовнішню поверхню якої легко пропальпувати крізь шкіру. На медіальній поверхні кісточки є суглобова поверхня латеральної кісточки, facies articularis malleoli lateralis, що прилягає до зовнішньої поверхні надп'яткової кістки; над нею розташована шорстка поверхня, яка з'єднується з малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки. Донизу й дозаду від вигину суглобової поверхні латеральної кісточки міститься ямка латеральної кісточки, fossa malleoli lateralis, неправильної форми (місце прикріплення задньої надп'ятково‑малогомілкової зв'язки). Задньою поверхнею латеральної кісточки пролягає неглибока кісточкова борозна, sulcus malleolaris, — слід сухожилка довгого малогомілкового м'яза. Рис. 190. Малогомілкова кістка, fibula, ново­ народженого, права. Вигляд спереду Окостеніння малогомілкової кістки (рис. 190) відбувається з трьох первинних центрів: одного в тілі та по одному в проксимальному й дистальному епіфізах. Процес починається в середині 8‑го тижня в тілі, наприкінці 1‑го року — в дистальному епіфізі та на 3—4‑му році — в проксимальному. Дистальний епіфіз зростається з тілом у віці 15—17 років, проксимальний — у 17—19 років. Кістки стопи Кістки стопи, ossa pedis (рис. 191–195; див. рис. 162), поділяють на кістки заплесна, плеснові кістки та кістки пальців (фаланги). Заплесно утворюють такі кістки: надп'яткова, п'яткова, човноподібна, три клиноподібні — медіальна, проміжна й латеральна — та кубоподібна. До складу плесна входять п'ять плеснових кісток. ──────── Сторінка 154 ──────── Учення про кістки — Остеологія Fibula Tibia Malleolus medialis Trochlea tali Malleolus lateralis Trochlea tali Talus Os cuboideum Os naviculare Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme laterale Os cuneiforme mediale Tuberositas ossis metatarsi quinti Ossa metatarsi Ossa digitorum Tibia Fibula Talus А Syndesmosis tibiofibularis Malleolus medialis Tuberculum mediale tali Malleolus lateralis Os naviculare Tuberculum laterale tali Sustentaculum tali Calcaneus Tuberositas ossis metatarsi quinti Os metatarsi I Tuber calcanei Ossa sesamoidea Б Рис. 191. Кістки стопи, правої: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 155 ──────── Кістки кінцівок Calcaneus Processus lateralis tuberis calcanei Talus Trochlea tali Facies articularis partis calcaneonavicularis lig. bifurcati Os cuboideum Tuberositas ossis metatarsi quinti Os naviculare Os cuneiforme mediale Os cuneiforme laterale Os cuneiforme intermedium Basis ossis metatarsi I Corpus ossis metatarsi I Os metatarsi II Caput ossis metatarsi Phalanx proximalis Basis phalangis Phalanx media Phalanx proximalis Phalanx distalis Caput phalangis Phalanx distalis Tuberositas phalangis distalis Рис. 192. Кістки стопи, правої. Тильна поверхня ──────── Сторінка 156 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Fibula Tibia Malleolus lateralis Malleolus medialis Calcaneus Collum tali Os naviculare Caput tali Tuberositas ossis navicularis Os cuboideum Tuberositas ossis metatarsi quinti Os cuneiforme mediale Os cuneiforme laterale Basis ossis metatarsi I Os cuneiforme intermedium Ossa metatarsi Caput ossis metatarsi V Phalanx media Ossa sesamoidea Articulatio metatarsophalangea Phalanx proximalis Articulatio interphalangea Phalanx distalis Рис. 193. Кістки стопи, правої Рентгенограма. Верхня проекція ──────── Сторінка 157 ──────── Кістки кінцівок Phalanx distalis Phalanx media Phalanx proximalis Ossa sesamoidea Caput ossis metatarsi V Spatia interossea metatarsi Os metatarsi V Tuberositas ossis metatarsi primi Os cuneiforme mediale Tuberositas ossis metatarsi quinti Os cuneiforme intermedium Os naviculare Os cuneiforme laterale Tuberositas ossis navicularis Sulcus tendinis m. fibularis longi Facies articularis lig. calcaneonavicularis plantaris Os cuboideum Processus calcaneus Talus Calcaneus Sustentaculum tali Tuberculum calcanei Tuber calcanei Sulcus tendinis m. flexoris hallucis longi Processus posterior tali Рис. 194. Кістки стопи, правої. Підошвова поверхня ──────── Сторінка 158 ──────── Учення про кістки — Остеологія Trochlea tali (facies superior) Facies malleolaris lateralis Collum tali Os naviculare Sinus tarsi Os cuneiforme laterale Processus lateralis tali Os cuneiforme intermedium Processus posterior tali Os cuneiforme mediale Calcaneus Tuber calcanei Phalanx distalis Tuberositas ossis cuboidei Processus lateralis tuberis calcanei Trochlea fibularis Tuberositas ossis metatarsi quinti Phalanx media Os cuboideum Sulcus tendinis m. fibularis longi Phalanx proximalis А Facies malleolaris medialis Trochlea tali (facies superior) Os naviculare Os cuneiforme intermedium Sulcus tendinis m. flexoris hallucis longi Os cuneiforme mediale Processus posterior tali Os metatarsi I Processus medialis tuberis calcanei Phalanx distalis Phalanx proximalis Tuberositas ossis navicularis Sustentaculum tali Б Рис. 195. Кістки стопи, правої: А — латеральна поверхня; Б — медіальна поверхня ──────── Сторінка 159 ──────── Кістки кінцівок Tibia Fibula Talus Malleolus medialis Calcaneus Os naviculare Os cuneiforme mediale Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme mediale Caput tali Calcaneus Os metatarsi I Os cuboideum Phalanx proximalis Phalanx distalis Os cuneiforme Os cuboideum Os cuneiforme laterale laterale Ossa metatarsi Epiphysis proximalis ossis metatarsi I Phalanx proximalis Phalanx media Phalanx distalis Os metatarsi I Рис. 196. Кістки стопи новонародженого, правої. Phalanx proximalis hallucis Тильна поверхня Phalanx proximalis ossis digiti II Рис. 197. Кістки стопи дитини 1 року 3 місяців, правої. Рентгенограма. Верхня проекція Фаланги пальців стопи називаються так само, як фаланги пальців кисті. Кістки стопи (рис. 196, 197) окостенівають з одного або двох первинних центрів, які з'являються в них у різні періоди внутрішньоутробного розвитку. Кістки заплесна Кістки заплесна, ossa tarsi (tarsalia) (див. рис. 191—195), короткі, розташовані двома рядами: до проксимального належать надп'яткова і п'яткова кістки, до дистального — човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні (див. рис. 201). Надп'яткова кістка Надп'яткова кістка, talus (рис. 198), — єдина з кісток стопи, що зчленовується з кістками гомілки. Її задній відділ — тіло надп'яткової кістки, corpus tali, — спереду переходить у звужену ділянку — шийку надп'яткової кістки, collum tali, яка з'єднує тіло зі спрямованою вперед головкою надп'яткової кістки, caput tali. Зверху і з боків надп'яткову кістку охоплюють, наче вилка, кістки гомілки, утворюючи з нею надп'ятково-гомілковий суглоб. У його формуванні беруть участь дистальні поверхні кісток гомілки і блок надп'яткової кістки, trochlea tali, на якому розрізняють плоскі бічні латеральну і медіальну кісточкові поверхні, facies malleolaris lateralis et facies malleolaris medialis, та опуклу в сагітальному напрямку і вгнуту у фронтальному верхню поверхню, facies superior. Латеральна кісточкова поверхня поширюється вниз на верхню поверхню латерального відростка надп'яткової кістки, processus lateralis tali. Задню поверхню тіла надп'яткової кістки зверху вниз перетинає борозна сухожилка довгого згинача великого пальця стопи, sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi, яка ділить задній край кістки на два горбки: більший медіальний горбок, tuberculum mediale, і менший латеральний горбок, tuberculum laterale, — і разом із ними утворює задній відросток надп'яткової кістки, processus posterior tali. Латеральний горбок іноді, якщо окостеніває самостійно, є окремою трикутною кісткою, os trigonum. На нижній поверхні надп'яткової кістки розташовані три суглобові поверхні, що зчленовуються з п'ятковою кісткою, і борозна надп'яткової кістки, sulcus tali, що пролягає ззаду наперед і в латеральному напрямку та відмежовує більшу з них, увігнуту задню п'яткову суглобову поверхню, facies articularis calcanea posterior, від розташованих ближче до головки кістки середньої п'яткової суглобової поверхні, facies articularis calcanea media, і передньої п'яткової суглобової поверхні, facies articularis calcanea anterior. Спереду на головці надп'яткової кістки є сферична човноподібна суглобова поверхня, facies articularis navicularis, за допомогою якої вона з'єднується з човноподібною кісткою. На нижній поверхні головки вирізняється гладка суглобова поверхня підошовної п'ятково-човноподібної зв'язки, facies articularis ──────── Сторінка 160 ──────── Учення про кістки — Остеологія Facies articularis calcanea anterior Facies articularis navicularis Facies articularis calcanea media Caput tali Facies articularis partis calcaneonavicularis lig. bifurcati Facies malleolaris medialis Facies articularis lig. calcaneonavicularis plantaris Corpus tali Trochlea tali Facies superior Collum tali Sulcus tali Facies malleolaris lateralis Processus lateralis tali Sulcus tendinis m. flexoris hallucis longi Processus lateralis tali Tuberculum mediale Facies articularis calcanea posterior Processus posterior tali А Б Tuberculum laterale Facies articularis calcanea posterior Рис. 198. Надп'яткова кістка, talus, права: А — вигляд знизу; Б — вигляд ззаду ligamenti calcaneonavicularis plantaris (див. рис. 194, 198 А), на латеральній поверхні шийки — суглобова поверхня п'ятково-човноподібної частини роздвоєної зв'язки, fa‑ cies articularis partis calcaneonavicularis ligamenti bifurcati (див. рис. 192, 198 А). Надп'яткова кістка скостеніває (див. рис. 196, 197) з одного центру, що з'являється на 6-му місяці внутрішньоутробного періоду. У 8—10 % людей у віці 7 років у задньому відростку розвивається додатковий вторинний центр скостеніння. Повне скостеніння настає у 8—9 років. П'яткова кістка П'яткова кістка, calcaneus (рис. 199), розташована донизу й дозаду від надп'яткової кістки. Її задньонижній відділ утворений добре вираженим п'ятковим горбом, tuber calcanei. Нижні відділи горба з латерального та медіального боків переходять відповідно в латеральний відросток п'яткового горба, processus lateralis tuberis calcanei, і в медіальний відросток п'яткового горба, processus medialis tuberis calcanei. На нижній поверхні горба є п'ятковий горбок, tuberculum calcanei. На передній поверхні п'яткової кістки міститься сідлоподібна кубоподібна суглобова поверхня, facies articularis cuboidea, що зчленовується з кубоподібною кісткою. У передньому відділі медіальної поверхні п'яткової кістки розташований короткий товстий відросток — підпора надп'яткової кістки, sustentaculum tali, нижньою поверхнею якого проходить борозна сухожилка довгого згинача великого пальця стопи, sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi. На латеральній поверхні п'яткової кістки, у передньому відділі, є невеликий виступ — малогомілковий блок, trochlea fibularis (peronealis), позаду нього пролягає борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза, sulcus tendinis musculi fibularis (peronei) longi. Середню частину верхньої поверхні кістки займає велика задня надп'яткова суглобова поверхня, facies articularis talaris posterior. Попереду неї ззаду наперед і в латеральному напрямку проходить борозна п'яткової кістки, sulcus calcanei. Попереду від борозни, уздовж медіального краю кістки, розташовані дві суглобові поверхні: середня надп'яткова суглобова поверхня, facies articularis talaris media, і попереду неї — передня надп'яткова суглобова поверхня, facies articularis talaris anterior, які контактують з відповідними поверхнями надп'яткової кістки. Коли надп'яткову кістку накладено на п'яткову, передні відділи борозни надп'яткової кістки та борозни п'яткової утворюють заглибину — пазуху заплесна, sinus tarsi (див. рис. 195 А), яку можна промацати як невелике вдавлення. П'яткова кістка скостеніває (див. рис. 196, 197) з двох центрів: первинного, що з'являється на 6-му місяці внутрішньоутробного періоду в підпорі надп'яткової кістки, і вторинного, що виникає у 8—9 років у п'ятковому горбі. Повне скостеніння настає у віці 16—18 років. Човноподібна кістка Човноподібна кістка, os naviculare (рис. 200), сплющена спереду і ззаду, лежить у ділянці медіального краю стопи. Її верхня поверхня опукла. На задній поверхні кістки є увігнута надп'яткова суглобова поверхня, facies articularis talaris,, що зчленовується з суглобовою поверхнею головки надп'яткової кістки, на латеральній — невелика суглобова поверхня, що з'єднується з кубоподібною кісткою. Увігнута суглобова поверхня на передній поверхні поділена двома невеликими гребенями на три частини, які контактують з клиноподібними кістками. Нижня поверхня кістки увігнута. У її медіальному відділі розташована горбистість човноподібної кістки, tuberositas ossis navicularis. Човноподібна кістка скостеніває (див. рис. 196) з одного центру, що з'являється у 3—5 років, і повністю скостеніває до 17—19 років. ──────── Сторінка 161 ──────── Кістки кінцівок Tuber calcanei Facies articularis talaris media Facies articularis talaris posterior Facies articularis talaris anterior Processus lateralis tuberis calcanei Facies articularis cuboidea Processus medialis tuberis calcanei tuberis calcanei Facies articulalis talaris posterior Sustentaculum tali Tuber calcanei Facies articularis talaris media Sulcus calcanei А Tuberculum calcanei Processus medialis tuberis calcanei Facies articularis talaris anterior Facies articularis cuboidea Sustentaculum tali Sulcus tendinis m. flexoris hallucis longi Б Facies articularis talaris media Facies articularis talaris posterior Sulcus calcanei Facies articularis talaris anterior Tuber calcanei Trochlea fibularis Processus lateralis Sulcus tendinis m. fibularis longi В Рис. 199. П'яткова кістка, calcaneus, права: А — вигляд згори; Б — передньомедіальна поверхня; В — задньолатеральна поверхня Клиноподібні кістки Facies articularis talaris Tuberositas ossis navicularis А Б Рис. 200. Човноподібна кістка, os naviculare, права: А — вигляд ззаду; Б — вигляд спереду Клиноподібні кістки (рис. 201), яких три, розташовані попереду човноподібної кістки і на своїй проксимальній поверхні мають суглобові поверхні, що зчленовуються з нею. Розрізняють медіальну, проміжну і латеральну клиноподібні кістки. Основа клина (ширша частина кістки) у медіальної клиноподібної кістки звернена донизу, а в проміжної та латеральної — догори. Проміжна клиноподібна кістка коротша за інші, тому передні, дистальні, поверхні цих кісток розташовані не на одному рівні. Вони мають суглобові поверхні, що зчленовуються з відповідними плесновими кістками. Медіальна клиноподібна кістка, os cuneiforme mediale (рис. 202), на своєму увігнутому латеральному боці має дві суглобові поверхні, що з'єднуються з проміжною клиноподібною кісткою та з II плесновою (див. рис. 192). ──────── Сторінка 162 ──────── Вчення про кістки — Остеологія Os cuneiforme laterale Os cuneiforme mediale Os cuboideum Рис. 201. Клиноподібні та кубоподібна кістки, праві. Вигляд спереду. А Б Рис. 202. Медіальна клиноподібна кістка, os cuneiforme mediale, права: А — медіальна поверхня; Б — латеральна поверхня А Б Рис. 203. Проміжна клиноподібна кістка, os cuneiforme intermedium, права: А — медіальна поверхня; Б — латеральна поверхня А Б Рис. 204. Латеральна клиноподібна кістка, os cuneiforme laterale, права: А — медіальна поверхня; Б — латеральна поверхня Os cuneiforme intermedium Проміжна клиноподібна кістка, os cuneiforme in­ter­ medium (рис. 203), має суглобові площадки: на медіаль- ній поверхні — для зчленування з медіальною клино- подібною кісткою, на латеральній — з латеральною клино- подібною кісткою. Латеральна клиноподібна кістка, os cuneiforme laterale (рис. 204), також має дві суглобові поверхні: на медіальній поверхні — для з'єднання з проміжною клиноподібною кісткою та основою II плеснової кістки, а на латеральній — з кубоподібною кісткою. Окостеніння клиноподібних кісток (див. рис. 196, 197) починається з окремих центрів: латеральної — наприкінці 1‑го року, проміжної — до 3 років і медіальної — до 4 років. Окостеніння завершується в 15—18 років (значно впливає фізичне навантаження). Кубоподібна кістка Кубоподібна кістка, os cuboideum (рис. 205; див. рис. 201), розташована назовні від латеральної клиноподібної кістки, попереду п'яткової кістки й позаду основ IV і V плеснових кісток. Верхня поверхня кістки шорстка, на медіальній розташовані суглобові поверхні для зчленування з латеральною клиноподібною і човноподібною кістками. На нижньолатеральному краї кубоподібної кістки є спрямована донизу горбистість кубоподібної кістки, tuberositas ossis cuboidei (див. рис. 195 А). Попереду від неї починається борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза, sulcus tendinis musculi fibularis (peronei) longi (див. рис. 194), яка переходить на нижню поверхню кістки й навскіс перетинає її ззаду і ззовні вперед і досередини відповідно до розташування цього сухожилка. На задній поверхні кістки є сідлоподібна суглобова поверхня, що зчленовується з такою самою суглобовою поверхнею п'яткової кістки. Виступ нижньомедіальної ділянки кубоподібної кістки, що межує з краєм цієї суглобової поверхні, дістав назву п'ятковий відросток, processus calcaneus. Він підтримує передній кінець п'яткової кістки. Передня поверхня кубоподібної кістки має розділену гребенем суглобову поверхню, що з'єднується з IV і V плесновими кістками. Окостеніння кубоподібної кістки (див. рис. 196, 197) відбувається з одного центру, який з'являється в перші 2 місяці після народження. Окостеніння завершується до 18 років. Плеснові кістки Плеснові кістки, ossa metatarsi (metatarsalia) (рис. 206; див. рис. 191—195), — це п'ять (I—V) тонких довгих кісток, розташованих попереду заплесна. У кожній плесновій кістці розрізняють тіло, corpus ossis metatarsi; основу, basis ossis metatarsi, і головку, caput ossis metatarsi. Лік кісток ведуть від медіального краю стопи (від великого пальця до мізинця). З п'яти плеснових кісток I кістка коротша, але товща за інші, II кістка найдовша. Тіла плеснових кісток тригранні. Верхня (тильна) поверхня тіла дещо опукла, дві інші — нижні (підошовні) — сходяться внизу, утворюючи загострений гребінь. Основи плеснових кісток — наймасивніша їхня частина. Вони мають форму клина, широкий кінець якого в I—IV плеснових кісток спрямований угору, ──────── Сторінка 163 ──────── Кістки кінцівок Processus calcaneus Processus calcaneus Sulcus tendinis m. fibularis longi Sulcus tendinis m. fibularis longi Tuberositas ossis cuboidei Tuberositas ossis cuboidei Рис. 205. Кубоподібна кістка, os cuboideum, права: A — латеральна поверхня; Б — медіальна поверхня; В — вигляд ззаду Basis Foramen nutricium Corpus Caput А Б В А Б В Рис. 206. Плеснова кістка III, os metatarsi III, права: A — підошовна поверхня; Б — тильна поверхня; В — латеральна поверхня а в V — у медіальний бік. На бічних поверхнях основ розташовані суглобові поверхні, які слугують для з'єднання із суміжними плесновими кістками. На задніх поверхнях основ є суглобові поверхні, що з'єднуються з кістками заплесна. На нижній поверхні основи I плеснової кістки розташована горбистість I плеснової кістки, tuberositas ossis metatarsi primi (див. рис. 194). У V плеснової кістки в латеральній частині основи також є горбистість V плеснової кістки, tuberositas ossis metatarsi quinti, яка добре промацується. Передні кінці, або головки, плеснових кісток сплющені з боків. Дистальні кінці головок мають суглобові поверхні сферичної форми, що з'єднуються з фалангами пальців. На нижній поверхні головки I плеснової кістки, з боків, є дві невеликі гладкі ділянки, до яких прилягають сесамоподібні кістки великого пальця стопи. Головка I плеснової кістки добре промацується. Крім зазначених сесамоподібних кісток у межах плеснофалангового суглоба великого пальця трапляються одна сесамоподібна кістка в міжфаланговому суглобі цього самого пальця та непостійні сесамоподібні кістки в товщі сухожилка довгого малогомілкового м'яза, у ділянці підошовної поверхні кубоподібної кістки. Проміжки між плесновими кістками мають назву міжкісткові проміжки плесна, spatia interossea metatarsi (див. рис. 194, 282). Плеснові кістки (див. рис. 196, 197) починають окостенівати з первинного центру, що виникає в тілі кожної кістки протягом 3 місяців після народження (у I плесновій — найпізніше). Вторинні центри з'являються в основах і головках усіх кісток у віці 4—5 років. Повне злиття частин кістки визначається в 17—20 років. Кістки пальців Кістки пальців (фаланги), ossa digitorum (phalanges) (рис. 207; див. рис. 191—195), на кожній нозі представлені 14 кістками, які за будовою аналогічні фалангам пальців кисті. У II—V пальцях розрізняють проксимальну фалангу, phalanx proximalis; середню фалангу, phalanx media, і дистальну фалангу, phalanx distalis, а в I — великому пальці, hallux, — лише проксимальну і дистальну. ──────── Сторінка 164 ──────── Учення про кістки — Остеологія Basis Corpus Phalanx proximalis Trochlea phalangis Caput Foramina nutricia Basis Corpus Phalanx media Caput Phalanx distalis Basis Tuberositas phalangis distalis А Б В Рис. 207. Фаланги III пальця стопи, праві: А — підошовна поверхня; Б — тильна поверхня; В — латеральна поверхня У кожній фаланзі розрізняють основу фаланги, basis phalangis, розташовану проксимально, головку фаланги, caput phalangis, яка займає дистальну частину останньої, і тіло фаланги, corpus phalangis, що їх з'єднує. Головки проксимальних і середніх фаланг мають форму блока, troch- lea phalangis. На підошовній поверхні дистального кінця кожної дистальної фаланги розташована горбистість дистальної фаланги, tuberositas phalangis distalis (місце прикріплення підшкірного волокнистого пучка до кінчика пальця). Окостеніння фаланг (див. рис. 196, 197) починається з первинного центру в тілі кожної кістки на 3—9-му місяці внутрішньоутробного періоду. Вторинні центри з'являються в основах і головках наприкінці 4-го року життя. Процес завершується в 15—19 років. ──────── Сторінка 165 ──────── Вчення про з'єднання кісток Артрологія Artrologia ──────── Сторінка 166 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія З'єднання кісток, juncturae ossium, поділяють на дві групи: синартрози, synarthroses, — неперервні з'єднання і синовіальні з'єднання (суглоби, діартрози), juncturae synoviales (articulationes, diarthroses), — перервні з'єднання. Вони забезпечують різний ступінь рухомості кісток і відрізняються здатністю витримувати ті чи інші механічні навантаження. СИНАРТРОЗИ До синартрозів належать три класи з'єднань: волокнисті, хрящові та кісткові, що забезпечують неперервне сполучення кісток завдяки однойменним видам сполучної тканини. Волокнисті з'єднання, juncturae fibrosae (рис. 208), забезпечують неперервне з'єднання кісток за допомогою щільної волокнистої сполучної тканини. До них належать синдесмози, зокрема зубо-альвеолярні, міжкісткові перетинки та шви. Синдесмози, syndesmoses, є міцними тяжами щільної сполучної тканини — зв'язками. Вони бувають короткими (наприклад, міжкісткові п'ясткові зв'язки) і довгими (надостьова зв'язка). Деякі з них містять велику кількість еластичних волокон, які надають їм своєрідного забарвлення (жовті та каркова зв'язки). Зубо-альвеолярний синдесмоз (вклинення), syndesmosis dentoalveolaris (gomphosis), — особливий вид синдесмозу, утворений волокнистими пучками, що утримують корені зубів у зубних альвеолах; з віком у ньому відбу­ В2 Д1 Б1 Б2 В3 А Г В1 Д2 Д3 Рис. 208. Види синартрозів: А — міжкісткова перетинка передпліччя, mem­brana interossea antebrachii; Б — синдесмози: Б1 — жовті зв'язки, ligg. flava; Б2 — зубо-альвеолярний синдесмоз, syndesmosis dentoalveolaris; В — шви: В1 — плоский шов, sutura plana; В2 — зубчастий шов, sutura serrata; В3 — лусковий шов, sutura squamosa; Г — клино-потиличний синхондроз, synchondrosis sphenooccipitalis; Д — симфізи: Д1 — міжхребцевий симфіз, symphysis intervertebralis; Д2 — симфіз ручки грудини, symphysis manubriosternalis; Д3 — симфіз мечоподібного відростка, symphysis xiphosternalis; Д4 — лобковий симфіз, symphysis pubica Д4 ──────── Сторінка 167 ──────── Синовіальні з'єднання відбуваються дегенеративні зміни, що призводять до розхитування зубів (див. т. 2, «Травна система»). Міжкісткова перетинка, membrana interossea (наприклад, передпліччя або гомілки), — широка щільна пластинка сполучної тканини, розташована між діафізами сусідніх довгих кісток (променевої та ліктьової в першому випадку й великогомілкової з малогомілковою в другому), що скріплює їх на значному протязі. Шви являють собою короткі тонкі прошарки щільної сполучної тканини, що проходять між краями суміжних кісток черепа й проникають у них. З віком відбувається скостеніння швів унаслідок заміщення щільної сполучної тканини кістковою. Час початку осифікації швів досить індивідуальний, проте зазвичай вона починається у 20—25 років. За рельєфом і способом накладання з'єднуваних країв кісток розрізняють шви, що утворюють відносно рівну лінію, наприклад лусковий шов, sutura squamosa, коли косо зрізаний край однієї кістки накладається на аналогічний край іншої (луска скроневої кістки й тім'яна кістка), або плоский шов, sutura plana, — краї кісток прилягають один до одного (лобово-носовий шов), а також шви, представлені дуже нерівною лінією, — зубчастий шов, sutura serrata, — у заглиблення на одній кістці входять зубці іншої (наприклад, сагітальний шов), і зазублений шов, sutura denticulata (ламбдоподібний шов). Схіндилез (розщеплення), schindylesis, є особливою формою шва, що утворюється, коли грань однієї кістки вклинюється в жолобок (розщеплення) іншої (наприклад, клиноподібний дзьоб і борозна лемеша, що формують клиноподібно-лемішевий шов). Хрящові з'єднання, juncturae cartilagineae (див. рис. 208), кісток — різновид фіброзних з'єднань, сформованих хрящовою тканиною, поділяють на синхондрози й симфізи. Синхондроз, synchondrosis, утворюють суцільні прошарки гіалінового несуглобового хряща, що скріплюють краї кісток і обмежують рухи. Синхондрози широко поширені в системі скелета дітей і підлітків — з'єднують частини кісток, що формуються з кількох центрів осифікації, і майже завжди пов'язані з ділянками росту кістки, наприклад клиноподібно-потиличний синхондроз у ділянці схилу або епіфізарний хрящ, cartilago epiphysialis,, що являє собою пластинку з хрящової тканини, яка з'єднує епіфіз і діафіз довгої кістки і в якій локалізується ділянка росту останньої. Це непостійні синхондрози: з віком хрящова тканина поступово замінюється кістковою, сповільнюючи процес росту кістки й із часом перетворюючи їх на синостози. До постійних синхондрозів, що зберігаються в системі скелета дорослої людини, належать синхондрози хребтового стовпа, черепа (див. «Топографія черепа») і грудної клітки. Симфіз, symphysis, — з'єднання кісток, за якого між пластинками гіалінового суглобового хряща розташований диск із волокнистого хряща, що має щілиноподібну порожнину. Отже, симфіз складається з трьох шарів хрящової тканини, зазвичай оточених щільною фіброзною капсулою (зв'язками), проте внутрішня синовіальна порожнина, як у суглобах, при цьому не утворюється, тому його часто називають «півсуглобом». Рухливість у таких з'єднаннях дуже обмежена, можливі лише мінімальні зміщення прилеглих кісток. Усі симфізи розташовані по серединній лінії тіла (нижньощелепний, симфізи руків'я грудини та мечоподібного відростка, міжхребцеві, лобковий). Кісткове з'єднання, junctura ossea, або синостоз, synostosis, є вторинним щодо інших типів синартрозів і виникає в разі заміщення фіброзної або хрящової тканини кістковою. Можливий також синостоз суглобів у разі їх запалення та неправильного лікування, пов'язаного з тривалою іммобілізацією. Прикладами синостозів у дорослої людини є зрощення в єдині кістки потиличної та клиноподібної кісток, або крижових хребців, або двох половин нижньої щелепи. Синовіальні з'єднання На відміну від синартрозів синовіальні з'єднання (суглоби), які є найпоширенішим видом сполучення кісток, характеризуються високою рухливістю останніх. Кожен суглоб має обов'язкові структурні елементи, без яких з'єднання кісток не може бути зараховане до синовіальних, і допоміжні утвори, що визначають структурні та функціональні відмінності одного суглоба від інших (рис. 209). До обов'язкових елементів суглоба належать суглобові поверхні, суглобова капсула й суглобова порожнина. articulares Суглобові поверхні, facies articulares, кісток, що зчленовуються, на ділянках безпосереднього контакту вкриті суглобовим (зазвичай гіаліновим, рідше волокнистим) хрящем, cartilago articularis,, одна поверхня якого зрощена з кісткою, а інша, гладка, виступає в суглоб. Суглобові хрящі, еластичні й здатні трохи деформуватися, пом'якшуючи поштовхи під час рухів, змочуються синовіальною рідиною, яку суглобова капсула виділяє в суглобову порожнину, що створює ідеальні умови для рухливості суглобів і знижує можливість ушкодження дотичних суглобових поверхонь. З віком товщина суглобового хряща й кількість клітин, з яких він складається, зменшуються, підвищуються його жорсткість і крихкість, виникають нерівності — усе це обмежує активне функціонування суглоба. Os Corpus adiposum Lig. capsulare Cartilagines Facies articularis Capsula articularis Membrana synovialis Lig. extracapsulare Membrana fibrosa Lig. intracapsulare Meniscus articularis Cavitas articularis Recessus articularis Plica synovialis Os Рис. 209. Будова синовіального з'єднання, junctura synovialis (схема) ──────── Сторінка 168 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Форми суглобових поверхонь визначаються функціональним призначенням (рухом і навантаженням) суглоба. Зокрема, коли потрібно забезпечити більшу стабільність і меншу амплітуду руху суглоба, суглобові поверхні набувають більшої площі взаємного дотику, збігу та відповідності, тобто стають конгруентнішими. Ступінь рухомості суглобів, крім того, зумовлюється міцністю й натягом суглобової капсули, а також розвиненістю допоміжного апарату. Суглобова капсула, capsula articularis, охоплює кінці кісток, що зчленовуються, у вигляді замкненого чохла і, не переходячи на суглобові поверхні, продовжується в окістя цих кісток. Капсула побудована з волокнистої сполучної тканини й складається з двох шарів — оболонок. Зовнішня — фіброзна оболонка (фіброзний шар), mem­ brana fibrosa (stratum fibrosum), щільна, її волокна мають переважно поздовжній напрямок і фіксуються поблизу країв суглобових поверхонь. Вона виконує механічну функцію, зміцнюючи капсулу суглоба й протидіючи надмірній її деформації: розтягуючись, волокна цієї оболонки перешкоджають надмірним рухам у суглобі. Усередині фіброзна оболонка продовжується в еластичну синовіальну оболонку (синовіальний шар), membrana synovialis (stratum synoviale), яка виділяє в порожнину суглоба синовіальну рідину (синовію), synovia, що змочує суглобові поверхні, живить суглобовий хрящ і виконує амортизаційну функцію. Робоча поверхня оболонки збільшується завдяки не лише синовіальним складкам, plicae synoviales, які сприяють розтягненню суглобової капсули, а й зверненим у суглобову порожнину синовіальним ворсинкам, villi synoviales, кількість і розміри яких із віком зростають. Суглобова порожнина, cavitas articularis, — це замкнена, не сполучена з навколишніми тканинами щілина, обмежена зчленованими поверхнями кісток і суглобовою капсулою та заповнена синовіальною рідиною. Допоміжний апарат суглобів охоплює суглобові диски й меніски, зв'язки суглобів, суглобові губи та закутки. Суглобовий диск, discus articularis, і суглобовий меніск, me­ niscus articularis, — це різні за формою прошарки гіалінового або волокнистого хряща, розміщені в порожнині суглоба. У малоконгруентних суглобах вони вклинюються між суглобовими поверхнями кісток, збільшуючи їхню відповідність. Суглобові диски фіксуються по периферії до суглобової капсули й поділяють суглобову порожнину на два поверхи. На відміну від них, суглобові меніски — це не суцільні хрящові пластинки, а серпоподібні утвори з волокнистого хряща, які прикріплюються до суглобової капсули лише зовнішнім краєм, а внутрішнім вільно виступають у порожнину суглоба. Крім того, диски й меніски слугують амортизаторами, пом'якшуючи поштовхи та струси під час рухів. Зв'язки, ligamenta, суглобів — це пучки щільної волокнистої сполучної тканини, які зміцнюють суглобову капсулу та обмежують або спрямовують рухи в суглобі. Щодо суглобової капсули розрізняють: внутрішньокапсульні зв'язки, ligg. intracapsularia, що з'єднують суглобові поверхні кісток усередині суглобової капсули й відокремлені від суглобової порожнини синовіальною оболонкою; капсульні зв'язки, ligg. capsularia, що залягають у товщі капсули між фіброзною та синовіальною оболонками й додатково зміцнюють її; позакапсульні зв'язки, ligg. extracapsularia, що вплітаються у фіброзну оболонку суглобової капсули ззовні й часто є сухожилками м'язів, які здійснюють рухи в суглобі. Суглобова губа, labrum articulare, формується зі щільної волокнистої сполучної тканини, звернена в порожнину суглоба, прикріплюється по краю суглобової ямки, fossa articularis, або суглобової западини, поглиблюючи її та збільшуючи площу дотичних суглобових поверхонь. Суглобовий закуток, recessus articularis, утворюється в порожнині суглоба в місці переходу синовіальної оболонки, що вистилає суглобову капсулу, на суглобовий хрящ і сприяє збільшенню амплітуди руху. І н н е р в а ц і я с у г л о б а: суглобові гілки нервів, які проходять поруч із суглобом та іннервують м'язи, що здійснюють рухи в цьому суглобі. Попри те що зони іннервації частково накладаються одна на одну, кожен нерв іннервує цілком певну частину капсули, що дає змогу запобігти її розриву або защемленню під час рухів. Так, натяг частини капсули суглоба під час згинання ініціює рефлекторне скорочення м'язів, які забезпечують розгинання суглоба. Нервові волокна суглобових гілок закінчуються рецепторами, що реагують на розтягнення або повільно (тільця Руффіні), або швидко (тільця Пачіні); обидва типи цих закінчень контролюють швидкість і напрямок руху в суглобі. К р о в о п о с т а ч а н н я с у г л о б а: суглобові гілки основних артерій, що проходять поруч із суглобом і утворюють навколосуглобові артеріальні сплетення, численні гілки яких пронизують фіброзну оболонку суглобової капсули та формують підфіброзну (надсиновіальну) артеріальну сітку. Венозний відтік здійснюється венами, що супроводжують зазначені артерії. Лімфатичний відтік відбувається через синовіальне лімфатичне сплетення, судини якого розташовані поруч із кровоносними, до найближчих регіонарних лімфатичних вузлів. Детальніше кровопостачання розглянуто в описі окремих суглобів. Залежно від кількості кісток, що беруть участь в утворенні суглоба, його вважають простим або складним. Простий суглоб, articulatio simplex, утворюють дві кістки. Класичними представниками цього виду є плечовий і міжфалангові суглоби. Якщо в утворенні суглоба бере участь більше ніж дві кістки, його називають складним суглобом, articulatio compo­ sita. Представником цього виду є ліктьовий суглоб. У складному суглобі умовно зчленовуються кілька простих суглобів. Якщо простий або складний суглоб містить у своєму складі суглобовий диск чи суглобовий меніск, його називають комплексним суглобом, articulatio complexa. До таких належать колінний, грудинно-ключичний і скронево-нижньощелепний суглоби. У деяких суглобах рухи можливі лише одночасно з рухами в сусідніх суглобах, анатомічно відокремлених від них, але об'єднаних із ними спільністю функції. Такі сукупності кількох з'єднань кісток зараховують до комбінованих суглобів, articulationes combinatae (наприклад, дистальний і проксимальний променево-ліктьові суглоби). Крім того, суглоби класифікують за зовнішньою формою суглобових поверхонь кісток, що зчленовуються, а також за зумовленою цією формою та ступенем її відповідності рухомістю суглоба, тобто можливістю здійснювати в ньому рухи навколо однієї, двох або трьох взаємно перпендикулярних осей обертання — фронтальної, сагіталь- ──────── Сторінка 169 ──────── Синовіальні з'єднання 1б 1в 1а 2в 2а 2б 3а 3в 3б Рис. 210. Види синовіальних з'єднань. Одноосьові суглоби: 1а, 1б — блокоподібні суглоби, ginglymi (1а — надп'ятково-гомілковий суглоб, articulatio talocruralis; 1б — міжфаланговий суглоб кисті, articulatio interphalangea manus); 1в — циліндричний (обертовий) суглоб, articulatio cylindrica (trochoidea) (проксимальний променево-ліктьовий суглоб, articulatio radioulnaris proximalis). Двоосьові суглоби: 2а — еліпсоподібний суглоб, articulatio ellipsoidea (променево-зап'ястковий суглоб, articulatio radiocarpalis); 2б — двовиростковий суглоб, articulatio bicondylaris (колінний суглоб, articulatio genus); 2в — сідлоподібний суглоб, articulatio sellaris (зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця кисті, articulatio carpometacarpalis pollicis). Триосьові суглоби: 3а — кулястий суглоб, articulatio spheroidea (плечовий суглоб, articulatio humeri); 3б — чашоподібний суглоб, articulatio cotylica (кульшовий суглоб, articulatio сохае); 3в — плоский суглоб, articulatio plana (крижово-клубовий суглоб, arti­cu­la­tio sacroiliaca) ній і вертикальній. У першому випадку, умовно порівнюючи форму суглобових поверхонь із геометричними тілами, розрізняють циліндричні, еліпсоподібні, кулясті, плоскі та інші суглоби; у другому говорять про одноосьові, двоосьові й триосьові суглоби. До одноосьових належать блокоподібні й циліндричні суглоби, до двоосьових — еліпсоподібні, двовиросткові та сідлоподібні, до триосьових — кулясті й плоскі (рис. 210). У блокоподібному суглобі, ginglymus, одна з вигнутих суглобових поверхонь завдяки наявній на ній напрямній борозенці під час зчленування блокує поперечне ковзання іншої, яка має на собі відповідний цій борозенці гребінець, допускаючи лише одноосьовий рух (міжфалангові суглоби). Але часто біомеханіка блокоподібного суглоба складніша, оскільки нерідко до лінійного руху додається спіральний складник, ──────── Сторінка 170 ──────── 1 7 Вчення про з'єднання кісток — Артрологія через що воно стає гвинтоподібним (плечово-ліктьовий, надп'ятково-гомілковий суглоби). Зазвичай блокоподібні суглоби мають потужні капсульні зв'язки. У циліндричному (обертовому) суглобі, articulatiо cylindrica (trochoidea), кістки, що зчленовуються, мають циліндричні суглобові поверхні, при цьому одна з кісток зазвичай має форму стрижня, а інша — заглибини, що його охоплює. Рух у суглобі відбувається шляхом обертання однієї з кісток навколо поздовжньої осі стрижня: або самого стрижня в заглибині (обертання головки променевої кістки в променевій вирізці вінцевого відростка ліктьової кістки в проксимальному променево-ліктьовому суглобі), або заглибини навколо стрижня (обертання ямки зуба передньої дуги атланта разом із черепом навколо зуба осьового хребця в серединному атлантоосьовому суглобі). В еліпсоподібному суглобі, articulatio ellipsoidea, суглобові поверхні кісток, що зчленовуються, мають еліпсоїдну форму, при цьому одна з них опукла, а інша — увігнута. Рухи в такому суглобі відбуваються навколо двох взаємно перпендикулярних осей, як, наприклад, під час згинання — розгинання та приведення — відведення, що часто супроводжуються додатковим периферичним обертанням, у променево-зап'ястковому суглобі. Двовиростковий суглоб, articulatio bicondylaris, є перехідною формою від блокоподібного суглоба до еліпсоподібного. Його характеризують складні за конфігурацією подвійні опуклі суглобові поверхні (виростки) на одній кістці та увігнуті або майже плоскі суглобові поверхні на іншій кістці (або кістках), які, на відміну від блокоподібного суглоба, мають значно більшу різницю у своїх розмірах і кривині, унаслідок чого поряд з основним рухом у суглобі стає можливим ще й обмежене обертання навколо осі, перпендикулярної до основної. До таких суглобів належить, наприклад, колінний, який у розігнутому стані працює як блокоподібний, допускаючи лише згинання—розгинання, а в зігнутому перетворюється на двовісний, що дає змогу виконувати ще й обертальний рух досередини і назовні. У сідлоподібному суглобі, articulatio sellaris, суглобові поверхні кісток, що зчленовуються, опуклі за однією віссю та увігнуті, мов сідло, за іншою, перпендикулярною до неї, віссю; образно кажучи, вони сидять верхи одна на одній, рухаючись як уздовж, так і впоперек одна одної. Зазвичай ці поверхні малоконгруентні. Основні рухи в такому суглобі аналогічні рухам в еліпсоподібному суглобі й також іноді супроводжуються додатковим осьовим 5 6 2 обертанням однієї з кісток, що його утворюють, навколо своєї поздовжньої осі. Прикладом є зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця кисті. Кулястий суглоб, articulatio spheroidea (enarthrosis), що має найбільшу свободу руху, утворений округлою головкою однієї з кісток, що зчленовуються в ньому, яка з'єднується з увігнутою (з різним ступенем конгруентності) поверхнею суглобової западини іншої кістки. Прикладом такого суглоба є плечовий, який допускає рухи навколо всіх трьох основних осей під час згинання—розгинання, відведення—приведення, обертань досередини і назовні з великою амплітудою. Різновидом кулястого суглоба є чашоподібний суглоб, articulatio cotylica, у якого на одній із кісток, що зчленовуються в ньому, є глибша, ніж у попереднього суглоба, суглобова западина, яка глибоко охоплює кулясту головку іншої кістки. Такі суглоби зазвичай мають дещо менший діапазон рухів і значно розвиненіший допоміжний апарат, наприклад кульшовий суглоб. Плоскі суглоби, articulationes planae, у яких суглобові поверхні кісток, що в них зчленовуються, вигнуті незначно, мають майже плоску конфігурацію та є надзвичайно конгруентними, допускають лише невелике ковзання кісток одна відносно одної (наприклад, у крижово-клубовому суглобі) у різних напрямках. Зв'язки таких суглобів розташовані з усіх боків, а капсули слабко еластичні. Загальні відомості про розвиток з'єднань кісток Перші етапи розвитку (рис. 211) неперервних і перервних з'єднань кісток — 5—7-й тижні внутрішньоутробного періоду — багато в чому аналогічні й характеризуються згущенням мезенхімних клітин між кістковими елементами, що утворюються, з формуванням пластинок, які надалі визначають місце й тип з'єднання. Згодом, з кінця 7-го — початку 8-го тижня, ці два типи з'єднань розвиваються по-різному. Фіброзні з'єднання визначаються там, де міжкісткове згущення перетворюється на колаген; вони формуються зі сполучної тканини: шви — з тканини, що з'єднує 8 9 4 3 Рис. 211. Розвиток суглоба (напівсхематично): 1 — скупчення мезенхімних клітин (передхрящовий стан); 2 — місце порожнини майбутнього суглоба; 3 — охрястя; 4 — окістя; 5 — порожнина суглоба; 6 — суглобова капсула; 7 — суглобовий хрящ; 8 — суглобовий диск; 9 — меніск ──────── Сторінка 171 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа кістки черепа й обличчя в одне ціле, зв'язки — паралельно з розвитком суглобових капсул. У процесі росту та зближення кісток прошарки сполучної тканини у швах зменшуються, а в дорослих поступово заміщуються кістковою тканиною, перетворюючись на синостоз (скостеніння синдесмозу). Хрящові з'єднання формуються між кістками, що утворюються на основі хрящової моделі. Так, хрящова тканина з'єднує кістки основи черепа, крижової кістки, куприка, таза тощо. Згодом у хрящових з'єднаннях між крижовими та куприковими кістками, а також між частинами тазової кістки з'являються центри окостеніння, і з'єднання поступово заміщуються кістковими зрощеннями. В інших ділянках скелета хрящові з'єднання не скостеніють і утворюють постійні синхондрози, як, наприклад, у ділянці основи черепа. У синхондрозах розвивається ембріональний хрящ гіалінового типу, а в симфізах — волокнистого. Суглоби закладаються на 2‑му місяці внутрішньоутробного періоду (див. рис. 211). Між кінцевими відділами двох зачатків, що розвиваються, мезенхіма стає щільнішою. Ця ділянка являє собою мезенхімний суглобовий диск, або первинну суглобову пластинку. У процесі подальшого розвитку між клітинами мезенхіми накопичуються аморфна речовина й тканинна рідина, унаслідок чого клітини роз'єднуються, між ними з'являються невеликі порожнини, які згодом зливаються; на місці диска виникає синовіальна порожнина. Кінцеві відділи двох зачатків стикаються і зчленовуються хрящовими суглобовими поверхнями. Мезенхіма, що оточує утворену порожнину, ущільнюється й розділяється на два шари. Товстіший зовнішній шар складається зі щільної сполучної тканини. З цього шару утворюється основа волокнистої перетинки суглобової капсули. Перетинка зберігає зв'язок з охрястям, а надалі — з окістям. З внутрішнього шару формується синовіальна перетинка. Перебудова первинної суглобової пластинки відбувається під впливом м'язових зачатків, які спричиняють натяг у тканинах навколо майбутнього суглоба. Цей натяг сприяє формуванню зв'язок суглоба ще до утворення його порожнини. У деяких суглобах мезенхіма суглобового диска розсмоктується не повністю і перетворюється на волокнистий хрящ; з нього виникають меніски з вільним краєм (колінний суглоб) і диски, що поділяють порожнину суглоба на дві ізольовані порожнини, — комплексні (двокамерні) суглоби. Суглоби новонародженого містять усі елементи, наявні в суглобах дорослого. У період постнатального розвитку вони змінюють свою форму відповідно до спадкової програми та функціональних фізичних навантажень. CОЕДИНЕНИЯ КІСТОК ТУЛУБА І ЧЕРЕПА З'єднання кісток тулуба З'єднання хребтового стовпа Окремі хребці зчленовуються між собою за допомогою різних видів з'єднань хребтового стовпа, juncturae columnae vertebralis, утворюючи хребтовий стовп. Хрящові (синхондрози, симфізи) і синовіальні (суглоби) з'єднання останнього укріплені великою кількістю зв'язок, які посилюють жорсткість хребтового стовпа загалом і обмежують надмірні зміщення його частин під час навантажень. Синхондрози хребтового стовпа Синхондрози хребтового стовпа, synchondroses colum­ nae vertebralis, представлені міжхребцевими дисками, що залягають між тілами суміжних хребців, за винятком атланта та осьового хребця, на протязі всіх відділів хребтового стовпа. Міжхребцевий диск, discus intervertebralis (рис. 212, 213; див. рис. 214–220 А, 221, 223, 227, складається з волокнистого хряща. У ньому розрізняють периферичну частину — волокнисте кільце, anulus fibrosus, і центрально розташоване драглисте ядро, nucleus pulposus. В орієнтації колагенових волокон, що утворюють волокнисте кільце, виокремлюють три напрямки: концентричний, косий (перехресний) і спіралеподібний. Кінці всіх волокон тонкого поверхневого шару (охрястя) губляться в окісті тіл хребців. Центральна частина міжхребцевого диска — драглисте ядро — дуже пружна і є своєрідним пружним прошарком, який під час згинання хребтового стовпа в той чи інший бік зміщується в протилежний. На розрізі міжхребцевого диска стиснуте в нормі драглисте ядро виступає над поверхнею волокнистого кільця; воно може бути суцільним (рис. 214 А) або мати невелику щілиноподібну порожнину міжхребцевого диска, cavitas disci intervertebralis (рис. 214 Б), в останньому випадку йдеться про міжхребцевий симфіз, symphysis intervertebralis. До 20 років драглисте ядро добре виражене, потім поступово заміщується волокнистою сполучною тканиною, що проростає з волокнистого кільця: до центру диска кількість волокон у міжклітинній речовині тканини кільця зменшується, а маса основної речовини збільшується. Міжхребцевий диск зростається з гіаліновим хрящем, який вкриває звернені одна до одної поверхні тіл хребців, і за своєю формою відповідає формі цих поверхонь. Товщина дисків неоднакова й поступово збільшується в напрямку нижньої частини хребтового стовпа, причому диски шийного та поперекового його відділів спереду дещо товщі, ніж ззаду, а в середній частині грудного відділу значно тонші, ніж у відділах, розташованих вище й нижче. У дорослої людини хрящова частина становить 20—25 % довжини всього хребтового стовпа. Міжхребцеві диски відіграють роль амортизаторів і дають тілам хребців змогу рухатися одне відносно одного. В ембріогенезі з початком сегментації хребтового стовпа між зачатками тіл хребців формуються міжхребцеві диски, внутрішні відділи яких складаються з волокнистого хряща, що переходить у драглисте ядро, а зовнішні утворюються зі щільної сполучної тканини й згодом перетворюються на волокнисте кільце. У новонароджених міжхребцеві диски відносно більші, ніж у дорослої людини; у літньому віці їхня еластичність знижується, у них виникають осередки скостеніння, як і в передній поздовжній зв'язці. І н н е р в а ц і я: задня частина волокнистого кільця — менінгеальні (поворотні) гілки спинномозкових нервів; передня частина — сірі сполучні гілки. ──────── Сторінка 172 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Nucleus pulposus Anulus fibrosus Anulus fibrosus Corpus vertebrae Nucleus pulposus Anulus fibrosus Discus intervertebralis Рис. 212. Міжхребцеві диски, disci intervertebrales. Вигляд спереду Рис. 213. Міжхребцевий диск, discus intervertebralis, між IV і V поперековими хребцями. Серединний розпил. Фотографія Nucleus pulposus Cavitas disci intervertebralis А Б Рис. 214. Міжхребцеві диски, disci intervertebrales, у верхній третині грудного відділу хребта (А) і попереково-крижовому суглобі (Б). Горизонтальні зрізи на рівні середини дисків. Фотографії К р о в о п о с т а ч а н н я: передня частина волокнистого кільця — дрібні гілки найближчих задніх міжреберних і поперекових артерій; задня частина — спинномозкові та дорсальні гілки спинних гілок зазначених артерій відповідно. Власне диск є аваскулярним, і його живлення пов'язане з дифузією речовин із прилеглих тіл хребців. Це важливо з клінічного погляду, оскільки проростання кровоносних судин у хрящ призводить до його деструкції. Синдесмози хребтового стовпа Синдесмози хребтового стовпа, syndesmoses columnae vertebralis, представлені низкою зв'язок, які можна поділити на довгі та короткі. До групи довгих належать передня і задня поздовжні зв'язки, до групи коротких — жовті, міжостьові, надостьова, каркова, міжпоперечні та поперечні. Передня поздовжня зв'язка, lig. longitudinale anterius (рис. 215, див. рис. 218–220 А, 221, 223, 228, 261), проходить уздовж передньої та частини бічних поверхонь тіл хребців від переднього горбка СI і передньої поверхні тіла СII до передньої (тазової) поверхні крижової кістки, де губиться в окісті SI і SII. У нижніх відділах хребтового стовпа передня поздовжня зв'язка значно ширша й міцніша. Вона пухко з'єднується з тілами хребців і щільно — з міжхребцевими дисками, оскільки вплітається в охрястя й окістя, що їх укривають, а також у зовнішню частину волокнистого кільця. Глибокі шари пучків ──────── Сторінка 173 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Canalis vertebralis Arcus vertebrae Foramen intervertebrale Lig. longitudinale posterius Lig. interspinale Corpus vertebrae Ligg. flava Nucleus pulposus Discus intervertebralis Lig. supraspinale Anulus fibrosus Processus articularis superior Lig. longitudinale anterius (відрізана) Processus spinosus Processus transversus Articulatio zygapophysialis (capsula) Ligg. transversa Facies articularis inferior Рис. 215. З'єднання поперекового відділу хребтового стовпа. Частковий сагітальний розпил хребтового стовпа зв'язки дещо коротші за поверхневі, тому вони з'єднують суміжні хребці, а поверхневі, довші, пучки простягаються на 4—5 хребців. Передня поздовжня зв'язка запобігає надмірному розгинанню хребтового стовпа. Задня поздовжня зв'язка, lig. longitudinale posterius (рис. 216; див. рис. 215, 218, 219, 222, 223, 225, 261), розташована на задній поверхні тіл хребців усередині хребтового каналу. Вона починається від задньої поверхні тіла СII, продовжуючи покривну перетинку серединного атлантоосьового суглоба, і закінчується на рівні SV. Задня поздовжня зв'язка, на відміну від передньої, у верхньому відділі хребтового стовпа ширша, ніж у нижньому. Вона міцно зрощена з міжхребцевими дисками і на їхньому рівні дещо ширша, ніж на рівні тіл хребців, з якими з'єднується пухко, причому в прошарку сполучної тканини між нею і тілом хребця залягає венозне сплетення. Поверхневі пучки задньої поздовжньої зв'язки, як і передньої, довші за глибокі й поширюються на 3—4 хребці; найглибші волокна розташовуються між суміжними хребцями і зливаються з волокнами їхніх волокнистих кілець. Жовті зв'язки, ligg. flava (рис. 217; див. рис. 215, 218–220 Б, 223, 227, 229, 261), розташовані в хребтовому каналі й з'єднують внутрішню поверхню та нижній край дуги розташованого вище хребця із зовнішньою поверхнею та верхнім краєм дуги розташованого нижче (крім атланта й осьового хребця) на протязі від суглобової капсули дуговідросткового суглоба з обох боків хребця до основи його остистого відростка. Передні їхні краї обмежують ззаду міжхребцеві отвори, а задні волокна частково зливаються на рівні остистого відростка, залишаючи між собою проміжки, які заповнюються венами, що з'єднують задні та внутрішнє зовнішнє венозні хребтові сплетення. Основну масу жовтих зв'язок становлять вертикально спрямовані еластичні волокна, розташовані перпендикулярно до дуг. Жовті зв'язки широкі й потужні, тонші й довші в шийному відділі хребтового стовпа, дещо потовщуються в грудному і стають найтовщими в поперековому. Вони запобігають розходженню дуг хребців під час згинання хребтового стовпа і сприяють його розгинанню. Міжостьові зв'язки, ligg. interspinalia (див. рис. 215, 219, 221, 223, 261), являють собою тонкі пластинки, що з'єднують майже по всій довжині хребтового стовпа краї остистих відростків суміжних хребців. Спереду вони зливаються з жовтими зв'язками, а ззаду, біля верхівки остистого відростка, — з надостьовою зв'язкою. У грудному відділі міжостьові зв'язки вузькі й видовжені, у шийному вплітаються в передні волокна каркової зв'язки, ──────── Сторінка 174 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Lig. longitudinale posterius (глибокі пучки) Pediculus arcus vertebrae Lig. longitudinale posterius (поверхневі пучки відрізано й відвернуто) Discus intervertebralis Lig. longitudinale posterius Corpus vertebrae Processus articularis superior (facies articularis) Processus transversus Foramen intervertebrale Lig. intertransversarium Articulatio zygapophysialis (capsula) Processus articularis inferior Lig. supraspinale (відрізана) Рис. 216. З'єднання поперекової частини хребтового стовпа. Вигляд ззаду. Дуги й відростки XII грудного, I і II поперекових хребців видалено що проходять у міжостьові проміжки, і як самостійні структури не виражені; у поперековій — потужні, товсті, майже квадратні, спрямовані навскіс згори вниз і вперед. Надостьова зв'язка, lig. supraspinale (див. рис. 215, 216, 218, 219, 221, 229, 261), — це потужний волокнистий тяж, що з'єднує верхівки остистих відростків від СVII до LIII — LIV (див. рис. 305). Найповерхневіші волокна перекидаються через 3—4 хребці, найглибші, що становлять основну масу зв'язки й з'єднують остисті відростки суміжних хребців, є продовженням міжостьових зв'язок. Нижче LIV зв'язка повністю вплітається у волокна найширшого м'яза спини, що її перетинають, а вище СVII — у каркову зв'язку. Каркова зв'язка, lig. nuchae (див. рис. 221), трикутної форми, розширена вгорі й звужена донизу, насправді не є зв'язкою шиї, оскільки не з'єднує сусідніх хребців і не має характерної структури зв'язки. Її можна розглядати як унікальне поєднання зв'язок і фасцій задньої поверхні шиї, що складається із заднього серединного тяжа та перегородкової частини. Тяж розташований між зовнішнім потиличним виступом і остистим відростком СVII (див. рис. 305). Верхня частина тяжа складається з волокон шийної частини трапецієподібного м'яза, нижня — з навскісно спрямованих волокон ремінного м'яза голови та малого ромбоподібного м'яза. Від тяжа відходить перегородкова частина, яка прямує вперед і розмежовує ремінні м'язи шиї. Латеральні волокна перегородкової частини розділяють півостьовий м'яз голови, півостьовий м'яз шиї та багатороздільні м'язи. Найпередніші волокна перегородкової частини входять у проміжки між остистими відростками хребців і сягають рівня жовтої зв'язки. Згори перегородкова частина прикріплюється до зовнішнього потиличного гребеня й заднього горбка атланта; там само вона зливається із задньою атлантопотиличною перетинкою. ──────── Сторінка 175 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Arcus vertebrae Pediculus arcus vertebrae Processus costiformis vertebrae Ligg. flava Lamina arcus vertebrae Processus articularis superior стовпа дуговідросткових суглобів фронтальної У різних відділах хребтового стовпа суглобова порожнина дуговідросткових суглобів орієнтована під різними кутами щодо основних площин (табл. 3), наближаючись у шийному відділі до горизонтальної, у грудному — до фронтальної, а в поперековому — до сагітальної, завдяки чому забезпечується його оптимальна рухомість. Дуговідросткові суглоби в шийному і грудному відділах хребтового стовпа можна класифікувати як плоскі, у поперековому — як циліндричні. Дуговідросткові суглоби Дуговідросткові суглоби малорухомі, але ковзні рухи, амплітуда яких залежить від нахилу суглобових поверхонь і відносних розмірів міжхребцевого диска, у них можливі навколо всіх трьох осей. Найбільша амплітуда спостерігається в шийному відділі хребтового стовпа. Кожна пара суглобів належить до комбінованих: рух в одному з них обов'язково Т а б л и ц я 3 Орієнтація суглобових порожнин Discus intervertebralis Відділ хребтового Lig. longitudinale anterius Кут щодо площини Кут щодо горизонтальної площини Рис. 217. З'єднання поперекового відділу хребтового стовпа. Вигляд спереду. Тіла I і II поперекових хребців видалено фронтальним розпилом Шийний 43—46° Розташовані паралельно Грудний 59—63° 19—22° Поперековий Близько 90° 42—46° Міжпоперечні зв'язки, ligg. intertransversaria (див. рис. 216, 228, 229), — це парні пучки волокон, що з'єднують верхівки поперечних відростків суміжних хребців і обмежують рухи останніх у протилежні боки. У шийному відділі пучки слабко виражені й представлені поодинокими волокнами, які здебільшого заміщуються м'язовими волокнами міжпоперечних м'язів, у грудному вони стають дещо масивнішими й набувають вигляду окремих тяжів, що зливаються з м'язовими волокнами, у поперековому — перетворюються на перетинку. Поперечні зв'язки, ligg. transversa (див. рис. 215), розташовані в передньоверхніх і передньонижніх відділах міжхребцевого отвору та представлені двома плоскими пучками — верхнім і нижнім відповідно. Верхній пучок з'єднує нижній суглобовий відросток, а нижній — верхній із задньою поверхнею тіла хребця. Суглоби хребтового стовпа Суглоби хребтового стовпа, articulationes columnae vertebralis, представлені дуговідростковими, попереково-крижовим, крижово-куприковим, атлантопотиличними та серединним і латеральними атлантоосьовими суглобами. Дуговідросткові суглоби, articulationes zygapophysiales (рис. 218; див. рис. 215, 216, 220 А, 221, 222, 226, 227), парні, утворюються між верхнім суглобовим відростком нижче розташованого і нижнім суглобовим відростком вище розташованого хребців. Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобового хряща, значна частина її передньої поверхні тісно переплітається з волокнами жовтої зв'язки. Lig. supraspinale Processus articularis inferior LII Capsula articularis Processus articularis superior LIII Articulatio zygapophysialis (розкритий) Processus transversus Lig. longitudinale posterius Lig. flavum Nucleus pulposus Anulus fibrosus Lig. longitudinale anterius Рис. 218. Дуговідросткові суглоби, articulationes zygapophysiales. Горизонтальний розпил. Вигляд згори ──────── Сторінка 176 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія спричиняє зміщення в іншому, оскільки в обох суглобах з'єднуються суглобові відростки тих самих хребців. У внутрішньоутробному періоді в дуговідросткових суглобах розвиваються жирові та фіброзно-жирові меніскоподібні структури, які надалі запобігають надмірному згинанню—розгинанню хребтового стовпа в процесі утворення вторинних вигинів. Повне формування суглоба в плода спостерігається наприкінці 12-го тижня. І н н е р в а ц і я: суглобові гілки медіальних гілок задніх гілок спинномозкових нервів на відповідному рівні. К р о в о п о с т а ч а н н я: задні спинномозкові гілки спинномозкових артерій на відповідному рівні (утворюють інтенсивну анастомотичну сітку). Попереково-крижовий суглоб Попереково-крижовий суглоб, articulatio lumbosacralis (рис. 219; див. рис. 261), є видозміненим міжхребцевим диском, розташованим між основою крижової кістки та тілом LV, із розширеною порожниною значно більших розмірів, ніж у дисків, розміщених вище, і вищим переднім краєм. Угорі й унизу порожнина сягає гіалінових пластинок, що вкривають тіла хребців. Зміцнюють суглоб переважно парна клубово-поперекова зв'язка, lig. iliolumbale (див. рис. 260, 262), а також задня та передня поздовжні зв'язки. Перші оберігають його від надмірного бокового, а другі — відповідно від переднього та заднього згинання. Клубово-поперекова зв'язка починається від верхівки та передньонижньої поверхні поперечного відростка LV, невелика частина волокон — від LIV. Низка її волокон зливається з міжпоперечною зв'язкою. Волокна поширюються в латеральному напрямку у вигляді двох пучків, що віялоподібно розходяться. Верхній пучок починається від верхівки поперечного відростка, з'єднується з передньою пластинкою попереково-грудної фасції, частково проникаючи в сухожилкові волокна квадратного м'яза попереку, проходить над крижово-клубовим суглобом до задньоверхнього краю клубової ямки та задньої третини клубового гребеня і прикріплюється до них (див. рис. 260, 262 А). Нижній пучок відходить від передньонижньої поверхні поперечного відростка, перетинає передню крижово-клубову зв'язку й фіксується на задньому краї клубової ямки, а низкою вертикальних волокон — на задньоверхньому краї дугоподібної лінії (див. рис. 260, 262 А). Частина задніх волокон клубово-поперекової зв'язки пролягає позаду квадратного м'яза попереку та прикріплюється до медіальної поверхні внутрішньої губи задньої третини клубового гребеня позаду волокон верхнього пучка (див. рис. 262 Б). Рухи в попереково-крижовому суглобі такі самі, як між поперековими хребцями, але вкрай обмежені — їхня амплітуда становить близько 2° — і можливі під час руху всього таза як єдиного цілого, а їхні осі розташовані під кутом до основних площин. Під час вагітно- Lig. longitudinale posterius Lig. flavum Lig. interspinale Lig. longitudinale anterius Lig. supraspinale Corpus LV Capsula articularis lumbosacralis (частково видалена) Articulatio lumbosacralis (discus intervertebralis) Canalis sacralis Promontorium Os sacrum Ligg. sacroiliaca anteriora Lig. sacrospinale (відрізана) Lig. sacrococcygeum posterius superficiale Lig. sacrotuberale (відрізана) Os coccygis (відтягнутий назад) Lig. sacrococcygeum anterius Articulatio sacrococcygea (discus intervertebralis) Рис. 219. З'єднання крижово-куприкового відділу хребтового стовпа. Серединний розпил ──────── Сторінка 177 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа сті та пологах рухомість суглоба зростає, що полегшує проходження плода пологовими шляхами. У новонароджених і дітей ця зв'язка представлена м'язовими волокнами, які до 45—50 років повністю заміщуються фіброзною тканиною. І н н е р в а ц і я: задні гілки L4—L5. К р о в о п о с т а ч а н н я: клубово-поперекова і верхні гілки латеральної крижової артерії. Крижово-куприковий суглоб Крижово-куприковий суглоб, articulatio sacrococcygea, утворюють тіла SV і CoI, з'єднаних видозміненим міжхребцевим диском із розширеною порожниною (див. рис. 219, 261). Цей суглоб зміцнюється низкою зв'язок. Латеральна крижово-куприкова зв'язка, lig. sacro­ coccygeum laterale (див. рис. 262 Б), парна, простягається від поперечних відростків SV до CoI і аналогічна розташованим вище міжпоперечним зв'язкам. Передня крижово-куприкова зв'язка, lig. sacro­coc­ cy­geum anterius (ventrale) (див. рис. 219, 260), продовжує передню поздовжню зв'язку. Вона складається з двох пучків, розташованих на передній поверхні крижово-куприкового суглоба, які ближче до кінця куприка перехрещуються. Поверхнева задня крижово-куприкова зв'язка, lig. sacrococcygeum posterius (dorsale) superficiale (див. рис. 219, 262 Б), натягнута між задньою поверхнею куприка та бічними стінками входу до крижового каналу і прикриває його щілину. Вона відповідає жовтим і надостьовим зв'язкам хребтового стовпа. Глибока задня крижово-куприкова зв'язка, lig. sacrococcygeum posterius (dorsale) profundum (див. рис. 262 Б), є продовженням задньої поздовжньої зв'язки. Крижово-куприковий суглоб дає змогу куприку трохи зміщуватися в сагітальній площині під впливом м'язів промежини та під час пологів. І н н е р в а ц і я: S4—Co. К р о в о п о с т а ч а н н я: нижні гілки латеральних крижо­ вих артерій. Синовіальні з'єднання черепа з атлантом і атланта з осьовим хребцем У комбінованому з'єднанні основи черепа з хребтовим стовпом можливі рухи навколо всіх трьох осей, що зумовлює значну рухомість голови, обмежену зв'язковим апаратом і кістковими компонентами, які мають запобігати надмірним рухам і захищати структури спинного мозку, розташовані в хребтовому каналі (рис. 220– 225). З'єднання складається з атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів. Атланто-потиличний суглоб Атланто-потиличний суглоб, articulatio atlantooccipitalis (див. рис. 220–224), парний, утворений суглобовою поверхнею потиличних виростків і верхньою суглобовою поверхнею атланта, належить до групи виросткових. Суглобові поверхні потиличної кістки коротші за суглобові поверхні атланта; поздовжні осі перших і других трохи сходяться допереду. Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових хрящів. В обох суглобах, правому й лівому, кожен з яких має окрему суглобову капсулу, рухи відбуваються одночасно, тобто вони утворюють один комбінований суглоб; можливі кивальні (згинання вперед і назад) і незначні бічні рухи голови. Суглоб зміцнюється передньою та задньою атланто-потиличними перетинками. Передня атланто-потилична перетинка, membrana atlantooccipitalis anterior (див. рис. 220 А, 221, 223), — потужна щільна сполучнотканинна пластинка, що простягається вздовж усієї щілини між переднім краєм великого отвору та передньою поверхнею передньої дуги атланта. Її латеральні волокна вплітаються в капсули обох атланто-потиличних суглобів. Спереду перетинка зростається з верхнім кінцем передньої поздовжньої зв'язки. Іноді частина центральних волокон перетинки утворює позаду основної їх маси пучок, який називають передньою атланто-потиличною зв'язкою, lig. atlantooccipitale anterius. Задня атланто-потилична перетинка, membrana atlan­to­ occipitalis posterior (див. рис. 220, 221, 223), широка й тонка, розташовується між заднім краєм великого отвору та верхнім краєм задньої дуги атланта, прикріплюючись позаду від борозни хребтової артерії, венозного сплетення і C1. У передньому відділі перетинки є отвір, через який проходять судини й нерви. Ця перетинка є видозміненою жовтою зв'язкою. Латеральні відділи перетинки представлені латеральними атланто-потиличними зв'язками, ligg. atlantooccipitalia lateralia (див. рис. 220 Б), які переплітаються з волокнистими капсулами обох атланто-потиличних суглобів, зміцнюючи їх. У суглобі можливі згинання — розгинання в межах 15°, незначне (кілька градусів) осьове обертання і бічний нахил. І н н е р в а ц і я: передні гілки С1. К р о в о п о с т а ч а н н я: анастомозні гілки глибокої шийної (гілка реберно-шийного стовбура), потиличної та хребтової артерій. Атланто-осьовий суглоб Атланто-осьовий суглоб охоплює два латеральні й один серединний суглоби з потужним зв'язковим апаратом. Латеральний атланто-осьовий суглоб, articulatio atlan­to­axia­lis lateralis (див. рис. 220–222, 224), парний, утворений плоскими рівними суглобовими поверхнями — нижніми атланта і верхніми осьового хребця — і належить до плоских малорухомих суглобів. Тонка суглобова капсула фіксується по краю суглобових поверхонь і часто зміцнюється непостійною задньомедіальною капсульною додатковою атланто-осьовою зв'язкою, lig. atlantoaxiale accessorium, волокна якої простягаються між латеральною масою атланта і тілом осьового хребця біля основи його зуба. У цьому суглобі відбувається ковзання суглобових поверхонь атланта в усіх напрямках відносно осьового хребця. Серединний атланто-осьовий суглоб, articulatio atlantoaxialis mediana (див. рис. 223, 225), утворений ямкою зуба на задній поверхні передньої дуги атланта та передньою суглобовою поверхнею зуба осьового хребця. Суглоб належить до групи циліндричних; у ньому можливе обертання атланта разом із головою навколо вертикальної осі зуба осьового хребця, тобто повороти голови праворуч і ліворуч. Суглоб зміцнюється низкою зв'язок. Покрівельна перетинка, membrana tectoria (див. рис. 222– 224 А, 225), являє собою широку, досить щільну волокнисту пластинку. Її назва зумовлена тим, що вона покриває ззаду (з боку хребтового каналу) зуб, поперечну зв'язку атланта та інші утвори серединного атланто-осьового суглоба; її можна розглядати як частину ──────── Сторінка 178 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Pars basilaris ossis occipitalis Pars petrosa ossis temporalis Tuberculum pharyngeum Processus styloideus Articulatio atlantooccipitalis (capsula) Membrana atlantooccipitalis posterior Membrana atlantooccipitalis anterior Arcus anterior atlantis Atlas Articulatio atlantoaxialis lateralis (capsula) Articulatio atlantoaxialis lateralis (розкритий) Axis Discus interverebralis (закритий зв'язками) Articulatio zygapophysialis (capsula) Processus transversus Lig. longitudinale anterius Corpus СIV А Os occipitale Lig. atlantooccipitale laterale Membrana atlantooccipitalis posterior Atlas Processus transversi vertebrarum Articulatio atlantoaxialis lateralis (capsula) A. vertebralis Lig. flavum Axis Tuberculum posterius atlantis Processus spinosus vertebrae Б Рис. 220. З'єднання шийного відділу хребтового стовпа: А — вигляд спереду. Передні частини потиличної та скроневих кісток видалено фронтальним розпилом; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 179 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Clivus Pars basilaris ossis occipitalis Clivus Protuberantia occipitalis externa Lig. atlantooccipitale anterius Membrana atlantooccipitalis posterior Membrana atlantooccipitalis anterior Arcus anterior atlantis Atlas Articulatio atlantoaxialis lateralis (capsula) Arcus posterior atlantis Axis Lig. nuchae Articulatio zygapophysialis (розкритий) Lig. longitudinale anterius Processus spinosi Processus transversus vertebrae Articulatio zygapophysialis (capsula) Vertebra prominens Lig. interspinale Discus intervertebralis Fovea costalis processus transversi Lig. supraspinale Рис. 221. З'єднання шийного відділу хребтового стовпа. Вигляд збоку Membrana tectoria Dens axis (закритий зв'язкою) Atlas Articulatio atlantoaxialis lateralis (розкритий) Corpus СV Canalis n. hypoglossi Articulatio atlantooccipitalis (capsula) Axis Articulatio zygapophysialis Lig. longitudinale posterius Рис. 222. З'єднання шийного відділу хребтового стовпа. Фронтальний розпил. Задні відділи потиличної кістки та дуги I—V шийних хребців видалено ──────── Сторінка 180 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія Pars basilaris ossis occipitalis Lig. cruciforme atlantis Canalis n. hypoglossi Lig. longitudinale posterius Membrana atlantooccipitalis anterior Lig. atlantooccipitale anterius Membrana atlantooccipitalis posterior Lig. apicis dentis Dens axis Arcus anterior atlantis Membrana tectoria Articulatio atlantoaxialis mediana Arcus posterior atlantis Capsula articularis Lig. transversum atlantis Lig. cruciforme atlantis Ligg. flava Corpus axis Foramen intervertebrale Discus intervertebralis Processus spinosus Lig. longitudinale anterius Lig. interspinale Corpus СIV Arcus vertebrae Рис. 223. З'єднання шийного відділу хребтового стовпа. Серединний розпил задньої поздовжньої зв'язки хребтового стовпа. Покривна перетинка починається від задньої поверхні тіла осьового хребця. Волокна її поверхневого пучка прямують до базилярної частини потиличної кістки й прикріплюються до неї біля переднього краю великого отвору. Волокна глибокого пучка вплітаються в капсулу атлантопотиличного суглоба. Іноді між покривною перетинкою і хрестоподібною зв'язкою розташована синовіальна сумка. Хрестоподібна зв'язка атланта, lig. cruciforme atlantis (див. рис. 223, 224 А), складається з двох видів пучків — поздовжніх і поперечних. Поперечні пучки утворюють щільний сполучнотканинний тяж, натягнутий між внутрішніми поверхнями латеральних мас атланта, і називаються поперечною зв'язкою атланта, lig. transversum atlantis (див. рис. 223, 224 А, 225). Ця зв'язка облягає задню суглобову поверхню зуба осьового хребця, зміцнюючи ззаду серединний атлантоосьовий суглоб, і поділяє хребцевий отвір атланта на дві нерівні частини — меншу передню і більшу задню. У передній частині розташований зуб осьового хребця, у задній — спинний мозок і його оболони. Поздовжні пучки, fasciculi longitudinales, починаються двома ніжками від середньої частини поперечної зв'язки атланта. Верхня ніжка досягає передньої поверхні краю великого отвору, а нижня прямує донизу й прикріплюється на задній поверхні тіла осьового хребця. Зв'язка верхівки зуба, lig. apicis dentis (див. рис. 223, 224 А), — це тонкий волокнистий пучок, натягнутий між верхівкою зуба осьового хребця і середньою частиною переднього краю великого отвору, між крилоподібними зв'язками. Зв'язка є рудиментом хорди (спинної струни) і відокремлена від інших зв'язок прошарком волокнисто-жирової тканини. Крилоподібні зв'язки, ligg. alaria (див. рис. 224), утворені масивними товстими пучками сполучнотканинних волокон завдовжки близько 1 см, розташованих у горизонтальній площині між латеральними поверхнями зуба осьового хребця і медіальними поверхнями потиличних виростків. Основна функція крилоподібних зв'язок — обмеження повороту голови в горизонтальній площині, причому її поворотові праворуч перешкоджає ліва зв'язка, і навпаки. Усі три частини суглоба працюють разом і здійснюють обертання навколо вертикальної осі, під час якого відбувається незначне вертикальне зміщення осьового хребця, обмежене зв'язками латеральних частин. І н н е р в а ц і я: передні гілки С2. К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки глибокої шийної, потиличної і хребтової артерій. ──────── Сторінка 181 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Ligg. alaria Clivus Os occipitale Canalis n. hypoglossi Articulatio atlantooccipitalis (capsula) Atlas Membrana tectoria (глибокий шар) Lig. cruciforme atlantis Fasciculus longitudinalis superior Articulatio atlantoaxialis lateralis (capsula) Lig. transversum atlantis Axis Fasciculus longitudinalis inferior Processus spinosus А Clivus Os occipitale Lig. apicis dentis Сanalis n. hypoglossi Ligg. alaria Articulatio atlantooccipitalis (розкритий) Atlas Dens axis (закритий зв'язкою) Articulatio atlantoaxialis lateralis (розкритий) Processus spinosus vertebrae Axis Б Рис. 224. З'єднання черепа з атлантом і атланта з осьовим хребцем. Вигляд ззаду: А — поверхневий шар; Б — глибокий шар. Задні відділи потиличної кістки і задню дугу атланта видалено фронтальним розпилом ──────── Сторінка 182 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Processus spinosus axis Arcus posterior atlantis Lig. longitudinale posterius Membrana tectoria Dens axis Lig. transversum atlantis Cavitas articularis Articulatio atlantoaxialis mediana Arcus anterior atlantis Рис. 225. З'єднання атланта й осьового хребця. Горизонтальний розпил по лінії основи зуба осьового хребця. Вигляд згори Рухомість хребтового стовпа Будова хребтового стовпа дає змогу здійснювати передньо‑заднє й бічне згинання — розгинання, обертання навколо вертикальної осі, а також периферійне обертання, оскільки, по‑перше, міжхребцеві диски достатньо еластичні й, зазнаючи тиску в одній своїй частині, розтягуються в протилежній, а, по‑друге, дуговідросткові суглоби допускають різноманітні рухи, хоча й в обмежених обсягах. При цьому драглисте ядро, затиснуте між суміжними хребцями, відіграє роль амортизатора, завдяки своїй еластичності перешкоджаючи зближенню хребців, і шарніра: під час нахилу хребтового стовпа в один бік воно зміщується в протилежний. Обсяг руху в хребтовому стовпі варіює залежно від відділу, у якому він відбувається, та індивідуальних особливостей людини; у 65 років і старше він приблизно у 2 рази менший, ніж у молодості, через вікові зміни міжхребцевих дисків (зменшення їхньої висоти та зниження еластичності). Обмеження рухомості пов'язане з низкою властивостей анатомічних структур. До них належать: — орієнтація суглобових поверхонь дуговідросткових суглобів і натяг їхніх суглобових капсул; — натяг зв'язок хребтового стовпа (передня і задня поздовжні, міжпоперечні, міжостьові, надостьові та жовті зв'язки); — резистентність навколишніх тканин, зокрема м'язів тулуба; — відносно жорстке прикріплення ребер (у грудному відділі). За винятком з'єднання атланта й осьового хребця (СI — СII) рух хребтового стовпа відбувається одразу в кількох сегментах. Обсяг руху невеликий, проте сумування низки невеликих зміщень дає досить відчутну амплітуду. У шийному відділі всі види руху здійснюються з великою амплітудою, що зумовлено досить товстими міжхребцевими дисками, горизонтальним розташуванням суглобових поверхонь дуговідросткових суглобів, їхньою тонкою суглобовою капсулою та відсутністю м'язового масиву. У грудному відділі суглобові поверхні дуговідросткових суглобів розташовані майже фронтально, це дає змогу здійснювати рухи в різних напрямках, але всі вони досить обмежені відносно тонкими міжхребцевими дисками, прикріпленням ребер, а також близькою до вертикальної орієнтацією остистих відростків хребців. Максимальна ротація тулуба залучає також поперековий відділ від TXI до LIII; рухи в LIII—LV майже неможливі через розходження центральних осей дуговідросткових суглобів, тож останні слугують не стільки для руху, скільки для протидії поштовхам і струсам. З'ЄДНАННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ З'єднання грудної клітки, juncturae thoracis, представлені зчленуваннями ребер із грудним відділом хребтового стовпа, грудиною та між собою (рис. 226). Задні кінці ребер рухомо з'єднуються з тілами й поперечними відростками грудних хребців за допомогою реберно‑хребцевих суглобів, передні — із грудиною за допомогою грудинно‑реберних суглобів і реберно‑грудинних синхондрозів. Крім того, кісткові й хрящові частини ребер, а також окремі елементи грудини сполучені між собою відповідно реберно‑хрящовими суглобами та синхондрозами грудини. Суміжні реберні хрящі з'єднуються один з одним синдесмозами грудної клітки та міжхрящовими суглобами. Суглоби грудної клітки Реберно‑хребцеві суглоби Задні кінці ребер з'єднуються з хребцями за допомогою двох реберно‑хребцевих суглобів, articulationes costo­ vertebrales, — суглоба головки ребра та реберно‑поперечного (рис. 227–229). Суглоб головки ребра, articulatio capitis costae (див. рис. 226–228), парний, утворюється суглобовою поверхнею головки ребра та реберними ямками тіл хребців; у його формуванні бере участь також міжхребцевий диск. ──────── Сторінка 183 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Lig. costotransversarium laterale Articulatio zygapophysialis (розкритий) (розкритий) Processus spinosus Processus transversus Angulus costae Tuberculum costae Articulatio costotransversaria Lig. costotransversarium Collum costae Lig. capitis costae radiatum Articulatio capitis costae (розкритий) Corpus costae Costa Corpus vertebrae thoracicae Corpus sterni Cartilago costalis Ligg. sternocostalia radiata Articulatio costochondralis Membrana sterni Рис. 226. Суглоби грудної клітки. Вигляд згори. З'єднання V пари ребер з V грудним хребцем і відповідним відрізком грудини Processus articularis inferior TVII Articulatio zygapophysialis (розкритий) Processus articularis superior TVIII Processus transversus TVIII Lig. costotransversarium laterale Lig. costotransversarium laterale Tuberculum costae VIII Processus transversus TVIII Lig. costotransversarium Collum costae VIII Articulatio costotransversaria (розкритий) Lig. flavum Foramen costotransversarium Caput costae VIII Lig. costotransversarium superius (відрізана) Facies articularis capitis costae Articulatio capitis costae (розкритий) Fovea costalis superior TVIII Lig. capitis costae radiatum Discus intervertebralis (частково видалений) Corpus TVIII Рис. 227. Реберно-хребцеві суглоби. Вигляд згори. Частину VIII грудного хребця і VIII правого ребра видалено горизонтальним розпилом по лінії верхніх суглобових відростків VIII грудного хребця ──────── Сторінка 184 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія Fovea costalis processus transversi Processus articularis superior Lig. costotransversarium (відрізана) Fovea costalis superior Corpus ТV Lig. intertransversarium Ligg. costotransversaria accessoria Lig. costotransversarium laterale Discus intervertebralis Ligg. costotransversaria superia (передній шар) Lig. longitudinale anterius Ligg. costotransversaria superia (задній шар) Ligg. capitis costae radiata Lig. costotransversarium superius Lig. capitis costae intraarticulare Articulatio capitis costae (розкритий) Crista capitis costae Costa IX ТIX Fovea costalis inferior Рис. 228. Реберно-хребцеві суглоби. Вигляд збоку Конусоподібні головки II—X ребер з'єднуються з реберними півямками двох суміжних хребців: більшою за розміром верхньою реберною ямкою тіла нижнього хребця і меншою нижньою ямкою тіла верхнього, які разом утворюють повну суглобову поверхню — реберну ямку. У порожнині суглобів цих ребер розміщується коротка й пласка внутрішньосуглобова зв'язка головки ребра, lig. capitis costae intraarticulare, яка, прямуючи від гребеня головки ребра до міжхребцевого диска, перетинає порожнину суглоба й поділяє її на дві суглобові щілини, розташовані під кутом одна до одної, що дає змогу віднести ці суглоби до групи складних. Не розмежовані гребенем майже пласкі головки I, XI і XII ребер з'єднуються з повними реберними ямками лише одного, відповідного, хребця. Зв'язки головки ребра в порожнині таких суглобів немає, тому їх можна зарахувати до групи простих. Суглобові поверхні реберних ямок хребців і головок ребер укриті волокнистим хрящем. Суглобова капсула тонка, що забезпечує можливість ковзних рухів у суглобі, і зміцнюється променистою зв'язкою головки ребра. Фіксується по краю суглобового хряща та прилеглої частини міжхребцевого диска. Низка її верхніх волокон перетинає в задньолатеральному напрямку відповідний міжхребцевий отвір і зливається з волокнами волокнистого кільця міжхребцевого диска. Задні волокна продовжуються в реберно-поперечну зв'язку. Волокна променистої зв'язки головки ребра, lig. capitis costae radiatum (див. рис. 226–228), мають той самий напрямок, що й волокна волокнистої перетинки суглоба. Починаючись на передній поверхні ребра, безпосередньо позаду від його головки, вони віялоподібно розходяться, прикріплюються до тіл верхнього й нижнього хребців та міжхребцевого диска між ними й запобігають надмірному руху в суглобі. Реберно-поперечний суглоб, articulatio costotransversaria (див. рис. 226, 227), парний, утворюється з'єднанням суглобової поверхні горбка ребра з реберною ямкою поперечного відростка грудного хребця. Ці з'єднання є лише в 10 верхніх ребер. Їхні суглобові поверхні вкриті гіаліновим хрящем; у верхніх 5—6 ребер вони опукло-увігнуті, в інших майже пласкі. Суглобова капсула тонка, фіксується по краю суглобового хряща, зміцнюється реберно-поперечними, попереково-реберною та непостійною додатковою зв'язками. ──────── Сторінка 185 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Facies articularis superior vertebrae Ligg. costotransversaria superia Ligg. costotransversaria superia (задній шар) (передній шар) Lig. costotransversarium superius (задній шар) (розрізана) Membrana intercostalis interna Lig. supraspinale М. intercostalis externus (розрізаний) Lig. costotransversarium laterale Ligg. intertransversaria Processus transversus Lig. costotransversarium laterale Lig. flavum Costa Processus articularis inferior Аrticulatio zygapophysialis (capsula) Рис. 229. Реберно-хребцеві суглоби. Вигляд ззаду Реберно-поперечна зв'язка, lig. costotransversarium (див. рис. 226–229), заповнює реберно-поперечний отвір (див. рис. 43). Її короткі волокна починаються від передньої поверхні поперечного відростка, спрямовуються вперед і досередини та прикріплюються до нерівної задньої поверхні шийки відповідного ребра. У XI і XII ребер зв'язки рудиментарні й складаються з поодиноких сполучнотканинних волокон. Латеральна реберно-поперечна зв'язка, lig. costo­trans­ ver­sarium laterale (див. рис. 226–229), — це товстий короткий пучок сполучнотканинних волокон, натягнутих між верхівкою поперечного відростка і не вкритою суглобовим хрящем поверхнею горбка відповідного ребра. Зв'язки розташовані під різними кутами до горизонтальної площини: у верхніх ребер вони спрямовані вгору, у середніх — горизонтально, у нижніх — униз. Верхня реберно-поперечна зв'язка, lig. costotrans­ver­sa­ ri­um superius (див. рис. 227–229), починається від нижньої поверхні поперечного відростка розташованого вище хребця і має два шари: передній і задній. Пучки переднього шару, спрямовані вниз і медіально, до дуговідросткового суглоба, прикріплюються до передньої поверхні гребеня шийки ребра ближче до його головки; латеральні волокна продовжуються у внутрішню міжреберну перетинку. По передній поверхні цього шару проходять (приблизно посередині) міжреберні судини й нерв. Пучки заднього шару, спрямовані вниз і назовні, прикріплюються до задньої поверхні гребеня шийки ребра далі від його головки; латеральні волокна вплітаються в сполучнотканинну оболонку зовнішнього міжреберного м'яза. У I ребра зв'язки немає. Попереково-реберна зв'язка, lig. lumbocostale (див. рис. 309, 310), — товста волокниста пластинка, натягнута між реберними відростками LI і LII та нижнім краєм тіла XII ребра. Є видозміненою верхньою реберно-поперечною зв'язкою. Непостійна додаткова реберно-поперечна зв'язка, lig. costotransversarium accessorium (див. рис. 228), — це медіальний пучок волокон переднього шару верхньої реберно-поперечної зв'язки, відокремлений від неї задньою гілкою грудного спинномозкового нерва та судинами, що її супроводжують. Орієнтація волокон зв'язки досить мінлива, проте найчастіше вони йдуть від нижньої поверхні поперечного відростка розташованого вище хребця і прикріплюються до нижнього суглобового відростка того самого хребця, а також до основи поперечного відростка та до розташованих нижче хребця й гребеня ребра. ──────── Сторінка 186 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія Суглоби головки ребра та реберно-поперечний суглоб належать до циліндричних, причому функціонально вони пов'язані: під час дихання рухи відбуваються одночасно в обох суглобах, тобто вони є комбінованими. У них можливе вкрай незначне ковзання вгору-вниз з амплітудою 2—4°, що дає змогу здійснювати адекватне дихання; рухи різко обмежені відповідно променистими зв'язками головки ребра та латеральними реберно-поперечними зв'язками. І н н е р в а ц і я: медіальні гілки задніх корінців спинномозкових нервів на відповідному рівні. К р о в о п о с т а ч а н н я: дорсальні гілки задніх міжреберних артерій. Грудинно-реберні суглоби Передні кінці ребер закінчуються реберними хрящами. costales Хрящі II—VII ребер з'єднуються з грудиною, утворюючи грудинно-реберні суглоби, articulationes sternocostales (рис. 230). Суглобові поверхні реберних вирізок грудини невеликого розміру, угнуті, їхнє охрястя плавно переходить в окістя. Порожнина цих суглобів являє собою вузьку, вертикально розташовану щілину. Волокнисті капсули тонкі, зростаються з грудинно-реберними зв'язками на відповідному рівні та зміцнюються по верхньому й нижньому краях фіброзними волокнами, що з'єднують реберний хрящ і грудину. Lig. sternoclaviculare anterius Symphysis manubriosternalis Lig. interclaviculare Clavicula Lig. costoclaviculare Costa I Lig. sternocostale intraarticulare Membrana intercostalis externa Articulationes sternocostales (розкрито) Membrana sterni Sternum Articulationes costochondrales Ligg. sternocostalia radiata Cartilagines Ligg. costoxiphoidea Symphysis xiphosternalis Articulationes interchondrales Рис. 230. Грудинно-реберні суглоби. Вигляд спереду. Передні відділи ребер і грудини з лівого боку частково видалено фронтальним розпилом Corpora costarum ──────── Сторінка 187 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Допоміжний апарат суглобової капсули містить променисті та внутрішньосуглобову грудинно-реберні й реберно-мечоподібні зв'язки. Променисті грудинно-реберні зв'язки, ligg. sternocostalia radiata (див. рис. 226, 230), являють собою широкі пучки фіброзних волокон, що поширюються в радіальному напрямку по передній і задній поверхнях грудини до реберних хрящів справжніх ребер. Поверхневі волокна кожної зв'язки переплітаються з аналогічними волокнами вище- і нижчерозташованих зв'язок, з відповідною зв'язкою протилежного боку грудини та із сухожилковими волокнами великого грудного м'яза. У результаті утворюється потужна фіброзна структура, яка вкриває грудину, потовщена в нижньому відділі й має назву перетинка грудини, membrana sterni. Внутрішньосуглобова грудинно-реберна зв'язка, lig. ster­no­co­ sta­le intraarticulare (див. рис. 230), розташована в порожнині суглоба II реберного хряща між ним і симфізом ручки грудини. У порожнинах інших грудинно-реберних суглобів ця зв'язка слабко виражена (найчастіше в суглобі III реберного хряща) або відсутня. Реберно-мечоподібні зв'язки, ligg. costoxiphoidea (див. рис. 230), передня і задня, симетричні, являють собою тонкі пучки волокон різної довжини, які навскіс перетинаються та з'єднують передню і задню поверхні мечоподібного відростка з відповідною поверхнею VII (іноді VI) реберного хряща; передня потужніша за задню і краще виражена. У з'єднаннях V—VII реберних хрящів із грудиною суглобова капсула може складатися з фіброзного хряща, суглобова порожнина — бути відсутньою, а останнє з них узагалі може являти собою симфіз. Грудинно-реберні суглоби допускають лише незначне верхньо-нижнє ковзання, що забезпечує коливання грудної клітки під час дихання. І н н е р в а ц і я: гілки міжреберних грудних нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: грудинні гілки внутрішньої грудної артерії. Міжхрящові суглоби Хрящі VI—IX ребер з'єднуються й утворюють міжхрящові суглоби, articulationes interchondrales (див. рис. 230), з невеликими суглобовими поверхнями, спрямованими навскіс згори донизу і досередини. Суглобова капсула тонка й укріплюється медіальною та латеральною міжхрящовими зв'язками. Іноді V реберний хрящ з'єднується з хрящем VI ребра, однак це з'єднання слід віднести до синдесмозів. З'єднання IX і X реберних хрящів також не є суглобом і в третини людей може бути відсутнім. Хрящі XI і XII (іноді й X) ребер вільно закінчуються між м'язами живота. Міжхрящові суглоби допускають лише незначне ковзання, що забезпечує коливання грудної клітки під час дихання. І н н е р в а ц і я: гілки міжреберних грудних нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: грудинні гілки внутрішньої грудної артерії. Реберно-хрящові суглоби Реберно-хрящові суглоби, articulationes costochondrales (див. рис. 226, 230), утворюють округлі й опуклі суглобові поверхні реберних хрящів та ввігнуті суглобові поверхні кісткових частин ребер. Окістя ребра плавно переходить в охрястя відповідного реберного хряща, саме з'єднання з віком зазнає кальци фікації з подальшим скостенінням, унаслідок чого в літніх людей знижується еластичність грудної клітки. У цих суглобах можливе лише верхньо-нижнє ковзання, що забезпечує коливання грудної клітки під час дихання. І н н е р в а ц і я: гілки міжреберних грудних нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: грудинні гілки внутрішньої грудної артерії). Синдесмози грудної клітки Фіброзні з'єднання кісток — синдесмози грудної клітки, syndesmoses thoracis, представлені зовнішньою і внутрішньою міжреберними перетинками із взаємно перпендикулярними волокнами, які зміцнюють міжребер'я грудної клітки. Зовнішня міжреберна перетинка, membrana intercostalis externa (див. рис. 230), розташована в передніх відділах міжребер'їв; складається з тонких пучків сполучнотканинних волокон, які йдуть від нижнього краю реберного хряща, безпосередньо попереду від реберно-хрящового з'єднання, навскіс донизу й допереду та прикріплюються згори до реберного хряща нижчерозташованого ребра. Внутрішня міжреберна перетинка, membrana intercostalis interna (див. рис. 229), розташована в задніх відділах міжребер'їв; утворена сполучнотканинними волокнами, які починаються від верхнього краю ребра, безпосередньо позаду від його кута, ідуть навскіс догори й дозаду та фіксуються на нижньому краї вищерозташованого ребра, досягаючи поперечного відростка й зливаючись із волокнами переднього шару верхньої реберно-поперечної зв'язки. На ділянках міжребер'їв, зайнятих перетинками, міжреберні м'язи відсутні. Синхондрози грудної клітки До синхондрозів грудної клітки, synchondroses thoracis, належать синхондрози грудини та синхондроз першого ребра. Грудинні синхондрози, synchondroses sternales, представлені симфізами ручки грудини та мечоподібного відростка. Симфіз ручки грудини, symphysis manubriosternalis (див. рис. 230), утворюють вкриті гіаліновим хрящем поверхні нижнього краю ручки грудини та верхнього краю її тіла, з'єднані волокнистим хрящем, що має форму диска. З усіх боків його, наче капсула, оточує щільний фіброзний шар — перетинка грудини, яка охоплює грудину цілком і зміцнює з'єднання її складових частин. Іноді центральна частина диска стоншується, і порожнину, що виникла, під час рентгенологічного дослідження можна помилково сприйняти за синовіальну. З віком хрящова тканина заміщується кістковою, проте при цьому залишається невелика ділянка периферичного хряща, яка окостеніває лише поверхнево. Іноді на місці симфізу може сформуватися синхондроз ручки грудини, synchondrosis manubriosternalis, і тоді виникає ранній синостоз, оскільки синхондрози зазвичай окостенівають у молодшому віці, ніж симфізи. У новонароджених ручка і тіло грудини з'єднуються волокнистою тканиною, яка не містить хондробластів. Під час вдиху тіло грудини дещо піднімається догори, а ручка відхиляється дозаду. Рух у симфізі обмежений межами 2—4°. Перший реберний хрящ зростається з грудиною; це з'єднання розглядають як синхондроз I ребра, synchon­ drosis costae primae, хоча багато авторів уважають його комбінацією різних видів синартрозів. ──────── Сторінка 188 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Верхній край мечоподібного відростка і нижній край тіла грудини з'єднуються симфізом мечоподібного відростка, symphysis xiphosternalis (див. рис. 230), який з віком (зазвичай до 40 років) перетворюється на синостоз, але іноді залишається хрящовим до старості. Синхондрози грудної клітки допускають лише мінімальне ковзання під час дихання. І н н е р в а ц і я: передні та задні міжреберні нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: передні та задні міжреберні артерії. Відтік однойменними венами (див. т. 3, «Грудна частина аорти», «Система верхньої порожнистої вени»). Лімфатичний відтік — у пригрудинні, міжреберні та діафрагмові лімфовузли. З'ЄДНАННЯ ЧЕРЕПА Кістки черепа з'єднуються між собою за допомогою різних видів волокнистих, хрящових і синовіальних з'єднань. Волокнисті з'єднання черепа Волокнисті з'єднання черепа, juncturae fibrosae cranii, охоплюють синдесмози черепа, syndesmoses cranii (крило-остьову та шило-під'язикову зв'язки), шви черепа (див. «Топографія черепа») і зубоальвеолярний синдесмоз (див. т. 2, «Зуби»). Окремо слід зазначити тім'ячка на черепі новонароджених (див. «Загальні відомості про розвиток кісток черепа»). Крило-остьова зв'язка, lig. pterygospinale (див. рис. 232), розташовується між остю клиноподібної кістки та заднім краєм латеральної пластинки її крилоподібного відростка. Вона замикає отвір, через який іноді проходять м'язові гілки нижньощелепного нерва (до жувальних м'язів). Нерідко зв'язка скостеніває і перетворюється на крило-остьову пластинку. Шило-під'язикова зв'язка, lig. stylohyoideum (див. рис. 232), розташовується у вигляді тонкого волокнистого тяжа між верхівкою шилоподібного відростка скроневої кістки та задньою поверхнею малого рога під'язикової. Є місцем прикріплення частини волокон шило-язикового м'яза та середнього звужувача глотки. Зв'язка безпосередньо прилягає до латеральної стінки глотки, її нижня частина спереду вкрита під'язиково-язиковим м'язом. Є похідною другої зябрової дуги і з віком може зазнавати часткової кальцифікації. Хрящові з'єднання черепа Хрящові з'єднання черепа, juncturae cartilagineae cranii, охоплюють синхондрози черепа, synchondroses cranii, — з'єднання його кісток, утворені хрящовою тканиною, що залишилася після фази хондрокраніума та повної осифікації кісток. Назви синхондрозів відповідають їхньому розташуванню: клиноподібно-потиличний, клиноподібно-кам'янистий, клиноподібно-решітчастий, кам'янисто-потиличний (див. «Топографія черепа»). Окремо слід зазначити непостійні передні та задній внутрішньопотиличні синхондрози, властиві переважно черепу новонародженого (див. рис. 52). Синовіальні з'єднання черепа Синовіальні з'єднання черепа — суглоби черепа, articulationes cranii, — представлені атлантопотиличним (див. «Синовіальні з'єднання черепа з атлантом і атланта з осьовим хребцем») та скронево-нижньощелепним суглобами. Скронево-нижньощелепний суглоб, articulatio tempo­ro­ man­di­bularis (рис. 231, 232), парний, утворений головкою нижньої щелепи, нижньощелепною ямкою та суглобовим горбком лускової частини скроневої кістки. Головки нижньої щелепи валикоподібні; їхні довгі осі, продовжуючись, сходяться під тупим кутом біля переднього краю великого отвору. Нижньощелепна ямка скроневої кістки не повністю входить у порожнину скронево-нижньощелепного суглоба. У ній розрізняють дві частини: позакапсульну, що залягає позаду кам'янисто-лускової щілини, і внутрішньокапсульну — попереду від неї. Остання охоплена капсулою, яка поширюється й на суглобовий горбок, сягаючи його переднього краю. Суглобові поверхні вкриті сполучнотканинним хрящем. У порожнині суглоба міститься двовгнута овальна волокниста хрящова пластинка — суглобовий диск, discus articularis (див. рис. 231 Б, 374). Розташовуючись у горизонтальній площині, диск верхньою поверхнею прилягає до суглобового горбка, а нижньою — до головки нижньої щелепи. По колу він зростається із суглобовою капсулою і ділить порожнину суглоба на дві — верхню та нижню — порожнини, які не сполучаються між собою і вистелені відповідно верхньою синовіальною оболонкою, membrana synovialis superior, та нижньою синовіальною оболонкою, membrana synovialis inferior. До внутрішнього краю диска прикріплюється частина сухожилкових пучків латерального крилоподібного м'яза. Суглобова капсула фіксується по краю суглобового хряща; на скроневій кістці спереду вона прикріплюється по передньому схилу суглобового горбка, ззаду — по передньому краю кам'янисто-барабанної щілини, збоку — біля основи виличного відростка, з медіального боку сягає ості клиноподібної кістки. На нижній щелепі суглобова капсула охоплює її шийку, фіксуючись на ній ззаду дещо нижче, ніж спереду. Волокниста перетинка утворена сполучною тканиною, тонкою і пухкою у верхній частині та щільною — у нижній. У скронево-нижньощелепному суглобі новонародженого (рис. 233) суглобовий горбок не виражений, але вже є диференційований суглобовий диск, схожий на диск дорослої людини. Скронево-нижньощелепний суглоб зміцнюється низкою зв'язок. Латеральна зв'язка, lig. laterale (див. рис. 231 А), починається від виличного відростка скроневої кістки, одразу над суглобовим горбком, і прямує до зовнішньої та задньої поверхонь шийки нижньої щелепи. Частина її пучків вплітається в капсулу суглоба. У зв'язці розрізняють передню і задню частини. Медіальна зв'язка, lig. mediale (див. рис. 232), проходить уздовж медіальної поверхні капсули скронево-нижньощелепного суглоба. Вона бере початок від внутрішнього краю суглобової поверхні та основи ості клиноподібної кістки й прикріплюється на задньовнутрішній поверхні виросткового відростка. Крім того, є зв'язки, які належать до скронево-нижньощелепного суглоба, але не контактують із суглобовою капсулою. Клиноподібно-нижньощелепна зв'язка, lig. spheno­man­di­bu­ la­re (див. рис. 232), починається від ості клиноподібної кістки і прикріплюється до язичка нижньої щелепи. Частина її волокон перетинає медіальну частину кам'янисто-барабанної ──────── Сторінка 189 ──────── З'єднання кісток тулуба і черепа Processus zygomaticus Lig. laterale (передня частина) Capsula articularis Pars squamosa Lig. laterale (задня частина) Os temporale M. pterygoideus lateralis Os zygomaticum Processus mastoideus Maxilla Processus condylaris mandibulae Processus styloideus Mandibula Lig. stylomandibulare Angulus mandibulae А Discus articularis Tuberculum articulare Membrana synovialis superior Cavitas articularis Fossa mandibularis M. pterygoideus lateralis (capita superius et inferius) Capsula articularis M. pterygoideus medialis Membrana synovialis inferior M. buccinator Caput mandibulae Mandibula (частково розпиляна) Lig. stylomandibulare Б Рис. 231. Скронево-нижньощелепний суглоб, articulatio temporomandibularis, правий: А — вигляд збоку; Б — вигляд збоку. Суглоб розкрито сагітальним розпилом щілини. Зв'язка розташована медіальніше від суглобової капсули і зазвичай повністю відокремлена від неї. Її волокна натягуються під час відкривання рота й розслаблюються під час закривання. Шило-нижньощелепна зв'язка, lig. stylomandibulare (див. рис. 231, 232), іде від шилоподібного відростка до кута нижньої щелепи і є потовщеним пучком волокон глибокої фасції шиї. Скронево-нижньощелепний суглоб належить до блокоподібних суглобів. Він дає змогу опускати й піднімати нижню щелепу, висувати її вперед і повертати у вихідне положення, зміщувати ліворуч і праворуч. Таке розмаїття рухів забезпечує можливість переміщення суглобової головки одночасно в правому й лівому суглобах, а також наявність у кожному з них волок- ──────── Сторінка 190 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Corpus ossis sphenoidalis Dorsum sellae Spina ossis sphenoidalis Capsula articularis (lig. mediale) Lig. pterygospinale Processus styloideus Lig. sphenomandibulare Lig. stylomandibulare Lig. stylohyoideum Sulcus mylohyoideus Angulus mandibulae Lamina lateralis Lamina medialis Processus pterygoideus Рис. 232. Зв'язки скронево-нижньощелепного суглоба і синдесмози черепа, праві. Сагітальний розпил, проведений праворуч від кісткової перегородки носа Cavitas articularis Os temporale Discus articularis Capsula articularis Caput mandibulae Рис. 233. Скронево-нижньощелепний суглоб, articulatio temporomandibularis, новонародженого нистого суглобового диска, що розділяє порожнину суглоба на верхню і нижню частини. Наприклад, опускання нижньої щелепи відбувається під час обертання її головки навколо горизонтальної осі під суглобовим диском — у нижній частині порожнини суглоба; висування щелепи вперед — під час руху головки разом із диском на суглобовий горбок, тобто у верхній частині порожнини. Рухи нижньої щелепи в боки також відбуваються за участю суглобового диска, причому в суглобі на боці зміщення (у правому під час руху праворуч і навпаки) відбувається обертання головки нижньої щелепи під суглобовим диском, а в протилежному суглобі — висування головки на суглобовий горбок над диском. І н н е р в а ц і я: капсула суглоба та її зв'язки — вушно-скроневий нерв (гілка нижньощелепного нерва) і невелика гілка жувального нерва; суглобові хрящі та суглобовий диск не іннервуються. Постгангліонарні симпатичні волокна супроводжують артеріальні судини. Капсула скронево-нижньощелепного суглоба, її зв'язки та навколишні тканини містять велику кількість механорецепторів, які контролюють положення нижньої щелепи як у період функціональної активності, так і в стані спокою. К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки поверхневої скроневої (латеральна частина) і верхньощелепної (медіальна частина) артерій; пронизні судини (частина капсули, прикріпленої до виросткового відростка); відтік венозної крові в крилоподібне сплетення. Зміна тиску в суглобі під час його руху спричиняє також перетікання крові з поверхневішої частини сплетення в глибшу і навпаки. Лімфатичний дренаж у верхні глибокі лімфовузли шиї, що оточують внутрішню яремну вену. ──────── Сторінка 191 ──────── З'єднання верхньої кінцівки З'ЄДНАННЯ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ З'єднання верхньої кінцівки, juncturae membri superioris, поділяють на з'єднання плечового пояса та з'єднання вільної частини верхньої кінцівки. З'ЄДНАННЯ плечового ПОЯСА До з'єднань плечового пояса (пояса верхньої кінцівки), juncturae cinguli pectoralis (membri superioris) (рис. 234), належать суглоби, зв'язки, що їх зміцнюють, та інші синдесмози. Суглоби плечового пояса Суглоби плечового пояса (пояса верхньої кінцівки), articulationes cinguli pectoralis (membri superioris), представлені двома простими комплексними комбінованими суглобами: грудинно-ключичним, що з'єднує кістки верхньої кінцівки з кістками тулуба, і акроміально-ключичним, що зв'язує кістки плечового пояса. Грудинно-ключичний суглоб, articulatio sternoclavicularis (рис. 235; див. рис. 234), утворений ключичною вирізкою грудини та грудинним кінцем ключиці. Суглобові поверхні вкриті волокнистим хрящем. Найчастіше вони сідлоподібні, малоконгруентні й вирівнюються завдяки диску, розташованому в порожнині суглоба. Суглобова капсула міцна, її фіброзна перетинка потовщена по передній і задній поверхнях, знизу значно стоншена; капсула фіксується по краю суглобових поверхонь. Суглобовий диск плаский, угорі прикріплюється до задньоверхнього краю суглобової поверхні ключиці, унизу — до хрящової частини першого ребра, іноді до краю ключичної вирізки грудини. Він поділяє порожнину суглоба на дві зазвичай повністю ізольовані одна від одної частини — нижньомедіальну та верхньолатеральну, які в окремих випадках сполучаються через отвір, що виникає посередині диска. Грудинно-ключичний суглоб зміцнюють кілька зв'язок. Передня грудинно-ключична зв'язка, lig. sternoclaviculare anterius (див. рис. 234, 235), широка й потужна, фіксується до передньоверхнього відділу грудинного кінця ключиці дещо латеральніше від її грудинної суглобової поверхні. Волокна, спрямовуючись донизу й у медіальний бік, ідуть по передній поверхні суглобової капсули до передньоверхньої поверхні руків'я грудини й частково переходять на I реберний хрящ. Задня грудинно-ключична зв'язка, lig. sternoclaviculare posterius (див. рис. 234), тонша й слабша за передню. Її волокна, починаючись від задньоверхнього відділу грудинного кінця ключиці дещо латеральніше від її грудинної суглобової поверхні, ідуть навскіс згори донизу й у медіальний бік по задній поверхні суглобової капсули та прикріплюються до задньоверхньої поверхні руків'я грудини. Реберно-ключична зв'язка, lig. costoclaviculare (див. рис. 235), потужна, коротка й плоска. У ній розрізняють передню й задню пластинки, які, починаючись від передньої поверхні верхнього краю тіла I ребра та його реберного хряща, прямують до нижнього й частково нижньозаднього країв грудинного кінця ключиці, гальмуючи її рух угору. Волокна передньої пластинки розташовуються більш латерально, ніж задньої, що частково вплітається в капсулу грудинно-ключичного суглоба. Міжключична зв'язка, lig. interclaviculare (див. рис. 235), розташована між верхніми поверхнями грудинних кінців обох ключиць, натягує верхні відділи капсул обох грудинно-ключичних суглобів; обмежує рух ключиці донизу. Деякі волокна зв'язки прикріплюються до верхнього краю яремної вирізки та задньої поверхні верхнього краю руків'я грудини, а також до задніх відділів капсул грудинно-ключичних суглобів. У низці випадків у центральній частині зв'язки є отвір, крізь який проходять дрібні судини. Іноді верхні волокна зв'язки містять рудиментарні надгрудинні кістки. За обсягом рухів грудинно-ключичний суглоб наближається до кулястих із дещо обмеженою рухливістю. Крім ковзання у фронтальній і горизонтальній площинах, можливі незначні осьовий — з амплітудою до 25° — і коловий — з кутом до 30° — рухи ключиці. І н н е р в а ц і я: медіальні надключичні та підключичний нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки внутрішньої грудної та надлопаткової артерій. Акроміально-ключичний суглоб, articulatio acro­mio­cla­vi­ cu­laris (див. рис. 234, 237 Б, 239, 324), утворений суглобовими поверхнями акроміального кінця ключиці та акроміона. Суглобові поверхні плоскі, вкриті волокнистим хрящем. У деяких випадках одна з них може бути злегка увігнутою або злегка опуклою, тоді друга також змінює свою форму. Порожнина суглоба поділена суглобовим диском на дві частини, що зазвичай сполучаються між собою, але іноді ізольовані. Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь. Акроміально-ключичний суглоб зміцнюють кілька зв'язок. Акроміально-ключична зв'язка, lig. acromioclaviculare (див. рис. 236, 238, 239), простягається між акроміальним кінцем ключиці та акроміоном. Частина волокон вплітається в апоневрози трапецієподібного й дельтоподібного м'язів. Дзьобо-ключична зв'язка, lig. coracoclaviculare (див. рис. 234, 236, 238, 324), з'єднує дзьобоподібний відросток лопатки й нижню поверхню акроміального кінця ключиці двома пучками: розташованою латерально трапецієподібною зв'язкою, lig. trapezoideum, яка починається від трапецієподібної лінії й має чотирикутну форму, і трикутною конусоподібною зв'язкою, lig. conoideum, що простягається медіальніше, від конусоподібного горбка. Обидві зв'язки сходяться біля дзьобоподібного відростка під кутом, обмежуючи заглибину, утворену згори ключицею й заповнену пухкою клітковиною. Іноді там залягає слизова сумка. Акроміально-ключичний суглоб багатоосьовий, але з різко обмеженим обсягом рухів. Крім ковзання у фронтальній і горизонтальній площинах, можливі незначні осьовий і коловий рухи — їхня амплітуда не перевищує 5—6°. І н н е р в а ц і я: надлопатковий нерв. К р о в о п о с т а ч а н н я: підключична та грудо-акроміальна артерії. Акроміально-ключичний і грудинно-ключичний суглоби працюють синхронно: рухи акроміона відносно ключиці в першому супроводжуються аналогічними рухами ключиці відносно руків'я грудини в другому, що дає змогу виконувати різноманітні ──────── Сторінка 192 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія Lig. transversum scapulae inferius Lig. transversum Lig. transversum scapulae superius Lig. coracoclaviculare Articulatio acromioclavicularis (capsula) Scapula Acromion Articulatio humeri (capsula) humeri Lig. coracohumerale Tuberculum majus Costa I Tuberculum minus Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Processus coracoideus Lig. coracoacromiale Humerus Cartilago costalis Clavicula Lig. sternoclaviculare posterius Incisura clavicularis Manubrium sterni Lig. sternoclaviculare anterius Articulatio sternoclavicularis (capsula) Рис. 234. З'єднання плечового пояса, правого. Вигляд згори Clavicula Lig. interclaviculare Costa I Lig. costoclaviculare Cartilago costalis Lig. sternoclaviculare anterius Discus articularis Manubrium sterni Рис. 235. Грудинно-ключичні суглоби, articulationes sternoclaviculares. Вигляд спереду. Правий грудинно-ключичний суглоб розкрито фронтальним розпилом ──────── Сторінка 193 ──────── З'єднання верхньої кінцівки рухи лопатки в межах кута до 60°. Тому ці суглоби та зв'язки, що їх зміцнюють, у клініко-анатомічній літературі розглядають як функціональне лопатково-грудне з'єднання, junctura scapulothoracica. Синдесмози плечового пояса До синдесмозів плечового пояса (пояса верхньої кінцівки), syndesmoses cinguli pectoralis (membri superioris), належить низка волокнистих пучків, які з'єднують окремі утвори лопатки, — дзьобо-акроміальна зв'язка, а також верхня та нижня поперечні зв'язки лопатки, — хоча зарахування їх до справжніх синдесмозів дуже спірне, оскільки синдесмози є різновидом з'єднань кісток, а зазначені зв'язки натягнуті між виступами однієї кістки, тобто являють собою залишки перетинчастої стадії її розвитку, що нерідко зазнають скостеніння. Дзьобо-акроміальна зв'язка, lig. coracoacromiale (див. рис. 234, 236–238), — це потужний сполучнотканинний пучок волокон трапецієподібної форми. Верхівкою вона прикріплюється до акроміона латеральніше від ключичної суглобової поверхні, основою — до дзьобоподібного відростка лопатки вздовж усього його задньолатерального краю, утворюючи разом із ними склепіння плечового суглоба, fornix articulationis humeri (див. рис. 238), над головкою плечової кістки. У деяких випадках зв'язка складається з двох масивних волокнистих пучків, між якими проходить частина пучків сухожилка малого грудного м'яза, якщо він додатково прикріплюється до капсули плечового суглоба. Верхня поперечна зв'язка лопатки, lig. transversum scapulae superius (див. рис. 234, 236 А, 237, 239), являє собою плоский сполучнотканинний пучок волокон, які перекидаються через вирізку лопатки й прикріплюються до основи дзьобоподібного відростка та медіального краю вирізки, перетворюючи її на замкнений отвір, крізь який проходить надлопатковий нерв. Над зв'язкою проходять надлопаткові судини. Нижня поперечна зв'язка лопатки, lig. transversum sca­ pulae inferius (див. рис. 234, 237), непостійна, являє собою тонку волокнисту перетинку, яка тягнеться вздовж задньої поверхні лопатки від основи акроміона через шийку лопатки до заднього краю суглобової западини, де вплітається в капсулу плечового суглоба, утворюючи отвір, крізь який проходять надлопаткові судини та нерв, що прямують до підостьової ямки. З'ЄДНАННЯ ВІЛЬНОЇ частини ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ З'єднання вільної частини верхньої кінцівки, junc­ turae partis liberae membri superioris, утворені суглобами вільної частини верхньої кінцівки, articulationes partis liberae membri superioris, які охоплюють плечовий, ліктьовий, дистальний променево-ліктьовий суглоби, променево-ліктьовий синдесмоз і суглоби кисті зі зв'язками, що їх зміцнюють. Плечовий суглоб Плечовий суглоб, articulatio humeri (glenohumeralis) (рис. 236–240; див. рис. 234, 388), утворюють суглобова западина лопатки та головка плечової кістки. Суглобові поверхні вкриті гіаліновим хрящем і не відповідають одна одній. Їхня конгруентність збільшується за рахунок утвореної волокнистим хрящем суглобової губи, labrum glenoidale (див. рис. 238, 239, 388), розташованої по краю суглобової западини. Висота суглобової губи в передньоверхньому відділі зменшується, унаслідок чого виникає щілина, куди може западати капсула плечового суглоба. Суглобова капсула фіксується на лопатці по краю суглобового хряща суглобової западини та по зовнішньому краю суглобової губи, на плечовій кістці — по анатомічній шийці. У значної кількості людей вона прикріплюється до основи дзьобоподібного відростка, утворюючи таким чином переднє й заднє заглиблення суглобової порожнини. Суглобова капсула простора й слабко натягнута. У нижньомедіальному відділі вона тонка, а на решті протяжності її волокниста перетинка зміцнюється сухожилками м'язів, які вплітаються в неї: у верхньозадньому та латеральному відділах — надостьового, підостьового й малого круглого, у медіальному — підлопаткового. Під час рухів у плечовому суглобі ці м'язи відтягують суглобову капсулу й не дають їй защемлюватися між суглобовими поверхнями кісток. На плечовій кістці суглобова капсула утворює поперечну зв'язку плечової кістки, lig. transversum humeri (див. рис. 234, 236 Б, 385, 388), яка перекидається у вигляді місточка над міжгорбковою борозною, перетворюючи її на канал. Від надсуглобового горбка та краю суглобової губи бере початок сухожилок довгої головки двоголового м'яза плеча і, вкритий синовіальною перетинкою, проходить крізь порожнину плечового суглоба. Перетинка супроводжує його в міжгорбковій борозні на 2—5 см нижче від рівня анатомічної шийки, потім завертає догори і, тягнучись уздовж сухожилка, переходить у синовіальну перетинку суглобової капсули. Унаслідок цього в міжгорбковій борозні навколо сухожилка двоголового м'яза плеча утворюється двостінне випинання синовіальної перетинки, яке називають міжгорбковою сухожилковою піхвою, vagina tendinis intertubercularis (див. рис. 236 Б, 385). Порожнина суглоба нерідко сполучається з підсухожилковою сумкою підлопаткового м'яза, розташованою біля основи дзьобоподібного відростка. На внутрішній поверхні суглобової капсули розташовані три суглобово-плечові зв'язки, ligg. gle­no­hu­me­ralia (див. рис. 236, 237 Б): верхня, середня та нижня, які зміцнюють передню поверхню капсули. Вони фіксуються з одного боку на анатомічній шийці плечової кістки, з іншого — на суглобовій губі лопатки. Верхню та середню зв'язки розділяють отвори сумки, розташованої під підлопатковим м'язом. Крім того, плечовий суглоб зміцнює потужна дзьобо-плечова зв'язка, lig. coracohumerale (див. рис. 234, 236, 237). Вона являє собою ущільнення волокнистого шару капсули, що простягається від зовнішнього краю дзьобоподібного відростка до великого горбка плечової кістки. Плечовий суглоб має більшу рухливість, ніж будь-який інший; цьому сприяють низька конгруентність великої півсферичної суглобової поверхні головки плечової кістки та майже плоскої суглобової западини лопатки, трохи поглибленої вузькою суглобовою губою, а також досить слабко зміцнена, особливо в нижній частині, рухлива суглобова капсула. Водночас ці чинники зумовлюють те, що саме в цьому суглобі найчастіше трапляються вивихи, переважно донизу. Суглоб триосьовий, кулястий; у ньому можливі рухи в трьох площинах: згинання — розгинання, приведення — відведення, а також осьове обертання та коловий рух досередини й назовні. ──────── Сторінка 194 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Lig. acromioclaviculare Lig. trapezoideum Processus coracoideus Lig. conoideum Lig. coracoacromiale Acromion Lig. coracoclaviculare Clavicula Lig. coracohumerale Ligg. glenohumeralia (superius, medium et inferius) Lig. transversum scapulae superius Incisura scapulae Tuberculum majus Collum scapulae Tuberculum minus Capsula articularis Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Scapula Recessus articularis Margo lateralis Humerus Sulcus intertubercularis А Lig. glenohumerale superius Lig. acromioclaviculare Lig. coracohumerale Lig. coracoacromiale Lig. glenohumerale medium Lig. glenohumerale inferius Clavicula Acromion Lig. coracoclaviculare M. subscapularis (відрізаний) Processus coracoideus Lig. transversum humeri Vagina tendinis intertubercularis Scapula Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Sulcus intertubercularis Membrana fibrosa Membrana synovialis Capsula articularis Humerus Б Рис. 236. Плечовий суглоб, articulatio humeri, правий. Вигляд спереду: А — плече в положенні повного приведення; Б — плече в положенні часткового відведення. Поверхневий шар суглобової капсули видалено ──────── Сторінка 195 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Lig. coracoacromiale (відрізана) Lig. coracohumerale Lig. transversum scapulae inferius Lig. transversum scapulae superius Tuberculum majus Incisura scapulae Spina scapulae (відпиляна) Capsula articularis Scapula Humerus А Lig. coracoacromiale Clavicula Articulatio acromioclavicularis (capsula) Lig. coracoclaviculare Acromion (відпиляний) Processus coracoideus Lig. coracohumerale Lig. transversum scapulae superius Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Incisura scapulae Spina scapulae (відпиляна) Tuberculum majus Lig. glenohumerale superius Lig. transversum scapulae inferius Lig. glenohumerale medium Collum scapulae Cavitas articularis Tuberculum infraglenoidale Caput humeri (відпиляна) Capsula articularis (розкрита) Humerus Lig. glenohumerale inferius Tendo m. subscapularis Б Рис. 237. Плечовий суглоб, articulatio humeri, правий. Вигляд ззаду: А — плече в стані повного приведення; Б — плече в стані часткового відведення. Суглобова капсула і головка плечової кістки частково видалені ──────── Сторінка 196 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Lig. trapezoideum Lig. acromioclaviculare Lig. coracoclaviculare Lig. conoideum Clavicula Lig. coracoacromiale Processus coracoideus Fornix articulationis humeri Acromion Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Cavitas glenoidalis scapulae Membrana synovialis Capsula articularis Labrum glenoidale Tuberculum infraglenoidale Рис. 238. Плечовий суглоб, articulatio humeri, правий. Вигляд збоку. Суглоб розкрито, плечову кістку видалено Cavitas articularis acromioclavicularis Facies articularis acromialis Lig. acromioclaviculare Facies articularis clavicularis Acromion Clavicula Lig. transversum scapulae superius Capsula articularis Caput humeri Cavitas articularis Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Collum scapulae Scapula Cavitas glenoidalis scapulae Labrum glenoidale Membrana synovialis Recessus articularis Capsula articularis Membrana fibrosa Corpus humeri Рис. 239. Плечовий, articulatio humeri, і акроміально-ключичний, articulatio acromioclavicularis, суглоби, праві. Фронтальний розпил по середній лінії суглобової западини лопатки. Вигляд спереду ──────── Сторінка 197 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Acromion Processus coracoideus Acromion Spina scapulae Tuberculum majus Clavicula Collum anatomicum Costa I Tuberculum minus Angulus superior scapulae Caput humeri Collum scapulae Cavitas glenoidalis Scapula Tuberculum infraglenoidale Margo lateralis scapulae Margo medialis scapulae Corpus humeri А Scapula M. infraspinatus M. trapezius Capsula articularis Caput humeri Collum anatomicum M. deltoideus Tuberculum majus Sulcus intertubercularis Tuberculum minus M. subscapularis Labrum glenoidale Б Рис. 240. Плечовий суглоб, articulatio humeri, правий: А — рентгенограма. Передня проєкція; Б — комп'ютерна томограма в аксіальній площині на рівні середини суглобової западини лопатки Склепіння плечового суглоба захищає його згори і разом із натягом суглобової капсули обмежує відведення і згинання плеча до горизонтального рівня. При цьому головка плечової кістки повертається в суглобовій западині приблизно на 100°, доки великий горбок не впреться у склепіння. Вище — ще на 70—80° — верхня кінцівка піднімається вже разом із лопаткою. У новонародженого плечовий суглоб має пласку овальну суглобову западину лопатки, яку оточує невисока суглобова губа (рис. 241). Обсяг рухів ──────── Сторінка 198 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) Membrana synovialis Cavitas glenoidalis scapulae Capsula articularis articularis Humerus Epicondylus medialis Epicondylus medialis Epicondylus lateralis Labrum glenoidale Capsula articularis Lig. collaterale radiale Lig. anulare radii Lig. collaterale ulnare Lig. quadratum Рис. 241. Плечовий суглоб, articulatio humeri, humeri новонародженого у суглобі обмежений малою довжиною дзьобо-плечової зв'язки та щільністю суглобової капсули. До 4–7 років суглобова западина поглиблюється, капсула суглоба стає вільнішою, дзьобо-плечова зв'язка подовжується, і суглоб за виглядом наближається до суглоба дорослої людини. І н н е р в а ц і я: надлопатковий, пахвовий і латеральний грудний нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: передня та задня артерії, що огинають плечову кістку, надлопаткова артерія та артерія, що огинає лопатку. Tendo m. bicipitis brachii (відрізано) Chorda obliqua Ulna Radius А Humerus Capsula articularis Ліктьовий суглоб Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti (рис. 242–246; див. рис. 249), утворюють суглобова поверхня дистального епіфіза плечової кістки — її блок і головка виростка, і суглобові поверхні ліктьової кістки — блокова та променева вирізки, а також головка й суглобове коло променевої кістки. Оскільки головка виростка менша, ніж суглобова ямка головки променевої кістки, головку останньої можна промацати на задній поверхні суглоба. Суглоб складний, складається з трьох суглобів: плечоліктьового, плечопроменевого та проксимального променево-ліктьового. Кожен із них має свою форму, пристосовану до виконання певного типу руху. Суглобові поверхні кісток, що утворюють суглоб, вкриті гіаліновим хрящем. Суглобова капсула оточує всі три суглоби; передній і задній її відділи тонкі й слабко натягнуті, а бічні укріплені зв'язками. На плечовій кістці вона фіксована спереду над краями вінцевої та променевої ямок, з боків — по периферії основ надвиростків (залишаючи їх вільними), майже біля країв суглобових поверхонь блока й головки виростка плечової кістки, а ззаду — трохи нижче від верхнього краю ямки ліктьового відростка. На ліктьовій кістці суглобова капсула прикріплюється до країв блокової та променевої вирізок, а на променевій — до її шийки, утворюючи мішкоподібний закуток, recessus sacciformis. Синовіальна перетинка суглобової капсули вкриває також ділянки кісток без хряща, що містяться в порожнині суглоба (шийка променевої кістки та ін.). Між волокнистою і синовіальною перетинками капсули Trochlea humeri Capitulum Lig. collaterale radiale Lig. collaterale ulnare Articulatio humeroradialis Articulatio humeroulnaris Circumferentia Processus coronoideus Lig. anulare radii Articulatio radioulnaris proximalis Radius Ulna Б Рис. 242. Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti, правий. Вигляд спереду: А — передпліччя в положенні супінації; Б — передпліччя в по­ ложенні часткової пронації. Суглобову капсулу розкрито ──────── Сторінка 199 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Trochlea humeri Cavitas articularis Humerus Capitulum humeri Crista supraepicondylaris medialis Capitulum humeri Lig. collaterale radiale Epicondylus medialis (відпиляний) Articulatio humeroulnaris (fovea articularis) Circumferentia articularis Olecranon Capsula articularis (розкрита) Articulatio radioulnaris proximalis (incisura radialis) Lig. anulare radii Articulatio humeroradialis (incisura trochlearis) Lig. quadratum Processus coronoideus Tuberositas radii Tuberositas ulnae Ulna Radius Рис. 243. Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti, правий. Передньомедіальна поверхня. Суглобову капсулу розкрито Humerus Humerus Crista supraepi­ con­dylaris medialis humeri Epicondylus Olecranon Epicondylus medialis Epicondylus lateralis medialis Epicondylus lateralis Capsula articularis Lig. collaterale ulnare Lig. collaterale radiale Trochlea Capsula articularis (розкрита) Articulatio humeroulnaris (cavitas) Circumferentia articularis Articulatio humeroradialis Processus coronoideus Lig. collaterale ulnare Lig. collaterale radiale Lig. anulare radii Articulatio radioulnaris proximalis Radius Ulna Olecranon А Б Рис. 244. Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti, правий. Вигляд ззаду: А — суглоб у стані повного згинання; Б — суглоб у стані повного розгинання. Суглобову капсулу розкрито ──────── Сторінка 200 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія M. biceps brachii M. brachialis Humerus Cutis M. triceps brachii А. brachialis А. radialis M. pronator teres M. flexor carpi radialis M. flexor digitorum superficialis Cavitas articularis (розкрита) M. flexor digitorum profundus (початок від ulna) Trochlеа humeri Olecranon M. extensor carpi ulnaris Bursa subcutanea olecrani Processus coronoideus Ulna A. ulnaris Рис. 245. Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti, правий. Сагітальний розпил уздовж середньої лінії ліктьового відростка суглоба є скупчення жирової тканини, які можуть виступати в порожнину суглоба: найбільше — ззаду в ямку ліктьового відростка плечової кістки під час згинання, два інші — спереду в її вінцеву та променеву ямки під час розгинання. Між внутрішньосуглобовими частинами променевої та ліктьової кісток утворюється синовіальна складка, що поділяє суглобову порожнину на дві частини: плечо-ліктьову та плечо-променеву (див. рис. 249). Плечо-ліктьовий суглоб, articulatio humeroulnaris (див. рис. 242 Б, 243, 244 Б, 247), утворюють блок плечової кістки та блокоподібна вирізка ліктьової. Належить до одновісних блокоподібних суглобів, має гвинтоподібне відхилення суглобових поверхонь. Плечо-променевий суглоб, articulatio humeroradialis (див. рис. 242 Б, 243, 244 Б, 247 А), утворюють головка виростка плечової кістки та суглобова ямка на головці променевої кістки. Належить до кулястих суглобів, функціонально — до двовісних, оскільки насправді рухи в ньому відбуваються не навколо трьох, а лише навколо двох осей — фронтальної та вертикальної. Проксимальний променево-ліктьовий суглоб, articulatio radio­ul­ naris proximalis (див. рис. 242 Б, 243, 244 Б), утворюють променева вирізка ліктьової кістки та суглобове коло головки променевої кістки; це типовий обертовий суглоб з однією поздовжньою віссю обертання. Ліктьовий суглоб укріплюють кілька зв'язок (рис. 247). Ліктьова обхідна зв'язка, lig. collaterale ulnare (див. рис. 242, 244, 247 А), іде від основи медіального надвиростка плечової кістки вниз і, віялоподібно розширюючись, фіксується біля краю блокоподібної вирізки ліктьової кістки. Зв'язка складається з трьох анатомічних компонентів: потужної циліндричної передньої частини, pars anterior, що міститься між медіальним виростком плечової кістки та медіальною поверхнею вінцевого відростка ліктьової; плоскої задньої частини, pars posterior, розташованої між медіальним надвиростком і медіальною поверхнею ліктьового відростка; невеликої косої частини, pars obliqua, що пролягає медіальною поверхнею ліктьового відростка. Променева обхідна зв'язка, lig. collaterale radiale (див. рис. 242–244, 247 Б), починається від основи латерального надвиростка плечової кістки, іде вниз до зовнішньої поверхні головки променевої кістки, де поділяється на два пучки. Ці пучки набувають горизонтального напрямку і, огинаючи головку променевої кістки спереду та ззаду, прикріплюються до країв променевої вирізки ліктьової кістки. Поверхневі шари зв'язки зростаються із сухожилками розгиначів, глибокі переходять у кільцеву зв'язку променевої кістки. Кільцева зв'язка променевої кістки, lig. аnulare radii (див. рис. 242, 243, 247, 249), охоплює суглобове коло ──────── Сторінка 201 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Caput radii Corpus humeri Fossa radialis Tuberositas radii Epicondylus medialis Corpus radii Capitulum humeri Trochlea humeri Collum radii Incisura trochlearis Corpus ulnae Olecranon А Caput radii M. anconeus Olecranon N. ulnaris M. extensor carpi radialis brevis M. flexor digitorum superficialis Articulatio radioulnaris proximalis Lig. anulare radii M. pronator teres M. brachialis Vasa brachialia V. cephalica M. extensor carpi radialis longus Б Рис. 246. Ліктьовий суглоб, articulatio cubiti, правий: А — рентгенограма. Бічна проєкція. Передпліччя в положенні неповної пронації; Б — магнітно-резонансна томограма в аксіальній площині. Вигляд згори ──────── Сторінка 202 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Processus coronoideus Caput radii Articulatio humeroulnaris (розкритий) Humerus Lig. anulare radii Trochlea humeri Tendo m. bicipitis brachii Epicondylus medialis Chorda obliqua Radius Pars anterior Pars posterior Membrana interossea antebrachii Lig. collaterale ulnare Pars obliqua Olecranon Ulna Incisura trochlearis А Humerus Capitulum humeri Crista supraepicondylaris lateralis Circumferentia articularis Epicondylus lateralis Articulatio humeroradialis (розкритий) Lig. collaterale radiale Radius Articulatio humeroulnaris (розкритий) Incisura trochlearis Olecranon Ulna Lig. anulare radii Б Рис. 247. Зв'язки ліктьового суглоба, правого: А — медіальна поверхня; Б — латеральна поверхня головки променевої кістки з переднього, заднього й латерального боків і, прикріплюючись до переднього та заднього країв променевої вирізки ліктьової кістки, утримує променеву кістку біля ліктьової. Квадратна зв'язка, lig. quadratum (див. рис. 242 А, 243), складається з пучків волокон, що з'єднують дистальний край променевої вирізки ліктьової кістки з шийкою променевої кістки. ──────── Сторінка 203 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Загалом ліктьовий суглоб є блокоподібним із дещо гвинтоподібною формою суглобових поверхонь. У суглобі можливі згинання — розгинання (у плечоліктьовому та плечопроменевому суглобах) і обертання (пронація — супінація) променевої кістки навколо вертикальної осі всередину та назовні (у плечопроменевому, проксимальному й дистальному променево-ліктьових суглобах, що становлять комбіноване обертальне з'єднання). Під час згинання — розгинання блокова вирізка ліктьової кістки рухається відносно блока, а головка променевої — відносно головки виростка плечової кістки. Цей рух супроводжується невеликим гвинтоподібним ковзанням вирізки навколо блока, поздовжня вісь якого розташована під кутом до основних площин, що спричиняє відхилення кісток передпліччя від сагітальної площини, тому під час повного згинання кисть лягає не на плече, а на груди. Повне розгинання обмежене згиначами суглоба, розташованими попереду від нього, а також глибиною ямки ліктьового відростка плечової кістки, куди той потрапляє під час розгинання. У стані повного розгинання кут між поздовжніми осями плеча й передпліччя сягає 160—165° і має назву «кут несення вантажу». Згинання обмежене об'ємом м'яких тканин і розмірами верхівки вінцевого відростка ліктьової кістки; його амплітуда становить 135—140°. Під час повного згинання відведеної кінцівки кінчик мізинця дістає до ключиці, а в разі додаткового обертання плеча всередину пальці дотягуються до латерального кута лопатки. Вісь обертання під час пронації — супінації проходить через центр головки променевої кістки та шилоподібний відросток ліктьової. Під час пронації променева кістка рухається Radius відносно осі обертання вперед і всередину, описуючи конус (див. рис. 250), верхівкою якого є її головка, а основою — її шилоподібний відросток. Пронація супроводжується спіралеподібною деформацією міжкісткової перетинки передпліччя. Під час супінації головка променевої кістки зміщується назовні та назад, і наприкінці руху поздовжні осі обох кісток передпліччя розташовуються паралельно. Кут обертання кисті під час пронації — супінації становить близько 140°. Проте за повного розгинання ліктьового суглоба та обертання плечової кістки всередину в поєднанні з латеральним зміщенням лопатки кисть може бути розвернута на 360°. У ліктьовому суглобі бічні рухи відсутні, оскільки їм перешкоджають блокоподібна форма суглобових поверхонь кісток, що утворюють суглоб, і потужні обхідні зв'язки. У новонародженого ліктьовий суглоб вирізняється слабко розвиненими зв'язками й туго натягнутою суглобовою капсулою; його формування триває до 13—14 років. І н н е р в а ц і я: основна — м'язово-шкірний і променевий нерви, меншою мірою — гілки ліктьового, серединного нервів і переднього міжкісткового нерва передпліччя. К р о в о п о с т а ч а н н я: ліктьова й променева поворотні артерії та загальна міжкісткова артерія утворюють інтенсивну анастомотичну сітку навколо суглоба. Дистальний променево-ліктьовий суглоб Дистальний променево-ліктьовий суглоб, articulatio radioulna­ ris distalis (рис. 248; див. рис. 249–251 А, 254, 255), утворюють суглобове коло головки ліктьової кістки Membrana interossea antebrachii Ulna Recessus sacciformis Articulatio radioulnaris distalis (розкритий) Articulatio radiocarpalis (розкритий) Os lunatum Tendo m. abductoris pollicis longi Lig. ulnocarpale palmare Os triquetrum Lig. radiocarpale palmare Articulatio ossis pisiformis (capsula) Articulatio mediocarpalis (розкритий) Canalis carpi Vagina tendinis m. flexoris pollicis longi Os pisiforme M. flexor digiti minimi brevis (відрізаний) Os trapezium M. flexor pollicis brevis Retinaculum mm. flexorum Canalis ulnaris Рис. 248. Дистальний променево-ліктьовий суглоб, articulatio radioulnaris distalis, правий. Долонна поверхня ──────── Сторінка 204 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія і ліктьова вирізка променевої. Дистальніше від головки ліктьової кістки розташований суглобовий диск, discus articularis (див. рис. 252, 255), що являє собою трикутну волокнисто-хрящову пластинку, яка основою прикріплюється до ліктьової вирізки променевої кістки, а верхівкою — до шилоподібного відростка ліктьової. Диск розділяє порожнини дистального променево-ліктьового та променево-зап'ясткового суглобів. Суглобова капсула простора. Вона прикріплюється по краю суглобових поверхонь кісток до диска, утворюючи вгорі, між ліктьовою і променевою кістками, мішкоподібне заглиблення (див. рис. 248, 255). Дистальний променево-ліктьовий суглоб за формою циліндричний із вертикальною віссю обертання. Разом із проксимальним променево-ліктьовим суглобом утворює комбінований обертальний суглоб, що забезпечує обертання променевої кістки навколо ліктьової і до- Humerus зволяє здійснювати пронацію кисті приблизно на 65° і супінацію приблизно на 75°. І н н е р в а ц і я: гілки переднього і заднього міжкісткових нервів передпліччя. К р о в о п о с т а ч а н н я: дрібні гілки передньої і задньої міжкісткових артерій і тильної (артеріальної) сітки зап'ястка. Променево-ліктьовий синдесмоз Променево-ліктьовий синдесмоз, syndesmosis radioulnaris, що з'єднує разом із ліктьовим і дистальним променево-ліктьовим суглобами кістки передпліччя, складається з косої струни та міжкісткової перетинки передпліччя (рис. 249; див. рис. 250). Коса струна, chorda obliqua, являє собою короткий пучок фіброзних волокон, натягнутих між передньолатеральною поверхнею горбистості ліктьової кістки Capsula articularis cubiti (розкрита) Epicondylus medialis Capitulum humeri Trochlea humeri Cavitas articularis Plica synovialis Processus coronoideus Articulatio radioulnaris proximalis (розкритий) Lig. anulare radii (відрізана) Circumferentia articularis capitis radii Tendo m. bicipitis brachii (відрізано) Chorda obliqua Membrana interossea antebrachii Syndesmosis radioulnaris Radius Ulna Processus styloideus ulnae Processus styloideus radii Articulatio radioulnaris distalis (capsula) Рис. 249. З'єднання вільної частини верхньої кінцівки, juncturae partis liberae membri superioris, правої. Вигляд спереду ──────── Сторінка 205 ──────── З'єднання верхньої кінцівки і передньомедіальною поверхнею променевої нижче від її горбистості. Вони йдуть навскіс донизу від ліктьової кістки до променевої під прямим кутом до волокон міжкісткової перетинки передпліччя. Міжкісткова перетинка передпліччя, membrana inte­r­ ossea antebrachii, — широка тонка міцна пластинка волокнистої тканини, що заповнює проміжок між променевою та ліктьовою кістками й прикріплюється до їхніх міжкісткових країв. Її верхній кінець розташований трохи нижче від горбистості променевої кістки. Між ним і косою хордою є отвір, через який задні міжкісткові судини проходять із переднього фасціального ложа передпліччя в заднє, туди ж потрапляють і передні міжкісткові судини через отвір у дистальному кінці перетинки. Ця міжкісткова перетинка є структурою, що стабілізує кістки передпліччя як у стані спокою, так і під час пронації та супінації (див. рис. 250), а також місцем прикріплення глибоких шарів передньої та задньої груп м'язів передпліччя. Incisura trochlearis Incisura radialis Incisura trochlearis Incisura radialis Articulatio radioulnaris proximalis Olecranon Olecranon Fovea articularis articularis Circumferentia articularis Processus coronoideus Circumferentia Articulatio radioulnaris proximalis Processus coronoideus Tuberositas ulnae Caput radii Caput radii Tuberositas ulnae Chorda obliqua Collum radii Tuberositas radii Ulna (facies anterior) Collum radii Ulna (facies anterior) Facies lateralis Radius Chorda obliqua Facies posterior Radius (facies anterior) Membrana interossea antebrachii Membrana interossea antebrachii Articulatio radioulnaris distalis Caput ulnae Tuberculum dorsale Caput ulnae Processus styloideus ulnae Processus styloideus radii Circumferentia articularis Facies articularis carpalis Processus styloideus radii Circumferentia articularis Processus styloideus ulnae Articulatio radioulnaris distalis А Б Рис. 250. Променево-ліктьовий синдесмоз, syndesmosis radioulnaris, правий. Вигляд спереду: А — передпліччя в положенні супінації; Б — передпліччя в положенні пронації ──────── Сторінка 206 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія яка з'єднується з опуклими проксимальними суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток зап'ястка. У нормальній анатомічній позиції лише човноподібна і півмісяцева кістки безпосередньо контактують з ямками зап'ясткової суглобової поверхні променевої кістки та суглобовим диском; тригранна кістка торкається диска лише за повного приведення кисті. Капсула суглоба тонка, простора, прикріплюється по краю суглобових поверхонь кісток, що його утворюють. Суглоб зміцнюють кілька зв'язок. Променева обхідна зв'язка зап'ястка, lig. collaterale carpi radiale (див. рис. 251, 254, 255), натягнута між латерально розташованим шилоподібним відростком променевої кістки і човноподібною кісткою. Частина її пучків сягає кістки-трапеції. Зв'язка гальмує приведення кисті. СУГЛОБИ КИСТІ А Суглоби кисті, articulationes manus (рис. 251), охоплюють променево-зап'ястковий суглоб, суглоби зап'ястка, зап'ястково-п'ясткові, міжп'ясткові, п'ястково-фалангові та міжфалангові суглоби кисті. Променево-зап'ястковий суглоб Променево-зап'ястковий суглоб, articulatio radiocarpalis (рис. 252; див. рис. 248, 251, 254, 255, 257), утворюють зап'ясткова суглобова поверхня променевої кістки, зазвичай поділена невеликим кістковим гребінцем на дві ямки, і дистальна поверхня суглобового диска (див. «Дистальний променево-ліктьовий суглоб»), які становлять злегка увігнуту суглобову поверхню, Membrana interossea antebrachii Radius Ulna Lig. collaterale carpi ulnare Articulatio radiocarpalis Articulatio radioulnaris distalis (capsula) Lig. ulnocarpale palmare Lig. radiocarpale palmare Lig. collaterale carpi radiale Os pisiforme Os lunatum Articulatio mediocarpalis (lig. carpi radiatum) Os scaphoideum Os trapezium Lig. pisohamatum Articulatio carpometacarpalis pollicis (розкритий) Lig. pisometacarpale Articulatio metacarpophalangea Lig. collaterale Lig. metacarpale transversum profundum Os hamatum Lig. collaterale Articulatio carpometacarpalis (lig. carpometacarpale palmare) Os capitatum Lig. palmare Articulatio interphalangea Articulatio ossis pisiformis Articulationes intermetacarpales (ligg. metacarpalia palmaria) Articulatio metacarpophalangea (розкритий) Ligg. palmaria Vagina fibrosa digiti manus (розкрито) Tendines m. flexoris digitorum superficialis (відрізані) Articulationes interphalangeae manus (розкриті) Tendines m. flexoris digitorum profundi (відрізані) Рис. 251. Суглоби кисті, articulationes manus, правої: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня. Порожнини п'ястково-фалангового та міжфалангового суглобів вказівного пальця розкрито розпилом, проведеним паралельно тильній поверхні кисті ──────── Сторінка 207 ──────── З'єднання верхньої кінцівки на кістках проксимального та дистального рядів зап'ястка: човноподібній, півмісяцевій, тригранній і головчастій. Обмежує розгинання кисті. Тильна променево-зап'ясткова зв'язка, lig. radiocarpale dorsale (див. рис. 251 Б, 254 Б), іде від тильної поверхні дистального кінця променевої кістки в бік зап'ястка, де прикріплюється на тильному боці човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток. Обмежує згинання кисті. Б Тильна ліктьово-зап'ясткова зв'язка, lig. ulnocarpale dorsale (див. рис. 254 Б), іде від тильної поверхні шилоподібного відростка ліктьової кістки у вигляді двох пучків — зовнішнього, що прикріплюється до тильної поверхні тригранної кістки, і внутрішнього, дугоподібного, волокна якого переплітаються з тильною променево-зап'ястковою зв'язкою. Обмежує згинання кисті. Ліктьова обхідна зв'язка зап'ястка, lig. collaterale carpi ulnare (див. рис. 251, 254, 257), починається від медіально розташованого шилоподібного відростка ліктьової кістки й прикріплюється до тригранної та частково до горохоподібної кісток. Обмежує відведення кисті. Долонна ліктьово-зап'ясткова зв'язка, lig. ulnocarpale palmare (див. рис. 248, 251 А, 254 А), починається від суглобового диска й шилоподібного відростка ліктьової кістки і, прямуючи вниз і досередини, фіксується на півмісяцевій, тригранній і головчастій кістках. Зміцнює не лише променево-зап'ястковий, а й середньозап'ястковий суглоб. Долонна променево-зап'ясткова зв'язка, lig. radiocarpale palmare (див. рис. 248, 251 А, 254 А), починається від основи шилоподібного відростка променевої кістки та краю її зап'ясткової суглобової поверхні, іде вниз і досередини, фіксується Radius Lig. collaterale carpi ulnare Articulatio radiocarpalis Membrana interossea antebrachii Lig. radiocarpale dorsale Ulna Lig. collaterale carpi radiale Os triquetrum Os scaphoideum Articulatio mediocarpalis (ligg. intercarpalia dorsalia) Os trapezium Os hamatum Os trapezoideum Articulationes carpometacarpales (ligg. carpometacarpalia dorsalia) Os capitatum Articulationes intermetacarpales (ligg. metacarpalia dorsalia) Articulationes metacarpophalangeae (розкриті) Ligg. collateralia Articulationes interphalangeae Articulationes interphalangeae manus (ligg. collateralia) manus (розкриті) ──────── Сторінка 208 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія Ulna Radius Ulna Discus articularis Facies articularis carpalis radii Ligg. capsularia Processus styloideus ulnae Membrana synovialis (facies interna) Os lunatum Os scaphoideum Os triquetrum Tendo m. brachioradialis (відрізано) Articulatio ossis pisiformis (розкритий) Os pisiforme Tendo m. abductoris pollicis longi (відрізано) Canalis carpi Tendo m. extensoris pollicis brevis (відрізано) M. flexor carpi ulnaris (відрізано) Tendo m. flexoris carpi radialis (відрізано) Tendo m. flexoris pollicis longi (відрізано) Retinaculum mm. flexorum Рис. 252. Променево-зап'ястковий суглоб, articulatio radiocarpalis, правий. Долонна поверхня. Суглобову порожнину розкрито; передній відділ суглобової капсули видалено; проксимальну та дистальну частини суглоба роз'єднано Променево-зап'ястковий суглоб є еліпсоподібним (різновид двовісного суглоба). У ньому можливі згинання—розгинання, приведення—відведення та колові рухи. новонародженого У новонародженого суглобовий диск променево-зап'ясткового суглоба (рис. 253) ще не сформований і зливається з дистальним хрящовим епіфізом ліктьової кістки. Капсула суглоба тонка. Кістки кисті представлені хрящовими зачатками, які істотно відрізняються за формою від майбутніх кісток, унаслідок чого рухи в променево-зап'ястковому суглобі та в суглобах кисті різко обмежені. І н н е р в а ц і я: передній і задній міжкісткові нерви передпліччя, дрібні гілки серединного, ліктьового та променевого нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: передня міжкісткова артерія, долонні та тильні зап'ясткові гілки променевої та ліктьової артерій, долонні та тильні п'ясткові артерії, глибока долонна дуга. Membrana interossea antebrachii Articulatio mediocarpalis Radius Articulatio radiocarpalis Ligg. intercarpalia interossea Articulatio carpometacarpalis Рис. 253. Суглоби кисті, articulationes manus, Суглоби зап'ястка Суглоби зап'ястка, articulationes carpi (рис. 254–256; див. рис. 251, 252, 257), охоплюють міжзап'ясткові суглоби, середньозап'ястковий суглоб і суглоб горохоподібної кістки. Міжзап'ясткові суглоби, articulationes intercarpales (див. рис. 255, 256), утворюють суглобові поверхні суміжних кісток зап'ястка одного (або проксимального, або дистального) їхнього ряду. Волокнисті перетинки цих суглобів укріплені потужними короткими зв'язками, частково безіменними, які можуть поширюватися й на інші суглоби. Тримач згиначів слугує додатковою міжзап'ястковою зв'язкою. Суглобові поверхні кісток, що утворюють суглоб, сідлоподібні, еліпсоподібні або кулясті. Між кістками проксимального та дистального рядів розташований середньозап'ястковий суглоб, articulatio medio­ carpalis (рис. 257; див. рис. 248, 251, 255, 256). Дистальні суглобові поверхні проксимального ряду кісток зап'ястка формують дві сполучені, вкриті хрящем поверхні: більшу з медіального боку і меншу — з латерального. Перша є глибокою суглобовою западиною, обмеженою тригранною, півмісяцевою і частково човноподібною кістками, куди входить ──────── Сторінка 209 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Articulatio radioulnaris distalis (capsula) Ulna Radius Ulna Os lunatum Lig. ulnocarpale palmare Lig. radiocarpale palmare Lig. collaterale carpi ulnare Lig. collaterale carpi radiale Os pisiforme Tuberculum ossis scaphoidei Lig. pisohamatum Tuberculum ossis trapezii Lig. pisometacarpale Os capitatum Articulatio carpometacarpalis pollicis (capsula) Hamulus ossis hamati Ligg. carpometacarpalia palmaria Os metacarpi I Ossa metacarpi Ligg. metacarpalia palmaria Spatium interosseum metacarpi Ossa metacarpi Ligg. intercarpalia palmaria А Membrana interossea antebrachii Radius Articulatio radioulnaris distalis (capsula) Lig. radiocarpale dorsale Lig. ulnocarpale dorsale Lig. collaterale carpi radiale Lig. collaterale carpi ulnare Os scaphoideum Ligg. intercarpalia dorsalia Os triquetrum Os capitatum Os hamatum Os trapezoideum Ligg. carpometacarpalia dorsalia Os trapezium Ligg. metacarpalia dorsalia Spatium interosseum metacarpi Articulatio carpometacarpalis pollicis (capsula) Os metacarpi I Б Рис. 254. Суглоби зап'ястка, articulationes carpi, правого: А — долонна поверхня; Б — тильна поверхня ──────── Сторінка 210 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Membrana interossea antebrachii Ulna Radius Recessus sacciformis Lig. intercarpale interosseum Articulatio radiocarpalis Articulatio radioulnaris distalis Articulatio mediocarpalis Discus articularis Os lunatum Os scaphoideum Lig. collaterale carpi ulnare Lig. collaterale carpi radiale Articulationes intercarpales Ligg. intercarpalia interossea Os triquetrum Os trapezoideum Os trapezium Os hamatum Os capitatum Articulatio carpometacarpalis pollicis Articulatio carpometacarpalis Articulatio carpometacarpalis Articulationes intermetacarpales Spatia interossea metacarpi Ligg. metacarpalia interossea Рис. 255. Суглоби зап'ястка, articulationes carpi, правого. Фронтальний розпил паралельно тильній поверхні кисті Radius Ulna Articulatio radioulnaris distalis Circumferentia articularis Incisura ulnaris Articulatio radiocarpalis Processus styloideus ulnae Os lunatum Os pisiforme Articulatio intercarpalis Os triquetrum Processus styloideus radii Articulatio mediocarpalis Os scaphoideum Os capitatum Os trapezoideum Os hamatum Os trapezium Articulatio intercarpalis Basis ossis metacarpi V Articulatio carpometacarpalis pollicis Articulatio intermetacarpalis Os metacarpi I Articulationes carpometacarpalia Рис. 256. Суглоби зап'ястка, articulationes carpi, правого. Рентгенограма. Задня проєкція ──────── Сторінка 211 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Tendo m. flexoris carpi radialis (розрізано) Os scaphoideum Articulatio radiocarpalis (розкритий) Radius Ulna Tendo m. extensoris pollicis longi (відрізано) (відрізано) Lig. ulnocarpale palmare (відрізана) Os pisiforme Tendo m. extensoris carpi radialis longi (відрізано) Articulatio ossis pisiformis (розкритий) Tendo m. extensoris carpi radialis brevis Os lunatum Os triquetrum Membrana synovialis Tendo m. abductoris pollicis longi (розрізано) Os capitatum Os trapezoideum Lig. collaterale carpi ulnare Os trapezium Os hamatum Tuberculum ossis trapezii Lig. pisohamatum (відрізана) Tendo m. flexoris carpi radialis (розрізано) Lig. carpometacarpale dorsale (частково видалена) Canalis carpi Retinaculum mm. flexorum Hamulus ossis hamati Рис. 257. Середньозап'ястковий суглоб, articulatio mediocarpalis, правий. Долонна поверхня. Суглобову порожнину розкрито; передній відділ суглобової капсули видалено; проксимальну частину суглоба відведено назад кулясту поверхню, утворену головчастою і гачкуватою кістками. Друга — опукла — утворена дистальною частиною і горбком човноподібної кістки, до неї спереду прилягають трапецієподібна кістка і кістка-трапеція (див. рис. 149, 255). Унаслідок цього суглобова порожнина набуває S‑об­разную конфігурації і продовжується в суглобові порожнини між окремими кістками зап'ястка, сполучаючись із порожниною зап'ястково-п'ясткового суглоба. Суглобова капсула фіксується по краях суглобових поверхонь кісток зап'ястка. Між кістками зап'ястка натягнуті зв'язки, що зміцнюють середньозап'ястковий суглоб. Тильні міжзап'ясткові зв'язки, ligg. intercarpalia dorsalia (див. рис. 251 Б, 254 Б), і долонні міжзап'ясткові зв'язки, ligg. intercarpalia palmaria (див. рис. 254 Б), розташовуються з відповідних боків кисті; міжкісткові міжзап'ясткові зв'язки, ligg. intercarpalia interossea (див. рис. 255), — усередині променево-зап'ясткового і зап'ястково-п'ясткового суглобів. Частина пучків долонних міжзап'ясткових зв'язок починається від головчастої кістки і променями розходиться до кісток зап'ястка, утворюючи променисту зв'язку зап'ястка, lig. carpi radiatum (див. рис. 251). Середньозап'ястковий суглоб за формою суглобових поверхонь належить до кулястих суглобів із двома кулястими головками. Рухи в ньому різко обмежені, тому його вважають малорухомим. Суглоб горохоподібної кістки, articulatio ossis pisiformis (див. рис. 248, 251 А, 252), з'єднує плоскі суглобові поверхні на тильному боці сесамоподібної горохоподібної кістки, що залягає в товщі сухожилка ліктьового згинача зап'ястка, і зверненого до неї долонного боку тригранної. Суглобова капсула фіксується по краю їхніх суглобових поверхонь. Порожнина суглоба може сполучатися з порожниною променево-зап'ясткового суглоба. У суглобі є горохо-гачкувата зв'язка, lig. pisohamatum, розташована між горохоподібною кісткою і гачком гачкуватої, і горохо-п'ясткова зв'язка, lig. pisometacarpale, натягнута від горохоподібної кістки до основ III—V п'ясткових кісток (див. рис. 251 А, 254 А). У суглобі горохоподібної кістки можливе невелике ковзання у фронтальній площині під час відведення — приведення кисті. І н н е р в а ц і я: ліктьовий і серединний нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: ліктьова і передня міжкісткова артерії. Зап'ястково-п'ясткові суглоби Зап'ястково-п'ясткові суглоби, articulationes car­po­me­ta­car­ pa­les (див. рис. 251–256), утворені дистальними суглобовими поверхнями другого ряду кісток зап'ястка і зверненими до них суглобовими поверхнями основ п'ясткових кісток. ──────── Сторінка 212 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія З анатомо-функціонального погляду розрізняють зап'ястково-п'ясткові суглоби I п'ясткової кістки (великого пальця кисті) та решти (від II до V) кісток. Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця кисті, ar­ti­ cu­latio carpometacarpalis pollicis, утворюють сідлоподібні суглобові поверхні кістки-трапеції з дистального боку та основи I п'ясткової кістки. Він належить до двовісних сідлоподібних суглобів і є простим. Зап'ястково-п'ясткові суглоби II—V п'ясткових кісток утворені злегка вигнутими суглобовими поверхнями дистального ряду кісток зап'ястка (кістки-трапеції, трапецієподібної, головчастої та гачкуватої кісток) і основ II—V п'ясткових кісток. За формою суглоби II—IV кісток наближаються до еліпсоподібних суглобів (деякі автори вважають їх видозміненими плоскими), а V кістки — до сідлоподібного. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь кісток і щільно натягнута. Порожнина зап'ястково-п'ясткового суглоба сполучається з порожнинами міжзап'ясткових, середньозап'ясткових і міжп'ясткових суглобів. До зв'язкового апарату зап'ястково-п'ясткових суглобів належать долонні і тильні зап'ястково-п'ясткові зв'язки, ligg. carpometacarpalia palmaria et dorsalia (див. рис. 251, 254), які на відповідному боці простягаються між кістками зап'ястка і п'ястка. Зап'ястково-п'ясткові суглоби малорухомі й з механічного погляду становлять одне ціле — тверду основу кисті. У зап'ястково-п'ястковому суглобі великого пальця можливі згинання—розгинання, протиставлення—зіставлення та коловий рух. Згинання супроводжується обертанням досередини, а обертання досередини — згинанням. І навпаки — розгинання відбувається одночасно з обертанням назовні. У II—V зап'ястково-п'ясткових суглобах можливе невелике ковзання, амплітуда якого зростає в латеральному напрямку — від променевого краю до ліктьового. І н н е р в а ц і я: зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця — задній міжкістковий нерв передпліччя та поверхнева гілка променевого нерва; II—V зап'ястково-п'ясткові суглоби — глибока й тильна гілки ліктьового нерва, передній міжкістковий нерв передпліччя, поверхнева гілка променевого нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця — перша тильна зап'ясткова гілка променевої артерії; II—V зап'ястково-п'ясткові суглоби — тильні зап'ясткові гілки променевої та ліктьової артерій, передня міжкісткова й пальцеві артерії. Міжп'ясткові суглоби Міжп'ясткові суглоби, articulationes intermetacarpales (див. рис. 251, 255, 256), прості, утворені плоскими бічними поверхнями основ II—V п'ясткових кісток. Суглобові капсули прикріплюються до країв суглобових поверхонь кісток, що їх утворюють. Порожнини суглобів у проксимальному відділі сполучаються із зап'ястково-п'ястковими суглобами. Суглоби зміцнюються двома групами зв'язок. Перша охоплює долонні і тильні п'ясткові зв'язки, ligg. meta­ car­palia palmaria et dorsalia (див. рис. 251, 254), що з'єднують основи II—V п'ясткових кісток на тому чи іншому боці кисті, друга — міжкісткові п'ясткові зв'язки, ligg. me­ta­car­ pa­lia interossea (див. рис. 255), розташовані між основами п'ясткових кісток дистальніше від суглобових поверхонь відповідних міжп'ясткових суглобів. Ще дистальніше між кістками п'ястка розташовані обмежені з проксимального боку міжкістковими п'ястковими зв'язками, а з дистального — глибокими поперечними п'ястковими зв'язками міжкісткові проміжки п'ястка, заповнені долонними й тильними міжкістковими м'язами, оточеними волокнисто-жировою тканиною. У разі запалення дистальної частини передпліччя та зап'ястка інфекція поширюється через ці проміжки в пальці. Міжп'ясткові суглоби малорухомі й належать до плоских суглобів. У них можливе згинання — розгинання в межах 7—11° з обертанням відповідно досередини або назовні. Повний обсяг рухів усіх суглобів спостерігається під час захоплення об'єкта. І н н е р в а ц і я: долонні пальцеві нерви (гілки серединного нерва), глибока гілка ліктьового нерва та задній міжкістковий нерв передпліччя. К р о в о п о с т а ч а н н я: п'ясткові та пальцеві артерії. П'ястково-фалангові суглоби П'ястково-фалангові суглоби, articulationes meta­car­po­ pha­lan­geae (рис. 258, 259; див. рис. 251), утворюють суглобові поверхні головок п'ясткових кісток і звернені до них суглобові поверхні основ проксимальних фаланг. У I п'ясткової кістки головка сплющена в передньо-задньому напрямку й має форму блока, у решти — кулясту. Суглобові капсули тонкі, просторі, фіксуються по краях суглобових поверхонь кісток, що їх утворюють. Суглоби зміцнюються низкою зв'язок. Обхідні зв'язки, ligg. collateralia (див. рис. 251, 258, 259), представлені потужними округлими пучками фіброзних волокон. Вони починаються від заглибин на бічних поверхнях головок п'ясткових кісток і прикріплюються до бічної та частково долонної поверхонь основ відповідних проксимальних фаланг. Долонні зв'язки, ligg. palmaria (див. рис. 251 А, 258, 259), представлені товстими щільними пучками волокнистого хряща. Вони розташовуються між обхідними зв'язками, слабко прикріплюючись до п'ясткової частини капсули кожного суглоба й дуже міцно — до фалангової. Долонні волокна зв'язок вплітаються в глибокі поперечні п'ясткові зв'язки й утворюють задню стінку синовіальних піхв відповідних сухожилків глибокого згинача пальців. Глибокі волокна зв'язок збільшують суглобову поверхню п'ястково-фалангових суглобів. Глибокі поперечні п'ясткові зв'язки, ligg. metacarpalia transversa profunda (див. рис. 251 А, 258, 259), представлені трьома короткими широкими плоскими пучками фіброзних волокон, що з'єднують суглобові капсули II—V п'ястково-фалангових суглобів. Вони розташовані позаду червоподібних м'язів і пальцевих судинно-нервових пучків та попереду долонних міжкісткових м'язів. Частина волокон спрямовується вперед і вплітається в центральний відділ долонного апоневрозу. Перший п'ястково-фаланговий суглоб (великого пальця) належить до блокоподібних суглобів, а суглоби II—V пальців — до кулястих, але з дещо обмеженою амплітудою руху. У суглобах можливі згинання — розгинання, приведення — відведення та трохи обмежений коловий рух. Останній не буває самостійним і супроводжується згинанням — розгинанням. Обидва рухи обмежені активністю м'язів-антагоністів, а згинання й коловий рух — ще й ступенем охоплення об'єкта кистю. Кут згинання сягає 90°, розгинання — 5—9°. У I п'ястково-фаланговому суглобі сумарний кут згинання — розгинання становить близько 60°, причому, як і в інших суглобах, переважна його частина припадає на кут ──────── Сторінка 213 ──────── З'єднання верхньої кінцівки Os metacarpi III Ligg. collateralia articulationis metacarpophalangeae Lig. metacarpale transversum profundum (відрізана) Lig. palmare articulationis metacarpophalangeae (відрізана) Articulatio metacarpophalangea (розкритий) Articulatio interphalangea proximalis (розкритий) Lig. palmare articulationis interphalangeae Ligg. collateralia articulationis interphalangeae Articulatio interphalangea distalis (розкритий) Tuberositas phalangis distalis Рис. 258. Суглоби і зв'язки III пальця кисті, правого. Вигляд збоку Lig. palmare articulationis metacarpophalangeae Lig. metacarpale transversum profundum Ligg. collateralia articulationis metacarpophalangeae Corpus phalangis proximalis Articulatio metacarpophalangea (capsula) Рис. 259. Зв'язки III пальця кисті, правої. Поперечний розпил біля основи проксимальної фаланги. Вигляд знизу ──────── Сторінка 214 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія згинання. Згинання вказівного пальця супроводжує вкрай незначний коловий рух. Кут приведення — відведення сягає 25°, у II п'ястково-фаланговому суглобі — 30°, цей рух супроводжується передньо-заднім ковзанням у зап'ястково-п'ясткових суглобах. І н н е р в а ц і я: долонні гілки серединного нерва, кінцеві розгалуження глибокої гілки ліктьового та поверхневої гілки променевого нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: долонні й тильні п'ясткові артерії, артерія великого пальця кисті та променева артерія вказівного пальця. Міжфалангові суглоби кисті Міжфалангові суглоби кисті, articulationes inter­pha­lan­ geae manus (див. рис. 251, 258), розташовані між суміжними фалангами кожного пальця. Суглобові поверхні на головках усіх фаланг, крім дистальної, мають форму блока з напрямною борозенкою, а на основах фаланг — увігнутого майданчика з розмежувальним гребінцем, що вклинюється в цю борозенку. Міжфалангові суглоби II—V пальців між проксимальною і середньою фалангами мають назву проксимальні міжфалангові суглоби, articulationes interphalangeae proximales, а між середньою і дистальною — дистальні міжфалангові суглоби, articulationes interpha‑ langeae distales. Великий палець має один міжфаланговий суглоб, хоча низка авторів уважає, що їх у нього два, як і в інших пальців (див. «Кістки пальців»). Суглоби зміцнює низка зв'язок. Обхідні зв'язки, ligg. collateralia (див. рис. 251, 258), починаються на бічних поверхнях головок фаланг, ідуть навскіс дещо вперед і прикріплюються до бічних поверхонь основ наступних фаланг. Частина волокон, які називають додатковими волокнами обхідних зв'язок, fibrae additionales ligamentorum collateralium, вплітається в долонні зв'язки на відповідному боці. Долонні зв'язки, ligg. palmaria (іноді їх називають долонними пластинками) (див. рис. 251 А, 258), починаються на передньобічних поверхнях головок фаланг, формують, потовщуючись з боків, так звані напрямні зв'язки і прикріплюються до долонних поверхонь основ наступних фаланг. У середній частині вони стоншені й зростаються із суглобовою капсулою, проникаючи в неї та значно збільшуючи суглобову поверхню головки фаланги і конгруентність суглобових поверхонь. У міжфалангових суглобах відбувається згинання — розгинання, більшою мірою в проксимальних суглобах. Згинання має значну амплітуду, розгинання обмежене натягом сухожилків згиначів. Під час силового захоплення об'єкта можливе невелике бічне обертання в межах кількох градусів, яке обмежує положення повного протиставлення великого пальця. І н н е р в а ц і я: мізинець і медіальна частина безіменного пальця — власні долонні пальцеві нерви (гілки ліктьового нерва); інші пальці — гілки серединного нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: долонні пальцеві артерії. Канал зап'ястка і ліктьовий канал Кістково-зв'язковий апарат кисті утворює два важливі з клінічного погляду утвори — канал зап'ястка і ліктьовий канал. Канал зап'ястка, canalis carpi (див. рис. 248, 252, 257, 408), — це кістково-волокниста структура, розташована в увігнутій борозні зап'ястка. З долонного боку його замикає потужна широка зв'язка — тримач згиначів, retinaculum musculorum flexorum, між горбком човноподібної кістки та гачком гачкуватої. Кістковими межами каналу з латерального боку є човноподібна кістка і кістка-трапеція, з медіального — горохоподібна, тригранна і гачкувата кістки, з тильного — трапецієподібна і головчаста. Через канал проходять серединний нерв, а також сухожилки і синовіальні піхви згиначів пальців кисті. Вміст каналу, особливо серединний нерв, може зазнавати в ньому стискання набряковою рідиною, що клінічно виявляється «синдромом каналу зап'ястка», симптоми якого докладно описано в посібниках з хірургії та неврології. Ліктьові нерв, артерія і вена проходять у ліктьовому каналі, canalis ulnaris, що пролягає в товщі тримача згиначів (див. рис. 408). З'ЄДНАННЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ З'єднання нижньої кінцівки, juncturae membri in­fe­rio­ ris, поділяють на з'єднання тазового пояса та з'єднання вільної частини нижньої кінцівки. З'єднання тазового пояса До з'єднань тазового пояса (пояса нижньої кінцівки), juncturae cinguli pelvici (membri inferioris) (рис. 260—263), належать два крижово-клубові суглоби зі зв'язками, що їх зміцнюють, лобковий симфіз і синдесмоз тазового пояса. Крижово-клубовий суглоб Крижово-клубовий суглоб, articulatio sacroiliaca (див. рис. 208, 260), — парний, утворений клубовими кістками і крижовою кісткою. Суглобові вушкоподібні поверхні клубових кісток і крижової кістки плоскі, вкриті волокнистим хрящем. Суглобова капсула прикріплюється по їхніх краях і щільно натягнута. Анатомія і геометрія суглобових поверхонь значно змінюються з віком: майже плоскі в дітей, згодом вони набувають грубогорбистого рельєфу з конгруентними опуклостями й заглибленнями, які забезпечують стабільність суглоба у вертикальному положенні тіла; суглобовий хрящ потовщується на крижовій кістці в передній частині, залишаючись рівномірно тонким на клубових кістках. Зв'язковий апарат складається з міцних, сильно натягнутих волокнистих пучків. На передній поверхні суглоба розташовані передні крижово-клубові зв'язки, ligg. sacroiliaca anteriora (див. рис. 260—262 А), — короткі пучки волокон, що йдуть від тазової поверхні крижової кістки до клубової кістки. На задній поверхні є ще кілька зв'язок. Міжкісткові крижово-клубові зв'язки, ligg. sa­ cro­iliaca interossea (див. рис. 260), залягають позаду крижово-клубового суглоба, у проміжку між кістками, що його утворюють, прикріплюючись своїми кінцями до клубової горбистості та горбистості крижової кістки. Задні крижово-клубові зв'язки, ligg. sacro­ili­ aca posteriora (див. рис. 260, 262 Б), окремими пучками, ──────── Сторінка 215 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Fasciculus inferior Lig. iliolumbale Lig. longitudinale anterius Fasciculus superior Promontorium Fibrae verticales Ligg. sacroiliaca posteriora Crista iliaca Ligg. sacroiliaca interossea Os sacrum Fossa iliaca Os sacrum Articulatio sacroiliaca (cavitas articularis) Ligg. sacroiliaca anteriora Foramen ischiadicum majus Os ilium Lig. sacrospinale Spina ischiadica Cavitas pelvis Linea arcuata Foramen ischiadicum minus Lig. sacrococcygeum anterius Lig. sacrotuberale Os pubis Symphysis pubica (discus interpubicus) Lig. sacrotuberale Рис. 260. З'єднання тазового пояса, juncturae cinguli pelvici. Вигляд згори. Тазову кістку, крижову кістку і IV—V поперекові хребці частково видалено зліва горизонтальним і сагітальним розпилами Canalis sacralis Corpus LIV Lig. flavum Lig. longitudinale anterius Processus spinosus vertebrae Lig. longitudinale posterius Lig. interspinale Lig. supraspinale Articulatio lumbosacralis (discus intervertebralis) Foramen intervertebrale Promontorium Spina iliaca anterior superior Foramen ischiadicum majus Ligg. sacroiliaca anteriora Spina ischiadica Lig. sacrospinale Canalis obturatorius Articulatio sacrococcygea (discus intervertebralis) Lig. pubicum superius Symphysis pubica Os coccygis Discus interpubicus Lig. pubicum inferius Foramen ischiadicum minus Membrana obturatoria Processus falciformis lig. sacrotuberalis Tuber ischiadicum Рис. 261. З'єднання тазового пояса, juncturae cinguli pelvici. Серединний розпил ──────── Сторінка 216 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Lig. iliolumbale Fasciculus superior Promontorium ossis sacri Lig. iliolumbale Articulatio lumbosacralis Lig. longitudinale anterius Ligg. sacro- iliaca anteriora Fasciculus inferior inferior Fibrae verticales LV A Lig. sacrospinale Crista iliaca Spina iliaca anterior superior Fossa iliaca Foramen ischiadicum majus Lig. inguinale Spina iliaca anterior inferior Arcus iliopectineus Lig. iliofemorale Canalis obturatorius Pars transversa M. rectus femoris (відрізаний) (відрізана) Pars descendens Articulatio coxae (розкритий) Lig. capitis femoris Trochanter major Os coccygis Trochanter minor Linea intertrochanterica Lig. lacunare Tuber ischiadicum Femur Membrana obturatoria Lig. pubofemorale Lig. ischiofemorale Symphysis pubica (ligg. pubici superius et inferius) Processus costiformis LIV Lig. supraspinale Fasciculus superior Fibrae posteriores Spina iliaca posterior superior Ligg. sacroiliaca posteriora Crista iliaca Lig. sacrotuberale (відрізана) Lig. sacrotuberale Spina iliaca posterior Spina ischiadica Foramen ischiadicum majus Lig. sacrospinale Lig. iliofemorale Membrana obturatoria Lig. ischiofemorale Articulatio coxae (capsula) Labrum acetabuli Trochanter major Zona orbicularis Crista intertrochanterica Femur Lig. sacrotuberale Tuber ischiadicum Processus falciformis lig. sacrotuberalis Lig. sacrococcygeum posterius profundum Lig. sacrococcygeum posterius superficiale Trochanter minor Lig. sacrococcygeum laterale Б Рис. 262. З'єднання тазового пояса, juncturae cinguli pelvici, і кульшовий суглоб, articulatio coxae: А — вигляд спереду. Суглобову капсулу лівого кульшового суглоба розкрито, головку стегнової кістки відведено від кульшової западини; Б — вигляд ззаду. Суглобову капсулу лівого кульшового суглоба видалено ──────── Сторінка 217 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Processus spinosus vertebrae LIV Lig. supraspinale Discus intervertebralis Crista iliaca Spina iliaca posterior superior Ala ossis ilii Sulcus supraacetabularis Spina iliaca anterior superior Incisura ischiadica major Lig. inguinale Labrum acetabuli Capsula articularis Os sacrum Lig. sacrospinale Facies lunata Lig. sacrotuberale Tuberculum pubicum Spina ischiadica Fossa acetabuli Lig. capitis femoris (розрізана) Lig. transversum acetabuli Caput femoris Membrana obturatoria Membrana fibrosa (розрізана) Tuber ischiadicum Membrana synovialis (розрізана) Femur Trochanter minor Рис. 263. З'єднання тазового пояса, juncturae cinguli pelvici, і кульшовий суглоб, articulatio coxae. Вигляд збоку. Суглобову капсулу правого кульшового суглоба розкрито, головку стегнової кістки виведено з кульшової западини що починаються від нижньої задньої клубової ості, фіксуються на латеральному крижовому гребені на рівні II—III крижових отворів. Інші пучки йдуть від верхньої задньої клубової ості вниз і дещо медіально, прикріплюються до задньої поверхні крижової кістки в ділянці IV крижового хребця. Тазова кістка, крім крижово-клубового суглоба, з'єднується з хребтовим стовпом за допомогою низки потужних зв'язок. Крижово-горбова зв'язка, lig. sacrotuberale (див. рис. 261, 262 Б, 263 А) починається від медіальної поверхні сідничного горба і, віялоподібно розширюючись, прямує вгору й медіально; прикріплюється до зовнішнього краю крижової кістки та куприка. Частина волокон цієї зв'язки переходить на нижню частину гілки сідничної кістки і, продовжуючись по ній, утворює серпоподібний відросток, processus falciformis (див. рис. 261, 262 Б). Крижово-остиста зв'язка, lig. sacrospinale (див. рис. 260, 261, 262 Б, 263 А) починається від сідничної ості, прямує назад і медіально та прикріплюється до крижової кістки й частково до куприка попереду попередньої зв'язки. Обидві зв'язки разом із великою та малою сідничними вирізками обмежують два отвори: великий сідничний, foramen ischiadicum majus, і малий сідничний, foramen ischiadicum minus (див. рис. 260—262). Через ці отвори з таза виходять м'язи, а також судини й нерви. У зміцненні суглоба бере участь і клубово-поперекова зв'язка (див. «Попереково-крижовий суглоб»). Крижово-клубовий суглоб належить до малорухомих. У ньому можливе спричинене рухами ──────── Сторінка 218 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія у попереково-крижовому та кульшових суглобах обертання з амплітудою до 3—6°. При цьому вісь цього руху не є стабільною і має різний напрямок під час обертання всередину та назовні. Під час вагітності зв'язки крижово-клубових суглобів розслаблюються під впливом гормону релаксину. Це спричиняє зростання рухомості суглобів, унаслідок чого збільшуються амплітуда їхнього обертання та (незначно) діаметр таза під час пологів. І н н е р в а ц і я: передні й задні гілки S1 — S2, верхній сідничний і затульний нерви та гілки, що відходять безпосередньо від попереково-крижового стовбура. К р о в о п о с т а ч а н н я: клубово-поперекова й верхня сіднична артерії та верхні гілки латеральної крижової артерії. Лобковий симфіз Лобковий симфіз, symphysis pubica (див. рис. 206, 260, 261, 262 А), утворюють укриті гіаліновим хрящем симфізні поверхні лобкових кісток і розташований між ними волокнисто-хрящовий міжлобковий диск, discus in­ter­pubicus (fibrocartilago interpubica) (див. рис. 260, 261). Диск зростається із симфізними поверхнями лобкових кісток і має у своїй товщі сагітально розташовану щілиноподібну порожнину. У жінок він дещо коротший, ніж у чоловіків, але товщий, і порожнина в ньому порівняно більша. Зміцнюють лобковий симфіз верхня лобкова зв'язка, lig. pubicum superius, розташована на верхньому краї симфізу між обома лобковими горбками, і нижня лобкова зв'язка, lig. pubicum inferius, що охоплює нижню частину симфізу й переходить з однієї лобкової кістки на іншу (див. рис. 261, 262 А). Під час розвитку лобкового симфізу проміжок між хрящовими кінцями лобкових кісток заповнює волокнистий хрящ, залишаючи всередині нього невеликий замкнений щілиноподібний простір. У симфізі можливі вкрай незначні зміщення й обертання, які є логічним продовженням рухів у крижово-клубовому та кульшовому суглобах. Розтягнення й деяке розходження симфізу спостерігається в пізні періоди вагітності. І н н е р в а ц і я: клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і статевий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: затульна, поверхнева зовнішня статева та нижня надчеревна артерії. Синдесмоз тазового пояса Синдесмозом тазового пояса, syndesmosis cinguli pelvici, є затульна перетинка. Затульна перетинка, membrana obturatoria (див. рис. 261—264), — це тонка пластинка волокнистої тканини, що закриває основну частину затульного отвору, залишаючи в його верхньолатеральному відділі невеликий отвір затульного каналу, canalis obturatorius. Уміст останнього становлять однойменні судини та нерв, які виходять з порожнини таза й прямують до медіальної ділянки стегна. Перетинка прикріплюється до гострих країв затульного отвору майже на всьому протязі, за винятком нижньолатерального кута, де вона фіксується на тазовій частині задньої поверхні гілки сідничної кістки, тобто в цій ділянці площина перетинки займає більш внутрішнє (медіальне) положення, ніж край отвору. Волокна затульної перетинки спрямовані переваж но горизонтально, частково вони переплітаються між собою. Найвищі пучки, що прикріплюються до переднього й заднього затульних горбків, замикають знизу затульний канал. Зовнішня та внутрішня поверхні затульної перетинки є місцями фіксації відповідно зовнішнього та внутрішнього затульних м'язів. З'ЄДНАННЯ ВІЛЬНОЇ частини НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ До з'єднань вільної частини нижньої кінцівки, juncturae partis liberae membri inferioris, належать суглоби вільної частини нижньої кінцівки, articulationes partis li­ be­rae membri inferioris, які охоплюють кульшовий, колінний, міжгомілковий суглоби, міжгомілковий синдесмоз і суглоби стопи зі зв'язками, що їх зміцнюють. Кульшовий суглоб Кульшовий суглоб, articulatio coxae (coxofemoralis) (рис. 264—266; див. рис. 262, 263), утворюють суглобова поверхня головки стегнової кістки, майже вся, за винятком ямки, укрита гіаліновим хрящем, і кульшова западина тазової кістки, вистелена хрящем лише в ділянці півмісяцевої поверхні, а на решті площі заповнена жировою клітковиною й оточена синовіальною перетинкою, яка охоплює зв'язку головки стегнової кістки так, що та опиняється поза суглобовою порожниною. Над вирізкою кульшової западини перекидається поперечна зв'язка кульшової западини, lig. transversum acetabuli (див. рис. 264 Б, 265). До вільних країв западини та зв'язки прикріплюється внутрішньокапсульне волокнисто-хрящове кільце — губа кульшової западини, labrum acetabuli, що дещо збільшує глибину западини. Суглобова капсула на тазовій кістці фіксується по краю губи кульшової западини, на стегновій — спереду по міжвертлюговій лінії, а ззаду захоплює дві третини її шийки, не доходячи до міжвертлюгового гребеня. Суглоб зміцнює низка зв'язок. Клубово-стегнова зв'язка, lig. iliofemorale (див. рис. 262, 264 А), — це потужні пучки волокнистої тканини, які розташовуються у вигляді перевернутої літери «Y» на передній поверхні капсули кульшового суглоба і щільно зростаються з волокнистою перетинкою. Верхівка зв'язки прикріплюється до клубової кістки між нижньою передньою клубовою остю та краєм кульшової западини, основа — до міжвертлюгової лінії. Посередині зв'язка потоншена, тому в ній виокремлюють поперечну й низхідну частини (деякі автори використовують терміни «латеральна» та «медіальна клубово-стегнові зв'язки» відповідно). Косо спрямована поперечна частина, pars transversa, прикріплюється до верхньолатерального кінця міжвертлюгової лінії, а вертикально орієнтована низхідна частина, pars descendens, — до нижньомедіального (див. рис. 262 А, 264 А). Зв'язка обмежує розгинання в кульшовому суглобі та сприяє утриманню тулуба у вертикальному положенні. Лобково-стегнова зв'язка, lig. pubofemorale (див. рис. 262 А, 264), іде від верхньої гілки лобкової кістки та прилеглої до неї ділянки затульної перетинки донизу й вплітається в капсулу кульшового суглоба, причому деякі пучки досягають медіального відділу міжвертлюгової лінії. ──────── Сторінка 219 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Os ilium Spina iliaca anterior inferior Lig. iliofemorale Capsula articularis Pars descendens Pars transversa Lig. pubofemorale Os pubis Trochanter major Tuberculum pubicum Linea intertrochanterica Canalis obturatorius Membrana obturatoria Os ischii Femur Trochanter minor Tuber ischiadicum А Sulcus supraacetabularis Facies lunata М. rectus femoris (відрізаний) Labrum acetabuli Fossa acetabuli (жирова тканина) Lig. capitis femoris Fovea capitis femoris Lig. transversum acetabuli Caput femoris Capsula articularis (розкрита) Tuberculum pubicum Membrana obturatoria Trochanter major Tuber ischiadicum Femur Б Рис. 264. Кульшовий суглоб, articulatio coxae, правий: А — вигляд спереду; Б — вигляд збоку. Суглобову капсулу розкрито; головку стегнової кістки виведено з кульшової западини ──────── Сторінка 220 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Linea epiphysialis Limbus acetabuli Cartilagines articulares Labrum acetabuli Membrana fibrosa Os coxae Zona orbicularis Cavitas articularis Membrana synovialis Fovea capitis femoris Caput femoris Trochanter major Lig. capitis femoris Lig. transversum acetabuli Capsula articularis Os ischii Tuber ischiadicum Femur Trochanter minor Рис. 265. Кульшовий суглоб, arti­culatio coxae, правий. Фронтальний розпил по середній лінії головки стегнової кістки Сідничо-стегнова зв'язка, lig. ischiofemorale (див. рис. 262), починається від сідничної кістки позаду кульшової западини й частково від сідничного горба, прямує вперед і вплітається в капсулу кульшового суглоба, зміцнюючи її задній відділ; частина пучків доходить до вертлюгової ямки. Колова зона, zona orbicularis (див. рис. 262 Б, 265), розташована в товщі суглобової капсули, петлею охоплює шийку стегнової кістки, прикріплюється до нижньої передньої клубової ості. Зв'язка головки стегнової кістки, lig. capitis femoris (див. рис. 262 А, 263, 264 Б, 265), розташована всередині суглоба, вкрита синовіальною оболонкою. Починається від поперечної зв'язки кульшової западини і прикріплюється до ямки головки стегнової кістки. У товщі зв'язки до головки стегнової кістки проходить гілка кульшової западини від затульної артерії. Кульшовий суглоб є різновидом кулястого суглоба — це чашоподібний суглоб. У кульшовому суглобі новонародженого (рис. 267) кульшова западина майже пласка, ще не сформована її ділянка, що в дорослої людини утворює «дах» суглоба, тому головка стегнової кістки розташована поза западиною і навіть вище від неї. Суглобова капсула туго натягнута, зі зв'язок добре розвинена лише клубово-стегнова. До 4—7 років головка стегнової кістки занурюється в кульшову западину, а до 13—14 років суглоб набуває остаточної форми. Кульшовий суглоб уможливлює згинання — розгинання, відведення — приведення, зовнішнє та внутрішнє обертання й коловий рух. Разом з іншими суглобами бере участь у зміні положення тулуба, наприклад у переході з вертикального положення в сидяче, потім у горизонтальне й навпаки. Амплітуда згинання — розгинання залежить від положення колінного суглоба: якщо коліно зігнуте і м'язи, що прикріплюються до медіальної поверхні верхнього кінця великогомілкової кістки (кравецький, тонкий і півсухожилковий), розслаблені, то стегно легко згинається до дотику з передньою черевною стінкою, а якщо розігнуте — то потрібне певне тренування. Під час розгинання суглобова капсула різко натягується, особливо завдяки клубово-стегновій зв'язці, тому стегно можна розігнути лише на незначний кут відносно фронтальної площини. Амплітуда відведення залежить від положення стегна: якщо воно зігнуте, то відводиться на більший кут (до 70°), ніж якщо розігнуте. Приведення обмежене дотиком до іншої кінцівки і невелике. Зовнішнє обертання має більшу амплітуду, ніж внутрішнє. ──────── Сторінка 221 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Os ilium Cavitas articularis Os ilium Fossa acetabuli Limbus acetabuli Caput femoris Spina ischiadica Linea epiphysialis Tuberculum obturatorium posterius Trochanter major Corpus Os pubis Ramus superior Ramus inferior Collum femoris Crista intertrochanterica Foramen obturatum Os ischii Tuber ischiadicum Corpus femoris А Os coccygis M. gluteus maximus Spina ischiadica N. ischiadicus M. obturatorius internus Limbus acetabuli M. gluteus medius Fovea capitis femoris Caput femoris Vesica urinaria Facies lunata acetabuli Fossa acetabuli M. tensor fasciae latae Ramus superior ossis pubis M. rectus femoris M. rectus abdominis M. sartorius M. iliopsoas Б Рис. 266. Кульшовий суглоб, arti­culatio coxae, правий: А — рентгенограма. Передня проєкція; Б — комп'ютерна томограма в аксіальній площині на рівні вертлюгової ямки стегнової кістки ──────── Сторінка 222 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Os ilium Facies lunata Labrum acetabuli Capsula articularis Lig. capitis femoris Trochanter major Caput femoris Femur Рис. 267. Кульшовий суглоб, articulatio coxae, новонародженого, правий І н н е р в а ц і я: стегновий, затульний, додатковий затульний, верхній сідничний нерви, нерв квадратного м'яза стегна. К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна і латеральна артерії, що огинають стегнову кістку (гілки глибокої артерії стегна); іноді — гілки стегнової артерії; гілка кульшової западини затульної артерії. Колінний суглоб В утворенні колінного суглоба, articulatio genus (рис. 268—273), беруть участь три кістки: стегнова (дистальний епіфіз), великогомілкова (проксимальний епіфіз) і наколінок. Цей суглоб належить до складних і складається з двох простих: одного — між стегновою і великогомілковою кістками, другого — між стегновою кісткою і наколінком. Суглобова поверхня виростків стегнової кістки має форму еліпса, кривина медіального виростка більша, ніж латерального (див. рис. 175). На передньому боці кістки, між виростками, розташована наколінкова поверхня (див. рис. 176), поділена неглибокою вертикальною борозною на медіальну (меншу) і латеральну частини, які зчленовуються з відповідними ділянками суглобової (задньої) поверхні наколінка (див. рис. 182). Верхні суглобові поверхні виростків великогомілкової кістки злегка ввігнуті й відрізняються за кривиною від суглобових поверхонь виростків стегнової кістки (див. рис. 186). Цю невідповідність дещо вирівнюють розташовані між ними внутрішньосуглобові хрящі — медіальний і латеральний меніски, menisci medialis et lateralis (див. рис. 269 Б—271, 275), що являють собою тригранні хрящові пластинки. Зовнішній край їх потовщений і зростається із суглобовою капсулою; внутрішній, вільний, загострений і звернений у порожнину суглоба. Верхня поверхня менісків увігнута, нижня спло щена. Зовнішній край їх майже повторює конфігурацію верхнього краю виростків великогомілкової кістки (тому латеральний меніск нагадує частину кола, а медіальний має півмісяцеву форму). Прикріплюються меніски спереду і ззаду до міжвиросткового підвищення великогомілкової кістки. Їхні передні краї з'єднані поперечною зв'язкою коліна. Суглобова капсула прикріплюється до країв суглобових поверхонь стегнової і великогомілкової кісток та наколінка (див. рис. 269 А, 272 А). На стегновій кістці вона розташовується під надвиростками, тож вони залишаються поза порожниною; спереду і ззаду піднімається приблизно на 1 см над суглобовою поверхнею. Синовіальна перетинка вистилає поверхні кісток, що зчленовуються, до лінії суглобових хрящів. Вдаючись у порожнину суглоба, вона оточує хрестоподібні зв'язки, утворюючи численні синовіальні ворсинки і синовіальні складки. Найрозвиненішими складками синовіальної перетинки є крилоподібні складки, plicae alares (див. рис. 269 А), які йдуть з боків наколінка в напрямку його верхівки й містять між своїми пластинками піднаколінкове жирове тіло, corpus adiposum infrapatellare,. Нижче наколінка лежить продовження крилоподібних складок — піднаколінкова синовіальна складка, plica synovialis infrapatellaris. Остання починається біля верхівки наколінка, спрямовується в порожнину колінного суглоба й прикріплюється в ділянці переднього краю міжвиросткової ямки стегнової кістки. Зв'язки колінного суглоба (див. рис. 268—272) поділяють на позакапсульні та внутрішньокапсульні. Бічні поверхні суглоба укріплені добре розвиненими великогомілковою і малогомілковою обхідними зв'язками. Великогомілкова обхідна зв'язка, lig. collaterale tibiale (див. рис. 268, 269 Б, 270), іде від медіального надвиростка стегнової кістки вниз до медіального виростка великогомілкової кістки, дорогою зростаючись із капсулою суглоба та медіальним меніском. Малогомілкова обхідна зв'язка, lig. collaterale fibulare (див. рис. 268—270), починається від латерального надвиростка стегнової кістки. Вона вужча за попередню, іде, як і та, вниз, віддає низку пучків суглобовій капсулі й фіксується на зовнішній поверхні головки малогомілкової кістки. Передні відділи суглобової капсули укріплені зв'язками, безпосередньо пов'язаними із сухожилком чотириголового м'яза стегна, який підходить до наколінка, охоплює його з усіх боків і продовжується вниз до великогомілкової кістки. Більша частина пучків, що йдуть від верхівки та суміжних поверхонь наколінка, досягає горбистості великогомілкової кістки. Цей тяж називають зв'язкою наколінка, lig. patellae (див. рис. 268 А, 269, 272 А). Бічні частини сухожилкових пучків останнього йдуть від наколінка до латерального і медіального виростків великогомілкової кістки, утворюючи відповідно латеральний тримач наколінка, retinaculum patellae laterale, і медіальний тримач наколінка, retinaculum patellae mediale (див. рис. 438). До складу цих тримачів входять також горизонтальні пучки, які прикріплюються до надвиростків стегнової кістки. Тримачі відіграють важливу роль під час рухів у суглобі, утримуючи наколінок у потрібному положенні. Задні відділи суглобової капсули укріплені косою підколінною зв'язкою, lig. popliteum obliquum (див. рис. 268 Б), яка являє собою частину пучків сухожилка півперетинчастого м'яза. Зв'язка йде від медіального ──────── Сторінка 223 ──────── З'єднання нижньої кінцівки M. articularis genus Femur Tendo m. recti femoris M. vastus lateralis M. quadriceps femoris (відрізаний) M. vastus medialis Patella Retinaculum patellae laterale Retinaculum patellae mediale Lig. collaterale fibulare Lig. collaterale tibiale Lig. capitis fibulae anterius Corpus adiposum infrapatellare Caput fibulae Lig. patellae Tuberositas tibiae Membrana interossea cruris А M. adductor magnus Femur Bursa subtendinea m. gastrocnemii medialis (розкрита) M. plantaris (відрізаний) Lig. collaterale tibiale Caput mediale Caput laterale M. semimembranosus M. gastrocnemius (відрізаний) Lig. popliteum arcuatum Lig. collaterale fibulare Lig. popliteum obliquum M. biceps femoris (відрізаний) Tendines m. semimembranosi Lig. capitis fibulae posterius Caput tibiae Caput fibulae M. popliteus (частково видалений) Fibula Tibia Б Рис. 268. Колінний суглоб, articulatio genus, правий: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 224 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Capsula articularis (розкрита) Facies patellaris femoris Condylus medialis Plica synovialis infrapatellaris Lig. cruciatum posterius Condylus lateralis femoris Lig. cruciatum anterius Tendo m. bicipitis femoris (відрізано) Plicae alares Lig. collaterale fibulare Lig. patellae Corpus adiposum infrapatellare Facies articularis patellae Caput fibulae Capsula articularis (розкрита) M. vastus medialis M. quadriceps femoris M. vastus lateralis (відрізано) M. vastus intermedius (tendo) А Facies patellaris femoris Epicondylus lateralis femoris Lig. cruciatum posterius Condylus lateralis femoris Lig. cruciatum anterius Lig. collaterale fibulare Ligg. cruciata genus Condylus medialis femoris Lig. meniscofemorale anterius Meniscus lateralis Lig. transversum genus Condylus lateralis tibiae Meniscus medialis Condylus medialis tibiae Tendo m. bicipitis femoris Lig. collaterale tibiale Articulatio tibiofibularis (розкритий) Bursa infrapatellaris profunda Lig. capitis fibulae anterius Lig. patellae Caput fibulae Facies articularis patellae Membrana interossea cruris Tendo m. quadricipitis femoris Fibula Tibia Б Рис. 269. Колінний суглоб, articulatio genus, правий, у зігнутому положенні. Вигляд спереду: А — суглобову капсулу розрізано по передньобічних поверхнях, чотириголовий м'яз стегна з наколінком відтягнуто донизу; Б — суглобову капсулу видалено, сухожилок чотириголового м'яза з наколінком відтягнуто донизу ──────── Сторінка 225 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Femur Fossa intercondylaris Facies poplitea femoris Condylus lateralis femoris Condylus medialis femoris Tendo m. poplitei (відрізано) Lig. collaterale tibiale Lig. cruciatum anterius Lig. meniscofemorale posterius Lig. cruciatum posterius Meniscus medialis Ligg. cruciata genus Meniscus lateralis Condylus medialis tibiae Condylus lateralis tibiae Lig. collaterale fibulare Lig. capitis fibulae posterius Caput fibulae Tibia Membrana interossea cruris Fibula Рис. 270. Колінний суглоб, articulatio genus, правий. Вигляд ззаду. Суглобову капсулу видалено Lig. cruciatum posterius (відрізана) (відрізана) Lig. meniscofemorale posterius Meniscus medialis Meniscus lateralis Lig. meniscofemorale anterius Lig. cruciatum anterius Tuberositas tibiae Lig. transversum genus Рис. 271. Колінний суглоб, articulatio genus, правий. Дистальний відділ. Вигляд згори ──────── Сторінка 226 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Tendo m. quadricipitis femoris Femur M. articularis genus М. biceps femoris Cutis Bursa suprapatellaris Vasa poplitea Facies articularis patellae Patella N. tibialis Bursa subcutanea prepatellaris Capsula articularis Facies patellaris femoris Lig. cruciatum anterius Plica synovialis infrapatellaris Lig. cruciatum posterius Corpus adiposum infrapatellare Eminentia intercondylaris Bursa infrapatellaris profunda Lig. patellae M. popliteus Tuberositas tibiae M. gastrocnemius (caput laterale) Tibia А Bursa subfascialis prepatellaris Lig. cruciatum posterius Cavitas articularis Epicondylus lateralis femoris Condylus medialis femoris Lig. cruciatum anterius Lig. collaterale tibiale Lig. collaterale fibulare M. popliteus M. biceps femoris V. saphena magna M. plantaris M. sartorius N. fibularis communis Tendo m. gracilis A. et v. popliteae Tendo m. semitendinosi M. gastrocnemius (caput laterale) N. suralis Б M. gastrocnemius (caput mediale) Рис. 272. Колінний суглоб, articulatio genus, правий: А — сагітальний розпил через міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки; Б — поперечний розпил на рівні міжвиросткової лінії стегнової кістки. Вигляд знизу ──────── Сторінка 227 ──────── З'єднання нижньої кінцівки N. suralis V. saphena parva Caput laterale m. gastrocnemii V. saphena magna Caput mediale m. gastrocnemii Capsula articularis A. et v. popliteae Tendo m. semitendinosi Condylus lateralis femoris Tendo m. gracilis Lig. cruciatum posterius Tendo m. sartorii M. biceps femoris Lig. collaterale tibiale Cavitas articularis Condylus medialis femoris Lig. cruciatum anterius Lig. collaterale fibulare Lig. patellae А Caput femoris Patella Facies poplitea Condylus lateralis femoris Condylus medialis femoris Cavitas articularis Eminentia intercondylaris Caput fibulae Condylus medialis tibiae Tuberositas tibiae Corpus fibulae Corpus tibiae Б Рис. 273. Колінний суглоб, articulatio genus, правий: А — магнітно-резонансна томограма. Поперечний зріз трохи вище від суглобових поверхонь виростків стегнової кістки; Б — рентгенограма. Бічна проєкція виростка великогомілкової кістки до латерального виростка стегнової кістки, частина її пучків вплітається в суглобову капсулу. Крім зазначеної зв'язки, у цьому відділі суглобової капсули є дугоподібна підколінна зв'язка, lig. popliteum arcuatum (див. рис. 268 Б), яка починається від латерального виростка стегнової кістки й головки малогомілкової кістки та прикріплюється середньою частиною до косої підколінної зв'язки, а далі — до латерального виростка великогомілкової кістки. Усередині порожнини колінного суглоба розташовані схрещені зв'язки коліна, ligg. cruciata genus (див. рис. 269 Б, 270). Передня схрещена зв'язка, lig. cruciatum anterius (див. рис. 269—272), починається від внутрішньої поверхні латерального виростка стегнової кістки й іде під кутом вперед, униз і досередини; прикріплюється на передньому міжвиростковому полі великогомілкової кістки в ділянці переднього рога медіального меніска. Задня схрещена зв'язка, ──────── Сторінка 228 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія lig. cruciatum posterius, відходить від внутрішньої поверхні медіального виростка стегнової кістки, а потім, прямуючи навскіс назад, донизу й у латеральний бік, перехрещується з передньою хрестоподібною зв'язкою і фіксується на задньому міжвиростковому полі великогомілкової кістки біля заднього рога латерального меніска. anterius Крім того, є ще три зв'язки, що безпосередньо стосуються менісків. Поперечна зв'язка коліна, lig. transversum genus (див. рис. 269 Б, 271), з'єднує передні поверхні обох менісків. Передня меніско-стегнова зв'язка, lig. meniscofemorale anterius (див. рис. 269 Б, 271), починається від заднього рога латерального меніска, іде навскіс уперед, угору й досередини перед задньою хрестоподібною зв'язкою і разом із нею прикріплюється до внутрішньої поверхні медіального виростка стегнової кістки. Задня меніско-стегнова зв'язка, lig. meniscofemorale posterius (див. рис. 270, 271), іде під кутом від заднього краю латерального меніска вперед, угору й досередини позаду задньої хрестоподібної зв'язки і разом із нею фіксується на внутрішній поверхні медіального виростка стегнової кістки. У новонародженого колінний суглоб (рис. 274) вирізняється щільною, туго натягнутою суглобовою капсулою, недостатньо розвиненими менісками (їх представлено сполучнотканинними пластинками), короткими хрестоподібними зв'язками. Остаточної форми суглоб набуває до 10—12 років. Колінний суглоб є виростковим, а в розігнутому положенні працює як блокоподібний. У ньому можливі згинання — розгинання, внутрішнє та зовнішнє обертання. Femur Facies patellaris femoris Bursa suprapatellaris Lig. cruciatum Patella Plica synovialis infrapatellaris Corpus adiposum infrapatellare Bursa infrapatellaris profunda Meniscus lateralis Lig. cruciatum anterius Meniscus medialis Capsula articularis Tibia Eminentia intercondylaris Lig. patellae Patella Рис. 274. Колінний суглоб, articulatio genus, новонародженого, правий: А — сагітальний розпил; Б — дистальний відділ. Вигляд згори Epiphysis distalis femoris Facies patellaris femoris Condylus lateralis Menisci articulares Facies articularis superior tibiae Epiphysis proximalis tibiae А Б А Б Рис. 275. Механізм блокування колінного суглоба, правого (схема). Вигляд збоку: А — збільшення площі зіткнення суглобових поверхонь за розігнутого суглоба; Б — зменшення площі зіткнення суглобових поверхонь за зігнутого суглоба ──────── Сторінка 229 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Кут згинання в колінному суглобі при розігнутому кульшовому становить близько 120°, при зігнутому — приблизно 140°, при пасивному згинанні наближається до 165°. Обертання назовні відбувається в межах 30°, усередину — від 5 до 10° (при розігнутому та зігнутому колінному суглобі відповідно). Можливість збільшити амплітуду обертання всередину в зігнутому стані зумовлена зняттям у цьому положенні «механізму блокування суглоба»: у розігнутому стані висока конгруентність суглобових поверхонь перешкоджає рухові навколо вертикальної осі (рис. 275). І н н е р в а ц і я: стегновий, спільний малогомілковий, великогомілковий і затульний нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: низхідна колінна артерія, середня, медіальні та латеральні верхні й нижні колінні артерії (гілки підколінної артерії), передня і задня поворотні великогомілкові артерії, що формують потужну колінну судинну сітку. Tuberculum intercondylare laterale Articulatio tibiofibularis (lig. capitis fibulae anterius) Caput fibulae Tuberositas tibiae Міжгомілковий суглоб Верхні кінці кісток гомілки утворюють міжгомілковий суглоб, articulatio tibiofibularis (рис. 276; див. рис. 269 Б). Суглобова поверхня головки малогомілкової кістки і малогомілкова суглобова поверхня латерального виростка великогомілкової кістки плоскі й розташовані під кутом до сагітальної та горизонтальної площин, який залежить від форми латерального виростка (див. рис. 184, 185 Б). Суглобова капсула фіксується по краю суглобових поверхонь, туго натягнута й укріплена передньою і задньою зв'язками головки малогомілкової кістки, ligg. capitis fibulae anterius et posterius (див. рис. 268, 269 Б, 270, 276). Зв'язки розташовані на передній і задній поверхнях суглоба й спрямовані від великогомілкової кістки до головки малогомілкової. Міжгомілковий суглоб є малорухомим. У ньому можливе невелике ковзання головки малогомілкової кістки відносно латерального виростка великогомілкової. І н н е р в а ц і я: спільний малогомілковий і великогомілковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: передня і задня поворотні великогомілкові артерії. Міжгомілковий синдесмоз Міжгомілковий синдесмоз, syndesmosis tibiofibularis (див. рис. 276), що разом із міжгомілковим суглобом з'єднує кістки гомілки, складається з міжкісткової перетинки гомілки та передньої і задньої міжгомілкових зв'язок. Проміжок між тілами великогомілкової і малогомілкової кісток заповнений широкою тонкою міцною волокнистою пластинкою, яку називають міжкістковою перетинкою гомілки, membrana interossea cruris (див. рис. 268 А, 269 Б, 270, 276, 277 А, 278). Її волокна йдуть згори вниз і в латеральний бік від міжкісткового краю великогомілкової кістки до однойменного краю малогомілкової. Виняток становить розташований у верхній частині перетинки пучок волокон, орієнтований знизу вгору; він обмежує зверху великий отвір у перетинці, крізь який проходять передні великогомілкові судини та м'язова гілка великогомілкового нерва. У нижньому відділі, де міжкісткова перетинка потовщена, є невеликий отвір, через який проходять пронизні гілки малогомілкової артерії. Міжкісткова перетинка є структурою, що стабілізує кістки гомілки як у положенні спокою, так і під час Membrana interossea cruris Fibula Tibia Lig. tibiofibulare anterius Malleolus lateralis Malleolus medialis Рис. 276. Міжгомілковий суглоб, articulatio tibiofibularis, і міжгомілковий синдесмоз, syn­des­mosis tibiofibularis, праві. Вигляд спереду обертання всередину й назовні, а також місцем прикріплення глибоких шарів м'язів гомілки, що належать до передньої групи, і м'язів тилу стопи. Дистальні епіфізи кісток гомілки — щільно прилеглі одна до одної шорстка поверхня верхньої частини латеральної кісточки малогомілкової кістки та суглобова ──────── Сторінка 230 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія поверхня малогомілкової вирізки великогомілкової кістки — утворюють малорухоме з'єднання, яке розглядають як частину міжгомілкового синдесмозу. Нерідко воно містить продовження синовіальної перетинки надп'ятково-гомілкового суглоба (див. рис. 280), що дає підставу вважати його дистальним міжгомілковим суглобом. На передній і задній поверхнях цього утвору розташовані короткі, потужні передня і задня міжгомілкові зв'язки, ligg. tibiofibularia anterius et posterius (див. рис. 276, 277 А, 278, 279 А), що йдуть відповідно від переднього і заднього країв малогомілкової вирізки великогомілкової кістки до латеральної кісточки. Крім того, щільні пучки сполучнотканинних волокон тягнуться по всій довжині між вирізкою та зверненою до неї шорсткою поверхнею кісточки. А Міжгомілковий синдесмоз допускає лише обертання досередини і назовні в межах 5—7° під час згинання — розгинання надп'ятково-гомілкового суглоба. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий і литковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: пронизна гілка малогомілкової артерії та медіальні кісточкові гілки передньої і задньої великогомілкових артерій. СУГЛОБИ СТОПИ Суглоби стопи, articulationes pedis (рис. 277—282), охоплюють надп'ятково-гомілковий суглоб, суглоби заплесна, заплесно-плеснові, міжплеснові, плесно-фалангові суглоби та міжфалангові суглоби стопи. Membrana interossea cruris Tibia Articulatio talocruralis (розкритий) Fibula Facies articularis inferior tibiae Lig. tibiofibulare anterius Facies superior tali Facies malleolaris lateralis tali Lig. collaterale mediale (pars tibionavicularis) Lig. talonaviculare Lig. talofibulare anterius Malleolus lateralis Lig. calcaneonaviculare Lig. calcaneocuboideum Lig. calcaneofibulare Lig. bifurcatum Os naviculare Ligg. cuneonavicularia dorsalia Lig. talocalcaneum laterale Os cuneiforme mediale Os cuneiforme intermedium Calcaneus Ligg. intercuneiformia dorsalia Os cuneiforme laterale Articulatio talocalcaneonavicularis Articulatio tarsi transversa (розкритий) Ligg. capsularia Lig. metatarsale transversum profundum Articulatio calcaneocuboidea Articulatio metatarsophalangea hallucis (capsula) Os cuboideum Lig. cuboideonaviculare dorsale Articulatio interphalangea hallucis (capsula) Ligg. cuneocuboidea dorsalia Articulationes tarsometatarsales (ligg. tarsometatarsalia dorsalia) Articulationes intermetatarsales (ligg. metatarsalia dorsalia) Articulatio metatarsophalangea IV (розкритий) Articulationes interphalangeae pedis (розкриті) Ligg. collateralia articulationium metatarsophalangearum Рис. 277. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої: А — тильна поверхня; Б — підошовна поверхня Ligg. collateralia articulationuim interphalangearum ──────── Сторінка 231 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Ligg. plantaria articulationium interphalangearum Lig. metatarsale transversum profundum Articulationes interphalangeae pedis (capsulae) Articulatio interphalangea IV (розкритий) Vagina tendinum m. flexoris hallucis longi (розкрите) Articulatio metatarsophalangea IV (розкритий) Ligg. plantaria articulationium metatarsophalangearum metatarsophalangearum Ligg. collateralia articulationium Os cuboideum Articulatio tarsometatarsalis I (розкритий) Ligg. metatarsalia plantaria Os cuneiforme mediale Ligg. cuneonavicularia plantaria Ligg. tarsometatarsalia plantaria Tendo m. tibialis anterioris (відрізано) Articulatio tarsometatarsalis V (розкритий) Articulatio cuneonavicularis (розкритий) Tuberositas ossis navicularis Tendo m. fibularis brevis Lig. cuboideonaviculare plantare Tendo m. fibularis longi Tendo m. tibialis posterioris (відрізано) Articulatio calcaneocuboidea (розкритий) Lig. calcaneonaviculare plantare Tendo m. flexoris digitorum longi (відрізано) Lig. plantare longum Tendo m. flexoris hallucis longi (відрізано) Tuber calcanei Б ──────── Сторінка 232 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Tibia Articulatio talocruralis (розкритий) Fibula Membrana interossea cruris Lig. tibiofibulare posterius Lig. collaterale mediale Pars tibiotalaris posterior Pars tibiocalcanea Lig. tibiofibulare transversum Facies superior tali Facies malleolaris lateralis tali Tuberculum mediale tali Malleolus lateralis Lig. talofibulare posterius Lig. talocalcaneum mediale Sustentaculum tali Tendo m. flexoris hallucis longi Lig. calcaneofibulare Articulatio subtalaris (розкритий) Lig. talocalcaneum posterius Tuber calcanei Рис. 278. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої. Вигляд ззаду. Суглобові капсули надп'ятково-гомілкового та піднадп'яткового суглобів видалено Надп'ятково-гомілковий суглоб Надп'ятково-гомілковий суглоб, articulatio talocruralis (див. рис. 277 А, 278—281, 285), утворюють висококонгруентні суглобові поверхні дистальних епіфізів кісток гомілки та блока надп'яткової кістки, вкриті гіаліновим хрящем. Суглобові поверхні медіальної кісточки великогомілкової та латеральної кісточки малогомілкової кісток і розташована між ними нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки у вигляді вилки охоплюють верхню поверхню блока надп'яткової кістки, що має форму блока, та пласкі латеральну й медіальну кісточкові поверхні цього блока. Поверхня медіальної кісточки, що прилягає до блока надп'яткової кістки, більш пласка, а латеральної — дещо ввігнута. Суглобова капсула на значному протязі прикріплюється до краю суглобового хряща й лише на передній поверхні тіла надп'яткової кістки трохи відступає від хряща, фіксуючись на шийці останньої. Передні та задні відділи капсули натягнуті слабко. Суглоб зміцнюють переважно бічні — медіальна та латеральна — обхідні зв'язки. Медіальна обхідна (дельтоподібна) зв'язка, lig. collaterale mediale (deltoideum) (див. рис. 277 А, 278, 280), охоплює: передню великогомілково-надп'яткову частину, pars tibiotalaris anterior, що йде від переднього краю медіальної кісточки вниз і вперед до задньомедіальної поверхні надп'яткової кістки; великогомілково-човноподібну частину, pars tibionavicularis, довшу за попередню, яка починається від медіальної кісточки й досягає тильної поверхні човноподібної кістки; великогомілково-п'яткову частину, pars tibiocalcanea, натягнуту між медіальною кісточкою та опорою надп'яткової кістки; задню великогомілково-надп'яткову частину, pars tibiotalaris posterior, що прямує від заднього краю медіальної кісточки вниз і латерально та прикріплюється до задньомедіального відділу тіла надп'яткової кістки. Медіальну обхідну зв'язку перетинають сухожилки заднього великогомілкового м'яза та довгого згинача пальців. Латеральна обхідна зв'язка, lig. collaterale late­ rale, охоплює: передню надп'ятково-малогомілкову зв'язку, lig. talofibulare anterius (див. рис. 277 А, 279 А), що йде від переднього краю латеральної кісточки до бічної поверхні шийки надп'яткової кістки; п'ятково-малогомілкову зв'язку, ──────── Сторінка 233 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Fibula Tibia Articulatio talocruralis (розкритий) Lig. tibiofibulare anterius Lig. tibiofibulare posterius Lig. talofibulare anterius Lig. talofibulare posterius Lig. talonaviculare Articulatio subtalaris (розкритий) Talus Articulatio talocalcaneonavicularis (розкритий) Os naviculare Ligg. cuneonavicularia dorsalia Lig. intercuneiforme dorsale Tendo m. fibularis longi Os cuneiforme laterale Lig. tarsometatarsale dorsale Tendo calcaneus (відрізано) Ligg. metatarsalia dorsalia Articulationes metatarsophalangeae (capsulae) Tuber calcanei Lig. calcaneofibulare Lig. talocalcaneum laterale Tendo m. fibularis brevis Lig. plantare longum Ligg. talocalcanea interossea Lig. calcaneocuboideum Lig. bifurcatum Articulationes interphalangeae pedis (capsulae) Ligg. cuneocuboidea dorsalia Lig. calcaneonaviculare Articulatio tarsometatarsalis V (capsula) Os cuboideum Lig. cuboideonaviculare dorsale Articulatio calcaneocuboidea (ligg. calcaneocuboidea dorsalia) А Pars tibiotalaris posterior Lig. collaterale mediale Malleolus medialis Sulcus malleolaris Tibia Pars tibiocalcanea Lig. talocalcaneum mediale Pars tibiotalaris anterior Articulatio subtalaris (розкритий) Pars tibionavicularis Processus posterior tali Lig. talonaviculare Lig. talocalcaneum posterius Articulatio talocalcaneonavicularis (розкритий) Ligg. cuneonavicularia dorsalia Tendo calcaneus (відрізано) Articulatio cuneonavicularis (розкритий) Ligg. tarsometatarsalia dorsalia Articulatio metatarsophalangea I (capsula) Articulatio interphalangea I (capsula) Lig. intercuneiforme dorsale Articulatio tarsometatarsalis (розкритий) Lig. cuneometatarsale interosseum Tendo m. tibialis posterioris Os naviculare Tendo m. tibialis anterioris Os cuneiforme mediale Lig. plantare longum Lig. calcaneonaviculare plantare Б Рис. 279. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої: А — вигляд з латерального боку; Б — вигляд з медіального боку Tuber calcanei Sustentaculum tali Articulatio talocruralis (trochlea tali) ──────── Сторінка 234 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Fibula Articulatio subtalaris (cavitas) Tibia Articulatio talocruralis (cavitas) (cavitas) Pars tibiotalaris anterior Lig. talofibulare posterius Lig. talocalcaneum interosseum Lig. bifurcatum Pars tibionavicularis Lig. collaterale mediale Talus Lig. calcaneonaviculare Articulatio tarsi transversa Lig. calcaneocuboideum Articulatio talocalcaneonavicularis Articulatio calcaneocuboidea Articulatio tarsi transversa Lig. cuboideonaviculare dorsale Articulatio tarsometatarsalis Lig. cuneocuboideum interosseum Os cuboideum Articulationes intercuneiformes Articulationes intermetatarsales (cavitates) Os naviculare Articulatio cuneonavicularis (cavitas) Lig. intercuneiforme interosseum Os cuneiforme mediale Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme laterale Articulatio tarsometatarsalis Lig. cuneometatarsale interosseum Ligg. metatarsalia interossea Spatia interossea metatarsi Articulatio metatarsophalangea Ligg. collateralia articulationium metatarsophalangearum Articulationes interphalangeae pedis (cavitates) Рис. 280. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої. Фронтально-горизонтальний розпил через надп'ятково-гомілковий суглоб і суглоби стопи ──────── Сторінка 235 ──────── З'єднання нижньої кінцівки M. fibularis brevis Tibia M. tibialis anterior Articulatio talocalcaneonavicularis M. triceps surae Lig. talonaviculare Articulatio Articulatio talocruralis Articulatio cuneonavicularis Talus Lig. cuneonaviculare dorsale Articulatio tarsometatarsalis II Lig. talocalcaneum interosseum Lig. tarsometatarsale dorsale Tendo calcaneus Basis ossis metatarsi II subtalaris M. adductor hallucis (caput obliquum) Bursa tendinis calcanei Articulationes interphalangeae pedis Tuber calcanei Aponeurosis plantaris Lig. calcaneonaviculare plantare Lig. cuneonaviculare plantare Os cuneiforme intermedium Os naviculare Aponeurosis plantaris Lig. tarsometatarsale plantare Caput ossis metatarsi II Lamina plantaris Articulatio metatarsophalangea II Рис. 281. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої. Cагиттальный розпил через надп'ятково-гомілковий суглоб по осьовій лінії плеснової кістки II. Вигляд із латерального боку Articulatio calcaneocuboidea Os cuboideum Tuberositas ossis metatarsi V Articulatio talocalcaneonavicularis Articulatio tarsometatarsalis V Articulatio cuneonavicularis Os cuneiforme mediale Articulatio tarsometatarsalis I Os metatarsi I Articulationes metatarsophalangeae Articulationes interphalangeae pedis Рис. 282. Суглоби стопи, articulationes pedis, правої. Рентгенограма. Верхня проєкція ──────── Сторінка 236 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія lig. calcaneofibulare (див. рис. 277 А, 278, 279 А), яка починається від зовнішньої поверхні латеральної кісточки, спрямовується вниз і назад і прикріплюється на латеральній поверхні п'яткової кістки; задню надп'ятково-малогомілкову зв'язку, lig. talofibulare posterius (див. рис. 278, 279 А, 280), що йде майже горизонтально від ямки латеральної кісточки до латерального горбка заднього відростка надп'яткової кістки. Латеральну обхідну зв'язку перетинають сухожилки довгого і короткого малогомілкових м'язів. Позаду від суглобової капсули іноді трапляється непостійна поперечна міжгомілкова зв'язка, lig. tibiofibulare transversum (див. рис. 278), що складається лише з кількох пучків і розташовується під задньою міжгомілковою зв'язкою від середини задньонижньої поверхні дистального кінця великогомілкової кістки до задньої частини суглобової поверхні латеральної кісточки. Надп'ятково-гомілковий суглоб новонародженого (рис. 283) має тонку капсулу і слабко розвинені зв'язки. Подальше його формування відбувається паралельно з окостенінням кісток стопи під впливом прямоходіння. Надп'ятково-гомілковий суглоб є одновісним (блокоподібним) з віссю, дещо відхиленою від горизонталі, завдяки чому в ньому можливий гвинтоподібний рух. Розташування суглобових поверхонь кісток гомілки на зразок вилки перешкоджає рухам у фронтальній площині, проте вони стають можливими під час розтягнення або розслаблення міжгомілкового синдесмозу. За вертикального положення ноги і розігнутого колінного суглоба можливе розгинання з амплітудою 10°, за зігнутого колінного суглоба завдяки розслабленню п'яткового сухожилка — близько 30°. Під час повного розгинання досягається максимальна конгруентність суглобових поверхонь і, як наслідок, найбільша стабільність суглоба, тому таке положення є опорним на початку руху (наприклад, біг або стрибки). Загальна амплітуда пасивного згинання може становити 45—58°. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий, підшкірний, литковий і великогомілковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна і латеральна кісточкові артеріальні сітки, утворені гілками передньої і задньої великогомілкових, малогомілкової, медіальної і латеральної заплеснових артерій. Lig. cuboideonaviculare dorsale Lig. talocalcaneum interosseum Trochlea tali Articulatio talocalcaneonavicularis Суглоби заплесна Суглоби заплесна (міжзаплеснові суглоби), ar‑ ticulationes tarsi (intertarsales), охоплюють: піднадп'ятковий суглоб, поперечний суглоб заплесна, клино-човноподібний і міжклиноподібні суглоби (рис. 284, 285; див. рис. 277—282), укріплені потужними короткими зв'язками заплесна, ligg. tarsi (рис. 284), розташованими між кістками заплесна. Піднадп'ятковий суглоб Піднадп'ятковий (надп'ятково-п'ятковий) суглоб, articulatio subtalaris (talocalcanea) (див. рис. 278—281, 285), утворюють опукла задня надп'яткова суглобова поверхня п'яткової кістки та ввігнута задня п'яткова суглобова поверхня надп'яткової. Суглобова капсула натягнута слабко, на великому протязі фіксується по краю суглобових хрящів і лише спереду, на надп'ятковій кістці, і ззаду, на п'ятковій, дещо відступає від країв суглобових поверхонь. Суглоб укріплений низкою зв'язок. Міжкісткова надп'ятково-п'яткова зв'язка, lig. talocalcaneum interosseum (див. рис. 279 А, 280, 281, 284 А, 285), розташовується в пазусі заплесна, фіксуючись своїми кінцями в борознах надп'яткової і п'яткової кісток. interosseum Латеральна надп'ятково-п'яткова зв'язка, lig. talocalcaneum laterale (див. рис. 277 А, 279 А, 284 А), натягнута між верхньою поверхнею шийки надп'яткової кістки і верхньолатеральною поверхнею п'яткової кістки. Медіальна надп'ятково-п'яткова зв'язка, lig. talocalcaneum mediale (див. рис. 278, 279 Б), іде від медіального горбка заднього відростка надп'яткової кістки до опори надп'яткової кістки над борозною сухожилка довгого згинача великого пальця стопи, частково зливаючись із волокнами медіальної обхідної зв'язки. Низка волокон прикріплюється до медіальної поверхні п'яткової кістки. Задня надп'ятково-п'яткова зв'язка, lig. talocalcaneum po­ste­ rius (див. рис. 278, 279 Б), має вигляд волокнистої пластинки, перекинутої через борозну сухожилка довгого згинача великого пальця стопи між медіальним горбком заднього відростка надп'яткової кістки і задньоверхньомедіальною поверхнею п'яткової. Піднадп'ятковий суглоб, завжди працюючи одночасно з надп'ятково-п'ятково-човноподібним, утворює з ним комбінований суглоб. Суглоб малорухомий і має циліндричну (дещо спіралеподібну) форму з віссю обертання в сагітальній площині. У ньому можливе обертання стопи досередини (піднімання зовнішнього й опускання внутрішнього її краю) і назовні (піднімання внутрішнього й опускання зовнішнього її краю). Articulatio cuneonavicularis І н н е р в а ц і я: великогомілковий, медіальний підошовний і литковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: малогомілкова, медіальна підошовна артерії та тильна артерія стопи. Articulatio tarsometatarsalis Поперечний суглоб заплесна Lig. cuneocuboideum Articulationes intermetatarsales Рис. 283. Суглоби стопи, articulationes pedis, новонародженого, правої Поперечний суглоб заплесна, articulatio tarsi trans­ ver­sa (див. рис. 277 А, 280, 285), об'єднує два суглоби: надп'ятково-п'ятково-човноподібний і п'ятково-кубоподібний. Лінія суглоба S‑об­разно викривлена: її медіальний відділ опуклістю звернений уперед, а латеральний — назад. Суглоби анатомічно відокремлені, але мають спільну роздвоєну зв'язку, lig. bifurcatum (див. рис. 277 А, 279 А, 280, 284 А). Вона починається на тильній поверхні п'яткової ──────── Сторінка 237 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Calcaneus Facies articularis talaris posterior calcanei Facies articularis talaris anterior calcanei Facies articularis talaris media calcanei Lig. talocalcaneum interosseum (відрізана) Lig. calcaneonaviculare Lig. bifurcatum Lig. talocalcaneum laterale (відрізана) Facies articularis talaris ossis navicularis Lig. calcaneocuboideum Lig. calcaneocuboideum dorsale Articulatio calcaneocuboidea (capsula) Os naviculare Os cuboideum Lig. talonaviculare (відрізана) Articulatio cuneonavicularis (розкритий) Ligg. cuneonavicularia dorsalia Lig. cuneonaviculare dorsale Lig. cuneocuboideum dorsale Os cuneiforme mediale Os cuneiforme laterale Ligg. intercuneiformia dorsalia Os cuneiforme intermedium А Tendo m. fibularis longi (відрізано) Ligg. metatarsalia plantaria Lig. tarsometatarsale plantare Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme mediale Ligg. tarsometatarsalia plantaria Ligg. intercuneiformia plantaria Os cuneiforme laterale Ligg. cuboideonavicularia plantaria Lig. cuneocuboideum plantare Os naviculare Os cuboideum Lig. plantare longum (розрізана) Lig. calcaneocuboideum plantare Lig. calcaneonaviculare plantare Lig. calcaneonaviculare plantare Aponeurosis plantaris Calcaneus Б Рис. 284. Суглоби заплесна, articulationes tarsi, правого: А — тильна поверхня. Надп'яткову кістку і частково капсулу надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба видалено; Б — підошовна поверхня ──────── Сторінка 238 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія Tibia Talus Retinaculum musculorum extensorum inferius Lig. talocalcaneum interosseum Articulatio cuneonavicularis Os cuneiforme laterale Lig. cuneocuboideum plantare Os cuboideum Linea epiphysialis Articulatio talocruralis Tendo calcaneus Articulatio subtalaris Articulatio talocalcaneonavicularis Os naviculare Articulatio calcaneocuboidea Articulatio tarsi transversa Calcaneus Lig. calcaneocuboideum plantare Lig. calcaneocuboideum dorsale Lig. plantare longum M. flexor digitorum brevis Рис. 285. Суглоби заплесна, articulationes tarsi, правої. Комп'ютерна томограма в сагітальній площині, що проходить через III п'ясткову кістку кістки, біля її переднього краю, і відразу ж поділяється на дві зв'язки: латеральну п'ятково-кубоподібну зв'язку, lig. cal­ca­ neocuboideum, спрямовану до тильної поверхні кубоподібної кістки, і медіальну п'ятково-човноподібну зв'язку, lig. calcaneonaviculare, що йде до човноподібної кістки. Роздвоєну зв'язку називають також «ключем» поперечного суглоба заплесна, оскільки, якщо перерізати всі зв'язки, розташовані навколо нього, вона втримає проксимальний і дистальний ряди кісток заплесна в з'єднанні. Лише її розтин дає змогу розділити стопу в цьому суглобі під час операції. Рухи в поперечному суглобі заплесна обмежені, можливе невелике латеральне й медіальне ковзання з амплітудою до 2—5°. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний і глибокий малогомілковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна й медіальна заплеснові артерії. Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб, articulatio talo­ cal­caneonavicularis (див. рис. 277 А, 279—281, 285), утворюють вкриті гіаліновим хрящем суглобові поверхні надп'яткової, п'яткової та човноподібної кісток. Надп'яткова кістка становить суглобову головку, а п'яткова й човноподібна — суглобову ямку. Суглобова капсула фіксується по краю суглобових хрящів і зміцнюється низкою зв'язок. Надп'ятково-човноподібна зв'язка, lig. talonaviculare (див. рис. 277 А, 279, 281, 284 А), широка й потужна, натягнута між шийкою надп'яткової кістки та човноподібною кісткою. Підошовна п'ятково-човноподібна зв'язка, lig. cal­ca­neo­ na­viculare plantare (див. рис. 277 Б, 279 Б, 281, 284), іде від опори надп'яткової кістки до підошовної поверхні човноподібної кістки. Верхній відділ цієї зв'язки переходить у волокнистий хрящ, який бере участь в утворенні суглобової ямки. Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб за формою належить до кулястих, але рухи в ньому можливі лише навколо сагітальної осі (обертання стопи досередини й назовні). І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий і медіальний підошовний нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: малогомілкова, медіальна підошовна артерії та тильна артерія стопи. П'ятково-кубоподібний суглоб, articulatio calcaneocuboidea (див. рис. 277 А, 279 А, 280, 284 А, 285), утворюють задня суглобова поверхня кубоподібної кістки та кубоподібна суглобова поверхня п'яткової. Обидві суглобові поверхні сідлоподібні, вкриті гіаліновим хрящем. Туго натягнутий медіальний відділ суглобової капсули фіксується по краю суглобового хряща, а латеральний — дещо відступаючи від краю за допомогою потовщеної тильної п'ятково-кубоподібної зв'язки, lig. calcaneocuboideum dorsale (див. рис. 279 А, 284 А, 285). Крім того, суглоб зміцнений двома підошовними зв'язками. Довга підошовна зв'язка, lig. plantare longum (див. рис. 277 Б, 279 Б, 284 Б, 285), — потужніша. Вона починається на нижній поверхні горба п'яткової кістки, прямує вперед, перекидається через борозну на кубоподібній кістці, утворюючи кістково-волокнистий канал, і до ──────── Сторінка 239 ──────── З'єднання нижньої кінцівки сягає основ II—V плеснових кісток. Коротші глибокі пучки цієї зв'язки прикріплюються до горбистості кубоподібної кістки. Підошовна п'ятково-кубоподібна зв'язка, lig. cal­ca­neo­ cu­boideum plantare (див. рис. 284 Б, 285), лежить глибше від попередньої. Її пучки прилягають безпосередньо до суглобової капсули і з'єднують підошовні поверхні п'яткової та кубоподібної кісток. П'ятково-кубоподібний суглоб за формою наближається до сідлоподібного, але функціонує як одновісний — у ньому можливе обертання всередину і назовні. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний, литковий і глибокий малогомілковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна підошовна артерія і тильна артерія стопи. Клино-човноподібний і міжклиноподібні суглоби Клино-човноподібний суглоб, articulatio cuneonavicularis (див. рис. 277 Б, 279 Б, 280—282, 284 А), — це складне з'єднання, у формуванні якого беруть участь човноподібна, кубоподібна і три клиноподібні кістки. При цьому утворюються клино-човноподібний суглоб між передньою суглобовою поверхнею човноподібної кістки і задніми суглобовими поверхнями медіальної, проміжної та латеральної клиноподібних кісток, суглоби між оберненими одна до одної поверхнями кубоподібної, човноподібної та латеральної клиноподібної кісток, а також розташовані між медіальною і проміжною та між проміжною і латеральною клиноподібними кістками міжклиноподібні суглоби, articulationes intercuneiformes (див. рис. 280). Порожнина суглоба між човноподібною і клиноподібними кістками розташована у фронтальній площині, а від неї у вигляді відгалужень відходять допереду три суглобові щілини: між медіальною, проміжною і латеральною клиноподібними, латеральною клиноподібною і кубоподібною кістками — і одна дозаду — між човноподібною і кубоподібною кістками. Через щілини між клиноподібними кістками ця порожнина сполучається з порожниною заплесно-плеснового суглоба в ділянці II плеснової кістки. Суглобова капсула фіксується по краю суглобового хряща і зміцнюється групами зв'язок, які топографічно поділяють на тильні зв'язки заплесна, ligg. tarsi dorsalia (див. рис. 277 А, 279—281, 284 А), і підошовні зв'язки заплесна, ligg. tarsi plantaria (див. рис. 277 Б, 281, 284 Б), на відповідних поверхнях суглоба, а також міжкісткові зв'язки заплесна, ligg. tarsi interossea (див. рис. 280), між суміжними кістками в порожнині суглобів. Розрізняють тильну і підошовну кубоподібно-човноподібні зв'язки, ligg. cuboideonavicularia dorsale et plantare, — між кубоподібною і човноподібною кістками; тильні та підошовні клино-човноподібні зв'язки, ligg. cuneonavicularia dorsalia et plantaria, — між човноподібною і трьома клиноподібними кістками; тильну і підошовну клино-кубоподібні зв'язки, ligg. cuneocuboidea dorsale et plantare, — між латеральною клиноподібною і кубоподібною кістками; тильні і підошовні міжклиноподібні зв'язки, ligg. intercuneiformia dorsalia et plantaria, — між трьома клиноподібними кістками. Міжкісткові зв'язки заплесна представлені короткими й міцними міжкістковою клино-кубоподібною зв'язкою, lig. cuneocuboideum interosseum, і міжкістковими міжклиноподібними зв'язками, ligg. intercuneiformia interossea (див. рис. 280). Клино-човноподібний суглоб належить до малорухомих, у ньому можливі невелике ковзання й обертання з амплітудою до 3—6° під час пронації або супінації стопи. І н н е р в а ц і я: підошовна поверхня — латеральний і медіальний підошовні нерви; тильна — литковий і глибокий малогомілковий нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: тильна артерія стопи, медіальна і латеральна підошовні артерії. Заплесно-плеснові суглоби Заплесно-плеснові суглоби, articulationes tarso­me­ ta­tar­sales (див. рис. 277, 279—282, 284 Б), з'єднують кістки заплесна з кістками плесна. Розрізняють три заплесно-плеснові суглоби: 1) між медіальною клиноподібною і I плесновою кістками; 2) між проміжною і латеральною клиноподібними і відповідно II і III плесновими кістками; 3) між кубоподібною і IV—V плесновими кістками (див. рис. 280). Суглоб між медіальною клиноподібною і I плесновою кістками утворюють суглобові поверхні слабко вираженої сідлоподібної форми, а решту — пласкі суглобові поверхні. Лінія суглобової щілини заплесно-плеснових суглобів нерівна, оскільки II плеснова кістка довша за інші, а латеральна клиноподібна кістка дещо виступає порівняно з переднім відділом кубоподібної кістки. Суглобова капсула кожного із заплесно-плеснових суглобів фіксується по краю суглобових хрящів. Її зміцнює низка зв'язок: тильні заплесно-плеснові зв'язки, ligg. tarsometatarsalia dorsalia (див. рис. 277 А, 279, 281), розташовані з тильного боку; підошовні заплесно-плеснові зв'язки, ligg. tarsometatarsalia plantaria (див. рис. 277 Б, 281, 284 Б), — з підошовного; міжкісткові клино-плеснові зв'язки, ligg. cuneometatarsalia interossea (див. рис. 280), що з'єднують суміжні клиноподібні та плеснові кістки. Медіальна міжкісткова зв'язка з'єднує медіальну клиноподібну кістку з основою II плеснової кістки і є «ключем» заплесно-плеснових суглобів. Заплесно-плеснові суглоби належать до малорухомих, у них можливе згинання — розгинання з невеликою амплітудою. Виняток становить перший суглоб, у якому можливі також невелике відведення—приведення та обертання всередину і назовні. І н н е р в а ц і я: з тильного боку — глибокий малогомілковий нерв, з підошовного — медіальний і латеральний підошовні. К р о в о п о с т а ч а н н я: тильна артерія стопи, медіальна і латеральна підошовні артерії. Міжплеснові суглоби Міжплеснові суглоби, articulationes intermetatarsales (див. рис. 277 А, 280), розташовані між основами окремих кісток плесна. Суглобові капсули зміцнюються міжкістковими плесновими зв'язками, ligg. metatarsalia interossea (див. рис. 280); тильними плесновими зв'язками, ligg. metatarsalia dorsalia (див. рис. 277 А, 279 А); підошовними плесновими зв'язками, ligg. me­ta­tarsalia plantaria (див. рис. 277 Б, 284 Б), розміщеними у три шари — посередині між суміжними кістками плесна і відповідно на тильній і підошовній поверхнях суглоба. Спрямовані зв'язки здебільшого так само, як і на ки ──────── Сторінка 240 ──────── Учення про з'єднання кісток — Артрологія стки. Їхні волокна йдуть переважно навскіс, але частина з них — поздовжньо або поперечно. Підошовні зв'язки значно потужніші, ніж тильні. Ще дистальніше між кістками плесна розташовані міжкісткові проміжки плесна, обмежені з проксимального боку міжкістковими плесновими зв'язками, а з дистального — глибокими поперечними плесновими зв'язками; їх заповнюють підошовні та тильні міжкісткові м'язи. Суглоби беруть участь у стабілізації склепінь стопи за вертикального положення тулуба. У них можливе згинання — розгинання з невеликою амплітудою, потрібне для підтримання належної геометрії стопи. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий, медіальний і латеральний підошовні нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: тильна артерія стопи, латеральна та медіальна підошовні артерії. Плесно-фалангові суглоби Плесно-фалангові суглоби, articulationes meta­tar­so­ pha­lan­geae (див. рис. 277, 279—282), утворені суглобовими поверхнями головок плеснових кісток і основ проксимальних фаланг. Головки II і III плеснових кісток мають неправильну кулясту форму; їхній тильний відділ дещо звужений. Суглобові капсули прикріплюються по краю суглобових хрящів. Вони слабко натягнуті, потоншені з тильного боку. Тильні частини капсул I і II—V плесно-фалангових суглобів зазвичай відокремлені від сухожилків відповідно довгого розгинача великого пальця стопи та довгого розгинача пальців невеликими синовіальними сумками, але іноді повністю заміщуються волокнами цих сухожилків. У підошовну частину капсули вплітаються волокна підошовного апоневрозу, утворюючи так звану підошовну пластинку, lamina plantaris (див. рис. 281), яка фіксується на головці плеснової кістки тонкою синовіальною складкою, що її стабілізує додаткова обхідна зв'язка, і на основі проксимальної фаланги — за допомогою медіального та латерального пучків. Плесно-фалангові суглоби зміцнені низкою зв'язок. Обхідні зв'язки, ligg. collateralia (див. рис. 277 А, 280), — це потужні пучки фіброзних волокон, розташованих на бічних поверхнях суглобів. Прикріплення зв'язок до головок плеснових кісток вужчі, ніж прикріплення до основ проксимальних фаланг, що надає волокнам дещо радіального спрямування. Кожна зв'язка складається з двох частин: власне обхідної та додаткової, волокна якої вплітаються в підошовну пластинку. Перший плесно-фаланговий суглоб додатково має плесно-сесамоподібні зв'язки, ligg. metatarsosesamoideae, що не зростаються з капсулою суглоба. Підошовні зв'язки, ligg. plantaria (див. рис. 277 Б), товсті й потужні; розташовані на підошовній поверхні суглоба між обхідними зв'язками; щільніше прикріплюються до фаланг, ніж до плеснових кісток. До зовнішньої поверхні підошовних зв'язок прилягають сухожилки довгого й короткого згиначів великого пальця стопи та довгого й короткого згиначів решти пальців, розміщені попарно у відповідних синовіальних піхвах сухожилків пальців стопи, але іноді глибока (верхня) поверхня сухожилків прилягає безпосередньо до зв'язки. Глибока поперечна плеснова зв'язка, lig. metatarsale transversum profundum (див. рис. 277), складається з чотирьох коротких широких пучків фіброзних волокон, що з'єднують суглобові капсули II—V плесно-фалангових суглобів. До тильної поверхні зв'язок прилягають тильні міжкісткові м'язи, до підошовної — підошовні міжкісткові та червоподібні м'язи, судини й нерви пальців. Плесно-фалангові суглоби належать до кулястих, у них можливі активне й пасивне згинання — розгинання та приведення — відведення. Амплітуда активного розгинання — 50—60°, згинання — 30—40°. Амплітуда пасивного згинання — 40—45°, розгинання — до 90°. У першому плесно-фаланговому суглобі згинання відбувається в межах 3—9°, тоді як розгинання може сягати 90°, що пристосовує великий палець стопи до прямоходіння. І н н е р в а ц і я: плесно-фалангові суглоби I, II, III і медіальної половини IV плеснових кісток — гілки медіального підошовного нерва, латеральної половини IV і V плеснових кісток — гілки латерального підошовного нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: тильні та підошовні плеснові артерії. Міжфалангові суглоби стопи Міжфалангові суглоби стопи, articulationes inter­pha­lan­ geae pedis (див. рис. 277, 279—282), розташовані між суміжними фалангами кожного пальця. Їхні суглобові капсули тонкі, зміцнені з боків обхідними зв'язками, ligg. collateralia (див. рис. 277 А), а з підошовного боку — підошовними зв'язками, ligg. plantaria (див. рис. 277 Б). Суглоби належать до блокоподібних, у них можливі згинання — розгинання, причому з більшою амплітудою в проксимальних суглобах, ніж у дистальних, а також активне приведення — відведення з малою амплітудою та пасивне колове обертання. І н н е р в а ц і я: тильні пальцеві нерви стопи та власні підошовні пальцеві нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: тильні пальцеві артерії та власні підошовні пальцеві артерії. Склепіння стопи Прямоходіння висуває до стопи дуже високі вимоги: для виконання опорної функції вона має бути досить жорсткою, а для амортизаційної — ще й дуже пружною. Обидві ці якості забезпечує унікальна склепінчаста будова стопи, утвореної великою кількістю кісток, з'єднаних за допомогою тугих суглобів (рис. 286). Склепіння стопи, пасивно зміцнені потужними зв'язками підошви (рис. 287), подібно до арки розподіляють сили, що діють на них як у верхньо-нижньому, так і в нижньо-верхньому напрямку, формуючи точки відштовхування під час ходьби, бігу чи стрибків. Активно керовані міцними й водночас еластичними сухожилками м'язів, вони пристосовують взаємне розташування кісток стопи до характеру рухів людини, унаслідок чого сили, що діють на них, перерозподіляються так, щоб зменшити навантаження на кожну. При цьому вага тіла передається з великогомілкової кістки на надп'яткову, від неї назад до п'яткової кістки й уперед у напрямку I і II плеснових кісток і далі в латеральний бік до головок III—V плеснових кісток. У стопі розрізняють три склепіння — одне поздовжнє і два поперечні (проксимальне та дистальне). Поздовжнє склепіння стопи, arcus pedis longitudinalis (див. рис. 286), починається на п'ятковій кістці і, прямуючи вперед, віялоподібно розходиться по п'яти плеснових ──────── Сторінка 241 ──────── З'єднання нижньої кінцівки Os naviculare Talus Os metatarsi I Os cuboideum A Б Calcaneus Os cuneiforme laterale Os metatarsi V Os cuboideum В Г Calcaneus Os naviculare Talus Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme intermedium Os cuneiforme laterale Os cuneiforme mediale Os cuboideum Os cuneiforme mediale Os metatarsi I Tendo m. tibialis posterioris Calcaneus Tendo m. fibularis longi Рис. 286. Склепіння стопи, arcus pedis, правої (схема): А — тильна поверхня стопи; Б — вигляд з латерального боку стопи; В — вигляд з медіального боку стопи; Г — вигляд спереду на заплесно. Кістки, що належать до медіальної частини поздовжнього склепіння стопи, виділено коричневим кольором, до латеральної — бежевим, до обох частин — п'яткова кістка — сірим; поздовжнє, arcus pedis longitudinalis (Б, В), і поперечне, arcus pedis transversus (Г), склепіння стопи позначено пунктиром Tendo m. tibialis anterioris Tendo m. tibialis posterioris M. triceps surae Активна частина Tendo m. flexoris hallucis longi Tendo m. fibularis longi M. abductor hallucis, m. abductor digiti minimi, m. flexor digitorum brevis, m. quadratus plantae, mm. lumbricales Aponeurosis plantaris Lig. plantare longum Пасивна частина Lig. calcaneonaviculare plantare Lig. calcaneocuboideum plantare Рис. 287. Стабілізувальний апарат склепінь стопи, правої (схема). Вигляд з медіального боку ──────── Сторінка 242 ──────── Вчення про з'єднання кісток — Артрологія кісткам. У ньому виокремлюють медіальну та латеральну частини. Медіальна частина, pars medialis, розташована між п'ятковою ділянкою (проксимально) і трьома медіальними плесно-фаланговими суглобами (дистально) та може бути визначена під час зовнішнього огляду. Кістковою її основою є п'яткова кістка, головка надп'яткової кістки, човноподібна, клиноподібні та три медіальні плеснові кістки, задньою і передньою опорами — горб п'яткової кістки та головки I—III плеснових кісток відповідно. Медіальну частину поздовжнього склепіння зміцнює потужний зв'язковий апарат; найважливішим його утворенням є підошовний апоневроз (див. рис. 287). Поверхневіше розташовані поздовжні волокна довгої підошовної зв'язки, яка лежить глибше й притягує основи плеснових кісток до кісток заплесна, забезпечують стійкість поздовжнього склепіння, тоді як її глибші поперечні волокна — відповідно поперечного, унаслідок чого зі збільшенням висоти одного зростає висота іншого. Підошовна п'ятково-човноподібна зв'язка стабілізує головку надп'яткової кістки, що міститься в найвищій частині склепіння, висоту якого може збільшити згинання великого пальця стопи. Адаптацію медіальної частини склепіння стопи здійснюють короткий і довгий згиначі великого пальця, довгий згинач II і III пальців та відвідний і привідний м'язи великого пальця стопи. Латеральна частина, pars lateralis, виражена меншою мірою. Кістковою її основою є п'яткова, кубоподібна та дві латеральні плеснові кістки, опорами — горб п'яткової кістки та головки відповідних плеснових кісток. Латеральна частина склепіння пласкіша, ніж медіальна. Основними стабілізувальними її компонентами виступають не самі кістки, а латеральна частина підошовного апоневрозу, довга та почасти п'ятково-кубоподібна підошовні зв'язки (див. рис. 287). У зміцненні й водночас наданні еластичності цій частині склепіння найважливіше значення має сухожилок довгого малогомілкового м'яза, менше — сухожилки довгих згиначів IV і V пальців стопи, короткий і третій малогомілкові м'язи. Поперечні склепіння стопи (див. рис. 286) розташовані у фронтальній площині. Їх утворюють кістки заплесна та основи плеснових кісток. Проксимальне поперечне склепіння стопи, arcus pedis transversus proximalis, що проходить через однойменний ряд кісток заплесна (надп'яткову та п'яткову), дещо сплощене відносно горизонтальної площини, дистальне поперечне склепіння стопи, arcus pedis transversus distalis, що пролягає через основи плеснових кісток, більш куполоподібне. Сухожилки довгого малогомілкового та заднього великогомілкового м'язів стабілізують кривину поперечних склепінь (див. рис. 286 Г). До пасивного компонента зміцнення поперечних склепінь стопи належать підошовний апоневроз, глибока поперечна плеснова та міжкісткові плеснові зв'язки і меншою мірою підошовні п'ятково-кубоподібна та п'ятково-човноподібна зв'язки (див. рис. 287). Активну стабілізацію та збільшення опірності стопи навантаженням забезпечують сухожилки м'язів, особливо привідного м'яза великого пальця стопи, заднього великогомілкового і довгого малогомілкового м'язів та короткого згинача мізинця стопи. Залежно від вираженості склепінь розрізняють нормальну стопу, надмірно склепінчасту та плоску. ──────── Сторінка 243 ──────── Учення про м'язи Міологія Myologia ──────── Сторінка 244 ──────── Учення про м'язи — Міологія М'язи, musculi, або м'язова система, systema mus­ culare, разом із кістками та їхніми з'єднаннями входять до опорно-рухового апарату і є його активним елементом (рис. 288, 289). У тілі людини понад 600 скелетних м'язів, загальна маса яких становить у жінок до 28—35% маси тіла, у чоловіків — до 40—45%, у спортсменів — 45—55%. Приблизно 50% загальної маси скелетних м'язів припадає на нижні кінцівки, до 30% — на верхні і до 20% — на м'язи голови та тулуба. М'язи складаються з власне м'язової частини та сухожилків, tendines, якими вони прикріплюються до кісток (рис. 290). У більшості м'язів є лише черевце, venter (потовщена частина, що обома кінцями переходить у сухо­ M. occipitofrontalis (venter frontalis) M. temporalis M. orbicularis oris М. orbicularis oculi M. mentalis M. zygomaticus major M. masseter M. sternohyoideus M. depressor anguli oris M. sternocleidomastoideus M. trapezius M. extensor carpi ulnaris M. deltoideus M. extensor digiti minimi M. pectoralis major M. extensor digitorum M. serratus anterior M. flexor carpi ulnaris M. biceps brachii M. anconeus M. triceps brachii M. rectus abdominis M. brachialis M. brachioradialis M. obliquus externus abdominis M. extensor carpi radialis longus M. flexor carpi radialis M. pyramidalis M. extensor digitorum M. iliopsoas M. extensor carpi radialis brevis M. tensor fasciae latae M. extensor carpi ulnaris M. pectineus M. adductor longus M. abductor pollicis longus M. adductor M. extensor pollicis brevis M. sartorius M. gracilis M. rectus femoris M. vastus lateralis M. vastus medialis M. gastrocnemius M. soleus M. tibialis anterior M. extensor digitorum longus M. flexor digitorum longus M. extensor digitorum longus (tendo) hallucis Рис. 288. М'язи тіла людини. Вигляд спереду ──────── Сторінка 245 ──────── Загальні положення жилка), одне або, рідше, два, з'єднані проміжним сухожилком, tendo intermedius. Але трапляються й м'язи, що починаються на різних кістках кількома, до чотирьох, окремими головками, capites,, які, зливаючись одна з одною, переходять в одне спільне черевце. Відповідно розрізняють так звані прості, двочеревцеві, а також дво-, три- і чотириголові м'язи. Зв'язок із кісткою — прикріплення, insertio, здійснюється здебільшого завдяки волокнам сухожилків, які проникають крізь окістя в кісткову тканину (пронизні волокна). Кожен м'яз має дві точки фіксації на кістках: початок м'яза і прикріплення м'яза. Аналізуючи положення та рухи тіла людини, важливо розрізняти так звані фіксовану і рухому точки. Найчастіше фіксо­ M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. temporalis M. semispinalis capitis M. masseter M. splenius capitis M. sternocleidomastoideus М. trapezius M. deltoideus M. brachioradialis M. triceps brachii M. teres minor M. infraspinatus M. biceps brachii M. teres major M. brachialis M. serratus anterior M. pronator teres M. latissimus dorsi M. brachioradialis M. obliquus externus abdominis M. flexor carpi radialis M. palmaris longus M. gluteus medius M. flexor carpi ulnaris M. gluteus maximus M. flexor digitorum superficialis (tendo) (tendo) M. biceps femoris M. semitendinosus M. semimembranosus M. plantaris M. gastrocnemius M. fibularis brevis M. soleus M. fibularis longus Рис. 289. М'язи тіла людини. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 246 ──────── 2 4 Учення про м'язи — Міологія 1 1 2 2 1 2 Д 2 1 1 А Б 1 В 3 1 З 6 2 Г Е 2 5 Ж 3 К 3 И Л М Рис. 290. Форма і будова скелетних м'язів: А — веретеноподібний м'яз, m. fusiformis (короткий променевий розгинач зап'ястка, m. extensor carpi radialis brevis); Б — півперистий м'яз, m. semipennatus (довгий згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis longus); В — двоперистий м'яз, m. pennatus (довгий згинач великого пальця стопи, m. flexor hallucis longus); Г — двоголовий м'яз, m. biceps (двоголовий м'яз плеча, m.  biceps brachii); Д — багатоперистий м'яз, m. multipennatus (підлопатковий м'яз, m. subscapularis); E — трикутний м'яз, m. triangularis (м'яз-опускач кута рота, m. depressor anguli oris); Ж — двочеревцевий м'яз, m. biventer (лопатково-під'язиковий м'яз, m. omohyoideus); З — коловий м'яз, m. orbicularis (коловий м'яз ока, m. orbicularis oculi); И — широкий м'яз, m. latus, що має апоневроз, aponeurosis (зовнішній косий м'яз живота, m. obliquus externus abdominis); К — зубчастий м'яз, m. serratus (нижній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior); Л — квадратний м'яз, m. quadratus (квадратний м'яз попереку, m. quadratus lumborum); M — м'яз, що має сухожилкові перемички, intersectiones tendineae (прямий м'яз живота, m. rectus abdominis). 1 — сухожилок, tendo; 2 — черевце, venter; 3 — апоневроз, aponeurosis; 4 — головка, caput; 5 — проміжний сухожилок, tendo intermedius; 6 — сухожилкова перемичка, intersectio tendinea вана точка, punctum fixum, збігається з початком м'яза, а рухома точка, punctum mobile, — з його прикріпленням. Однак такий поділ досить умовний, оскільки залежно від виконуваного руху фіксована й рухома точки нерідко можуть мінятися місцями (наприклад, над- і підпід'язикові м'язи під час ковтання та опускання нижньої щелепи). Сухожилки бувають довгими й короткими. Крім того, трапляються сухожилкові розтяги широких м'язів — апоневрози, aponeuroses, наприклад косих м'язів живота. ──────── Сторінка 247 ──────── Загальні положення Деякі м'язи (наприклад, прямий м'яз живота) можуть поділятися на ділянки сухожилковою перетинкою, in­ tersectio tendinea. М'яз як орган складається з посмугованої (скелетної, або поперечносмугастої) м'язової тканини і сполучнотканинного каркаса, що формує внутрішній м'який остов м'яза, а також судин і нервів (рис. 291). Структурно-функціональною одиницею м'язової тканини є м'язове волокно, fibra muscularis, у ньому працює апарат м'язового скорочення. Волокно — це видозмінена клітина, довжина якої може сягати 10—12 см, а товщина 70—80 мкм. Кожне м'язове волокно вкрите оболонкою — сарколемою, містить саркоплазму і численні ядра. У саркоплазмі розташовані органели м'язової клітини, серед яких є органели спеціального призначення — міофібрили. До їхнього складу входять найтонші волоконця білкової природи — міофіламенти, здатні скорочуватися. Відмінність оптичних властивостей міофібрил уздовж м'язового волокна зумовлює поперечну посмугованість останнього. У поляризованому світлі одні з них світяться — це анізотропні диски з подвійним заломленням світла, інші — темні ізотропні диски — світла не заломлюють. Кожне м'язове волокно і невеликі групи волокон оточує сполучнотканинна оболонка — ендомізій, endomysium. Більші комплекси м'язових волокон — м'язові пучки, fasciculi musculares, вкриває сполучнотканинна оболонка — перимізій, perimysium. У прошарках сполучної тканини до м'язових волок­ Fibrae musculares Vasa musculi Endomysium Fasciculi musculares Perimysium Epimysium нам проходять судини м'яза, vasa musculi, і нерви. Кожен м'яз оточений сполучнотканинною оболонкою — епімізієм, epimysium. Усі м'язи мають розвинену мережу кровоносних судин. Скорочення м'яза сприяє швидшому плину крові, тобто м'яз слугує своєрідним насосом, що перекачує кров. За зниженої рухової активності (гіпокінезія), зумовленої способом життя або вимушеним постільним режимом, ця функція скелетних м'язів вимикається, що сповільнює плин крові, призводить до застійних явищ і послаблення процесів обміну речовин. За нормальної рухової активності, навпаки, спостерігаються розкриття резервних і формування нових капілярів, поліпшення живлення скелетних м'язів. Власний нервовий апарат скелетних м'язів складається з рецепторів, що сприймають подразнення, та ефекторів, що передають збудження з центральної нервової системи на м'яз. Кількість нервових закінчень (моторних бляшок) у м'язах залежить від ступеня їхньої функціональної активності й потрібної точності виконуваних ними рухів. Наприклад, співвідношення кількості нервових закінчень із кількістю м'язових волокон, що припадають на одне закінчення, у великому сідничному м'язі становить 1:500, а в зовнішніх м'язах очного яблука наближається до 1:1. Скелетні м'язи різноманітні за формою, положенням щодо осей суглобів, будовою тощо. Топографічно м'язи поділяють на м'язи голови, шиї, спини, грудей, живота, верхньої та нижньої кінцівок. За будовою (див. рис. 290) розрізняють веретеноподібні м'язи, mm. fusiformes, у яких більша частина м'язових волокон спрямована паралельно довгій осі м'яза, і перисті м'язи, м'язові волокна яких прикріплюються до сухожилка на зразок пера. При цьому виокремлюють півперисті (одноперисті) м'язи, mm. semipennati (unipennati), — з м'язовими волокнами, орієнтованими з одного боку сухожилка; перисті (двоперисті), mm. pennati (bipennati), — з м'язовими волокнами, що приєднуються з обох боків сухожилка, і багатоперисті, mm. multipennati, — зі складним сухожилковим каркасом, до численних перегородок якого м'язові волокна прикріплюються пучками. Форма м'язів також різноманітна (див. рис. 290). М'язи бувають квадратні, mm. quadrati; трикутні, mm. trian­gu­ la­res; колові, mm. orbiculares; плоскі, mm. plani; прямі, mm. recti;; з двома головками й більше — двоголові м'язи, mm. bicipites; триголові, mm. tricipites; чотириголові, mm. quad­ricipites; утворені двома черевцями — двочеревцеві, mm. biventri; прикріплені кількома зубцями — зубчасті м'язи, mm. serrati — або за допомогою апоневрозу — широкі м'язи, mm. vasti (lati). За функцією розрізняють такі м'язи: згиначі, mm. flexores; розгиначі, mm. extensores; привідні, mm. ad­ductores; відвідні, mm. abductores; обертачі, mm. ro­ta­tores; пронатори, mm. pronatores; супінатори, mm. su­ pinatores; протиставні, mm. opponentes; м'язи-підіймачі, mm. levatores; м'язи-опускачі, mm. depressores; м'язи-випрямлячі, mm. erectores; м'язи-натягувачі, mm. tensores; сфінктери, mm. sphincteres; м'язи-стискачі, mm. constrictores; дилататори (розширювачі), mm. dilatatores; суглобові, mm. articulares (зміцнюють суглоб і проходять усередині нього або приєднуються до суглобової сумки); шкірні, mm. cutanei (рухають шкіру й прикріплюються до неї). М'яз, що безпосередньо виконує певний рух у суглобі, називають агоністом, а протидій­ Рис. 291. Будова поперечносмугастого м'яза ──────── Сторінка 248 ──────── 2 4 8 Вчення про м'язи — Міологія дії м'яз — антагоністом. Тоді як перший скорочується, другий розслаблюється. М'язи, що спільно виконують певну рухову функцію, тобто беруть участь в одному й тому самому русі, об'єднують у функціональні робочі 1 2 групи. Кожна вісь обертання в суглобі має свою пару таких груп: м'язи однієї з них, розташовані з одного боку цієї осі, які виконують певний рух у суглобі, називають синергістами, а розташовані з іншого боку м'язи другої, протилежної за 2 5 6 3 IIа Iа 7 6 4 1 2 5 Iб Iв IIб 3 9 9 IIIб IIIв IIIа 11 10 IVа IVб 10 V Рис. 292. Допоміжний апарат м'язів: Фасції: Iа — скронева фасція; Iб — фасції передпліччя; Iв — фасції стегна. Піхви сухожилків: IIа — поперечний розріз піхви сухожилка пальця кисті; IIб — розкрита піхва сухожилка пальця кисті. Синовіальні сумки: IIIa — ділянка плечового суглоба; IIIб — лікоть; IIIв — коліно. Блоки м'язів: IVa — блок верхнього косого м'яза очного яблука; IVб — блок довгого згинача великого пальця стопи. V — сесамоподібна кістка. 1 — поверхнева фасція, fascia superficialis; 2 — власна фасція, fascia propria; 3 — волокнистий шар, stratum fibrosum, піхв сухожилків; 4 — синовіальний шар, stratum synoviale; 5 — брижа сухожилка, mesotendineum; 6 — синовіальна порожнина; 7 — сухожилок; 8 — синовіальні сумки, розташовані під м'язами та сухожилками; 9 — синовіальні сумки, розташовані підшкірно; 10 — блок м'яза, trochlea muscularis, і сухожилкова дуга, arcus tendineus; 11 — наколінок, patella ──────── Сторінка 249 ──────── Загальні відомості про розвиток скелетних м'язів функції, — антагоністами. Цей поділ умовний, оскільки в низці рухових ситуацій м'язи-синергісти можуть діяти як м'язи-антагоністи і навпаки. Отже, одноосьові суглоби мають одну таку пару (дві функціональні робочі групи), двоосьові — дві (чотири групи), триосьові — три (шість груп). М'язи, що стабілізують суглоби під час виконання рухів вищезазначеною мускулатурою та утримують тіло в рівновазі, називають м'язами-фіксаторами. Скелетні м'язи мають допоміжний апарат, який полегшує їхнє функціонування (рис. 292). До нього належать фасції, синовіальні сумки, піхви сухожилків, м'язові блоки, сухожилкові дуги та сесамоподібні кістки. Фасції, fasciae, — це волокнисті перетинки, що утворюють оболонки, які вистилають порожнини тіла, вкривають м'язи (за винятком м'язів обличчя) та органи. Фасції м'язів, fasciae musculorum, поділяють на обгортальні фасції та власні фасції м'язів. Обгортальні фасції, fasciae investientes, оточують нервово-судинні структури (наприклад, сонна піхва), м'язи (піхва прямого м'яза живота) або м'язові сухожилки (піхва сухожилка променевого згинача зап'ястка). Власні (глибокі) фасції м'яза, fasciae propriae musculi, охоплюють переважно окремі м'язи і зливаються з епімізієм. Для скелетних м'язів власні фасції утворюють: 1) волокнисті канали, 2) кістково-волокнисті канали, 3) міжм'язові перегородки, 4) тримачі м'язів. Таким чином, вони ізолюють групи м'язів, забезпечуючи умови для їх незалежного скорочення. Фасції, розташовані в підшкірній жировій клітковині, називають поверхневими, fasciae superficiales. Особливе значення фасцій полягає в тому, що вони виконують опорну функцію, оскільки є для багатьох м'язів місцем початку та прикріплення. У разі місцевого запалення фасції обмежують осередок ураження, перешкоджають переходу запалення на сусідню групу м'язів, а міжфасціальні простори нерідко стають шляхами поширення запального процесу. Синовіальні сумки, bursae synoviales, — це не сполучені з порожниною суглобів тонкостінні ізольовані мішечки, утворені синовіальною оболонкою, що містять синовіальну рідину. Вони можуть розташовуватися підшкірно — підшкірна сумка, bursa subcutanea, під фасціями — підфасціальна сумка, bursa subfascialis, між м'язами або під ними — підм'язова сумка, bursa submuscularis, і під сухожилками м'язів — підсухожилкова сумка, bursa subtendinea. Синовіальні сумки зменшують тертя і захищають м'яз від пошкодження, полегшуючи тим самим його роботу. Піхви сухожилків, vaginae tendinum, — захисні пристосування сухожилків м'язів у місцях їх найтіснішого прилягання до кістки, головним чином у ділянці кисті та стопи. Завдяки їм зменшується тертя, полегшується робота м'язів, знижується ризик пошкодження частини сухожилка, що межує з кісткою. Піхви сухожилків мають зовнішній волокнистий шар (волокнисту піхву), stratum fibrosum (vagina fibrosa), в утворенні якого бере участь фасція, що формує кістково-волокнистий канал, і внутрішній синовіальний шар (синовіальну піхву), stratum synoviale (vagina synovialis), завдяки чому дістали назву синовіальні піхви, vaginae synoviales. Синовіальний шар — це дуплікатура, що вистилає сам сухожилок і внутрішню поверхню волокнистого шару. Між двома пластинками синовіального шару утворюється синовіальна порожнина, cavitas synovialis, що містить синовіальну рідину. Місце переходу пластинок одна в одну називають брижею сухожилка — мезотендинієм, mesotendineum. На деяких ділянках скелета на кістках є м'язові блоки, trochleae musculares, — заглибини, вкриті тонким шаром хряща, над якими формується сухожилкова дуга, arcus tendineus. Проходячи під такою дугою через м'язовий блок, сухожилок, відокремлений від нього синовіальною сумкою, фіксується і змінює свій напрямок. У товщі сухожилків деяких м'язів є сесамоподібні кістки, розташовані поблизу місць прикріплення цих сухожилків до кісток, які зчленовуються з останніми своїми вкритими хрящем поверхнями. Збільшуючи кут між сухожилками та кістками, сесамоподібні кістки поліпшують умови роботи м'яза і подовжують важіль дії м'язової тяги. ЗАГАЛЬНІ відомості ПРО РОЗВИТОК Скелетних М'ЯЗІВ Скелетні м'язи є похідними середнього зародкового листка — мезодерми, яка на 3-му тижні ембріонального розвитку поділяється на вентральну (черевну) і дорсальну (спинну) частини. Остання, своєю чергою, унаслідок первинної сегментації розщеплюється на відокремлені сегменти, або соміти, що залягають уздовж хорди і мають вигляд пухирців (мішечків). Латеральна стінка кожного соміта перетворюється на дерматом — зачаток власне шкіри, передня частина медіальної стінки — на склеротом, що є джерелом виникнення скелетної (кісткової та хрящової) тканини, а її задня частина — на міотом. Міотоми зливаються один з одним і слугують основою розвитку посмугованої (поперечносмугастої) м'язової тканини. Вентральна частина мезодерми не сегментується, але праворуч і ліворуч від первинної кишки поділяється на дві пластинки — спланхнотоми, між якими міститься вторинна порожнина тіла (цілом). Соміти з'єднуються за допомогою ніжок зі спланхнотомами. Один із листків спланхнотома прилягає до ектодерми, разом з якою утворює соматоплевру, інший разом з ентодермою первинної кишки утворює спланхноплевру. У процесі закладання і розвитку м'язових волокон посмугованої м'язової тканини, які дають початок скелетним м'язам, міотоми диференціюються в міобласти. Після низки поділів міобластичні одноядерні клітини веретеноподібної форми зливаються одна з одною в багатоядерні видовжені м'язові волокна, де згодом з'являються універсальні органели та спеціалізовані міофібрили. На 5–6-му тижні ембріонального розвитку м'язова тканина, що зароджується, локалізується у вигляді скупчень м'язових волокон уздовж хребтового стовпа, що формується, і в бруньках кінцівок. Ці скупчення або зростаються між собою, або поділяються, причому площина поділу може проходити щодо цього скупчення поздовжньо, поперечно чи тангенціально. Унаслідок цього виникають короткі, довгі або широкі м'язи, що лежать шарами (рис. 293). Формування м'язів безпосередньо залежить від становлення скелета і нервової системи; уже на ранніх стадіях ──────── Сторінка 250 ──────── Учення про м'язи — Міологія Mm. faciei Mm. masticatorii M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. sternocleidomastoideus Mm. suboccipitales M. stylopharyngeus Mm. externi bulbi oculi M. trapezius M. cricothyroideus M. deltoideus Mm. laryngis M. latissimus dorsi Mm. brachii anteriores Mm. infrahyoidei Mm. linguae, palati mollis et faucium Mm. antebrachii anteriores Mm. antebrachii posteriores et laterales M. erector spinae Mm. intercostales externi et interni M. quadratus lumborum M. rectus abdominis Mm. obliqui et transversus abdominis M. psoas major Mm. compartimenti cruris anterioris Mm. glutei Mm. compartimentorum cruris posterioris et lateralis Mm. compartimenti femoris posterioris Mm. compartimenti femoris anterioris Рис. 293. Розташування різних м'язових груп в ембріона (схема). Вигляд збоку ембріогенезу виникає тісний зв'язок між м'язовими волокнами майбутніх м'язів та їхніми руховими нервами — у кожний міотом, створюючи інструмент передавання нервового імпульсу — нервово-м'язовий синапс, вростають волокна спинномозкових нервів, що утворилися на тому самому сегментному рівні. Розвиток м'язів часто супроводжується їх переміщенням. Якщо зачаток м'яза з'явився на тулубі, а остаточно сформований м'яз прикріплюється до кісток кінцівки, його називають трункофугальним. Якщо, навпаки, закладка м'яза виникає в зачатку кінцівки, а повністю розвинений м'яз фіксується до кісток тулуба, ідеться про трункопетальний м'яз. Обидва ці види називають гетерохтонними (м'язами-прибульцями). Під час переміщення зберігається зв'язок м'язів із нервами, що встановився раніше, тож у дорослому стані за джерелом іннервації можна судити про місце закладки того чи іншого м'яза та про спосіб його формування. Так, наприклад, діафрагма зароджується в ділянці майбутньої шиї, під час розвитку опускається, і нерви, що підходять до неї, тягнуться від шийних сегментів спинного мозку через усю грудну порожнину, а двочеревцевий м'яз на шиї утворюється шляхом зрощення двох зачатків і отримує нервові волокна від двох різних нервів. М'язи, які під час становлення не здійснюють значних переміщень, називають автохтонними (власними м'язами). Структура скелетних м'язів формується поступово. Більшість м'язових волокон розвивається у внутрішньоутробний період, і наприкінці першого року життя м'язи вже мають їх у потрібній кількості. Надалі вона збільшується незначно. Після народження в кожному волокні зростає кількість ядер. На момент народження м'язи практично сформовані. Їхня кількість (понад 600) відповідає такій у дорослої людини. У новонародженого скелетні м'язи мають усі складові елементи, але ще нагадують за будовою м'язи плода. У період постнатального розвитку вони видовжуються й потовщуються, зберігаючи співмірність зі скелетом, що росте, і відповідність функціональним фізичним навантаженням. Ці перебудови забезпечуються зміною їхньої внутрішньої структури та становленням допоміжного апарату. М'язові волокна видовжуються, у них збільшується кількість ядер і міофібрил. У м'язових волокнах поступово розростається та ущільнюється сполучнотканинний каркас. Спостерігається інтенсивний розвиток сполучнотканинного сухожилкового компонента, що утворює сухожилки м'яза; остаточно формуються фасції, слизові та синовіальні сумки, сесамоподібні кістки в сухожилках. Місця фіксації м'язів на кістках упродовж життя не змінюються, але площа їх прикріплення може збільшуватися у зв'язку з підвищенням фізичного навантаження. У дітей м'язи розвиваються гетерохронно (нерівномірно в часі): раніше формуються ті групи м'язів, які забезпечують рухові функції, що мають визначальне значення для життя (наприклад, дихання), а також м'язи, які беруть участь у набутті дітьми важливих навичок (наприклад, прямоходіння). Функціонально залежні зміни особливо помітні під час розвитку жувальних м'язів, що активно фор ──────── Сторінка 251 ──────── Загальні відомості про розвиток скелетних м'язів муються, починаючи з періоду прорізування зубів. Так, напрямок поверхневих пучків жувального м'яза майже паралельний у дитини і віялоподібний у дорослого. Сухожилок цього м'яза, дуже короткий у новонародженого (рис. 294), у дорослого сягає майже половини його довжини. Скроневий м'яз у новонародженого прикріплюється до краю лускатої частини скроневої кістки, а в дорослого він, займаючи всю поверхню скроневої ямки, сягає верхніми пучками нижньої скроневої лінії тім'яної кістки (див. рис. 294). Певні перетворення відбуваються також у будові та положенні діафрагми. Починаючи з народження, під впливом дихальних рухів насамперед змінюється висота її розташування, і з віком цей процес триває, оскільки він залежить не лише від механізму вдиху й видиху, а й від положення печінки, ступеня наповнення шлунка, індивідуальних особливостей будови тулуба. Пучки сполучнотканинних волокон у ділянці сухожилкового центру, ближче до грудинної частини діафрагми, мають півколовий хід із вигином, оберненим до хребтового стовпа (рис. 295). Після народження пучки втрачають вигин і поступово орієнтуються переважно за сагітальною віссю. У ранньому дитинстві м'язи тулуба розвиваються значно швидше, ніж м'язи верхньої і нижньої кінцівок (рис. 296). До одного року в дитини м'язи верхньої кінцівки сформовані краще, ніж м'язи нижньої. До 4—5 років м'язи плеча і передпліччя випереджають у розвитку м'язи кисті. Прискорене формування м'язів кисті відбувається у 6—7 років, коли дитина починає привчатися до праці та письма. При цьому згиначі випереджають у розвитку розгиначі, маса і фізіологічний поперечник у перших стають більшими, ніж у других. Скоротливий апарат скелетного м'яза особливо інтенсивно формується з 3—4 років, а у 7—8 років м'язи за будовою наближаються до м'язів дорослого. У процесі посиленого росту скелета в препубертатному (що передує настанню статевої зрілості) періоді значно прискорюється розвиток м'язів спини, пояса верхньої кінцівки, таза, вільних частин верхньої і нижньої кінцівок. Фізіологічні властивості м'язів установлюються в період від 12—14 років і до кінця другого десятиліття життя. Максимального розвитку м'язи досягають на початку третього десятиліття. У цей період вони мають найбільшу площу поперечного перерізу, у них добре сформовані сітка кровоносних судин, нервовий апарат і сполучнотканинний каркас. М'язи дорослої людини становлять до 40—45% загальної маси тіла, а в новонародженого — від 20 до 22%. Цей показник значно зменшується у віці 6—8 місяців (початок прорізування зубів) — до 16%, а до 6 років знову збільшується до 22%, у 8 років — до 27%, у 12 — до 29%, у 15 — до 32%, у 18 — до 44%. У людей похилого віку середня маса скелетних м'язів зменшується до 25—30% маси тіла. У підлітків за 2—3 роки маса скелетних м'язів збільшується на 12%, сягаючи 35% маси тіла, тоді як за попередні 7 років — лише на 5%. При цьому зростає сила м'язів. У старості починаються інволюційні зміни в скелетному м'язі. Порушується співвідношення його складових елементів: спостерігається атрофія поперечносмугастої м'язової тканини, запустіває частина кровоносних судин, зменшується кількість нервових волокон у м'язах, водночас розростаються волокниста сполучна і жирова тканини. Слід зазначити, що фізичні навантаження затримують розвиток інволюційних змін скелетних м'язів. M. temporalis M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. buсcinator M. masseter (pars superficialis) M. sternocleidomastoideus M. trapezius M. splenius capitis Рис. 294. Скроневий і жувальний м'язи новонародженого, праві ──────── Сторінка 252 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. trapezius Mm. transversospinales M. erector spinae M. latissimus dorsi Hiatus aorticus Pars lumbalis diaphragmatis Centrum tendineum Foramen v. cavae inferioris Hiatus oesophageus M. obliquus externus abdominis Pars costalis diaphragmatis Pars sternalis diaphragmatis Рис. 295. Діафрагма, diaphragma, новонародженого. Вигляд згори M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. sternocleidomastoideus М. trapezius M. infraspinatus M. deltoideus M. teres minor M. brachioradialis M. latissimus dorsi M. obliquus externus abdominis M. triceps brachii M. extensor carpi ulnaris M. flexor carpi radialis Trigonum lumbale inferius M. gluteus maximus M. vastus lateralis M. biceps femoris M. semimembranosus M. triceps surae M. gastrocnemius M. soleus Рис. 296. М'язи задньої поверхні тіла новонародженого ──────── Сторінка 253 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови М'ЯЗИ ТУЛУБА, ШИЇ ТА ГОЛОВИ М'ЯЗИ ТА ФАСЦІЇ ТУЛУБА Тулуб — частина тіла людини, за винятком голови, шиї та кінцівок. М'язи тулуба поділяють на м'язи спини, м'язи грудей, м'язи живота. Усі вони (крім діафрагми) парні. ні — гіпоаксіальні (гіпомери) частини, що розростаються як у дорсальному, так і у вентральному напрямку до передньобічних стінок тулуба. З перших формуються власні (глибокі) м'язи спини, а другі, проникаючи в соматоплевру між ектодермою та парієтальним листком спланхнотома, перетворюються на аналогічні м'язи грудей і живота. При цьому епіаксіальні зачатки виявляються пов'язаними із закладками нервових волокон задніх гілок спинномозкових нервів, а гіпоаксіальні — із закладками їхніх передніх гілок. Загальні відомості про розвиток м'язів тулуба М'язи тулуба, що розвиваються як автохтонні, утворюють глибокі шари, а як гетерохтонні — поверхневі, які нашаровуються над глибокими. Становлення м'язів тулуба відбувається паралельно з формуванням структур скелета. Наприкінці 5-го тижня в хребців з'являються поперечні відростки, які поділяють міотоми на задні — епаксіальні (епімери) та перед­ М'язи та фасції спини Ділянки спини Під час огляду ділянок спини по серединній лінії видно поздовжню борозну спини, sulcus dorsi (рис. 297), уздовж неї можна промацати остисті відростки висту­ Olecranon М. trapezius М. biceps brachii М. triceps brachii Sulcus dorsi М. deltoideus М. deltoideus Spina scapulae Margo medialis scapulae М. teres major М. infraspinatus Caput laterale М. triceps brachii М. rhomboideus major Caput longum М. latissimus dorsi Caput mediale Linea axillaris posterior Linea scapularis М. erector spinae Linea mediana posterior М. gluteus medius Linea paravertebralis Foveola coccygea М. gluteus maximus Рис. 297. Рельєф м'язів спини. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 254 ──────── Учення про м'язи — Міологія ного і всіх розташованих нижче хребців. По боках цієї борозни помітний рельєф м'яза-випрямляча хребта, а у верхньому відділі спини, крім того, — контури лопатки та її ості. Верхній край лопатки відповідає II ребру, нижній кут — VII ребру. Під час скорочення добре розвиненої мускулатури у верхньому відділі спини помітне заглиблення — ромбоподібний майданчик, у центрі якого розташований остистий відросток виступного хребця. У нижньому відділі спини можна промацати клубові гребені. Там само окреслюється ще одне ромбоподібне заглиблення, обмежене згори остистим відростком V поперекового хребця, з боків — задньою верхньою клубовою остю, знизу — куприком. На поверхні спини умовно виділяють три вертикальні лінії, які використовують для детального опису топографії органів грудної та черевної порожнин. До них належать (див. рис. 297): 1) лопаткова лінія, linea scapularis, що проходить через нижній кут лопатки; 2) паравертебральна лінія, linea paravertebralis, що пролягає на рівні кінців поперечних відростків хребців; 3) задня серединна лінія, linea mediana posterior, що пролягає через верхівки остистих відростків хребців, розташованих у серединній площині. Розрізняють такі ділянки спини, regiones dorsales (dorsi) (рис. 298). Regio parietalis Regio temporalis Regio occipitalis Regio cervicalis posterior Regio deltoidea Regio brachialis posterior Regio axillaris Regio scapularis Regio infrascapularis Regio vertebralis Regio lumbalis Regio sacralis Regio glutealis Рис. 298. Ділянки спини, шиї та голови і лінії розрізів шкіри. Вигляд ззаду. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найзручніші для виявлення препарованих м'язів, — червоною ──────── Сторінка 255 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови 1. Хребтова ділянка, regio vertebralis, непарна, розташована над хребтовим стовпом. 2. Лопаткова ділянка, regio scapularis, парна, відповідає контурам лопатки. 3. Підлопаткова ділянка, regio infrascapularis, парна, розташована нижче від лопатки. 4. Поперекова ділянка, regio lumbalis, парна, розташована між XII ребром і клубовим гребенем. 5. Крижова ділянка, regio sacralis, непарна, відповідає контурам крижової кістки. У нижній її частині є куприкова ямочка, foveola coccygea (див. рис. 297), конфігурація якої залежить від індивідуальних особливостей людини. М'язи спини М'язи спини, mm. dorsi, за допомогою вираженої фасції поділяються на поверхневі та власні (глибокі), або м'язи хребта. Поверхневі м'язи спини Поверхневі м'язи спини (рис. 299—305; див. рис. 289, 297, 324) розташовані в три шари. Перший (поверхневий) шар утворюють трапецієподібний і найширший м'язи спини; другий (проміжний) — великий і малий ромбоподібні м'язи та м'яз-підіймач лопатки; третій (глибокий) — верхній і нижній задні зубчасті м'язи. Поперечний м'яз потилиці непостійний і не належить до жодної з цих груп. Трапецієподібний м'яз, m. trapezius (див. рис. 289, 297, 299, 305, 315, 318, 319, 324, 333, 351, 356), плоский, широкий, займає найповерхневіше положення в задній ділянці шиї та верхньому відділі спини. Він має форму трикутника, основа якого звернена до хребтового стовпа, а верхівка — до акроміона; трапецієподібні м'язи обох боків разом нагадують трапецію. Сухожилкові пучки м'яза короткі й лише в ділянці нижніх шийних і верхніх грудних хребців, досягаючи великої довжини, утворюють ромбоподібну сухожилкову площадку навколо остистого відростка виступного хребця (див. рис. 299). М'яз починається від зовнішнього потиличного виступу, верхньої каркової лінії, каркової зв'язки та надостьових зв'язок усіх грудних хребців трьома групами волокон (див. рис. 299, 304 А, 305, 313, 356, 359, 370, 371). Низхідна частина, pars descendens, іде від зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки та верхньої каркової лінії вниз до задньої поверхні акроміального кінця ключиці (див. рис. 305, 318, 319, 324); поперечна частина, pars transversa, — від остистих відростків нижнього шийного та п'яти верхніх грудних хребців і відповідних міжостьових зв'язок у латеральний бік до акроміона та ості лопатки (див. рис. 305, 391); висхідна частина, pars ascendens, — від остистих відростків решти грудних хребців і відповідних міжостьових зв'язок угору до ості лопатки (див. рис. 305, 392 Б). Між місцем прикріплення висхідних пучків м'яза та остю лопатки розташована невелика підсухожилкова сумка трапецієподібного м'яза, bursa subtendinea musculi trapezii (див. рис. 299). Біля місця прикріплення поперечної частини м'яза до акроміона, на задньолатеральній поверхні останнього, підшкірно залягає велика акроміальна підшкірна сумка, bursa subcutanea acromialis (див. рис. 353, 358). Верхньою частиною трапецієподібний м'яз прикриває ремінний м'яз голови, м'яз-підіймач лопатки та нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза, центральною — малий і великий ромбоподібні м'язи, латеральною — надостьовий і частково підостьовий м'язи та задньоверхній край дельтоподібного м'яза, нижньою — початкові відрізки верхніх пучків найширшого м'яза спини. Під час скорочення всіх пучків трапецієподібного м'яза лопатка наближається до хребтового стовпа, лише верхніх — піднімається, лише нижніх — опускається. За фіксованої лопатки обидва трапецієподібні м'язи, скорочуючись, тягнуть голову назад, а за однобічного натягнення кожен із них нахиляє голову у свій бік. І н н е р в а ц і я: зовнішня гілка додаткового нерва, передні гілки C2—C4. К р о в о п о с т а ч а н н я: поперечна артерія шиї, потилична, надлопаткова та задні міжреберні артерії. Найширший м'яз спини, m. latissimus dorsi (див. рис. 289, 297, 299—301, 315, 316, 318, 319, 328), плоский, лежить поверхнево в нижньому відділі спини, але початкову частину його верхніх пучків прикриває трапецієподібний м'яз. М'яз відходить короткими сухожилковими волокнами (див. рис. 299, 300, 304 А) від остистих відростків шести нижніх грудних хребців і задньої пластинки попереково-грудної фасції, волокна якої прикріплюють його до остистих відростків поперекових хребців, крижової кістки та надостьової зв'язки. Частина волокон починається від заднього відділу зовнішньої губи клубового гребеня, частина — від трьох-чотирьох нижніх ребер, причому ці волокна пролягають між волокнами зовнішнього косого м'яза живота, але не зливаються з ними (див. рис. 305, 323). Нижній край м'яза відокремлений від заднього краю зовнішнього косого м'яза живота нижнім поперековим трикутником (див. рис. 299). Верхні пучки найширшого м'яза спини спрямовуються в латеральний бік, нижні — навскіс угору й назовні над задньою поверхнею нижніх ребер (див. рис. 299, 300). Сходячись разом, вони формують товстий м'язовий пучок, який прикриває нижній кут лопатки та нижній край великого круглого м'яза (іноді отримуючи додатковий пучок) і на цьому рівні перекручується вздовж довгої осі так, що верхні волокна, накладаючись ззаду на нижні, стають нижніми, а ті — верхніми (див. рис. 300, 304 А, 318, 319, 328). Далі м'яз, утворюючи задню стінку пахвової ямки, підходить до плечової кістки, де його сухожилок, перетинаючи пахвові судини та плечове нервове сплетення, прикріплюється до гребеня малого горбка кістки (див. рис. 304 А, 322, 395 А). У цьому місці розташована підсухожилкова сумка найширшого м'яза спини, bursa subtendinea musculi latissimi dorsi (див. рис. 328, 386). Середня частина найширшого м'яза спини прикриває м'яз-випрямляч хребта, відокремлений від неї задньою пластинкою попереково-грудної фасції, бічна — нижній задній зубчастий м'яз, зовнішній косий м'яз живота та 3—4 нижні зовнішні міжреберні м'язи, верхня — передній зубчастий і великий круглий м'язи, а в місці прикріплення до плечової кістки контактує з дзьобо-плечовим м'язом спереду та довгою головкою триголового м'яза плеча ззаду. Найширший м'яз спини приводить плече до тулуба й тягне верхню кінцівку назад до серединної лінії, обертаючи її досередини. За фіксованої верхньої кінцівки наближає до неї тулуб або бере участь у зміщенні нижніх ребер угору під час дихального руху, тобто є допоміжним дихальним м'язом. І н н е р в а ц і я: грудоспинний нерв (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: грудоспинна артерія, огинальна артерія лопатки. ──────── Сторінка 256 ──────── Учення про м'язи — Міологія Protuberantia occipitalis externa М. semispinalis capitis M. splenius capitis M. sternocleidomastoideus Processus spinosus CVII Pars descendens M. trapezius Pars transversa Bursa subtendinea m. trapezii Pars ascendens Spina scapulae M. deltoideus M. infraspinatus Trigonum auscultationis M. teres minor M. teres major M. rhomboideus major M. triceps brachii Processus spinosus TXII M. latissimus dorsi Fascia thoracolumbalis (lamina posterior) M. obliquus internus abdominis M. obliquus externus abdominis Crista iliaca Trigonum lumbale inferius M. gluteus medius M. gluteus maximus Рис. 299. Перший шар поверхневих м'язів спини. Вигляд ззаду. Межі аускультативного трикутника позначено синьою лінією, нижнього поперекового — жовтою ──────── Сторінка 257 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови М. semispinalis capitis M. splenius capitis M. splenius capitis (відтягнутий) M. splenius cervicis M. levator scapulae M. rhomboideus minor M. levator scapulae (відтягнутий) M. rhomboideus major M. supraspinatus M. infraspinatus M. infraspinatus (частково видалений) M. teres minor (перерізаний) M. teres minor M. teres major (частково видалений) M. triceps brachii (відрізаний) M. teres major M. latissimus dorsi M. serratus anterior M. serratus posterior inferior M. erector spinae (відтягнутий) M. obliquus externus abdominis M. obliquus externus abdominis Lamina media Fascia thoracolumbalis M. gluteus medius Lamina posterior M. piriformis M. gemellus superior M. gluteus maximus M. obturatorius internus M. gemellus inferior Lig. sacrotuberale M. quadratus femoris M. gluteus maximus (перерізаний і відвернутий) Tuber ischiadicum Рис. 300. Перший і другий шари поверхневих м'язів спини. Вигляд ззаду. Трапецієподібні м'язи та лівий найширший м'яз спини видалено ──────── Сторінка 258 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. semispinalis capitis M. splenius capitis Fascia nuchae M. splenius cervicis Mm. rhomboidei majores et minores (відрізані) M. serratus posterior superior (відрізаний) M. levator scapulae M. serratus posterior superior Mm. intercostales externi Fascia thoracolumbalis (lamina posterior) M. trapezius (відрізаний) M. serratus posterior inferior (відрізаний) M. serratus posterior inferior Trigonum lumbale superius M. obliquus externus abdominis M. obliquus internus abdominis M. obliquus internus abdominis M. obliquus externus abdominis (відрізаний) M. latissimus dorsi (відрізаний) Crista iliaca Рис. 301. Третій шар поверхневих м'язів спини. Вигляд ззаду. Межі верхнього поперекового трикутника позначено синьою лінією ──────── Сторінка 259 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Lig. nuchae M. semispinalis capitis Fascia nuchae CVII M. splenius capitis M. splenius cervicis M. serratus posterior superior M. splenius M. iliocostalis thoracis Mm. intercostales externi M. longissimus thoracis M. spinalis thoracis M. serratus posterior inferior M. latissimus dorsi (перерізаний і відтягнутий) M. obliquus externus abdominis M. obliquus externus abdominis M. obliquus internus abdominis Lig. sacrospinale Fascia thoracolumbalis (lamina posterior) Lig. sacrotuberale Рис. 302. Третій шар поверхневих і перший шар власних м'язів спини. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 260 ──────── Учення про м'язи — Міологія Linea nuchalis superior Processus mastoideus ossis temporalis CIV M. splenius capitis Costa I Mm. spinotransversales M. splenius cervicis TVI M. serratus posterior superior Costa V Costa IX Costa XII M. serratus posterior inferior LII Рис. 303. Верхній і нижній задні зубчасті та остисто-поперечні м'язи, mm. serrati posteriores superior et inferior et mm. spinotransversales. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 261 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. transversus nuchae Pars descendens Pars transversa M. trapezius Pars ascendens M. levator scapulae M. serratus posterior superior M. rhomboideus minor M. rhomboideus major M. latissimus dorsi А Б M. serratus posterior inferior Рис. 304. Місця початку і прикріплення поверхневих м'язів спини (напівсхематично): А — перший шар; Б — другий (ліворуч) і третій (праворуч) шари. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним Великий ромбоподібний м'яз, m. rhomboideus major (див. рис. 297, 299, 300), — м'яз другого шару, розташований під трапецієподібним м'язом між лопатками, має вигляд плоскої широкої ромбоподібної пластини. М'яз починається від остистих відростків II—V (дещо рідше шести верхніх) грудних хребців (див. рис. 304 Б, 305). Його пучки спрямовуються назовні й дещо донизу та прикріплюються до медіального краю лопатки (див. рис. 392 Б). Великий ромбоподібний м'яз прикриває нижню частину верхнього заднього зубчастого м'яза. М'яз трохи піднімає лопатку й наближає її до задньої серединної лінії, причому ізольоване скорочення його нижньої частини обертає лопатку нижнім кутом досередини. І н н е р в а ц і я: дорсальний нерв лопатки (C4—C5). К р о в о п о с т а ч а н н я: поперечна артерія шиї, дорсальна артерія лопатки, надлопаткова й задні міжреберні артерії. Малий ромбоподібний м'яз, m. rhomboideus minor (див. рис. 300, 361), — м'яз другого шару, розташований під трапецієподібним м'язом вище від рівня лопаток. Починається від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і прикріплюється до медіального краю лопатки (див. рис. 304 Б, 305, 391, 392 Б). М'яз прикриває верхню частину верхнього заднього зубчастого м'яза. Великий і малий ромбоподібні м'язи нерідко відокремлені один від одного лише тонким сполучнотканинним прошарком (див. рис. 300). Малий ромбоподібний м'яз наближає лопатку до хребтового стовпа по косій лінії, спрямованій досередини й угору. І н н е р в а ц і я: дорсальний нерв лопатки (C4—C5). К р о в о п о с т а ч а н н я: поперечна артерія шиї, дорсальна артерія лопатки, надлопаткова й задні міжреберні артерії. М'яз-підіймач лопатки, m. levator scapulae (див. рис. 300, 301, 328, 351, 352, 361), — м'яз другого шару, довгастий, потовщений, розташований у бічних відділах задньої ділянки шиї під трапецієподібним і ременеподібними м'язами голови та шиї ззаду, межує із середнім і заднім драбинчастими та грудинно-ключично-соскоподібним м'язами спереду і бере участь у формуванні дна заднього трикутника шиї. Починається м'яз чотирма окремими зубцями від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців і спрямовується донизу та дещо назовні; прикріплюється до верхнього відділу медіального краю лопатки та її верхнього кута (див. рис. 304 Б, 305, 391, 392 Б). Описуваний м'яз прикриває м'яз-випрямляч хребта, відокремлений від нього задньою пластинкою попереково-грудної фасції. ──────── Сторінка 262 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. semispinalis capitis M. transversus nuchae M. splenius capitis Lig. nuchae M. splenius cervicis M. trapezius M. levator scapulae M. sternocleidomastoideus M. longissimus capitis M. splenius M. rhomboideus minor M. spinalis cervicis M. rhomboideus major M. longissimus cervicis M. trapezius M. iliocostalis cervicis M. deltoideus M. iliocostalis thoracis M. spinalis cervicis M. supraspinatus M. iliocostalis cervicis M. infraspinatus M. longissimus cervicis M. teres minor M. serratus posterior superior M. iliocostalis thoracis M. spinalis thoracis M. teres major M. serratus anterior M. longissimus thoracis M. trapezius M. iliocostalis thoracis M. serratus posterior inferior M. iliocostalis lumborum M. latissimus dorsi Lig. supraspinale M. erector spinae (aponeurosis) M. obliquus internus abdominis M. obliquus externus abdominis M. multifidus lumborum M. gluteus minimus M. rectus femoris (caput reflexum) M. gluteus medius M. gemellus inferior M. gluteus maximus M. semimembranosus M. quadratus femoris M. biceps femoris (caput longum) M. adductor minimus M. vastus intermedius M. iliopsoas M. adductor magnus M. semitendinosus Fascia thoracolumbalis (lamina posterior) Рис. 305. Місця початку і прикріплення поверхневих і власних м'язів спини (перший шар) на кістках тулуба (напівсхематично). Вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплення — червоним ──────── Сторінка 263 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Піднімає лопатку (більше верхній кут), надаючи їй обертального руху, при цьому нижній кут зміщується в бік хребтового стовпа; за фіксованої лопатки нахиляє шийну частину хребтового стовпа назад і у свій бік. І н н е р в а ц і я: дорсальний нерв лопатки (C3—C4). К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева гілка поперечної артерії шиї та висхідна шийна артерія. Верхній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior superior (див. рис. 301—303, 361), тонкий, прикритий великим і малим ромбоподібними м'язами; утворює третій шар поверхневих м'язів спини. Починається тонким апоневрозом від нижньої частини каркової зв'язки та остистих відростків нижнього шийного і трьох верхніх грудних хребців (див. рис. 303, 304 Б, 305, 323). Його пучки спрямовуються навскіс донизу і назовні; прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні II—V ребер, дещо латеральніше від їхніх кутів. М'яз прикриває ремінний м'яз шиї, верхній відділ апоневрозу м'яза-випрямляча хребта і II—IV зовнішні міжреберні м'язи. Піднімає верхні ребра, беручи участь в акті вдиху. І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви (Th1—Th4). К р о в о п о с т а ч а н н я: міжреберні артерії, глибока шийна артерія. Нижній задній зубчастий м'яз, m. serratus posterior inferior (див. рис. 300—303), так само як і попередній, плаский, тонкий, розташований під найширшим м'язом спини. Починається від задньої пластинки попереково-грудної фасції на рівні двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців (див. рис. 303, 304 Б, 305, 323). Його пучки спрямовуються навскіс догори і назовні; прикріплюються чотирма зубцями до зовнішньої поверхні чотирьох нижніх ребер одразу латеральніше від їхніх кутів. Волокна верхнього краю м'яза вплітаються в попереково-грудну фасцію. М'яз прикриває середній відділ м'яза-випрямляча хребта і IX—XI зовнішні міжреберні м'язи. Опускає нижні ребра, беручи участь в акті дихання. І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви (Th9—Th12). К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні артерії. Поперечний м'яз карка, m. transversus nuchae (див. рис. 350, 364), непостійний, починається від зовнішнього потиличного виступу і, спрямовуючись у латеральний бік, досягає місця з'єднання грудинно-ключично-соскоподібного м'яза із соскоподібним відростком, де прикріплюється до його сухожилка, іноді віддаючи низку пучків до потиличної частини поверхневої пластинки фасції шиї (див. рис. 304 Б, 305, 359, 370, 371). М'яз натягує фасцію шиї, а разом з нею і шкіру потиличної ділянки голови. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C2—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: потилична артерія. Власні м'язи спини Власні (глибокі) м'язи спини, mm. dorsi proprii (рис. 306—314; див. рис. 302, 303, 305), розташовані в три шари. До першого (поверхневого) шару належать остьово-поперечні м'язи і м'яз-випрямляч хребта, до другого (проміжного) — поперечно-остьові, до третього (глибокого) — міжостьові та міжпоперечні м'язи. Найповерхневіше положення займають остьово-поперечні м'язи, mm. spinotransversales, які називають ремінним м'язом. Ремінний м'яз, m. splenius (див. рис. 302, 303), зверху прикритий трапецієподібним м'язом, знизу — верхнім заднім зубчастим. Він починається короткими сухожилковими волокнами у вигляді потужного вузького м'язового тяжа від нижньої половини каркової зв'язки (нижче рівня IV шийного хребця), верхівок остистих відростків нижнього шийного і шести верхніх грудних хребців та надостьової зв'язки і спрямовується догори та в латеральний бік (див. рис. 305). Невдовзі м'яз стає широким і пласким і поділяється на дві частини — ремінний м'яз голови та ремінний м'яз шиї, розмежовані волокнистою перегородкою. Ремінний м'яз голови, m. splenius capitis (див. рис. 299—303, 328, 351, 355, 361), верхньою частиною залягає під грудинно-ключично-соскоподібним м'язом і бере участь у формуванні дна заднього трикутника шиї, прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки та до потиличної кістки одразу нижче від латеральної третини верхньої каркової лінії (див. рис. 305, 308 А, 359, 370, 371). М'яз прикриває півостьовий м'яз голови, м'яз-підіймач лопатки і найдовший м'яз голови. Ремінний м'яз шиї, m. splenius cervicis (colli) (див. рис. 300—303, 361), прикріплюється до задніх горбків поперечних відростків двох-трьох верхніх шийних хребців (див. рис. 305, 308 А, 370, 371). М'яз прикриває верхню частину м'яза-випрямляча хребта і нижні відділи півостьових м'язів голови та шиї. Ремінні м'язи за двобічного скорочення (разом із трапецієподібним м'язом) тягнуть голову назад, за однобічного — нахиляють її назад і повертають обличчя у свій бік. І н н е р в а ц і я: великий потиличний нерв, задні гілки шийних спинномозкових нервів (С2—С8). К р о в о п о с т а ч а н н я: потилична та глибока шийна артерії. М'яз-випрямляч хребта, m. erector spinae (див. рис. 297, 302, 306, 307, 309, 333, 339), зверху прикритий ремінними м'язами голови та шиї, верхнім заднім зубчастим і частково трапецієподібним м'язами, знизу — найширшим м'язом спини та нижнім заднім зубчастим м'язом. Він заповнює на всьому протязі хребтового стовпа заглибини, розташовані між остистими відростками хребців і кутами ребер, — спинні борозни (див. рис. 40, 43); є найбільшим і найдовшим м'язом спини. Починається потужними сухожилками, що формують апоневроз м'яза-випрямляча хребта, aponeurosis m. erectoris spinae (див. рис. 306), від дорсальної поверхні крижової кістки між серединним і латеральним крижовими гребенями, задньої третини клубового гребеня та задньої крижово-клубової зв'язки, остистих і поперечних відростків усіх поперекових хребців, надостьової зв'язки і частково від задньої пластинки попереково-грудної фасції (див. рис. 305, 308 Б, 314, 322, 455). Спрямовуючись догори, у міру зникнення сухожилкових волокон м'яз поділяється в поперековій ділянці на три вертикальні частини: розташований з латерального боку клубово-реберний м'яз, що йде від клубової кістки до ребер, з медіального — остьовий, прилеглий до остистих відростків хребців, а між ними — найдовший, що тягнеться через усі відділи хребтового стовпа. Додатково в них розрізняють ──────── Сторінка 264 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. rectus capitis posterior minor M. semispinalis capitis M. obliquus capitis superior M. rectus capitis posterior major M. longissimus capitis M. spinalis capitis M. obliquus capitis inferior M. spinalis cervicis M. semispinalis cervicis M. longissimus cervicis M. iliocostalis cervicis (відтягнутий) M. iliocostalis lumborum (відтягнутий) M. iliocostalis cervicis M. iliocostalis thoracis M. longissimus thoracis M. spinalis thoracis Mm. intercostales externi M. longissimus thoracis M. iliocostalis lumborum (відтягнутий) M. iliocostalis lumborum M. obliquus internus abdominis Aponeurosis Lig. sacrotuberale Lig. sacrospinale Рис. 306. Перший шар власних м'язів спини. Вигляд ззаду. Ремінні м'язи голови і шиї видалено M. erector spinae ──────── Сторінка 265 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Protuberantia occipitalis externa Processus transversus atlantis Processus mastoideus ossis temporalis M. spinalis capitis M. longissimus capitis CV M. longissimus cervicis M. spinalis cervicis M. iliocostalis cervicis Costa I M. iliocostalis thoracis M. spinalis thoracis M. iliocostalis lumborum M. longissimus thoracis Pars lumbalis m. longissimi thoracis LV Crista sacralis lateralis Рис. 307. М'яз — випрямляч хребта, m. erector spinae. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 266 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. longissimus capitis Lig. nuchae M. longissimus capitis M. splenius cervicis cervicis M. iliocostalis cervicis M. longissimus cervicis M. splenius M. spinalis capitis M. spinalis M. iliocostalis thoracis thoracis M. spinalis thoracis M. iliocostalis lumborum А Б В Рис. 308. Місця початку та прикріплення власних м'язів спини (перший шар) (напівсхематично): А — ремінні м'язи; Б — клубово-реберний (праворуч) і найдовший (ліворуч) м'язи; В — остьовий м'яз. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним поперекові, грудні, шийні та головні відділи, кожен з яких має свої місця початку і прикріплення. Відроги апоневрозу, що поділяють м'яз-випрямляч хребта на три складові частини, мають назву міжм'язові перегородки, septa intermuscularia. М'яз фіксується до остистих і поперечних відростків розташованих вище хребців, ребер і зовнішньої поверхні черепа короткими потужними сухожилками, волокна яких утворюють, подібно до початку м'яза, численні апоневрози. М'язові та сполучнотканинні пучки перетинають один одного й утворюють апарат для здійснення розгинальних рухів хребтового стовпа, під час яких усі компоненти м'яза працюють синхронно. 1. Клубово-реберний м'яз, m. iliocostalis (див. рис. 306, 307), відокремившись від загальної маси м'яза-випрямляча хребта, прикріплюється численними м'язовими та сухожилковими зубцями до кутів усіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців. Топографічно в ньому виокремлюють клубово-реберні м'язи попереку, грудної клітки та шиї. 1.1. Клубово-реберний м'яз попереку, m. ilio­costa­lis lum­borum (поперекова частина, pars lumbalis, клубово-реберного м'яза), або латеральний відділ поперекової частини м'яза-випрямляча хребта, divisio lateralis m. erec­ toris spinae lumborum (див. рис. 306, 307, 309), бере початок від дорсальної поверхні крижової кістки, задньої третини клубового гребеня, поперечних відростків чотирьох верхніх поперекових хребців і попереково-грудної фасції та, прямуючи вгору й назовні, утворює 6—8 зубців, які тонкими вузькими сухожилками прикріплюються до кутів 6—8 нижніх ребер (див. рис. 305, 308 Б). У цьому місці його волокна переплітаються з волокнами клубово-реберного м'яза грудної клітки. 1.2. Клубово-реберний м'яз грудної клітки, m. iliocostalis thoracis (грудна частина, pars thoracica, клубово-реберного м'яза) (див. рис. 302, 306, 307), починається поблизу кутів 5—6 нижніх ребер, іде дещо навскіс угору й назовні та прикріплюється тонкими вузькими сухожилками до кутів верхніх 5—6 ребер і задньої поверхні поперечного відростка нижнього шийного хребця (див. рис. 305, 308 Б). 1.3. Клубово-реберний м'яз шиї, m. iliocostalis cervicis (colli) (див. рис. 306, 307, 361), починається в ділянці кутів 3—6 верхніх ребер, прямує так само навскіс угору й назовні та трьома зубцями фіксується на задніх горбках поперечних відростків VI—IV шийних хребців (див. рис. 305, 308 Б). І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C3 — C5, Th1—L1). ──────── Сторінка 267 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови 2. Найдовший м'яз, m. longissimus (див. рис. 306, 307), розташований медіальніше від клубово-реберного м'яза й простягається від крижової кістки до основи черепа. Топографічно в ньому виокремлюють найдовші м'язи грудної клітки, шиї та голови. 2.1. Найдовший м'яз грудної клітки, m. longissimus thoracis (див. рис. 302, 305—307, 309), що містить поперекову частину, починається від дорсальної поверхні крижової кістки та задньої поверхні додаткових і поперечних відростків усіх поперекових і 7—8 нижніх грудних хребців, прямує вгору й прикріплюється до кутів 9—10 нижніх ребер і задніх відділів поперечних відростків усіх грудних хребців (див. рис. 305, 308 Б). Поперекова частина, pars lumbalis, найдовшого м'яза грудної клітки, або медіальний відділ поперекової частини м'яза-випрямляча хребта, divisio medialis m. erectoris spinae lumborum, починається від дорсальної поверхні крижової кістки та попереково-грудної фасції і фіксується на задній поверхні додаткових і поперечних відростків усіх поперекових хребців (див. рис. 307). 2.2. Найдовший м'яз шиї, m. longissimus cervicis (colli) (див. рис. 306, 307, 309, 361), відходить від поперечних відростків 4—5 верхніх грудних хребців дещо медіальніше від місць прикріплення найдовшого м'яза грудної клітки, прямує вгору і фіксується на поперечних відростках V—II шийних хребців (див. рис. 305, 308 Б). 2.3. Найдовший м'яз голови, m. longissimus capitis (див. рис. 305—307, 309, 352, 361), починається від поперечних відростків трьох верхніх грудних і нижнього шийного хребців, прямує вгору і прикріплюється до заднього краю соскоподібного відростка (див. рис. 305, 308 Б, 310, 370, 371). І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C1—S2). 3. Остьовий м'яз, m. spinalis (див. рис. 306, 307), розташований уздовж остистих відростків. Топографічно в ньому виокремлюють остьові м'язи грудної клітки, шиї та голови. 3.1. Остьовий м'яз грудної клітки, m. spinalis thoracis (див. рис. 302, 305—307), починається від остистих відростків 2—3 верхніх поперекових і 2—3 нижніх грудних хребців, прямує вгору і прикріплюється до остистих відростків VIII—II грудних хребців (див. рис. 305, 308 В). 3.2. Остьовий м'яз шиї, m. spinalis cervicis (colli) (див. рис. 306, 307), відходить від остистих відростків двох верхніх грудних і нижнього шийного хребців, прямує вгору і фіксується на остистих відростках верхніх шийних хребців — від IV до II (див. рис. 305, 308 В). 3.3. Остьовий м'яз голови, m. spinalis capitis (див. рис. 306, 307), — слабко розвинений відділ остьового м'яза, частіше є частиною півостьового м'яза голови або відсутній; починається від остистих відростків трьох верхніх грудних і двох нижніх шийних хребців, прямує вгору і прикріплюється поблизу зовнішнього потиличного виступу (див. рис. 308 В, 313). І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C1—S2). М'яз-випрямляч хребта прикриває поперечно-остьові та зовнішні міжреберні м'язи. Увесь м'яз-випрямляч хребта при двобічному скороченні, утримуючи тулуб у вертикальному положенні, є потужним розгиначем хребтового стовпа, при однобічному — нахиляє хребтовий стовп у відповідний бік. Верхні пучки м'яза тягнуть голову у свій бік. Частиною пучків клубово-реберний м'яз попереку опускає ребра. Поперечно-остьові м'язи, mm. transversospinales (див. рис. 310, 333), прикриті волокнами м'яза-випрямляча хребта, заповнюють заглибини між поперечними та остистими відростками вздовж усього хребтового стовпа. Спрямовані навскіс порівняно короткі їхні пучки перекидаються від поперечних відростків нижчих хребців до остистих відростків вищих. За довжиною м'язових пучків, тобто за кількістю хребців, повз які вони проходять, розрізняють три частини: півостьовий м'яз — пучки перекидаються через 2—6 хребців і більше, багатороздільні м'язи — через 2—4 хребці — і м'язи-обертачі — прикріплюються до остистого відростка вищого або наступного за ним хребця. 1. Півостьовий м'яз, m. semispinalis (див. рис. 309), розташований найповерхневіше. Топографічно в ньому виокремлюють півостьові м'язи грудної клітки, шиї та голови. 1.1. Півостьовий м'яз грудної клітки, m. semispinalis thoracis (див. рис. 309, 310), проходить між поперечними відростками шести нижніх і остистими відростками семи верхніх грудних хребців; при цьому кожен пучок перекидається через 5—7 хребців (див. рис. 312 А, 313). 1.2. Півостьовий м'яз шиї, m. semispinalis cervicis (colli) (див. рис. 306, 309, 361), пролягає між поперечними відростками п'яти-шести верхніх грудних і остистими відростками шести нижніх шийних хребців. Його пучки перекидаються через 2—5 хребців (див. рис. 312 А, 313). 1.3. Півостьовий м'яз голови, m. semispinalis capitis (див. рис. 306, 309, 361), розташований між поперечними відростками п'яти верхніх грудних і трьох-чотирьох нижніх шийних хребців з одного боку та карковою площиною потиличної кістки — з іншого (див. рис. 312 А, 313, 359, 370, 371). У м'язі розрізняють латеральну й медіальну частини; медіальну частину в м'язовому черевці перетинає сухожилкова перемичка. І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C2 — C5, Th1—Th12). 2. Багатороздільні м'язи, mm. multifidi, прикриті півостьовими, а в поперековій ділянці — поперековою частиною найдовшого м'яза грудної клітки (див. рис. 309). Пучки м'язів розташовані на всьому протязі хребтового стовпа між поперечними й остистими відростками хребців до II шийного включно (див. рис. 361), перекидаючись через два, три або чотири хребці. Починаються вони від дорсальної поверхні крижової кістки, заднього відділу клубового гребеня, соскоподібних відростків поперекових, поперечних відростків грудних і суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців; закінчуються на остистих відростках усіх хребців, крім атланта (див. рис. 305, 312 Б, 314, 455). Топографічно виокремлюють багатороздільний м'яз попереку, m. multifidus lumborum; багатороздільний м'яз грудної клітки, m. multifidus thoracis, і багатороздільний м'яз шиї, m. multifidus cervicis (colli) (див. рис. 309—311). І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C2—S1). 3. М'язи-обертачі, mm. rotatores (див. рис. 310, 311), розташовані найглибше, прикриті багатороздільними м'язами. Вони починаються від поперечних відростків усіх грудних і шийних, крім атланта, хребців і від соскоподібних відростків поперекових; прикріплюються до остистих відростків вищих хребців, прилеглих відрізків їхніх дуг і до основ дуг сусідніх хребців (див. рис. 312 Б, 313, 314). ──────── Сторінка 268 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. obliquus capitis superior M. rectus capitis posterior major M. rectus capitis posterior minor M. obliquus capitis inferior M. semispinalis capitis (відтягнутий) (відтягнутий) M. semispinalis capitis (розрізаний і відвернутий) M. longissimus capitis (відтягнутий) M. semispinalis cervicis Mm. interspinales cervicis M. semispinalis M. semispinalis thoracis thoracis M. longissimus cervicis (відтягнутий) Mm. intercostales externi Mm. levatores costarum breves Mm. intertransversarii Mm. levatores costarum longi Lig. lumbocostale M. longissimus thoracis Mm. intertransversarii laterales lumborum M. iliocostalis lumborum (відрізаний) Lamina posterior fasciae thoracolumbalis (розрізана й відтягнута) M. transversus abdominis Fascia thoracolumbalis (lamina media) M. iliocostalis lumborum (відрізаний) M. multifidus lumborum M. longissimus thoracis (відрізаний) Lig. sacrotuberale Рис. 309. Другий шар власних м'язів спини. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 269 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови М. rectus capitis posterior minor М. obliquus capitis superior Mm. intertransversarii posteriores laterales et mediales cervicis Mm. rotatores cervicis Мm. interspinales cervicis M. multifidus cervicis М. intercostalis externus М. intercostalis internus Мm. interspinales thoracis thoracis М. semispinalis thoracis Mm. transversospinales (pars thoracica) Мm. levatores costarum breves M. multifidus thoracis Mm. rotatores Мm. levatores costarum longi Mm. intertransversarii thoracis Lamina media fasciae thoracolumbalis (розрізана й відтягнута) Lig. lumbocostale Mm. intertransversarii laterales et mediales lumborum М. multifidus lumborum M. rotator lumborum M. quadratus lumborum Fascia thoracolumbalis (lamina media) М. transversus abdominis Mm. intertransversarii laterales et mediales lumborum М. multifidus lumborum Mm. interspinales lumborum Foramen ischiadicum majus Lig. sacrospinale Lig. sacrotuberale (відрізана) Рис. 310. Другий і третій шари власних м'язів спини. Вигляд ззаду. Півостьовий м'яз видалено ──────── Сторінка 270 ──────── Учення про м'язи — Міологія Mm. intertransversarii Mm. intertransversarii posteriores mediales cervicis Mm. rotatores lumborum Mm. intertransversarii M. multifidus cervicis Mm. intertransversarii mediales lumborum Mm. intertransversarii anteriores cervicis Mm. rotatores cervicis Mm. intertransversarii posteriores laterales cervicis Mm. interspinales cervicis Mm. intertransversarii laterales lumborum (pars ventralis) M. multifidus lumborum Mm. interspinales lumborum Рис. 311. Другий і третій шари власних м'язів спини: А — у шийному відділі. Вигляд ззаду і трохи з латерального боку; Б — у поперековому відділі. Вигляд ззаду. Півостьові м'язи видалено M. semispinalis capitis Mm. intertransversarii anteriores et posteriores (mediales et laterales) cervicis Mm. rotatores cervicis Mm. interspinales cervicis M. multifidus cervicis M. semispinalis cervicis M. multifidus thoracis Mm. interspinales thoracis thoracis Mm. rotatores thoracis Mm. intertransversarii laterales lumborum (pars dorsalis) M. multifidus lumborum Mm. interspinales lumborum M. semispinalis thoracis laterales (partes dorsales et ventrales) et mediales lumborum А Б В А Б Рис. 312. Місця початку і прикріплення власних м'язів спини (другий і третій шари) (напівсхематично): А — півостьові м'язи; Б — багатороздільні м'язи (справа) і м'язи-обертачі (зліва); В — міжостьові (справа) і міжпоперечні (зліва) м'язи. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 271 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. spinalis capitis M. trapezius Mm. rotatores cervicis M. sternocleidomastoideus M. splenius capitis M. longissimus capitis M. semispinalis capitis M. semispinalis cervicis M. semispinalis cervicis et mm. rotatores thoracis M. multifidus cervicis et m. multifidus thoracis M. semispinalis cervicis Mm. levatores costarum longi M. multifidus cervicis et mm. rotatores cervicis M. multifidus thoracis Mm. rotatores cervicis M. semispinalis cervicis et mm. rotatores thoracis M. semispinalis thoracis M. semispinalis thoracis M. semispinalis thoracis et m. multifidus lumborum M. intercostalis externus Mm. intercostales internus et intimus Mm. levatores costarum breves Mm. rotatores thoracis Mm. subcostales M. multifidus thoracis Mm. rotatores lumborum Mm. rotatores lumborum M. multifidus lumborum M. erector spinae Рис. 313. Місця початку і прикріплення власних м'язів спини (другий шар) на кістках тулуба (напівсхематично). Вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним ──────── Сторінка 272 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. rectus capitis posterior minor M. rectus capitis posterior major Mm. intertransversarii anteriores cervicis Mm. intertransversarii posteriores laterales et mediales cervicis M. obliquus capitis superior M. obliquus capitis inferior Mm. interspinales cervicis Mm. intertransversarii Mm. interspinales thoracis Mm. intertransversarii thoracis Mm. intertransversarii mediales lumborum laterales lumborum Partes dorsаles Partes ventrales Mm. interspinales lumborum Рис. 314. Місця початку й прикріплення власних м'язів спини (третій шар) на кістках тулуба (напівсхематично). Вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним ──────── Сторінка 273 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Топографічно виокремлюють м'язи-обертачі шиї, mm. ro­tatores cervicis (colli), м'язи-обертачі грудної клітки, mm. ro­ ta­to­res thoracis, і м'язи-обертачі попереку, mm. rotatores lum­borum (останні часто відсутні). І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C3 — L5). Поперечно-остьові м'язи прикривають міжостьові та міжпоперечні м'язи. У разі двобічного скорочення поперечно-остьові м'язи розгинають хребтовий стовп, а в разі однобічного — обертають його в протилежний бік; півостьовий м'яз голови тягне голову назад або утримує її в закинутому положенні. Міжостьові м'язи, mm. interspinales (див. рис. 309—311), — короткі м'язові пучки, натягнуті між остистими відростками двох сусідніх хребців, прикриті поперечно-остьовими м'язами. Розташовуються вздовж усього хребтового стовпа, за винятком крижової кістки (див. рис. 312 В, 314). Топографічно виокремлюють міжостьові м'язи шиї, mm. interspinales cervicis (colli); міжостьові м'язи грудної клітки, mm. interspinales thoracis (часто відсутні), і міжостьові м'язи попереку, mm. interspinales lumborum. Краще розвинені м'язи в шийному та поперековому відділах, яким властива більша рухливість, у грудному відділі можуть бути відсутні. Міжостьові м'язи розгинають хребтовий стовп і утримують його у вертикальному положенні. І н н е р в а ц і я: задні гілки спинномозкових нервів (C2—L5). Міжпоперечні м'язи, mm. intertransversarii, — невеликі короткі м'язи, натягнуті між поперечними відростками двох сусідніх хребців, прикриті поперечно-остьовими м'язами. Топографічно виокремлюють міжпоперечні м'язи шиї, грудної клітки та попереку. 1. Міжпоперечні м'язи шиї, mm. intertransversarii cer‑ vicis (colli), складаються з натягнутих між передніми горбками поперечних відростків сусідніх шийних хребців передніх міжпоперечних м'язів шиї, mm. intertransversarii anteriores cervicis (colli) (див. рис. 311 А, 355), і тих, що з'єднують задні горбки поперечних відростків, задніх міжпоперечних м'язів шиї, mm. intertransversarii posteriores mediales cervicis (colli), які, своєю чергою, розщеплюються на латеральні задні міжпоперечні м'язи шиї, mm. intertransversarii posteriores laterales cervicis (colli), і медіальні задні міжпоперечні м'язи шиї, mm. intertransversarii posteriores mediales cervicis (colli) (див. рис. 310, 311 А, 312 В, 314, 357). 2. Міжпоперечні м'язи грудної клітки, mm. intertransversarii thoracis (див. рис. 309, 310), — поодинокі тонкі м'язові волокна, розташовані між поперечними відростками сусідніх хребців (див. рис. 312 В, 314). Чітко виражені вони зазвичай лише в трьох нижніх сегментах грудного відділу хребта. 3. Міжпоперечні м'язи попереку, mm. intertransversarii lumborum (див. рис. 311 А), складаються з медіальних і латеральних міжпоперечних м'язів попереку. 3.1. Медіальні міжпоперечні м'язи попереку, mm. in­tertransversarii mediales lumborum (див. рис. 310, 311 Б, 329), з'єднують додаткові відростки розташованих вище та соскоподібні відростки розташованих нижче поперекових хребців (див. рис. 312 В, 314). 3.2. Латеральні міжпоперечні м'язи попереку, mm. intertransversarii laterales lumborum (див. рис. 309, 310, 311 Б, 329), поділяються на дорсальну частину, pars dorsalis, м'язові волокна якої натягнуті між поперечними відростками розташованих вище та додатковими відростками розташованих нижче хребців, і вентральну частину, pars ventralis, розташовану між їхніми поперечними відростками. Передні міжпоперечні м'язи шиї та вентральна частина латеральних міжпоперечних м'язів попереку, що з'єднують рудиментарні реберні елементи хребців (передні горбки шийних і поперечні відростки поперекових), функціонально аналогічні власним (глибоким) м'язам грудної клітки, що безпосередньо з'єднують ребра, — міжреберним м'язам — і закладаються разом із глибокого шару передніх частин міотомів (див. «Розвиток м'язів грудної клітки»). Латеральні задні міжпоперечні м'язи шиї та дорсальна частина латеральних міжпоперечних м'язів попереку, що з'єднують рудиментарні реберні елементи хребців з їхніми справжніми хребцевими елементами (або рудиментами останніх), подібні до інших глибоких м'язів грудної клітки — м'язів-підіймачів ребер. Медіальні задні міжпоперечні м'язи шиї, медіальні міжпоперечні м'язи попереку та міжпоперечні м'язи грудної клітки, що з'єднують виключно справжні хребцеві елементи, закладаються власне як глибокі м'язи спини. Функція міжпоперечних м'язів остаточно не з'ясована. Найімовірніше, що вони, маючи велику кількість м'язових рецепторів, які контролюють положення хребтового стовпа та його рухи, є потужною пропріоцептивною системою. І н н е р в а ц і я: передні міжпоперечні м'язи шиї, латеральні задні міжпоперечні м'язи шиї та латеральні міжпоперечні м'язи попереку — передні гілки відповідних спинномозкових нервів; медіальні задні міжпоперечні м'язи шиї, медіальні міжпоперечні м'язи попереку та міжпоперечні м'язи грудної клітки — задні гілки відповідних спинномозкових нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я власних м'язів спини: шийний відділ — хребтова, глибока шийна та потилична артерії, глибока гілка поперечної артерії шиї; грудний відділ — найвища міжреберна артерія, дорсальні гілки I і II задніх міжреберних артерій, спинні гілки задніх міжреберних, зокрема підреберної, артерій; поперековий відділ — дорсальні гілки поперекових артерій і спинномозкові гілки латеральної крижової артерії. Загальні відомості про розвиток м'язів спини У 9-міліметрових ембріонів унаслідок тангенціального розщеплення задні м'язові зачатки (епіаксіальні частини міотомів) поділяються на глибокі та поверхневі частини. З перших розвиваються короткі власні м'язи спини (поперечно-остьові, міжостьові та міжпоперечні), які прикріплюються до осьового скелета й перебувають із ним у тісному зв'язку, зберігаючи сегментарний характер локалізації. Другі, частково втрачаючи сегментарність, перетворюються на довгі власні м'язи спини (м'яз, що випрямляє хребет; ременевий м'яз), міосепти (сполучнотканинні перегородки) між пучками яких, однак, залишаються слабко розвиненими. Із поверхневих м'язів спини верхній і нижній задні зубчасті м'язи відокремлюються від зовнішнього шару передніх частин міотомів, а трапецієподібний м'яз і найширший м'яз спини мігрують з інших ділянок тіла (шиї та верхніх кінцівок відповідно) й іннервуються з первинних джерел, локалізованих в анатомічному віддаленні від місць їхнього остаточного розташування (див. рис. 296). Великий і малий ромбоподібні м'язи закладаються на спині, але пізніше прикріплюються до кісток пояса верхньої кінцівки. ──────── Сторінка 274 ──────── Учення про м'язи — Міологія Фасції спини Розрізняють дві фасції спини: каркову і грудо-поперекову. Каркова фасція, fascia nuchae (див. рис. 301, 302, 361), розташована в задній ділянці шиї, між поверхневими і власними м'язами спини. З медіального боку вона зростається з карковою зв'язкою, з латерального — переходить у поверхневу пластинку фасції шиї, яка оточує трапецієподібний м'яз, угорі прикріплюється до верхньої каркової лінії, унизу переходить у задню пластинку грудо-поперекової фасції. Грудо-поперекова фасція, fascia thoracolumbalis (див. рис. 300—302, 309, 310, 329, 339), утворює щільну волокнисту піхву, у якій залягають глибокі м'язи спини і задньої стінки живота. Угорі вона проходить спереду від верхнього заднього зубчастого м'яза і, вкриваючи ременеподібні м'язи, переходить у каркову фасцію. У грудній ділянці фасція представлена одним шаром, у поперековій — трьома. 1. Задня (поверхнева) пластинка, lamina posterior (superficialis) (див. рис. 300, 302, 309, 339), у поперековій ділянці прикріплюється до остистих відростків поперекових хребців, серединного крижового гребеня і задньої частини клубового гребеня, у грудній — до остистих відростків грудних хребців, надостьової зв'язки і сягає кутів ребер, відокремлюючи власні м'язи спини від поверхневих. Від неї починаються волокна найширшого м'яза спини і нижнього заднього зубчастого м'яза. Окремі волокна задньої пластинки продовжуються у вигляді каркової фасції в задню ділянку шиї глибше від трапецієподібного м'яза. 2. Середня пластинка, lamina media (див. рис. 300, 309, 310, 329, 339), з медіального боку прикріплюється до верхівок поперечних відростків поперекових хребців і міжпоперечних зв'язок, унизу — до клубового гребеня, а вгорі — до нижнього краю XII ребра. Вона залягає в проміжку між квадратним м'язом попереку і м'язом-випрямлячем хребта. 3. Передня (глибока) пластинка, lamina anterior (pro­ funda), або фасція квадратного м'яза попереку, fascia musculi quadrati lumborum (див. рис. 339), вкриває спереду цей м'яз, з медіального боку фіксується на передній поверхні поперечних відростків поперекових хребців, унизу — на клубово-поперековій зв'язці і прилеглій частині клубового гребеня; угорі формує латеральну дугоподібну зв'язку діафрагми. Задня і середня пластинки зливаються й утворюють щільний волокнистий тяж, який проходить уздовж латерального краю м'яза-випрямляча хребта. На латеральному краї квадратного м'яза попереку всі три пластинки з'єднуються, даючи початок поперечному м'язу живота. У ділянці крижової кістки задня пластинка прикріплюється до клубового гребеня і верхньої задньої клубової ості, де зливається з апоневрозом м'яза-випрямляча хребта. Грудо-поперекова фасція стабілізує вкриті нею м'язи спини під час значних навантажень, наприклад під час піднімання вантажів, а також надає тулубу стійкості. Трикутники спини На спині виокремлюють три трикутники — трикутник вислуховування, розташований у лопатковій ділянці, а також верхній і нижній поперекові — у поперековій. Трикутник вислуховування, trigonum auscultationis (див. рис. 299), парний, розташований між верхнім краєм найширшого м'яза спини, зовнішнім краєм висхідної частини трапецієподібного м'яза і медіальним краєм великого ромбоподібного м'яза. Нижній поперековий трикутник, trigonum lumbale inferius (див. рис. 299), обмежений клубовим гребенем знизу, зовнішнім краєм найширшого м'яза спини з медіального боку і заднім краєм зовнішнього косого м'яза живота з латерального; його дном (передньою стінкою) є внутрішній косий м'яз живота. Вище від нього розташований невеликий верхній поперековий трикутник, trigonum lumbale superius (див. рис. 301), ззаду прикритий найширшим м'язом спини, обмежений згори XII ребром і нижнім краєм нижнього заднього зубчастого м'яза, з медіального боку — м'язом-випрямлячем хребта, з латерального — верхнім краєм внутрішнього косого м'яза живота; його дно утворює апоневроз поперечного м'яза живота. М'язи і фасції грудей Грудні ділянки Під час огляду і пальпації грудної ділянки (рис. 315, 316) на верхній межі можна виявити ключицю, на нижній — праву і ліву реберні дуги та підгрудинний кут. Добре промацується також кут грудини, що відповідає місцю прикріплення хряща II ребра, або рівню IV грудного хребця. Сосок молочної залози в чоловіків найчастіше розташований на рівні IV ребра. На поверхні грудей умовно виокремлюють вісім вертикальних ліній, які використовують для детального опису топографії органів грудної і черевної порожнин (див. рис. 315, 316). На передній поверхні тулуба такими є: 1) передня серединна лінія, linea mediana anterior, що проходить у серединній площині від яремної вирізки посередині грудини до мечоподібного відростка; 2) грудинна лінія, linea sternalis, що відповідає краям грудини; 3) пригрудинна лінія, linea parasternalis, розташована посередині між грудинною і середньоключичною лініями; 4) середньоключична лінія, linea medioclavicularis, що проходить через середину ключиці; 5) соскова лінія, linea mamillaris,, що проходить через сосок. На бічній поверхні їх представляють: 1) передня пахвова лінія, linea axillaris anterior, що йде через передній край пахвової ямки; 2) середня пахвова лінія, linea axillaris media, розташована посередині між передньою і задньою пахвовими лініями; 3) задня пахвова лінія, linea axillaris posterior, що спрямована вниз через задній край пахвової ямки. Розрізняють такі передні і латеральні грудні ділянки, regiones thoracicae anteriores et laterales (рис. 317). 1. Передгрудинна ділянка, regio presternalis, або передня серединна ділянка, непарна, відповідає контурам грудини, займає найбільш медіальне положення, розташована з боків від передньої серединної лінії до грудинних ліній, простягаючись від мечоподібного відростка до руків'я грудини. 2. Грудна ділянка, regio pectoralis, парна, охоплює всю решту передньобічної стінки грудей, згори обмежена нижнім краєм ключиці, з медіального боку — краєм грудини, з латерального — дельтоподібно-грудною ──────── Сторінка 275 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Epicondylus medialis humeri Sulcus suprapalpebralis Sulcus nasolabialis Sulcus infrapalpebralis Sulcus mentolabialis M. sternocleidomastoideus Prominentia laryngea Fossa supraclavicularis minor M. triceps brachii M. trapezius Fossa supraclavicularis major M. biceps brachii Clavicula Fossa infraclavicularis M. deltoideus Fossa axillaris M. pectoralis major M. teres major Linea mediana anterior Linea sternalis M. latissimus dorsi Linea parasternalis Linea medioclavicularis M. serratus anterior Linea mamillaris Linea axillaris anterior Arcus costalis Linea transpylorica M. obliquus externus abdominis Linea alba Linea subcostalis M. rectus abdominis Linea supracristalis Anulus umbilicalis Linea intertubercularis Spina iliaca anterior superior Linea interspinalis M. tensor fasciae latae Рис. 315. Рельєф м'язів тулуба, шиї та голови. Вигляд спереду ──────── Сторінка 276 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. sternocleidomastoideus M. deltoideus Linea axillaris anterior M. teres major Linea axillaris media Linea axillaris posterior Fossa axillaris M. pectoralis major M. serratus anterior Arcus costalis M. latissimus dorsi M. rectus abdominis M. obliquus externus abdominis Рис. 316. Рельєф м'язів грудей. Вигляд збоку ──────── Сторінка 277 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Regio axillaris Regio deltoidea Regio brachialis anterior Regio pectoralis lateralis Regio mammaria Regio inframammaria Regio presternalis Рис. 317. Ділянки грудей і лінії розрізів шкіри. Вигляд спереду. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найзручніші для виявлення препарованих м'язів, — червоною Regio pectoralis ──────── Сторінка 278 ──────── Учення про м'язи — Міологія борозною і знизу — реберною дугою. До грудної ділянки належать: ділянка молочної залози, regio mammaria, або передня верхня ділянка грудей, що відповідає контурам великого грудного м'яза, а в жінок — ще й положенню молочної залози, обмежена грудинною лінією з медіального боку, передньою пахвовою — з латерального, нижнім краєм ключиці згори та VII ребром знизу; латеральна грудна ділянка, regio pectoralis lateralis, розташована латеральніше від попередньої поруч із пахвовою ділянкою; підгрудна ділянка, regio inframammaria, або передня нижня ділянка грудей, що розміщується між ділянкою молочної залози і реберною дугою. 3. Пахвова ділянка, regio axillaris, відповідає добре помітним за піднятої та відведеної назад руки контурам пахвової ямки, що межує спереду з нижнім краєм великого грудного м'яза і передньою пахвовою лінією, яка проходить через нього, ззаду — з нижнім краєм найширшого м'яза спини і задньою пахвовою лінією, з медіального боку — з умовною лінією, що сполучає зазначені лінії на поверхні грудної клітки на рівні IV ребра, і з латерального — з аналогічною лінією, що з'єднує ті самі лінії на внутрішній поверхні плеча. М'язи грудної клітки М'язи грудної клітки, mm. thoracis, можна поділити на поверхневі (пов'язані з поясом верхньої кінцівки) і власні (глибокі). Крім того, до них належить м'язово-сухожилкова перегородка між грудною і черевною порожнинами — діафрагма. Поверхневі м'язи грудної клітки Поверхневі м'язи розташовуються на передній стінці грудної клітки у два шари (рис. 318—325; див. рис. 288, 315, 316, 326—328): перший (поверхневий) шар утворений великим грудним м'язом, другий (глибокий) — малим грудним і підключичним. До поверхневих м'язів належить також передній зубчастий м'яз, що залягає на латеральній стінці грудної клітки (див. рис. 316, 319, 323, 328). Великий грудний м'яз, m. pectoralis major (див. рис. 288, 315, 316, 318—320, 326, 351, 381), широкий, розташований найповерхневіше в передньоверхньому відділі грудної клітки. Верхньолатеральний край м'яза підходить до переднього краю дельтоподібного м'яза, утворюючи разом із ним дельтоподібно-грудну борозну, sulcus deltoideopectoralis (див. рис. 318), що розширюється догори й переходить біля нижнього краю ключиці в ключично-грудний трикутник. Нижньолатеральний край великого грудного м'яза чітко окреслюється крізь шкірні покриви. М'яз починається на медіальній половині передньої поверхні ключиці — ключична частина, pars clavicularis (див. рис. 321 А, 322, 324), від передньої поверхні грудини та хрящів II—VII ребер — грудинно-реберна частина, pars sternocostalis (див. рис. 321 A, 322, 325 А, 390), і від передньої стінки піхви прямого м'яза живота — черевна частина, pars abdominalis (слабко виражена) (див. рис. 318, 320, 321 A). Прямуючи назовні й догори, пучки нижньої частини великого грудного м'яза зустрічаються з пучками верхньої частини, накладаючись на них ззаду, унаслідок чого в цьому місці м'яз значно потовщується (див. рис. 318, 320, 321 A) і, перекрутившись, переходить на плечову кістку, утворюючи на своєму шляху передню стінку пахвової ямки, і прикріплюються потужним сухожилком до гребеня великого горбка плечової кістки, нижніми пучками вище, верхніми — нижче (див. рис. 320, 321 A, 322, 326, 327, 390, 395 А). Великий грудний м'яз прикриває підключичний, малий грудний м'язи, верхню частину переднього зубчастого м'яза і зовнішні міжреберні м'язи (біля хрящів ребер — зовнішню міжреберну перетинку), а в ділянці свого прикріплення — верхню частину двоголового м'яза плеча і дзьобо-плечового м'яза. М'яз приводить і обертає плече всередину, переміщує верхню кінцівку в горизонтальному положенні з фронтальної площини в сагітальну, а за її фіксації своєю грудинно-реберною частиною сприяє розширенню грудної клітки під час акту дихання. І н н е р в а ц і я: медіальний і латеральний грудні нерви (C5—Th1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передні міжреберні та пронизні гілки внутрішньої грудної артерії, грудно-акроміальна, латеральна і верхня грудні артерії. Малий грудний м'яз, m. pectoralis minor (див. рис. 320, 326, 327), плоский, має форму трикутника, розташований у другому шарі, прикритий великим грудним м'язом. Починається окремими зубцями від III—V ребер поблизу з'єднання їхніх хрящової і кісткової частин (див. рис. 321 A, 322, 390). Прямуючи догори й трохи назовні, пучки м'яза сходяться; коротким сухожилком він прикріплюється до передньої поверхні дзьобоподібного відростка лопатки (див. рис. 321 A, 322, 391, 392 А). Цей м'яз прикриває зовнішні міжреберні м'язи, підключичні й пахвові судини та гілки плечового нервового сплетення. Малий грудний м'яз тягне лопатку вперед і донизу; за фіксованої лопатки піднімає ребра, будучи допоміжним дихальним м'язом. І н н е р в а ц і я: медіальний грудний нерв (C7—Th1). К р о в о п о с т а ч а н н я: грудні гілки грудно-акроміальної та передні міжреберні й пронизні гілки внутрішньої грудної артерій, верхня і латеральна грудні артерії. Підключичний м'яз, m. subclavius (див. рис. 320, 327), невеликий, довгастий, розташований нижче від ключиці й майже паралельно їй; прикритий великим грудним м'язом, від якого відокремлений глибокою пластинкою грудної фасції. Починається на кістковій і хрящовій частинах I ребра (див. рис. 322, 323), прямує назовні й угору, прикріплюється до борозни підключичного м'яза, що міститься на нижній поверхні тіла ключиці ближче до її акроміального кінця (див. рис. 322, 324 Б). М'яз прикриває підключичні судини та гілки плечового нервового сплетення. Підключичний м'яз тягне ключицю вниз і досередини, утримуючи її в такий спосіб у грудинно-ключичному суглобі; за нерухомого пояса верхньої кінцівки піднімає I ребро, будучи допоміжним дихальним м'язом. І н н е р в а ц і я: підключичний нерв (C5). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня грудна і грудно-акроміаль- на артерії. Передній зубчастий м'яз, m. serratus anterior (див. рис. 288, 300, 315, 316, 318, 319, 326—328, 381), плоский, широкий, розташований у задньолатеральному відділі грудної клітки. Верхня його частина прикрита великим грудним м'язом, до неї підходять пахвові судини і нерви плечового сплетення, нижня лежить поверхнево під грудною фасцією, до задньої частини ззовні прилягають підлопатковий м'яз і найширший м'яз спини. М'яз починається 8—9 зубцями від зовнішньої поверхні 8—9 верхніх ребер і від сухожилкової дуги між I і II ребрами (див. рис. 321 Б, 322, 323, 328). Прямуючи назад ──────── Сторінка 279 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. digastricus (venter anterior) M. mylohyoideus M. omohyoideus M. sternohyoideus M. sternocleidomastoideus Trigonum clavipectorale Sulcus deltoideopectoralis М. deltoideus M. trapezius Platysma Clavicula Lamina superficialis fasciae pectoralis (відрізана) Pars clavicularis M. pectoralis major M. deltoideus Pars sternocostalis M. pectoralis major Pars abdominalis M. biceps brachii Tendo m. bicipitis brachii M. brachioradialis Fossa axillaris Fascia brachii M. latissimus dorsi M. serratus anterior Aponeurosis m. bicipitis brachii Radius Ulna M. obliquus externus abdominis Aponeurosis m. obliqui externi abdominis Linea alba Lig. inguinale Hiatus saphenus V. saphena magna Vagina m. recti abdominis (lamina anterior) Crista iliaca Anulus umbilicalis Fascia investiens superficialis abdominis (відрізана) Fascia lata Funiculus spermaticus Рис. 318. Поверхневі м'язи грудей, передньої та бічної стінок живота. Вигляд спереду. Межі ключично-грудного трикутника позначено синьою лінією ──────── Сторінка 280 ──────── Учення про м'язи — Міологія М. masseter М. sternocleidomastoideus М. deltoideus М. trapezius М. infraspinatus М. triceps brachii М. teres minor M. pectoralis major М. teres major М. serratus anterior М. latissimus dorsi М. obliquus externus abdominis Crista iliaca Aponeurosis m. obliqui externi abdominis M. gluteus maximus M. tensor fasciae latae Tractus iliotibialis Рис. 319. Поверхневі м'язи грудей і бічної стінки живота. Вигляд збоку ──────── Сторінка 281 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. subclavius Costa I TI TXII Processus coracoideus Clavicula Acromion Sulcus intertubercularis M. coracobrachialis Pars clavicularis M. pectoralis major M. pectoralis minor Pars sternocostalis Pars abdominalis Sternum Humerus Costa VII Рис. 320. Поверхневі м'язи передньої стінки грудей. Вигляд спереду M. subclavius M. pectoralis minor Pars clavicularis M. pectoralis major Pars sternocostalis М. serratus anterior Pars abdominalis А Б Рис. 321. Місця початку і прикріплення поверхневих м'язів грудей (напівсхематично): А — фронтальна група; Б — бічна група. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 282 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. longus colli (pars obliqua inferior) M. longus colli (pars medialis) M. longus colli (pars obliqua superior) M. sternocleidomastoideus Mm. recti capitis anterior et lateralis M. longus capitis M. scalenus anterior M. pectoralis major (pars clavicularis) M. deltoideus M. longus colli (pars obliqua inferior) M. scalenus medius M. subclavius M. scalenus posterior M. coracobrachialis M. subscapularis M. supraspinatus M. pectoralis major M. pectoralis major (pars sternocostalis) M. pectoralis minor M. latissimus dorsi M. teres major M. intercostalis externus M. deltoideus Mm. intercostales internus et intimus M. serratus anterior M. rectus abdominis abdominis M. obliquus internus abdominis M. obliquus externus M. quadratus lumborum Mm. subcostales M. erector spinae M. psoas major M. transversus abdominis M. rectus abdominis M. obliquus internus abdominis M. rectus femoris (caput rectum) Lig. inguinale M. piriformis M. iliacus M. pectineus M. gluteus medius M. vastus lateralis M. gluteus minimus M. vastus intermedius M. vastus medialis M. iliopsoas M. gracilis M. semimembranosus M. adductor magnus M. pyramidalis M. adductor brevis M. obturatorius externus M. adductor longus Рис. 322. Місця початку та прикріплення м'язів грудей і живота на кістках тулуба (напівсхематично). Вигляд спереду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, місця їх прикріплення — червоним ──────── Сторінка 283 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Mm. recti capitis anterior et lateralis M. longus colli (pars obliqua superior) M. obliquus capitis superior M. rectus capitis posterior minor M. rectus capitis posterior major M. obliquus capitis inferior M. scalenus medius M. longus colli (pars medialis) M. scalenus posterior M. serratus posterior superior M. scalenus anterior M. subclavius M. longus colli (pars obliqua inferior) M. serratus anterior M. obliquus externus abdominis M. serratus posterior inferior M. rectus abdominis M. latissimus dorsi M. obliquus internus abdominis M. piriformis M. gluteus maximus M. tensor fasciae latae M. gluteus medius M. sartorius M. gemellus superior M. rectus femoris M. gluteus minimus M. pectineus Lig. inguinale M. semimembranosus M. biceps femoris (caput longum) M. adductor longus M. adductor brevis M. semitendinosus M. obturatorius externus M. vastus lateralis M. vastus intermedius Рис. 323. Місця початку та прикріплення м'язів грудей і живота на кістках тулуба (напівсхематично). Вигляд збоку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, місця їх прикріплення — червоним ──────── Сторінка 284 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. trapezius M. sternohyoideus Lamina pretrachealis fasciae cervicalis fasciae cervicalis Lamina superficialis M. sternocleidomastoideus M. deltoideus M. subclavius Capsula articularis acromioclavicularis Lamina superficialis fasciae pectoralis M. pectoralis major (pars clavicularis) Capsula articularis sternoclavicularis А M. deltoideus Capsula articularis acromioclavicularis M. pectoralis major Capsula articularis (pars clavicularis) sternoclavicularis Facies articularis acromialis Facies articularis sternalis Lig. costoclaviculare Fascia clavipectoralis Lig. conoideum Lig. coracoclaviculare M. trapezius M. sternohyoideus Lig. trapezoideum M. sternohyoideus Б Рис. 324. Місця початку і прикріплення м'язів, фасцій і суглобових капсул на ключиці (напівсхематично): А — вигляд згори; Б — вигляд знизу. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення фасцій і суглобових капсул — чорним Capsula articularis sternoclavicularis Capsula articularis sternoclavicularis Incisura clavicularis Manubrium sterni M. sternothyroideus M. sternocleidomastoideus Fascia cervicalis (lamina superficialis) Fascia cervicalis (lamina pretrachealis) M. pectoralis major (pars sternocostalis) Fascia pectoralis (lamina superficialis) Corpus sterni M. transversus thoracis Diaphragma (pars sternalis) M. rectus abdominis Processus xiphoideus А Б Рис. 325. Місця початку і прикріплення м'язів, фасцій і суглобової капсули на грудині (напівсхематично): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, прикріплення фасцій і суглобових капсул — чорним ──────── Сторінка 285 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови і вгору, вкриває зовнішню поверхню ребер і зовнішні міжреберні м'язи, підходить під лопатку й прикріплюється вздовж її медіального краю (див. рис. 392 А) та до її нижнього кута (див. рис. 305, 392 Б). Найбільшого розвитку досягають ті пучки м'яза, які фіксуються в ділянці нижнього кута лопатки. Цей м'яз відтягує лопатку від хребтового стовпа; його нижні пучки, крім того, зміщують нижній кут лопатки назовні й надають їй обертального руху навколо сагітальної осі. Разом із ромбоподібними м'язами фіксує лопатку до поверхні грудної клітки. За нерухомого пояса верхньої кінцівки передній зубчастий м'яз також є допоміжним дихальним м'язом (бере участь в акті вдиху). І н н е р в а ц і я: довгий грудний нерв (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: грудоспинна, латеральна грудна та міжреберні артерії. Власні м'язи грудей До власних м'язів грудей належать: міжреберні та підреберні м'язи, поперечний м'яз грудної клітки й м'язи-підіймачі ребер (рис. 326—332; див. рис. 301, 302, 306, 309, 310, 331, 337). Міжреберні м'язи, mm. intercostales (див. рис. 331), короткі, плоскі, розташовані в усіх міжребер'ях; поділяються на зовнішні, внутрішні та найвнутрішні. Зовнішні міжреберні м'язи, mm. intercostales exter­ ni (див. рис. 301, 302, 309, 310, 326—329, 331, 337), починаються від нижніх країв ребер, назовні від борозни ребра (див. рис. 313, 332 А), спрямовуються навскіс донизу й допереду, прикріплюються до верхніх країв нижче розташованих ребер. Прикриті великим і малим грудними та переднім зубчастим м'язами, а також зовнішнім і внутрішнім косими м'язами живота на передньобічній поверхні грудної клітки, заднім драбинчастим, верхнім і нижнім задніми зубчастими м'язами та найширшим м'язом спини на рівні трьох-чотирьох нижніх міжребер'їв на її задньобічній поверхні, м'язом-випрямлячем хребта та м'язами-підіймачами ребер у прихребтовій ділянці. Відсутні навколо реберних хрящів, де їхнє місце займає зовнішня міжреберна перетинка (див. «Синдесмози грудної клітки»). Ці м'язи прикривають внутрішні міжреберні м'язи, а в задніх відділах міжребер'їв — внутрішню міжреберну перетинку. Внутрішні міжреберні м'язи, mm. intercostales interni (див. рис. 310, 326—331, 337), починаються від верхніх країв ребер (див. рис. 313, 332 А), спрямовуються навскіс угору й допереду, прикріплюються до нижніх країв вище розташованих ребер, досередини від їхніх борозен. Відсутні в задніх відділах міжребер'їв, позаду від кутів ребер, де їхнє місце займає внутрішня міжреберна перетинка (див. «Синдесмози грудної клітки»). Зовнішньою поверхнею внутрішні міжреберні м'язи прилягають до зовнішніх, внутрішньою — до найвнутрішніх міжреберних м'язів. Найвнутрішні міжреберні м'язи, mm. intercostales intimi (див. рис. 329, 331), розташовані на внутрішній поверхні внутрішніх міжреберних м'язів, мають однаковий із ними напрямок волокон (див. рис. 313, 322, 332 А) і відокремлені від них міжреберними судинами та нервами, що проходять уздовж ребер; прикріплюються до внутрішньої поверхні суміжних ребер. М'язи заповнюють передню половину міжребер'їв, торкаючись заднім краєм підреберних м'язів. Міжреберні м'язи, хоча й не є основними в процесі дихання, беруть у ньому істотну участь, змінюючи об'єм грудної клітки й, отже, об'єм легень. Зовнішні міжреберні м'язи, піднімаючи ребра, збільшують розмір грудної клітки, розширюючи легені й тим самим сприяючи надходженню повітря в них — вдиху. Внутрішні та найвнутрішні міжреберні м'язи, опускаючи ребра, зменшують її розмір, звужуючи легені й сприяючи виходу повітря з них — видиху. І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви (Th1—Th11). К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні, внутрішня грудна та м'язово-діафрагмова артерії. Підреберні м'язи, mm. subcostales (див. рис. 329), розташовані на внутрішній поверхні нижніх ребер, у ділянці їхніх задніх кінців. Мають такі самі початок і напрямок м'язових пучків, як і внутрішні міжреберні м'язи, але відрізняються від них тим, що їхні пучки перекидаються через одне, рідше через два ребра (див. рис. 313, 322, 332 А). М'язи опускають ребра, до яких прикріплюються, і беруть участь у процесі дихання (видих). І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви на відповідному рівні. К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні артерії. Поперечний м'яз грудної клітки, m. transversus thoracis (див. рис. 330), плоский, тонкий, віялоподібний, прилягає до внутрішньої поверхні передньої грудної стінки, прикритий спереду внутрішніми міжреберними м'язами. Починається від внутрішньої поверхні мечоподібного відростка та нижнього відділу тіла грудини на рівні IV—VII ребер (див. рис. 325 Б). Його пучки, розходячись навскіс угору й назовні, прикріплюються до внутрішньої поверхні хрящів II—VI ребер (див. рис. 332 Б). М'яз опускає реберні хрящі й бере участь у процесі дихання (видих). І н н е р в а ц і я: міжреберні нерви (Th2—Th6). К р о в о п о с т а ч а н н я: передні міжреберні гілки внутрішньої грудної артерії. М'язи-підіймачі ребер, mm. levatores costarum (див. рис. 309, 310), прикриті м'язом-випрямлячем хребта. Починаються від поперечних відростків виступного та 11 верхніх грудних хребців (див. рис. 313, 332 В) і, віялоподібно розходячись, спрямовуються навскіс донизу й назовні та прикріплюються до кутів нижче розташованих ребер. Нерідко в нижній частині грудного відділу хребтового стовпа є м'язові пучки, що перекидаються через одне ребро, — це довгі м'язи-підіймачі ребер, mm. levatores costarum longi. На відміну від них короткі м'язи-підіймачі ребер, mm. levatores costarum breves, прикріплюються до сусідніх нижче розташованих ребер. Ці м'язи піднімають ребра, а за нерухомих ребер здійснюють невелике обертання та згинання хребтового стовпа. Хоча скорочення цих м'язів дещо зменшує об'єм грудної клітки й звужує легені, їхнє значення в процесі дихання дещо перебільшене. І н н е р в а ц і я: передні гілки грудних спинномозкових нервів (міжреберні нерви) (C8, Th1—Th11). К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні артерії. Загальні відомості про розвиток м'язів грудей Передні м'язові зачатки (гіпоаксіальні частини міотомів), розділившись тангенціально на три шари, поширюються між ребрами, що розвиваються, ──────── Сторінка 286 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. omohyoideus M. pectoralis major (відрізана) M. sternocleidomastoideus M. trapezius M. pectoralis minor Fascia pectoralis (lamina profunda) V. cephalica M. pectoralis major (частково видалений) M. pectoralis minor M. deltoideus (відрізана й відтягнута) M. deltoideus (відтягнутий) M. pectoralis minor Mm. intercostales interni M. serratus anterior Mm. intercostales externi Processus xiphoideus Lamina posterior Vagina m. recti abdominis Lamina anterior (відрізана) M. biceps brachii M. brachialis M. brachioradialis Linea alba M. obliquus internus abdominis Aponeurosis m. obliqui interni abdominis M. rectus abdominis M. transversus abdominis Intersectiones tendineae M. obliquus internus abdominis (відрізаний і відтягнутий) Hiatus saphenus Aponeurosis m. transversi abdominis V. femoralis Lamina anterior vaginae m. recti abdominis (відрізана) V. saphena magna M. pyramidalis Funiculus spermaticus Рис. 326. Власні м'язи грудей і м'язи передньої та бічної стінок живота. Вигляд спереду. Зовнішні косі м'язи живота, більшу частину передніх стінок піхв прямих м'язів живота і лівий внутрішній косий м'яз живота видалено ──────── Сторінка 287 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. sternocleidomastoideus Venter inferior m. omohyoidei M. trapezius М. scalenus anterior Venter superior m. omohyoidei (відрізане) M. scalenus medius M. subclavius M. scalenus posterior M. pectoralis minor V. jugularis interna A. subclavia (відрізаний) M. deltoideus (відрізаний і відтягнутий) V. subclavia (відрізаний) M. coracobrachialis Mm. intercostales externi Fascia thoracica M. pectoralis major (відрізаний і відтягнутий) Mm. intercostales interni M. latissimus dorsi M. biceps brachii Intersectio tendinea M. serratus anterior Linea alba M. brachialis Lamina posterior M. rectus abdominis (частково видалений) Lamina anterior (частково видалений) Linea arcuata Vagina m. recti abdominis M. transversus abdominis Fascia transversalis Lig. inguinale A. femoralis (відрізаний) V. femoralis (відрізаний) Funiculus spermaticus N. femoralis (відрізаний) Hiatus saphenus M. tensor fasciae latae M. sartorius M. pyramidalis (відрізаний) M. iliopsoas Fascia lata M. pectineus M. rectus femoris M. adductor longus M. rectus abdominis (відрізаний і відтягнутий) Adminiculum lineae albae Рис. 327. Власні м'язи грудей, м'язи бічної стінки живота і піхва прямого м'яза живота. Вигляд спереду. Великі грудні та ліві підключичний, малий грудний і передній зубчастий м'язи, зовнішні і внутрішні косі м'язи живота та передні стінки піхв прямих м'язів живота видалено ──────── Сторінка 288 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. stylohyoideus M. splenius capitis M. digastricus M. levator scapulae Scapula M. scalenus medius M. scalenus anterior Clavicula (відпиляна) M. serratus anterior M. subscapularis Bursa subtendinea m. latissimi dorsi M. teres major Mm. intercostales interni Mm. intercostales externi M. latissimus dorsi (відтягнута) Aponeurosis m. obliqui externi abdominis (відрізаний) M. obliquus internus abdominis M. gluteus maximus (відрізана) Aponeurosis m. obliqui interni abdominis M. gluteus minimus M. piriformis M. gemellus superior Lig. sacrotuberale M. gluteus medius (частково видалений) M. cremaster M. obturatorius internus M. gemellus inferior Рис. 328. Власні м'язи грудей і м'язи бічної стінки живота. Вигляд збоку. Лопатку і плечову кістку відтягнуто назад; великий і малий грудні та підключичний м'язи і зовнішній косий м'яз живота видалено ──────── Сторінка 289 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. intercostalis externus M. intercostalis internus Mm. intercostales intimi A. et v. intercostales posteriores N. intercostalis Membrana intercostalis interna Mm. subcostales Crura diaphragmatis dextrum et sinistrum (відрізані) Costa XII M. intertransversarius lateralis lumborum Ligg. lumbocostalia Mm. intertransversarii laterales et mediales lumborum M. quadratus lumborum (відтягнутий) Lamina media fasciae thoracolumbalis (відрізана) (відрізана) M. transversus abdominis Fascia transversalis Рис. 329. М'язи задніх стінок грудної клітки та живота. Вигляд зсередини ──────── Сторінка 290 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Lig. sternoclaviculare posterius M. sternothyroideus M. sternohyoideus Costa I Clavicula (відпиляна) M. sternothyroideus (відтягнутий) Fascia endothoracica Mm. intercostales interni M. transversus thoracis Pars sternalis Processus xiphoideus Diaphragma Pars costalis Vagina m. recti abdominis (lamina posterior) Fascia transversalis M. transversus abdominis Anulus umbilicalis Linea arcuata M. obliquus internus abdominis Linea alba M. obliquus externus abdominis M. iliopsoas M. rectus abdominis Anulus inguinalis profundus Lig. inguinale N. femoralis (відрізаний) Lacuna musculorum Funiculus spermaticus (відрізаний) M. cremaster A. iliaca externa (відрізана) Arcus iliopectineus V. iliaca externa (відрізана) Lacuna vasorum Adminiculum lineae albae Canalis obturatorius Membrana obturatoria Рис. 330. М'язи передніх стінок грудей і живота чоловіка. Вигляд зсередини ──────── Сторінка 291 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Costa Crista costae Sulcus costae V. intercostalis posterior А. intercostalis posterior Spatium intercostale Mm. intercostales externi N. intercostalis R. collateralis n. intercostalis R. collateralis a. intercostalis posterioris R. collateralis v. intercostalis posterioris Mm. intercostales Mm. intercostales interni Mm. intercostales intimi intimi Рис. 331. Міжреберні м'язи (напівсхематично). Вигляд ззовні Mm. intercostales externi Mm. intercostales interni Mm. subcostales M. transversus thoracis А Б В Рис. 332. Місця початку і прикріплення власних м'язів грудей (напівсхематично): А — міжреберні та підреберні м'язи; Б — поперечний м'яз грудей; В — короткі (праворуч) і довгі (ліворуч) м'язи-підіймачі ребер. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним Mm. levatores costarum breves Mm. levatores costarum longi ──────── Сторінка 292 ──────── Учення про м'язи — Міологія а також по зовнішній і внутрішній поверхнях грудної клітки, яка формується. Зачаткова м'язова маса, що заповнює міжреберні проміжки, своєю чергою тангенціально розщеплюється на три пластинки, які дають початок міжреберним м'язам — зовнішнім, внутрішнім і найвнутрішнім. На внутрішній поверхні грудної клітки матеріал міотомів зливається й утворює поперечний м'яз грудної клітки позаду грудини та підребровий м'яз у ділянці задніх кінців ребер, а на зовнішній — верхній і нижній задні зубчасті м'язи та зовнішній косий м'яз живота. Поверхневі м'язи грудей, розвиваючись як гетерохтонні, переміщуються на тулуб із зачатка верхньої кінцівки (це трункопетальні великий і малий грудні м'язи) або, закладаючись як м'язи тулуба, прикріплюються до кісток пояса верхньої кінцівки (трункофугальні передній зубчастий і підключичний м'язи). Фасції грудей Грудна фасція, fascia pectoralis, є основною фасціальною структурою в ділянці грудей. У ній розрізняють дві пластинки — поверхневу і глибоку. Поверхнева пластинка, lamina superficialis (див. рис. 318, 325 А), вкриває зовнішню поверхню великого грудного м'яза і зростається вгорі з ключицею, з медіального боку — з грудиною, з латерального переходить у фасцію, що облягає передній зубчастий м'яз, а донизу — у поверхневу вистилальну фасцію живота. Глибока пластинка, lamina profunda (див. рис. 326), відмежовує малий грудний і підключичний м'язи від великого грудного м'яза і в ключично-грудному трикутнику зростається з поверхневою пластинкою, ключицею і дзьобоподібним відростком лопатки, дістаючи назву ключично-грудна фасція, fascia clavipectoralis (див. рис. 360). У цьому місці фасція значно ущільнена і з'єднується із судинами, що проходять під нею (підключичні артерія і вена). У пахвовій ямці грудна фасція у вигляді щільного утворення перекидається з нижнього краю великого грудного м'яза на нижній край найширшого м'яза спини, формуючи пахвову фасцію (див. «Фасції верхньої кінцівки»). Власна фасція грудної клітки, fascia thoracica (див. рис. 327), є досить щільною пластинкою, яка вкриває зовнішні міжреберні м'язи і ребра. Внутрішньогрудна фасція (пристінкова фасція грудної клітки), fascia endothoracica (parietalis thoracis), вистеляє внутрішню поверхню стінок грудної клітки (див. рис. 330). Трикутники грудей Ключично-грудний (дельтоподібно-грудний) трикутник, trigonum clavipectorale (deltopectorale) (див. рис. 318, 351), парний, розташований між нижнім краєм ключиці, верхнім краєм великого грудного м'яза і переднім краєм дельтоподібного м'яза; донизу біля верхнього краю малого грудного м'яза переходить у дельтоподібно-грудну борозну. На тілі людини спереду візуально визначається як підключична ямка, fossa infraclavicularis (див. рис. 315, 379), зовнішній вигляд якої залежить від індивідуальних особливостей людини. Діафрагма Діафрагма, diaphragma (рис. 333, 334; див. рис. 330), — непарний широкий м'яз, пучки м'язової частини якого починаються від внутрішнього краю нижнього отвору грудної клітки і у вигляді купола замикають його. У м'язовій частині діафрагми розрізняють грудинну, реберну і поперекову частини. Грудинна частина діафрагми, pars sternalis diaphragmatis (див. рис. 325 Б, 330, 333), — найменший її відділ. Починається від задньої поверхні мечоподібного відростка і, прямуючи вгору й назад, переходить у сухожилковий центр. Реберна частина діафрагми, pars costalis diaphragmatis (див. рис. 330, 333, 334), становить найбільший її відділ. Починається від внутрішньої поверхні кісткових і хрящових частин шести нижніх ребер. М'язові пучки, прямуючи вгору і всередину, переходять у сухожилковий центр. Поперекова частина діафрагми, pars lumbalis diaphragmatis (див. рис. 333, 334), починається від поперекових хребців і складається з двох — правої і лівої — ніжок, crus dextrum et crus sinistrum. Кожна з ніжок відходить від передньобічної поверхні тіл I—III (справа I—IV) поперекових хребців і від медіальної та латеральної дугоподібних зв'язок. Медіальна дугоподібна зв'язка, lig. arcuatum mediale, у формі щільного сполучнотканинного утворення вигинається над передньою поверхнею великого поперекового м'яза між тілом I поперекового хребця і його поперечним відростком. Латеральна дугоподібна зв'язка, lig. arcuatum laterale, перекидається над квадратним м'язом попереку від поперечного відростка I поперекового хребця до XII ребра. Медіальні м'язові пучки обох ніжок діафрагми, прямуючи вгору, сходяться й утворюють аортальний отвір, hiatus aorticus (див. рис. 315), обмежений спереду серединною дугоподібною зв'язкою, lig. arcuatum medianum, крізь який проходять аорта і грудна лімфатична протока. Дещо вище ці самі пучки формують стравохідний отвір, hiatus oesophageus, що пропускає стравохід і блукальні стовбури (продовження блукальних нервів), а потім прямують до центру. Крім того, у ніжках розташовані два парні щілиноподібні отвори: крізь один проходять симетричні нервові структури — великий і малий нутрощеві нерви — та несиметричні судинні — непарна вена справа і півнепарна зліва, крізь другий — симетричний симпатичний стовбур. Між грудинною і реберною частинами діафрагми, а також між реберною і поперековою є то більш, то менш виражені парні трикутні щілини (див. рис. 333): грудинно-реберний трикутник, trigonum sterno­ costale, з основою, зверненою вперед, і попереково-реберний трикутник, trigonum lumbocostale, з основою, зорієнтованою назад. Обидва простори заповнені пухкою сполучною тканиною і можуть стати місцем формування справжніх діафрагмових гриж. М'язові пучки діафрагми, що прямують до центру, переходять у сухожилкові, утворюючи сухожилковий центр, centrum tendineum. Ця ділянка діафрагми має вигляд трилисника, одна пластинка якого звернена вперед (на ній лежить серце), а дві інші — в боки (на них розташовуються легені). У задньому відділі сухожилкового центру, праворуч від серединної лінії, міститься отвір нижньої порожнистої вени, foramen venae cavae inferioris (див. рис. 333, 334), що пропускає цю вену. Грудна і черевна поверхні діафрагми вкриті відповідно внутрішньогрудною фасцією і пристінковою фасцією живота (внутрішньочеревною фасцією), які в межах діафрагми називають верхньою і нижньою пластинками ──────── Сторінка 293 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. spinalis thoracis Trigonum lumbocostale Pars lumbalis diaphragmatis Mm. transversospinales M. longissimus thoracis M. trapezius M. erector spinae M. iliocostalis lumborum (pars thoracica) Foramen v. cavae inferioris M. latissimus dorsi M. serratus anterior Hiatus aorticus Centrum tendineum M. obliquus externus abdominis Pars costalis diaphragmatis Hiatus oesophageus Pars sternalis diaphragmatis Trigonum sternocostale M. rectus abdominis Рис. 333. Діафрагма, diaphragma. Вигляд згори діафрагмальної фасції, fascia diaphragmatica, а ті своєю чергою — сполучною тканиною — підплевральною та підочеревинною клітковиною, що є основою серозних оболонок парієтальної очеревини з боку черевної порожнини та парієтальної плеври і фіброзної оболонки перикарда з боку грудної. До грудної поверхні діафрагми прилягають легені й серце, до черевної — печінка, шлунок, селезінка, а до ділянок, не вкритих парієтальною очеревиною, — підшлункова залоза, дванадцятипала кишка, нирки та надниркові залози. У розслабленому стані — під час видиху — діафрагма має форму скошеної сферичної опуклості, оберненої в бік грудної порожнини. У ній можна розрізнити два куполи — правий і лівий. Верхівки куполів сягають справа рівня четвертого міжребер'я, а зліва — п'ятого. Під час скорочення діафрагми її куполи сплощуються, унаслідок чого місткість грудної порожнини збільшується, що сприяє вдиху. Діафрагма є головним дихальним м'язом. Розвивається діафрагма з матеріалу IV і V шийних міотомів і в міру формування плода опускається разом із серцем. У її утворенні беруть участь також поперечна перегородка, плевроперитонеальні перетинки та дорсальна брижа стравоходу. Поперечна перегородка представлена мезодермальною тканиною, що росте від передньої стінки тіла ембріона в дорсальному напрямку й розділяє ембріональні серце та печінку. На 3—4‑му тижні внутрішньоутробного розвитку вона лише частково розмежовує грудну та черевну порожнини. Надалі з неї сформується сухожилковий центр діафрагми. Плевроперитонеальні перетинки виникають з однойменних складок парієтального листка спланхнотома, що з'являються на латеральних стінках внутрішньої поверхні порожнини тіла, і зливаються з поперечною перегородкою. У ці складки вростають зачатки м'язової частини діафрагми, що походять з матеріалу IV і V шийних міотомів. Завершує формування діафрагми дорсальна брижа стравоходу, з міобластів якої утворюються ніжки діафрагми. Становлення діафрагми в ембріона з розвитком її іннервації завершується до 13‑го (початку 14‑го) тижня внутрішньоутробного періоду, проте її функціонування починається під час народження. І н н е р в а ц і я: діафрагмальний нерв (C3—C5). ──────── Сторінка 294 ──────── Учення про м'язи — Міологія Pars sternalis Centrum tendineum Pars lumbalis Pars costalis Foramen v. cavae inferioris Diaphragma Hiatus oesophageus Lig. arcuatum medianum Lig. arcuatum mediale Hiatus aorticus Crus sinistrum diaphragmatis Lig. arcuatum laterale M. obliquus externus abdominis externus Crus dextrum diaphragmatis M. obliquus internus abdominis Fascia thoracolumbalis (lamina anterior) M. transversus abdominis M. quadratus lumborum M. iliacus M. psoas minor Promontorium M. psoas major M. iliacus M. psoas major (відрізана) Fascia iliopsoas Fascia transversalis (відрізана й відвернута) M. iliopsoas Hiatus saphenus Fascia lata М. obturatorius Рис. 334. Діафрагма і м'язи задньої стінки живота. Вигляд зсередини. Правий квадратний м'яз попереку і частково великий та малий поперекові м'язи видалено К р о в о п о с т а ч а н н я: верхні й нижня діафрагмові, задні міжреберні, осердно-діафрагмова і м'язово-діафрагмова артерії. М'язи і фасції живота У верхньому відділі передньої стінки живота під час його втягування добре видно праву й ліву реберні дуги (див. рис. 315, 316), утворені реберними хрящами, які біля мечоподібного відростка, що легко промацується, утворюють підгрудинний кут. У нижньому відділі черевної стінки помітні пахвинні складки, що відповідають положенню пахвинних зв'язок. Під час напруження м'язів живота вздовж передньої серединної лінії утворюється жолобок, що відповідає білій лінії живота, на якій на рів ні з'єднання III і IV поперекових хребців розташоване пупкове кільце. Обабіч передньої серединної лінії окреслюються контури прямих м'язів живота з трьома-чотирма поперечними перехватами, що відповідають сухожилковим перемичкам цих м'язів. У верхньому відділі передньобічної поверхні грудної стінки вимальовуються зубці зовнішнього косого м'яза живота, які чергуються із зубцями переднього зубчастого м'яза та найширшого м'яза спини. Ділянки живота Ділянки живота, regiones abdominales (рис. 335, 336), розмежовані чотирма умовними лініями: двома симетричними вертикальними середньоключичними, ──────── Сторінка 295 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Regio hypochondriaca Regio epigastrica Regio lateralis Regio umbilicalis Regio inguinalis Regio pubica Рис. 335. Ділянки живота та лінії розрізів шкіри. Вигляд спереду. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найбільш зручні для виявлення препарованих м'язів, — червоною ──────── Сторінка 296 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Linea transpylorica Linea subcostalis Linea transumbilicalis Linea supracristalis Linea intertubercularis Linea interspinalis Linea medioclavicularis Linea mediana anterior Рис. 336. Топографія ділянок живота (напівсхематично). Вигляд спереду. Межі ділянок за дев'ятирегіональної системи позначено синім кольором, за чотириквадрантної — червоним, додаткові лінії — зеленим ──────── Сторінка 297 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови що з'єднують середини ключиць із серединами пахвинних зв'язок, і двома горизонтальними поперечними лініями, (lineae transversae), які пролягають в однойменних поперечних площинах, plana transversalia: верхній — підреберній площині, planum subcostale, яка проходить через нижні краї десятих ребер, і нижній — міжгорбковій площині, planum intertuberculare, що простягається через клубові горбки на рівні тіла V поперекового хребця. Вертикальні лінії поділяють живіт на серединну та бічні частини, а горизонтальні — на верхню, середню й нижню. Іноді в клінічній практиці використовують й інші поперечні лінії, що лежать в однойменних транспілоричній площині, planum transpyloricum, яка проходить на однаковій відстані між верхнім краєм руків'я грудини та лобковим симфізом через воротар шлунка на рівні тіла I поперекового хребця, надгребеневій площині, planum supracristale, що сполучає верхні точки клубових гребенів на рівні тіла IV поперекового хребця, і міжостьовій площині, planum inter­spi­nale, що з'єднує верхні передні клубові ості. Застосування цих ліній не порушує загального малюнка описаних дев'яти ділянок живота, але змінює об'єм і частково вміст кожної з них. Отже, у передній стінці живота виокремлюють такі ділянки. 1. Надчеревна ділянка (надчерев'я), regio epigastrica (epigastrium), або надчеревна ямка, fossa epigastrica, непарна, розташована у верхній частині живота посередині. 2. Підреберна ділянка (підребер'я), regio hypochondriaca (hypochondrium), парна, міститься збоку від надчеревної ділянки. 3. Пупкова ділянка (пупок), regio umbilicalis (umbilicus), непарна, розташована в центральній частині живота. 4. Латеральна ділянка (бік), regio lateralis (latus), парна, міститься збоку від пупкової ділянки й простягається назад до задньої пахвової лінії. 5. Лобкова ділянка (підчерев'я), regio pubica (hypogas­ trium), непарна, розташована в нижній частині живота посередині. 6. Пахвинна ділянка (пахвина), regio inguinalis (inguen), парна, розміщена збоку від лобкової ділянки. Для спрощенішого підходу до топографії живота застосовують чотириквадрантну систему, що ґрунтується на двох лініях: вертикальній передній серединній лінії, яка пролягає в серединній площині, і горизонтальній черезпупковій лінії, linea transumbilicalis, що проходить через центр пупкового кільця на рівні міжхребцевого диска третього‑четвертого поперекових хребців. За такої схеми розрізняють верхні й нижні правий і лівий квадранти (ділянки) живота. М'язи живота М'язи живота, mm. abdominis, можна поділити на м'язи бічної, передньої та задньої стінок живота. М'язи бічної стінки живота М'язи бічної стінки живота (рис. 337—340; див. рис. 288, 289, 299—302, 306, 315, 316, 318, 319, 326—328, 341, 342, 345—348) розміщені у три шари. Найповерхневіше лежить зовнішній косий м'яз живота, глибше — внутрішній косий м'яз живота; найглибше положення займає поперечний м'яз живота. Усі ці м'язи широкі. Переходячи на передню стінку живота, вони утворюють сухожилкові розтяги — апоневрози, що переплітаються по передній серединній лінії з пучками апоневрозів однойменних м'язів протилежного боку, утворюючи білу лінію живота. Зовнішній косий м'яз живота, m. obliquus externus ab­ do­minis (див. рис. 299—302, 305, 315, 316, 318, 319, 339, 342 А,Б), плаский, починається вісьмома зубцями від бічної поверхні восьми нижніх ребер (див. рис. 323, 340 А). На бічній поверхні грудної клітки п'ять верхніх зубців вклинюються між нижніми зубцями переднього зубчастого м'яза, а три нижні — між аналогічними зубцями найширшого м'яза спини. Пучки зовнішнього косого м'яза йдуть навскіс униз і вперед та переходять в апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, aponeurosis m. obliqui externi abdominis (див. рис. 318, 319, 342 Б, В; 345—348). Верхня, більша, частина апоневрозу спрямовується до передньої серединної лінії й бере участь в утворенні передньої стінки піхви прямого м'яза живота. Нижні пучки апоневрозу прикріплюються до передньої частини зовнішньої губи клубового гребеня, а та їхня частина, що називається пахвинною зв'язкою (пахвинною дугою), lig. inguinale (arcus inguinalis) (див. рис. 262 А, 263, 318, 327, 330, 341, 345, 346), перекидається від верхньої передньої клубової ості до лобкових горбка й симфізу (див. рис. 322, 323). При цьому потовщений нижній край апоневрозу, підвертаючись назад і донизу, утворює жолоб. Біля лобкової кістки пучки пахвинної зв'язки розділяються, утворюючи дві ніжки поверхневого пахвинного кільця (див. рис. 345, 346 А, 347, 348). Одна з них, менш виражена, — медіальна ніжка, crus mediale, прикріплюється до симфізу, частина її пучків переходить на протилежний бік. Інша, потужніша, — латеральна ніжка, crus laterale, прикріплюється до лобкового горбка на однойменному боці. Між ніжками залишається трикутна щілина, верхній кут якої заокруглений, — там розташовані дугоподібні міжніжкові волокна, fibrae intercrura­les. Від внутрішньої частини латеральної ніжки відокремлюються пучки і, прямуючи всередину та в медіальний бік, ідуть до передньої пластинки (стінки) піхви прямого м'яза живота — це загнута зв'язка, lig. reflexum. Овальний отвір в апоневрозі зовнішнього косого м'яза живота, обмежений згаданими ніжками, міжніжковими волокнами та загнутою зв'язкою, називається поверхневим пахвинним кільцем (див. «Пахвинний канал»). Через нього можуть випинатися внутрішні органи, утворюючи пахвинну грижу. Частина волокон медіального кінця латеральної ніжки спрямовується назад і назовні по лобковому гребеню й утворює затокову зв'язку, lig. lacunare (див. рис. 262 А, 346 А), глибшу за пахвинну, яка згладжує гострий кут між останньою та лобковою кісткою. Зовнішній косий м'яз живота прикриває внутрішній косий м'яз живота й частково зовнішні міжреберні м'язи, а також — своїм апоневрозом — уміст пахвинного каналу. Іноді задній край м'яза в ділянці XII ребра накладається на волокна найширшого м'яза спини, проте в більшості людей між ними та клубовим гребенем визначається нижній поперековий трикутник. Є м'язом черевного преса; скорочуючись з одного боку, обертає тулуб у протилежний бік; двобічне скорочення за фіксованого таза тягне грудну клітку та згинає хребтовий стовп. І н н е р в а ц і я : міжреберні (Th5—Th12, L1), клубово‑підчеревний (Th12—L1) і клубово‑пахвинний (L1) нерви. ──────── Сторінка 298 ──────── Учення про м'язи — Міологія Mm. intercostales externi Mm. intercostales interni Costa VII Corpus sterni Linea alba Intersectio tendinea M. obliquus internus abdominis (видалено) M. obliquus externus abdominis (видалено) M. obliquus externus abdominis (видалено) Aponeurosis m. obliqui interni abdominis M. transversus abdominis M. obliquus internus abdominis M. rectus abdominis Vagina m. recti abdominis (lamina anterior) Funiculus spermaticus Рис. 337. М'язи передньої та бічної стінок живота. Вигляд спереду. Більшу частину передньої стінки лівої піхви прямого м'яза живота видалено К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні (IX—XI), латеральна грудна, підреберна артерії, поверхнева артерія, що огинає клубову кістку. Внутрішній косий м'яз живота, m. obliquus internus abdominis (див. рис. 301, 306, 326, 328, 337—339, 342 Б, В; 347), плаский, спереду і з боків прикритий зовнішнім косим м'язом живота, а ззаду, в ділянці нижнього поперекового трикутника, дном якого він є, ще й найширшим м'язом спини. Починається від зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки, проміжної лінії клубового гребеня та попереково-грудної фасції (у місці з'єднання двох її пластинок — задньої та середньої) (див. рис. 322, 323, 340 Б, 455, 456). Пучки внутрішнього косого м'яза живота розходяться віялоподібно, переважно в косому напрямку — знизу ззаду догори вперед. Нижні пучки йдуть майже горизонтально навскіс донизу і вперед (див. рис. 326, 328, 337). Від них відокремлюються тонкі пучки, що спускаються разом із сім'яним канатиком; вони входять до складу м'яза-підіймача яєчка, m. cremaster (див. рис. 347, 348). Задні пучки мають майже вертикальний напрямок і прикріплюються до зовнішньої поверхні трьох-чотирьох нижніх ребер. Решта пучків, не досягаючи бічного краю прямого м'яза живота, переходять в апоневроз внутрішнього косого м'яза живота, aponeurosis m. obliqui interni abdominis (див. рис. 326, 328, 337, 342 Б, 347 А), який біля зовнішнього краю прямого м'яза живота поділяється на дві пластинки, що лежать попереду і позаду цього м'яза, і бере участь в утворенні його піхви. При цьому задня пластинка, утворюючи аналогічну пластинку (стінку) піхви, вкриває лише верхні три чверті внутрішньої (задньої) поверхні прямого м'яза живота, сприяючи нижніми пучками формуванню дугоподібної лінії. Досягнувши передньої серединної лінії, пучки передньої та задньої пластинок, переплітаючись із пучками однойменних пластинок протилежного боку, беруть участь в утворенні білої лінії живота (див. «Фасції живота»). Внутрішній косий м'яз живота прикриває поперечний м'яз живота і зовнішні міжреберні м'язи в ділянці прикріплення його задніх пучків до ребер. ──────── Сторінка 299 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови М. serratus anterior M. teres major M. rhomboideus major Fascia infraspinata M. trapezius М. latissimus dorsi (розрізаний і відвернутий) Processus spinosus TXII (розрізаний і відвернутий) M. serratus posterior inferior M. obliquus externus abdominis M. obliquus internus abdominis Fascia thoracolumbalis (lamina posterior) Crista iliaca M. gluteus medius M. gluteus maximus Рис. 338. Поверхневі м'язи спини та м'язи першого і другого шарів бічної стінки живота. Вигляд ззаду Є м'язом черевного преса; скорочуючись з одного боку, обертає тулуб у свій бік. І н н е р в а ц і я: міжреберні (Th8—Th12), клубово-підчеревний (Th12—L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні, верхня та нижня надчеревні й м'язово-діафрагмова артерії. Поперечний м'яз живота, m. transversus abdominis (див. рис. 309, 326, 327, 329, 330, 337, 339, 341, 342 Б, В; 347 Б), плоский, прикритий внутрішнім косим м'язом живота. Починається від внутрішньої поверхні хрящів шести нижніх ребер (там його зубці вклинюються між зубцями реберної частини діафрагми), попереково-грудної фасції, внутрішньої губи клубового гребеня та латеральних двох третин пахвинної зв'язки (див. рис. 322, 340 В, 455). Його пучки йдуть горизонтально вперед і, не досягнувши зовнішнього краю прямого м'яза живота, переходять в апоневроз поперечного м'яза живота, aponeu‑ rosis m. transversi abdominis (див. рис. 326, 347 Б). При цьому верхня частина апоневрозу лежить позаду прямого м'яза живота, нижніми пучками беручи участь в утворенні дугоподібної лінії, а нижня переходить на передню поверхню згаданого м'яза. Уздовж передньої серединної лінії пучки апоневрозу беруть участь у формуванні білої лінії живота. Від нижньої частини поперечного м'яза живота відокремлюється невелика кількість пучків, які приєднуються до таких самих пучків внутрішнього косого м'яза живота, утворюючи з ними м'яз-підіймач яєчка (див. рис. 347 Б, 348). Місце переходу м'язових пучків поперечного м'яза живота в сухожилкові — це опукла назовні півмісяцева лінія, linea semilunaris, розташована у верхньому відділі — поблизу мечоподібного відростка — позаду прямого м'яза живота, а на решті протяжності — латеральніше від його зовнішнього краю. Є м'язом черевного преса; сплощує стінку живота, зближує нижні відділи грудної клітки. І н н е р в а ц і я: міжреберні (Th7—Th12), клубово-підчеревний (Th12—L1) і клубово-пахвинний (L1) нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: задні міжреберні, верхня та нижня надчеревні й м'язово-діафрагмова артерії. ──────── Сторінка 300 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. erector spinae Lamina posterior Lamina media Fascia thoracolumbalis Mm. transversospinales Lamina anterior M. latissimus dorsi M. quadratus lumborum Fascia transversalis M. obliquus externus abdominis M. transversus abdominis Fascia investiens profunda abdominis M. obliquus internus abdominis Fascia investiens intermedia abdominis M. psoas major Corpus vertebrae Fascia iliopsoas (pars psoatica) Lamina posterior Lamina anterior Vagina m. recti abdominis Fascia investiens superficialis abdominis Tela subcutanea abdominis M. rectus abdominis Linea alba Рис. 339. М'язи і фасції спини та живота. Горизонтальний розпил на рівні II поперекового хребця. Вигляд згори А Б В Рис. 340. Місця початку і прикріплення м'язів бічної стінки живота (напівсхематично): А — зовнішній косий м'яз живота, m. obliquus externus abdominis; Б — внутрішній косий м'яз живота, m. obliquus internus abdominis; В — поперечний м'яз живота, m. transversus abdominis. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 301 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови М'язи передньої стінки живота М'язи передньої стінки живота (рис. 341—343; див. рис. 288, 315, 316, 318, 326, 330, 337, 339, 341, 343, 347), а саме прямий м'яз живота і пірамідний м'яз, розташовані в передньому відділі черевної стінки обабіч білої лінії живота. Прямий м'яз живота, m. rectus abdominis (рис. 341; див. рис. 315, 316, 325 А, 326, 327, 330, 337, 339, 342, 343, 347, 348), плоский, довгий, у найнижчій частині прикритий волокнами пірамідного м'яза. Починається прямий м'яз живота від хрящів V—VII ребер і мечоподібного відростка; спрямовуючись донизу, звужується і прикріплюється до лобкової кістки в проміжку між лобковим симфізом і лобковим горбком (див. рис. 322, 323, Corpus sterni 343, 455). Упоперек м'язових пучків, перериваючи їх, проходять три–чотири сухожилкові перемички, intersectiones tendineae (див. рис. 326, 337, 341). Дві з них лежать вище від пупкового кільця, одна на його рівні, а слабко розвинена четверта перемичка іноді нижче від його рівня. Пірамідний м'яз, m. pyramidalis (див. рис. 326, 342 Г, 347, 348), має форму трикутника, його розміри різні. Починається від лобкової кістки попереду від місця прикріплення прямого м'яза живота, незначно прикриваючи нижню частину останнього (див. рис. 343, 455). Його пучки, сходячись, спрямовуються догори й закінчуються на різних рівнях нижнього відділу білої лінії живота. Обидва м'язи, прямий і пірамідний, містяться в піхві прямого м'яза живота, vagina m. recti abdominis Costa VI Processus xiphoideus Costa XII Linea alba M. rectus abdominis M. quadratus lumborum M. transversus abdominis Intersectiones tendineae Crista iliaca M. iliacus M. psoas major M. iliopsoas Spina iliaca anterior superior Vagina m. recti abdominis Ligg. inguinalia Trochanter major Trochanter minor Рис. 341. М'язи таза, передньої, задньої та третього шару бічної стінок живота. Вигляд спереду. Ліві зовнішній і внутрішній косі м'язи живота та праві м'язи бічної і передньої стінок живота видалено ──────── Сторінка 302 ──────── Учення про м'язи — Міологія (див. рис. 318, 326, 327, 330, 337, 339, 341, 342 Б, 347, 348), утворена апоневрозами всіх трьох м'язів бічної стінки живота і складається з двох пластинок (стінок) — передньої та задньої. Передня пластинка піхви прямого м'яза живота, lamina anterior vaginae m. recti abdominis, вкриває весь м'яз повністю, задня пластинка піхви прямого м'яза живота, lamina posterior vaginae m. recti abdominis, — лише верхні три чверті його. Нижній, опуклий догори, край другої, розташований між пупковим кільцем (рівень Х грудного хребця) і верхнім краєм лобкового симфізу, називається дугоподібною лінією, linea arcuata (див. рис. 327, 330, 348). Передню пластинку піхви вище від дугоподібної лінії утворюють апоневроз зовнішнього косого м'яза живота і передня пластинка апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота, нижче, роблячи її щільнішою, — апоневрози всіх трьох м'язів бічної стінки живота. Задню стінку формують задня пластинка апоневрозу внутрішнього косого м'яза живота та апоневроз поперечного м'яза живота вище від дугоподібної лінії, а найвищий її від‑ Tela subcutanea abdominis abdominis діл — м'язові пучки поперечного м'яза живота. Нижче від дугоподібної лінії задньої стінки в піхви прямого м'яза живота немає; там залишається тільки поперечна фасція живота (див. рис. 327). Обидві піхви прямих м'язів живота розділяє біла лінія, linea alba (див. рис. 315, 318, 326, 327, 330, 337, 339, 341, 342 Б, 345—347 А), утворена переплетеними пучками апоневрозів усіх трьох пар м'язів бічної стінки живота; вона має вигляд сухожилкової смуги, що тягнеться від мечоподібного відростка до лобкового симфізу. У верхній частині черевної стінки, де біла лінія тонша й ширша (1—2 см), між пучками апоневрозів залишаються щілини різного розміру, які можуть стати місцем виникнення гриж білої лінії. Приблизно посередині цієї лінії розташоване пупкове кільце, anulus umbilicalis (див. рис. 318, 330, 345, 346 Б), заповнене пухкою рубцевою тканиною, що з'являється на місці круглого отвору, крізь який у внутрішньоутробному періоді розвитку проходять пупкові судини. Крізь пупкове кільце можуть випинатися Sternum (processus xiphoideus) M. rectus abdominis Cartilago costalis M. intercostalis internus А Diaphragma (pars sternalis) Diaphragma (pars costalis) Vagina m. recti Lamina posterior Aponeurosis m. obliqui externi abdominis Lamina anterior M. obliquus externus abdominis Aponeurosis m. obliqui interni abdominis Б Linea alba Fascia transversalis M. rectus abdominis Fascia abdominis parietalis M. transversus abdominis M. rectus abdominis Aponeurosis m. obliqui externi abdominis M. obliquus internus abdominis В Fascia abdominis parietalis M. pyramidalis Fascia transversalis M. rectus abdominis M. transversus abdominis Г Fascia transversalis Fascia abdominis parietalis Lig. umbilicale medianum Рис. 342. Піхва прямого м'яза живота, vagina m. recti abdominis, на різних рівнях: А — на рівні мечоподібного відростка; Б — вище від дугоподібної лінії; В — нижче від дугоподібної лінії; Г — над лобковим симфізом. Горизонтальні розрізи передньої стінки живота. Вигляд знизу ──────── Сторінка 303 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. rectus abdominis M. quadratus lumborum M. pyramidalis Рис. 343. Місця початку й прикріплення м'язів передньої та задньої стінок живота (напівсхематично). Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним внутрішні органи й тканини черевної порожнини (порожнини живота), утворюючи так звану пупкову грижу. Прямий м'яз живота є м'язом черевного преса, нахиляє тулуб уперед; пірамідальний м'яз натягує білу лінію. І н н е р в а ц і я: міжреберні (Th5—Th11), підреберний (Th12) і клубово‑підчеревний (Th12, L1) нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: прямий м'яз живота — верхня і нижня надчеревні артерії (основні джерела), три нижні задні міжреберні, підреберна і поперекові артерії (додаткові джерела); пірамідальний м'яз — нижня надчеревна артерія. Функціональна анатомія черевного преса М'язи бічної та передньої стінок живота разом із діафрагмою беруть участь в акті дихання: розслаблені, вони дають змогу діафрагмі, скорочуючись, опускатися, забезпечуючи вдих, а напружуючись, повертають її, обм'яклу, на місце (піднімають), уможливлюючи видих. Їхній тонус, поряд із тонусом діафрагми, а також м'язів таза й промежини, сприяє підтриманню внутрішньочеревного тиску, що має значення для забезпечення стабільності певного положення органів черевної порожнини. У разі розслаблення (атонії) спостерігається зниження внутрішньочеревного тиску і, як наслідок, зміщення внутрішніх органів донизу (птози) під дією власної ваги з подальшим порушенням їхньої функції. Унаслідок скорочення м'язів об'єм черевної порожнини зменшується, органи зазнають стискання, що сприяє їх спорожненню (акт дефекації, сечовипускання, пологів). На цій підставі сукупність зазначених м'язів і пов'язаних із ними сполучнотканинних структур почали називати черевним пресом. М'яз задньої стінки живота Квадратний м'яз попереку, m. quadratus lumborum (див. рис. 310, 329, 334, 339, 341), плаский, заповнює проміжок між XII ребром і клубовим гребенем; лежить на задній стінці живота; від м'яза — випрямляча хребта, який прикриває його ззаду, відокремлений середньою пластинкою попереково‑грудної фасції. М'яз починається від задньої третини внутрішньої губи клубового гребеня між поперечним м'язом живота і м'язом — випрямлячем хребта та від клубово‑поперекової зв'язки (див. рис. 322, 343, 455) і має три добре помітні різноспрямовані пучки м'язових волокон. Перший із них іде від клубового гребеня і клубово‑поперекової зв'язки до нижнього краю заднього (хребцевого) кінця XII ребра і тіла відповідного грудного хребця, а також до медіальної дугоподібної зв'язки; другий — від клубово‑поперекової зв'язки до поперечних відростків поперекових хребців (крім першого); ──────── Сторінка 304 ──────── Учення про м'язи — Міологія третій — від поперечних відростків поперекових хребців (особливо третього) до XII ребра. Передня (внутрішня) поверхня квадратного м'яза попереку межує з внутрішніми органами і тканинами черевної порожнини; c медіального боку і спереду до неї прилягає великий поперековий м'яз. Квадратний м'яз тягне клубову кістку догори, а XII ребро — донизу; бере участь у бічних згинаннях поперекової частини хребтового стовпа; у разі двобічного скорочення тягне поперековий відділ хребтового стовпа назад. І н н е р в а ц і я: міжреберні (Th11, Th12) і поперекові (L1—L3) нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: підреброва, поперекові та клубово-поперекова артерії. Загальні відомості про розвиток м'язів живота М'язи передньої та бічної стінок живота розвиваються з передніх (гіпоаксіальних) частин нижніх грудних і верхніх поперекових міотомів, що вростають у соматоплевру. Сполучення їхніх передніх ділянок зумовлює утворення прямого м'яза живота. Тангенціальне розщеплення м'язового зачатка, який вростає в соматоплевру глибше від зачатка зовнішнього косого м'яза живота, спричиняє формування м'язових шарів із волокнами, що йдуть у різних напрямках, з яких розвиваються внутрішній косий і поперечний м'язи живота. Квадратний м'яз попереку формується з міотомів I—V поперекових хребців, які мігрують не вперед, а назад. Фасції живота У стінках живота фасції розташовуються в кілька шарів (рис. 344). Найповерхневіший шар представлений підшкірною сполучнотканинною жировою клітковиною — підшкірною клітковиною живота, tela subcutanea abdominis (див. рис. 339, 344), яка містить певну кількість жирових клітин залежно від статі, віку та індивідуальних особливостей організму. У верхній частині черевної стінки вона розміщується одним шаром, а нижче від пупкового кільця розділяється на два: товстіший поверхневий жировий шар, panniculus adiposus, для якого характерна пухка комірчаста структура, і тонкий глибокий шар шаруватої будови, який називають перетинчастим шаром, stratum membranosum. Перший залягає над пахвинною зв'язкою і продовжується в підшкірну клітковину стегна, а другий, обмежений фасціальною пластинкою, що зростається з пахвинною зв'язкою, на стегно не переходить, що дуже важливо для розуміння процесів поширення в цій ділянці гематом і нагноєнь різного походження. Перетинчастий шар утворюють дрібні тяжі ущільнених фіброзних волокон, які формують у нижньому відділі передньої стінки живота невелику пращоподібну зв'язку статевого члена (у жінок — пращоподібну зв'язку клітора) (див. т. 2, «Статевий член», «Клітор»), яка, починаючись від лобкового симфізу, дає дві ніжки, що з боків охоплюють статевий член (клітор). Досередини від підшкірної клітковини живота розташований шар пухкої сполучної тканини, textus connectivus laxus, а ще M. obliquus externus abdominis M. obliquus internus abdominis M. transversus abdominis Cutis Stratum membranosum Panniculus adiposus Tela subcutanea abdominis Fascia investiens superficialis abdominis Fascia investiens intermedia abdominis Fascia investiens profunda abdominis Fascia transversalis Рис. 344. Будова бічної стінки живота (напівсхематично). Поздовжній розріз латеральніше від півмісяцевої лінії ──────── Сторінка 305 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови глибше кожен м'яз бічної стінки живота вкритий ззовні однією з трьох пластинок обгортальної фасції живота, fascia investiens abdominis, будова якої не відрізняється від будови власних фасцій інших ділянок тіла. Поверхнева обгортальна фасція живота, fascia in‑ vestiens superficialis abdominis (див. рис. 318, 339, 344), що прилягає зверху до зовнішнього косого м'яза живота, ущільнюється в нижній частині передньої стінки живота й утворює плаский сполучнотканинний тяж — підвішувальну зв'язку статевого члена, lig. suspensorium penis (див. рис. 345), у жінок — підвішувальну зв'язку клітора, lig. suspensorium clito­ri­dis, яка тягнеться між лобковим симфізом і тильною поверхнею статевого члена (клітора). Уздовж передньої серединної лінії фасція зростається з білою лінією, а внизу — з пахвинною зв'язкою. Проміжна і глибока обгортальні фасції живота, fasciae investientes abdominis intermedia et profunda (див. рис. 339, 344), які вкривають зовнішні поверхні внутрішнього косого та поперечного м'язів живота й представлені переважно епімізієм, під час препарування виокремлюються важко. Найвиразніша в ділянці передньої та бічної стінок живота поперечна фасція, fascia transversalis (див. рис. 329, 330, 339, 342 Б—Г), яка прилягає зверху до внутрішніх поверхонь поперечного м'яза живота, задньої пластинки піхви прямого м'яза живота вище від дугоподібної лінії та самого м'яза нижче від неї. Внизу фасція зростається з підвернутим назад і спрямованим догори краєм пахвинної зв'язки. У ділянці пупкового кільця поперечна фасція щільніша, а в нижній частині білої лінії утворює завдяки концентрації поздовжніх пучків підпору білої лінії, Anulus umbilicalis M. obliquus externus abdominis adminiculum lineae albae (див. рис. 330), яка зміцнює останню. Зсередини черевну порожнину (порожнину живота) вистеляє парієтальна фасція живота (внутрішньочеревна фасція), fas‑ cia abdominis parietalis (endoabdomininalis) (див. рис. 342 Б—Г), до внутрішньої поверхні якої прилягає, відокремлена від неї передочеревинною жировою клітковиною, парієтальна (пристінкова) очеревина, що утворює низку складок, які відповідають ходу зв'язок і судин у клітковині (див. т. 2, «Очеревинний покрив і очеревинні складки»). Серединною лінією від верхівки сечового міхура до пупка йде непарна серединна пупкова складка; дещо назовні, між бічною поверхнею сечового міхура та пупком, розташовані симетричні медіальні пупкові складки, найлатеральніше — латеральні пупкові складки. Переходячи на органи, ця фасція дістає назву власна фасція органа, fascia propria or‑ gani, залишаючись парієтальною або стаючи вісцеральною фасцією живота, fascia abdominis visceralis, залежно від розташування органа. У парієтальній фасції, крім поперечної, розрізняють також діафрагмову (її нижню пластинку) і клубово-поперекову (клубову) (див. «Фасції нижньої кінцівки») фасції (частини). Пахвинний канал Пахвинний канал, canalis inguinalis (рис. 345—348), має вигляд щілини в нижньому відділі черевної стінки. У чоловіків він містить сім'яний канатик, funiculus spermaticus, у жінок — меншу за розміром круглу зв'язку матки, lig. teres uteri. Aponeurosis m. obliqui externi abdominis Spina iliaca anterior superior Lig. inguinale Linea alba Fibrae intercrurales Anulus inguinalis superficialis Crus mediale Crus laterale Fascia cribrosa Fascia spermatica externa (розрізана) M. cremaster Lig. suspensorium penis Fascia lata Funiculus spermaticus V. saphena magna Рис. 345. Поверхневе пахвинне кільце, anulus inguinalis superficialis. Вигляд спереду ──────── Сторінка 306 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. obliquus externus abdominis Aponeurosis m. obliqui externi abdominis Linea alba Anulus inguinalis superficialis inguinalis superficialis Lig. reflexum Crus mediale (відтягнута) Lig. inguinale (відтягнута) Nodus lymphoideus Lig. inguinale Margo falciformis (cornu superius) Lig. lacunare A. femoralis Crus laterale Hiatus saphenus Funiculus spermaticus (частково видалений) V. femoralis Fascia lata Margo falciformis (cornu inferius) V. saphena magna А M. obliquus externus abdominis Anulus umbilicalis Aponeurosis m. obliqui externi abdominis Spina iliaca anterior superior Linea alba Fibrae intercrurales anuli Margo falciformis hiatus Anulus inguinalis superficialis V. femoralis Lig. teres uteri A. femoralis Hiatus saphenus Fascia lata V. saphena magna Margo falciformis hiatus sapheni (cornu superius) sapheni (cornu inferius) Б Рис. 346. Поверхневе пахвинне кільце, anulus inguinalis superficialis: А — чоловіка; Б — жінки. Вигляд спереду ──────── Сторінка 307 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Linea alba Aponeurosis m. obliqui interni abdominis abdominis M. rectus abdominis M. obliquus externus Lamina anterior vaginae m. recti abdominis (розрізана й відтягнута) M. pyramidalis Crus mediale M. obliquus internus abdominis Fibrae intercrurales Aponeurosis m. obliqui externi abdominis (розрізаний і відвернутий) Falx inguinalis Anulus inguinalis superficialis Lig. reflexum Crus laterale Crus laterale Lig. reflexum Crus mediale Funiculus spermaticus (відрізаний) M. cremaster А М. transversus abdominis Aponeurosis m. transversi abdominis M. rectus abdominis M. obliquus externus abdominis M. pyramidalis Lamina anterior vaginae m. recti abdominis (розрізана й відвернута) M. obliquus internus abdominis Anulus inguinalis profundus Funiculus spermaticus (перерізаний) Fascia transversalis Funiculus spermaticus Aponeurosis m. obliqui externi abdominis (розрізаний і відвернутий) Lig. interfoveolare Crus laterale anuli inguinalis superficialis (відвернута) M. cremaster Crus mediale anuli inguinalis superficialis Falx inguinalis Lig. reflexum Crus mediale anuli inguinalis superficialis (відвернута) Funiculus spermaticus (частково видалений) Б Рис. 347. Пахвинний канал, canalis inguinalis, чоловіка. Вигляд спереду: А — правий зовнішній косий м'яз живота розрізано й відвернуто; Б — праві зовнішній і внутрішній косі м'язи живота розрізано й відвернуто ──────── Сторінка 308 ──────── Учення про м'язи — Міологія Fascia transversalis А. et vv. epigastricae inferiores Vagina m. recti abdominis (lamina posterior) M. obliquus externus abdominis Lamina anterior vaginae m. recti abdominis (розрізана й відвернута) Linea arcuata M. transversus abdominis M. obliquus internus abdominis Aponeurosis m. obliqui externi abdominis (розрізаний і відвернутий) Anulus inguinalis profundus M. rectus abdominis (відрізаний) Anulus inguinalis profundus Funiculus spermaticus (відрізаний) Falx inguinalis Crus laterale (відвернута) M. cremaster Anulus inguinalis superficialis Crus mediale (відвернута) Lig. reflexum M. pyramidalis Funiculus spermaticus (частково видалений) Рис. 348. Глибоке пахвинне кільце, anulus inguinalis profundus, чоловіка. Вигляд спереду. Праві зовнішній і внутрішній косі та поперечний м'язи живота розрізано й відвернуто Починаючись від поверхневого пахвинного кільця, розташованого над передньою частиною верхньої гілки лобкової кістки, канал іде навскіс у латеральному напрямку вгору й дещо назад до глибокого пахвинного кільця, яке міститься на 1,0—1,5 см вище від середини пахвинної зв'язки; довжина каналу 4—5 см. Передньою стінкою пахвинного каналу є апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, задньою — поперечна фасція живота, нижньою — пахвинна зв'язка, що нагадує жолоб, верхньою — нижні краї внутрішнього косого й поперечного м'язів живота. Поверхневе пахвинне кільце, anulus inguinalis superficialis (див. рис. 347, 348), має вигляд овального отвору (2,5—3,0 × 1,0—2,5 см). Верхньомедіальною межею кільця є його медіальна ніжка, нижньолатеральною — латеральна, верхньолатеральною — міжніжкові волокна, нижньомедіальною — завернута зв'язка (див. рис. 346 А, 347, 348). У чоловіків отвір доступний для дослідження — якщо вдавлювати кінчиком мізинця шкіру калитки вгору й досередини, можна промацати вхід у пахвинний канал. У нормі він пропускає лише кінчик мізинця; за більших розмірів його стан оцінюють як розширення поверхневого пахвинного кільця. Глибоке пахвинне кільце, anulus inguinalis profundus (див. рис. 330, 347 Б, 348), є лійкоподібним випинанням поперечної фасції живота, яке в чоловіків продовжується вздовж сім'яного канатика в калитку як внутрішня сім'яна фасція. Медіальний край кільця найвиразніший завдяки ущільненню фасції, що дістало назву між'ямкова зв'язка, lig. interfoveolare (див. рис. 347 Б). Досередини від цієї зв'язки задню стінку пахвинного каналу посилюють волокна нижнього краю апоневрозу поперечного м'яза живота, які, загинаючись донизу, прикріплюються до горбка й гребеня лобкової кістки, утворюючи пахвинний серп (сполучний сухожилок), falx inguinalis (tendo conjunctivus) (див. рис. 347, 348). Між пахвинним серпом і між'ямковою зв'язкою на внутрішній поверхні передньої стінки живота помітне заглиблення, що відповідає поверхневому пахвинному кільцю, — медіальна пахвинна ямка. Своєю чергою пристінкова очеревина, яка вкриває глибоке пахвинне кільце, утворює латеральну пахвинну ямку (див. «Очеревинний покрив і очеревинні складки»). Ці ямки можуть стати місцями випинання нутрощів (гриж), які, пройшовши стінку живота, виходять у чоловіків через поверхневе пахвинне кільце в калитку, у жінок — у підшкірний простір пахвинної ділянки. М'ЯЗИ Й ФАСЦІЯ ШИЇ Ділянки шиї Виокремлюють такі ділянки шиї, regiones cervicales (рис. 349). 1. Передня ділянка шиї, regio cervicalis anterior, непарна, обмежена основою нижньої щелепи згори та грудинно-ключично-соскоподібними м'язами з боків, відпо‑ ──────── Сторінка 309 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Regio frontalis Regio orbitalis Regio nasalis Regio infraorbitalis Regio oralis Regio temporalis Regio mentalis Regio buccalis Regio zygomatica Regio parotideomasseterica Regio auricularis Regio parietalis Regio occipitalis Regio cervicalis anterior Regio mastoidea Regio cervicalis posterior Regio sternocleidomastoidea Regio cervicalis lateralis Рис. 349. Ділянки голови і шиї та лінії розрізів шкіри. Вигляд збоку. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найзручніші для виявлення препарованих м'язів, — червоною носиться з передніми трикутниками шиї по обидва боки від серединної лінії шиї, яка проходить від підборіддя до яремної вирізки і збігається з довгою віссю трахеї. 2. Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка, regio sterno­ cleidomastoidea, парна, відповідає контурам однойменного м'яза. У ній виокремлюють малу надключичну ямку, fossa supraclavicularis minor (див. рис. 315, 363), обмежену ніжками грудинно-ключично-соскоподібного м'яза з боків і грудинним кінцем ключиці знизу. 3. Латеральна ділянка шиї, regio cervicalis lateralis, парна, спереду межує з грудинно-ключично-соскоподібним м'язом, ззаду — з трапецієподібним і знизу — з тілом ключиці; співвідноситься із заднім трикутником шиї. У нижній частині ділянки розташована велика надключична ямка, fossa supraclavicularis major (див. рис. 315, 363), що відповідає контурам лопатково-ключичного трикутника. 4. Задня ділянка шиї, regio cervicalis (colli) posterior (див. рис. 298), непарна, розміщена між зовнішніми краями трапецієподібних м'язів. Її досить докладно (за винятком підпотиличних м'язів) розглянуто в розділі «М'язи і фасції спини», оскільки вона фактично є продовженням останньої, м'язи якої без жодної видимої межі переходять на цю ділянку. М'язи шиї М'язи шиї, mm. colli (cervicis) (рис. 350—359; див. рис. 288, 318, 319, 327, 328, 361), поділяють на поверхневі та глибокі, а ті й інші своєю чергою — на бічну та серединну групи. Усі м'язи парні. Поверхневі м'язи шиї Бічна група До бічної групи поверхневих м'язів шиї належать підшкірний м'яз шиї та грудинно-ключично-соскоподібний м'яз. Підшкірний м'яз шиї, platysma (див. рис. 318, 350, 361, 364, 365), у вигляді тонкої м'язової пластинки розташований під шкірою шиї й нещільно зрощений із нею. М'язові пучки, починаючись у ділянці грудей на рівні II ребра (див. рис. 318, 350, 353 А), прямують угору та медіально. Біля нижньої щелепи медіальні пучки переплітаються з пучками однойменного м'яза протилежного боку і нерідко неміцно прикріплюються до її основи (див. рис. 369, 370), латеральні переходять на обличчя, де вплітаються у фасцію привушної залози й досягають кута рота (див. рис. 364, 365). Підшкірний м'яз шиї натягує шкіру шиї та частково грудей, допомагає опускати нижню щелепу й відтягувати кут рота назовні та донизу. І н н е р в а ц і я: шийна гілка лицевого нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: переважно підпідборідна артерія, іноді гілки верхньої і нижньої щитоподібних та надлопаткової артерій. ──────── Сторінка 310 ──────── Учення про м'язи — Міологія Грудинно-ключично-соскоподібний м'яз, m. sterno­clei­do­ ma­stoideus (див. рис. 288, 289, 299, 318, 319, 327, 350, 351, 356, 359, 360, 363, 364, 366), розташований під підшкірним м'язом шиї. Це досить товстий і трохи сплощений м'язовий тяж, що навскіс (спіралеподібно) перетинає ділянку шиї від соскоподібного відростка скроневої кістки до грудинно-ключичного суглоба. М'яз починається двома ніжками: латеральною (ключичною) — від верхньої поверхні грудинного кінця ключиці та медіальною (грудинною) — від передньої поверхні руків'я грудини (див. рис. 318, 322, 324 А, 325 А, 350, 351, 353 А). Обидві ніжки з'єднуються під гострим кутом, причому пучки медіальної ніжки лежать поверхневіше. Утворене м'язове черевце спрямоване вгору M. zygomaticus major і назад; прикріплюється до зовнішньої поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки та латеральної частини верхньої каркової лінії (див. рис. 353 А, 369—371). Між медіальною та латеральною ніжками грудинно-ключично-соскоподібного м'яза розташована мала надключична ямка, а між медіальними ніжками м'язів протилежних боків, над яремною вирізкою руків'я грудини, — яремна ямка. До зовнішньої поверхні грудинно-ключично-соскоподібного м'яза прилягають зовнішня яремна вена (див. рис. 361) і поверхневі гілки шийного нервового сплетення. Верхня частина м'яза прикриває ремінний м'яз голови та задню поверхню привушної залози (див. т. 2, «Великі слинні залози»), середня — м'яз-підіймач лопат- Gl. submandibularis M. masseter М. risorius M. stylohyoideus М. digastricus (venter anterior) M. digastricus (venter posterior) М. mylohyoideus Fascia cervicalis Fascia cervicalis (розрізано й відвернуто) Lamina pretrachealis fasciae cervicalis M. omohyoideus (venter superior) Os hyoideum M. sternohyoideus Cartilago thyroidea M. sternocleidomastoideus M. cricothyroideus Intersectio tendinea Platysma M. trapezius Gl. thyroidea (відрізано) M. sternocleidomastoideus Рис. 350. Поверхневі м'язи шиї. Вигляд спереду. Лівий підшкірний м'яз шиї видалено M. pectoralis major ──────── Сторінка 311 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови ку, і латеральну поверхню бічної частки щитоподібної залози (див. т. 2, «Щитоподібна залоза»), нижня — ті підпід'язикові м'язи шиї, що прикріплюються до руків'я грудини (грудинно-під'язиковий і грудинно-щитоподібний) та верхнього краю лопатки (лопатково-під'язиковий), а також передній і середній драбинчасті м'язи (див. рис. 351). До внутрішньої поверхні м'яза прилягають численні судини (загальна сонна артерія, внутрішня та передня яремні вени, потиличні й надлопаткові артерії та вени), нерви (діафрагмовий, додатковий, під'язиковий) і глибокі лімфатичні вузли шиї. За фіксованої грудної клітки та однобічного скорочення м'яз нахиляє голову у свій бік, обличчя при цьому повертається в протилежний бік; за двобічного скорочення м'язів голова закидається назад і дещо висувається вперед; за фіксованої голови м'яз допомагає тягнути вгору ключицю та грудину, а остання своєю чергою — всю грудну клітку. І н е р в а ц і я: зовнішня гілка додаткового черепного нерва, спинномозкові нерви (C2—C4). К р о в о п о с т а ч а н н я: потилична, задня вушна, верхня щитоподібна та надлопаткова артерії. Серединна група У серединній групі поверхневих м'язів шиї залежно від їхнього положення щодо під'язикової кістки розрізняють надпід'язикові та підпід'язикові м'язи. Gl. parotidea M. stylohyoideus M. auricularis posterior M. masseter M. digastricus (venter posterior) M. hyoglossus M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. mylohyoideus M. transversus nuchae M. digastricus (venter anterior) Tendo m. digastrici Os hyoideum M. splenius capitis M. thyrohyoideus M. levator scapulae M. constrictor pharyngis inferior M. scalenus anterior M. omohyoideus (venter superior) M. scalenus medius M. sternohyoideus M. sternocleidomastoideus M. scalenus posterior M. omohyoideus (venter inferior) M. trapezius Trigonum clavipectorale M. deltoideus Clavicula M. pectoralis major Рис. 351. Поверхневі м'язи шиї. Вигляд збоку. Підшкірний м'яз шиї видалено ──────── Сторінка 312 ──────── Учення про м'язи — Міологія Надпід'язикові м'язи До надпід'язикових м'язів, mm. suprahyoidei, належать двочеревцевий, шило-під'язиковий, щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий м'язи. Двочеревцевий м'яз, m. digastricus (див. рис. 328, 350—352, 353 Б, 363), має два черевця — переднє і заднє, з'єднані між собою проміжним сухожилком. Спереду його вкриває підшкірний м'яз шиї, у середній частині — шило-під'язиковий м'яз, ззаду — привушна залоза. Переднє черевце, venter anterior, починається від двочеревцевої ямки основи нижньої щелепи (див. рис. 353 Б, 375, 377), іде назад і вниз та переходить у сухожилок, укріплений волокнистою петлею — відростком передтрахейної пластинки шийної фасції — біля тіла під'язикової кістки (див. рис. 354). Цей сухожилок, загинаючись назад і вгору, переходить у заднє черевце, venter posterior, яке лежить позаду шило-під'язикового м'яза і прикріплюється до соскоподібної вирізки скроневої кістки досередини від грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, ременного і найдовшого м'язів голови (див. рис. 370, 371). Переднє черевце м'яза вкриває щелепно-під'язиковий м'яз (див. рис. 352). До внутрішньої поверхні заднього черевця прилягають внутрішня яремна вена і зовнішня сонна артерія. Іноді волокна м'яза перетинають серединну лінію шиї і зливаються з волокнами щелепно-під'язикового м'яза протилежного боку; у деяких людей проміжний сухожилок відсутній, і тоді м'яз прикріплюється фасцією до тіла під'язикової кістки. Двочеревцевий м'яз за фіксованої під'язикової кістки опускає нижню щелепу; за фіксованої нижньої щелепи тягне під'язикову кістку вгору. І н н е р в а ц і я: переднє черевце — щелепно-під'язиковий нерв (від трійчастого нерва); заднє — лицевий нерв. К р о в о п о с т а ч а н н я: переднє черевце — підпідборідна артерія і щелепно-під'язикова гілка верхньощелепної артерії; заднє — задня вушна і потиличні артерії. Шило-під'язиковий м'яз, m. stylohyoideus (див. рис. 350—352), має тонке сплощене черевце, яке починається від передньої поверхні шилоподібного відростка скроневої кістки (див. рис. 353 Б, 370) і, вкрите привушною залозою (див. т. 2, «Великі слинні залози») та поверхневою пластинкою шийної фасції, іде вперед і вниз уздовж зовнішньої поверхні заднього черевця двочеревцевого м'яза. Дистальний кінець м'яза розщеплюється і, охоплюючи двома ніжками сухожилок двочеревцевого м'яза, прикріплюється до тіла під'язикової кістки поряд із великим рогом (див. рис. 354). Внутрішня поверхня м'яза межує з під'язиково-язиковим м'язом (див. т. 2, «М'язи язика»). М'яз тягне під'язикову кістку назад, угору і назовні. І н н е р в а ц і я: шило-під'язикова гілка лицевого нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: лицева, задня вушна і потилична артерії. Щелепно-під'язиковий м'яз, m. mylohyoideus (див. рис. 318, 350—352), плаский, неправильної трикутної форми, знизу (ззовні) вкритий підшкірним м'язом шиї, переднім черевцем двочеревцевого м'яза і піднижньощелепною залозою (див. т. 2, «Великі слинні залози»). Починається від щелепно-під'язикової лінії нижньої щелепи (див. рис. 353 В, 375, 377). Пучки м'яза спрямовані згори вниз і дещо назад і на серединній лінії шиї сходяться з пучками однойменного м'яза протилежного боку, утворюючи волокнистий шов щелепно-під'язикового м'яза, що тягнеться від середини підборіддя до під'язикової кістки, до передньої поверхні тіла якої прикріплюються задні пучки цього м'яза (див. рис. 354). Обидва щелепно-під'язикові м'язи беруть участь у формуванні дна порожнини рота і називаються діафрагмою рота. До нижньої поверхні м'яза прилягають підпідборідні судини та власні судини і нерв (гілка нижнього альвеолярного нерва). Верхня (внутрішня) поверхня м'яза межує з підборідно-під'язиковим м'язом (див. рис. 375), під'язиковою і частково (верхній відділ) піднижньощелепною залозами (див. т. 2, «М'язи язика» і «Великі слинні залози»). Щелепно-під'язиковий м'яз за фіксованої нижньої щелепи тягне під'язикову кістку вгору і вперед; за фіксованої під'язикової кістки бере участь в опусканні нижньої щелепи. І н н е р в а ц і я: щелепно-під'язиковий нерв (від трійчастого нерва). К р о в о п о с т а ч а н н я: під'язикова і підпідборідна артерії (гілки язикової та лицевої артерій відповідно), щелепно-під'язикова гілка нижньої альвеолярної артерії. Підборідно-під'язиковий м'яз, m. geniohyoideus (див. рис. 375), починається від нижньої підборідної ості нижньої щелепи (див. рис. 353 В, 377), іде назад і дещо вниз між щелепно-під'язиковим м'язом (знизу) і підборідно-язиковим (згори) (див. т. 2, «М'язи язика») та прикріплюється до передньої поверхні тіла під'язикової кістки (див. рис. 354). Іноді підборідно-під'язикові м'язи обох боків зливаються один з одним і з підборідно-язиковим м'язом. М'яз тягне під'язикову кістку вперед і вгору; за фіксованої під'язикової кістки бере участь в опусканні нижньої щелепи. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C1, рідко C2), волокна яких проходять у складі під'язикового черепного нерва. К р о в о п о с т а ч а н н я: під'язикова і підпідборідна артерії (гілки язикової та лицевої артерій відповідно). Підпід'язикові м'язи До підпід'язикових м'язів, mm. infrahyoidei, належать грудинно-під'язиковий, грудинно-щитоподібний, щитопід'язиковий і лопатково-під'язиковий м'язи, а також м'яз-підіймач щитоподібної залози. Грудинно-під'язиковий м'яз, m. sternohyoideus (див. рис. 318, 330, 350—352, 353 Б, 361), тонкий, плаский, починається від задніх поверхонь грудинного кінця ключиці (див. рис. 324, 325 Б, 353 Б), суглобової капсули грудинно-ключичного суглоба (задньої грудинно-ключичної зв'язки) і руків'я грудини (див. рис. 325 Б). Прямуючи вгору, виходить з-під внутрішнього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза і досягає тіла під'язикової кістки, де прикріплюється нижче від щелепно-під'язикового м'яза (див. рис. 354). У цьому місці між м'язом і кісткою розташовані запід'язикова сумка, bursa retrohyoidea, і підпід'язикова сумка, bursa infra­hyo­idea. Іноді в м'язі є 1—2 поперечні сухожилкові перетинки (див. рис. 352). М'яз вкриває грудинно-щитоподібний і щитопід'язиковий м'язи (див. рис. 352), задньою поверхнею межуючи з передніми поверхнями трахеї, щитоподібної залози, персне-щитоподібного м'яза гортані і щитоподібно‑ ──────── Сторінка 313 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. masseter M. mylohyoideus М. stylohyoideus M. digastricus (venter anterior) M. digastricus (venter posterior) M. sternocleidomastoideus (відрізаний і відтягнутий догори) M. splenius capitis (відрізаний і відтягнутий догори) M. hyoglossus Os hyoideum M. longissimus capitis M. thyrohyoideus M. constrictor pharyngis inferior M. omohyoideus (venter superior) M. semispinalis capitis M. sternohyoideus M. longus capitis M. sternothyroideus Gl. thyroidea M. longus colli Intersectio tendinea M. levator scapulae Oesophagus M. omohyoideus (venter inferior) Trachea Scapula Clavicula (відпиляна) Costa I M. scalenus medius M. scalenus posterior M. scalenus anterior Рис. 352. Серединна група поверхневих і бічна та серединна групи глибоких м'язів шиї. Вигляд збоку. Підшкірний м'яз шиї та ременеподібний м'яз голови видалено го хряща (див. т. 2, «Трахея і головні бронхи», «Щитоподібна залоза», «М'язи гортані» та «Хрящі гортані»). Грудинно-під'язиковий м'яз тягне під'язикову кістку донизу. І н н е р в а ц і я: шийна петля (C1—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки верхньої щитоподібної артерії. Грудинно-щитоподібний м'яз, m. sternothyroideus (див. рис. 330, 352, 361), плаский, розташований досередини від (позаду) попереднього м'яза й дещо медіальніше від нього. Починається від задніх поверхонь хряща I ребра (див. рис. 353 Б) і руків'я грудини (див. рис. 325 Б) і прямує вгору; прикріплюється до косої лінії на зовнішній поверхні пластинки щитоподібного хряща гортані (див. т. 2, «Хрящі гортані»). Задня (внутрішня) поверхня м'яза межує з передньолатеральними поверхнями трахеї, щитоподібної залози, персне-щитоподібного м'яза гортані та щитоподібного хряща. Паралельно внутрішньому краю м'яза проходить нижня щитоподібна вена, що треба враховувати під час трахеостомії. Грудинно-щитоподібний м'яз тягне гортань донизу. І н н е р в а ц і я: верхній корінець шийної петлі (C1—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки верхньої щитоподібної та язикової артерій. Щито-під'язиковий м'яз, m. thyrohyoideus (див. рис. 351, 352), умовно вважають продовженням попереднього м'яза, спереду його прикриває лопатково-під'язиковий м'яз. Починається від косої лінії щитоподібного хряща й іде ──────── Сторінка 314 ──────── Учення про м'язи — Міологія М. stylohyoideus M. digastricus (venter posterior) M. thyrohyoideus M. digastricus (venter anterior) M. sternocleidomastoideus Platysma M. omohyoideus M. omohyoideus (venter superior) M. omohyoideus (venter inferior) M. sternohyoideus А Б M. sternothyroideus M. mylohyoideus M. geniohyoideus В Рис. 353. Місця початку і прикріплення поверхневих м'язів шиї (напівсхематично): А — бічна група; Б — серединна група. Надпід'язикові (двочеревцевий і шилопід'язиковий) і підпід'язикові м'язи; В — серединна група. Надпід'язикові (щелепно-під'язиковий і підборідно-під'язиковий) м'язи. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним M. constrictor pharyngis medius Cornu majus ossis hyoidei M. hyoglossus Lig. stylohyoideum M. chondro- glossus Cornu minus ossis hyoidei M. thyrohyoideus M. genioglossus M. stylohyoideus M. geniohyoideus M. digastricus (lamina pretrachealis fasciae cervicalis) Corpus ossis hyoidei M. mylohyoideus M. sternohyoideus Рис. 354. Місця початку і прикріплення м'язів і зв'язок на під'язиковій кістці (напівсхематично). Вигляд згори і збоку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплення — червоним, прикріплення зв'язок — чорним ──────── Сторінка 315 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови вгору (див. рис. 353 Б); прикріплюється по нижньому краю великого рога під'язикової кістки (див. рис. 354). Задня (внутрішня) поверхня м'яза межує зі щитоподібним хрящем і щитопід'язиковою перетинкою (див. т. 2, «Хрящі гортані» та «З'єднання хрящів гортані»). Щитопід'язиковий м'яз наближає (опускає) під'язикову кістку до гортані; за фіксованої під'язикової кістки піднімає гортань. І н н е р в а ц і я: спинномозковий нерв (C1), волокна якого проходять у складі під'язикового нерва (на відміну від інших підпід'язикових м'язів не іннервується гілками шийної петлі). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня щитоподібна артерія. М'яз-підіймач щитоподібної залози, m. levator glandulae thyroideae, непостійний, це тонкий м'язовий пучок, що проходить уздовж медіального краю щитопід'язикового м'яза від тіла під'язикової кістки або від щитоподібного хряща до капсули щитоподібної залози (у ділянці її перешийка, бічної або пірамідної частки). Цей м'язовий пучок може відокремлюватися від щитопід'язикового або персне-щитоподібного м'яза. М'яз підтягує капсулу, а з нею й щитоподібну залозу. І н н е р в а ц і я: верхній корінець шийної петлі (C1—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня щитоподібна артерія. Лопатково-під'язиковий м'яз, m. omohyoideus (див. рис. 318, 350—352, 361), довгий, сплощеної форми, має два черевця — верхнє і нижнє, які приблизно посередині довжини м'яза з'єднуються проміжним сухожилком. Нижнє черевце, venter inferior, починається під трапецієподібним м'язом від верхнього краю та верхньої поперечної зв'язки лопатки (див. рис. 353 Б, 391, 392), далі від вирізки лопатки (див. рис. 352) прямує вперед і трохи догори та, заходячи під грудинно-ключично-соскоподібний м'яз, переходить у проміжний сухожилок (див. рис. 352). Останній утримує пучок волокон, які йдуть від поверхневої та передтрахейної пластинок фасції шиї донизу й прикріплюються до ключиці та I ребра. Завдяки цьому пучку м'яз має кутоподібну форму. Сухожилок переходить у верхнє черевце, venter su­ pe­rior, яке потім відхиляється вперед, виходить з-під грудинно-ключично-соскоподібного м'яза (див. рис. 351), прямує вгору вздовж зовнішнього краю грудинно-під'язикового м'яза (див. рис. 350) і прикріплюється латеральніше від нього до нижнього краю тіла під'язикової кістки (див. рис. 353 Б, 354). Верхнє черевце м'яза прикриває щитопід'язикові м'яз і перетинку (див. т. 2, «З'єднання хрящів гортані») та середній відділ передньолатеральної поверхні щитоподібної залози (див. т. 2, «Щитоподібна залоза»), нижнє перетинає бічну групу глибоких м'язів шиї (драбинчасті м'язи) (див. рис. 352) і сонну піхву (див. рис. 361). Лопатково-під'язиковий м'яз тягне під'язикову кістку донизу й назовні, а також відтягує стінку сонної піхви, розширюючи при цьому просвіт внутрішньої яремної вени. І н н е р в а ц і я: верхній корінець шийної петлі (C1—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: нижня щитоподібна артерія та поверхнева гілка поперечної артерії шиї. Глибокі м'язи шиї Глибокі м'язи шиї поділяють на три групи — бічну, серединну та підпотиличну (підпотиличні м'язи). Бічна група До бічної групи глибоких м'язів шиї належать передній, середній, задній і найменший драбинчасті м'язи. Передній драбинчастий м'яз, m. scalenus anterior (див. рис. 327, 328, 351, 352, 355, 361), починається від передніх горбків поперечних відростків III—VI шийних хребців (див. рис. 322, 323, 358 А), прямує вниз і вперед і, пройшовши під нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, прикріплюється до горбка переднього драбинчастого м'яза на верхній поверхні I ребра. До задньої поверхні м'яза прилягає середній драбинчастий м'яз, до внутрішньої (медіальної) — підключична артерія та плечове нервове сплетення. Передній драбинчастий м'яз за фіксованого хребтового стовпа тягне I ребро догори; за фіксованої грудної клітки та однобічного скорочення нахиляє шийний відділ хребтового стовпа у свій бік, а за двобічного — вперед. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: висхідна шийна артерія (гілка щитошийного стовбура). Середній драбинчастий м'яз, m. scalenus medius (див. рис. 327, 328, 351, 352, 355, 361), починається від передніх горбків шести верхніх шийних хребців (див. рис. 322, 323, 358 А), прямує вниз позаду переднього драбинчастого м'яза і, пройшовши під нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, прикріплюється до верхньої поверхні I ребра, позаду борозни підключичної артерії. Над цією борозною, між переднім і середнім драбинчастими м'язами, є трикутна щілина, у якій пролягають підключична артерія та стовбури плечового нервового сплетення. Верхня частина задньої поверхні цього м'яза стикається з м'язом-підіймачем лопатки, нижня — із заднім драбинчастим м'язом. Середній драбинчастий м'яз за фіксованого хребтового стовпа піднімає I ребро; за фіксованої грудної клітки нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C3—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна та хребтова артерії. Задній драбинчастий м'яз, m. scalenus posterior (див. рис. 327, 351, 352, 355), починається від задніх горбків V — VI (іноді виступного) шийних хребців (див. рис. 322, 323, 358 Б), прямує вниз позаду середнього драбинчастого м'яза і, пройшовши під нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра. До задньої поверхні м'яза прилягають м'яз-підіймач лопатки, клубово-реберний м'яз і найдовший м'яз шиї, до внутрішньої — у ділянці прикріплення м'яза — зовнішні міжреберні м'язи між I і II ребрами. Задній драбинчастий м'яз за фіксованого хребтового стовпа піднімає II ребро; за фіксованої грудної клітки та двобічного скорочення нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна артерія, поперечна артерія шиї та перша задня міжреберна артерія. Найменший драбинчастий м'яз, m. scalenus minimus, непостійний, розташовується дещо досередини від переднього ──────── Сторінка 316 ──────── Учення про м'язи — Міологія Os occipitale (pars basilaris) M. rectus capitis anterior M. rectus capitis lateralis Processus transversus atlantis M. longus capitis Mm. intertransversarii anteriores cervicis M. levator scapulae (відрізаний) M. scalenus anterior M. longus colli M. scalenus medius M. scalenus posterior Tuberculum m. scaleni anterioris Vertebra thoracica III Рис. 355. Глибокі та підпотиличні м'язи шиї. Вигляд спереду драбинчастого м'яза. Починається від поперечного відростка III шийного хребця; прикріплюється до внутрішнього краю I ребра попереду горбка переднього драбинчастого м'яза та до купола плеври (див. рис. 358 Б). М'яз за фіксованого хребтового стовпа тягне догори I ребро й купол плеври. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: висхідна шийна артерія. Серединна група До серединної (передхребтової) групи глибоких м'язів шиї належать довгі м'язи шиї та голови. Довгий м'яз шиї, m. longus colli (cervicis) (див. рис. 352, 355, 361), займає передньобічні поверхні передньої дуги атланта й тіл хребців — від осьового до III—IV грудних. Середні відділи м'яза дещо розширені. М'язові пучки мають різну довжину, напрямок і місця початку та прикріплення (див. рис. 358 В), тому в м'язі розрізняють три частини: 1) медіальну частину, pars medialis, — від тіл трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців піднімається до передньої поверхні тіл II—IV шийних хребців (див. рис. 322, 323); 2) верхню косу частину, pars obliqua superior, — від передніх горбків поперечних відростків III—V шийних хребців іде вгору й у медіальний бік до переднього горбка атланта; 3) нижню косу частину, pars obliqua interior, — від тіл трьох верхніх грудних хребців спрямовується вгору й у латеральний бік до передніх горбків поперечних відростків трьох нижніх шийних хребців. Довгий м'яз шиї у разі двобічного скорочення нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед, у разі однобічного — у свій бік; у разі скорочення верхньої ──────── Сторінка 317 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови косої частини повертає шию у свій бік, нижньої косої частини — у протилежний. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (С2—С7). К р о в о п о с т а ч а н н я: хребтова, нижня щитоподібна та висхідна глоткова артерії. Довгий м'яз голови, m. longus capitis (див. рис. 352, 355), починається від передніх горбків поперечних відростків III — VI шийних хребців (див. рис. 322, 358 В) і прямує вгору; прикріплюється до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки, дещо позаду від глоткового горбка перед переднім прямим м'язом голови (див. рис. 371). М'яз нахиляє голову та шийний відділ хребтового стовпа вперед. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C1—C3). К р о в о п о с т а ч а н н я: хребтова, нижня щитоподібна та висхідна глоткова артерії. Підпотиличні м'язи Підпотиличні м'язи, mm. suboccipitales, короткі, слабкі, займають найвище серед глибоких м'язів положення. Серед них виокремлюють передньобічну і задню групи. Передньобічна група До передньобічної групи підпотиличних м'язів належать передній і латеральний прямі м'язи голови. Передній прямий м'яз голови, m. rectus capitis anterior (див. рис. 355), короткий, спереду межує з довгим м'язом голови, починається від передньої поверхні поперечного відростка й латеральної маси атланта (див. рис. 322, 323, 358 В), прямує вгору; прикріплюється до нижньої поверхні основної частини потиличної кістки, перед переднім краєм великого отвору (див. рис. 371). М'яз нахиляє голову у свій бік, у разі двобічного скорочення — вперед. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C1—C2). К р о в о п о с т а ч а н н я: хребтова та висхідна глоткова артерії. Латеральний прямий м'яз голови, m. rectus capitis lateralis (див. рис. 355, 357), квадратний, починається від передньої частини поперечного відростка атланта (див. рис. 322, 323, M. sternocleidomastoideus (видалений) M. semispinalis capitis Os occipitale (squama occipitalis) M. sternocleidomastoideus Linea nuchalis superior M. splenius capitis M. obliquus capitis superior M. rectus capitis posterior minor M. rectus capitis posterior major Processus transversus (CI) M. obliquus capitis inferior Lig. nuchae Pars descendens M. trapezius M. longissimus capitis Processus spinosus (CII) M. semispinalis cervicis M. semispinalis capitis (видалений) M. splenius capitis (видалений) M. semispinalis capitis (видалений) Pars transversa M. splenius capitis (видалений) M. splenius cervicis Рис. 356. Підпотиличні м'язи, mm. suboccipitales. Вигляд ззаду. Праві поверхневі та частково глибокі м'язи спини видалено ──────── Сторінка 318 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. rectus capitis posterior M. obliquus capitis superior (відрізаний) M. obliquus capitis superior M. rectus capitis posterior minor major (відрізаний) M. rectus capitis lateralis Processus transversus atlantis A. vertebralis M. rectus capitis posterior major Tuberculum posterius atlantis M. obliquus capitis inferior Capsula articularis atlantoaxialis lateralis Processus spinosus axis Mm. intertransversarii posteriores mediales et laterales cervicis Mm. interspinales cervicis Рис. 357. Підпотиличні м'язи, mm. suboccipitales. Вигляд ззаду 358 В), прямує вгору і назовні; прикріплюється до білясоскоподібного відростка основи яремного відростка потиличної кістки (див. рис. 371) досередини від місця фіксації заднього черевця двочеревцевого м'яза. М'яз нахиляє голову у свій бік, при двобічному скороченні — вперед. на — з верхнім косим м'язом голови, задня — з півостьовим м'язом голови. При двобічному скороченні м'яз тягне голову назад, при однобічному — назад і вбік. Проте він радше виконує функцію підтримання певного положення голови, ніж її руху. Задня група К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна артерія. Верхній косий м'яз голови, m. obliquus capitis superior (див. рис. 306, 309, 310, 356, 357), прикритий півостьовим м'язом голови, починається від задньої поверхні поперечного відростка атланта (див. рис. 314, 323, 358 Г, 359) і прикріплюється до потиличної кістки між верхньою і нижньою карковими лініями (див. рис. 370, 371). У верхній частині прилягає ззовні згори до великого і малого задніх прямих м'язів голови, спереду межує з латеральним прямим м'язом голови. При двобічному скороченні м'яз тягне голову назад, при однобічному — назад і вбік, при цьому нахиляючи її. Проте він радше виконує функцію підтримання певного положення голови, ніж її руху. І н н е р в а ц і я: шийні спинномозкові нерви (C1—C2). К р о в о п о с т а ч а н н я: хребтова і потилична артерії. До задньої групи підпотиличних м'язів належать великий і малий задні прямі та верхній і нижній косі м'язи голови. Великий задній прямий м'яз голови, m. rectus capi‑ tis posterior major (див. рис. 306, 309, 356, 357), починається від остистого відростка осьового хребця (див. рис. 314, 323, 358 Г, 359) і прикріплюється до латерального відрізка нижньої каркової лінії попереду від (глибше) верхнього косого м'яза голови (див. рис. 370, 371). При двобічному скороченні м'яз тягне голову назад, при однобічному — назад і вбік, при цьому частково обертаючи її. Проте він радше виконує функцію підтримання певного положення голови, ніж її руху. І н н е р в а ц і я: підпотиличний нерв (C1) і шийний спинномозковий нерв (С2). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна артерія. Малий задній прямий м'яз голови, m. rectus capitis posterior minor (див. рис. 306, 309, 310, 356, 357), іде від заднього горбка атланта (див. рис. 306, 314, 323, 358 Г, 359) до медіального відрізка нижньої каркової лінії (див. рис. 370, 371). У верхній частині латеральна поверхня м'яза межує з великим заднім прямим м'язом голови, задньолатераль- І н н е р в а ц і я: підпотиличний нерв (C1) і шийний спинномозковий нерв (С2). І н н е р в а ц і я: підпотиличний нерв (C1) і шийний спинномозковий нерв (С2). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна артерія. Нижній косий м'яз голови, m. obliquus capitis inferior (див. рис. 309, 357), прикритий півостьовим м'язом голови, натягнутий між остистим відростком осьового хребця і задньою поверхнею поперечного відростка атланта (див. рис. 314, 323, 358 Г). При двобічному скороченні м'яз тягне голову назад, при однобічному — назад і вбік, при цьому обертаючи її. І н н е р в а ц і я: підпотиличний нерв (C1). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока шийна артерія. ──────── Сторінка 319 ──────── М'язи тулуба, шиї і голови M. scalenus anterior M. scalenus medius M. rectus capitis anterior M. scalenus posterior M. scalenus minimus А Б M. rectus capitis M. rectus capitis lateralis M. longus capitis M. rectus capitis posterior minor posterior minor M. obliquus capitis superior M. longus colli M. obliquus capitis inferior В M. rectus capitis posterior major M. obliquus capitis superior Г Рис. 358. Місця початку і прикріплення глибоких м'язів шиї (напівсхематично): А — бічна група (передній і середній драбинчасті м'язи); Б — бічна група (задній і найменший драбинчасті м'язи); В — серединна група (довгі м'язи шиї і голови) та підпотиличні м'язи (передній і латеральний прямі м'язи голови); Г — підпотиличні м'язи (великий і малий задні прямі та верхній і нижній косі м'язи голови). Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним M. transversus nuchae M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. trapezius (pars descendens) M. semispinalis capitis M. sternocleidomastoideus M. splenius capitis M. longissimus capitis M. rectus capitis posterior major Рис. 359. Місця початку і прикріплення підпотиличних м'язів (напівсхематично). Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплення — червоним ──────── Сторінка 320 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Загальні відомості про розвиток м'язів шиї На ранніх стадіях ембріогенезу голова безпосередньо з'єднується з тулубом, меж майбутніх ділянок шиї немає. М'язи шиї походять із мезенхіми зябрових дуг і потиличних міотомів. Із мезенхіми, що оточує першу зяброву дугу, утворюються щелепно-під'язиковий м'яз, переднє черевце двочеревцевого м'яза та м'яз-натягувач піднебінної завіски. Мезенхіма другої зябрової дуги є джерелом розвитку шило-під'язикового м'яза і заднього черевця двочеревцевого м'яза. Із четвертої та п'ятої зябрових дуг формуються м'язи гортані й глотки. Вентральні частини потиличних і шийних міотомів дають початок трапецієподібному та грудинно-ключично-соскоподібному м'язам, м'язам, розташованим вище й нижче під'язикової кістки, та іншим м'язам шиї. Фасція шиї У фасції шиї, fascia cervicalis (colli) (рис. 360, 361; див. рис. 324 А, 325, 350), розрізняють три пластинки: поверхневу, передтрахейну та передхребтову, а також сонну піхву. Fascia masseterica Platysma (перерізана й відвернута) (перерізана й відвернута) Gl. submandibularis Lamina superficialis fasciae cervicalis fasciae cervicalis M. sternocleidomastoideus Lamina prevertebralis fasciae cervicalis Lamina superficialis fasciae cervicalis (розрізана) Lamina superficialis fasciae cervicalis (розрізана й відтягнута) Lamina pretrachealis M. trapezius Spatium suprasternale Fascia clavipectoralis Platysmа (перерізана й відвернута) Рис. 360. Фасція шиї, fascia cervicalis. Вигляд збоку ──────── Сторінка 321 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. serratus posterior superior Fascia nuchae M. rhomboideus minor M. splenius cervicis Lig. nuchae Processus spinosus M. semispinalis capitis M. splenius capitis M. semispinalis cervicis M. longissimus capitis Mm. multifidi M. trapezius Lamina superficialis fasciae cervicalis M. levator scapulae M. iliocostalis cervicis M. longissimus cervicis Mm. scaleni medius et posterior V. jugularis externa M. scalenus anterior M. sternocleidomastoideus M. longus colli Plexus brachialis Lamina prevertebralis fasciae cervicalis Vagina carotica M. omohyoideus Oesophagus Platysma Lamina pretrachealis fasciae cervicalis Gl. thyroidea Lamina superficialis fasciae cervicalis M. sternothyroideus Trachea M. sternohyoideus Spatium retroviscerale Spatium suprasternale Spatium previscerale Рис. 361. М'язи та фасція шиї. Горизонтальний розпил шиї на рівні VII шийного хребця. Вигляд згори Поверхнева пластинка, lamina superficialis, оточує на зразок панчохи всі м'язи шиї та піднижньощелепну залозу. Передній відділ її є безпосереднім продовженням власної грудної фасції. Нижній відділ пластинки фіксований на передньому краї ключиць і руків'ї грудини (утворює фасціальну дуплікатуру). Підіймаючись, пластинка розщеплюється, формуючи симетричні фасціальні піхви грудинно-ключично-соскоподібних м'язів, і, досягнувши під'язикової кістки, прикріплюється до неї та переходить на надпід'язикову групу м'язів шиї. Утворивши піхву для зазначеної групи м'язів і піднижньощелепної залози, поверхнева пластинка переміщується на обличчя, при цьому вона продовжується в жувальну фасцію та фасцію привушної залози. Позаду, біля зовнішнього краю трапецієподібного м'яза, пластинка розщеплюється і, оточуючи цей м'яз, прикріплюється до каркової зв'язки, досягаючи навepxy верхньої каркової лінії та зовнішнього потиличного виступу. У латеральних відділах шиї поверхнева пластинка переходить у дельтоподібну фасцію пояса верхньої кінцівки, у задньому, спускаючись разом із трапецієподібним м'язом на спину, — у задню пластинку попереково-грудної фасції. Передтрахейна пластинка, lamina pretrachealis, починається від задніх поверхонь ключиць і руків'я грудини та, підіймаючись, утворює піхву для групи м'язів, розташованих нижче від під'язикової кістки. Верхній її відділ на рівні під'язикової кістки зростається з поверхневою пластинкою. Ділянка передтрахейної пластинки трапецієподібної форми, обмежена з боків двома лопатково-під'язиковими м'язами, згори під'язиковою кісткою і знизу ключицями та руків'ям грудини, вирізняється щільністю й утворює лопатково-ключичний апоневроз, aponeurosis omoclavicularis. Частина вертикальних волокон пластинки вплітається в капсулу щитоподібної залози, формуючи підвішувальну зв'язку щитоподібної залози, lig. suspensorium glandulae thyroideae. Передхребтова пластинка, lamina prevertebralis, починається від основи черепа і спрямовується донизу, вкриваючи передхребтову групу м'язів шиї. Зовнішні її відділи зростаються з передніми відділами поперечних відростків шийних хребців, завдяки чому утворюється кістково-фіброзна піхва для зазначеної групи м'язів. ──────── Сторінка 322 ──────── Учення про м'язи — Міологія Vagina carotica Lamina prevertebralis fasciae cervicalis N. vagus fasciae cervicalis M. scalenus anterior Nodi cervicales laterales profundi M. longus colli Lamina pretrachealis A. carotis communis V. jugularis interna M. omohyoideus M. sternocleidomastoideus Capsula fibrosa gl. thyroideae Gl. thyroidea Рис. 362. Сонна піхва, vagina carotica, права. Горизонтальний розпил на рівні VII шийного хребця. Вигляд згори Нижні відділи пластинки приблизно на рівні III грудного хребця переходять у внутрішньогрудну фасцію. По периферії фасція переходить на драбинчасті м'язи. Між пластинками фасції шиї, а також між ними та внутрішніми органами утворюються простори, заповнені пухкою клітковиною: надгрудинний, передвісцеральний і позадувісцеральний. Надгрудинний простір, spatium suprasternale (див. рис. 360, 361), розташований над яремною вирізкою руків'я грудини, між поверхневою та передтрахейною пластинками фасції шиї. Цей простір продовжується в праве й ліве бічні заглиблення позаду грудинно-ключично-соскоподібних м'язів. У ньому містяться нижня частина передньої яремної вени, яремна венозна дуга та лімфатичний вузол. Передвісцеральний простір, spatium previscerale (див. рис. 361), розташований між передтрахейною пластинкою фасції шиї та внутрішніми органами шиї. Позадувісцеральний простір, spatium retroviscerale (див. рис. 361), утворюється між передхребтовою пластинкою фасції шиї та внутрішніми органами шиї. Сонна піхва, vagina carotica (рис. 362; див. рис. 361), є фасціальним футляром, утвореним передтрахейною та передхребтовою пластинками фасції шиї. Уміст сонної піхви становлять внутрішня яремна вена з розташованими біля неї глибокими латеральними лімфатичними вузлами шиї; загальна сонна артерія, яка внизу сягає рівня верхнього краю щитоподібного хряща і далі продовжується внутрішньою сонною артерією з симпатичним нервовим сплетенням навколо неї; блукальний нерв. Знання фасціальних пластинок і просторів дає змогу певною мірою передбачити можливі шляхи поширення патологічного процесу в ділянці шиї (наприклад, інфекції або метастазування). Трикутники шиї Передньобічний відділ кожної половини шиї обабіч серединної лінії поділяється грудинно-ключично-соскоподібним м'язом на два трикутники — передній і задній (рис. 363). Передній трикутник шиї, trigonum cervicale (colli) anterius, парний, обмежений серединною лінією шиї спереду, переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза ззаду та основою нижньої щелепи згори. Верхівка трикутника розташована в яремній вирізці руків'я грудини. Його дно утворюють глотка, гортань і щитоподібна залоза. Разом із переднім трикутником протилежного боку його межі збігаються з межами передньої ділянки шиї, яку серединна лінія шиї, двочеревцеві м'язи та верхні черевця лопатково-під'язикових м'язів поділяють на кілька менших трикутників, за допомогою яких детальніше описують топографію цієї ділянки, — підпідборідний, сонні, лопатково-трахейні (м'язові) та піднижньощелепні. Підпідборідний трикутник, trigonum submentale, непарний, розташований нижче від підборіддя між основою нижньої щелепи вгорі та верхнім краєм під'язикової кістки внизу, з боків обмежений передніми черевцями двочеревцевих м'язів. Його дно утворюють щелепно-під'язикові м'язи; уміст становлять підпідборідні лімфовузли та витоки передньої яремної вени. Піднижньощелепний трикутник, trigonum submandibu‑ lare, парний, розташований між основою нижньої щелепи вгорі та передніми й задніми черевцями двочеревцевого м'яза внизу. Його дно утворюють щелепно-під'язиковий, під'язиково-язиковий м'язи та середній стискач глотки; уміст становлять піднижньощелепна залоза (займає більшу частину трикутника), піднижньощелепні лімфовузли (розташовані навколо цієї залози та в клітковині під основою нижньої щелепи), під'язиковий, язиковий і щелепно-під'язиковий нерви, частина лицевої та підпідборідної артерій, невелика ділянка лицевої вени. Сонний трикутник, trigonum caroticum, парний, — це судинна зона, розташована між заднім черевцем двочеревцевого м'яза вгорі, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза спереду та переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза ззаду. ──────── Сторінка 323 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Більшу частину дна сонного трикутника займає латеральна стінка глотки. Вміст трикутника становить спільна сонна артерія, яка прямує догори і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща розгалужується на зовнішню і внутрішню сонні артерії. Невелике розширення в місці поділу — сонна пазуха — є рецептором, що реагує на зміну тиску в артеріальній системі, а розташований поруч на медіальній поверхні біфуркації (розгалуження) сонний гломус (сонне тіло) — хеморецептором, що реагує на зміну газового складу крові. У межах трикутника видно початкові відрізки гілок, які відходять від зовнішньої сонної артерії, і внутрішню яремну вену з її великими притоками та ланцюжком глибоких латеральних лімфатичних вузлів уздовж неї, а також блукальний і під'язиковий нерви. M. masseter Gl. parotidea Mandibula Trigonum submandibulare M. digastricus (venter anterior) Trigonum submentale Trigonum caroticum M. omohyoideus (venter superior) M. digastricus (venter posterior) M. omohyoideus Trigonum cervicale anterius Trigonum musculare Trigonum omotrapezoideum Trigonum cervicale posterius M. trapezius (venter inferior) Fossa supraclavicularis minor M. sternocleidomastoideus Trigonum omoclaviculare (fossa supraclavicularis major) Рис. 363. Трикутники шиї (напівсхематично). Вигляд збоку. Межі переднього і заднього трикутників шиї окреслено рожевими лініями, менших трикутників, що їх утворюють, — синіми ──────── Сторінка 324 ──────── Учення про м'язи — Міологія Лопатково-трахейний (м'язовий) трикутник, trigo‑ num musculare (omotracheale), парний, розташований між верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза вгорі, переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза ззаду та серединною лінією шиї спереду; містить м'язи підпід'язикової групи, гортань, трахею, щитоподібну та прищитоподібні залози. Задній шийний трикутник, trigonum cervicale posterius (colli laterale), парний, розташований між заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза спереду, зовнішнім краєм трапецієподібного м'яза ззаду та верхнім краєм тіла ключиці внизу; відповідає латеральній ділянці шиї. Верхівка трикутника розташована в місці прикріплення грудинно-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м'язів до верхньої каркової лінії. Його дно утворюють м'язи спини (ремінний м'яз голови та м'яз-підіймач лопатки) і шиї (середній і задній, а також зрідка передній драбинчасті м'язи). Цей трикутник нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза, яке перетинає його нижню частину, поділяє на лопатково-трапецієподібний трикутник, tri­gonum omotrapezoideum, розташований вище від черевця, і відповідний великій надключичній ямці лопатково-ключичний, trigonum omoclavicu‑ lare, — нижче від нього. Уміст лопатково-трапецієподібного трикутника становлять поверхневі лімфатичні вузли шиї, додатковий (XI черепний) нерв, шкірні та м'язові гілки шийного нервового сплетення, гілки щитошийного стовбура (поперечна артерія шиї та надлопаткова артерія), а лопатково-ключичного — вкриті передтрахейною пластинкою фасції шиї підключична артерія і нижні пучки плечового нервового сплетення, які виходять із міждрабинчастого простору (проміжку позаду переднього драбинчастого м'яза), надключичні нерви, підключична та зовнішня яремна вени. М'ЯЗИ І ФАСЦІЇ ГОЛОВИ Ділянки голови Розрізняють такі ділянки голови, regiones capitis (див. рис. 349). 1. Лобова ділянка, regio frontalis, непарна, відповідає контурам чола й поширюється від кореня носа (див. т. 2, «Ніс») і надочноямкових країв назад (угору й убік) до вінцевого шва. 2. Тім'яна ділянка, regio parietalis, парна, відповідає тім'яній кістці. 3. Потилична ділянка, regio occipitalis, непарна, відповідає контурам потиличної кістки. 4. Скронева ділянка, regio temporalis, парна, збігається з лускатою частиною скроневої кістки. 5. Вушна ділянка, regio auricularis, парна, відповідає контурам зовнішнього вуха. 6. Соскоподібна ділянка, regio mastoidea, парна, збігається із соскоподібним відростком скроневої кістки. 7. Лицева ділянка, regio facialis, непарна, розташована донизу від лобової ділянки, ззаду межує зі скроневими та вушними ділянками, унизу сягає передньої ділянки шиї. У ній, своєю чергою, виокремлюють такі ділянки. 7.1. Очноямкова ділянка, regio orbitalis, парна, збігається з контурами входу в очну ямку. По верхньому краю ділянки пролягає надповікова борозна, sulcus suprapalpebralis, що відповідає верхньому краю очної ямки, по нижньому — підповікова борозна, sulcus infrapalpebralis, яка відповідає нижньому краю очної ямки (див. рис. 315). 7.2. Носова ділянка, regio nasalis, непарна, збігається з контурами носа. 7.3. Підочноямкова ділянка, regio infraorbitalis, парна, розташована збоку від носової ділянки та нижче від очноямкової, ззаду межує з виличною ділянкою, унизу — зі щічною. 7.4. Вилична ділянка, regio zygomatica, парна, відповідає контурам виличної кістки. 7.5. Ротова ділянка, regio oralis, непарна, угорі межує з носовою, унизу — з підборідною, з боків — зі щічними ділянками. 7.6. Щічна ділянка, regio buccalis, парна, відмежована носогубною борозною, sulcus nasolabialis (див. рис. 315) від носової та ротової ділянок, розташована збоку від них і від підборідної ділянки та донизу від підочноямкової і виличної; ззаду сягає привушно-жувальної, а внизу — передньої ділянки шиї. 7.7. Підборідна ділянка, regio mentalis, непарна, розташована донизу від ротової ділянки й відмежована від неї підборідно-губною борозною, sulcus mentolabialis (див. рис. 315). 7.8. Привушно-жувальна ділянка, regio parotideo­mas­ se­terica, парна, розташована збоку від щічної та донизу від виличної і скроневої ділянок; заднім краєм прилягає до вушної ділянки. М'язи голови За походженням і функцією м'язи голови, mm. ca­ pi­tis, можна поділити на м'язи обличчя та жувальні м'язи. М'язи обличчя М'язи обличчя, mm. faciei (рис. 364—371), розташовані під шкірою і, на відміну від інших скелетних м'язів, не мають фасцій. Більшість із них починаються на кістках голови або її фасціях і вплітаються в товщу шкіри. Скорочуючись, м'язи обличчя зміщують певні ділянки шкіри й тим самим надають йому різноманітних виразів — зумовлюють міміку, тому їх нерідко називають мімічними. Вони згруповані переважно навколо природних отворів обличчя (зовнішні слухові отвори, очні щілини, ротова щілина, ніздрі), які під дією м'язів або зменшуються аж до повного закриття, або збільшуються, тобто розширюються. Відповідно до цього виокремлюють такі групи м'язів: м'язи навколо слухового отвору; м'язи навколо очної щілини; м'язи навколо ротової щілини; м'язи навколо ніздрів. Усі вони, крім поперечного м'яза підборіддя, парні. Окрему групу становить надчерепний м'яз, безпосередньо не пов'язаний із жодним зі згаданих отворів. Усі м'язи обличчя іннервуються різними гілками лицевого нерва. Надчерепний м'яз Під шкірою голови, між лобовою і потиличною кістками, лежить широка сухожилкова пластинка, що вкриває верхню частину склепіння черепа, — сухожилковий шолом (надчерепний апоневроз), galea aponeurotica (aponeurosis epicranialis) (див. рис. 364—366), який щільно зрощений ──────── Сторінка 325 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Galea aponeurotica M. occipitofrontalis (venter frontalis) M. orbicularis oculi (pars orbitalis) M. temporoparietalis M. auricularis superior M. auricularis anterior M. orbicularis oculi (pars palpebralis) M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. procerus M. nasalis (pars transversa) M. levator labii superioris M. levator labii superioris alaeque nasi M. transversus nuchae M. nasalis (pars alaris) M. zygomaticus minor M. auricularis posterior M. zygomaticus major M. orbicularis oris (pars labialis) M. buccinator M. sternocleidomastoideus Fascia parotidea M. orbicularis oris (pars marginalis) Gl. parotidea (частково видалено) Modiolus anguli oris Lamina superficialis fasciae cervicalis (частково розкрита) M. depressor labii inferioris M. risorius Platysma M. depressor anguli oris Fascia masseterica Рис. 364. М'язи обличчя, mm. faciei. Вигляд збоку зі шкірою волосистої частини голови та пухко — з окістям кісток черепа. Сухожилковий шолом і пов'язані з ним м'язові частини називають надчерепним м'язом, m. epicranius. До передніх відділів шолома входить лобове черевце, а до задніх — потиличне черевце, які разом становлять потилично-лобовий м'яз, m. occipitofrontalis (див. рис. 288, 289, 351, 364—366). Лобове черевце, venter frontalis, розташоване під шкірою в лобовій ділянці. Воно складається з вертикальних пучків, які відходять від сухожилкового шолома дещо вище від лобових горбів, спрямовуються донизу й вплітаються в шкіру чола на рівні надбрівних дуг (див. рис. 368 А). Потиличне черевце, venter occipitalis, утворюють порівняно короткі м'язові пучки, які починаються в ділянці верхньої каркової лінії потиличної кістки (див. рис. 359, 368 А, 370, 371), прямують угору й вростають у задні відділи сухожилкового шолома. З бічним відділом шолома в ділянці переднього й верхнього вушних м'язів пов'язаний пучок м'язових волокон різного ступеня розвитку (найчастіше рудиментарний), який називають скронево-тім'яним м'язом, m. temporoparietalis (див. рис. 364, 368 А). Під час скорочення потиличного черевця м'яза сухожилковий шолом, а разом із ним і шкіра волосистої частини голови, зміщуються назад; лобового — вперед; за фіксованого шолома м'яз піднімає брови й розширює очну щілину. Скорочення скронево-тім'яного м'яза зсуває шолом і пов'язану з ним частину шкіри голови вбік. К р о в о п о с т а ч а н н я: лобове черевце і скронево-тім'яний м'яз — поверхнева скронева, надочноямкова і слізна артерії; потиличне черевце — потилична і задня вушна артерії. М'язи, що оточують слуховий отвір Ці м'язи належать до м'язів склепіння черепа, у людини мають рудиментарну будову і практично не функціонують. Передній вушний м'яз, m. auricularis anterior (див. рис. 364, 365, 368 А), починається від скроневої фасції та сухожилкового шолома, прямує назад і донизу, дещо звужується; прикріплюється до шкіри вушної раковини вище від козелка. М'яз зміщує вушну раковину вперед і догори. К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева скронева артерія. ──────── Сторінка 326 ──────── Учення про м'язи — Міологія Galea aponeurotica M. occipitofrontalis (venter frontalis) M. procerus M. depressor supercilii M. orbicularis oculi (pars orbitalis) Lig. palpebrale mediale M. corrugator supercilii M. levator labii superioris alaeque nasi M. auricularis anterior M. orbicularis oculi (pars palpebralis) M. orbicularis oculi (fasciculus ciliaris) M. nasalis M. levator labii superioris (відрізаний) M. zygomaticus minor M. zygomaticus major M. depressor septi nasi M. risorius Modiolus anguli oris M. zygomaticus minor (відрізаний) M. zygomaticus major (відрізаний) M. levator anguli oris (відрізаний) M. buccinator M. masseter Platysma M. orbicularis oris (pars marginalis) M. depressor anguli oris M. depressor labii inferioris M. orbicularis oris (pars labialis) M. mentalis Рис. 365. М'язи обличчя, mm. faciei, і жувальні м'язи, mm. masticatorii. Вигляд спереду. Ліворуч м'яз-опускач брови, очноямкова частина колового м'яза ока і нижня частина лобового черевця потилично- лобового м'яза частково видалені, а м'яз-підіймач верхньої губи і крила носа перерізаний; праворуч видалений коловий м'яз рота Верхній вушний м'яз, m. auricularis superior (див. рис. 364, 368 А), розташований поруч із попереднім. Починається над вушною раковиною від сухожилкового шолома, спрямовується донизу; прикріплюється до верхнього відділу хряща вушної раковини. М'яз зміщує вушну раковину вгору, натягує сухожилковий шолом. К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева скронева і задня вушна артерії. Задній вушний м'яз, m. auricularis posterior (див. рис. 351, 364), розвинений слабко. Починається від каркової фасції і, прямуючи вперед, досягає основи вушної раковини (див. рис. 368 А, 370). М'яз тягне вушну раковину назад. К р о в о п о с т а ч а н н я: задня вушна артерія. Разом зі скронево-тім'яним м'язом м'язи, що оточують слуховий отвір, утворюють бічне черевце надчерепного м'яза і прикривають скроневий м'яз, відокремлюючись від нього скроневою фасцією. М'язи, що оточують очну щілину Коловий м'яз ока, m. orbicularis oculi (див. рис. 288, 364, 365, 368 Б, 369, 370), розташований під шкірою, що вкриває передні відділи очної ямки. У м'язі розрізняють три частини: очноямкову, повікову і глибоку (слізну). Усі три частини починаються в ділянці медіального кута ока. Очноямкова частина, pars orbitalis (див. рис. 364, 365, 368 Б, 369, 370), відходить від медіальної зв'язки повіки (див. рис. 364, 365), лобового відростка верхньої щелепи, носової частини лобової кістки і йде вздовж верхнього та нижнього країв очної ямки, утворюючи м'язове кільце. Внутрішні пучки м'яза в ділянці латеральної зв'язки повіки (див. рис. 366) утворюють латеральний шов повік. Верхні волокна колового м'яза ока зливаються з лобовим черевцем потилично-лобового м'яза, м'язом-опускачем брови і м'язом, що зморщує брову. Унизу волокна м'яза з'єднуються з малим виличним м'язом, м'язом-підіймачем верхньої губи та м'язом-підіймачем верхньої губи і крила носа. ──────── Сторінка 327 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. occipitofrontalis (venter frontalis) M. temporalis M. occipitofrontalis Lig. palpebrale laterale Galea aponeurotica M. orbicularis oculi (pars palpebralis) M. corrugator supercilii M. depressor supercilii Fascia temporalis (lamina superficialis) Lig. palpebrale mediale Fascia temporalis (lamina profunda) M. procerus M. levator labii superioris alaeque nasi (відрізаний) (відрізано) (venter occipitalis) M. zygomaticus minor (відрізаний) M. zygomaticus major M. levator labii superioris (відрізаний) M. nasalis (pars transversa) Corpus adiposum buccae M. nasalis (pars alaris) M. depressor septi nasi Ductus parotideus M. levator anguli oris Gl. parotidea M. orbicularis oris M. masseter M. depressor anguli oris (відрізаний) M. buccinator M. trapezius M. mentalis (розрізано й відвернуто) M. depressor labii inferioris Fascia buccopharyngea M. sternocleidomastoideus Gl. submandibularis Рис. 366. М'язи обличчя, mm. faciei, і жувальні м'язи, mm. masticatorii. Вигляд збоку. Очноямкову частину колового м'яза ока частково видалено Повікова частина, pars palpebralis (див. рис. 364—366), є продовженням очноямкової частини й розташована безпосередньо під шкірою повік. У ній, своєю чергою, виокремлюють дві частини — верхню та нижню. Вони починаються відповідно від верхнього та нижнього країв медіальної зв'язки повіки і прямують до латерального кута ока, де прикріплюються до верхнього та нижнього країв латеральної зв'язки повіки. Невелику групу тонких м'язових волокон, розташовану безпосередньо біля краю повік одразу позаду від вій, називають війковим пучком, fasciculus ciliaris. Глибока частина, pars profunda (див. рис. 369, 370), починається від заднього слізного гребеня і поділяється на дві частини, які охоплюють спереду й ззаду слізний мішок і вплітаються в м'язові пучки повікової частини. Ззовні глибоку частину м'яза не видно. Очноямкова частина м'яза звужує очну щілину й розгладжує поперечні складки в ділянці шкіри лоба; повікова частина змикає очну щілину; глибока частина розширює слізний мішок. К р о в о п о с т а ч а н н я: лицева, поверхнева скронева, підочноямкова та надочноямкова артерії. М'яз гордіїв, m. procerus (див. рис. 364—366, 368 Б, 369, 370), починається у вигляді довгасто-плоских пучків на спинці носа (див. т. 2, «Ніс») від носової кістки або від апоневрозу носового м'яза; прикріплюється до шкіри надперенісся. Під час скорочення м'яза з обох боків біля кореня носа утворюються поперечні складки. Кровопостачання: кутова та надочноямкова артерії. М'яз-опускач брови, m. depressor supercilii (див. рис. 365, 366, 368 Б, 369, 370), починається вужчою частиною від верхньої третини бічного відділу носової кістки, назовні від попереднього м'яза, і, поступово розширюючись, прямує вгору; прикріплюється до шкіри медіальної ділянки брів. Цей м'яз опускає брову донизу й дещо досередини. К р о в о п о с т а ч а н н я: кутова та надочноямкова артерії. ──────── Сторінка 328 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. depressor septi nasi M. levator labii superioris alaeque nasi M. levator labii superioris M. zygomaticus minor M. nasalis (pars alaris) M. orbicularis oris (pars labialis) M. zygomaticus major M. levator anguli oris Modiolus anguli oris M. risorius M. orbicularis oris (pars marginalis) M. buccinator M. depressor labii inferioris Platysma M. depressor anguli oris M. transversus menti M. mentalis Рис. 367. М'язи навколо ротової щілини. Вигляд зсередини. Шкіру з м'язами відокремлено від кісток обличчя; слизові оболонки щік і губ видалено М'язи навколо ротової щілини М'яз-зморщувач брови, m. corrugator supercilii (див. рис. 365, 366, 369 Б, 370), прикритий коловим м'язом ока, починається від ділянки лобової кістки, розташованої над слізною кісткою, прямує вгору і вбік уздовж надбрівної дуги; прикріплюється до шкіри брів, де його пучки переплітаються з м'язовими пучками лобового черевця потилично-лобового м'яза. Цей м'яз зводить шкіру брів до серединної лінії голови й утворює вертикальні складки в ділянці перенісся (у міжбрівному проміжку). К р о в о п о с т а ч а н н я: лицева, надочноямкова артерії, лобова гілка поверхневої скроневої артерії. М'язи навколо ротової щілини поділяють на дві групи. Одну групу представляє коловий м'яз рота, скорочення якого звужує ротову щілину. До іншої групи належать м'язи, розташовані радіально щодо ротової щілини; їх скорочення спричиняє її розширення. Коловий м'яз рота, m. orbicularis oris (див. рис. 288, 364—367, 368 В), утворений коловими м'язовими пучками, розташованими в товщі губ. М'язові пучки щільно зрощені зі шкірою. Поверхневі шари цього м'яза приймають до свого складу пучки м'язів, які підходять до ротової щілини. У коловому м'язі рота виокремлюють чотири незалежні частини (верхні й нижні праві та ліві), які утворюють більшу губну частину, pars labialis, розташовану в товщі верхньої та нижньої губ, що продовжується в навколишні м'язи обличчя, і меншу крайову частину, pars marginalis, що лежить на периферії м'яза в червоній облямівці губ (див. рис. 364, 365, 367). Обидві частини починаються в ділянці кутів рота і прикріплюються до шкіри та слизової оболонки губ. У губній частині розрізняють два види м'язових волокон. Перші йдуть щільним пучком паралельно межі переходу червоної облямівки губ у шкіру і вплітаються в поверхневу частину вузла кута рота, modiolus anguli oris (див. рис. 364, 365, 367). Другі, пухкіші, зливаються з радіально спрямованими пучками інших м'язів навколо ротової щілини. Волокна правої та лівої губних частин перетинають серединну лінію губ і переплітаються між собою. Крайова частина є продовженням губної і бере активну участь у творенні звуків. Медіальні кінці волокон крайових частин перехрещуються, латеральні — вплітаються в глибоку частину вузла кута рота. Коловий м'яз рота звужує ротову щілину і витягує губи вперед; під час скорочення волокон крайової частини губи підтискаються і червона облямівка ховається. К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня і нижня губні та підочноямкова артерії, підборідна гілка нижньої альвеолярної артерії. Великий виличний м'яз, m. zygomaticus major (див. рис. 288, 350, 364—367, 368 В, 369—371), починається від латеральної поверхні виличної кістки біля основи її скроневого відростка. Частина м'язових пучків є продовженням колового м'яза ока. Прямуючи вниз і медіально, виличний м'яз вплітається в коловий м'яз рота і шкіру кута рота. М'яз тягне кут рота вгору і назовні. К р о в о п о с т а ч а н н я: підочноямкова і верхня губна ар‑ терії. Малий виличний м'яз, m. zygomaticus minor (див. рис. 364—367, 368 В, 369, 370), починається від латеральної поверхні виличної кістки, безпосередньо вище і позаду вилично-верхньощелепного шва. Медіальні пучки цього м'яза переплітаються з м'язовими пучками колового м'яза ока. ──────── Сторінка 329 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. auricularis superior M. temporoparietalis M. auricularis anterior M. procerus M. occipitofrontalis (venter frontalis) M. corrugator supercilii M. depressor supercilii M. orbicularis oculi M. nasalis M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. depressor septi nasi M. auricularis posterior А Б M. levator labii superioris alaeque nasi M. levator labii superioris M. zygomaticus minor M. zygomaticus major M. buccinator M. orbicularis oris M. levator anguli oris M. risorius M. depressor anguli oris M. depressor labii inferioris M. mentalis В Г Рис. 368. Місця початку і прикріплення м'язів обличчя (напівсхематично): А — надчерепний м'яз і м'язи, що оточують слуховий отвір; Б — м'язи, що оточують очну щілину, і м'язи навколо ніздрів; В — м'язи, що оточують ротову щілину (коловий м'яз рота, великий і малий виличні м'язи, м'яз-підіймач верхньої губи, м'яз-підіймач верхньої губи та крила носа, м'яз сміху, м'яз-опускач кута рота і м'яз-опускач нижньої губи); Г — м'язи, що оточують ротову щілину (м'яз-підіймач кута рота, щічний м'яз і підборідний м'яз). Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 330 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. procerus M. orbicularis oculi M. depressor supercilii M. orbicularis oculi (pars orbitalis) (pars profunda) M. levator labii superioris alaeque nasi M. levator labii superioris M. temporalis M. zygomaticus minor M. zygomaticus major M. sternocleidomastoideus M. levator anguli oris Pars transversa M. masseter Pars alaris M. buccinator M. mentalis M. nasalis M. depressor septi nasi M. depressor anguli oris M. depressor labii inferioris Platysma Рис. 369. Місця початку і прикріплення м'язів голови (напівсхематично). Вигляд спереду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним М'яз-підіймач верхньої губи, m. levator labii superioris (див. рис. 364—367, 368 В, 369—371), починається від підочноямкового краю, над підочноямковим отвором верхньої щелепи. М'яз-підіймач верхньої губи і крила носа, m. levator labii superioris alaeque nasi (див. рис. 364—367, 368 В, 369, 370), розташований поруч із попереднім; відходить від основи лобового відростка верхньої щелепи. Останні три м'язи спрямовуються донизу, дещо прикриваючи м'яз-підіймач кута рота, конвергують і утворюють чотирикутну м'язову пластинку, пучки якої вплітаються в шкіру верхньої губи, частково в коловий м'яз рота, а також у шкіру крила носа. Ці м'язи зміщують верхню губу і крило носа. К р о в о п о с т а ч а н н я: підочноямкова, щічна і верхня губна артерії. М'яз-підіймач кута рота, m. levator anguli oris (див. рис. 365—367, 368 Г, 369—371), розташований глибше від м'яза-підіймача верхньої губи. Він починається нижче від підочноямкового отвору, від іклової ямки, і, спрямовуючись донизу, вплітається в шкіру кута рота та коловий м'яз рота. Цей м'яз тягне кут рота догори й назовні. К р о в о п о с т а ч а н н я: підочноямкова і щічна артерії. Щічний м'яз, m. buccinator («м'яз сурмачів») (див. рис. 231 Б, 364—367, 368 Г, 369, 370, 377), починається oт від зовнішньої поверхні верхньої та нижньої щелеп у ділянці альвеол великих кутніх зубів і від крило-нижньощелепного шва (див. т. 2, «Стінки глотки»). Спрямовуючись уперед, пучки щічного м'яза вплітаються в коловий м'яз рота, а також у слизову оболонку і шкіру кута рота, верхньої та нижньої губ. До зовнішньої поверхні м'яза прилягає жирове тіло щоки, до внутрішньої — слизова оболонка присінка рота (див. т. 2, «Присінок рота»). На рівні переднього краю жувального м'яза середню частину щічного м'яза пробиває привушна протока — вивідна протока привушної залози (див. т. 2, «Великі слинні залози»). М'яз відтягує кут рота вбік; під час двобічного скорочення розтягує ротову щілину, притискає внутрішню поверхню щік до зубів. К р о в о п о с т а ч а н н я: щічна артерія. М'яз сміху, m. risorius (див. рис. 350, 364, 365, 367, 368 В), непостійний, частково є продовженням пучків підшкірного м'яза шиї і дещо прикриває ──────── Сторінка 331 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. temporalis M. pterygoideus lateralis (caput superius) Capsula articularis temporomandibularis M. corrugator supercilii M. auricularis posterior M. depressor supercilii M. procerus Pars profunda Pars orbitalis M. orbicularis oculi M. levator labii superioris alaeque nasi M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. levator labii superioris M. trapezius M. zygomaticus minor M. transversus nuchae M. levator anguli oris M. semispinalis capitis M. nasalis M. obliquus capitis superior M. depressor septi nasi M. rectus capitis posterior major M. zygomaticus major M. rectus capitis posterior minor M. splenius capitis M. digastricus (venter posterior) M. mentalis M. longissimus capitis M. sternocleidomastoideus M. stylopharyngeus M. depressor labii inferioris M. masseter M. stylohyoideus M. buccinator M. depressor anguli oris Platysma M. styloglossus Рис. 370. Місця початку та прикріплення м'язів голови (напівсхематично). Вигляд збоку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним щічний м'яз. Частина пучків м'яза починається від жувальної фасції та шкіри в ділянці носогубної складки. Прямуючи в медіальний бік, пучки вплітаються в шкіру кута рота. Цей м'яз тягне кут рота в латеральний бік. К р о в о п о с т а ч а н н я: лицева, щічна артерії, поперечна артерія обличчя. М'яз-опускач кута рота, m. depressor anguli oris (див. рис. 288, 364—367, 368 В, 369, 370), починається широкою основою від передньої поверхні нижньої щелепи, нижче від підборідного отвору. Прямуючи вгору, м'яз звужується, досягає кута рота, де частина його пучків вплітається в шкіру кута рота, а частина — у товщу верхньої губи та м'яза-підіймача кута рота. Цей м'яз тягне кут рота донизу й назовні. К р о в о п о с т а ч а н н я: нижня губна та підпідборідна артерії, підборідна гілка нижньої альвеолярної артерії. М'яз-опускач нижньої губи, m. depressor labii infe‑ rioris (див. рис. 364—367, 368 В, 369, 370), частково прикритий попереднім. Починається від передньої поверхні нижньої щелепи вище від попереднього м'яза, попереду від підборідного отвору, прямує вгору й вплітається в шкіру нижньої губи та підборіддя. Медіальні пучки м'яза біля нижньої губи переплітаються з такими самими пучками однойменного м'яза протилежного боку. М'яз тягне нижню губу донизу. К р о в о п о с т а ч а н н я: нижня губна та підпідборідна артерії, підборідна гілка нижньої альвеолярної артерії. Підборідний м'яз, m. mentalis (див. рис. 288, 365—367, 368 Г, 369, 370), починається від альвеолярних підвищень різців нижньої щелепи, прямує донизу й вплітається в шкіру підборіддя. М'яз рухає шкіру підборіддя догори, витягує нижню губу. К р о в о п о с т а ч а н н я: нижня губна артерія та підборідна гілка нижньої альвеолярної артерії. Поперечний м'яз підборіддя, m. transversus menti (див. рис. 367), непарний непостійний маленький м'яз, що перетинає серединну лінію голови відразу під підборіддям; часто є продовженням м'яза-опускача кута рота. ──────── Сторінка 332 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. constrictor pharyngis superior M. levator labii superioris M. levator anguli oris M. zygomaticus major M. longus capitis M. masseter M. rectus capitis anterior M. pterygoideus lateralis (caput superius) M. pterygoideus medialis M. tensor veli palatini M. temporalis Tuberculum pharyngeum M. styloglossus M. tensor veli palatini M. stylopharyngeus M. levator veli palatini M. rectus capitis lateralis Lig. apicis dentis M. digastricus (venter posterior) posterior Lig. cruciforme atlantis M. longissimus capitis Membrana tectoria M. sternocleidomastoideus M. splenius capitis M. rectus capitits posterior major Membrana atlantooccipitalis M. obliquus capitis superior Lig. nuchae M. rectus capitis posterior minor M. occipitofrontalis (venter occipitalis) M. semispinalis capitis M. trapezius M. transversus nuchae Рис. 371. Місця початку та прикріплення м'язів і зв'язок на основі черепа (напівсхематично). Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплень — червоним, прикріплень зв'язок — чорним М'язи навколо ніздрів Носовий м'яз, m. nasalis (див. рис. 364—366, 368 Б, 369, 370), починається від альвеолярних підвищень ікла та латерального різця верхньої щелепи, прямує вгору й поділяється на дві частини — зовнішню та внутрішню відповідно. Зовнішня — поперечна частина, pars transversa, огинає крило носа, дещо розширюється і біля серединної лінії голови переходить у сухожилок, який з'єднується із сухожилком однойменного м'яза протилежного боку. Внутрішня — крилова частина, pars alaris, прикріплюється до великого (його заднього кінця — латеральної ніжки) і малого хрящів крила носа (див. т. 2, «Ніс»). М'яз звужує носовий отвір. К р о в о п о с т а ч а н н я: кутова й верхня губна артерії. М'яз-опускач перегородки носа, m. depressor septi nasi (див. рис. 365—367, 368 Б, 369, 370), починається від альвеолярного підвищення медіального різця верхньої щелепи, частково включає до свого складу пучки колового м'яза рота; прикріплюється до нижньої поверхні хряща перегородки носа. Цей м'яз тягне перегородку носа донизу. К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня губна артерія. Жувальні м'язи Жувальні м'язи, mm. masticatorii (рис. 372—376; див. рис. 365, 366, 370, 371), скорочуючись, зміщують нижню щелепу й тим самим зумовлюють акт жування. Вони мають нерухому точку (початок) на кістках черепа й рухому точку (прикріплення) на нижній щелепі. До жувальних м'язів належать жувальний, скроневий, латеральний і медіальний крилоподібні м'язи. Усі вони парні. Жувальний м'яз, m. masseter (див. рис. 288, 289, 350—352, 365, 366, 370—372, 374, 376), бере початок від нижнього краю виличної дуги двома частинами — поверхневою та глибокою. Поверхнева частина, pars superficialis (див. рис. 372 А), відходить сухожилковими пучками від переднього та середнього відділів виличної дуги; глибока частина, pars profunda (див. рис. 372), — від її середнього та заднього відділів. Пучки м'язових волокон поверхневої частини йдуть навскіс ──────── Сторінка 333 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Fascia temporalis (lamina superficialis) Arcus zygomaticus Spatium suprazygomaticum interaponeuroticum (жирова тканина) Fascia temporalis (lamina profunda) M. masseter (pars profunda) M. masseter (pars superficialis) А М. temporalis Articulatio temporomandibularis М. pterygoideus lateralis Pars profunda m. masseteris Processus coronoideus Б Рис. 372. Жувальні м'язи, mm. masticatorii. Вигляд збоку: А — поверхневу пластинку скроневої фасції частково розрізано й відвернуто; Б — виличну дугу відпиляно й відтягнуто разом із жувальним м'язом ──────── Сторінка 334 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. temporalis (відрізаний і відвернутий) Discus articularis Caput superius M. pterygoideus lateralis Caput inferius M. pterygoideus medialis Рис. 373. Жувальні м'язи, mm. masticatorii. Сагітальний розпил. Вигляд збоку. Порожнину скронево-нижньощелепного суглоба розкрито; гілку нижньої щелепи частково видалено; виличну дугу відпиляно; жувальний м'яз видалено M. temporalis Discus articularis Caput superius M. pterygoideus lateralis Caput inferius M. pterygoideus medialis M. masseter Angulus mandibulae M. genioglossus (відрізаний) M. geniohyoideus (відрізаний) M. mylohyoideus (відрізаний) Venter anterior m. digastrici (відрізано) Рис. 374. Жувальні м'язи, mm. masticatorii. Вигляд ззаду. Медіальний крилоподібний і щелепно-під'язиковий м'язи зліва видалено ──────── Сторінка 335 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови M. temporalis M. pterygoideus lateralis M. masseter Caput superius Caput inferius Pars profunda M. pterygoideus medialis Pars superficialis А Б Рис. 375. Місця початку і прикріплення жувальних м'язів (напівсхематично): А — жувальний і скроневий м'язи; Б — латеральний і медіальний крилоподібні м'язи. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним M. temporalis M. pterygoideus lateralis (caput inferius) M. buccinator Lig. sphenomandibulare Raphe pterygomandibularis M. genioglossus M. pterygoideus medialis M. geniohyoideus M. constrictor pharyngis superior M. mylohyoideus M. digastricus (venter anterior) Рис. 376. Місця початку і прикріплення жувальних м'язів (напівсхематично). Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення зв'язок — чорним ──────── Сторінка 336 ──────── Учення про м'язи — Міологія донизу й назад, глибокої — донизу й наперед. Унизу обидві частини жувального м'яза прикріплюються до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи: поверхнева — у ділянці її кута, до жувальної горбистості, глибока — між останньою та вирізкою нижньої щелепи. Верхній відрізок жувального м'яза частково прикритий великим і малим виличними м'язами, нижній — підшкірним м'язом шиї; їх розділяє жувальна фасція. До зовнішньої поверхні м'яза ззаду прилягає поверхнева частина привушної залози, оточена фасцією привушної залози, з привушною протокою, що відходить наперед у напрямку щічного м'яза, та додатковою привушною залозою, розміщеною на її шляху (див. рис. 366; т. 2, «Великі слинні залози»), до внутрішньої — жирове тіло щоки, яке відмежовує її від щічного м'яза (див. т. 2, «Присінок рота»). Верхній відділ жувального м'яза прикриває скроневий м'яз у ділянці його прикріплення до переднього краю гілки нижньої щелепи та задню частину латерального крилоподібного м'яза біля місця його фіксації до виросткового відростка нижньої щелепи. М'яз піднімає опущену нижню щелепу; поверхнева його частина незначно впливає на висування щелепи вперед. І н н е р в а ц і я: жувальний нерв (гілка трійчастого нерва). К р о в о п о с т а ч а н н я: жувальна артерія та поперечна артерія обличчя. Скроневий м'яз, m. temporalis (див. рис. 288, 289, 366, 370, 371, 372 Б, 373, 374), заповнює скроневу ямку. Починається від скроневих поверхонь лобової кістки, лускової частини скроневої кістки та великого крила клиноподібної кістки, лобового відростка виличної кістки, нижньої скроневої лінії тім'яної кістки та скроневої фасції. Пучки м'яза, спрямовуючись донизу, зливаються й утворюють потужний сухожилок, який проходить досередини від виличної дуги і прикріплюється досередини від жувального м'яза до переднього краю гілки та скроневого гребеня нижньої щелепи. Передні волокна м'яза йдуть майже вертикально, середні — косо, задні — практично горизонтально. Зовнішня поверхня скроневого м'яза вкрита потужною скроневою фасцією. Внутрішня поверхня прилягає до латерального крилоподібного м'яза і задньої частини щічного м'яза, верхньощелепної артерії, глибоких скроневих нервів. Під час скорочення всіх пучків м'яз піднімає опущену нижню щелепу; задні пучки тягнуть назад висунуту вперед нижню щелепу. І н н е р в а ц і я: глибокі скроневі нерви (гілки трійчастого нерва). К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева та глибокі скроневі артерії. Латеральний крилоподібний м'яз, m. pterygoideus lateralis (див. рис. 231, 370, 371, 372 Б, 373, 374, 376), починається двома частинами, або головками, — верхньою та нижньою. Верхня головка, caput superius (див. рис. 370, 371, 373, 374), м'яза відходить від підскроневої поверхні та підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки; спрямовується назад і прикріплюється до медіальної поверхні суглобової капсули скронево-нижньощелепного суглоба та до суглобового диска. Нижня головка, caput inferius (див. рис. 373, 374, 376), починається від зовнішньої поверхні латеральної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, прямує назад і фіксується в крилоподібній ямці нижньої щелепи. Між верхньою та нижньою головками є щілина, через яку проходять верхньощелепна артерія і щічний нерв. Передня частина латерального крилоподібного м'яза прикрита сухожилком скроневого м'яза, задня — жувальним м'язом. Передня частина прилягає згори до верхньої частини медіального крилоподібного м'яза. Зовнішня поверхня м'яза межує з верхньощелепною артерією та жувальним і щічним нервами, внутрішня — із середньою оболонною артерією (обидві головки), нижньощелепним нервом (верхня головка), нижнім альвеолярним і язиковим нервами (нижня головка). М'яз зміщує нижню щелепу в протилежний бік; при двобічному скороченні висуває її вперед. І н н е р в а ц і я: латеральний крилоподібний нерв (гілка трійчастого нерва). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхньощелепна та лицева артерії. Медіальний крилоподібний м'яз, m. pterygoideus medialis (див. рис. 231 Б, 371, 373, 376), починається від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки, спрямовується назад і донизу; прикріплюється до крилоподібної горбистості гілки нижньої щелепи. Верхня його частина прикрита латеральним крилоподібним м'язом, задня — клиноподібно-нижньощелепною зв'язкою. До зовнішньої поверхні медіального крилоподібного м'яза прилягають язиковий нерв і нижні альвеолярні артерія та нерв, до задньої — передня поверхня глибокої частини привушної залози. М'яз зміщує нижню щелепу в протилежний бік; при двобічному скороченні сприяє висуванню вперед і підійманню опущеної нижньої щелепи. І н н е р в а ц і я: медіальний крилоподібний нерв (гілка трійчастого нерва). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхньощелепна артерія. Загальні відомості про розвиток м'язів голови М'язи голови, як і м'язи шиї, є похідними мезенхіми перших двох зябрових дуг (рис. 377). З мезенхіми, яка оточує першу зяброву дугу, розвиваються жувальні м'язи. Мезенхіма другої зябрової дуги поширюється в ділянку обличчя і є джерелом формування мімічних м'язів і м'язів м'якого піднебіння. Фасції голови До фасцій голови (див. рис. 364, 366, 372 А) належать скронева, жувальна та щічно-глоткова фасції і фасція привушної залози. Скронева фасція, fascia temporalis (див. рис. 366, 372 А), починається від окістя кісток черепа в ділянці верхньої скроневої лінії та сухожилкового шолома. Покриваючи скроневий м'яз, фасція поблизу виличної дуги розщеплюється на дві пластинки: поверхнева пластинка, lamina superficialis, прикріплюється до верхнього краю і зовнішньої поверхні виличної дуги; глибока пластинка, lamina profunda, переходить на внутрішню поверхню виличної дуги. Між пластинками залягають судини та жирова тканина. Жувальна фасція, fascia masseterica (див. рис. 364), починається від виличної дуги та скроневої фасції і прямує донизу, покриваючи жувальний м'яз. Ззаду вона прикріплюється до хряща зовнішнього слухового ходу й перекидається на соскоподібний відросток, унизу продовжується в поверхневу пластинку фасції шиї, спереду — у щічно-глоткову фасцію. ──────── Сторінка 337 ──────── М'язи тулуба, шиї та голови Galea aponeurotica Venter frontalis m. occipitofrontalis Fascia temporalis (lamina superficialis) Fascia temporalis (lamina profunda) M. corrugator supercilii M. temporalis M. procerus M. orbicularis oculi (pars orbitalis) M. orbicularis oculi (pars palpebralis) M. nasalis M. levator labii superioris alaeque nasi M. zygomaticus major M. levator anguli oris M. zygomaticus minor M. buccinator M. masseter M. orbicularis oris Corpus adiposum buccae M. levator labii superioris M. depressor anguli oris M. depressor labii inferioris M. mentalis M. depressor labii inferioris (відрізаний) Рис. 377. М'язи голови немовляти Привушна фасція, fascia parоtidea (див. рис. 364), пов'язана із задньою частиною жувальної фасції, розщеплюється на два листки, які з обох боків охоплюють привушну залозу. Угорі фасція прикріплюється до виличної дуги, унизу переходить у поверхневу пластинку фасції шиї. Щічно-глоткова фасція, fascia buccopharyngea (див. рис. 366), вкриває щічний м'яз і біля переднього краю жувального м'яза переходить на внутрішню поверхню гілки нижньої щелепи та медіального крилоподібного м'яза, після чого поширюється на бічну стінку глотки. Клітковинні простори голови У лобовій, тім'яній і потиличній ділянках пухка сполучна тканина утворює підапоневротичний простір, spatium subaponeuroticum, розташований між сухожилковим шоломом та окістям кісток склепіння черепа, який простягається від надбрівних дуг до верхньої каркової лінії, а також підокісні простори, spatia subperiostea, між окістям і кістками склепіння черепа, обмежені швами, які є місцем їхнього зрощення. У скроневій ділянці (рис. 378) є три клітковинні щілини: 1) надвиличний міжапоневротичний простір, spatium suprazygomaticum interaponeuroticum (див. рис. 372 А), між двома пластинками скроневої фасції та виличною дугою; 2) підапоневротичний простір між зовнішньою поверхнею скроневого м'яза і скроневою фасцією; 3) глибокий скроневий простір, spatium temporale profundum, який відокремлює глибоку поверхню м'яза від окістя. У бічній ділянці обличчя привушна фасція обмежує привушний простір, де, крім самої залози, містяться великі судини, нерви, лімфатичні вузли та значна кількість пухкої клітковини, яка сполучається з навкологлотковою клітковиною та з клітковиною на медіальній поверхні нижньої щелепи (у підскроневій ямці). Передній відділ підскроневої ямки займає жирове тіло щоки, яке прилягає до передніх країв жувального та скроневого м'язів і дає відростки в підапоневротичний простір скроневої ділянки, у крилопіднебінну ямку та в крило-нижньощелепний простір, spatium pterygomandibulare. Останній розташований у задньому відділі підскроневої ямки й обмежений згори латеральним крилоподібним м'язом, з медіального боку — медіальним крилоподібним м'язом, а з латерального — гілкою нижньої щелепи. Угорі він переходить у скронево-крилоподібний і міжкрилоподібний простори. Скронево-крилоподібний простір, spatium temporopterygoideum, лежить між латеральним крилоподібним і скроневим м'язами. Угорі він переходить у глибокий скроневий простір. Міжкрилоподібний простір, spatium interpterygoideum, лежить на медіальній поверхні латерального крилоподібного м'яза. Найглибше, між внутрішньою поверхнею медіального крилоподібного м'яза та верхнім стискачем глотки, розташований бічний навкологлотковий ──────── Сторінка 338 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. temporalis Spatium subaponeuroticum Fascia temporalis (lamina superficialis) A. temporalis media Spatium temporale profundum Foramen ovale Fascia temporalis (lamina profunda) Spatium suprazygomaticum interaponeuroticum A. carotis interna Plexus venosus foraminis ovalis N. mandibularis Spatium interpterygoideum A. temporalis superficialis N. pterygoideus medialis N. musculi tensoris veli palatini Arcus zygomaticus M. tensor veli palatini M. pterygoideus lateralis Spatium temporopterygoideum Pars nasalis pharyngis A. maxillaris M. pterygoideus medialis Spatium pterygomandibulare M. masseter Spatium lateropharyngeum Canalis mandibulae (a., v. et n. alveolares inferiores) Palatum molle Cavitas oris propria M. constrictor pharyngis superior Tonsilla palatina N. lingualis Mandibula M. verticalis linguae M. hyoglossus A. et v. faciales Gl. submandibularis A. lingualis N. hypoglossus M. geniohyoideus M. digastricus M. mylohyoideus Рис. 378. Клітковинні простори голови (напівсхематично). Фронтальний розпил на рівні спинки турецького сідла. Вигляд спереду ──────── Сторінка 339 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки простір (див. т. 2, «Навкологлоткові простори»), що спрямовується донизу й закінчується між піднижньощелепною залозою (див. т. 2, «Великі слинні залози») і під'язиково-язиковим м'язом. М'ЯЗИ І ФАСЦІЇ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ Ділянки верхньої кінцівки Розрізняють такі ділянки верхньої кінцівки, re‑ giones membri superioris (рис. 379, 380): дельтоподібну ділянку, ділянки плеча, ліктя, передпліччя і кисті. Fossa infraclavicularis Spina scapulae 1. Дельтоподібна ділянка, regio deltoidea, відповідає контуру дельтоподібного м'яза. 2. Ділянка плеча, regio brachialis, обмежена дельтоподібною ділянкою з проксимального боку і ліктьовою — з дистального. У ній своєю чергою виокремлюють передню і задню ділянки. Передня ділянка плеча, regio brachii (brachialis) anterior (див. рис. 380 А), відповідає контурам двоголового м'яза плеча (див. рис. 379 А), задня ділянка плеча, regio brachii (bra‑ chialis) posterior (див. рис. 380 Б), — обрисам триголового м'яза плеча (див. рис. 379 Б). Ділянки розмежовують латеральна (променева) борозна, sulcus bicipitalis lateralis (radialis) (див. рис. 379 А), і медіальна (ліктьова) борозна, sulcus bicipitalis medialis (ulnaris), двоголового м'яза плеча, що проходять з відповідних боків останнього. Acromion М. deltoideus М. pectoralis major M. deltoideus M. triceps brachii (caput longum) М. triceps brachii M. triceps brachii (caput laterale) M. biceps brachii Sulcus bicipitalis lateralis Tendo m. tricipitis brachii M. serratus anterior V. basilica V. cephalica M. triceps brachii (caput mediale) M. infraspinatus M. teres major M. brachioradialis Fossa cubitalis Epicondylus medialis M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus Olecranon V. mediana cubiti V. basilica Margo radialis M. anconeus M. extensor carpi radialis brevis Margo ulnaris M. flexor carpi ulnaris Tendo m. flexoris carpi radialis M. flexor carpi ulnaris M. extensor digitorum M. extensor carpi ulnaris Tendo m. palmaris longi Caput ulnae Thenar Hypothenar А Б Рис. 379. Рельєф м'язів верхньої кінцівки, правої: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 340 ──────── Учення про м'язи — Міологія Regio deltoidea Regio deltoidea Regio mammaria Regio scapularis Regio pectoralis lateralis Regio axillaris Regio axillaris Regio brachii posterior Regio cubitalis posterior Regio brachii anterior Regio cubitalis anterior Regio inframammaria Regio antebrachii anterior Regio antebrachii posterior Regio carpalis anterior Hypothenar Thenar Palma Regio carpalis posterior Regio dorsalis manus Regio metacarpalis Digiti manus (facies palmares digitorum) Digiti manus (facies dorsales digitorum) А Б Рис. 380. Ділянки верхньої кінцівки, regiones membri superioris, і лінії розрізів шкіри: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найзручніші для виявлення препарованих м'язів, — червоною 3. Ділянка ліктя (ліктьова ділянка), regio cubitalis, розташована дистальніше від ділянки плеча і проксимальніше від ділянки передпліччя. У ній виділяють передню ліктьову ділянку, regio cubi‑ talis anterior (див. рис. 380 А), основну частину якої утворює ліктьова ямка (див. рис. 379 А), і задню ліктьову ділянку, regio cubitalis posterior (див. рис. 380 Б). 4. Ділянка передпліччя, regio antebrachialis, обмежена ліктьовою ділянкою з проксимального боку і ділянкою кисті — з дистального. У ній розрізняють передню ділянку передпліччя, regio antebrachii (antebrachialis) anterior (див. рис. 380 А), що відповідає передньому фасціальному ложу передпліччя, і задню ділянку передпліччя, regio antebrachii (antebrachialis) posterior (див. рис. 380 Б), — задньому. Ділянки передпліччя розмежовані променевим (латеральним) краєм, margo radialis (lateralis), передпліччя і його ліктьовим (медіальним) краєм, margo ulnaris (medialis). 5. Ділянка кисті, regio manus, є найдистальнішим відділом верхньої кінцівки. У ній розрізняють зап'ясткову ділянку, тил кисті, долоню і пальці кисті. Зап'ясткова ділянка, regio carpalis, обмежена ділянкою передпліччя з проксимального боку, тилом кисті й долонею — з дистального і, своєю чергою, поділяється на ──────── Сторінка 341 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки передню зап'ясткову ділянку, regio carpalis anterior (див. рис. 380 А), і задню зап'ясткову ділянку, regio carpalis posterior (див. рис. 380 Б). Тильна ділянка кисті, regio dorsalis manus, розташована на задній поверхні кисті, а долоня (долонна ділянка), palma (vola, regio palmaris), — на передній. На долоні розрізняють тенар, гіпотенар і п'ясток. Тенар (підвищення великого пальця), thenar (eminentia thenaris), розташований у латеральній частині долоні, а гіпотенар (підвищення мізинця), hypothenar (eminentia hypothenaris), — у медіальній (див. рис. 379 А, 380 А, 396, 397). Решта долоні — це п'ясток (п'ясткова ділянка), regio metacarpalis. На пальцях кисті, digiti manus: великому, pollex (digitus pri‑ mus), вказівному, index (digitus secundus), середньому, digitus medius (digitus tertius), безіменному, digitus anularis (digitus quartus), і мізинці, digitus minimus (digitus quintus), розрізняють долонні поверхні пальців, facies palmares digitorum (див. рис. 380 А), і тильні поверхні пальців, facies dorsales digitorum (див. рис. 380 Б). М'ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ М'язи верхньої кінцівки, mm. membri superioris (рис. 381), відповідно до їхніх топографоанатомічних особливостей можна поділити на дві групи: м'язи плечового пояса і м'язи вільної частини верхньої кінцівки. М'язи плечового пояса До м'язів плечового пояса (пояса верхньої кінцівки) (рис. 382—392) належать дельтоподібний, надостьовий, підостьовий, малий і великий круглі та підлопатковий м'язи. Рухи верхньої кінцівки забезпечують зазначені м'язи у взаємодії з м'язами грудей (великим і малим грудними, підключичним і переднім зубчастим) і спини (поверхнево розташованими трапецієподібним м'язом і найширшим м'язом спини та глибше розміщеними великим і малим ромбоподібними м'язами і м'язом-підіймачем лопатки). Тому ці три групи м'язів часто ще називають відповідно власними м'язами та передньою і задньою додатково-осьовими групами м'язів пояса верхньої кінцівки. Дельтоподібний м'яз, m. deltoideus (див. рис. 288, 289, 299, 318, 319, 351, 379, 381, 382, 388), розташований поверхнево, товстий, має форму трикутника, оберненого основою догори, а верхівкою донизу; покриває плечовий суглоб. Складається з великих м'язових пучків, що сходяться біля верхівки. Починається від ключиці (див. рис. 324, 389 А), акроміона та ості лопатки (див. рис. 391, 392); з огляду на це в м'язі розрізняють ключичну частину, pars clavicularis; акроміальну частину, pars acromialis, і остьову частину, pars spinalis (див. рис. 381). Прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки (див. рис. 389 А, 395). Між нижньою поверхнею м'яза і великим горбком плечової кістки залягає чималих розмірів піддельтоподібна сумка, bursa subdeltoidea (див. рис. 385, 388). Дещо вище й позаду, під дзьобо-акроміальною зв'язкою та акроміоном, розташована невелика підакроміальна сумка, bursa subacromialis (див. рис. 387, 388). Ключична частина м'яза прикриває дзьобо-акроміальну зв'язку і початок двоголового м'яза плеча, задній відділ ключичної частини та акроміальна частина — сухожилок великого грудного м'яза, остьова частина — латеральні відділи підостьового і малого круглого м'язів і верхню частину триголового м'яза плеча. Між переднім краєм дельтоподібного м'яза і верхнім краєм великого грудного м'яза розташована дельтоподібно-грудна борозна, у якій проходять латеральна підшкірна вена руки і грудні гілки грудо-акроміальної артерії. До зовнішньої поверхні дельтоподібного м'яза прилягають проміжні та латеральні надключичні нерви. Волокна ключичної частини м'яза тягнуть плече вперед і дещо пронують його, акроміальної — відводять плече до горизонтального рівня, остьової — тягнуть плече назад, трохи супінуючи його. І н н е р в а ц і я: пахвовий нерв (C5—C6). К р о в о п о с т а ч а н н я: акроміальні та дельтоподібні гілки грудо-акроміальної артерії, дельтоподібна гілка глибокої артерії плеча, передня і задня артерії, що огинають плечову кістку, надлопаткова артерія та артерія, що огинає лопатку. Надостьовий м'яз, m. supraspinatus (див. рис. 300, 383, 384), тригранний, майже на всій довжині прикритий трапецієподібним м'язом, а в ділянці прикріплення — дзьобо-акроміальною зв'язкою і дельтоподібним м'язом, від яких його відокремлюють підакроміальна та піддельтоподібна сумки. Починається від стінок надостьової ямки на задній поверхні лопатки (див. рис. 389 Б, В; 391, 392 Б), заповнюючи її цілком. М'язові пучки, сходячись у вужчу частину м'яза, прямують назовні, проходять під акроміоном і прикріплюються до верхнього краю великого горбка плечової кістки (див. рис. 389 Б, В; 395). Кінцевий сухожилок надостьового м'яза (див. рис. 387, 435) зростається із задньою поверхнею капсули плечового суглоба і під час скорочення відтягує її, запобігаючи її защемленню. М'яз відводить плече. І н н е р в а ц і я: надлопатковий нерв (C5—C6). К р о в о п о с т а ч а н н я: надлопаткова артерія та дорсальна артерія лопатки. Підостьовий м'яз, m. infraspinatus (див. рис. 289, 299, 300, 319, 379 Б, 381, 383, 384, 387, 388), трикутний, плаский, заповнює всю підостьову ямку; його початкову частину прикриває трапецієподібний м'яз, місце прикріплення — дельтоподібний, нижній відділ — найширший м'яз спини. Починається від усієї поверхні підостьової ямки на задній поверхні лопатки (див. рис. 389 Б, 392 Б), залишаючи вільними латеральний край і нижній кут, і прямує в латеральний бік. Його пучки сходяться в невеликий короткий сухожилок, що прикріплюється до великого горбка плечової кістки позаду від надостьового м'яза (див. рис. 389 Б, 395 Б, В). Біля місця прикріплення розташована підсухожилкова сумка підостьового м'яза, bursa subtendinea musculi infraspinati (див. рис. 384). Підостьовий м'яз унизу межує з малим круглим м'язом, і в деяких випадках їхні волокна зливаються. М'яз відводить назад підняту руку й обертає плече назовні. І н н е р в а ц і я: надлопатковий нерв (C5—C6). К р о в о п о с т а ч а н н я: надлопаткова артерія та артерія, що огинає лопатку. Малий круглий м'яз, m. teres minor (див. рис. 289, 299, 300, 319, 381, 383, 384, 387), — це довгастий, дещо округлий (на поперечному перерізі) тяж, м'язові пучки якого розташовані паралельно один одному. Верхній край м'яза щільно прилягає до підостьового м'яза, його початкову частину ззаду прикриває великий круглий м'яз, а місце прикріплення — дельтоподібний. М'яз починається від латерального краю лопатки (див. рис. 389 Б, ──────── Сторінка 342 ──────── Учення про м'язи — Міологія Bursa subcutanea acromialis М. trapezius M. pectoralis major Pars clavicularis М. deltoideus Pars acromialis Pars spinalis М. infraspinatus М. teres minor M. teres major M. triceps brachii (caput longum) М. latissimus dorsi M. triceps brachii (caput laterale) M. obliquus externus abdominis M. brachialis Tendo m. tricipitis brachii M. serratus anterior Septum intermusculare brachii laterale M. biceps brachii M. triceps brachii (caput mediale) M. brachioradialis Olecranon M. extensor carpi radialis longus M. anconeus M. extensor carpi radialis brevis M. flexor carpi radialis M. abductor pollicis longus M. extensor digitorum M. extensor pollicis brevis Retinaculum mm. extensorum Tendo m. extensoris pollicis longi M. interosseus dorsalis I Рис. 381. М'язи верхньої кінцівки, mm. membri superioris, правої. Вигляд збоку ──────── Сторінка 343 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Spina scapulae Clavicula Bursa subcutanea acromialis Acromion M. teres major M. deltoideus M. triceps brachii (caput longum) M. biceps brachii M. triceps brachii (caput laterale) M. brachialis Septum intermusculare brachii laterale Tendo m. tricipitis brachii M. brachioradialis M. triceps brachii (caput mediale) M. extensor carpi radialis longus Olecranon M. anconeus Fascia antebrachii Рис. 382. М'язи пояса верхньої кінцівки і плеча, праві. Вигляд збоку і ззаду ──────── Сторінка 344 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. levator scapulae (відрізано) M. rhomboideus minor (відрізано) Fascia supraspinata M. rhomboideus major (відрізано) M. supraspinatus Spina scapulae (відпиляна) Fascia infraspinata Tuberculum majus humeri Angulus inferior scapulae M. deltoideus (відрізаний) M. infraspinatus M. teres minor M. teres major Foramen trilaterum superius Foramen quadrilaterum M. triceps brachii (caput longum) Foramen trilaterum inferius M. triceps brachii (caput laterale) M. triceps brachii Tendo m. tricipitis brachii Epicondylus medialis humeri M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus Epicondylus lateralis humeri Olecranon M. anconeus Bursa subcutanea olecrani Fascia antebrachii Рис. 383. М'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, праві. Вигляд ззаду ──────── Сторінка 345 ──────── М'язи та фасції верхньої кінцівки M. levator scapulae (відрізаний) M. rhomboideus minor (відрізаний) M. rhomboideus major (відрізаний) M. supraspinatus (частково видалений) Spina scapulae (відпиляна) M. infraspinatus (частково видалений і відвернутий) Bursa subtendinea m. infraspinati Capsula articularis humeri M. teres minor (частково видалений) M. deltoideus (відрізаний) M. teres major M. triceps brachii (caput longum) Caput laterale m. tricipitis brachii (перерізаний і відвернутий) M. brachialis M. triceps brachii (caput mediale) Septum intermusculare brachii laterale M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus Epicondylus medialis humeri Epicondylus lateralis humeri Olecranon M. anconeus Bursa subtendinea m. tricipitis brachii Рис. 384. М'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, праві. Вигляд ззаду. Фасції видалено ──────── Сторінка 346 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Clavicula (відпиляна) M. pectoralis minor (відрізаний) M. deltoideus (відтягнутий) M. levator scapulae (відрізаний) (відрізаний) M. rhomboideus minor (відрізаний) Bursa subdeltoidea M. subscapularis Lig. transversum humeri M. serratus anterior (відрізаний) Vagina tendinis intertubercularis M. pectoralis major M. rhomboideus major (відрізаний) M. teres major (відрізаний) M. biceps brachii (caput longum) M. latissimus dorsi (відрізаний) M. biceps brachii (caput breve) Foramen trilaterum superius M. coracobrachialis M. triceps brachii (caput longum) M. biceps brachii M. triceps brachii (caput mediale) Septum intermusculare brachii mediale Fossa cubitalis M. brachialis Epicondylus medialis humeri M. pronator teres Tendo m. bicipitis brachii Aponeurosis m. bicipitis brachii Fascia antebrachii Bursa bicipitoradialis M. brachioradialis Рис. 385. М'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, праві. Вигляд спереду ──────── Сторінка 347 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Bursa m. coracobrachialis Clavicula (відпиляна) Fossa subscapularis M. levator scapulae (відрізаний) (відрізаний) М. deltoideus Caput breve m. bicipitis brachii (відрізаний) M. rhomboideus minor (відрізаний) (відрізаний) Bursa subtendinea m. subscapularis M. rhomboideus major (відрізаний) (відрізаний) Caput longum m. bicipitis brachii M. serratus anterior (відрізаний) M. latissimus dorsi Bursa subtendinea m. latissimi dorsi M. pectoralis major M. subscapularis (частково видалений) Bursa subtendinea m. teretis majoris M. coracobrachialis M. triceps brachii (caput laterale) M. teres major M. triceps brachii (caput longum) M. triceps brachii (caput mediale) M. brachialis Septum intermusculare brachii mediale Epicondylus medialis humeri Tendo m. bicipitis brachii (відрізаний) Рис. 386. М'язи пояса верхньої кінцівки і плеча, праві. Вигляд спереду. Фасції видалено ──────── Сторінка 348 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. deltoideus (видалений) Lig. acromioclaviculare Fascia deltoidea Lig. coracoacromiale Lig. conoideum Lig. trapezoideum Tendo m. bicipitis brachii (caput longum) Bursa subacromialis M. subclavius Clavicula Fascia pectoralis Lig. coracohumerale Acromion Processus coracoideus Tendo m. supraspinati Bursa m. coracobrachialis M. pectoralis minor M. infraspinatus Bursa subtendinea m. subscapularis Fascia infraspinata M. biceps brachii (caput breve) Articulatio humeri (capsula) M. coracobrachialis M. teres minor M. subscapularis M. triceps brachii (caput longum) Cavitas glenoidalis Labrum glenoidale Рис. 387. М'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, праві. Вигляд збоку. Плечовий суглоб розкрито, плечову кістку видалено N. suprascapularis M. rhomboideus major A. et vv. suprascapulares M. infraspinatus Bursa subacromialis Scapula M. subscapularis M. serratus anterior Mm. intercostales externi et interni M. deltoideus Plexus brachialis Costa I Cavitas articularis humeri A. axillaris Bursa subdeltoidea V. axillaris Caput humeri humeri M. subclavius Labrum glenoidale Tuberculum majus Tuberculum Сaput longum m. bicipitis brachii (tendo) M. pectoralis minor Bursa subtendinea m. subscapularis minus M. coracobrachialis Lig. transversum Рис. 388. М'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, праві. Горизонтальний розпил на рівні головки плечової кістки. Вигляд згори M. pectoralis major ──────── Сторінка 349 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. supraspinatus M. infraspinatus М. deltoideus M. teres minor M. teres major А M. subscapularis Б В Рис. 389. Місця початку і прикріплення м'язів пояса верхньої кінцівки (напівсхематично): А — вигляд з латерального боку; Б — вигляд ззаду; В — вигляд спереду. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним 392 Б), займаючи вузький, витягнутий уздовж нього майданчик, розташований нижче від підсуглобового горбка, до нижнього кута лопатки. Прямуючи в латеральний бік, переходить у короткий і досить потужний сухожилок, який на своєму шляху зростається із задньою поверхнею суглобової капсули плечового суглоба і прикріплюється до заднього краю великого горбка плечової кістки нижче від підостьового м'яза (див. рис. 389 Б, 395 Б, В). Малий круглий м'яз прикриває ззаду початковий відділ довгої головки триголового м'яза. М'яз супінує плече, дещо відводячи його назад; відтягує суглобову капсулу плечового суглоба. І н е р в а ц і я: пахвовий нерв (C5—C6). К р о в о п о с т а ч а н н я: огинальна артерія лопатки. Великий круглий м'яз, m. teres major (див. рис. 289, 299, 300, 319, 328, 379 Б, 381—384, 435), плаский, витягнутий, з м'язовими пучками, що йдуть спочатку вниз, а потім паралельно довгій осі м'яза. Знизу прикритий найширшим м'язом спини, ззаду, в ділянці свого прикріплення, — довгою головкою триголового м'яза плеча. М'яз починається від латерального краю нижнього кута лопатки (див. рис. 389 Б, В; 392 Б), нижче від малого круглого м'яза, і підостьової фасції, прямує в латеральний бік і прикріплюється до гребеня малого горбка плечової кістки (див. рис. 389 Б, В; 395 А). Біля місця прикріплення розташована підсухожилкова сумка великого круглого м'яза, bursa subtendinea musculi teretis majoris (див. рис. 386). До передньої поверхні м'яза в початковій його частині прилягає підлопатковий м'яз, у ділянці прикріплення — дзьобо-плечовий м'яз і сухожилок найширшого м'яза спини, а також пахвові судини й нерви плечового сплетення. М'яз пронує плече і тягне його назад, приводячи до тулуба. І н е р в а ц і я: підлопатковий нерв (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: грудоспинна артерія, задня огинальна артерія плечової кістки та огинальна артерія лопатки. Підлопатковий м'яз, m. subscapularis (див. рис. 290, 328, 385—388), заповнює всю підлопаткову ямку і є пласким трикутним м'язом, що складається з окремих м'язових пучків, між якими є фасціальні прошарки. Основа трикутника лежить паралельно медіальному краю лопатки, а верхівка, утворена збіжними м'язовими пучками, спрямована назовні в бік плечової кістки. У м'язі розрізняють два шари — поверхневий і глибокий. Глибокі пучки починаються від реберної поверхні лопатки, а поверхневі — від підлопаткової фасції, що прикріплюється до країв підлопаткової ямки (див. рис. 389 В, 392 А). Прямуючи в латеральний бік, м'яз переходить у невеликий сухожилок, що зростається з передньою поверхнею суглобової капсули плечового суглоба, яку м'яз під час скорочення відтягує; прикріплюється до малого горбка плечової кістки та його гребеня (див. рис. 389 В, 395 А, В). У ділянці прикріплення є невелика підсухожилкова сумка підлопаткового м'яза, bursa subtendinea muscu­li subscapularis (див. рис. 386), що сполучається з порожниною плечового суглоба. Передня поверхня підлопаткового м'яза формує значну частину задньої стінки пахвової ямки; ──────── Сторінка 350 ──────── Учення про м'язи — Міологія C VII Costa I M. supraspinatus M. trapezius M. infraspinatus Clavicula Scapula M. pectoralis minor M. subscapularis Sternum Pars clavicularis M. pectoralis major Pars sternocostalis M. teres minor M. teres major Humerus M. deltoideus M. brachialis Рис. 390. Місця початку й прикріплення м'язів пояса верхньої кінцівки на кістках плечового пояса, правих (напівсхематично). Вигляд з латерального боку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним M. pectoralis minor Lig. coracoclaviculare M. coracobrachialis M. biceps brachii (caput longum) M. biceps brachii (caput breve) M. omohyoideus Capsula articularis humeri M. levator scapulae Lig. coracoacromiale M. rhomboideus minor Capsula articularis acromioclavicularis Fascia supraspinata M. deltoideus M. trapezius M. supraspinatus Рис. 391. Місця початку й прикріплення м'язів, фасцій, зв'язок і суглобових капсул на лопатці, правій (схема): Вигляд згори. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення фасцій і суглобових капсул — чорним ──────── Сторінка 351 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. deltoideus Capsula articularis acromioclavicularis M. coracobrachialis M. pectoralis minor M. omohyoideus Capsula articularis humeri M. triceps brachii (caput longum) M. serratus anterior M. subscapularis Fascia subscapularis M. deltoideus Capsula articularis acromioclavicularis M. omohyoideus M. trapezius А M. supraspinatus M. levator scapulae Fascia supraspinata Capsula articularis humeri M. triceps brachii (caput longum) M. rhomboideus minor M. teres minor M. infraspinatus M. rhomboideus major M. teres major Fascia infraspinata M. serratus anterior Б Рис. 392. Місця початку і прикріплення м'язів, фасцій і суглобових капсул на лопатці, правій (схема): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення фасцій і суглобових капсул — чорним ──────── Сторінка 352 ──────── Учення про м'язи — Міологія до неї прилягають передній зубчастий м'яз біля медіального краю лопатки, початкові відділи дзьобо-плечового м'яза та двоголового м'яза плеча поблизу плечового суглоба, а також пахвові судини й нерви плечового сплетення. Нижня поверхня м'яза в ділянці латерального краю нижнього кута лопатки контактує з великим круглим м'язом. М'яз здійснює пронацію плеча й бере участь у приведенні його до тулуба. І н н е р в а ц і я: підлопатковий нерв (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: підлопаткова артерія та артерія, що огинає лопатку. М'язи вільної частини верхньої кінцівки М'язи вільної частини верхньої кінцівки поділяють на м'язи плеча, передпліччя та кисті. М'язи плеча М'язи плеча (рис. 393—395) поділяють на передню й задню групи, що залягають в однойменних фасціальних ложах плеча. До першої належать переважно згиначі, до другої — розгиначі. Передня група М'язи передньої групи представлені двоголовим м'язом плеча, дзьобо-плечовим і плечовим м'язами, що залягають у передньому фасціальному ложі плеча. M. triceps brachii (caput laterale) Двоголовий м'яз плеча, m. biceps brachii (див. рис. 318, 326, 327, 381, 385—388, 430), за формою округлий, веретеноподібний, займає передню ділянку плеча та ліктьову ділянку й розташований безпосередньо під шкірою. Верхню його частину прикривають великий грудний і дельтоподібний м'язи, нижню, у місці прикріплення, — круглий пронатор. Складається з двох головок — латеральної довгої та медіальної короткої. Довга головка, caput longum, починається довгим сухожилком від надсуглобового горбка лопатки (див. рис. 238, 394 А), пролягає над головкою плечової кістки через порожнину плечового суглоба, лягає в міжгорбкову борозну, оточена міжгорбковою піхвою (див. рис. 385), і далі прямує вниз. Коротка головка, caput breve, відходить широким сухожилком від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (див. рис. 391) і так само прямує вниз, де обидві головки з'єднуються в довге м'язове черевце, яке біля ліктьової ямки звужується й переходить у потужний сухожилок, що прикріплюється до горбистості променевої кістки (див. рис. 242 А, 249, 394 А, 412 А). Біля місця прикріплення сухожилка розташована двоголово-променева сумка, bursa bicipitoradialis (див. рис. 399), а між сухожилками двоголового та плечового м'язів, у верхній частині косої хорди, там, де вона наближається до медіальної поверхні ліктьової кістки, залягає непостійна міжкісткова ліктьова сумка, bursa cubitalis interossea. Від проксимального кінця сухожилка відокремлюється частина пучків у вигляді тонкої пластинки — апоневроз двоголового м'яза плеча, aponeurosis musculi bicipitis brachii (bicipitalis) (див. рис. 318, 385, 396, 397). Humerus M. triceps brachii (caput longum) M. triceps brachii (caput mediale) Septum intermusculare Sulcus bicipitalis lateralis N. ulnaris Vv. brachiales Septum intermusculare brachii mediale brachii laterale N. medianus N. radialis V. basilica Sulcus bicipitalis medialis M. brachialis A. brachialis N. musculocutaneus Integumentum commune V. cephalica Fascia brachii M. biceps brachii Рис. 393. М'язи та фасція плеча, правого. Поперечний розпил на рівні середніх відділів плеча. Вигляд згори ──────── Сторінка 353 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Двоголовий м'яз плеча прикриває дзьобо-плечовий і плечовий м'язи та м'язово-шкірний нерв, а також підлопатковий м'яз у ділянці його прикріплення, плечові судини і серединний нерв. М'яз згинає руку в ліктьовому суглобі та супінує передпліччя; завдяки довгій головці бере участь у відведенні руки, завдяки короткій — у її приведенні. І н н е р в а ц і я: м'язово-шкірний нерв (С5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: плечова артерія, верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, передня огинальна артерія плечової кістки, променева поворотна артерія. Дзьобо-плечовий м'яз, m. corасоbrachialis (див. рис. 385, 386), плоский, на всьому протязі прикритий короткою головкою двоголового м'яза плеча, а верхня його частина ще й дельтоподібним і великим грудним м'язами (див. рис. 388). Починається від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (див. рис. 322, 387, 391, 392 А, 394 А) і прикріплюється нижче середини медіальної поверхні плечової кістки вздовж гребеня малого горбка (див. рис. 394 А, 395 А). Частина м'язових пучків фіксується на медіальній міжм'язовій перегородці плеча (див. рис. 386; «Фасції верхньої кінцівки»). А До передньої поверхні м'яза прилягають плечові судини і серединний нерв; задньою поверхнею м'яз стикається в ділянці свого початку із сухожилками великого круглого і підлопаткового м'язів, посередині — c найширшого м'яза спини, а в місці прикріплення — з латеральною (відокремлюючись від неї латеральною міжм'язовою перегородкою плеча) і медіальною головками триголового м'яза плеча. Біля початку м'яза є сумка дзьобо-плечового м'яза, bursa musculi coracobrachialis (див. рис. 386). М'яз піднімає руку і приводить її до серединної лінії. І н н е р в а ц і я: м'язово-шкірний нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня і задня огинальні артерії плечової кістки, дельтоподібна гілка глибокої артерії плеча. Плечовий м'яз, m. brachialis (див. рис. 381, 382, 385, 386), досить широкий, м'ясистий, веретеноподібний, лежить під двоголовим м'язом плеча, нижня його частина в місці прикріплення злегка прикрита круглим пронатором. Починається від нижньої половини зовнішньої і передньої поверхонь плечової кістки, підковоподібно охоплюючи знизу місце фіксації дельтоподібного м'яза (див. рис. 394 А, 395), а також від латеральної і медіальної міжм'язових перегородок плеча (див. рис. 386, 393). Перекидаючись через ліктьовий суглоб, сухожилок м'яза глибокими пучками зростається з його суглобовою капсулою і прикріплюється до горбистості ліктьової кістки (див. рис. 245, 394 А, 412 А). До передньої поверхні м'яза прилягає серединний нерв; медіальним краєм м'яз стикається з медіальною головкою триголового м'яза плеча (відокремлюючись від неї медіальною міжм'язовою перегородкою плеча) і ліктьовим нервом, латеральним — з латеральною головкою триголового м'яза плеча (відмежовуючись від неї латеральною міжм'язовою перегородкою плеча), плечопроменевим м'язом і довгим променевим розгиначем зап'ястка. М'яз згинає передпліччя в ліктьовому суглобі та натягує суглобову капсулу ліктьового суглоба. M. biceps brachii (caput longum) M. biceps brachii (caput breve) M. triceps brachii (caput longum) M. coracobrachialis M. triceps brachii (caput laterale) M. biceps brachii M. triceps brachii M. brachialis M. triceps brachii (caput mediale) M. anconeus Б Рис. 394. Місця початку і прикріплення м'язів плеча (напівсхематично): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 354 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. subscapularis M. supraspinatus M. supraspinatus M. subscapularis M. infraspinatus Capsula articularis humeri M. teres minor M. latissimus dorsi M. triceps brachii (caput laterale) M. pectoralis major M. pectoralis major M. teres major M. deltoideus M. deltoideus M. coracobrachialis M. brachialis Septum intermusculare Septum intermusculare brachii laterale brachii mediale M. triceps brachii (caput mediale) M. brachialis M. brachioradialis M. brachialis M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus M. extensor digitorum Capsula articularis cubiti M. extensor carpi M. extensor carpi ulnaris (caput humerale) (caput humerale) M. pronator teres (caput humerale) M. extensor carpi radialis longus M. supinator M. flexor carpi ulnaris M. extensor digiti minimi M. anconeus M. extensor carpi radialis brevis radialis brevis Mm. flexor carpi radialis, flexor digitorum superficialis (caput humeroulnare), palmaris longus А Б M. supinator Lig. collaterale radiale В Рис. 395. Місця початку і прикріплення м'язів та суглобових капсул на плечовій кістці, правій (схема): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду; В — вигляд збоку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхніх прикріплень — червоним, прикріплень суглобових капсул — чорним І н н е р в а ц і я: м'язово-шкірний нерв (C5—C7), нерідко м'язові гілки променевого нерва (C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня і нижня ліктьові обхідні, плечова і променева поворотна артерії. Задня група М'язи задньої групи представлені триголовим і ліктьовим м'язами та суглобовим м'язом ліктя, що залягають у задньому фасціальному ложі плеча. Триголовий м'яз плеча, m. triceps brachii (див. рис. 319, 379, 381—387, 393, 435), великий, довгий, розташований уздовж усієї задньої поверхні плеча, від лопатки до ліктьового відростка, безпосередньо під шкірою. М'яз має три головки: довгу, латеральну і медіальну. Угорі, біля місця свого початку, усі головки вкриті дельтоподібним м'язом, а довга головка — ще й малим круглим м'язом. Довга головка, caput longum, починається широким сухожилком від підсуглобового горбка лопатки (див. рис. 392, ──────── Сторінка 355 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки 394 Б, 435), спрямовується вниз, пролягаючи між малим і великим круглими м'язами, і лягає поруч із латеральною головкою з її медіального боку. Латеральна головка, caput laterale, починається від задньої поверхні плечової кістки (див. рис. 394 Б, 395 Б), вище від борозни променевого нерва, і від латеральної міжм'язової перегородки плеча. М'язові пучки латеральної головки спрямовані навскіс униз і в медіальний бік. Медіальна головка, caput mediale (profundum), прикрита латеральною і частково довгою головками. Вона починається від задньої поверхні плечової кістки (див. рис. 394 Б, 395 Б, В), нижче від борозни променевого нерва, і від медіальної та латеральної міжм'язових перегородок плеча. Усі три головки сходяться разом, утворюючи потужне веретеноподібне черевце, яке внизу переходить у міцний сухожилок, що прикріплюється до ліктьового відростка (див. рис. 245, 394 Б, 412 Б). Низка глибоких пучків медіальної головки вплітається в суглобову капсулу ліктьового суглоба. У товщі сухожилка іноді залягає ліктьова внутрішньосухожилкова сумка, bursa intratendinea olecrani (див. рис. 406 Б). Крім того, у цій ділянці є ще дві сумки. Невелика підсухожилкова сумка триголового м'яза плеча, bur­sa sub­tendinea musculi tricipitis brachii (див. рис. 384), розташована безпосередньо між плечовою кісткою і внутрішньою поверхнею сухожилка триголового м'яза плеча. Велика ліктьова підшкірна сумка, bursa subcutanea olecrani (див. рис. 383, 406 Б, 431), залягає між задньою поверхнею ліктьового відростка і власне шкірою. До передньої поверхні початкового відділу довгої головки триголового м'яза прилягають підлопатковий і великий круглий м'язи та найширший м'яз спини. Медіальним краєм м'яз стикається з плечовим (відокремлюючись від нього медіальною міжм'язовою перегородкою плеча) і дзьобоплечовим м'язами, латеральним — із тим самим плечовим, а також плечопроменевим м'язами і довгим променевим розгиначем зап'ястка (відмежовуючись від них латеральною міжм'язовою перегородкою плеча), нижнім — із суглобовим м'язом ліктя. Увесь м'яз бере участь у розгинанні передпліччя; завдяки довгій головці відбуваються рух руки назад і приведення плеча до тулуба. Іннервація: променевий нерв (C5—C8). Кровопостачання: верхня і нижня ліктьові обхідні артерії, задня артерія, що огинає плечову кістку, глибока артерія плеча. Ліктьовий м'яз, m. anconeus (див. рис. 379, 381—384, 404, 406, 431), — невеликий пірамідальний м'яз, розташований поверхнево, є своєрідним продовженням медіальної головки триголового м'яза плеча. Починається від латерального надвиростка плечової кістки (див. рис. 394 Б, 395 Б, В) і променевої обхідної зв'язки; прикріплюється до задньої поверхні ліктьового відростка, зростаючись із капсулою ліктьового суглоба (див. рис. 394 Б, 412 Б). М'яз розгинає передпліччя в ліктьовому суглобі, відтягуючи при цьому його суглобову капсулу. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: зворотна міжкісткова артерія (гілка ліктьової артерії). Суглобовий м'яз ліктя, m. articularis cubiti (див. рис. 406 Б), непостійний. Залягає під ліктьовим м'язом. Складається з м'язових пучків, які йдуть радіально від дистального відділу сухожилкової частини медіальної головки триголового м'яза плеча і медіального краю ямки ліктьового відростка; прикріплюється на задній поверхні капсули ліктьового суглоба. М'яз натягує задні відділи капсули ліктьового суглоба під час максимального розгинання передпліччя. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: зворотна міжкісткова артерія (гілка ліктьової артерії). М'язи передпліччя М'язи передпліччя (рис. 396—412) за своїм положенням поділяють на три групи: передню, латеральну (променеву) і задню. Усі групи відмежовані одна від одної фасціальними перегородками, причому м'язи передньої і задньої груп розміщуються в кілька шарів. Передня група М'язи передньої групи (переднього фасціального ложа передпліччя) залягають у чотири шари. Перший (поверхневий) шар утворюють круглий пронатор, променевий згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз і ліктьовий згинач зап'ястка, другий — поверхневий згинач пальців, третій — глибокий згинач пальців і довгий згинач великого пальця кисті, четвертий — квадратний пронатор. Перший шар Круглий пронатор, m. pronator teres (див. рис. 245, 385, 396—400, 402, 407), — товстий і найкоротший м'яз цього шару, прикритий апоневрозом двоголового м'яза плеча в середній частині та плечопроменевим м'язом і довгим та коротким променевими розгиначами зап'ястка в ділянці свого прикріплення. У м'язі виокремлюють дві головки: більшу плечову головку, caput humerale (див. рис. 402 Б), що починається від медіального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 А, 409 А), медіальної міжм'язової перегородки плеча і фасції передпліччя, і розташовану під нею меншу ліктьову головку, caput ulnare (див. рис. 402 Б), що відходить від медіального краю горбистості ліктьової кістки (див. рис. 409 А, 412 А). Обидві головки утворюють дещо сплющене спереду назад округле черевце, яке переходить у вузький сухожилок. М'яз іде навскіс згори вниз у латеральному напрямку і прикріплюється до горбистості пронатора на латеральній поверхні тіла променевої кістки (див. рис. 409 А, 412). До зовнішньої поверхні м'яза (у місці фіксації на променевій кістці) прилягають променеві судини і поверхнева гілка променевого нерва, до латерального краю — супінатор, до медіального — променевий згинач зап'ястка. Початковий відділ круглого пронатора частково прикриває плечовий м'яз у місці його прикріплення, серединний нерв (див. т. 4, «Спинномозкові нерви»), що проходить між головками пронатора, і ліктьову артерію, а кінцевий — початок променевої головки поверхневого згинача пальців. М'яз пронує передпліччя і бере участь у його згинанні (завдяки плечовій головці). І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: плечова, променева, ліктьова зворот‑ на (гілка ліктьової артерії) артерії. Променевий згинач зап'ястка, m. flexor carpi radialis (див. рис. 245, 379, 381, 396, 397, 407, 419, 430), — двоперистий плаский довгий м'яз. Розташований латеральніше від усіх згиначів передпліччя. Проксимальний його відділ прикритий лише апоневрозом двоголового м'яза плеча і довгим ──────── Сторінка 356 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. biceps brachii M. biceps brachii brachii Fascia brachii brachii M. brachialis Epicondylus medialis humeri Tendo m. bicipitis M. pronator teres Epicondylus medialis humeri Tendo m. bicipitis M. pronator teres Aponeurosis m. bicipitis brachii Aponeurosis m. bicipitis brachii Fascia antebrachii M. brachioradialis M. brachioradialis M. flexor carpi ulnaris M. palmaris longus longus M. flexor carpi radialis M. flexor carpi M. flexor digitorum Tendo m. abductoris pollicis longi M. palmaris longus M. flexor carpi ulnaris radialis M. flexor digitorum superficialis M. flexor digitorum superficialis superficialis (caput radiale) M. flexor pollicis Fascia antebrachii Tendo m. abductoris pollicis longi Tendo m. extensoris pollicis brevis Fascia antebrachii Hypothenar M. palmaris brevis Thenar Hypothenar Aponeurosis palmaris Thenar Ligg. metacarpalia transversa superficialia Рис. 396. М'язи і фасції передпліччя, правого. Вигляд спереду. Фасціальні піхви м'язів розкрито Fasciculi transversi aponeurosis palmaris Рис. 397. М'язи передпліччя, правого (передня група, перший шар). Вигляд спереду ──────── Сторінка 357 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. biceps brachii M. triceps brachii (caput mediale) M. brachialis Bursa bicipitoradialis M. brachialis M. brachioradialis Mm. pronator teres, flexor carpi radialis, palmaris longus (відрізані) carpi radialis longus M. supinator M. extensor capri radialis longus Epicondylus medialis humeri M. supinator M. extensor carpi radialis longus Tendo m. bicipitis brachii (відрізано) (відрізано) M. flexor digitorum profundus M. flexor digitorum superficialis (caput humeroulnare) M. brachioradialis M. flexor digitorum superficialis (caput radiale) M. pronator teres (відрізано) M. pronator teres (відрізано) M. flexor pollicis M. flexor carpi ulnaris M. flexor carpi ulnaris M. flexor pollicis longus pollicis Tendo m. abductoris pollicis longi Tendo m. flexoris M. pronator quadratus Tendines m. flexoris digitorum superficialis Os pisiforme M. abductor pollicis brevis M. flexor pollicis brevis M. adductor pollicis Retinaculum mm. flexorum M. opponens digiti minimi M. abductor digiti minimi Retinaculum mm. flexorum (перерізаний і відвернений) M. opponens M. flexor pollicis brevis Tendo m. flexoris pollicis longi Mm. lumbricales Os pisiforme M. opponens digiti minimi Tendines m. flexoris digitorum profundi Mm. lumbricales M. flexor digiti minimi brevis Tendo m. flexoris pollicis longi M. pronator quadratus M. adductor pollicis Tendines m. flexoris digitorum superficialis (відрізані) Рис. 398. М'язи передпліччя, правого (передня група, другий шар). Вигляд спереду. Сухожилок довгого долонного м'яза, долонний апоневроз і короткий долонний м'яз видалено Рис. 399. М'язи передпліччя, правого (передня група, третій і четвертий шари). Вигляд спереду. Сухожилок довгого долонного м'яза, долонний апоневроз, короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий згинач мізинця та сухожилки поверхневих згиначів пальців видалено ──────── Сторінка 358 ──────── Учення про м'язи — Міологія Epicondylus medialis humeri M. brachialis Capitulum humeri Caput radii Mm. flexor carpi radialis, palmaris longus, flexor carpi ulnaris (відрізано) M. supinator M. pronator teres M. flexor digitorum superficialis Caput humeroulnare Caput radiale M. flexor pollicis longus M. pronator quadratus Processus styloideus ulnae Os pisiforme Os metacarpi I Tendo m. flexoris pollicis longi Tendines m. flexoris digitorum superficialis Tendines m. flexoris digitorum profundi долонним м'язом, а решта, більша, частина — лише фасцією і шкірою. Починається м'яз від медіального надвиросткового гребеня плечової кістки (див. рис. 395 А), міжм'язової перегородки плеча та фасції передпліччя (див. рис. 396, 409 А), прямує донизу, де його сухожилок проходить під тримачем згиначів (див. рис. 398, 413—415) і прикріплюється до долонних поверхонь основ II і III п'ясткових кісток (див. рис. 409 А, 419, 425). Променевий згинач зап'ястка прикриває поверхневий згинач пальців і довгий згинач великого пальця кисті. М'яз згинає і пронує кисть. І н н е р в а ц і я: серединний нерв [C6—C7(C8)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: ліктьова поворотна і променева артерії. Довгий долонний м'яз, m. palmaris longus (див. рис. 379 А, 396, 397, 407), має коротке веретеноподібне черевце і дуже довгий сухожилок. Лежить безпосередньо під шкірою медіальніше від променевого згинача зап'ястка. Починається м'яз від медіального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 А, 409 А), міжм'язової перегородки плеча та фасції передпліччя і, підійшовши до кисті, переходить у широкий долонний апоневроз (див. рис. 397, 430). М'яз прикриває поверхневий згинач пальців і медіальний край променевого згинача зап'ястка (див. рис. 407). Довгий долонний м'яз натягує долонний апоневроз і бере участь у згинанні кисті. І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня гілка ліктьової поворотної артерії. Ліктьовий згинач зап'ястка, m. flexor carpi ulnaris (див. рис. 379 А, 396—399, 403, 406, 407, 413, 414), займає медіальний край передпліччя. Має довге м'язове черевце і порівняно товстий сухожилок. У м'язі розрізняють плечову головку, caput humerale (див. рис. 403), що йде від медіального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 Б) і міжм'язової перегородки плеча, та ліктьову головку, caput ul­na­re (див. рис. 403), що починається від ліктьового відростка, верхніх двох третин задньої поверхні ліктьової кістки та фасції передпліччя (див. рис. 410 Б, 412 Б). Прямуючи донизу й наперед, сухожилок пролягає під тримачем згиначів (див. рис. 398, 413), охоплюючи сесамоподібну горохоподібну кістку (див. рис. 425), і, переходячи в горохо-гачкову та горохо-п'ясткову зв'язки (див. рис. 251 А, 413), прикріплюється до долонних поверхонь гачкуватої і V п'ясткової кісток (див. рис. 409 А, 425). М'яз прикриває медіальну частину глибокого згинача пальців (див. рис. 407). До внутрішньої його поверхні прилягають ліктьові судини і нерв, до латерального краю — поверхневий згинач пальців, до медіального — ліктьовий розгинач зап'ястка. Цей м'яз згинає кисть і бере участь у її приведенні. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв (C7—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня гілка ліктьової поворотної артерії і ліктьова артерія. Другий шар Рис. 400. М'язи передпліччя, правого. Вигляд спереду. Видалено капсулу ліктьового суглоба, плечопроменевий м'яз, довгий відвідний м'яз великого пальця кисті та ко- роткий розгинач великого пальця кисті Поверхневий згинач пальців, m. flexor digitorum su‑ perficialis (див. рис. 245, 396—398, 400, 401, 407, 408, 413—415, 423, 432), прикритий спереду довгим долонним м'язом і променевим згиначем зап'ястка, які залишають на ньому ──────── Сторінка 359 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. extensor digitorum Connexus intertendinei m. extensoris digitorum M. extensor indicis M. extensor carpi radialis brevis M. interosseus dorsalis II M. extensor pollicis longus Vagina fibrosa digiti manus (відрізано) M. extensor carpi radialis longus Capsula articularis interphalangea M. extensor pollicis brevis Chiasma tendinum M. abductor pollicis longus M. interosseus dorsalis I Vincula brevia Vincula longi M. flexor digitorum superficialis M. flexor digitorum profundus digiti II M. abductor pollicis brevis M. adductor pollicis M. lumbricalis I Vincula tendinum Рис. 401. Сухожилки згиначів і розгиначів пальців, права кисть сліди у вигляді борозен, і круглим пронатором у верхній частині. У м'язі розрізняють довгу й вузьку плечо-ліктьову головку, caput humeroulnare (див. рис. 398, 400), що йде від медіального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 А) і вінцевого відростка ліктьової (див. рис. 409 Б, 412 А), і широку та коротку променеву головку, caput radiale (див. рис. 398, 400), що починається від проксимальної частини передньої поверхні променевої кістки (див. рис. 409 Б, 412 А). Обидві головки об'єднуються в одне черевце, яке закінчується чотирма довгими сухожилками. Вони спрямовуються донизу й переходять на кисть у спільній піхві сухожилків згиначів (див. рис. 251 А, 400, 432; «Піхви сухожилків верхньої кінцівки») разом із сухожилками глибокого згинача пальців, пролягають під тримачем згиначів і лягають у канал зап'ястка (див. рис. 408). На рівні проксимальних фаланг кожен сухожилок розділяється на два й прикріплюється у двох точках — по краях основи середньої фаланги, від вказівного пальця до мізинця (див. рис. 251 А, 400, 401, 409 Б, 413—415, 425). М'яз прикриває глибокий згинач пальців і довгий згинач великого пальця кисті (див. рис. 407). До медіального його краю прилягає ліктьовий згинач зап'ястка, до задньомедіальної поверхні — ліктьові судини й нерв, до задньолатеральної — серединний нерв (див. рис. 407). Цей м'яз згинає середні фаланги пальців від вказівного пальця до мізинця. І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C7—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня гілка ліктьової поворотної артерії, ліктьова та променева артерії. Третій шар Глибокий згинач пальців, m. flexor digitorum profundus (див. рис. 399, 401, 406 Б, 407, 408, 413—415, 418, 423, 432), на всьому протязі прикритий спереду поверхневим згиначем пальців, а з медіального боку ліктьовим згиначем зап'ястка, є сильно розвиненим пласким і широким черевцем, що бере початок від проксимального відділу передньої поверхні тіла ліктьової кістки, який займає більшу її частину, і від міжкісткової перетинки передпліччя (див. рис. 409 В, 412). М'яз спрямовується донизу й переходить у чотири довгі сухожилки, які, так само як і в попереднього м'яза, пролягають під тримачем згиначів і лягають у канал зап'ястка (див. рис. 408) під сухожилками поверхневого згинача пальців. Потім, переходячи на пальці, усі сухожилки глибокого згинача проходять між ніжками сухожилків поверхневого згинача пальців (див. рис. 400, 401, 409 В, 413), утворюючи перехрестя сухожилків, chiasma tendinum (див. рис. 401, 415), і прикріплюються до долонної поверхні основ дистальних фаланг від вказівного пальця до мізинця (див. рис. 251 А, 401, 415, 418, 425). У дистальній частині передпліччя сухожилки м'яза прикривають квадратний пронатор, у ділянці кисті — привідний м'яз великого пальця кисті, долонні міжкісткові м'язи та м'яз, що протиставляє мізинець. До передньої (зовнішньої) його поверхні прилягають ліктьові судини й нерв, до передньолатеральної — серединний нерв, до внутрішньої — передні міжкісткові судини й нерв і глибока долонна дуга, до латерального краю — довгий згинач великого пальця кисті, до медіального — ліктьовий розгинач зап'ястка. Від сухожилків глибокого згинача пальців на кисті беруть початок червоподібні м'язи. М'яз згинає дистальні фаланги пальців від вказівного пальця до мізинця. І н н е р в а ц і я: серединний і ліктьовий нерви (C6—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня гілка ліктьової поворотної артерії, ліктьова та передня міжкісткова артерії. ──────── Сторінка 360 ──────── Учення про м'язи — Міологія Lig. collaterale ulnare Humerus Capsula articularis cubiti Humerus Epicondylus lateralis Capsula articularis cubiti Epicondylus medialis humeri Lig. anulare radii Lig. collaterale radiale Tendo m. bicipitis brachii Lig. anulare radii Tendo m. bicipitis brachii M. supinator Lig. quadratum Caput humerale M. pronator teres M. pronator teres Caput ulnare M. supinator Ulna Radius Membrana interossea antebrachii Membrana interossea antebrachii Ulna Radius M. pronator quadratus M. pronator quadratus А Б Рис. 402. Круглий і квадратний пронатори, mm. pronatores teres et quadratus, і супінатор m. supinator. Передпліччя в стані супінації (А) і пронації (Б) Довгий згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis longus (див. рис. 397—400, 407, 408, 415, 423, 432), має вигляд довгого одноперистого плоского м'яза, що лежить на латеральному краї передпліччя і прикритий у верхньому відділі круглим пронатором і плечопроменевим м'язом, посередині — поверхневим згиначем пальців і частково променевим згиначем зап'ястка, а в ділянці кисті — коротким згиначем великого пальця кисті. Починається м'яз від верхніх двох третин передньої поверхні тіла променевої кістки та міжкісткової перетинки передпліччя (див. рис. 409 В, 412 А), а іноді від вінцевого відростка ліктьової кістки або навіть медіальніше — від медіального надвиростка плечової кістки (див. рис. 399). М'яз переходить у довгий сухожилок, який, прямуючи донизу й переходячи на кисть, пролягає під тримачем м'язів-згиначів, лягаючи в канал зап'ястка (див. рис. 408), а потім, досягнувши дистальної фаланги, прикріплюється до долонної поверхні її основи (див. рис. 400, 409 В, 415, 419, 425). У дистальній частині передпліччя м'яз прикриває квадратний пронатор, а в ділянці кисті — привідний м'яз великого пальця кисті. До передньої поверхні м'яза прилягає серединний нерв, латеральний його край межує з плечопроменевим м'язом, довгим і коротким променевими ──────── Сторінка 361 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Humerus N. ulnaris Epicondylus medialis Capitulum humeri Trochlea humeri Caput radii Lig. anulare radii Processus coronoideus Caput humerale M. flexor carpi ulnaris Caput ulnare Tuberositas radii Chorda obliqua Ulna Radius Membrana interossea antebrachii Рис. 403. Ліктьовий згинач зап'ястка, m. flexor carpi ulnaris. Вигляд спереду. Передпліччя в стані супінації розгиначами зап'ястка та променевими судинами й нервом, медіальний — із глибоким згиначем пальців, відокремленим передніми міжкістковими судинами й нервом. М'яз згинає дистальну фалангу великого пальця. І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—C8), передній міжкістковий нерв передпліччя. К р о в о п о с т а ч а н н я: променева, ліктьова і передня міжкісткова артерії. Четвертий шар Квадратний пронатор, m. pronator quadratus (див. рис. 398—400, 402, 415, 419, 432), — тонка чотирикутна пластинка м'язових пучків, що лежать поперечно безпосередньо на міжкістковій перетинці передпліччя, під сухожилками згиначів зап'ястка і пальців. Починається м'яз від дистального відділу передньої і частково медіальної поверхонь тіла ліктьової кістки, прикріплюється на тому самому рівні до передньої поверхні тіла променевої кістки (див. рис. 409 Г, 412). До передньої (зовнішньої) поверхні м'яза прилягають глибокий згинач пальців, довгий згинач великого пальця кисті та променеві судини. М'яз пронує передпліччя. І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня міжкісткова артерія. Латеральна група М'язи латеральної (променевої) групи (латеральної (променевої) частини заднього фасціального ложа передпліччя) представлені плечо-променевим м'язом, довгим і коротким променевими розгиначами зап'ястка. Плечо-променевий м'яз, m. brachioradialis (див. рис. 379, 381—384, 396—399, 404, 405, 406 А, 407, 419, 431), веретеноподібний, займає найлатеральніше положення. Дистальний його відділ біля шилоподібного відростка променевої кістки прикритий сухожилком довгого відвідного м'яза великого пальця кисті. Починається м'яз від проксимальних двох третин латерального надвиросткового гребеня плечової кістки (див. рис. 395 А, В; 405, 410) і від латеральної міжм'язової перегородки плеча (див. рис. 384, 404). Прямуючи вниз, трохи нижче від своєї середини переходить у довгий сухожилок, який прикріплюється до латеральної поверхні променевої кістки, дещо проксимальніше від шилоподібного відростка (див. рис. 412). М'яз прикриває круглий пронатор у ділянці його фіксації, супінатор і трохи верхній відділ довгого променевого розгинача зап'ястка. До медіального краю дистальної частини плечо-променевого м'яза прилягають плечовий м'яз, сухожилок двоголового м'яза плеча, променевий ──────── Сторінка 362 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. biceps brachii M. triceps brachii M. brachialis Septum intermusculare brachii laterale Humerus Epicondylus lateralis M. extensor carpi M. extensor carpi radialis longus Olecranon M. anconeus M. brachioradialis Ulna M. extensor radialis brevis digitorum M. extensor carpi radialis longus M. extensor carpi radialis brevis M. brachioradialis M. abductor pollicis longus M. extensor pollicis brevis Radius Processus styloideus radii Retinaculum mm. extensorum M. extensor pollicis longus Os trapezium Tendines m. extensoris digitorum Basis ossis metacarpi II Basis ossis metacarpi III Connexus intertendinei m. extensoris digitorum M. interosseus dorsalis I Рис. 404. М'язи передпліччя, правого. Вигляд збоку Рис. 405. М'язи передпліччя, правого (латеральна група). Вигляд збоку ──────── Сторінка 363 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Humerus Bursa intratendinea olecrani M. brachioradialis M. articularis cubiti M. triceps brachii M. extensor carpi radialis longus Bursa subcutanea olecrani Epicondylus lateralis humeri Olecranon M. anconeus (відрізана) M. anconeus M. supinator M. extensor carpi radialis brevis M. flexor carpi ulnaris Fascia antebrachii M. flexor carpi ulnaris (розрізаний) M. extensor digitorum digitorum M. extensor digiti minimi M. extensor carpi ulnaris M. pronator teres M. flexor digitorum profundus Tendo m. extensoris Tendo m. extensoris carpi radialis longi Tendo m. extensoris Tendo m. extensoris carpi radialis brevis M. abductor pollicis longus M. abductor pollicis longus Ulna M. extensor pollicis brevis Retinaculum mm. extensorum M. extensor pollicis brevis M. extensor pollicis longus M. extensor indicis indicis Retinaculum mm. extensorum (канали розкрито) M. extensor pollicis longus Mm. interossei dorsales digiti minimi Connexus intertendinei m. extensoris Tendines m. extensoris digitorum Tendines m. extensoris А Б digitorum (відрізані) Рис. 406. М'язи передпліччя, правого (задня група): А — поверхневий шар; Б — глибокий шар. Вигляд ззаду M. interosseus dorsalis I ──────── Сторінка 364 ──────── Учення про м'язи — Міологія згинач зап'ястка й довгий згинач великого пальця кисті, до заднього — триголовий м'яз, відмежований латеральною міжм'язовою перегородкою плеча, і довгий променевий розгинач зап'ястка, до внутрішньої поверхні — променеві судини й нерв. Плечопроменевий м'яз згинає руку в ліктьовому суглобі та бере участь як у пронації, так і в супінації променевої кістки. Цей м'яз є винятком із двох правил: згиначі лежать у передньому фасціальному ложі передпліччя та іннервуються серединним і ліктьовим нервами. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [C5—C6(C7)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: променева, променева колатеральна (гілка плечової артерії) і променева поворотна (гілка променевої артерії) артерії. Довгий променевий розгинач зап'ястка, m. extensor carpi radialis longus (див. рис. 381, 382, 398, 399, 404—408, 421, 422, 431), — веретеноподібний м'яз із вузьким сухожилком, що за довжиною значно перевищує черевце, розташований між плечопроменевим м'язом спереду та коротким променевим розгиначем зап'ястка ззаду. Верхній відділ м'яза трохи прикритий плечопроменевим м'язом, а дистальну частину його сухожилка навскіс згори донизу перетинають довгий відвідний м'яз великого пальця кисті та короткий, а потім і довгий розгиначі великого пальця кисті. Починається м'яз трохи вище від латерального надвиростка плечової кістки, від дистальної третини латерального надвиросткового гребеня та латеральної міжм'язової перегородки плеча (див. рис. 395 А, В; 410), прямує вниз, переходить у сухожилок, який, пройшовши під тримачем розгиначів, прикріплюється до тильної поверхні основи II п'ясткової кістки (див. рис. 426). Довгий променевий розгинач зап'ястка прикриває круглий пронатор біля місця його прикріплення, а також короткий променевий розгинач зап'ястка й розгинач пальців у ділянці їхніх початків. М'яз згинає руку в ліктьовому суглобі, розгинає кисть і бере участь у її відведенні. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C5—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: променева, променева колатеральна (гілка плечової артерії) і променева поворотна (гілка променевої артерії) артерії. Короткий променевий розгинач зап'ястка, m. extensor carpi radialis brevis (див. рис. 379 Б, 381, 404—408, 421, 422, 431), у проксимальній частині трохи прикритий попереднім м'язом, його дистальну частину перетинають довгий відвідний м'яз великого пальця кисті та короткий, а потім і довгий розгиначі великого пальця кисті, що проходять поверхневіше навскіс згори донизу й допереду. М'яз бере початок від латерального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 А, В; 410), променевої обхідної зв'язки та кільцевої зв'язки променевої кістки. Прямуючи вниз, переходить у сухожилок, який залягає поруч із сухожилком попереднього м'яза в спільній сухожилковій піхві та прикріплюється до тильної поверхні основи III п'ясткової кістки (див. рис. 410, 421, 422, 426). Біля місця фіксації сухожилка є невелика непостійна підсухожилкова сумка короткого променевого розгинача зап'ястка, bursa subtendinea musculi extensoris carpi radialis brevis (див. рис. 421). Короткий променевий розгинач зап'ястка прикриває супінатор і круглий пронатор у ділянці їхнього прикріплення. До заднього краю м'яза прилягають розгинач пальців і довгий відвідний м'яз великого пальця кисті. М'яз розгинає кисть і трохи відводить її. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [(C5)C6—C7]. К р о в о п о с т а ч а н н я: променева та променева поворотна артерії. Задня група М'язи задньої групи (заднього фасціального ложа передпліччя) залягають у два шари. Перший (поверхневий) шар утворюють ліктьовий розгинач зап'ястка, розгинач пальців і розгинач мізинця, другий (глибокий) — супінатор, довгий відвідний м'яз великого пальця кисті, короткий і довгий розгиначі великого пальця кисті та розгинач вказівного пальця. Поверхневий шар Ліктьовий розгинач зап'ястка, m. extensor carpi ulnaris (див. рис. 379 Б, 406 А, 407, 408, 421, 422, 431, 433), має довге веретеноподібне черевце й розташований ближче до медіального краю задньої поверхні передпліччя. У м'язі розрізняють дві головки — плечову й ліктьову. Плечова головка, caput humerale, бере початок від латерального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 Б, В; 411 А), а ліктьова головка, caput ulnare, — від заднього краю тіла ліктьової кістки на рівні нижнього краю ліктьового м'яза й капсули ліктьового суглоба (див. рис. 411 А, 412 Б). Обидві головки об'єднуються в спільне черевце, яке продовжується коротким, але потужним сухожилком, що, пройшовши під тримачем розгиначів, переходить на кисть і прикріплюється до основи тильної поверхні V п'ясткової кістки (див. рис. 411 А, 422, 426). Верхня частина м'яза прикриває супінатор у місці його фіксації, а також розгинач мізинця, довгий розгинач великого пальця кисті й розгинач вказівного пальця в ділянці їхніх початків. До внутрішньої (передньої) поверхні м'яза прилягають задні міжкісткові судини й нерв (глибока гілка променевого нерва), що пролягають між поверхневим і глибоким шарами м'язів задньої групи передпліччя, до медіального краю — ліктьовий м'яз, ліктьовий згинач зап'ястка й глибокий згинач пальців, до латерального — розгинач мізинця. М'яз відводить кисть у ліктьовий бік і розгинає її. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [(C6)C7—C8]. К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова артерія. Розгинач пальців, m. extensor digitorum (див. рис. 379 Б, 381, 395 Б, В; 401, 404, 406—408, 421, 423, 431, 433), має довге веретеноподібне черевце, за напрямком м'язових пучків двоперистий, розташований ближче до латерального краю задньої поверхні передпліччя; у ділянці початку прикритий довгим променевим розгиначем зап'ястка. М'яз відходить від латерального надвиростка плечової кістки (дещо вище від початку плечової головки ліктьового розгинача зап'ястка), суглобової капсули ліктьового суглоба й фасції передпліччя (див. рис. 395 Б, В; 411 А). На середині довжини м'яза його черевце переходить у чотири сухожилки, які пролягають під тримачем розгиначів разом із сухожилком розгинача вказівного пальця в спільній сухожилковій піхві (див. рис. 408, 423; «Піхви сухожилків верхньої кінцівки»), що сягає приблизно середини п'ясткових кісток (див. рис. 433). Перейшовши на кисть, сухожилки з'єднуються між собою непостійними тонкими міжсухожилковими з'єднаннями, connexus intertendinei (див. рис. 401, 404, 406 А, 421), і біля основи проксимальної фаланги, від вказівного пальця до мізинця, кожен із них закінчується ──────── Сторінка 365 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки A., v. et n. interossei posteriores M. extensor digitorum A., v. et n. interossei anteriores M. extensor digiti minimi Membrana interossea M. extensor pollicis longus Mm. extensor pollicis brevis, abductor pollicis longus M. extensor carpi ulnaris M. extensor indicis M. extensor carpi radialis brevis Ulna Radius Integumentum commune M. extensor carpi radialis longus Fascia antebrachii A., v. et n. radiales M. flexor pollicis longus M. flexor digitorum profundus M. brachioradialis M. flexor carpi ulnaris M. pronator teres N. ulnaris A. et vv. ulnares M. flexor carpi radialis N. medianus M. flexor digitorum superficialis M. palmaris longus Рис. 407. М'язи і фасція передпліччя, правого. Поперечний розпил на рівні середніх відділів передпліччя. Вигляд згори Tendines m. extensoris digitorum Tendo m. extensoris Fascia dorsalis manus Vagina tendinum mm. extensoris digitorum et extensoris indicis Tendo m. extensoris indicis Tendo m. extensoris carpi radialis brevis Canalis carpi Tendo m. extensoris carpi radialis longi Tendo m. extensoris carpi ulnaris Tendo m. extensoris pollicis longi Os hamatum A. et v. radiales Tendines m. flexoris digitorum profundi pollicis brevis Tendo m. flexoris carpi ulnaris Tendo m. abductoris pollicis longi Vagina communis tendinum mm. flexorum Os trapezium N. ulnaris Os trapezoideum N. medianus Tendo m. flexoris carpi radialis Tendo m. flexoris pollicis longi Os capitatum Tendo m. extensoris digiti minimi A. ulnaris Retinaculum mm. flexorum Tendo m. palmaris longi Canalis ulnaris Tendines m. flexoris digitorum superficialis Fascia palmaris superficialis Рис. 408. М'язи і фасції передпліччя, правого, у каналі зап'ястка. Поперечний розпил на рівні дистального ряду кісток зап'ястка. Вигляд згори ──────── Сторінка 366 ──────── Учення про м'язи — Міологія Caput humerale Caput humeroulnare M. pronator teres M. flexor digitorum superficialis Caput ulnare Caput radiale M. flexor carpi radialis M. palmaris longus M. flexor carpi ulnaris А Б M. supinator M. flexor pollicis longus M. flexor digitorum profundus M. pronator quadratus В Г Рис. 409. Місця початку і прикріплення м'язів передпліччя (передня група) (напівсхематично): А — перший шар; Б — другий шар; В — третій шар; Г — четвертий шар. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 367 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Caput humerale M. flexor carpi ulnaris Caput ulnare M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus M. extensor carpi radialis brevis Б А А Б Рис. 410. Місця початку і прикріплення м'язів передпліччя (латеральна група) (напівсхематично): А — вигляд збоку; Б — вигляд ззаду. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним Caput humerale M. extensor carpi ulnaris M. supinator Caput ulnare M. extensor digiti minimi M. abductor pollicis longus M. extensor digitorum M. extensor pollicis brevis M. extensor pollicis longus M. extensor indicis Рис. 411. Місця початку і прикріплення м'язів передпліччя (задня група) (напівсхематично): А — поверхневий шар; Б — глибокий шар. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 368 ──────── Вчення про м'язи — Міологія сухожилковим розтягом, що зростається із суглобовою капсулою п'ястково-фалангового суглоба. Сухожилкові розтяги поділяються на три ніжки, середня з яких прикріплюється до тильної поверхні основи середньої фаланги, а бічні — до аналогічної поверхні основи дистальної (див. рис. 411 А, 426). Верхньою частиною м'яз прикриває супінатор у місці його фіксації та розгинач мізинця в ділянці його початку, середньою — довгий відвідний м'яз великого пальця кисті, а також довгий і частково короткий розгиначі великого пальця кисті. До латерального краю м'яза прилягає короткий променевий розгинач зап'ястка, до медіального — розгинач мізинця. М'яз розгинає пальці, беручи участь також у розгинанні кисті в променево-зап'ястковому суглобі. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова артерія. Розгинач мізинця, m. extensor digiti minimi (див. рис. 406 А, 407, 408, 421, 423, 433), має невелике веретеноподібне черевце, залягає в нижній половині задньої поверхні передпліччя між розгиначем пальців з латерального боку та ліктьовим розгиначем зап'ястка з медіального; у початковому відділі прикритий останнім. Відходить від латерального надвиростка плечової кістки (трохи нижче й позаду від початку плечової головки ліктьового розгинача зап'ястка), фасції передпліччя та променевої обхідної зв'язки (див. рис. 395 Б, В; 411 А). Прямуючи донизу, м'яз переходить у сухожилок, який пролягає під тримачем розгиначів і з'єднується із сухожилком розгинача пальців, що йде до мізинця, після чого обидва вони прикріплюються до тильної поверхні основи дистальної фаланги. М'яз розгинає мізинець. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова артерія. Глибокий шар Супінатор, m. supinator (див. рис. 398—400, 402, 406 Б), має вигляд тонкої ромбоподібної пластинки, розташовується на проксимальному кінці передпліччя з боку його задньолатеральної поверхні; прикритий плечопроменевим м'язом, коротким променевим і ліктьовим розгиначами зап'ястка, розгиначами пальців і мізинця на всьому протязі та сухожилком двоголового м'яза плеча в ділянці прикріплення. М'яз бере початок від латерального надвиростка плечової кістки (див. рис. 395 Б, В; 402, 409 Г, 411 Б), гребеня супінатора ліктьової кістки (див. рис. 402 Б, 412 А), капсули ліктьового суглоба, а також променевої обхідної зв'язки та кільцевої зв'язки променевої кістки; прямує навскіс донизу й медіально, охоплюючи верхній кінець променевої кістки; прикріплюється вздовж неї від її горбистості ззаду до місця фіксації двоголового м'яза плеча та круглого пронатора спереду (див. рис. 409 Г, 411 Б, 412). До зовнішньої поверхні м'яза спереду прилягають променеві судини та нерв (його поверхнева гілка), до медіального краю — ліктьовий м'яз ззаду, а також плечовий м'яз і поверхневий згинач пальців спереду. М'яз супінує передпліччя та бере участь у розгинанні руки в ліктьовому суглобі. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [C5—C7(C8)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева частина — променева та променева поворотна артерії; глибока частина — задня та поворотна міжкісткові артерії (гілки ліктьової артерії). Довгий відвідний м'яз великого пальця кисті, m. abductor pollicis longus (див. рис. 381, 397, 398, 401, 404, 406—408, 413, 414, 422, 431, 433), має сплощене двоперисте черевце, що переходить у тонкий довгий сухожилок, залягає ближче до латерального краю заднього відділу передпліччя; прикритий розгиначами пальців і мізинця. М'яз бере початок від задньої поверхні променевої та ліктьової кісток і міжкісткової перетинки передпліччя (див. рис. 411 Б, 412 Б), прямуючи навскіс донизу, огинає своїм сухожилком променеву кістку і, пройшовши під тримачем розгиначів, прикріплюється до тильної поверхні основи I п'ясткової кістки (див. рис. 411 Б, 419, 425, 426). Дистальний відділ м'яза проходить над сухожилками плечопроменевого м'яза та довгого й короткого променевих розгиначів зап'ястка. До його зовнішньої поверхні у верхній частині прилягають задні міжкісткові судини та нерв (глибока гілка променевого нерва), що пролягають між поверхневим і глибоким шарами м'язів задньої групи передпліччя, а також поверхнева долонна гілка променевої артерії, артерія великого пальця кисті та поверхнева гілка променевого нерва в ділянці прикріплення, до латерального краю — круглий пронатор, супінатор і ліктьовий розгинач зап'ястка, до медіального — довгий і короткий розгиначі великого пальця кисті. М'яз відводить великий палець, беручи участь у відведенні всієї кисті. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [(C6—C7(C8)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова та променева артерії. Короткий розгинач великого пальця кисті, m. extensor pollicis brevis (див. рис. 381, 396, 404, 406, 408, 412 Б, 421, 422, 431, 433), розташовується в нижній частині заднього відділу передпліччя вздовж його латерального краю, нижче й позаду від попереднього м'яза; прикритий розгиначем пальців. М'яз починається від міжкісткової перетинки передпліччя та задньої поверхні тіла променевої кістки (див. рис. 411 Б, 412 Б), прямує навскіс донизу й допереду поруч із сухожилком довгого відвідного м'яза великого пальця кисті. Пройшовши разом із ним у спільній синовіальній піхві (див. рис. 406 Б, 433) під тримачем розгиначів, прикріплюється до тильної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця кисті (див. рис. 401, 411 Б, 426). Дистальний відділ короткого розгинача великого пальця кисті проходить над сухожилками довгого й короткого променевих розгиначів зап'ястка. М'яз розгинає та трохи відводить проксимальну фалангу I пальця кисті. І н н е р в а ц і я: променевий нерв [C6—C7(C8)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова та променева артерії. Довгий розгинач великого пальця кисті, m. ex­ten­sor pollicis longus (див. рис. 381, 401, 404, 406—408, 421—423, 431, 433), має веретеноподібне черевце та довгий сухожилок, розташовується в дистальній половині заднього відділу передпліччя; прикритий розгиначами пальців і мізинця. Починається поруч із попереднім м'язом, вище й медіальніше від нього, від міжкісткової перетинки передпліччя, міжкісткового краю та задньої поверхні ліктьової кістки (див. рис. 411 Б, 412 Б) і, прямуючи донизу, переходить у сухожилок і пролягає під тримачем розгиначів. Потім, обігнувши I п'ясткову кістку, потрапляє на її тильну поверхню й досягає основи дистальної фаланги, до якої й прикріплюється (див. рис. 401, 411 Б, 426). Довгий розгинач великого пальця кисті має такі самі взаємини з навколишніми структурами, як і довгий відвідний м'яз великого пальця кисті, за винятком того, що його сухожилок проходить дистальніше від місця ──────── Сторінка 369 ──────── М'язи та фасції верхньої кінцівки Capsula articularis cubiti M. flexor pollicis longus M. flexor digitorum M. flexor digitorum superficialis (caput humeroulnare) M. pronator (caput ulnare) M. biceps brachii M. supinator M. brachialis M. flexor digitorum superficialis (caput radiale) M. triceps brachii M. anconeus Capsula articularis cubiti M. extensor carpi ulnaris (caput ulnare) M. supinator M. flexor digitorum profundus profundus M. flexor carpi ulnaris M. pronator teres (caput ulnare) M. abductor pollicis longus M. pronator teres M. flexor pollicis longus M. pronator teres M. extensor pollicis longus M. extensor indicis M. pronator quadratus quadratus M. extensor pollicis brevis M. brachioradialis M. brachioradialis Capsula articularis radiocarpalis А Б Рис. 412. Місця початку та прикріплення м'язів і суглобових капсул на кістках правого передпліччя (схема): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення суглобових капсул — чорним фіксації плечопроменевого м'яза. До латерального краю м'яза прилягає також короткий розгинач великого пальця кисті, до нижнього — розгинач вказівного пальця. М'яз розгинає великий палець кисті й частково відводить його. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова та променева артерії. Розгинач вказівного пальця, m. extensor indicis (див. рис. 401, 406—408, 421—423, 433), має вузьке, довге, веретеноподібне черевце, розташоване в нижній частині заднього відділу передпліччя; прикритий розгиначем пальців. Іноді м'яз відсутній. Починається медіальніше за короткий розгинач великого пальця кисті від нижньої третини задньої поверхні ліктьової кістки та міжкісткової перетинки передпліччя (див. рис. 411 Б, 412 Б), переходить у сухожилок, який, пройшовши в одній синовіальній піхві разом із сухожилком розгинача пальців, що прямує до вказівного пальця під тримачем м'язів-розгиначів (див. рис. 433), досягає тильної поверхні вказівного пальця і вплітається в його сухожилкове розтягнення. М'яз розгинає II палець. І н н е р в а ц і я: променевий нерв (C6—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня міжкісткова артерія. ──────── Сторінка 370 ──────── Учення про м'язи — Міологія М'язи кисті М'язи кисті (рис. 413—426) відповідно до розташування поділяють на дві групи: м'язи долоні та м'язи тилу кисті. М'язи долоні Серед м'язів долоні розрізняють м'язи підвищення великого пальця кисті, м'язи підвищення мізинця і середню групу м'язів. М'язи підвищення великого пальця кисті Протиставний м'яз великого пальця кисті, m. opponens pollicis (див. рис. 399, 414, 415, 417, 419), має форму тонкої трикутної пластинки й залягає латеральніше від попереднього м'яза під коротким відвідним м'язом великого пальця кисті. Починається від горбка кістки-трапеції та тримача згиначів (див. рис. 417, 425), прикріплюється вздовж латерального (променевого) краю I п'ясткової кістки. Цей м'яз протиставляє великий палець кисті мізинцю. І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева долонна гілка променевої артерії, гілки глибокої долонної дуги. К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева долонна гілка променевої артерії, гілки глибокої долонної дуги. До м'язів підвищення великого пальця кисті належать короткий відвідний м'яз великого пальця кисті, короткий згинач великого пальця кисті, протиставний м'яз великого пальця кисті та привідний м'яз великого пальця кисті. Короткий відвідний м'яз великого пальця кисті, m. ab­duc­tor pollicis brevis (див. рис. 398, 401, 413, 416), лежить з латерального боку підвищення великого пальця кисті, безпосередньо під шкірою. Починається від сухожилка довгого відвідного м'яза великого пальця кисті, фасції передпліччя, тримача згиначів і горбків човноподібної кістки та кістки-трапеції (див. рис. 416, 425); прикріплюється до латеральної поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця кисті. У його сухожилку зазвичай розташована сесамоподібна кістка. До зовнішньої поверхні м'яза (іноді пронизуючи його) прилягає поверхнева долонна гілка променевої артерії, до глибокої — протиставний м'яз великого пальця кисті та короткий згинач великого пальця кисті. М'яз відводить великий палець кисті, злегка протиставляючи його, і бере участь у згинанні проксимальної фаланги. Привідний м'яз великого пальця кисті, m. adductor pollicis (див. рис. 398, 399, 401, 413—416, 422, 423), — найглибший із м'язів підвищення великого пальця кисті; у ділянці початку прикритий сухожилками глибокого згинача пальців і червоподібними м'язами, що йдуть до II і III пальців кисті, біля місця прикріплення — сухожилком довгого згинача великого пальця кисті. Має дві головки: косу й поперечну. Коса головка, caput obliquum, починається від променистої зв'язки зап'ястка, головчастої кістки та долонних поверхонь основ II і III п'ясткових кісток (див. рис. 415, 416, 425), поперечна головка, caput transversum, — від долонної поверхні тіла III п'ясткової кістки (див. рис. 415, 416, 425). Сходячись під кутом, м'язові пучки прикріплюються до основи проксимальної фаланги великого пальця кисті, ліктьової сесамоподібної кістки та капсули п'ястково-фалангового суглоба (див. рис. 401, 416, 425). Зовнішня поверхня м'яза межує з артерією великого пальця кисті, глибока — з міжкістковими м'язами, що залягають у двох перших міжкісткових проміжках п'ястка, і гілками глибокої долонної дуги. М'яз приводить великий палець кисті та бере участь у згинанні його проксимальної фаланги. Короткий згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis brevis (див. рис. 398, 399, 413—415, 417, 419, 432), лежить медіальніше від попереднього м'яза, який злегка прикриває його латеральний відділ, і так само безпосередньо під шкірою. Починається від тримача згиначів, кістки-трапеції, трапецієподібної та головчастої кісток (див. рис. 417, 425). Прямуючи в дистальному напрямку, м'язові пучки утворюють дві головки: поверхневу і глибоку. Поверхнева головка, caput superficiale (див. рис. 415, 425), прикріплюється до латеральної (променевої) сесамоподібної кістки, глибока головка, caput profundum (див. рис. 419), — до обох — променевої та ліктьової — сесамоподібних кісток п'ястково-фалангового суглоба великого пальця кисті, після чого обидві головки фіксуються на променевій поверхні основи проксимальної фаланги великого пальця кисті. М'яз прикриває сухожилок довгого згинача та артерію великого пальця кисті, до його нижнього краю прилягає протиставний м'яз великого пальця кисті, до зовнішньої поверхні (іноді пронизуючи його) — поверхнева долонна гілка променевої артерії. Цей м'яз згинає проксимальну фалангу великого пальця кисті. М'язи підвищення мізинця І н н е р в а ц і я: серединний нерв (C6—C7). К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева долонна гілка проме‑ невої артерії. І н н е р в а ц і я: поверхнева головка — серединний нерв (C6—C7); глибока головка — ліктьовий нерв (C8—T1). І н н е р в а ц і я: глибока гілка ліктьового нерва (C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки глибокої та поверхневої долонних дуг. До м'язів підвищення мізинця належать короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий згинач мізинця і протиставний м'яз мізинця. Короткий долонний м'яз, m. palmaris brevis (див. рис. 397, 413, 425), — тонка пластинка з паралельними м'язовими пучками, розташована безпосередньо під шкірою. Починається від медіального (ліктьового) краю долонного апоневрозу і тримача згиначів, прямує в бік мізинця і вплітається в шкіру його підвищення. М'яз прикриває верхні ділянки короткого згинача мізинця, протиставного та відвідного м'язів мізинця; до його внутрішньої поверхні прилягають поверхневі долонна дуга і гілка ліктьового нерва. Короткий долонний м'яз натягує долонний апоневроз, утворюючи при цьому низку складок на шкірі підвищення мізинця. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв [(C7) C8—T1]. К р о в о п о с т а ч а н н я: ліктьова артерія. Відвідний м'яз мізинця, m. abductor digiti minimi (див. рис. 398, 413, 414, 416, 421—423, 432), з усіх м'язів цієї групи займає найбільш медіальне положення, розташовуючись безпосередньо під шкірою і частково (верхня його частина) під коротким долонним м'язом. Починається від горохоподібної кістки, сухожилка ліктьового згинача ──────── Сторінка 371 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. palmaris longus (відрізаний) M. flexor carpi radialis М'яз flexor pollicis longus М'яз abductor pollicis longus M. flexor digitorum superficialis M. flexor carpi ulnaris Fascia antebrachii Os pisiforme Fascia palmaris superficialis (перерізана і відтягнута) Retinaculum mm. flexorum (перерізаний) M. palmaris brevis (перерізаний і відтягнутий) M. abductor pollicis brevis M. abductor digiti minimi M. flexor digiti minimi brevis M. flexor pollicis brevis (caput superficiale) M. opponens digiti minimi M. adductor pollicis Mm. lumbricales Pars anularis M. interosseus dorsalis I Vagina fibrosa digiti manus Pars cruciformis Tendines m. flexoris digitorum superficialis Vagina fibrosa digiti manus (розкрита) Tendines m. flexoris digitorum profundi Vincula tendinum digiti manus Рис. 413. М'язи кисті, правої. Долонна поверхня. Фасції частково видалено ──────── Сторінка 372 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. flexor pollicis longus M. flexor carpi ulnaris M. abductor pollicis longus M. flexor digitorum profundus Tendo m. flexoris carpi radialis (відрізано) Retinaculum mm. flexorum (перерізаний) M. opponens pollicis M. abductor digiti minimi (перерізаний) M. adductor pollicis M. flexor digiti minimi brevis M. flexor pollicis brevis (caput superficiale) M. opponens digiti minimi M. abductor pollicis brevis (відрізано й відтягнуто) Tendo m. flexoris pollicis longi Tendo m. flexoris digitorum superficialis (відрізано) M. interosseus dorsalis I Tendo m. extensoris digitorum Mm. lumbricales Caput ossis metacarpi III Vagina fibrosa digiti manus (розкрито) Tendines m. flexoris digitorum profundi Рис. 414. М'язи кисті, правої. Долонна поверхня. Сухожилок довгого долонного м'яза, долонний апоневроз, короткий долонний м'яз і сухожилки поверхневих згиначів пальців видалено; проксимальну і частково середню фаланги середнього пальця вилучено ──────── Сторінка 373 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки Tendo m. brachioradialis Tendo m. flexoris carpi radialis (відрізано) Tendo m. abductoris pollicis longi (відрізано) M. flexor pollicis longus M. pronator quadratus Tendo m. extensoris pollicis brevis (відрізано) M. opponens pollicis Tendo m. flexoris carpi ulnaris (відрізано) Caput profundum M. flexor pollicis brevis Os pisiforme Caput superficiale (відтягнуто) Retinaculum mm. flexorum (перерізано й відвернуто) Tendo m. flexoris pollicis longi M. opponens digiti minimi M. abductor pollicis brevis (відрізано й відтягнуто) Mm. interossei palmares Mm. interossei dorsales Mm. lumbricales (відрізано) Fasciculi transversi aponeurosis palmaris Caput obliquum Tendo m. flexoris digitorum superficialis (відрізано) M. adductor pollicis Caput transversum Tendo m. extensoris digitorum M. interosseus dorsalis I Vagina fibrosa digiti manus (розкрито) Chiasma tendinum Tendo m. flexoris digitorum profundi (відрізано й відтягнуто) Vincula tendinum digiti IV Рис. 415. М'язи кисті, правої. Долонна поверхня. Сухожилок довгого долонного м'яза, долонний апоневроз, короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, короткий згинач мізинця, сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців та червоподібні м'язи видалено; проксимальну і частково середню фаланги середнього пальця вилучено ──────── Сторінка 374 ──────── Учення про м'язи — Міологія Radius Os scaphoideum Tuberculum ossis scaphoidei Os capitatum Ulna Os lunatum Os pisiforme Hamulus ossis hamati Retinaculum mm. flexorum M. abductor pollicis brevis M. abductor digiti minimi M. opponens digiti minimi Caput obliquum Os metacarpi V M. adductor pollicis Caput transversum Phalanx proximalis I Phalanges proximales II—V Рис. 416. М'язи підвищення великого пальця і підвищення мізинця, праві. Долонна поверхня. Короткий згинач великого пальця кисті, м'яз, що протиставляє великий палець кисті, короткий долонний м'яз і короткий згинач мізинця видалено ──────── Сторінка 375 ──────── М'язи та фасції верхньої кінцівки Radius Os scaphoideum Os capitatum Os pisiforme Os trapezium Ulna Os lunatum Hamulus ossis hamati M. opponens pollicis M. flexor pollicis brevis M. flexor digiti minimi brevis Os metacarpi V Phalanx proximalis I Phalanges proximales II—V Phalanges distales II—V Рис. 417. М'язи підвищення великого пальця і підвищення мізинця, праві. Долонна поверхня. Привідний м'яз великого пальця кисті, короткий відвідний м'яз великого пальця кисті, відвідний м'яз мізинця і протиставний м'яз мізинця видалено ──────── Сторінка 376 ──────── Учення про м'язи — Міологія Radius Ulna Tendines m. flexoris digitorum profundi Os trapezium Articulatio carpometacarpalis I Hamulus ossis hamati Os metacarpi V M. lumbricalis III M. lumbricalis I M. lumbricalis II M. lumbricalis IV Phalanx media V Phalanx distalis I Phalanges distales II—V Рис. 418. Червоподібні м'язи, mm. lumbricales, праві. Долонна поверхня ──────── Сторінка 377 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. pronator quadratus Tendo m. brachioradialis (відрізано) Tendo m. flexoris carpi radialis (відрізано) Capsula articularis Tendo m. abductoris pollicis longi (відрізано) M. flexor carpi ulnaris (відрізана) (відрізана) Os pisiforme M. opponens pollicis (відрізана) M. flexor pollicis brevis (caput profundum) Caput superficiale m. flexoris pollicis brevis (відрізана) M. abductor pollicis brevis (відрізана й відтягнута) Mm. interossei palmares M. adductor pollicis Mm. interossei dorsales Tendo m. flexoris pollicis longi (відрізано) Mm. lumbricales (відрізані) Vaginae fibrosae digitorum manus (розкриті) Рис. 419. Міжкісткові м'язи кисті, правої. Долонна поверхня зап'ястка й тримача м'язів-згиначів (див. рис. 416, 425), прямує в дистальному напрямку і прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги мізинця. До зовнішньої поверхні м'яза прилягає поверхнева гілка ліктьового нерва, до внутрішньої — короткий згинач мізинця, а також глибокі долонна гілка ліктьової артерії та гілка ліктьового нерва, що проходять між ним і описуваним м'язом. М'яз відводить мізинець і бере участь у згинанні його проксимальної фаланги. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв [(C7) C8—T1]. К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока долонна гілка ліктьової артерії. Короткий згинач мізинця, m. flexor digiti minimi brevis (див. рис. 398, 413, 414, 417, 423, 432), має вигляд невеликого сплощеного м'яза, що лежить латеральніше від попереднього; верхню його частину прикриває короткий долонний м'яз, медіальний край — відвідний м'яз мізинця. Починається від гачка гачкуватої кістки, тримача м'язів-згиначів (див. рис. 417, 425), прямує в дистальному напрямку і прикріплюється до долонної поверхні основи проксимальної фаланги мізинця. Описуваний згинач прикриває протиставний м'яз мізинця. М'яз згинає проксимальну фалангу мізинця і бере участь у його приведенні. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв (C7—C8). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока долонна гілка ліктьової артерії. Протиставний м'яз мізинця, m. opponens digiti minimi (див. рис. 398, 399, 413—416, 423, 432), з-поміж усіх м'язів цієї групи займає найлатеральніше положення, лежить глибше від попереднього і частково прикритий ним (його передньомедіальний край). М'яз бере початок від гачка гачкуватої кістки і тримача м'язів-згиначів (див. рис. 416, 425); прикріплюється до ліктьового краю V п'ясткової кістки. ──────── Сторінка 378 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Ossa metacarpi II—V M. interosseus dorsalis III Os metacarpi I M. interosseus dorsalis IV Phalanges proximales II—V M. interosseus dorsalis I M. interosseus dorsalis II Рис. 420. Тильні міжкісткові м'язи, mm. interossei dorsales, праві. Долонна поверхня ──────── Сторінка 379 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. extensor digiti minimi M. extensor pollicis brevis M. abductor pollicis longus M. extensor digitorum Tendo m. extensoris carpi ulnaris Tendo m. extensoris carpi radialis brevis (відтягнуто) Retinaculum mm. extensorum Bursa subtendinea m. extensoris carpi radialis brevis Tendo m. extensoris carpi radialis longi Tendo m. extensoris digiti minimi Tendo m. extensoris pollicis longi Tendines m. extensoris digitorum M. abductor digiti minimi Tendo m. extensoris indicis Mm. interossei dorsales M. interosseus dorsalis I Connexus intertendinei m. extensoris digitorum Tendo m. flexoris pollicis longi Рис. 421. М'язи кисті, правої. Тильна поверхня ──────── Сторінка 380 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. extensor pollicis brevis Tendines m. extensoris digitorum (перерізані) M. abductor pollicis longus Tendo m. extensoris carpi radialis longi M. extensor carpi ulnaris Tendo m. extensoris carpi radialis brevis Retinaculum mm. extensorum (розкритий) Tendo m. extensoris digiti minimi (відрізано) Tendo m. extensoris pollicis longi Tendo m. extensoris indicis (відрізано) Os trapezoideum Os metacarpi III Os capitatum M. interosseus dorsalis I M. abductor digiti minimi M. adductor pollicis Mm. interossei dorsales Tendo m. flexoris pollicis longi Tendo m. extensoris digiti minimi (відрізано) Tendines m. extensoris digitorum (перерізані) Mm. lumbricales (відтягнуті) Рис. 422. М'язи кисті, правої. Тильна поверхня. Сухожилки розгиначів II—V пальців видалено ──────── Сторінка 381 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки digitorum Mm. interossei dorsales Mm. interossei palmares Tendines m. extensoris Fascia dorsalis manus (lamina superficialis) Fascia dorsalis manus (lamina profunda) Tendines mm. extensoris digitorum et extensoris indicis Tendines mm. extensoris digitorum et extensoris digiti minimi Os metacarpi II Mm. lumbricales M. interosseus dorsalis I Os metacarpi V Caput obliquum M. adductor pollicis Caput transversum M. opponens digiti minimi Tendo m. extensoris pollicis longi M. abductor digiti minimi Tendo m. flexoris pollicis longi A. princeps pollicis A. radialis indicis Vagina tendinis m. flexoris pollicis longi M. flexor digiti minimi brevis Tendines mm. flexorum digitorum superficialis et profundi Aponeurosis palmaris Vagina communis tendinum mm. flexorum Fascia interossea palmaris Fascia palmaris superficialis Рис. 423. М'язи кисті, правої. Поперечний розріз через середину п'ясткових кісток (великого пальця — через середину проксимальної фаланги). Вигляд згори. Кисть у стані супінації Внутрішня поверхня м'яза межує із сухожилками згиначів пальців, що прямують до мізинця, і III долонним міжкістковим м'язом (див. рис. 415, 432). М'яз протиставляє мізинець великому пальцю кисті. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв (C7—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока долонна гілка ліктьової артерії. Середня група До м'язів середньої групи належать червоподібні м'язи та долонні міжкісткові м'язи. Червоподібні м'язи, mm. lumbricales (див. рис. 398, 399, 401, 413, 414, 418, 419, 422, 423), числом чотири, мають вигляд невеликих веретеноподібних м'язових пучків. Кожен м'яз починається від променевого краю певного сухожилка глибокого згинача пальців на рівні основ п'ясткових кісток (див. рис. 418) і, прямуючи в дистальному напрямку, проходить уздовж латеральної (променевої) поверхні відповідної п'ясткової кістки (див. рис. 401, 418, 422). Потім, обігнувши головки п'ясткових кісток, ці м'язи виходять на тил кисті, де на рівні проксимальних фаланг відповідних пальців вплітаються в тильний апоневроз вказівного, середнього, безіменного пальців і мізинця з променевого боку. Розглянуті м'язи можуть бути напівперистими (одноперистими) — найчастіше м'язи вказівного і середнього пальців — або перистими (двоперистими) — зазвичай м'язи безіменного пальця і мізинця, але зрідка такими бувають й інші; в останньому випадку вони починаються окремими головками від звернених один до одного бічних (променевого і ліктьового) країв сухожилків глибоких згиначів відповідного і попереднього пальців (I червоподібний м'яз — від сухожилка довгого згинача великого пальця). Червоподібні м'язи згинають проксимальні фаланги чотирьох пальців і випрямляють їхні середні та дистальні фаланги. І н н е р в а ц і я: I і II м'язи — серединний нерв; III і IV — ліктьовий нерв (C8—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: поверхнева і глибока долонні дуги. Долонні міжкісткові м'язи, mm. interossei palmares (див. рис. 415, 419, 423), являють собою три веретеноподібні м'язові пучки, розташовані в міжкісткових проміжках п'ястка з долонного боку. Перший м'яз лежить на променевій половині долоні; починається на медіальній (ліктьовій) поверхні другої п'ясткової кістки (див. рис. 419, 425), фіксується на ліктьовому боці п'ястково-фалангового суглоба вказівного пальця і вплітається в його тильний апоневроз. Другий і третій м'язи розташовані на ліктьовій половині долоні і, починаючись на бічній (променевій) поверхні четвертої та п'ятої п'ясткових кісток, прикріплюються на променевому боці капсул п'ястково-фалангових суглобів безіменного пальця і мізинця відповідно та вплітаються в їхні тильні апоневрози (див. рис. 425). ──────── Сторінка 382 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. palmaris brevis M. abductor pollicis brevis M. flexor pollicis brevis M. abductor digiti minimi Caput superficiale M. flexor digiti minimi brevis Caput profundum Mm. interossei palmares Mm. lumbricales А В Mm. interossei dorsales M. opponens pollicis M. adductor pollicis Caput obliquum Caput transversum M. opponens digiti minimi Б Г Рис. 424. Місця початку і прикріплення м'язів кисті (напівсхематично): А — поверхневі шари м'язів підвищень великого пальця кисті та мізинця і середньої групи; Б — глибокі шари м'язів підвищень великого пальця кисті та мізинця; В — глибокий шар м'язів середньої групи; Г — м'язи тилу кисті. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 383 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки M. flexor pollicis brevis M. adductor pollicis M. abductor pollicis brevis M. flexor digiti minimi brevis M. opponens pollicis M. flexor carpi radialis M. abductor pollicis longus M. abductor digiti minimi M. flexor carpi ulnaris M. opponens pollicis M. opponens digiti minimi M. adductor pollicis Mm. interossei palmares M. flexor pollicis brevis Mm. interossei dorsales M. abductor pollicis brevis M. adductor pollicis M. flexor digiti minimi brevis Mm. interossei palmares M. abductor digiti minimi M. flexor pollicis longus Mm. interossei dorsales M. flexor digitorum superficialis M. flexor digitorum profundus Рис. 425. Місця початку і прикріплення м'язів на кістках кисті, правої (схема). Долонна поверхня. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, місця їхнього прикріплення — червоним ──────── Сторінка 384 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. extensor carpi radialis brevis M. extensor carpi radialis longus M. extensor carpi ulnaris Mm. interossei palmares M. abductor pollicis longus Mm. interossei dorsales M. adductor pollicis M. extensor pollicis brevis Mm. interossei dorsales Mm. interossei palmares M. extensor pollicis longus M. extensor digiti minimi M. extensor indicis M. extensor digitorum Рис. 426. Місця початку і прикріплення м'язів на кістках кисті, правої (схема). Тильна поверхня. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним ──────── Сторінка 385 ──────── М'язи та фасції верхньої кінцівки М'язи згинають проксимальні фаланги й випрямляють середні та дистальні фаланги вказівного й безіменного пальців і мізинця, приводять ці пальці до середнього пальця. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв (C8—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока долонна дуга (долонні п'ясткові артерії). M. deltoideus М'язи тилу кисті Тильні міжкісткові м'язи, mm. interossei dorsales (див. рис. 401, 404, 406 Б, 419—423, 433), числом чотири, мають форму веретеноподібних перистих м'язів і залягають у міжкісткових проміжках п'ястка з тильного боку. Усі м'язи починаються двома головками від звернених одна до одної бічних поверхонь — медіальної (ліктьової) та латеральної (променевої) відповідно — кожних двох сусідніх п'ясткових кісток (див. рис. 401, 420, 426); прикріплюються перший і другий м'язи до променевого краю проксимальних фаланг вказівного та середнього пальців, а третій і четвертий — до ліктьового краю проксимальних фаланг середнього та безіменного пальців. Два м'язи променевого краю тягнуть проксимальні фаланги вказівного та середнього пальців у бік великого пальця кисті, два м'язи ліктьового краю — середній і безіменний пальці в бік мізинця. Крім того, усі м'язи беруть участь у згинанні проксимальних фаланг і випрямленні середніх та дистальних фаланг вказівного, середнього, безіменного пальців і мізинця. І н н е р в а ц і я: ліктьовий нерв (C8—T1). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока долонна дуга, тильні п'ясткові артерії. Загальні відомості про розвиток м'язів верхньої кінцівки М'язи кінцівок є похідними вентральної мускулатури тулуба, і їхній розвиток відбувається одночасно зі становленням скелета кінцівок. Скелетні м'язи верхньої кінцівки формуються з мезодерми. Міогенні клітини-попередники в ембріональному зачатку кінцівки виникають із тканини вентрального дермоміотома й регулюються локальними механізмами. На 4-му тижні на межі зіткнення сегментованої та несегментованої мезодерми утворюються парні бруньки верхніх кінцівок. На 7-му тижні починається процес міогенезу (формування м'язової тканини), причому клітини-попередники перетворюються на міобласти, а потім — на м'язові трубочки. Ці клітинні елементи зазнають внутрішньоклітинних змін, у них розвиваються міофіламенти. Навколишні фібробласти формують епімізій і перимізій. З мезенхіми бруньок насамперед розвиваються м'язи пояса верхньої кінцівки та плеча, потім передпліччя й кисті, причому розгиначі диференціюються раніше, ніж згиначі. Крім того, з мезенхіми бруньок утворюється низка м'язів, що фіксуються на кістках тулуба (великий і малий грудні м'язи, найширший м'яз спини), а також м'язи, які формуються з мезенхіми, розташованої на тулубі, але прикріплюються одним кінцем до кісток пояса верхньої кінцівки (підключичний м'яз, передній зубчастий м'яз, м'яз-підіймач лопатки, великий і малий ромбоподібні м'язи). Скелетні м'язи верхньої кінцівки загалом завершують формування до моменту народження (рис. 427—429), а до кінця першого року життя набувають конфігурації, M. biceps brachii M. triceps brachii M. brachialis Epicondylus medialis humeri radialis Aponeurosis m. bicipitis brachii M. brachioradialis M. flexor carpi ulnaris M. flexor carpi M. palmaris longus M. flexor digitorum superficialis M. flexor pollicis longus Fascia antebrachii M. abductor pollicis brevis M. palmaris brevis Aponeurosis palmaris Рис. 427. М'язи верхньої кінцівки новонародженого, правої ──────── Сторінка 386 ──────── Учення про м'язи — Міологія Humerus M. triceps brachii Septum intermusculare N. cutaneus brachii posterior N. ulnaris V. basilica Septum intermusculare brachii mediale brachii laterale N. medianus A. brachialis N. radialis M. brachialis Vv. brachiales Fascia brachii N. musculocutaneus M. biceps brachii Рис. 428. М'язи плеча новонародженого, правого. Поперечний розпил на рівні середньої частини плеча. Вигляд згори M. extensor digiti minimi M. extensor pollicis brevis M. extensor carpi ulnaris M. extensor digitorum M. extensor pollicis longus M. fl exor digitorum profundus M. abductor pollicis longus M. extensor carpi radialis brevis Ulna Membrana interossea M. fl exor carpi ulnaris Radius M. pronator teres A., v. et n. ulnares M. fl exor digitorum superfi cialis M. extensor carpi radialis longus V. cephalica M. palmaris longus A., v. et n. radiales N. medianus M. fl exor carpi radialis M. fl exor pollicis longus M. brachioradialis Рис. 429. М'язи передпліччя новонародженого, правого. Поперечний розпил на рівні середньої частини передпліччя. Вигляд згори ──────── Сторінка 387 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки практично повністю відповідну їхньому дорослому типу. Під час росту й розвитку м'язів верхня кінцівка здійснює латеральний поворот, що зумовлює передню локалізацію згиначів і задньолатеральну — розгиначів. M. deltoideus M. pectoralis major Фасції верхньої кінцівки Фасції верхньої кінцівки (рис. 430, 431) на своєму протязі мають різну товщину, у низці місць утворюють добре виражені піхви та вистилають різні за величиною ямки, канали тощо. У ділянці пояса верхньої кінцівки виокремлюють дельтоподібну, надостьову, підостьову, підлопаткову та пахвову фасції. Дельтоподібна фасція, fascia deltoidea, складається з двох пластинок — тоншої поверхневої та міцнішої глибокої. Поверхнева пластинка (див. рис. 430, 434) прилягає до дельтоподібного м'яза ззовні й, дійшовши до його переднього краю, переходить у грудну фасцію. Глибока пластинка (див. рис. 387) оточує дельтоподібний м'яз, відокремлюючи його від підостьового та малого круглого м'язів і капсули плечового суглоба, і продовжується у фасцію, пoкрывающую триголовий м'яз плеча. Надостьова фасція, fascia supraspinata (див. рис. 383, 391, 392 Б), досить щільна, натягнута по краях надостьової ямки, прилягає до однойменного м'яза. Підостьова фасція, fascia infraspinata (див. рис. 383, 391, 392 Б), прикріплюється по краях підостьової ямки й, зростаючись із глибокою пластинкою дельтоподібної фасції, утворює піхву підостьового та малого круглого м'язів (див. рис. 387). Підлопаткова фасція, fascia subscapularis (див. рис. 392 А), тонка, дуже слабко виражена, фіксується по краях однойменної ямки, вкриваючи підлопатковий м'яз. Пахвова фасція, fascia axillaris (див. рис. 430, 434), являє собою порівняно щільну пластинку куполоподібної форми, яка вистилає знизу пахвову ямку і має в центральній частині низку отворів, утворених нервами, кровоносними та лімфатичними судинами, що там проходять, і частково замкнених тонкими волокнистими пучками. Без чітких меж фасція продовжується вгорі в дельтоподібну фасцію, спереду — у глибоку пластинку грудної фасції, ззаду — у фасцію, що вкриває найширший м'яз спини й великий круглий м'яз, з латерального боку — у фасцію плеча, а з медіального — зливається з фасцією, що оточує передній зубчастий м'яз, Натягнення пахвової фасції, особливо її ущільненого пучка, що фіксується до шкіри, — підвішувальної зв'язки пахви, lig. suspensorium axillae, зумовлює поглиблення пахвової западини. Фасція плеча, fascia brachii, являє собою добре виражену волокнисту пластинку (див. рис. 318, 393, 396, 430, 431, 434), ущільнену в середній третині плеча й дещо нижче від прикріплення дельтоподібного м'яза. У нижній половині плеча між згиначами (передня група м'язів плеча) і розгиначами (задня група) розташовані дві фронтально орієнтовані міжм'язові перегородки — латеральна й медіальна, які утворюють фасціальні піхви для цих груп, — переднє фасціальне ложе плеча (фасціальне ложе згиначів), compartimentum brachii anterius (flexorum), і заднє фасціальне ложе плеча (фасціальне ложе розгиначів), сompartimentum brachii posterius (extensorum)­, відповідно — і слугують місцем фіксації деяких частин м'язів плеча та передпліччя. Fascia deltoidea Lig. suspensorium axillae Fascia axillaris Fossa axillaris M. triceps brachii V. cephalica Fascia brachii Sulcus bicipitalis medialis M. biceps brachii V. basilica Epicondylus medialis Aponeurosis m. bicipitis brachii M. brachioradialis Fascia antebrachii M. flexor carpi ulnaris M. flexor carpi radialis M. flexor digitorum superficialis Tendo m. palmaris longi M. palmaris brevis Thenar Aponeurosis palmaris Рис. 430. Фасції верхньої кінцівки, правої. Вигляд спереду. Шкіру та підшкірну клітковину видалено ──────── Сторінка 388 ──────── Учення про м'язи — Міологія Fascia brachii M. brachioradialis M. extensor carpi radialis longus Bursa subcutanea olecrani M. anconeus M. extensor digitorum digitorum M. flexor carpi ulnaris M. extensor carpi radialis brevis M. extensor carpi ulnaris Fascia antebrachii M. abductor pollicis longus M. extensor pollicis brevis M. extensor carpi radialis longus Retinaculum mm. extensorum M. extensor carpi radialis brevis Fascia dorsalis manus Tendines mm. extensorum M. extensor pollicis longus Connexus intertendinei m. extensoris digitorum Рис. 431. Фасції правого передпліччя. Вигляд ззаду. Шкіру та підшкірну клітковину видалено Латеральна міжм'язова перегородка плеча, septum intermusculare brachii laterale (див. рис. 381, 382, 384, 393), відійшовши від фасції плеча, що вкриває його латеральну поверхню, прямує всередину і прикріплюється вздовж латерального краю плечової кістки від дельтоподібної горбистості до латерального надвиростка (див. рис. 395 Б, В), відокремлюючи латеральну та медіальну головки триголового м'яза від плечового та плечопроменевого м'язів. Медіальна міжм'язова перегородка плеча, septum intermusculare brachii mediale (див. рис. 385, 386, 393), потужніша, відходить від фасції плеча, що прилягає до його медіальної поверхні, прямує всередину і фіксується вздовж медіального краю плечової кістки на відрізку від дистального кінця дзьобо-плечового м'яза до медіального надвиростка (див. рис. 395 Б), відмежовуючи медіальну головку триголового м'яза плеча від плечового м'яза і круглого пронатора. Унизу, на рівні ліктьового м'яза та суглобового м'яза ліктя, фасція плеча досягає ліктьового відростка. У деяких місцях її пронизують шкірні нерви, вени та лімфатичні судини. Фасція передпліччя, fascia antebrachii (див. рис. 385, 396, 397, 406 А, 407, 413, 430, 431), є продовженням фасції плеча. Найбільшої щільності вона досягає в ділянці ліктьового суглоба, де від неї починається низка м'язів передпліччя. По всій довжині від фасції відходять численні тонкі сполучнотканинні перегородки, що розташовуються між окремими групами м'язів і беруть участь у формуванні фасціальних лож для них. По всьому колу передпліччя ця фасція щільно з'єднується з поверхнево розміщеними м'язами. Угорі вона зростається з волокнистою пластинкою — апоневрозом двоголового м'яза плеча (див. рис. 385, 430), унизу утворює добре виражені поперечно спрямовані пучки, що охоплюють ділянку променево-зап'ясткового суглоба (див. рис. 396, 397, 413). Фасціальні перегородки й кістки передпліччя, а також міжкісткова перетинка в його верхній половині формують два фасціальні ложа — переднє і заднє. Переднє фасціальне ложе передпліччя (фасціальне ложе згиначів), compartimentum antebrachii anterius (com‑ partimentum antebrachii flexorum), поділяється фасціальною пластинкою на дві частини — поверхневу частину, pars superfi‑ cialis, і глибоку частину, pars profunda. Поверхнева частина містить перший і другий шари передньої групи м'язів передпліччя, глибока — третій і четвертий. У задньому фасціальному ложі передпліччя (фасціальне ложе розгиначів), compartimentum antebrachii posterius (compartimentum antebrachii extensorum), виокремлюють латеральну (променеву) частину, pars lateralis (radialis), що містить латеральну (променеву) групу м'язів передпліччя, яку іноді розглядають як самостійне, третє, ложе. Власне заднє фасціальне ложе охоплює обидва шари (поверхневий і глибокий) задньої групи м'язів передпліччя. У нижній половині передпліччя кількість фасціальних лож залишається тією самою, але їхні розміри зменшуються, оскільки вони оточують не м'язи, а сухожилки, що від них відходять. Фасції кисті, як на долонній, так і на тильній поверхні (див. рис. 408, 413, 423, 431), є безпосереднім продовженням фасції передпліччя. На долонному боці зап'ястка і п'ястка розрізняють дві фасції — поверхневу і глибоку. Поверхнева долонна фасція, fascia palmaris super- ficialis (див. рис. 408, 413, 423), має вигляд тонкої пластин‑ ──────── Сторінка 389 ──────── М'язи і фасції верхньої кінцівки ті, що вкриває м'язи підвищень великого пальця і мізинця. У центральній частині долоні вона значно потовщується і переходить у долонний апоневроз, aponeurosis palmaris (див. рис. 397, 423, 430). Останній має форму трикутника, оберненого основою до пальців, а верхівкою до передпліччя, де апоневроз зростається з тримачем згиначів, який утворює над борозною зап'ястка верхню стінку каналу зап'ястка. У ділянці верхівки в апоневроз вплітається сухожилок довгого долонного м'яза, волокна якого віялоподібно розходяться в його товщі, сягаючи основи пальців і групуючись там у великі пучки. Поздовжні пучки долонного апоневрозу укріплюються поверхневими поперечними п'ястковими зв'язками, ligg. metacarpalia transversa superficialia, що є ущільненою частиною поверхневої фасції, і поперечними пучками долонного апоневрозу, fasciculi transversi aponeurosis palmaris, особливо добре вираженими в проксимальних відділах міжкісткових проміжків п'ястка (див. рис. 397, 415). Глибока фасція кисті — долонна міжкісткова фасція, fascia interossea palmaris (див. рис. 423), є порівняно тонкою пластинкою пухкої клітковини, що вкриває долонні міжкісткові м'язи. Обидві фасції — поверхнева і глибока — з боків зростаються, утворюючи простір, де між ними проходять сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців, червоподібні м'язи, судини і нерви. На тильній поверхні зап'ястка і п'ястка розташована тильна фасція кисті, fascia dorsalis manus (див. рис. 408, 431), яка розділяється на поверхневу пластинку, lamina superficialis, що вкриває сухожилки розгиначів, і глибоку пластинку, lamina profunda, — яка оточує тильні міжкісткові м'язи (див. рис. 423). Долонна фасція пальців, fascia digitorum palmaris, утворює волокнисті піхви пальців кисті, vaginae fibrosae digitorum manus (див. рис. 401, 413—415, 419, 432), у яких проходять сухожилки згиначів пальців. Стінки піхв укріплені низкою зв'язок. Найкраще розвинені кільцева частина волокнистої піхви, pars anularis vaginae fibrosae, що лежить на рівні фаланг пальців, і хрестоподібна частина волокнистої піхви, pars cruciformis vaginae fibrosae, розташована на рівні міжфалангових суглобів (див. рис. 413). Волокна піхви переплітаються з обхідними зв'язками п'ястково-фалангових і міжфалангових суглобів. піхви сухожилків верхньої кінцівки На рівні зап'ястка, долоні і тилу кисті розташовані зап'ясткові піхви сухожилків, vaginae tendinum carpales, через які сухожилки м'язів переходять з передпліччя на кисть. Наявність синовіальних піхв зменшує тертя сухожилків об кістки на ділянці, де виконуються рухи з великою амплітудою. Долонні зап'ясткові піхви сухожилків, vaginae tendinum carpales palmares, представлені загальною піхвою сухожилків згиначів, vagina communis tendinum musculorum flexorum (для сухожилків поверхневого і глибокого згиначів пальців) (див. рис. 408, 423, 432), піхвою сухожилка довгого згинача великого пальця кисті, vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi (див. рис. 423, 432), піхвою сухожилка променевого згинача зап'ястка, vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis (див. рис. 432). Перші дві синовіальні піхви заповнюють канал зап'ястка, розташовуючись під тримачем згиначів. На тильній поверхні кисті міститься група із шести тильних зап'ясткових піхв сухожилків, vaginae tendinum carpales dorsales, що залягають під тримачем розгиначів, retinaculum musculorum extensorum (рис. 433): піхва сухожилків довгого відвідного м'яза великого пальця кисті і короткого розгинача великого пальця кисті, vagina tendinum musculorum abductoris pollicis longi et extensoris pollicis brevis; піхва сухожилків променевих розгиначів зап'ястка (довгого і короткого), vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium; піхва сухожилка довгого розгинача великого пальця кисті, vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi; піхва сухожилків розгинача пальців і розгинача вказівного пальця, vagina tendinum musculorum extensoris digitorum et extensoris indicis (див. рис. 408); піхва сухожилка розгинача мізинця, vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi; піхва сухожилка ліктьового розгинача зап'ястка, vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris. Волокнисті піхви пальців кисті вистелені зсередини синовіальними оболонками — синовіальними піхвами пальців кисті, vaginae synoviales digitorum manus (див. рис. 432), що утворюють вуздечки сухожилків, vincula tendinum (див. рис. 401, 413, 415), які з'єднують стінку піхви із сухожилками, що залягають у ній. Розрізняють розташовану проксимально довгу вуздечку, vinculum longum, і дистально — коротку вуздечку, vinculum breve (див. рис. 401). Синовіальні піхви II—V пальців кисті містять сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців і тягнуться від рівня п'ястково-фалангових суглобів до основ дистальних фаланг; на вказівному, середньому і безіменному пальцях вони не з'єднуються із загальною піхвою сухожилків згиначів, а на мізинці сполучаються з нею (див. рис. 432). Така сама піхва I пальця є продовженням піхви сухожилка довгого згинача великого пальця кисті. Пахвова ямка Пахвова ямка, fossa axillaris (рис. 434; див. рис. 315, 316, 318, 430), є заглибленням, розташованим у пахвовій ділянці між латеральною поверхнею стінки грудної клітки і медіальною поверхнею плеча. При максимальному відведенні плеча заглиблення добре виражене. Якщо видалити шкіру, що вкриває ямку, однойменну фасцію під нею і пухку жирову клітковину, то виявиться пахвова порожнина, яка за формою наближається до чотирикутної піраміди. Медіальну стінку піраміди утворюють чотири верхні ребра і пов'язані з ними зовнішні міжреберні м'язи, а також передній зубчастий м'яз, латеральну — дзьобо-плечовий м'яз і коротка головка двоголового м'яза плеча, передню — великий і малий грудні м'язи, задню — підлопатковий і великий круглий м'язи та найширший м'яз спини. Латеральна стінка значно коротша за медіальну, тому в деяких людей при повністю відведеному плечі чотиригранна піраміда має вигляд тригранної. Верхівка піраміди спрямована до шиї і розташована між зовнішнім краєм першого ребра і внутрішньою поверхнею дзьобоподібного відростка з медіального і латерального боків та задньою поверхнею ключиці і верхнім краєм ──────── Сторінка 390 ──────── Учення про м'язи — Міологія Vagina tendinis m. flexoris carpi radialis Tendo m. brachioradialis Vagina tendinis m. flexoris pollicis longi M. pronator quadratus Tendo m. flexoris carpi ulnaris (відрізано) Tendo m. abductoris pollicis longi (відрізано) pollicis Tendo m. extensoris pollicis brevis (відрізано) Capita profundum et caput superficiale m. flexoris pollicis brevis (відтягнуто) Tendines m. flexoris digitorum profundi (відрізані) Tendines m. flexoris digitorum superficialis (відрізані й відтягнуті) Retinaculum mm. flexorum (перерізано й відвернуто) M. opponens pollicis M. opponens digiti minimi M. abductor pollicis brevis (відрізано й відтягнуто) M. adductor M. flexor digiti minimi brevis Caput obliquum M. abductor digiti minimi (частково видалений) Caput transversum Vagina communis tendinum mm. flexorum Vagina synovialis digiti I Mm. lumbricales Vagina fibrosa digiti I (розкрито) M. interosseus dorsalis I Vagina fibrosa digiti II Vaginae synoviales digitorum manus Vaginae fibrosae digitorum manus (розкриті) Рис. 432. Синовіальні піхви сухожилків м'язів, права кисть. Долонна поверхня. Сухожилок довгого долонного м'яза, долонний апоневроз і короткий долонний м'яз видалено; у порожнину піхв введено кольорову масу ──────── Сторінка 391 ──────── М'язи та фасції верхньої кінцівки M. extensor digitorum M. extensor pollicis brevis M. extensor digiti minimi M. abductor pollicis longus Tendo m. extensoris carpi ulnaris carpi ulnaris Retinaculum mm. extensorum Vagina tendinum mm. extensoris digitorum et extensoris indicis Vagina tendinis m. extensoris Vagina tendinum mm. extensorum carpi radialium Vagina tendinum mm. abductoris pollicis longi et extensoris pollicis brevis Vagina tendinis m. extensoris Vagina tendinis m. extensoris pollicis longi digiti minimi M. interosseus dorsalis I M. abductor digiti minimi M. adductor pollicis Mm. interossei dorsales Connexus intertendinei m. extensoris digitorum Рис. 433. Синовіальні піхви сухожилків м'язів, права кисть. Тильна поверхня. У порожнину піхв введено кольорову масу ──────── Сторінка 392 ──────── Учення про м'язи — Міологія Fascia deltoidea Fascia brachii Fascia pectoralis Lig. suspensorium axillae Fascia axillaris Fascia thoracica Рис. 434. Пахвова ямка, fossa axillaris, права. Вигляд спереду і збоку. Шкіру й підшкірну клітковину видалено M. infraspinatus (частково видалений) M. supraspinatus (частково видалений) M. teres minor (частково видалений) Articulatio humeri Foramen quadrilaterum Foramen trilaterum superius M. deltoideus (відрізаний) A. et vv. circumflexae scapulae N. axillaris A. et vv. circumflexae humeri posteriores M. teres major A. profunda brachii et vv. comitantes M. triceps brachii (caput laterale) N. radialis Foramen trilaterum inferius M. triceps brachii (caput longum) Рис. 435. Міжм'язові простори пахвової ділянки, правої (схема). Вигляд ззаду. Плечову кістку й лопатку розпиляно у фронтальній площині ──────── Сторінка 393 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки лопатки спереду й ззаду відповідно, утворюючи так званий шийно-пахвовий канал. За відведеного плеча добре видно верхній і нижній трибічні та чотирибічний отвори пахвової порожнини, які виявляються, коли довга головка триголового м'яза плеча розташована між великим і малим круглими м'язами (рис. 435; див. рис. 383). Верхній трибічний отвір, foramеn trilaterum superius, обмежений малим круглим м'язом згори, великим круглим м'язом знизу та довгою головкою триголового м'яза плеча з латерального боку — крізь нього пролягають судини, що огинають лопатку. Нижній трибічний отвір, foramen trilaterum inferius, оточують великий круглий м'яз згори, латеральна головка триголового м'яза плеча та дзьобо-плечовий м'яз з латерального боку і довга головка триголового м'яза плеча з медіального — крізь нього проходять променевий нерв і глибокі судини плеча. Чотирибічний отвір, foramen quadrilaterum, обмежений підлопатковим і малим круглим м'язами та капсулою плечового суглоба згори, великим круглим м'язом знизу, латеральною та медіальною головками триголового м'яза плеча й дзьобо-плечовим м'язом з латерального боку і довгою головкою триголового м'яза плеча з медіального — крізь нього пролягають пахвовий нерв і задні судини, що огинають плечову кістку. Порожнина пахвової ямки заповнена пухкою клітковиною, що містить пахвові судини (артеріальні, венозні та лімфатичні) і численні лімфатичні вузли, підключичну частину плечового сплетення та його гілки (див. т. 3, «Пахвова артерія», «Вени верхньої кінцівки», «Лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки»; т. 4, «Плечове сплетення»), латеральні гілки деяких міжреберних нервів, а також пахвовий відросток молочної залози. Пахвові судини та гілки підключичної частини плечового сплетення прямують від верхівки ямки донизу, до її основи, уздовж латеральної стінки й дещо допереду; пахвова вена розташована спереду й медіально від пахвової артерії, яку з відповідних боків оточують латеральний, медіальний і задній пучки підключичної частини плечового сплетення. Латеральна грудна артерія проходить уздовж латерального краю малого грудного м'яза. Підлопаткові судини пролягають задньою стінкою ямки паралельно нижньому краю підлопаткового м'яза, підлопатковий і грудо-спинний нерви — передньою поверхнею найширшого м'яза спини. Довгий грудний нерв спускається латеральною поверхнею переднього зубчастого м'яза. Ліктьова ямка Ліктьова ямка, fossa cubitalis (див. рис. 379 А, 385), має вигляд заглибини трикутної форми, розташованої в передній ліктьовій ділянці. Власне ямку можна побачити лише тоді, коли видалити шкіру й клітковину, що її заповнюють. З медіального боку ліктьову ямку обмежує круглий пронатор, з латерального — плечо-променевий м'яз; угорі вона закінчується на рівні середин надвиростків плечової кістки. Дно ямки утворюють плечовий м'яз і супінатор. Допереду від фасції передпліччя в ліктьовій ямці проходить серединна вена ліктя, її перетинає медіальний шкірний нерв передпліччя. У глибших відділах ямки розташовуються серединний нерв (займає найбільш медіальне положення), кінцева частина плечової артерії та початок її основних гілок — ліктьової та променевої артерій; найлатеральніше залягає сухожилок двоголового м'яза плеча. Позаду й латерально від ліктьової ямки міститься променевий нерв. М'ЯЗИ І ФАСЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ Ділянки нижньої кінцівки Розрізняють такі ділянки нижньої кінцівки, regiones membri inferioris (рис. 436, 437): сідничну й кульшову ділянки, ділянки стегна, коліна, гомілки та стопи. 1. Сіднична ділянка, regio glutealis (див. рис. 437 Б), обмежена клубовим гребенем згори, сідничною борозною, sulcus glutealis (див. рис. 436 Б), знизу та відхідниковою (міжсідничною) щілиною, crena analis (ani, interglutealis), з медіального боку. 2. Кульшова ділянка, regio coxae (див. рис. 437), відповідає контурам кульшового суглоба з вираженим виступом у ділянці великого вертлюга. 3. Ділянка стегна, regio femoris, розташована нижче від пахвинної ділянки спереду й сідничної ззаду і простягається до ділянки коліна. У ній своєю чергою розрізняють передню ділянку стегна, regio femoris anterior (див. рис. 437 А), що відповідає передньому фасціальному ложу стегна, верхню частину якої займає стегновий трикутник, і задню ділянку стегна, regio femoris posterior (див. рис. 437 Б), що відповідає задньому фасціальному ложу стегна. 4. Ділянка коліна, regio genus, відповідає контурам колінного суглоба й поділяється на передню ділянку коліна, regio genus anterior (див. рис. 437 А), верхня межа якої проходить на 3—5 см вище від основи наколінка, і задню ділянку коліна, regio genus posterior (див. рис. 437 Б), що простягається вгору до лінії, розташованої на 3—4 см над тим самим рівнем. Більшу частину задньої ділянки коліна становить підколінна ямка (див. рис. 436 Б). 5. Ділянка гомілки, regio cruris, простягається від горбистості великогомілкової кістки до рівня основи кісточок. У верхньому її відділі розрізняють передню ділянку гомілки, regio сruris anterior (див. рис. 437 А), і задню ділянку гомілки, regio cruris posterior (див. рис. 437 Б), що відповідають передньому та задньому з латеральним фасціальним ложам цієї частини тіла. До складу задньої ділянки входить литкова ділянка, regio surae (див. рис. 437 Б), що повторює контур верхньої, найвиступнішої, частини литкового м'яза. Нижня частина ділянки гомілки поділяється на передню надп'ятково-гомілкову ділянку, regio talocruralis anterior (див. рис. 437 А), і задню надп'ятково-гомілкову ділянку, regio talocruralis posterior (див. рис. 437 Б), що відповідають контурам передньої та задньої поверхонь надп'ятково-гомілкового суглоба. У задній надп'ятково-гомілковій ділянці позаду від кісточок своєю чергою розрізняють латеральну закісточкову ділянку, regio retro­malleolaris lateralis, і медіальну закісточкову ділянку, regio retromalleolaris medialis. 6. Ділянка стопи, regio pedis, є найдистальнішою частиною вільної частини нижньої кінцівки. У ній виокремлюють тил (тильну ділянку) стопи, dorsum (regio ──────── Сторінка 394 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. erector spinae Crista iliaca Spina iliaca anterior superior M. gluteus medius M. tensor fasciae latae M. gluteus maximus Crena analis M. sartorius Mm. adductores M. rectus femoris Sulcus glutealis M. vastus lateralis M. vastus lateralis M. vastus medialis M. semimembranosus M. biceps femoris femoris Patella Tendo m. bicipitis Lig. patellae Fossa poplitea Caput fibulae M. gastrocnemius (caput laterale) M. extensor digitorum longus M. gastrocnemius (caput mediale) M. tibialis anterior M. gastrocnemius (caput mediale) M. gastrocnemius (caput laterale) Margo anterior M. soleus Tendo calcaneus Mm. fibulares Malleolus medialis Malleolus lateralis Malleolus medialis Tendines m. extensoris digitorum longi Malleolus lateralis Calcaneus Margo lateralis pedis Margo medialis pedis А Б Рис. 436. Рельєф м'язів нижньої кінцівки, правої: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду ──────── Сторінка 395 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Regio sacralis Regio glutealis Regio coxae Regio coxae Regio perinealis Regio femoris anterior Regio femoris posterior Regio genus posterior Regio genus anterior Regio surae Regio cruris posterior Regio cruris anterior Regio retromalleolaris lateralis Regio retromalleolaris medialis Regio talocruralis posterior Regio talocruralis anterior Regio calcanea Regio calcanea Dorsum pedis Regio tarsalis Planta Regio metatarsalis Facies dorsales digitorum Facies plantares digitorum А Б Рис. 437. Ділянки нижньої кінцівки та лінії розрізів шкіри: А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Межі ділянок позначено синьою лінією, розрізи шкіри, найзручніші для виявлення препарованих м'язів, — червоною ──────── Сторінка 396 ──────── Учення про м'язи — Міологія dorsalis­) pedis, розташований зверху, підошву (підошовну ділянку), planta (regio plantaris), що міститься знизу, п'яткову ділянку, ділянки заплесна і плесна, а також пальці стопи. Тил і підошву розмежовують латеральний (малогомілковий) край стопи, margo lateralis (fibularis) pedis, і медіальний (великогомілковий) край стопи, margo medialis (tibialis) pedis (див. рис. 436 Б). Задні відділи стопи займає п'яткова ділянка, regio calcanea (див. рис. 437 Б), що збігається з контурами горба п'яткової кістки. Дистальніше розташовані заплеснова ділянка, regio tarsalis, і плеснова ділянка, regio metatarsalis. У пальців стопи, digiti pedis: великого, hallux (digitus primus), другого, digitus secundus, третього, digitus tertius, четвертого, digitus quartus, і мізинця, digitus minimus (digitus quintus), — розрізняють тильні поверхні пальців, facies dorsales digitorum (див. рис. 437 А), і підошовні поверхні пальців, facies plantares digitorum (див. рис. 437 Б). М'ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ М'язи нижньої кінцівки, mm. membri inferioris (див. рис. 288, 289), відповідно до їхніх топографо-анатомічних особливостей поділяють на дві групи: м'язи тазового пояса і м'язи вільної частини нижньої кінцівки. М'язи тазового пояса М'язи тазового пояса (пояса нижньої кінцівки) (рис. 438—456) можна поділити на внутрішню і зовнішню групи. Внутрішня група До внутрішньої групи м'язів тазового пояса належать великий і малий поперекові, клубовий, клубово-поперековий, внутрішній затульний і грушоподібний м'язи. Великий поперековий м'яз, m. psoas major (див. рис. 334, 339, 341, 438—440, 443, 444), довгий, веретеноподібний. Його верхній, початковий, відділ прикритий ззаду медіальним краєм квадратного м'яза попереку, відмежованим від нього передньою пластинкою попереково-грудної фасції (див. рис. 339, 341), нижній — клубовим м'язом з латерального боку і частково пахвинною зв'язкою спереду (див. рис. 439). Відходить м'яз п'ятьма зубцями від бічної поверхні тіл XII грудного і чотирьох верхніх поперекових хребців, а також міжхребцевих дисків між ними (див. рис. 322, 341, 439, 453 А). Глибші волокна починаються від передньонижньої поверхні поперечних відростків зазначених поперекових хребців і відповідних ділянок міжхребцевих дисків. Дещо звужуючись, м'яз прямує донизу і трохи назовні та, з'єднуючись із пучками клубового м'яза, утворює спільний клубово-поперековий м'яз (див. рис. 495). До передньої поверхні м'яза прилягають медіальна дугоподібна зв'язка (у верхній частині), статевий (у нижній) і стегново-статевий нерви, до задньої — дві нижні поперекові артерії, затульний нерв, латеральний шкірний нерв стегна і стегновий нерв (у верхній частині), до медіального краю — зовнішні клубові артерія і вена, а також додатковий затульний нерв. Клубовий м'яз, m. iliacus (див. рис. 334, 341, 438—440, 443, 444), починається від стінок клубової ямки, заповнюючи її цілком (див. рис. 322, 439, 453 А, 455). За формою м'яз наближається до трикутника, верхівкою оберненого донизу. Його пучки сходяться до межової лінії таза, де зливаються з волокнами великого поперекового м'яза. До передньої (внутрішньої) поверхні м'яза прилягають великий поперековий м'яз (див. рис. 495), стегновий нерв, що пролягає в борозні між ними, і латеральний шкірний нерв стегна. Клубово-поперековий м'яз, m. iliopsoas (див. рис. 334, 341, 438—440, 452), що утворюється внаслідок злиття клубового і великого поперекового м'язів, унизу, у ділянці прикріплення, прикритий кравецьким м'язом. М'яз виходить із порожнини таза через м'язову затоку і, прямуючи донизу, проходить передньою поверхнею кульшового суглоба, прикріплюється тонким коротким сухожилком під кравецьким м'язом до малого вертлюга стегнової кістки (див. рис. 305, 322, 439, 453 А, 460). У місці прикріплення м'яза розташовані дві сумки: більша клубово-гребінна сумка, bursa iliopectinea, що лежить між капсулою суглоба і сухожилком м'яза, і клубова підсухожилкова сумка, bursa subtendinea iliaca, — між сухожилком і малим вертлюгом (див. рис. 440). До передньої поверхні клубово-поперекового м'яза прилягають глибока артерія стегна і стегновий нерв, до медіального краю — гребінний м'яз, що прикріплюється до стегнової кістки позаду від описуваного м'яза, стегнові артерія і вена, до латерального — прямий м'яз стегна. М'яз згинає стегно в кульшовому суглобі, обертаючи його назовні; за фіксованого стегна нахиляє (згинає) тулуб уперед. І н н е р в а ц і я: передні гілки поперекових нервів (L1—L3). К р о в о п о с т а ч а н н я: поперекові, клубово-поперекова, зовнішня клубова і стегнова артерії. Малий поперековий м'яз, m. psoas minor (див. рис. 334, 438, 439), непостійний, тонкий, веретеноподібний, розташовується на передній поверхні великого поперекового м'яза. Починається від бічної поверхні тіл XII грудного і I поперекового хребців (див. рис. 334, 439) і прямує вниз, при цьому його сухожилок переходить у клубово-поперекову фасцію, разом з якою він прикріплюється до гребеня лобкової кістки і клубово-лобкового підвищення. М'яз допомагає клубово-поперековому м'язу. І н н е р в а ц і я: передні гілки поперекового нерва (L1). К р о в о п о с т а ч а н н я: поперекові артерії. Внутрішній затульний м'яз, m. obturatorius internus (див. рис. 443, 447—450, 452), — це сплощений м'яз, пучки якого спрямовані злегка віялоподібно. Широкою частиною він починається від внутрішніх поверхонь затульної перетинки і тазової кістки навколо неї (див. рис. 453 Б, 454—456). Невелика щілина між пучками м'яза і затульною борозною лобкової кістки перетворюється на затульний канал, через який проходять однойменні судини і нерв. Потім м'язові пучки сходяться, прямують назовні і, перегнувшись майже під прямим кутом через малу сідничну вирізку, виходять із порожнини таза через малий сідничний отвір. Прикріплюється м'яз коротким міцним сухожилком до стегнової кістки в ділянці вертлюгової ямки (див. рис. 454, 460 Б). У місці перегину м'яза є сіднична сумка внутрішнього затульного м'яза, bursa ischiadica musculi ──────── Сторінка 397 ──────── М'язи та фасції нижньої кінцівки TXII M. psoas minor М. iliacus M. psoas major Spina iliaca anterior superior Lig. inguinale M. piriformis M. iliopsoas Arcus iliopectineus Lacuna vasorum Trigonum femorale Os pubis M. tensor fasciae latae M. pectineus M. adductor longus M. gracilis M. rectus femoris M. sartorius M. adductor magnus M. vastus lateralis Tractus iliotibialis Tendo m. recti femoris Patella Lig. patellae M. vastus medialis Costa XII M. psoas minor Retinaculum patellae mediale Tendo m. sartorii M. psoas major Crista iliaca LV M. iliacus Tuberositas tibiae Рис. 438. Внутрішня група м'язів тазового пояса і передня група м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд спереду. Межі стегнового трикутника позначено синьою лінією Os sacrum Lig. sacrospinale Lig. inguinale M. iliopsoas Trochanter major Linea intertrochanterica Symphysis pubica Trochanter minor Tuber ischiadicum Рис. 439. Клубово-поперековий м'яз, m. iliopsoas, правий. Вигляд спереду ──────── Сторінка 398 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. iliacus (відрізаний) M. psoas major (відрізаний) M. rectus femoris (відрізаний і відтягнутий) M. gluteus medius M. piriformis Bursa iliopectinea Bursa subtendinea iliaca M. pectineus M. iliopsoas (відрізаний) M. gracilis (відрізаний) M. adductor longus M. vastus intermedius M. adductor magnus M. vastus medialis M. vastus lateralis M. semimembranosus Tendo m. recti femoris (відрізано) Lig. collaterale tibiale Lig. collaterale fibulare Bursa infrapatellaris profunda Tendo m. semitendinosi (відрізано) Bursa anserina Tendo m. gracilis (відрізано) Tendo m. sartorii (відрізано) Рис. 440. Внутрішня група м'язів тазового пояса та передня й медіальна групи м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд спереду. Широку фасцію та її натягувач, прямий м'яз стегна, тонкий, кравецький і частково клубово-поперековий м'язи видалено ──────── Сторінка 399 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки М. gluteus medius M. piriformis M. rectus femoris (відрізано) M. obturatorius externus Bursa subcutanea trochanterica M. quadratus femoris M. adductor minimus M. adductor brevis M. adductor longus (відрізаний) M. vastus intermedius M. adductor magnus (частково відрізаний) M. vastus lateralis (перерізано й відтягнуто) A. et v. femorales Canalis adductorius Tendo m. recti femoris (відрізано) M. semimembranosus M. biceps femoris Lig. collaterale fibulare Bursa subtendinea m. bicipitis femoris inferior Lig. patellae Рис. 441. Внутрішня група м'язів тазового пояса та передня й медіальна групи м'язів стегна, правого (глибокий шар). Вигляд спереду. Широку фасцію та її натягувач, прямий і медіальний широкий м'язи стегна, тонкий, кравецький, гребінний і клубово-поперековий м'язи видалено ──────── Сторінка 400 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. rectus femoris (відрізаний) Os sacrum M. piriformis M. gluteus minimus (відрізаний) M. obturatorius externus Bursa trochanterica m. glutei minimi Lig. iliofemorale M. adductor minimus M. quadratus femoris M. adductor magnus (частково видалений) M. vastus intermedius Canalis adductorius Tendo m. recti femoris (відрізано) Tendo m. semimembranosi (відрізано) Lig. collaterale fibulare Meniscus medialis Lig. patellae Tibia Рис. 442. Внутрішня група м'язів тазового пояса та передня й медіальна групи м'язів стегна, правого (глибокий шар). Вигляд спереду. Широку фасцію та її натягувач, двоголовий, прямий, латеральний і медіальний широкі м'язи стегна, тонкий, кравецький, гребінний, короткий і довгий привідні та клубово-поперековий м'язи видалено ──────── Сторінка 401 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. psoas major M. piriformis M. iliacus Fascia m. piriformis M. obturatorius internus Canalis obturatorius Lig. sacrospinale M. pectineus M. gluteus maximus M. adductor longus Lig. sacrotuberale M. adductor magnus M. rectus femoris M. gracilis M. sartorius M. semitendinosus M. vastus medialis M. semimembranosus M. gastrocnemius (caput mediale) Bursa subtendinea m. sartorii Pes anserinus superficialis Рис. 443. Внутрішня група м'язів тазового пояса та передня й медіальна групи м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд з медіального боку ──────── Сторінка 402 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. psoas major M. iliacus M. piriformis Canalis obturatorius Membrana obturatoria Lig. sacrospinale M. pectineus Lig. sacrotuberale M. gluteus maximus M. adductor brevis M. adductor longus M. adductor magnus M. rectus femoris Canalis adductorius A. et v. femorales M. semitendinosus M. semimembranosus M. vastus medialis M. gastrocnemius (caput mediale) M. sartorius (відрізаний) M. gracilis (відрізаний) Рис. 444. Внутрішня група м'язів тазового пояса та передня й медіальна групи м'язів стегна, правого (глибокий шар). Вигляд з медіального боку. Внутрішній затульний, кравецький і тонкий м'язи видалено ──────── Сторінка 403 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки obturatorii interni (див. рис. 451, 452), a біля місця його прикріплення — невелика підсухожилкова сумка внутрішнього затульного м'яза, bursa subtendinea musculi obturatorii interni (див. рис. 447). Топографічно внутрішній затульний м'яз поділяють на дві частини: більшу — внутрішньотазову, розташовану до виходу з порожнини таза, і меншу — позатазову, або сухожилкову, що лежить під великим сідничним м'язом. Позатазова частина вгорі межує з верхнім близнюковим м'язом, унизу — з нижнім близнюковим м'язом, ззаду (поверхнево) — з великим сідничним м'язом, нижніми сідничними судинами та нервом, заднім шкірним нервом стегна і сідничним нервом. М'яз обертає стегно назовні, коли нижня кінцівка розігнута, і відводить, коли зігнута. І н н е р в а ц і я: м'язові гілки сідничного нерва (L4 — S1), нерв внутрішнього затульного м'яза (S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: позатазова частина — внутрішня соромітна артерія; внутрішньотазова частина — затульна артерія (задня гілка). Грушоподібний м'яз, m. piriformis (див. рис. 438, 440—444, 447—450), має вигляд плоского рівнобедреного трикутника, основа якого збігається з місцем його початку, що займає частину тазової поверхні крижової кістки латеральніше від II—IV передніх крижових отворів і між ними, а іноді й верхній відділ великої сідничної вирізки тазової кістки (див. рис. 322, 323, 453 А, 454, 456). М'язові пучки сходяться, спрямовуються назовні і, вийшовши з порожнини малого таза через великий сідничний отвір, переходять у вузький і короткий сухожилок, який прикріплюється до верхівки великого вертлюга (див. рис. 322, 453 Б, 454, 460). Біля місця фіксації м'яза розташована сумка грушоподібного м'яза, bursa musculi piriformis (див. рис. 451). Проходячи крізь великий сідничний отвір, м'яз не заповнює його повністю, залишаючи біля верхнього і нижнього країв невеликі щілини, крізь які проходять відповідно верхні й нижні сідничні судини та нерви. До внутрішньотазової частини м'яза спереду прилягають нерви попереково-крижового сплетення і внутрішня клубова артерія. Позатазова частина, так само як і в попереднього м'яза, розташована під великим сідничним м'язом. До верхнього краю м'яза прилягають середній і малий сідничні м'язи, до нижнього — верхній близнюковий м'яз. М'яз обертає стегно назовні, розгинає і відводить його. І н н е р в а ц і я: нерв грушоподібного м'яза (L5—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня сіднична, внутрішня соромітна, латеральна крижова артерії. Зовнішня група До зовнішньої групи м'язів тазового пояса належать великий, середній і малий сідничні м'язи, квадратний м'яз стегна, верхній і нижній близнюкові та зовнішній затульний м'язи, а також натягувач широкої фасції. Великий сідничний м'яз, m. gluteus maximus (див. рис. 289, 299, 300, 319, 436 Б, 443—446, 452, 488), лежить поверхнево, за формою наближається до ромба. Грубоволокнистий, потужний, плаский, завтовшки сягає 2—3 см. Починається від задньої частини сідничної поверхні клубової кістки, позаду від задньої сідничної лінії (див. рис. 323, 447, 453 Б, 456), від бічного краю крижової кістки і куприка та крижово-горбової зв'язки (див. рис. 305, 323). М'язові пучки йдуть навскіс униз і в латеральний бік; верхні з'єднуються з волокнами натягувача широкої фасції, переходячи разом із ними в клубово-великогомілковий тракт останньої (див. рис. 445), а нижні прикріплюються до сідничної горбистості стегнової кістки (див. рис. 447, 460 Б), вкриваючи ззаду великий вертлюг. Між великим вертлюгом і м'язом розташована вертлюгова сумка великого сідничного м'яза, bursa trochanterica musculi glutei maximi (див. рис. 450). Дещо нижче вздовж сідничної горбистості, між сухожилком описуваного м'яза і малим привідним м'язом, лежать дві, одна над одною, невеликі міжм'язові сумки сідничних м'язів, bursae intermusculares musculorum gluteorum (див. рис. 450). Крім того, між зовнішньою поверхнею сідничного горба і великим сідничним м'язом, що огинає його, вище від прикріплення сухожилків довгої головки двоголового м'яза стегна і півсухожилкового м'яза, розташована сіднична сумка великого сідничного м'яза, bursa ischiadica musculi glutei maximi (див. рис. 450). Великий сідничний м'яз прикриває середній сідничний м'яз, позатазові частини грушоподібного і внутрішнього затульного м'язів, верхній і нижній близнюкові м'язи, квадратний м'яз стегна, крижово-горбову зв'язку, малий і великий (його верхній відділ) привідні м'язи, початкові (верхні) частини півсухожилкового м'яза і довгої головки двоголового м'яза стегна, нижні сідничні кровоносні судини та нерв, сідничний нерв, а також поверхневі гілки верхніх сідничних кровоносних судин, що пролягають між ним і середнім сідничним м'язом. М'яз розгинає стегно в кульшовому суглобі, водночас обертаючи його назовні, натягує широку фасцію, а за фіксованих нижніх кінцівок випрямляє зігнутий уперед тулуб. І н н е р в а ц і я: нижній сідничний нерв (L5—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня (поверхнева гілка) і нижня сідничні артерії, медіальна артерія, що огинає стегнову кістку, пронизні артерії (від глибокої артерії стегна). Середній сідничний м'яз, m. gluteus medius (див. рис. 289, 299, 300, 436 Б, 440, 441, 445, 450—452, 488), загалом лежить поверхнево, його задній край прикритий великим сідничним м'язом, за формою наближається до трикутника. Товстий, у ньому розрізняють два шари пучків — поверхневий і глибокий. М'язові пучки розташовані віялоподібно, починаючись широкою частиною від верхнього відділу сідничної поверхні клубової кістки, між передньою і задньою сідничними лініями (див. рис. 305, 323, 447, 453 В, 456). Потім усі пучки сходяться в спільний потужний сухожилок, який прикріплюється до верхівки та латеральної поверхні великого вертлюга (див. рис. 305, 323, 447, 453 В, 454, 460), де є частіше дві, рідше три вертлюгові сумки середнього сідничного м'яза, bursae trochantericae musculi glutei medii (див. рис. 451). Середній сідничний м'яз прикриває малий сідничний м'яз і верхні сідничні кровоносні судини (їхні глибокі гілки) та нерв, що пролягають між ними, а також латеральну артерію, яка огинає стегнову кістку (її висхідну гілку); заднім краєм стикається з грушоподібним м'язом. М'яз відводить стегно, передніми пучками обертаючи його досередини, а задніми — назовні; у разі опори на одну нижню кінцівку нахиляє таз у свій бік. І н н е р в а ц і я: верхній сідничний нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня сіднична артерія (глибока гілка) за незначної участі латеральної артерії, що огинає стегнову кістку. ──────── Сторінка 404 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. latissimus dorsi M. obliquus externus abdominis Crista iliaca M. gluteus medius M. gluteus maximus M. tensor fasciae latae M. sartorius Trochanter major Tractus iliotibialis M. biceps femoris (caput longum) M. rectus femoris M. vastus lateralis M. biceps femoris (caput breve) M. semimembranosus M. gastrocnemius (caput laterale) Lig. patellae Caput fibulae Рис. 445. Зовнішня група м'язів тазового пояса та передня і задня групи м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд з латерального боку ──────── Сторінка 405 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Aponeurosis glutea M. gluteus maximus M. adductor magnus Tractus iliotibialis Intersectio tendinea M. vastus lateralis M. semitendinosus M. gracilis M. biceps femoris (сaput longum) Septum intermusculare femoris laterale M. semimembranosus Fossa poplitea M. sartorius M. plantaris M. gastrocnemius (caput mediale) M. gastrocnemius (caput laterale) Рис. 446. Зовнішня група м'язів тазового пояса і задня група м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд ззаду ──────── Сторінка 406 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. gluteus medius (відрізаний) Linea glutea anterior Crista iliaca M. gluteus maximus (відрізаний і відгорнутий) M. gluteus minimus (злегка відтягнутий) Lig. sacroiliacum posterius M. gemellus superior M. piriformis Bursa subtendinea m. obturatorii interni M. obturatorius internus (відтягнутий) M. gemellus inferior M. gluteus medius (відрізаний) (відрізаний) Lig. sacrospinale Trochanter major (oтпилен) Lig. sacrotuberale (частково видалена) M. gluteus maximus (відрізаний) M. obturatorius externus M. quadratus femoris Рис. 447. Зовнішня група м'язів тазового пояса, права сторона. Вигляд ззаду. Натягувач широкої фасції видалено Малий сідничний м'яз, m. gluteus minimus (див. рис. 328, 442, 447—451), формою нагадує середній сідничний, але значно тонший у поперечнику і на всьому протязі вкритий ним. Починається від нижньої частини сідничної поверхні клубової кістки, між передньою та нижньою сідничними лініями (див. рис. 305, 323, 328, 447, 453 В, 456). Далі його пучки, зливаючись, переходять у сухожилок, що прикріплюється до переднього краю великого вертлюга (див. рис. 323, 328, 442, 453 А, 454, 460 А). Біля місця фіксації розташована вертлюгова сумка малого сідничного м'яза, bursa trochanterica musculi glutei minimi (див. рис. 442). М'яз прикриває прямий м'яз стегна в ділянці його початку, заднім краєм стикається із сухожилком грушоподібного м'яза. Як і середній, малий сідничний м'яз відводить стегно, обертаючи його передніми пучками досередини, а задніми — назовні, а в разі опори на одну нижню кінцівку нахиляє таз у свій бік. І н н е р в а ц і я: верхній сідничний нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: верхня сіднична (глибока гілка) і затульна артерії, дрібні гілки медіальної артерії, що огинає стегнову кістку. Квадратний м'яз стегна, m. quadratus femoris (див. рис. 441, 442, 448—450), має вигляд порівняно товстого прямокутника, вкритого ззаду великим сідничним м'язом. Починається від латеральної поверхні сідничного горба (див. рис. 447, 453 В, 456) і прикріплюється до міжвертлюгового гребеня, сягаючи великого вертлюга (див. рис. 447, 460 Б). М'яз прикриває значну частину зовнішнього затульного м'яза; верхнім краєм стикається з нижнім близнюковим м'язом, нижнім — з малим привідним; до зовнішньої його поверхні прилягають сідничний нерв і нижня сіднична артерія, до внутрішньої — глибока гілка медіальної артерії, що огинає стегнову кістку. Описуваний м'яз обертає стегно назовні. ──────── Сторінка 407 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. gluteus medius (відрізаний) Crista iliaca Spina iliaca anterior superior Processus spinosus LV M. gluteus minimus M. tensor fasciae latae M. gluteus maximus (відрізаний) M. piriformis M. gemellus superior M. quadratus femoris Lig. sacrotuberale M. obturatorius internus Tuber ischiadicum M. gemellus inferior M. adductor minimus M. adductor magnus Tractus iliotibialis M. semitendinosus M. biceps femoris (caput longum) M. gracilis M. semimembranosus M. plantaris Pes anserinus superficialis M. gastrocnemius (caput laterale) M. gastrocnemius (caput mediale) Рис. 448. Зовнішня група м'язів тазового пояса і задня група м'язів стегна, правого (поверхневий шар). Вигляд ззаду. Середній і великий сідничні м'язи частково видалено ──────── Сторінка 408 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Crista iliaca Processus spinosus LV Spina iliaca anterior superior M. gluteus minimus Os sacrum M. piriformis M. gemellus superior M. obturatorius internus Os coccygis M. gemellus inferior Trochanter major Lig. sacrotuberale M. quadratus femoris Tuber ischiadicum M. adductor minimus M. semitendinosus (відрізаний) M. adductor magnus Caput longum m. bicipitis femoris (відрізаний) M. semimembranosus M. biceps femoris (caput breve) M. gracilis M. semitendinosus (відрізаний) Caput longum m. bicipitis femoris (відрізана) M. plantaris Fossa poplitea M. gastrocnemius (caput laterale) M. gastrocnemius (caput mediale) Рис. 449. Зовнішня група м'язів тазового пояса і задня група м'язів стегна, правого (проміжний шар). Вигляд ззаду. Великий і середній сідничні м'язи, натягувач широкої фасції, клубово-великогомілковий тракт, малий привідний м'яз, латеральний і проміжний широкі м'язи стегна та частково півсухожилковий м'яз і довга головка двоголового м'яза стегна видалено ──────── Сторінка 409 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. gluteus medius M. gluteus maximus (відрізаний і відгорнутий) M. gluteus minimus M. obturatorius internus M. piriformis Trochanter major Mm. gemelli Bursa trochanterica m. glutei maximi Lig. sacrotuberale Tuber ischiadicum M. quadratus femoris Bursa ischiadica m. glutei maximi M. gluteus maximus (відрізаний і відгорнутий) M. adductor minimus Bursa m. bicipitis femoris superior M. semitendinosus et caput longum m. bicipitis femoris (відрізані) M. adductor magnus Bursae intermusculares mm. gluteorum Tractus iliotibialis M. vastus lateralis M. semimembranosus Septum intermusculare femoris laterale M. biceps femoris (caput breve) M. vastus medialis Caput mediale m. gastrocnemii (відрізана) Bursa m. semimembranosi Caput longum m. bicipitis femoris (відрізана і відгорнута) M. plantaris (відрізаний) Caput laterale m. gastrocnemii (відрізана) Caput fibulae M. popliteus M. soleus Рис. 450. Зовнішня група м'язів тазового пояса і задня група м'язів стегна, правого (проміжний шар). Вигляд ззаду. Кравецький, півсухожилковий і тонкий м'язи та довгу головку двоголового м'яза стегна видалено ──────── Сторінка 410 ──────── Вчення про м'язи — Міологія M. gluteus maximus (відрізаний) M. gluteus medius (відрізаний) M. gluteus minimus Foramen ischiadicum majus Lig. sacrospinale M. obturatorius internus (перерізаний і відтягнутий) Bursa m. piriformis Bursa trochanterica m. glutei medii Tendo m. piriformis (відрізаний) Mm. gemelli Bursa ischiadica m. obturatorii interni M. obturatorius externus Lig. sacrotuberale (відрізана) M. adductor minimus M. gluteus maximus (відрізаний) M. adductor magnus Tractus iliotibialis Septum intermusculare femoris laterale M. vastus lateralis Hiatus adductorius M. vastus medialis Lig. meniscofemorale anterius Lig. collaterale tibiale Lig. cruciatum posterius M. popliteus (відрізаний) Lig. collaterale fibulare Рис. 451. Зовнішня група м'язів тазового пояса і задня група м'язів стегна, правого (глибокий шар). Вигляд ззаду. Грушоподібний, кравецький, півсухожилковий, півперетинчастий, тонкий, підошовний, підколінний, литковий і камбалоподібний м'язи, двоголовий і квадратний м'язи стегна видалено ──────── Сторінка 411 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. gemellus superior M. gluteus maximus N. gluteus inferior N. ischiadicus A. et v. gluteae inferiores N. pudendus Trochanter major A. et v. pudendae internae Tractus iliotibialis Bursa ischiadica m. obturatorii interni M. obturatorius internus M. gluteus medius Fossa acetabuli Caput femoris Lig. capitis femoris N. obturatorius Lig. iliofemorale A. et v. obturatoriae Corpus ossis pubis M. tensor fasciae latae M. pectineus M. rectus femoris Lig. lacunare Lig. inguinale M. iliopsoas M. sartorius A. et v. femorales N. femoralis Nodus inguinalis profundus Рис. 452. М'язи тазового поясу і стегна, правого. Горизонтальний розпил на рівні великого вертлюга. Вигляд згори І н н е р в а ц і я: нерв квадратного м'яза стегна (L4—S1) і м'язові гілки сідничного нерва (L4—S3). К р о в о п о с т а ч а н н я: нижня сіднична артерія і медіальна артерія, яка огинає стегнову кістку. Верхній близнюковий м'яз, m. gemellus superior (див. рис. 300, 328, 447—452, 457 Б), ззовні прикритий великим сідничним м'язом, має вигляд невеликого м'язового тяжа, що бере початок від сідничної ості (див. рис. 453 Б, 456) і прикріплюється до вертлюгової ямки поруч із внутрішнім затульним м'язом (див. рис. 460 Б). М'яз розташований між позатазовою частиною грушоподібного м'яза і верхнім краєм сухожилка внутрішнього затульного м'яза. До його зовнішньої поверхні прилягають нижні сідничні судини і нерв, сідничний нерв і задній шкірний нерв стегна. Верхній близнюковий м'яз, як і внутрішній затульний, обертає стегно назовні. І н н е р в а ц і я: нерв квадратного м'яза бедра(L4—S1) і м'язові гілки сідничного нерва (L4—S3),, а також зрідка нерв внутрішнього затульного м'яза (S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: внутрішня соромітна артерія. Нижній близнюковий м'яз, m. gemellus inferior (див. рис. 300, 328, 447—451, 457 Б), формою нагадує попередній і так само прикритий великим сідничним м'язом, але розташований нижче від сухожилка внутрішнього затульного м'яза, починається від сідничного горба (див. рис. 453 Б, 456) і прикріплюється до вертлюгової ямки поруч з останнім (див. рис. 460 Б). До зовнішньої поверхні м'яза прилягають нижні сідничні судини і нерв, сідничний нерв і задній шкірний нерв стегна; до нижнього краю прилягають сухожилок зовнішнього затульного м'яза і квадратний м'яз стегна. Нижній близнюковий м'яз, як і внутрішній затульний, обертає стегно назовні. І н н е р в а ц і я: нерв квадратного м'яза стегна (L4—S1) і м'язові гілки сідничного нерва (L4—S3). К р о в о п о с т а ч а н н я: внутрішня соромітна артерія. Зовнішній затульний м'яз, m. obturatorius externus (див. рис. 441, 442, 447, 451, 457), має форму неправильного трикутника; ззовні (ззаду) прикритий квадратним м'язом стегна. Починається ширшою частиною від затульної перетинки і нижнього кісткового краю затульного отвору (див. рис. 453 А, 454, 456); далі його пучки, сходячись, переходять у сухожилок, що прилягає до задньої поверхні капсули кульшового суглоба. М'яз прикріплюється до вертлюгової ямки поруч з однойменним внутрішнім м'язом (див. рис. 453 Б, 454, 460 Б). ──────── Сторінка 412 ──────── Учення про м'язи — Міологія М. psoas major М. iliacus М. piriformis М. gluteus minimus М. iliopsoas А М. gluteus maximus М. obturatorius externus М. piriformis М. gemellus superior М. tensor fasciae latae М. gemellus inferior М. obturatorius externus М. obturatorius internus Б М. gluteus medius М. gluteus minimus М. quadratus femoris В Рис. 453. Місця початку та прикріплення м'язів тазового пояса (напівсхематично): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду (поверхневий і глибокий шари м'язів зовнішньої групи); В — вигляд ззаду (проміжний шар м'язів зовнішньої групи). Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 413 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Os ilium M. piriformis Os sacrum Foramen ischiadicum majus Lig. sacrospinale Trochanter major Lig. sacrotuberale M. gluteus medius Foramen ischiadicum minus M. obturatorius internus Fossa trochanterica M. gluteus minimus M. obturatorius externus Collum femoris Lig. iliofemorale Os pubis Рис. 454. Місця початку і прикріплення м'язів на тазовій і стегновій кістках, правих (напівсхематично). Вигляд згори. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення зв'язок — чорним До передньої поверхні зовнішнього затульного м'яза прилягають гребінний, клубово-поперековий (у ділянці його фіксації — тут і в найближчих дужках ідеться про описуваний м'яз) і короткий привідний (у нижньому відділі) м'язи, передні гілки затульних кровоносних судин і нерва, до задньої — задні гілки затульних кровоносних судин і нерва (гілки останнього нечасто, оскільки в більшості випадків він пробиває цей м'яз), а також глибока гілка медіальної артерії, що огинає стегнову кістку, яка проходить між розглядуваним м'язом і квадратним м'язом стегна, до нижнього краю — малий привідний м'яз. Зовнішній затульний м'яз обертає стегно назовні. І н н е р в а ц і я: гілки затульного нерва (L2—L4). К р о в о п о с т а ч а н н я: затульна артерія і медіальна артерія, що огинає стегнову кістку. М'яз-натягувач широкої фасції, m. tensor fasciae latae (див. рис. 438, 445, 448, 452, 489), — плоский, трохи видовжений м'яз, залягає на передньолатеральній поверхні таза; його дистальний кінець вплітається в широку фасцію. Починається на зовнішній губі клубового гребеня, ближче до верхньої передньої клубової ості (див. рис. 323, 448, 453 Б, 456). М'язові пучки спрямовуються вертикально вниз, переходячи в клубово-великогомілковий тракт широкої фасції, що прикріплюється до латерального виростка великогомілкової кістки (див. рис. 445, 448). Розглядуваний м'яз прикриває верхні відділи прямого і латерального широкого м'язів стегна та передні пучки середнього сідничного м'яза, переднім краєм стикаючись угорі, у ділянці свого початку, з кравецьким м'язом. М'яз напружує широку фасцію, а також бере участь у згинанні стегна. І н н е р в а ц і я: верхній сідничний нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна артерія, що огинає стегнову кістку, верхня сіднична артерія (глибока гілка) і поверхнева артерія, що огинає клубову кістку. ──────── Сторінка 414 ──────── Учення про м'язи — Міологія Ligg. sacroiliaca anteriora М. transversus abdominis M. iliacus Lig. iliolumbale M. quadratus lumborum M. multifidus lumborum M. obliquus internus abdominis M. erector spinae Ligg. sacroiliaca interossea Spina iliaca anterior superior Facies auricularis Spina iliaca posterior superior M. sartorius M. rectus femoris (caput rectum) Ligg. sacroiliaca posteriora Capsula articularis sacroiliacae Spina iliaca anterior inferior M. levator ani, m. ischiococcygeus M. pectineus M. obturatorius internus Lig. sacrospinale M. rectus abdominis M. pyramidalis M. ischiocavernosus Facies symphysialis M. levator ani Lig. sacrotuberale M. transversus perinei profundus Рис. 455. Місця початку та прикріплення м'язів, зв'язок і суглобових капсул на тазовій кістці, правій (напівсхематично). Вигляд з медіального боку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення фасцій, зв'язок і суглобових капсул — чорним М'язи вільної частини нижньої кінцівки М'язи вільної частини нижньої кінцівки поділяють на м'язи стегна, гомілки та стопи. М'язи стегна М'язи стегна поділяють на передню, медіальну та задню групи, що залягають в однойменних фасціальних ложах стегна. Передня група М'язи передньої групи представлені кравецьким м'язом, чотириголовим м'язом стегна та суглобовим м'язом коліна, які залягають у передньому фасціальному ложі стегна. Кравецький м'яз, m. sartorius (див. рис. 438, 443, 446, 452, 458, 461, 489), займає поверхневе положення, має вигляд вузької стрічки та є найдовшим м'язом людського тіла. М'яз починається від верхньої передньої клубової ості (див. рис. 456, 459 А) і по передній поверхні стегна спіралеподібно прямує донизу, переходячи на його внутрішню поверхню, де своїм плоским сухожилком огинає ззаду медіальний надвиросток стегнової кістки і, перейшовши на передньомедіальну поверхню гомілки, прикріплюється до медіальної поверхні проксимального відділу великогомілкової кістки, допереду від місця фіксації тонкого м'яза (див. рис. 470 А, 471). Частина пучків вплітається у верхню частину фасції гомілки. Біля місця прикріплення м'яза утворюються дві‑три підсухожилкові сумки кравецького м'яза, bursae sub­ ten­dineae musculi sartorii (див. рис. 443), які відокремлюють його сухожилок від сухожилків тонкого і півсухожилкового м'язів. Досить довгий кравецький м'яз тією чи іншою мірою прикриває практично всі м'язи перед­ ──────── Сторінка 415 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. obliquus internus abdominis M. gluteus minimus M. obliquus externus abdominis M. gluteus medius M. gluteus maximus M. tensor fasciae latae Lig. inguinale M. sartorius M. piriformis Caput reflexum Caput rectum M. rectus femoris Lig. sacrotuberale Lig. iliofemorale Capsula articularis coxae Lig. ischiofemorale Lig. pubofemorale M. gemellus superior M. obturatorius internus M. pectineus M. gemellus inferior Lig. pubicum superius M. semimembranosus M. adductor longus M. biceps femoris (caput longum) M. adductor minimus M. semitendinosus M. adductor brevis M. gracilis M. obturatorius externus M. quadratus femoris M. adductor magnus Рис. 456. Місця початку і прикріплення м'язів і зв'язок на тазовій кістці, правій (напівсхематично). Вигляд з латерального боку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним, прикріплення зв'язок — чорним ньої (за винятком латерального широкого м'яза стегна і суглобового м'яза коліна) і медіальної (крім малого привідного м'яза) груп стегна, клубово-поперековий м'яз у ділянці його фіксації, а також стегнові судини і нерв. М'яз згинає стегно і гомілку, обертаючи стегно назовні, а гомілку — досередини, тим самим беручи участь у закиданні ноги на ногу. І н н е р в а ц і я: стегновий нерв (L2—L3). К р о в о п о с т а ч а н н я: стегнова артерія, глибока артерія стегна, латеральна артерія, що огинає стегнову кістку, і поверхнева артерія, що огинає клубову кістку. Чотириголовий м'яз стегна, m. quadriceps femoris (див. рис. 461, 462, 467), займає практично всю передню ділянку стегна. Кожна з чотирьох головок має свій початок, але, підійшовши до ділянки коліна, усі вони переходять у спільний сухожилок, що з усіх боків охоплює наколінок і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки (див. рис. 470 А, 471). Прямий м'яз стегна, m. rectus femoris (див. рис. 438, 443—445, 452, 458, 489), найдовша з усіх головок, частково прикритий угорі, в ділянці початку, кравецьким м'язом по медіальному краю і натягувачем широкої фасції по латеральному. Займає передню поверхню стегна і своєю чергою складається з двох головок. Пряма головка, caput rec­tum (див. рис. 322, 455, 456, 459 А), починається від нижньої передньої клубової ості, а повернена головка, caput reflexum (див. рис. 305, 456, 459 А), — від надкульшової борозни і капсули кульшового суглоба, безпосередньо над кульшовою западиною. Спрямовуючись донизу, обидві головки зливаються під гострим кутом в єдине черевце, яке переходить у вузький сухожилок, що є частиною спільного сухожилка чотириголового м'яза стегна. Нижче від наколінка цей сухожилок називається зв'язкою наколінка (див. рис. 268 А, 269, 272 А, 438). Медіальний широкий м'яз стегна, m. vastus medialis (див. рис. 438, 440, 443, 444, 450, 451, 458, 464, 489, 490), займає передньомедіальну поверхню нижньої половини стегна; ──────── Сторінка 416 ──────── Учення про м'язи — Міологія злегка прикритий прямим м'язом стегна з латерального краю і кравецьким м'язом — з медіального. Бере початок від медіальної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 459 Б, 460) і, прямуючи навскіс згори донизу і ззаду наперед, переходить у широкий сухожилок, який частково вплітається в спільний сухожилок разом із прямим м'язом стегна, а частково прикріплюється до медіального краю наколінка, утворюючи медіальний тримач наколінка (див. рис. 268 А, 438). Латеральний широкий м'яз стегна, m. vastus lateralis (див. рис. 438, 440, 441, 445, 446, 450, 451, 458), займає майже всю передньолатеральну поверхню стегна; злегка прикритий прямим м'язом стегна з медіального краю і натягувачем широкої фасції та клубово-великогомілковим трактом — з латерального. Бере початок від великого вертлюга, міжвертлюгової лінії та латеральної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 459 Б, 460) і, прямуючи навскіс згори донизу і ззаду наперед, переходить у широкий сухожилок, який частково вплітається в спільний сухожилок разом із прямим м'язом стегна, а частково прикріплюється до латерального краю наколінка, утворюючи латеральний тримач наколінка (див. рис. 268 А). Проміжний широкий м'яз стегна, m. vastus inter­ me­dius (див. рис. 440—442, 458), розташований на передній поверхні стегна між двома попередніми м'язами, безпосередньо під прямим м'язом стегна. Цей м'яз найслабший серед інших головок. Починається на передній поверхні верхніх двох третин стегнової кістки нижче від міжвертлюгової лінії (див. рис. 459 Б, 460) і, прямуючи донизу, переходить (майже на половині своєї довжини) у широкий сухожилок, нижній відділ якого приєднується до сухожилка прямого м'яза стегна, переходячи в спільний сухожилок чотириголового м'яза стегна. Спереду і позаду спільного сухожилка розташовані синовіальні сумки: 1) підшкірна переднаколінкова сумка, bursa sub­cu­ ta­nea prepatellaris, зазвичай невеликих розмірів, лежить попереду від наколінка (див. рис. 272 А, 489, 490); 2) наднаколінкова сумка, bursa suprapatellaris, — під сухожилком чотириголового м'яза, над наколінком (див. рис. 272 А); 3) глибока піднаколінкова сумка, bursa infrapatellaris profunda, — біля місця прикріплення зв'язки наколінка до горбистості великогомілкової кістки (див. рис. 269 Б, 272 А, 467); 4) підшкірна піднаколінкова сумка, bursa subcutaпеа infrapatellaris, — попереду від зв'язки наколінка (див. рис. 490); 5) підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки, bursa subcutanea tuberositatis tibiae, — дещо нижче від попередньої, на передній поверхні зв'язки наколінка (див. рис. 490); 6) підфасціальна переднаколінкова сумка, bursa subfascialis prepatellaris, — між верхівкою передньої поверхні наколінка і широкою фасцією стегна, непостійна; 7) підсухожилкова переднаколінкова сумка, bursa subtendinea prepatellaris, — у товщі сухожилка чотириголового м'яза стегна, на передній поверхні основи наколінка, непостійна. Деякі із зазначених сумок можуть сполучатися з порожниною колінного суглоба. Чотириголовий м'яз стегна прикриває суглобовий м'яз коліна, до його задньолатеральної поверхні прилягають згори великий сідничний м'яз, а нижче — коротка головка двоголового м'яза стегна, до задньомедіальної — гребінний, короткий, довгий і великий привідні м'язи, а також стегнові судини та нерв, розташовані між описуваним і кравецьким м'язами. Під час скорочення всіх головок м'яз розгинає гомілку, а завдяки прямому м'язу стегна бере участь у згинанні стегна. І н н е р в а ц і я: стегновий нерв (L2—L4). К р о в о п о с т а ч а н н я: стегнова артерія, глибока артерія стегна і латеральна артерія, що огинає стегнову кістку. Суглобовий м'яз коліна, m. articularis genus (див. рис. 268 А, 272 А), — пласка пластинка, що складається з кількох добре виражених м'язових пучків; лежить на передній поверхні стегна під проміжним широким м'язом стегна. Бере початок від передньої поверхні нижньої третини стегнової кістки (див. рис. 459 В, 460 А), прямує донизу і прикріплюється до передньої та бічної поверхонь капсули колінного суглоба (див. рис. 268 А). М'яз натягує капсулу колінного суглоба. І н н е р в а ц і я: стегновий нерв (L3—L4). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока артерія стегна, латеральна артерія, що огинає стегнову кістку. Медіальна група М'язи медіальної групи представлені тонким, гребінним і довгим, коротким, великим і малим привідними м'язами, що лежать у медіальному фасціальному ложі стегна. Тонкий м'яз, m. gracilis (див. рис. 438, 443, 446, 448, 449, 457 А, 458), — довгий, злегка сплощений, розташований підшкірно між кравецьким і півсухожилковим м'язами, найбільш медіально з усіх м'язів цієї групи. Починається від зовнішньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки (див. рис. 456, 457 А, 459 В) і прямує донизу, переходячи в довгий тонкий сухожилок, який, обігнувши ззаду медіальний надвиросток стегнової кістки, прикріплюється до медіальної поверхні проксимального відділу великогомілкової кістки, безпосередньо позаду від місця фіксації кравецького м'яза (див. рис. 443, 470 А, 471). Ще до місця прикріплення сухожилок тонкого м'яза зростається із сухожилками кравецького і півсухожилкового м'язів, а також із фасцією гомілки, утворюючи так звану поверхневу «гусячу лапку», pes anserinus superficialis (див. рис. 443, 448). Там же є невелика гусяча сумка, bursa anserina. Тонкий м'яз злегка прикриває довгий і великий привідні м'язи. М'яз приводить стегно, а також бере участь у згинанні гомілки, повертаючи ногу досередини. І н н е р в а ц і я: передня гілка затульного нерва (L2—L4). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока артерія стегна, медіальна артерія, що огинає стегнову кістку (поверхнева гілка). Довгий привідний м'яз, m. adductor longus (див. рис. 438, 440, 443, 444, 457, 458), плаский, за формою дещо нагадує трикутник, розташований на передньомедіальній поверхні стегна між гребінним і тонким м'язами; нижня його частина в місці прикріплення прикрита кравецьким м'язом і медіальним широким м'язом стегна. Починається коротким потужним сухожилком від зовнішньої поверхні нижньої гілки лобкової кістки нижче від лобкового горбка, латеральніше від тонкого м'яза (див. рис. 456, 459 Г). Потім, поступово розширюючись, прямує донизу ──────── Сторінка 417 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Symphysis pubica M. gemellus superior Ramus superior ossis pubis M. gemellus inferior M. pectineus M. obturatorius externus M. adductor M. obturatorius externus M. adductor minimus M. adductor brevis M. adductor magnus M. adductor brevis M. adductor longus longus Corpus femoris M. gracilis Hiatus adductorius Condylus medialis Tuberositas tibiae А Б Рис. 457. Медіальна група м'язів стегна: А — вигляд спереду. Тонкий, короткий і великий привідні м'язи видалено з правого боку, гребінний і довгий привідний — з лівого; Б — вигляд ззаду. Великий, середній і малий сідничні, грушоподібний і внутрішній затульний м'язи та квадратний м'яз стегна в сідничній і кульшовій ділянках та великий і малий привідні м'язи в ділянці стегна видалено ──────── Сторінка 418 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. biceps femoris (caput longum) M. semitendinosus N. ischiadicus M. biceps femoris M. semimembranosus (caput breve) Septum intermusculare femoris laterale M. adductor magnus M. gracilis M. adductor longus Femur A. et v. femorales M. sartorius Fascia lata Septum intermusculare Integumentum commune Canalis adductorius N. saphenus V. saphena magna M. vastus lateralis Septum intermusculare vastoadductorium femoris mediale M. vastus intermedius M. rectus femoris M. vastus medialis Рис. 458. М'язи і фасції стегна, правого. Поперечний розпил на рівні середніх відділів стегна. Вигляд згори і прикріплюється до середньої третини медіальної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 457 Б, 460 Б). Уздовж передньої поверхні довгого привідного м'яза в ділянці його прикріплення проходять стегнові судини та підшкірний нерв. М'яз прикриває короткий і частково великий привідні м'язи, передню гілку затульного нерва та пронизні артерії (гілки глибокої артерії стегна). М'яз приводить стегно, беручи участь у його згинанні та обертанні назовні. І н н е р в а ц і я: передня гілка затульного нерва (L2—L3). К р о в о п о с т а ч а н н я: глибока артерія стегна, затульна та глибока зовнішня соромітна артерії. Короткий привідний м'яз, m. adductor brevis (див. рис. 441, 443, 457), трикутний, лежить глибше від попереднього, прикритий ним знизу, а гребінним м'язом — згори. Починається на зовнішній поверхні нижньої гілки лобкової кістки, латеральніше від тонкого м'яза (див. рис. 456, 459 Г). Прямуючи вниз і назовні, дещо розширюється; прикріплюється до верхньої третини медіальної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 457 Б, 460 Б). До передньої поверхні м'яза прилягають стегнові судини і передня гілка затульного нерва, до задньої — великий привідний м'яз знизу і малий згори, задня гілка затульного нерва та медіальні судини, що огинають стегнову кістку. Функція короткого привідного м'яза та сама, що й довгого. І н н е р в а ц і я: затульний нерв (L2—L4). К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна артерія, що огинає стегнову кістку, пронизні артерії (від глибокої артерії стегна) і передня гілка затульної артерії. Великий привідний м'яз, m. adductor magnus (див. рис. 438, 440—444, 446, 448—451, 457 А, 458), широкий, товстий, формою дещо нагадує трикутник, найбільший з м'язів медіальної групи; залягає глибше від довгого і короткого привідних м'язів, латеральніше від тонкого м'яза. Починається від зовнішньої поверхні сіднично-лобкової гілки тазової кістки (див. рис. 456, 459 Г, Д). Волокна м'яза мають різний напрямок. Невелику їх частину, яку називають малим привідним м'язом, m. adductor minimus (див. рис. 441, 442, 448—451, 457 А), ──────── Сторінка 419 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки починається від нижньої гілки лобкової кістки, пролягає майже горизонтально і прикріплюється до медіального краю сідничної горбистості стегнової кістки поруч із великим сідничним м'язом. Інші волокна, що відходять від передньонижньої поверхні гілки сідничної кістки, віялоподібно прямують донизу й латерально і фіксуються широким апоневрозом на всьому протязі медіальної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 460 Б). Решта волокон, починаючись товстим пучком від нижньої частини сідничного горба, прямують вертикально вниз і прикріплюються до привідного горбка стегнової кістки коротким потужним сухожилком округлої форми (див. рис. 460), який пальпується дещо вище від місця фіксації. У ділянці прикріплення м'яза до стегнової кістки між його пучками утворюється кілька отворів (найбільший з них — нижній), через які кровоносні судини проходять з передньої ділянки стегна в задню. До задньої поверхні м'яза прилягають півперетинчастий і півсухожилковий м'язи, довга головка двоголового м'яза стегна, сідничний нерв, до медіального краю — тонкий і кравецький м'язи, широка фасція, до верхнього — квадратний м'яз стегна і гілки медіальної артерії, яка огинає стегнову кістку. М'яз приводить стегно, трохи обертаючи його назовні. І н н е р в а ц і я: задня гілка затульного нерва (L2—L3) і гілки сідничного нерва (L4—L5). К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки затульної артерії, глибокої артерії стегна, пронизних і підколінної артерій. Гребінний м'яз, m. pectineus (див. рис. 438, 440, 443, 444, 452, 457 А), плаский, за формою наближається до чотирикутника, розташований найбільш латерально з усіх м'язів цієї групи між клубово-поперековим м'язом з латерального боку і довгим та коротким привідними м'язами з медіального; трохи прикритий знизу, в ділянці свого прикріплення, кравецьким м'язом і медіальним широким м'язом стегна. Між клубово-поперековим і гребінним м'язами утворюється невелике заглиблення — клубово-гребінна борозна, sulcus iliopectineus. М'яз бере початок від верхньої гілки та гребеня лобкової кістки (див. рис. 322, 323, 455, 456, 459 Б), прямує вниз і трохи назовні та прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки (див. рис. 460 Б). До передньої поверхні м'яза прилягають стегнові судини і нерв, висхідні й поверхневі гілки медіальної артерії, яка огинає стегнову кістку, і вени, що їх супроводжують (від глибоких судин стегна), до задньої — зовнішній затульний м'яз і затульні судини та нерв. М'яз згинає і приводить стегно, трохи обертаючи його назовні. І н н е р в а ц і я: гілки затульного (L2—L3) і стегнового нервів. К р о в о п о с т а ч а н н я: затульна і глибока зовнішня соромітна артерії, глибока артерія стегна. Задня група М'язи задньої групи — це півсухожилковий і півперетинчастий м'язи та двоголовий м'яз стегна, які залягають у задньому фасціальному ложі стегна. Півсухожилковий м'яз, m. semitendinosus (див. рис. 289, 443, 444, 446, 448, 449, 458), довгий, тонкий, залягає між двоголовим м'язом стегна і півперетинчастим м'язом ближче до медіального краю задньої поверхні стегна; верхня його частина прикрита великим сідничним м'язом; посередині м'яз часто переривається косо розташованою сухожилковою перемичкою (див. рис. 446, 448). Починається м'яз від сідничного горба (див. рис. 305, 323, 456, 459 Е) і, прямуючи вниз, переходить у довгий сухожилок, який, обігнувши ззаду медіальний надвиросток стегнової кістки, прямує до задньомедіальної поверхні великогомілкової кістки і прикріплюється до її проксимального відділу, дещо позаду від місця фіксації тонкого м'яза (див. рис. 470, 471); низка кінцевих пучків сухожилка вплітається у фасцію гомілки. Півсухожилковий м'яз частково прикриває півперетинчастий м'яз, до його внутрішньої поверхні прилягає великий привідний м'яз, а внизу, в ділянці прикріплення, — медіальна головка литкового м'яза і великогомілкова обхідна зв'язка. М'яз розгинає стегно, згинає гомілку, трохи обертаючи її досередини при зігнутому колінному суглобі; за фіксованої гомілки бере участь у випрямленні зігнутого вперед тулуба. І н н е р в а ц і я: гілки сідничного нерва (L5—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: пронизні артерії (від глибокої артерії стегна). Півперетинчастий м'яз, m. semimembranosus (див. рис. 289, 436 Б, 443, 444, 446, 448—450, 458, 488), розташований уздовж медіального краю задньої поверхні стегна; з латерального боку частково прикритий півсухожилковим м'язом, що залишає на ньому відбиток у вигляді поздовжньої широкої борозни. М'яз відходить сплощеним потужним сухожилком від сідничного горба попереду від початку попереднього м'яза (див. рис. 305, 322, 323, 456, 459 Е). Прямуючи донизу, переходить у плаский сухожилок, який потім поступово звужується й заокруглюється і, обігнувши ззаду медіальний надвиросток стегнової кістки, прямує до задньомедіальної поверхні великогомілкової кістки. Там сухожилок розширюється і поділяється на три пучки (див. рис. 268 Б, 464, 465). Внутрішній пучок пролягає горизонтально і закінчується на задньомедіальній поверхні медіального виростка великогомілкової кістки (див. рис. 466, 470 Б, 471); середній, так само досягнувши його, переходить у фасцію, що вкриває підколінний м'яз; зовнішній пучок, підійшовши до капсули колінного суглоба, перетворюється на косу підколінну зв'язку. У місці поділу сухожилка на пучки утворюється синовіальна сумка півперетинчастого м'яза, bursa musculi semimembranosi (див. рис. 450, 464). До внутрішньої поверхні м'яза прилягає великий привідний м'яз, а внизу, в ділянці прикріплення, — медіальна головка литкового м'яза і великогомілкова обхідна зв'язка, підколінні судини та великогомілковий нерв, до медіального краю — тонкий м'яз, до латерального — коротка головка двоголового м'яза стегна і сідничний нерв. М'яз розгинає стегно, згинає гомілку, трохи обертаючи її досередини при зігнутому колінному суглобі. І н н е р в а ц і я: сідничний (L5—S2) і частково великогомілковий (L4—S1) нерви. К р о в о п о с т а ч а н н я: пронизні артерії (від глибокої артерії стегна), підколінна артерія. Двоголовий м'яз стегна, m. biceps femoris (див. рис. 289, 436 Б, 445, 446, 448—450, 458), розташований уздовж латерального краю задньої поверхні стегна; верхня його частина прикрита великим сідничним м'язом. У м'язі розрізняють дві головки — довгу і коротку. ──────── Сторінка 420 ──────── Учення про м'язи — Міологія М. rectus femoris femoris Caput rectum Caput reflexum М. pectineus М. sartorius М. vastus intermedius М. vastus lateralis М. quadriceps femoris М. vastus medialis М. vastus intermedius М. vastus lateralis М. vastus medialis Tractus iliotibialis Б А М. rectus М. pectineus М. gracilis М. articularis genus В ──────── Сторінка 421 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки М. adductor minimus М. adductor brevis М. adductor brevis М. adductor magnus М. adductor longus М. adductor longus Г Д М. semitendinosus М. biceps femoris Caput breve Caput longum М. semimembranosus Е Рис. 459. Місця початку і прикріплення м'язів стегна (напівсхематично): А — передня група м'язів стегна. Вигляд спереду; Б — передня група м'язів стегна. Вигляд ззаду; В — медіальна група м'язів стегна (тонкий і гребінний м'язи). Вигляд спереду; Г — медіальна група м'язів стегна (привідні м'язи). Вигляд спереду; Д — медіальна група м'язів стегна (привідні м'язи). Вигляд ззаду; Е — задня група м'язів стегна. Вигляд ззаду. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 422 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. obturatorius internus, mm. gemelli superior et inferior Capsula articularis coxae M. obturatorius externus M. piriformis M. piriformis M. gluteus medius Lig. capitis femoris M. gluteus medius M. quadratus femoris M. gluteus minimus Capsula articularis coxae M. vastus medialis M. vastus lateralis M. iliopsoas M. iliopsoas M. adductor minimus M. pectineus M. gluteus maximus M. adductor brevis M. vastus intermedius M. vastus medialis M. vastus intermedius M. vastus intermedius M. adductor longus M. biceps femoris (caput breve) M. vastus lateralis M. adductor magnus M. articularis genus M. plantaris M. adductor magnus M. gastrocnemius (caput laterale) M. gastrocnemius (caput laterale) M. gastrocnemius (caput mediale) M. popliteus Lig. collaterale fibulare Lig. collaterale tibiale Capsula articularis genus Lig. cruciatum anterius Capsula articularis genus Lig. cruciatum posterius А Б Рис. 460. Місця початку і прикріплення м'язів, зв'язок і суглобових капсул на стегновій кістці, правій (напівсхематично): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплень — червоним, прикріплень зв'язок і суглобових капсул — чорним ──────── Сторінка 423 ──────── М'язи та фасції нижньої кінцівки Довга головка, caput longum (див. рис. 445, 448,), відходить від сідничного горба між двома попередніми м'язами у вигляді невеликого плоского сухожилка (див. рис. 305, 323, 456, 459 Е), коротка головка, caput breve (див. рис. 445, 449, 450, 459 Е), — від латеральної губи шорсткої лінії стегнової кістки (див. рис. 460 Б). Біля початку довгої головки розташована верхня сумка двоголового м'яза стегна, bursa musculi bicipitis femoris superior (див. рис. 450). Обидві головки, з'єднуючись, утворюють потужне черевце, яке, спрямовуючись донизу, переходить у довгий вузький сухожилок. Останній огинає ззаду латеральний надвиросток стегнової кістки. Більша частина його пучків, що йдуть горизонтально, прикріплюється до головки малогомілкової кістки (див. рис. 268 Б, 470) та її суглобової поверхні, решта вплітається нижче у фасцію гомілки (див. рис. 488). Між сухожилком м'яза та малогомілковою обхідною зв'язкою лежить нижня підсухожилкова сумка двоголового м'яза стегна, bursa subtendinea musculi bicipitis femoris inferior (див. рис. 441, 464, 466). До внутрішньої поверхні двоголового м'яза стегна прилягають латеральний широкий м'яз стегна, великий привідний м'яз і сідничний нерв, що проходить між останнім і довгою головкою цього м'яза, а внизу, в ділянці прикріплення, — підошовний м'яз, латеральна головка литкового м'яза та загальний малогомілковий нерв, що йде між згаданою головкою і медіальним краєм описуваного м'яза. М'яз розгинає стегно, згинає гомілку, злегка обертаючи її назовні при зігнутому колінному суглобі. І н н е р в а ц і я: довга головка — сідничний (L5—S2) і частково великогомілковий (S1—S2) нерви, а також задній шкірний нерв стегна; коротка — загальний малогомілковий нерв (L4—L5, S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: пронизні артерії (від глибокої артерії стегна), підколінна артерія. М'язи гомілки М'язи гомілки (рис. 461—471) поділяють на передню, задню та латеральну групи, що лежать в однойменних фасціальних ложах гомілки. До першої належать переважно розгиначі, до другої — згиначі та супінатори, до третьої — згиначі та пронатори. Передня група М'язи передньої групи представлені переднім великогомілковим м'язом, довгим розгиначем пальців, довгим розгиначем великого пальця стопи та третім малогомілковим м'язом, що лежать у передньому фасціальному ложі гомілки. Передній великогомілковий м'яз, m. tibialis anterior (див. рис. 288, 461, 467, 468, 473, 490), довгий, вузький, розміщений поверхнево і займає найбільш медіальне положення серед усіх м'язів цієї групи. М'яз починається ширшою частиною від латерального виростка та верхніх двох третин латеральної поверхні великогомілкової кістки й частково від міжкісткової перетинки гомілки (див. рис. 469 А, 470 А). У нижній третині гомілки він переходить у довгий плоский сухожилок, який, пролягаючи у власній синовіальній піхві (див. рис. 492, 493 Б), проходить під верхнім і нижнім тримачами м'язів-розгиначів (див. рис. 472, 473) і прямує спочатку до медіального краю стопи, а потім переходить на її підошовну поверхню. Там сухожилок прикріплюється до підошовних поверхонь медіальної клиноподібної кістки та основи I плеснової кістки (див. рис. 287, 473, 480, 484). Біля місця прикріплення можна побачити невелику підсухожилкову сумку переднього великогомілкового м'яза, bursa subtendinea musculi tibialis ante­rio­ris (див. рис. 475, 476). Передній великогомілковий м'яз прикриває однойменні артерію й вени та глибокий малогомілковий нерв; латеральним краєм у проксимальному відділі межує з довгим розгиначем пальців, у дистальному — c довгим розгиначем великого пальця стопи. М'яз розгинає стопу, піднімаючи (супінуючи) її медіальний край. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня великогомілкова артерія. Довгий розгинач пальців, m. extensor digitorum lon­ gus (див. рис. 288, 461, 467, 468, 481, 490), лежить поверхнево і займає найбільш латеральне положення серед усіх м'язів цієї групи. М'яз починається від верхньої третини латерального виростка великогомілкової кістки, головки та верхніх двох третин медіальної поверхні тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки та передньої міжм'язової перегородки гомілки (див. рис. 469 А, 470 А). Далі він прямує донизу, поступово звужується і переходить у вузький довгий сухожилок, який, пройшовши під верхнім тримачем м'язів-розгиначів, спочатку пролягає разом із сухожилком третього малогомілкового м'яза у власній синовіальній піхві (див. рис. 492, 493 А), потім проходить під нижнім тримачем м'язів-розгиначів і розділяється на чотири тонкі сухожилки (див. рис. 461, 474), які йдуть тильною поверхнею стопи над коротким розгиначем пальців і прикріплюються, зростаючись із його сухожилками, до основ проксимальних фаланг чотирьох пальців стопи — від II до V (див. рис. 483). Біля місця прикріплення кожен сухожилок поділяється на три ніжки: середня закінчується на тильній поверхні основи середньої фаланги, а бічні — на такій самій поверхні основи дистальної фаланги. Іноді сухожилок, що належить до мізинця, повністю або частково відсутній. До задньолатеральної поверхні м'яза прилягають довгий і короткий малогомілкові м'язи, до передньомедіальної — передній великогомілковий м'яз угорі та довгий розгинач великого пальця стопи внизу. М'яз розгинає чотири пальці cтопы (II—V) і саму стопу, разом із третім малогомілковим м'язом піднімає (пронує) її латеральний край. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: передня великогомілкова артерія. Довгий розгинач великого пальця стопи, m. extensor hallucis longus (див. рис. 462, 467, 468, 474, 475, 481), лежить між двома попередніми м'язами, причому верхні дві його третини прикриті ними. Починається від середньої третини медіальної поверхні тіла малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки гомілки (див. рис. 469 Б, 470 Б) і, спускаючись, переходить у вузький довгий сухожилок, який, пройшовши під верхнім тримачем м'язів-розгиначів, лягає у власну синовіальну піхву (див. рис. 492, 493), потім проходить під нижнім тримачем м'язів-розгиначів, прямує до великого пальця стопи і прикріплюється, зростаючись із сухожилком короткого розгинача цього пальця, до тильної поверхні основи його дистальної фаланги (див. рис. 461, 483). Частина пучків зростається з основою проксимальної фаланги. Довгий розгинач великого пальця стопи прикриває передні великогомілкові артерію й вену та глибокий малогомілковий нерв. ──────── Сторінка 424 ──────── Учення про м'язи — Міологія М. quadriceps femoris Tractus iliotibialis Capsula articularis Lig. patellae M. sartorius M. fibularis longus M. gastrocnemius (caput mediale) Margo anterior tibiae M. soleus M. fibularis brevis M. extensor digitorum longus M. tibialis anterior Retinaculum mm. extensorum superius Retinaculum mm. extensorum inferius Tendo m. fibularis tertii Tendines m. extensoris digitorum longi Tendo m. extensoris hallucis longi Рис. 461. Передня група м'язів гомілки, правої. Вигляд спереду ──────── Сторінка 425 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. articularis genus M. quadriceps femoris (відрізаний і відтягнутий) Lig. collaterale fibulare Lig. collaterale tibiale Caput fibulae Lig. patellae Membrana interossea cruris Fibula Margo anterior tibiae M. fibularis brevis M. extensor hallucis longus Retinaculum mm. extensorum inferius (розкритий) M. extensor hallucis brevis M. extensor digitorum brevis Рис. 462. Передня група м'язів гомілки, правої. Вигляд спереду. Клубово-великогомілковий тракт, кравецький і передній великогомілковий м'язи, довгий розгинач пальців, довгий і третій малогомілкові м'язи, м'язи поверхневого шару задньої групи м'язів гомілки та верхній тримач розгиначів видалено ──────── Сторінка 426 ──────── Учення про м'язи — Міологія М'яз розгинає великий палець стопи і бере участь у розгинанні стопи, піднімаючи (супінуючи) її медіальний край. Інервація: глибокий малогомілковий нерв (L4—S1). Кровопостачання: передня великогомілкова артерія, пронизні гілки малогомілкової артерії. Третій малогомілковий м'яз, m. fibularis (perоneus) tertius, — це невеликий м'язовий пучок, що відходить від довгого розгинача пальців і утворює його п'ятий сухожилок. Починається від нижньої третини медіальної поверхні тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки і передньої міжм'язової перегородки гомілки (див. рис. 469 Б, 470 А), спускаючись під верхнім тримачем м'язів-розгиначів, спочатку лягає разом із сухожилками довгого розгинача пальців у їхню синовіальну піхву (див. рис. 492, 493 А), потім, пройшовши під нижнім тримачем м'язів-розгиначів, прикріплюється до тильної поверхні основи V плеснової кістки (див. рис. 461, 467, 474, 475, 483). М'яз бере незначну участь у розгинанні стопи і піднімає (пронує) її латеральний край. Інервація: глибокий малогомілковий нерв (L4—S1). Кровопостачання: передня великогомілкова артерія. Задня група М'язи задньої групи представлені триголовим м'язом литки, підошовним і підколінним м'язами, довгим згиначем пальців, довгим згиначем великого пальця стопи та заднім великогомілковим м'язом, які залягають у задньому фасціальному ложі гомілки. Перші два м'язи утворюють поверхневий шар описуваної групи, решта — глибокий; шари відокремлені один від одного тонкою поперечною міжм'язовою перегородкою гомілки. Поверхневий шар Триголовий м'яз литки, m. triceps surae (див. рис. 490), складається з поверхнево розміщеного литкового м'яза і камбалоподібного, розташованого попереду від нього, ближче до кісток гомілки. Литковий м'яз, m. gastrocnemius (див. рис. 272 Б, 288, 289, 436, 445, 446, 448, 449, 461, 463, 467, 468, 488), має дві потужні м'ясисті головки — медіальну і латеральну. Більша медіальна головка, caput mediale, відходить від підколінної поверхні стегнової кістки над медіальним виростком (див. рис. 460 Б, 469 В), а латеральна головка, caput laterale, — симетрично до неї, але трохи нижче, над латеральним виростком цієї кістки (див. рис. 272 А, 460). Під кожним із сухожилків цих головок на виростках розташовуються відповідно медіальна підсухожилкова сумка литкового м'яза, bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis (див. рис. 268 Б, 465), і латеральна підсухожилкова сумка литкового м'яза, bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis (див. рис. 465). Початкові відділи головок обмежують знизу підколінну ямку. Прямуючи донизу, обидві головки приблизно на середині гомілки зливаються і переходять у спільний сухожилок, який, приєднавшись до сухожилка камбалоподібного м'яза, утворює в нижній третині гомілки потужний п'ятковий (ахіллів) сухожилок, tendo calcaneus (Achillis), що прикріплюється до горба п'яткової кістки (див. рис. 279, 281, 436, 463, 464, 467, 472, 473, 483, 484). У місці фіксації розташована сумка п'яткового сухожилка, bursa tendinis calcanei (див. рис. 465). Дещо нижче, між задньою поверхнею горба п'яткової кістки і шкірою, залягає невелика підшкірна п'яткова сумка, bursa subcutanea calcanea (див. рис. 463, 493 А). Литковий м'яз прикриває камбалоподібний, підошовний і частково підколінний м'язи. До зовнішньої (задньої) поверхні м'яза прилягають велика і мала підшкірні вени ноги, медіальний і латеральний шкірні нерви литки, литковий і підшкірний нерви, до глибокої (передньої) поверхні — підколінні та литкові судини і великогомілковий нерв. Згори до камбалоподібного м'яза прилягає підколінний м'яз, до глибокої (передньої) його поверхні — довгі згиначі пальців і великого пальця стопи, задній великогомілковий, короткий і довгий малогомілкові м'язи, задні великогомілкові та малогомілкові судини і великогомілковий нерв. Камбалоподібний м'яз, m. soleus (див. рис. 289, 436 Б, 461, 463—465, 467, 468), плоский, ззаду прикритий попереднім м'язом. Відходить від головки і верхньої третини задньої поверхні тіла малогомілкової кістки, а також від лінії камбалоподібного м'яза великогомілкової кістки і середньої третини задньої поверхні тіла останньої (див. рис. 469 Г, 470 Б, 471). Частина пучків починається від сухожилкової дуги камбалоподібного м'яза, arcus tendineus musculi solei (див. рис. 464), натягнутої між кістками гомілки. Прямуючи донизу, м'яз переходить у сухожилок, що приєднується до сухожилка литкового м'яза. Триголовий м'яз литки згинає гомілку в колінному суглобі, стопу — в надп'ятково-гомілковому, піднімаючи п'яту. Інервація: великогомілковий нерв (L4—S2). Кровопостачання: литкові (від підколінної артерії), малогомілкова (верхній відділ) і задня великогомілкова артерії. Підошовний м'яз, m. plantaris (див. рис. 289, 446, 448, 449, 463, 464), рудиментарний і дуже непостійний. Черевце в нього веретеноподібне, коротке, бере початок від підколінної поверхні стегнової кістки над її латеральним виростком, вище від латеральної головки литкового м'яза, і від задньої стінки капсули колінного суглоба (див. рис. 268 Б, 272, 460 Б, 469 Г). Прямуючи вниз і трохи в медіальний бік, м'яз переходить у довгий вузький сухожилок, що залягає між литковим і камбалоподібним м'язами. У нижній третині гомілки він найчастіше зростається з п'ятковим сухожилком, а іноді самостійно прикріплюється до п'яткової кістки, вплітаючись волокнами в підошовний апоневроз. Цей м'яз прикриває ззаду початковий відділ підколінного м'яза. М'яз натягує капсулу колінного суглоба. Інервація: великогомілковий нерв (L4—S1). Кровопостачання: литкові артерії (від підколінної артерії). Глибокий шар Підколінний м'яз, m. popliteus (див. рис. 272 А, 450, 464—466), плоский, короткий, лежить безпосередньо на задній поверхні капсули колінного суглоба, ззаду прикритий литковим і підошовним м'язами. Починається від латерального виростка стегнової кістки і дугоподібної підколінної зв'язки (див. рис. 268 Б, 460 Б, 469 Г). Прямує вниз, дещо розширюючись, і прикріплюється на задній поверхні великогомілкової кістки вище від лінії камбалоподібного м'яза (див. рис. 470 Б, 471). До зовнішньої (задньої) поверхні м'яза прилягають підколінні судини і великогомілковий нерв. ──────── Сторінка 427 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Facies poplitea M. plantaris Epicondylus lateralis femoris Epicondylus medialis femoris M. biceps femoris (відрізаний) M. sartorius, m. gracilis et m. semitendinosus (відрізані) Caput fibulae M. gastrocnemius M. gastrocnemius (caput laterale) (caput mediale) M. soleus Fascia cruris Tendo m. fibularis longi Tendo m. tibialis posterioris Malleolus medialis Malleolus lateralis Tendo calcaneus Tendo m. flexoris digitorum longi Bursa subcutanea calcanea Рис. 463. Задня група м'язів гомілки, правої (поверхневий шар). Вигляд ззаду ──────── Сторінка 428 ──────── Учення про м'язи — Міологія Tendo m. adductoris magni M. vastus lateralis M. vastus medialis Facies poplitea Caput mediale m. gastrocnemii (відрізано) M. semimembranosus (відрізаний) Bursa m. semimembranosi M. plantaris Caput laterale m. gastrocnemii (відрізана) (відрізано) Tendo m. bicipitis femoris (відрізано й відтягнуто) Bursa subtendinea m. bicipitis femoris inferior M. popliteus Canalis cruropopliteus Arcus tendineus m. solei M. soleus Tendo m. plantaris Caput laterale m. gastrocnemii (відрізана й відвернута) Caput mediale m. gastrocnemii Tendo m. fibularis longi Tendo m. tibialis posterioris Tendo m. flexoris digitorum longi M. fibularis brevis Tendo calcaneus Retinaculum mm. flexorum Retinaculum mm. fibularium superius Bursa subcutanea calcanea Рис. 464. Задня група м'язів гомілки, правої (поверхневий шар). Вигляд ззаду. Литковий м'яз частково видалено ──────── Сторінка 429 ──────── М'язи та фасції нижньої кінцівки Bursa subtendinea m. gastrocnemii М. plantaris (відрізаний і відтягнутий) (відрізана й відтягнута) Caput mediale m. gastrocnemii Caput laterale m. gastrocnemii (відрізана й відтягнута) Bursa subtendinea m. gastrocnemii lateralis medialis (розкрита) Tendo m. bicipitis femoris (відрізаний і відтягнутий) Tendo m. semimembranosi (відрізаний) M. popliteus Caput fibulae M. soleus (відрізаний) M. tibialis posterior M. flexor digitorum longus M. fibularis longus M. flexor hallucis longus Tendo m. tibialis posterioris M. fibularis brevis Tendo calcaneus (відрізаний) Retinaculum mm. fibularium superius Retinaculum mm. flexorum Bursa tendinis calcanei Рис. 465. Задня група м'язів гомілки, правої (глибокий шар). Вигляд ззаду ──────── Сторінка 430 ──────── Учення про м'язи — Міологія Tendo m. bicipitis femoris (відрізано) (відрізано) Tendo m. semimembranosi Bursa subtendinea m. bicipitis femoris inferior Caput fibulae M. popliteus Fibula M. fibularis brevis Tendo m. flexoris hallucis longi (відрізано) M. tibialis posterior Tendo m. flexoris digitorum longi (oтрезано) Tendo m. flexoris hallucis longi Retinaculum mm. flexorum M. abductor digiti minimi (відрізаний) Aponeurosis plantaris (відрізаний) Tendo m. fibularis longi (відрізано) M. flexor digitorum brevis (відрізана) M. flexor hallucis brevis Tendo m. abductoris hallucis M. abductor digiti minimi (відрізаний) M. flexor digiti minimi brevis Tendines m. flexoris digitorum longi Mm. interossei plantares Рис. 466. Задня група м'язів гомілки, правої (глибокий шар). Вигляд ззаду. Довгі згиначі пальців і великого пальця стопи видалено ──────── Сторінка 431 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки M. quadriceps femoris Epicondylus lateralis femoris Lig. collaterale fibulare Meniscus lateralis М. biceps femoris (відрізаний) Bursa infrapatellaris profunda Lig. patellae Tractus iliotibialis (відрізаний) M. gastrocnemius (caput laterale) M. tibialis anterior M. fibularis longus M. extensor digitorum longus M. soleus M. extensor hallucis longus M. fibularis brevis Retinaculum mm. extensorum superius Bursa subcutanea malleoli lateralis Retinaculum mm. extensorum inferius Retinaculum mm. fibularium superius M. extensor digitorum brevis Tendo m. fibularis brevis Tendo calcaneus Tendo m. fibularis tertii Tendines m. extensoris digitorum longi Retinaculum mm. fibularium inferius M. abductor digiti minimi Рис. 467. Латеральна група м'язів гомілки, правої. Вигляд з латерального боку М'яз згинає гомілку, обертаючи її досередини, при цьому відтягує капсулу колінного суглоба. І н н е р в а ц і я: великогомілковий нерв [L4—S1 (S2)]. К р о в о п о с т а ч а н н я: підколінна артерія. Довгий згинач пальців, m. flexor digitorum longus (див. рис. 288, 463, 465, 466, 468, 473, 477—479, 481), займає найбільш медіальне положення серед усіх м'язів цієї групи, ззаду прикритий камбалоподібним м'язом, відокремлюється від нього глибокою міжм'язовою перегородкою (пластинкою) фасції гомілки. М'яз бере початок від середньої третини задньої поверхні великогомілкової кістки (див. рис. 470 Б, 471) і згаданої перегородки фасції гомілки. Спускаючись, переходить у довгий сухожилок, що огинає ззаду сухожилок ──────── Сторінка 432 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. gastrocnemius (caput laterale) M. flexor hallucis longus V. saphena parva Septum intermusculare cruris transversum M. soleus M. gastrocnemius (caput mediale) A. et vv. fibulares M. tibialis posterior Septum intermusculare cruris posterius M. plantaris (tendo) Fibula A. et vv. tibiales posteriores M. fibularis brevis Fascia cruris M. fibularis longus Canalis cruropopliteus Septum intermusculare cruris anterius Integumentum commune N. fibularis superficialis V. saphena magna M. extensor digitorum longus M. flexor digitorum longus Membrana interossea cruris M. extensor hallucis longus N. tibialis Tibia N. fibularis profundus М. tibialis anterior A. et vv. tibiales anteriores Рис. 468. М'язи і фасції гомілки, правої. Поперечний розпил через середні відділи гомілки заднього великогомілкового м'яза (гомілкове перехрестя сухожилків), потім медіальну кісточку (див. рис. 466, 472, 473), розташовуючись у власній синовіальній піхві (див. рис. 493 Б, 494) під тримачем м'язів-згиначів. Потім, обійшовши ззовні сухожилок довгого згинача великого пальця стопи (заплеснове перехрестя сухожилків), переходить на підошву, прямуючи навскіс у передньолатеральному напрямку, і поділяється на чотири сухожилки, що пролягають по II—V пальцях стопи (див. рис. 478) і прикріплюються до підошовних поверхонь основ дистальних фаланг (див. рис. 469 Д, 484). Перед фіксацією кожен із них пронизує сухожилок короткого згинача пальців (див. рис. 478, 479). На гомілці до зовнішньої (задньої) поверхні довгого згинача пальців прилягають задні великогомілкові кровоносні судини та великогомілковий нерв, до латеральної — задній великогомілковий м'яз. На стопі довгий згинач пальців розташовується між відвідним м'язом великого пальця стопи та коротким і довгим згиначами великого пальця стопи з медіального боку, коротким згиначем пальців знизу, поверхневіше, і квадратним м'язом підошви згори, глибше. М'яз згинає дистальні фаланги II—V пальців стопи, бере участь у згинанні стопи, піднімаючи (супінуючи) її медіальний край. І н н е р в а ц і я: великогомілковий нерв (L5—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня великогомілкова артерія. Довгий згинач великого пальця стопи, m. flexor hal­ lu­cis longus (див. рис. 278, 465, 466, 468, 472, 473, 477—479, 481), займає найбільш латеральне положення з-поміж усіх м'язів цієї групи, ззаду прикритий камбалоподібним і частково довгим малогомілковим м'язами. Починається від середньої третини задньої поверхні малогомілкової кістки (див. рис. 469 Д, 470 Б), міжкісткової перетинки та задньої міжм'язової перегородки гомілки. Прямуючи вниз, переходить у довгий сухожилок, розташований позаду сухожилка попереднього м'яза; пройшовши під тримачем м'язів-згиначів у власній синовіальній піхві (див. рис. 493, 494), що пролягає борозною сухожилка довгого згинача великого пальця стопи на медіальній поверхні п'яткової кістки (див. рис. 278), сухожилок переходить на підошву й перехрещується із сухожилком довгого згинача пальців, заходячи під нього і відразу виходячи назовні попереду від нього та віддаючи йому при цьому частину волокнистих пучків. Потім він прямує вперед і прикріплюється до підошовної поверхні основи дистальної фаланги великого пальця стопи (див. рис. 269 Д, 287, 484). У ділянці гомілки до внутрішньої (передньої) поверхні довгого згинача великого пальця стопи прилягають малогомілкові кровоносні судини, що проходять між ним і заднім великогомілковим м'язом, який він трохи прикриває, до медіального краю — задні великогомілкові кровоносні судини та великогомілковий нерв. У межах ──────── Сторінка 433 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки М. plantaris М. popliteus М. tibialis anterior Caput mediale М. gastrocnemius Caput laterale М. soleus М. extensor hallucis longus М. extensor digitorum longus М. fibularis tertius А Б В Г М. fibularis longus М. flexor hallucis longus М. tibialis posterior М. flexor digitorum longus М. fibularis brevis Д Е Ж Рис. 469. Місця початку і прикріплення м'язів гомілки (напівсхематично): А — передня група м'язів гомілки (передній великогомілковий м'яз і довгий розгинач пальців). Вигляд спереду; Б — передня група м'язів гомілки (довгий розгинач великого пальця стопи і третій малогомілковий м'яз). Вигляд спереду; В — задня група м'язів гомілки (литковий м'яз). Вигляд ззаду; Г — задня група м'язів гомілки (камбалоподібний, підошовний і підколінний м'язи). Вигляд ззаду; Д — задня група м'язів гомілки (довгий згинач пальців і довгий згинач великого пальця стопи). Вигляд ззаду; Е — задня група м'язів гомілки (задній великогомілковий м'яз). Вигляд ззаду; Ж — латеральна група м'язів гомілки (довгий і короткий малогомілкові м'язи). Вигляд збоку. Початкову частину м'язів позначено блакитним кольором, кінцеву — червоним ──────── Сторінка 434 ──────── Учення про м'язи — Міологія Tractus iliotibialis Capsula articularis Capsula articularis tibiofibularis tibiofibularis Lig. cruciatum posterius Capsula articularis genus Capsula articularis genus M. quadriceps femoris (lig. patellae) M. semimembranosus M. sartorius Lig. collaterale fibulare M. biceps femoris M. gracilis Lig. collaterale fibulare Lig. collaterale tibiale M. biceps femoris Lig. collaterale tibiale M. popliteus M. semitendinosus M. fibularis longus M. soleus M. extensor digitorum longus M. tibialis posterior M. tibialis anterior M. fibularis longus M. flexor digitorum longus M. flexor hallucis longus M. extensor hallucis longus Membrana interossea cruris M. fibularis brevis M. fibularis brevis M. fibularis tertius Lig. tibiofibulare anterius Lig. tibiofibulare posterius Capsula articularis talocruralis Capsula articularis talocruralis А Б Рис. 470. Місця початку і прикріплення м'язів, зв'язок і суглобових капсул на кістках гомілки, правої (напівсхематично): А — вигляд спереду; Б — вигляд ззаду. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріплення — червоним; прикріплення зв'язок і суглобових капсул — чорним. Міжкісткову перетинку збережено стопи сухожилок м'яза розташований між відвідним м'язом великого пальця стопи з медіального боку, квадратним м'язом підошви з латерального, коротким і довгим згиначами пальців знизу, поверхневіше, і коротким згиначем великого пальця стопи згори, глибше. М'яз згинає великий палець стопи, бере участь у згинанні II—V пальців стопи завдяки волокнистим пучкам, які він віддає сухожилкам довгого згинача пальців; згинає стопу й обертає її назовні (супінує). І н н е р в а ц і я: великогомілковий нерв (L5—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: малогомілкова артерія. ──────── Сторінка 435 ──────── М'язи та фасції нижньої кінцівки Tuberculum intercondylare mediale Capsula articularis genus M. semimembranosus M. quadriceps femoris (lig. patellae) Lig. collaterale tibiale M. sartorius M. gracilis M. semitendinosus M. popliteus Margo medialis Margo anterior Facies medialis M. soleus і малогомілкової кісток (див. рис. 469 Е, 470 Б). Спускаючись донизу, переходить у довгий сухожилок, який проникає під сухожилок довгого згинача пальців, у власній синовіальній піхві (див. рис. 493 Б, 494) проходить під тримачем згиначів, огинає ззаду медіальну кісточку і, перейшовши на підошву, прикріплюється до горбистості човноподібної кістки та підошовних поверхонь трьох клиноподібних кісток, а нерідко й до прилеглих ділянок основ II—IV плеснових кісток (див. рис. 469 Е, 480, 484). До зовнішньої (задньої) поверхні заднього великогомілкового м'яза прилягають задні великогомілкові судини й великогомілковий нерв з медіального боку та малогомілкові кровоносні судини, що проходять між ним і попереднім м'язом, — з латерального. М'яз згинає стопу, обертаючи її назовні (супінуючи); піднімає та стабілізує склепіння стопи (див. рис. 287). І н н е р в а ц і я: великогомілковий нерв (L5—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: задня великогомілкова та малогомілкова артерії. Латеральна група M. flexor digitorum longus Malleolus medialis Capsula articularis talocruralis Lig. collaterale mediale Рис. 471. Місця початку та прикріплення м'язів, зв'язок і суглобових капсул на великогомілковій кістці, правій (напівсхематично). Вигляд з медіального боку. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їхнього прикріп- лення — червоним, прикріплення зв'язок і суглобових капсул — чорним Задній великогомілковий м'яз, m. tibialis posterior (див. рис. 463—466, 468, 472, 473, 478—480), розташований між двома попередніми м'язами, які прикривають його середню частину (не всю), а камбалоподібний м'яз — верхню. Бере початок від міжкісткової перетинки гомілки, а також від прилеглих міжкісткових країв великогомілкової Латеральну групу утворюють довгий і короткий малогомілкові м'язи, що залягають у латеральному фасціальному ложі гомілки. Довгий малогомілковий м'яз, m. fibularis (peroneus) longus (див. рис. 289, 461, 463—468, 479, 480), розташований на латеральній поверхні гомілки й у верхній її половині лежить безпосередньо на малогомілковій кістці, а в нижній прикриває короткий малогомілковий м'яз. М'яз починається двома головками: передньою — від головки малогомілкової кістки, латерального виростка великогомілкової (див. рис. 469 Ж, 470) і фасції гомілки та задньою — від верхнього відділу латеральної поверхні малогомілкової кістки. Спускаючись донизу, переходить у довгий сухожилок, який у спільній піхві сухожилків малогомілкових м'язів (див. рис. 493 А) огинає ззаду латеральну кісточку, розташовуючись у кісточковій борозні, потім проходить під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м'язів (див. рис. 467) і пролягає далі в борозні сухожилка довгого малогомілкового м'яза по латеральній поверхні п'яткової кістки під малогомілковий блок, після чого спільна піхва роздвоюється і кожен із малогомілкових м'язів іде окремо. Потім довгий малогомілковий м'яз іде спочатку по латеральному краю кубоподібної кістки, а далі й по нижній її поверхні, переходячи на підошву (див. рис. 279 А), де навскіс перетинає стопу у власній синовіальній підошовній піхві (див. рис. 494) над (глибше) сухожилками довгих згиначів пальців і великого пальця стопи та прикріплюється до горбистості I, а нерідко й до основи II плеснової кістки, а також до підошовної поверхні медіальної клиноподібної кістки (див. рис. 469 Ж, 484). До переднього краю м'яза прилягає довгий розгинач пальців, до заднього — камбалоподібний м'яз і довгий згинач великого пальця стопи, відокремлені від нього відповідно передньою та задньою міжм'язовими перегородками гомілки. М'яз згинає стопу, опускаючи (пронуючи) її медіальний край. І н н е р в а ц і я: поверхневий малогомілковий нерв (L5—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки передньої великогомілкової та малогомілкової артерій. Короткий малогомілковий м'яз, m. fibularis (peroneus) brevis (див. рис. 289, 461, 462, 464, 465, 467, 468, 475, 476), дов- ──────── Сторінка 436 ──────── Учення про м'язи — Міологія ний, тонкий, розташований безпосередньо на латеральній поверхні малогомілкової кістки, прикритий довгим малогомілковим м'язом. Бере початок від нижньої половини латеральної поверхні малогомілкової кістки (див. рис. 469 Ж, 470) і міжм'язових перегородок гомілки, прямує вниз і далі пролягає поруч із сухожилком довгого малогомілкового м'яза. Обігнувши ззаду латеральну кісточку й пройшовши під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м'язів (див. рис. 467) у спільній піхві сухожилків малогомілкових м'язів (див. рис. 493 А), прямує вперед латеральною поверхнею п'яткової кістки й прикріплюється до горбистості V плеснової кістки (див. рис. 483). До переднього краю м'яза, так само як і в попереднього, прилягає довгий розгинач пальців, до заднього — камбалоподібний м'яз і довгий згинач великого пальця стопи, відокремлені від нього відповідно передньою і задньою міжм'язовими перегородками гомілки. М'яз згинає стопу, відводить і піднімає (пронує) її латеральний край. М'язи тилу стопи М'язи стопи М'язи тилу стопи представлені коротким розгиначем пальців, коротким розгиначем великого пальця стопи і тильними міжкістковими м'язами. Короткий розгинач пальців, m. extensor digitorum brevis (див. рис. 462, 467, 474—476, 481, 493 А), — плаский м'яз, що залягає безпосередньо на тильній поверхні стопи під довгим розгиначем пальців і третім малогомілковим м'язом. Бере початок від верхньої та латеральної поверхонь передньої частини п'яткової кістки (див. рис. 476, 482 А, 483) і, прямуючи вперед, переходить у чотири вузькі сухожилки, дистальні відділи яких зростаються із сухожилками довгого розгинача пальців; прикріплюються разом з останніми до тильних поверхонь основ усіх фаланг II—V пальців, вплітаючись у тильну фасцію стопи. Іноді сухожилок, що йде до мізинця, відсутній. До нижньої (внутрішньої) поверхні короткого розгинача пальців прилягають II—IV тильні та всі підошовні міжкісткові м'язи (у ділянці його сухожилків), латеральна заплеснова, дугоподібна і II—IV тильні плеснові артерії, м'язові гілки глибокого малогомілкового нерва. М'яз розгинає II—(IV)V пальці стопи, відтягує їх у латеральний бік. М'язи стопи (рис. 472—487) поділяють на м'язи тилу стопи і м'язи підошви. Перші — це переважно розгиначі пальців стопи, а другі — здебільшого їхні згиначі. Короткий розгинач великого пальця стопи, m. extensor hal­lucis brevis (див. рис. 462, 474—476, 481), лежить медіальніше І н н е р в а ц і я: поверхневий малогомілковий нерв [(L4) L5— S1]. К р о в о п о с т а ч а н н я: гілки передньої великогомілкової та малогомілкової артерій. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий нерв (L4—S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральні передня кісточкова і заплеснова артерії та дугоподібна артерія. М. flexor digitorum longus Retinaculum mm. extensorum superius Tendo m. tibialis posterioris M. flexor hallucis longus Tendo calcaneus Bursa subcutanea malleoli medialis Retinaculum mm. extensorum inferius Retinaculum mm. flexorum Fascia dorsalis pedis (зміцнювальний пучок) Tendo m. tibialis anterioris Tendo m. extensoris hallucis longi M. abductor hallucis Panniculus adiposus plantae Рис. 472. М'язи стопи, правої. Вигляд із медіального боку ──────── Сторінка 437 ──────── М'язи та фасції нижньої кінцівки M. flexor digitorum longus M. flexor hallucis longus M. tibialis posterior Tendo calcaneus Malleolus medialis Articulatio talocruralis (pars tibiocalcanea) Tuber calcanei Tendo m. tibialis anterioris Tendo m. tibialis posterioris M. quadratus plantae Os cuneiforme mediale Articulatio tarsometatarsalis I Tendo m. flexoris digitorum longi Os metatarsi I Tendo m. flexoris hallucis longi M. flexor hallucis brevis Рис. 473. М'язи стопи, правої. Вигляд з медіального боку. Пальці розігнуті, п'ята піднята під час ходьби ──────── Сторінка 438 ──────── Учення про м'язи — Міологія Retinaculum mm. extensorum superius Tendo m. tibialis anterioris M. extensor hallucis longus M. extensor digitorum longus Malleolus medialis Malleolus lateralis Retinaculum mm. extensorum inferius M. extensor digitorum brevis M. extensor hallucis brevis Tendo m. fibularis tertii Fascia dorsalis pedis (підсилювальний пучок) M. abductor digiti minimi Tendo m. extensoris hallucis longi Tendines m. extensoris digitorum brevis M. abductor hallucis Tendines m. extensoris digitorum longi Mm. interossei dorsales Рис. 474. М'язи стопи, правої. Тильна поверхня попереднього м'яза, проксимальний його відділ так само прикритий довгим розгиначем пальців і третім малогомілковим м'язом, а дистальний — сухожилком довгого розгинача великого пальця стопи. Починається разом із коротким розгиначем пальців від верхньої поверхні передньої частини п'яткової кістки (див. рис. 476, 482 А, 483) і, прямуючи вперед і в медіальний бік, переходить у сухожилок, дистальний відділ якого, зростаючись із сухожилком довгого розгинача великого пальця стопи, прикріплюється до тильної поверхні основи проксимальної фаланги останнього й бере участь в утворенні тильної фасції стопи. До нижньої (внутрішньої) поверхні короткого розгинача великого пальця стопи прилягає I тильний міжкістковий м'яз (у ділянці його сухожилка), тильна артерія ──────── Сторінка 439 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Membrana interossea cruris A. tibialis anterior Retinaculum mm. extensorum superius Lig. tibiofibulare anterius Retinaculum mm. extensorum inferius Vagina tendinis m. tibialis anterioris (canalis) Vagina tendinis m. extensoris hallucis longi (canalis) Capsula articularis talocruralis Vagina tendinum m. extensoris digitorum longi (canalis) Tendo m. tibialis anterioris (відрізано і відтягнуто) Tendo m. fibularis brevis Bursa subtendinea m. tibialis anterioris (розкрита) M. extensor digitorum brevis M. extensor hallucis brevis Tendo m. fibularis tertii (відрізано) M. abductor hallucis M. abductor digiti minimi Mm. interossei dorsales Tendo m. extensoris hallucis longi (відрізано) Tendines m. extensoris digitorum longi (відрізані) Рис. 475. М'язи стопи, правої. Тильна поверхня. Сухожилки довгого розгинача пальців і довгого розгинача великого пальця стопи, переднього великогомілкового і третього малогомілкового м'язів видалено стопи з латеральною заплесновою, дугоподібною і I тильною плесновою артеріями, що відходять від неї, глибокий малогомілковий нерв. М'яз розгинає великий палець стопи. І н н е р в а ц і я: глибокий малогомілковий нерв (L4—L5, S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна передня кісточкова артерія і тильна артерія стопи зі своїми гілками — заплесновою і дугоподібною артеріями. Тильні міжкісткові м'язи, mm. interossei dorsales (див. рис. 474—476, 479—481), кількістю чотири, мають форму веретеноподібних перистих м'язів і розташовуються глибше від інших м'язів цієї групи, заповнюючи з тильного боку всі міжкісткові проміжки плесна. Ці м'язи починаються від звернених одна до одної сторін — медіальної та латеральної відповідно — кожних двох сусідніх плеснових кісток ──────── Сторінка 440 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Calcaneus Tendo m. fibularis longi (відрізано) Tendo m. fibularis brevis (відрізано) Retinaculum mm. fibularium inferius Lig. talocalcaneum interosseum M. extensor hallucis brevis (відрізаний) M. extensor digitorum brevis (відрізаний) Facies articularis talaris posterior calcanei Lig. talocalcaneum laterale Facies articularis talaris media calcanei Facies articularis talaris anterior calcanei Facies articularis talaris ossis navicularis Tendo m. tibialis anterioris (відрізано) Bursa subtendinea m. tibialis anterioris (розкрита) Tendines m. extensoris digitorum brevis (відрізані) Mm. interossei dorsales Tendo m. extensoris hallucis brevis (відрізано) Tendines m. extensoris digitorum longi (відрізані) Рис. 476. Міжкісткові м'язи стопи, правої. Тильна поверхня. Надп'яткову кістку й частково капсулу надп'ятково-п'ятково-човноподібного суглоба видалено (див. рис. 482 А, 483, 484), прямують уперед і прикріплюються, вплітаючись у тильну фасцію стопи: I і II — до медіального й латерального країв проксимальної фаланги II пальця, а III і IV — до латеральних країв проксимальних фаланг III і IV пальців. Перший (медіальний) міжкістковий м'яз тягне II палець стопи в бік великого пальця, решта (II, III і IV) зміщують відповідно II—IV пальці до мізинця. Крім того, усі м'язи беруть участь у згинанні проксимальних фаланг і розгинанні середніх і дистальних фаланг зазначених пальців. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: дугоподібна, тильні плеснові та пальцеві (II—V пальців) артерії. М'язи підошви Серед м'язів підошви розрізняють м'язи великого пальця стопи, м'язи мізинця стопи й середню групу (власне підошовні м'язи). М'язи великого пальця стопи До м'язів великого пальця стопи належать відвідний м'яз великого пальця стопи, короткий згинач великого пальця стопи і привідний м'яз великого пальця стопи. Відвідний м'яз великого пальця стопи, m. abductor hallucis (див. рис. 466, 472, 474, 475, 477—481), розташований ──────── Сторінка 441 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Tendo m. flexoris digitorum longi Pars cruciformis vaginae fibrosae Pars anularis vaginae fibrosae Vaginae fibrosae digitorum pedis Lig. metatarsale transversum profundum Tendines m. flexoris digitorum brevis Mm. lumbricales Caput laterale Tendines m. flexoris digitorum longi Caput mediale M. flexor digiti minimi brevis M. flexor hallucis brevis Tendo m. flexoris hallucis longi Mm. interossei plantares M. flexor digitorum brevis M. abductor hallucis M. abductor digiti minimi Aponeurosis plantaris (відрізаний) Tuber calcanei Рис. 477. М'язи стопи, правої. Підошовна поверхня. Підошовний апоневроз видалено поверхнево, займає найбільш медіальне положення з-поміж усіх м'язів цієї групи. Починається двома головками від медіального відростка горба п'яткової кістки, тримача згиначів і нижньої поверхні човноподібної кістки (див. рис. 478, 482 Б, 484). Прямуючи вперед, м'яз переходить у сухожилок, який зростається із сухожилком медіальної головки короткого згинача великого пальця стопи і прикріплюється до підошовних поверхонь медіальної сесамоподібної кістки великого пальця стопи та основи його проксимальної фаланги (з медіального боку). М'яз прикриває короткий згинач великого пальця стопи, сухожилки довгого згинача пальців і довгого згинача великого пальця стопи, заднього і трохи (в ділянці його прикріплення) переднього великогомілкових м'язів, медіальні та частково (початковим відділом) латеральні підошовні артерії, вени й нерви; до його латерального краю прилягають короткий згинач пальців і медіальна головка квадратного м'яза підошви. Цей м'яз згинає і відводить великий палець стопи, зміцнює медіальну частину склепіння стопи. І н н е р в а ц і я: медіальний підошовний нерв (S1 — S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна та латеральна (в початковому відділі) підошовні артерії. Короткий згинач великого пальця стопи, m. flexor hallucis brevis (див. рис. 466, 473, 477—481), розташований глибоко, безпосередньо на I плесновій кістці, дещо коротший за попередній м'яз, частково прикритий ним з меді ──────── Сторінка 442 ──────── Учення про м'язи — Міологія Vagina fibrosa digiti pedis (розкрито) Tendines m. flexoris digitorum brevis (відрізані) Mm. lumbricales Tendo m. flexoris hallucis longi Tendines m. flexoris digitorum longi M. flexor hallucis brevis M. flexor digiti minimi brevis Mm. interossei plantares M. abductor hallucis (частково видалена) M. quadratus plantae M. abductor digiti minimi M. abductor metatarsi quinti M. flexor digitorum brevis (відрізана) Tendo m. tibialis posterioris Aponeurosis plantaris (відрізаний) Tendo m. flexoris digitorum longi Retinaculum mm. flexorum (частково розкритий) Tendo m. flexoris hallucis longi Tuber calcanei Рис. 478. М'язи стопи, правої. Підошовна поверхня. Підошовний апоневроз і короткий згинач пальців видалено альної сторони, сухожилком довгого згинача великого пальця стопи посередині та коротким згиначем пальців, квадратним м'язом підошви і сухожилком довгого згинача пальців з латерального боку. Починається двома головками — латеральною і медіальною (див. рис. 482 Б, 484). Латеральна головка, caput laterale, відходить від підошовної поверхні кубоподібної кістки позаду від борозни сухожилка довгого малогомілкового м'яза та прилеглої частини латеральної клиноподібної кістки. Медіальна головка, caput mediale, починається від сухожилка заднього великогомілкового м'яза, а також від човноподібної та медіальної клиноподібної кісток. Обидві головки з'єднуються в довгасте м'язове черевце, яке закінчується тонким подвійним сухожилком; він прикріплюється з латерального та медіального боків до підошовної поверхні основи проксимальної фаланги й до сесамоподібних кісток великого пальця стопи, зливаючись із волокнами сухожилків і двох інших м'язів цієї групи. Короткий згинач великого пальця стопи прикриває розташовані глибше (вище від нього) сухожилок довгого малогомілкового м'яза, глибоку підошовну дугу та I підошовну плеснову артерію; до його зовнішньої поверхні прилягають медіальні підошовні артерія, вени й нерв. ──────── Сторінка 443 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Tendines m. flexoris digitorum brevis (відрізано) Tendo m. flexoris hallucis longi (відрізано) Vagina fibrosa digiti pedis (розкрито) M. adductor hallucis (caput transversum) Tendines m. flexoris digitorum longi (відрізано) M. flexor hallucis brevis Mm. interossei dorsales M. abductor hallucis (відрізаний) M. flexor digiti minimi brevis Mm. interossei plantares M. adductor hallucis (caput obliquum) M. opponens digiti minimi Vagina plantaris tendinis m. fibularis longi (розкрито) M. fibularis longus Lig. plantare longum Tendo m. tibialis posterioris Tendo m. flexoris digitorum longi (відрізано) M. quadratus plantae (відрізаний) Tendo m. flexoris hallucis longi (відрізано) Retinaculum mm. flexorum (розкрито) Tuber calcanei Рис. 479. М'язи стопи, правої. Підошовна поверхня. Підошовний апоневроз, квадратний м'яз, короткий і довгий згиначі пальців, червоподібні м'язи, довгий згинач великого пальця стопи та м'язи, що відводять великий палець і мізинець стопи, видалено М'яз згинає великий палець стопи. І н н е р в а ц і я: медіальна головка — медіальний підошовний нерв (L5—S2), латеральна головка — латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна підошовна і I підошовна плеснова артерії, глибока підошовна дуга. Привідний м'яз великого пальця стопи, m. adductor hallucis (див. рис. 479—481), розташований глибоко, безпосередньо на II—V плеснових кістках, займає найлатеральніше положення з-поміж усіх м'язів цієї групи, ззовні вкритий коротким і довгим згиначами пальців та червоподібними м'язами. Починається двома головками — поперечною і косою (див. рис. 482 Б, 484). Поперечна головка, caput transversum, відходить від дистальних кінців III—V плеснових кісток, підошовних зв'язок відповідних плесно-фалангових суглобів і глибоких поперечних плеснових зв'язок. Коса головка, caput obliquum, потужніша, починається від підошовних поверхонь основ II—IV плеснових кісток і підошовної піхви сухожилка довгого малогомілкового м'яза. Обидві головки переходять у спільний сухожилок, що прикріплюється до підошовних поверхонь латеральної сесамоподібної кістки великого пальця стопи та основи його проксимальної фаланги (з латерального боку). ──────── Сторінка 444 ──────── Вчення про м'язи — Міологія Vagina fibrosa digiti pedis (розкрито) M. flexor hallucis brevis, m. adductor hallucis (відрізано) M. abductor hallucis (відрізано) Mm. interossei plantares Mm. interossei dorsales M. opponens digiti minimi Tendo m. fibularis longi (відрізано і відтягнуто) Tendo m. tibialis anterioris Lig. plantare longum (перерізано) Tendo m. tibialis posterioris Vagina tendinum m. flexoris digitorum longi (розкрито) Vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi (розкрито) Tuber calcanei Tendo calcaneus Рис. 480. Міжкісткові м'язи стопи, правої. Підошовна поверхня Привідний м'яз великого пальця стопи прикриває розташовані глибше (вище від нього) підошовні та тильні міжкісткові м'язи, сухожилок довгого малогомілкового м'яза, глибоку підошовну дугу і I—IV підошовні плеснові артерії. Цей м'яз приводить великий палець стопи і згинає його. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S3). К р о в о п о с т а ч а н н я: медіальна і латеральна підошовні артерії, глибока підошовна дуга, I—IV підошовні плеснові артерії. М'язи мізинця стопи До м'язів мізинця стопи належать відвідний м'яз мізинця стопи, короткий згинач мізинця стопи і м'яз, що протиставляє мізинець стопи. Відвідний м'яз мізинця стопи, m. abductor digiti minimi (див. рис. 466, 467, 474, 475, 477, 478, 481, 493 А, 494), розташовуючись безпосередньо під підошовним апоневрозом, займає найбільш латеральне положення з усіх м'язів цієї групи. Починається від латерального відростка і нижньої поверхні горба п'яткової кістки (див. рис. 484) та від підошовного апоневрозу. Прямуючи вперед, переходить у короткий сухожилок, що прикріплюється до латерального боку основи проксимальної фаланги мізинця (див. рис. 482 Б, 483, 484). Іноді окремі волокна відвідного м'яза мізинця стопи можуть фіксуватися на горбистості V плеснової кістки, утворюючи непостійний м'яз, що відводить V плеснову кістку, m. abductor metatarsi quinti (див. рис. 478, 482 Б, 484). З медіального боку до зовнішньої (нижньої) поверхні м'яза в початковій його частині прилягає короткий згинач пальців, у кінцевій — латеральні підошовні артерія, вени і нерв, до глибокої (верхньої) — відповідно латеральна головка квадратного м'яза підошви і короткий згинач мізинця стопи. Латеральний край ──────── Сторінка 445 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Fascia dorsalis pedis (lamina superfi cialis) Fascia dorsalis pedis (lamina profunda) Tendines mm. extensorum digitorum longus et brevis Fascia plantaris superfi cialis Tendines mm. extensorum hallucis longus et brevis Tendo m. fl exoris hallucis longi Os metatarsi I Mm. interossei dorsales M. adductor hallucis (caput obliquum) Os metatarsi V M. opponens digiti minimi M. abductor hallucis M. fl exor hallucis brevis M. abductor digiti minimi M. fl exor digiti minimi brevis Mm. interossei plantares (aponeurosis plantaris) Tendines mm. fl exorum digitorum longus et brevis Fascia interossea plantaris Рис. 481. М'язи стопи, правої. Вигляд спереду. Поперечний розпил через середини плеснових кісток м'яза межує із сухожилками короткого і довгого малогомілкових м'язів. М'яз відводить мізинець стопи й бере участь у згинанні його проксимальної фаланги. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна підошовна артерія. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна підошовна артерія. Короткий згинач мізинця стопи, m. fl exor digiti minimi brevis (див. рис. 466, 477—479, 481), лежить медіальніше від попереднього м'яза і частково прикритий ним. Починається від основи V плеснової кістки, довгої підошовної зв'язки та піхви сухожилка довгого малогомілкового м'яза (див. рис. 482 Б). Прямуючи вперед, переходить у сухожилок, який, зростаючись із сухожилком відвідного м'яза мізинця стопи, прикріплюється до основи проксимальної фаланги мізинця (див. рис. 484). До зовнішньої (нижньої) поверхні короткого згинача мізинця стопи прилягають латеральні підошовні артерія, вени й нерв. У місці прикріплення м'яз прикриває початок поперечної головки привідного м'яза великого пальця стопи на дистальному кінці V плеснової кістки; з медіального боку межує з III підошовним міжкістковим м'язом. М'яз згинає мізинець стопи. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна підошовна артерія. М'яз, що протиставляє мізинець стопи, m. op- ponens digiti minimi (див. рис. 479—481), непостійний, є відокремленою частиною попереднього м'яза, розташований глибше й латеральніше від нього. Починається від довгої підошовної зв'язки та піхви сухожилка довгого малогомілкового м'яза, прикріплюється до латерального краю V плеснової кістки (див. рис. 482 Б, 484). М'яз протиставляє мізинець великому пальцю стопи. Середня група До м'язів середньої групи належать короткий згинач пальців, квадратний м'яз підошви, червоподібні м'язи та підошовні міжкісткові м'язи. Короткий згинач пальців, m. fl exor digitorum brevis (див. рис. 466, 477, 478, 481), займає серединне положення на стопі й розташований найповерхневіше з усіх м'язів цієї групи, безпосередньо під підошовним апоневрозом. Починається коротким потужним сухожилком від нижньої поверхні горба п'яткової кістки й частково його медіального відростка (див. рис. 482 В, 484) та підошовного апоневрозу. Прямуючи вперед поверх (нижче) квадратного м'яза підошви, сухожилків довгого згинача пальців і червоподібних м'язів, переходить у чотири сухожилки, які потім разом із сухожилками довгого згинача пальців входять у піхви сухожилків пальців стопи (див. рис. 477). У ділянці проксимальних фаланг II—V пальців стопи кожен із чотирьох сухожилків короткого згинача пальців поділяється на дві ніжки, що прикріплюються до основ середніх фаланг цих пальців. Між ніжками проходять сухожилки довгого згинача пальців (див. рис. 478, 479, 484). До внутрішньої (верхньої) поверхні м'яза прилягають медіальні та латеральні підошовні артерії, вени й нерви, до медіального та латерального його країв — частково ──────── Сторінка 446 ──────── Учення про м'язи — Міологія Caput transversum M. adductor hallucis M. opponens digiti minimi Caput obliquum Tendo laterale Tendo mediale M. extensor digitorum brevis Venter M. flexor digiti minimi brevis M. flexor hallucis brevis Caput laterale M. extensor hallucis brevis Caput mediale Mm. interossei dorsales M. abductor hallucis M. abductor digiti minimi M. abductor metatarsi quinti А Б Mm. lumbricales Mm. interossei plantares Tendines m. flexoris digitorum longi M. flexor digitorum brevis M. quadratus plantae В Г Д Рис. 482. Місця початку і прикріплення м'язів стопи (напівсхематично): А — м'язи тилу стопи; Б — м'язи великого пальця і мізинця стопи; В — м'яз середньої групи (короткий згинач пальців); Г — м'язи середньої групи (квадратний м'яз підошви і червоподібні м'язи); Д — м'язи середньої групи (підошовні міжкісткові м'язи). Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, місця їхнього прикріплення — червоним ──────── Сторінка 447 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Tendo calcaneus M. quadratus plantae Mm. extensores digitorum brevis et hallucis brevis M. fibularis brevis M. fibularis tertius Mm. interossei dorsales M. adductor hallucis et m. flexor hallucis brevis (caput laterale) M. abductor digiti minimi Mm. extensores digitorum longus et brevis Mm. extensores hallucis brevis et longus M. extensor hallucis longus Рис. 483. Місця початку і прикріплення м'язів на кістках стопи, правої (напівсхематично). Тильна поверхня. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, місця їх прикріплення — червоним прикриті нею відвідний м'яз великого пальця стопи та відвідний м'яз мізинця стопи з коротким згиначем останнього відповідно. М'яз згинає середні фаланги II—V пальців стопи. І н н е р в а ц і я: медіальний підошовний нерв (L5, S1). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна і медіальна підошовні артерії. Квадратний м'яз підошви (додатковий згинач), m. quadratus plantae (m. flexor accessorius) (див. рис. 473, 478, 479), за формою наближається до чотирикутника й залягає під попереднім м'язом. Починається від нижньої і медіальної поверхонь задньої частини п'яткової кістки (див. рис. 482 Г, 484) двома головками — медіальною і латеральною, які з'єднуються в спільне черевце. Прямуючи вперед, м'яз дещо звужується і прикріплюється до латерального краю сухожилка довгого згинача пальців у місці його розщеплення на окремі сухожилки (див. рис. 478). ──────── Сторінка 448 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. flexor hallucis longus M. flexor digitorum longus Mm. interossei dorsales M. adductor hallucis et m. flexor hallucis brevis (caput laterale) M. abductor hallucis M. abductor hallucis et m. flexor hallucis brevis (caput mediale) M. flexor digitorum brevis M. abductor digiti minimi M. abductor digiti minimi et m. flexor digiti minimi brevis Mm. interossei dorsales Mm. interossei plantares M. adductor hallucis (caput transversum) M. fibularis longus M. opponens digiti minimi M. flexor hallucis brevis (caput laterale) Mm. interossei plantares M. tibialis anterior M. flexor digiti minimi brevis M. flexor hallucis brevis (caput mediale) M. adductor hallucis (caput obliquum) M. abductor hallucis M. abductor metatarsi quinti Lig. calcaneonaviculare plantare Lig. calcaneocuboideum plantare M. fibularis longus Lig. collaterale mediale (pars tibiocalcanea) M. tibialis posterior Lig. plantare longum M. quadratus plantae Aponeurosis plantaris M. flexor digitorum brevis Tendo calcaneus Рис. 484. Місця початку та прикріплення м'язів і зв'язок на кістках стопи, правої (напівсхематично). Підошовна поверхня. Місця початку м'язів позначено блакитним кольором, їх прикріплення — червоним, прикріплення зв'язок — чорним До зовнішньої (нижньої) поверхні м'яза прилягають медіальні та латеральні підошовні артерії, вени й нерви, до його медіального краю — відвідний м'яз великого пальця стопи і сухожилок довгого згинача пальців, до латерального — відвідний м'яз мізинця стопи. Квадратний м'яз підошви бере участь у згинанні дистальних фаланг пальців стопи разом із довгим згиначем пальців, спрямовуючи його тягу вздовж поздовжньої осі стопи. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна і медіальна підошовні артерії. Червоподібні м'язи, mm. lumbricales (див. рис. 477, 478), тонкі, короткі, їх чотири, розташовуються між сухожилками довгого згинача пальців ──────── Сторінка 449 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки і II— IV пальцями стопи; прикриті коротким згиначем пальців. Три латеральні (II—IV) м'язи починаються двома головками від сусідніх, звернених один до одного країв відповідних (II—III, III—IV, IV—V) сухожилків довгого згинача пальців у ділянці їх поділу, а медіальний (I) — однією головкою від медіального краю сухожилка, що йде до II пальця (див. рис. 482 Г). Прямуючи вперед, м'язи огинають з медіального боку плесно-фалангові суглоби II—V пальців стопи і, перейшовши на верхню поверхню останніх, вплітаються в тильну фасцію стопи. Іноді червоподібні м'язи прикріплюються до капсул плесно-фалангових і міжфалангових суглобів і навіть досягають проксимальних фаланг. Червоподібні м'язи прикривають ззовні (знизу) підошовні й тильні міжкісткові м'язи та привідний м'яз великого пальця стопи. До зовнішньої (нижньої) поверхні м'язів прилягають медіальні й латеральні підошовні артерії, вени та нерви, до внутрішньої — глибока гілка латерального підошовного нерва, глибока підошовна дуга й підошовні плеснові артерії. М'язи згинають проксимальні фаланги II—V пальців стопи, одночасно розгинаючи їхні середні й дистальні фаланги. І н н е р в а ц і я: медіальний і латеральний підошовні нерви (L5 — S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна й медіальна підошовні артерії. Підошовні міжкісткові м'язи, mm. interossei plan­tares (див. рис. 477—481), числом три, вузькі, короткі, за формою нагадують тильні міжкісткові м'язи, розташовуються глибше за інші м'язи цієї групи, прикриті ними. Заповнюють міжкісткові проміжки плесна між II—V плесновими кістками, з підошовного боку. Усі вони починаються на медіальній поверхні III, IV і V плеснових кісток і прикріплюються до основ проксимальних фаланг відповідних пальців (див. рис. 482 Д, 484). До зовнішньої (нижньої) поверхні м'язів прилягають глибока гілка латерального підошовного нерва, глибока підошовна дуга й підошовні плеснові артерії. М'язи згинають проксимальні й розгинають середні та дистальні фаланги III—V пальців стопи, а також приводять зазначені пальці до II пальця. І н н е р в а ц і я: латеральний підошовний нерв (S1—S2). К р о в о п о с т а ч а н н я: латеральна підошовна артерія, глибока підошовна дуга, підошовні плеснові артерії. М. iliacus M. psoas major M. tensor fasciae latae M. pectineus M. sartorius M. adductor longus M. rectus femoris Tractus iliotibialis M. gracilis M. vastus lateralis M. vastus medialis Tendo m. recti femoris Lig. patellae M. gastrocnemius (caput mediale) M. fibularis longus M. soleus M. tibialis anterior M. extensor digitorum longus Retinaculum mm. extensorum superius Retinaculum mm. ex­ten­sorum inferius Tendo m. extensoris hallucis longi Tendo m. fibularis tertii Tendines m. extensoris digitorum longi Загальні відомості про розвиток м'язів нижньої кінцівки Зачатки нижньої кінцівки розвиваються за рахунок мезенхіми нижніх поперекових і крижових сегментів. Диференціювання м'язів цієї кінцівки відбувається в такій самій послідовності, як і м'язів верхньої кінцівки, особливістю ж є їхнє автохтонне походження. Формування м'язів нижньої кінцівки аналогічне такому самому процесу у верхній кінцівці, але в гомологічних м'язах відстає приблизно на 2—4 дні. Міогенез починається наприкінці 7‑го тижня, Рис. 485. М'язи нижньої кінцівки новонародженого, правої. Вигляд спереду ──────── Сторінка 450 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. semitendinosus N. ischiadicus M. biceps femoris M. semimembranosus M. gracilis M. vastus lateralis M. adductor magnus Femur M. adductor longus M. vastus intermedius A. et v. femorales, n. saphenus M. vastus medialis M. rectus femoris M. sartorius V. saphena magna Рис. 486. М'язи стегна новонародженого, правого. Поперечний розпил на рівні середньої частини стегна. Вигляд згори V. saphena parva M. gastrocnemius (caput laterale) M. soleus M. gastrocnemius (caput mediale) M. tibialis posterior M. plantaris (tendo) Fibula A. et vv. tibiales posteriores, n. tibialis M. fibularis longus M. flexor digitorum longus Membrana interossea cruris Tibia M. extensor digitorum longus М. tibialis anterior A. et vv. tibiales anteriores Рис. 487. М'язи гомілки новонародженого, правої. Поперечний розпил на рівні середньої частини гомілки. Вигляд згори ──────── Сторінка 451 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки сполучнотканинні елементи (епімізій і перимізій) утворюються на 3—5-му місяці. Формування скелетних м'язів нижньої кінцівки загалом завершується на момент народження (див. рис. 485—487), а наприкінці першого року життя вони набувають конфігурації, що практично повністю відповідає їхньому дорослому типу. Під час росту й розвитку м'язів нижня кінцівка здійснює медіальний поворот, що зумовлює заднє розташування згиначів, переднє — розгиначів і медіальне — привідних м'язів. ФАСЦІЇ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ Зовнішню поверхню таза вкриває сіднична фасція, fascia glutea (рис. 488), що утворює футляр великого сідничного м'яза. Нижче від зовнішньої губи клубового гребеня і дорсальної поверхні крижової кістки поверхнева пластинка описуваної фасції, яка є продовженням задньої пластинки попереково-грудної фасції, вкриває ззовні великий сідничний м'яз і, прямуючи донизу, переходить у широку фасцію, значно потовщуючись у ділянці сідничної складки. Глибока пластинка фасції вистилає внутрішню поверхню великого сідничного м'яза, відмежовуючи його від середнього сідничного, грушоподібного, внутрішнього затульного м'язів і квадратного м'яза стегна. Біля сідничного апоневрозу, aponeurosis glutea (див. рис. 446, 488), що вкриває середній сідничний м'яз, обидві пластинки сходяться, зростаючись із ним. Фасція внутрішньої поверхні таза — клубово-поперекова (клубова) фасція, fascia iliopsoas (iliaca) (див. рис. 334), — починається на внутрішній губі клубового гребеня і бічній поверхні тіл поперекових хребців; її клубова частина, pars iliaca, вкриває клубовий м'яз, а поперекова частина, pars psoatica, — великий і малий поперекові м'язи (див. рис. 339). Crista iliaca Aponeurosis glutea M. gluteus medius Fascia glutea Bursa subcutanea trochanterica M. gluteus maximus M. adductor magnus M. semitendinosus Fascia lata Tractus iliotibialis M. biceps femoris M. semimembranosus Fossa poplitea Fascia cruris M. gastrocnemius (caput mediale) M. gastrocnemius (caput laterale) Рис. 488. М'язи і фасції тазового пояса та стегна, правого. Вигляд ззаду. Шкіру та підшкірну клітковину видалено ──────── Сторінка 452 ──────── Учення про м'язи — Міологія Біля латерального кінця пахвинної зв'язки клубово-поперекова фасція щільно зростається з нею, а медіальніше відокремлюється від неї, вкриває клубово-поперековий м'яз і переходить на гребінний, вистилаючи заглибину клубово-гребінної борозни. Донизу клубово-поперекова фасція продовжується в глибоку пластинку широкої фасції. Пучки фасції, які відходять від нижньої поверхні пахвинної зв'язки й називаються клубово-гребінною дугою, arcus iliopectineus (див. рис. 262 А, 330, 438, 495), досягають клубово-лобкового підвищення, унаслідок чого розташований під пахвинною зв'язкою простір виявляється розділеним ними на латеральну м'язову і медіальну судинну затоки (отвори), крізь які проходять нервово-судинні та м'язові структури, що прямують від тулуба до нижньої кінцівки (див. «Стегновий трикутник»). Широка фасція, fascia lata (рис. 393; див. рис. 318, 327, 334, 458, 488, 495), є щільним футляром, що оточує м'язи стегна. Ззаду верхня її частина продовжується в сідничну фасцію, а спереду вона розділяється на дві пластинки — поверхневу і глибоку, перша з яких зростається з пахвинною зв'язкою, а друга продовжується в клубово-поперекову фасцію. З латерального боку ці пластинки охоплюють кравецький м'яз, а з медіального сходяться біля латерального краю довгого привідного Spina iliaca anterior superior Lig. inguinale M. tensor fasciae latae Funiculus spermaticus (відрізаний) Fascia cribrosa V. saphena magna Mm. adductores M. sartorius Fascia lata (частково розкрита) Integumentum commune M. rectus femoris Tractus iliotibialis M. vastus medialis M. vastus lateralis Bursa subcutanea prepatellaris Patella Fascia cruris Рис. 489. М'язи і фасції стегна, правого. Вигляд спереду. Шкіру та підшкірну клітковину видалено ──────── Сторінка 453 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки м'язи. Проміжок між пластинками заповнений пухкою волокнисто-жировою клітковиною з артеріями і венами, а також нервами та розміщеними в ній лімфатичними вузлами. Унизу широка фасція переходить у фасцію гомілки. На латеральній поверхні стегна широка фасція досягає найбільшої щільності й утворює тяж — клубово-великогомілковий тракт, tractus iliotibialis (див. рис. 319, 438, 445, 446, 448, 450—452, 488, 489), який формується в ділянці верхньої передньої клубової ості й прикріплюється до латерального виростка великогомілкової кістки (див. рис. 459 А, 461, 467, 470 А). У проксимальний відділ цього тяжа вплітаються натягувач широкої фасції та частина пучків великого сідничного м'яза (див. рис. 319, 438, 445, 446). У ділянці найбільш виступної частини латеральної поверхні великого вертлюга залягає підшкірна вертлюгова сумка, bursa subcutanea trochanterica (див. рис. 441, 488), що відокремлює його від зовнішніх шарів жирової клітковини і власне шкіри. У проксимальному відділі поверхневої пластинки широкої фасції є невеликий овальний отвір — підшкірний розтвір, hiatus saphenus (див. рис. 318, 326, 327, 334, 346, 495), через який у підшкірну клітковину передньої поверхні стегна виходить велика підшкірна вена ноги. Латеральний край розтвору ущільнений і має форму серпа — це серпоподібний край, margo falciformis (arcuatus). Верхній його відрізок, прикріплений до пахвинної зв'язки, — верхній ріг, cornu (crus) superius, а нижній, що з'єднується з глибокою пластинкою широкої фасції над гребінчастим м'язом, — нижній ріг, cornu (crus) inferius. Сам розтвір прикриває пластинка з безліччю отворів — так звана решітчаста фасція, fascia cribrosa (див. рис. 345, 489). Від широкої фасції вглиб між м'язами відходять дві міжм'язові перегородки — латеральна і медіальна. Латеральна міжм'язова перегородка стегна, septum intermusculare femoris laterale (див. рис. 446, 450, 451, 458), прикріплюється до латеральної губи шорсткої лінії стегнової кістки і прямує дещо назад і латерально. Ця перегородка відокремлює передню групу м'язів стегна від задньої. Медіальна міжм'язова перегородка стегна, septum intermusculare femoris mediale (див. рис. 458), прикріплюється до медіальної губи шорсткої лінії стегнової кістки і прямує медіально практично у фронтальній площині, розмежовуючи медіальну і передню групи м'язів стегна. Медіальна і задня групи м'язів стегна не мають власної постійної фасціальної перегородки, проте іноді в задньомедіальному відділі стегна можна виявити слабко виражену задню міжм'язову перегородку, яка фіксується так само, як і медіальна перегородка, до медіальної губи шорсткої лінії й відокремлює зазначені групи одну від одної. Крім того, від медіального широкого м'яза стегна до великого і довгого привідних м'язів перекидається чітко помітна щільна широко-привідна (передньомедіальна) міжм'язова перегородка, septum intermusculare (anteromediale) vastoadductorium (див. рис. 458). Розглянуті перегородки утворюють фасціальні піхви — переднє фасціальне ложе стегна, compar­ timentum femoris anterius; заднє фасціальне ложе стегна, сompartimentum femoris posterius, і медіальне фасціальне ложе стегна, compartimentum femoris mediale, — відповідно для однойменних груп м'язів стегна і слугують місцем їхнього прикріплення. Фасція гомілки, fascia cruris (рис. 490; див. рис. 463, 468, 488, 489), є безпосереднім продовженням широкої фасції, але, за винятком верхньої передньої поверхні гомілки, виражена значно слабше і так само, як і та, посилає вглиб дві міжм'язові перегородки — передню і задню. Передня міжм'язова перегородка гомілки, septum intermusculare cruris anterius, відходячи від фасції гомілки, відокремлює передню групу м'язів від латеральної, а задня міжм'язова перегородка гомілки, septum intermusculare cruris posterius, пролягає між латеральною і задньою групами м'язів (див. рис. 468). Разом із міжкістковою перетинкою гомілки та великогомілковою кісткою вони утворюють фасціальні піхви — переднє фасціальне ложе гомілки (фасціальне ложе розгиначів), compartimentum cruris anterius (extensorum); заднє фасціальне ложе гомілки (фасціальне ложе згиначів), compartimentum cruris posterius (flexorum), і латеральне фасціальне ложе гомілки (фасціальне ложе малогомілкових м'язів), compartimentum cruris laterale (fibulari­ um, peroneorum), — відповідно для однойменних груп м'язів гомілки і слугують місцем їхнього прикріплення. Заднє фасціальне ложе своєю чергою поділяється поперечною міжм'язовою перегородкою гомілки, septum intermusculare cruris transversum (див. рис. 468), що проходить фронтально між глибоким і поверхневим шарами м'язів гомілки, на глибоку частину, pars profunda, цього ложа і його поверхневу (триголову) частину, pars superficialis (tricipitalis). У нижній третині передньої поверхні гомілки фасція розвинена слабко. Там добре помітні поперечні пучки, що утворюють верхній тримач розгиначів, retinaculum musculorum extensorum superius (див. рис. 461, 467, 472, 474, 475, 490, 492, 493), натягнутий між переднім краєм великогомілкової кістки і латеральною поверхнею малогомілкової. У нижній третині, в ділянці кісточки, фасція гомілки формує потовщення — нижній тримач розгиначів, retinaculum musculorum extensorum inferius (див. рис. 461, 462, 467, 472, 474, 475, 490, 492, 493), у якому розрізняють одну латеральну і дві медіальні ніжки — верхню і нижню. На латеральній поверхні гомілки фасція дещо потовщується, утворюючи верхній тримач малогомілкових м'язів, retinaculum musculorum fibularium (peroneorum) superius (див. рис. 464, 465, 467, 493 А), і нижній тримач малогомілкових м'язів, retinaculum musculorum fibularium (peroneorum) inferius (див. рис. 467, 476, 493 А, 494). Разом із кістками гомілки і стопи ці зв'язки утримують сухожилки довгого і короткого малогомілкових м'язів. Верхній тримач натягнутий між зовнішньою поверхнею латеральної кісточки, де залягає підшкірна сумка латеральної кісточки, bursa subcutanea malleoli lateralis (див. рис. 467, 492), вкрита ззовні власне шкірою, і п'ятковою кісткою. Частина його пучків вплітається в глибоку пластинку фасції гомілки. Нижній тримач розташований на латеральній поверхні п'яткової кістки. У ділянці медіальної кісточки фасція гомілки, потовщуючись, утворює тримач згиначів, retinaculum musculorum flexorum (див. рис. 464—466, 472, 478, 479, 493 Б, 494), натягнутий між зовнішньою поверхнею медіальної кісточки, де міститься підшкірна сумка медіальної кісточки, bursa subcutanea malleoli medialis (див. рис. 472, 492), вкрита ззовні власне шкірою, і п'ятковою кісткою. Тримач згиначів бере участь у формуванні чотирьох волокнистих каналів, у трьох ──────── Сторінка 454 ──────── Учення про м'язи — Міологія M. vastus medialis Bursa subcutanea prepatellaris Bursa subcutanea infrapatellaris Bursa subcutanea tuberositatis tibiae Lig. patellae Caput fibulae Integumentum commune Fascia cruris M. triceps surae Margo anterior tibiae M. tibialis anterior Mm. fibulares M. extensor digitorum longus Retinaculum mm. extensorum superius Malleolus medialis Malleolus lateralis Retinaculum mm. extensorum inferius Fascia dorsalis pedis Tendines m. extensoris digitorum longi Tendo m. extensoris hallucis longi Рис. 490. М'язи та фасції гомілки і стопи, праві. Вигляд спереду. Шкіру та підшкірну клітковину видалено з яких залягають сухожилки заднього великогомілкового м'яза (найбільш медіально), довгого згинача великого пальця стопи (найбільш латерально), довгого згинача пальців (між ними), а в четвертому пролягають задні великогомілкові артерія та вени і великогомілковий нерв, що поділяється на кінцеві гілки — латеральний і медіальний підошовні нерви. Фасції стопи як на підошовній, так і на тильній поверхні є безпосереднім продовженням фасції гомілки. Тильна фасція стопи, fascia dorsalis pedis (див. рис. 472, 474, 490, 492), тонка, фіксується на окремих кісткових точках, розщеплюючись у ділянці залягання м'язів на дві пластинки (див. рис. 481), які утворюють ложа для м'язів тилу ──────── Сторінка 455 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки стопи. Поверхнева пластинка вкриває сухожилки розгиначів, а глибока відмежовує від них тильні міжкісткові м'язи. На підошовному боці стопи розрізняють дві фасції — власну (поверхневу) і глибоку. Власна (поверхнева) підошовна фасція, fas‑ cia plantaris propria (superficialis) (див. рис. 481), товща за глибоку, причому в середній частині вона значно потовщена, складається з поздовжніх волокнистих пучків і утворює підошовний апоневроз, aponeurosis plantaris (рис. 491). Більшість його волокон починається від горба п'яткової кістки, частково продовжуючи сухожилок триголового м'яза гомілки, і, прямуючи вперед, розходиться на п'ять пучків відповідно до кількості пальців. На всьому протязі підошовного апоневрозу його внутрішня поверхня зростається з розташованим там коротким згиначем пальців, а зовнішня — зі шкірою за допомогою окремих сполучнотканинних пучків. Простори між пучками заповнені жировою тканиною. У дистальному відділі поздовжні пучки апоневрозу зміцнюються добре вираженими поперечними пучками підошовного апоневрозу, fasciculi trans­versi aponeurosis plantaris (див. рис. 491), і поверхневими поперечними плесновими зв'язками, ligg. metatarsalia transversa superficialia. Глибока підошовна фасція — підошовна міжкісткова фасція, fascia interossea plantaris (див. рис. 481), вкриває підошовні міжкісткові м'язи і зростається з нижніми поверхнями плеснових кісток, утворюючи Fasciculi transversi aponeurosis plantaris Aponeurosis plantaris Sulcus plantaris lateralis Sulcus plantaris medialis Cutis Panniculus adiposus plantae Tuber calcanei Рис. 491. Підошовний апоневроз, aponeurosis plantaris, права стопа. Підошовна поверхня ──────── Сторінка 456 ──────── Учення про м'язи — Міологія разом із глибокою пластинкою тильної фасції стопи, що фіксується на кістках із протилежного боку, чотири міжплеснові проміжки, у яких містяться міжкісткові (як тильні, так і підошовні, загалом сім) м'язи. На підошовній поверхні стопи чітко видно поздовжні медіальну і латеральну підошовні борозни, sulci plantares medialis et lateralis (див. рис. 491), що відповідають двом поздовжнім фасціальним перегородкам, які розділяють три групи м'язів підошви (м'язи великого пальця стопи, мізинця стопи та середньої групи). Retinaculum mm. extensorum superius Піхви сухожилків нижньої кінцівки У дистальному відділі гомілки та в ділянці стопи (рис. 492—494) є група передніх заплеснових піхв сухожилків, vaginae tendinum tarsales anteriores, у яких містяться довгі сухожилки м'язів гомілки. Розрізняють три передні піхви, розташовані під нижнім тримачем розгиначів: піхву сухожилка переднього великогомілкового м'яза, vagina tendinis musculi tibialis anterioris Vagina tendinis m. tibialis anterioris Vagina communis tendinum mm. fibularium Bursa subcutanea malleoli medialis Bursa subcutanea malleoli lateralis Vagina tendinis m. extensoris hallucis longi Retinaculum mm. extensorum inferius Vagina tendinum m. extensoris digitorum longi Fascia dorsalis pedis (зміцнювальний пучок) M. extensor hallucis brevis Рис. 492. Піхви сухожилків, права стопа. Тильна поверхня. У порожнину піхв уведено кольорову масу ──────── Сторінка 457 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки Tendo m. fibularis longi M. fibularis brevis Retinaculum mm. extensorum superius Tendo calcaneus Vagina communis tendinum mm. fibularium Retinaculum mm. fibularium superius Retinaculum mm. extensorum inferius Vagina tendinum m. extensoris digitorum longi Retinaculum mm. fibularium inferius M. extensor digitorum brevis Vagina tendinis m. extensoris hallucis longi Bursa subcutanea calcanea (розкрита) Tendo m. fibularis tertii Tendines m. extensoris digitorum longi Integumentum commune Tendo m. fibularis brevis M. abductor digiti minimi Tendo m. fibularis longi Tendines m. extensoris digitorum brevis А Retinaculum mm. extensorum superius Vagina tendinis m. tibialis anterioris Vagina tendinis m. tibialis posterioris Vagina tendinum m. flexoris digitorum longi Retinaculum mm. extensorum inferius Fascia dorsalis pedis (зміцнювальний пучок) Retinaculum mm. flexorum Vagina tendinis m. extensoris hallucis longi M. abductor hallucis (відрізана) Vagina tendinis m. flexoris hallucis longi Б Рис. 493. Піхви сухожилків, права стопа. А — вигляд з латерального боку; Б — вигляд з медіального боку. У порожнину піхов введено кольорову масу ──────── Сторінка 458 ──────── Учення про м'язи — Міологія Tendines m. flexoris digitorum brevis (відрізані) Pars cruciformis vaginae fibrosae Vagina fibrosa digiti pedis Bursae synoviales Vaginae tendinum digitorum pedis M. abductor digiti minimi (відрізана) Tendines m. flexoris digitorum brevis (відрізані) Vagina plantaris tendinis m. fibularis longi Tendo m. fibularis longi Lig. plantare longum Vagina communis tendinum mm. fibularium Retinaculum mm. fibularium inferius Pars anularis vaginae fibrosae M. flexor hallucis brevis et m. adductor hallucis (відрізані) M. abductor hallucis (відрізаний) Tendo m. flexoris hallucis longi (відтягнуто) Tendo m. flexoris digitorum longi Vagina tendinum m. flexoris digitorum longi Vagina tendinis m. tibialis posterioris Vagina tendinis m. flexoris hallucis longi Retinaculum mm. flexorum Tuber calcanei Рис. 494. Піхви сухожилків, права стопа. Підошовна поверхня. У порожнину піхв введено кольорову масу (див. рис. 492, 493 Б), що займає найбільш медіальне положення; піхва сухожилків довгого розгинача пальців стопи, vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi (див. рис. 492, 493 А) — найбільш латеральна — для сухожилків як самого розгинача, так і третього малогомілкового м'яза; піхва сухожилка довгого розгинача великого пальця стопи, vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi (див. рис. 492, 493) — серединна. Часто ці піхви мають значну довжину, і їхній проксимальний відділ додатково зміцнює верхній тримач розгиначів, а дистальний — додатковий пучок тильної фасції стопи (див. рис. 472, 474, 492, 493 Б). На латеральній поверхні надп'ятково-гомілкового суглоба під верхнім і нижнім тримачами малогомілкових м'язів розташована загальна піхва сухожилків малогомілкових м'язів, vagina communis tendinum musculorum fibularium (peroneorum) (див. рис. 493 А, 494), призначена для сухожилків короткого й довгого малогомілкових м'язів. Останній має ще й підошовну піхву сухожилка довгого малогомілкового м'яза, vagina plantaris tendinis mus­ culi fibularis (peronei) longi (див. рис. 494). Обидві ці піхви становлять групу малогомілкових заплеснових піхв сухожилків, vaginae tendinum tarsales fibulares. На медіальній поверхні надп'ятково-гомілкового суглоба під тримачем згиначів розташована група великогомілкових заплеснових піхв сухожилків, vagi­ nae tendinum tarsales tibiales, представлена (див. рис. 493 Б, 494) піхвою сухожилка заднього великогомілкового м'яза, vagina tendinis musculi tibialis posterioris, розміщеною безпосередньо позаду медіальної кісточки, піхвою сухожилків довгого згинача пальців стопи, vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi, позаду від попередньої, і піхвою сухожилка довгого згинача великого пальця стопи, vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi, що займає найбільш заднє положення. На підошві піхви сухожилків пальців стопи, va­gi­ nae tendinum digitorum pedis, зростаються зі стінками кістково-фіброзних каналів, що йдуть уздовж підошовної по­ ──────── Сторінка 459 ──────── М'язи і фасції нижньої кінцівки поверхні фаланг пальців. У цих каналах залягають сухожилки коротких і довгих згиначів пальців. Волокнисті піхви пальців стопи, vaginae fibrosae di­gitorum pedis (див. рис. 477—480, 494), зсередини вистелені синовіальними оболонками — синовіальними піхвами пальців стопи, vaginae synoviales digitorum pedis, що утворюють вуздечки сухожилків, vincula tendinum, які з'єднують стінку піхви з розміщеними всередині неї сухожилками, а ззовні укріплені зв'язками, що формують кільцеву частину волокнистої піхви, pars anularis vaginae fibrosae, розташовану на рівні тіл фаланг пальців, і хрестоподібну частину волокнистої піхви, pars cruciformis vaginae fibro­sae, що лежить на рівні міжфалангових суглобів (див. рис. 477, 494). Дно трикутника утворюють клубово-поперековий і гребінний м'язи; передню стінку — поверхнева пластинка широкої фасції. Внутрішній простір клубово-гребінна дуга поділяє на більшу за розміром, розташовану латерально м'язову затоку, lacuna musculorum, і меншу, розміщену медіально, судинну затоку, lacuna vasorum. Перша містить клубово-поперековий м'яз і стегновий нерв, які переходять з тулуба на стегно, друга — стегнові артерію (латеральніше) і вену (медіальніше), між якими (не завжди) залягають лімфатичні вузли. Стегнові судини та нерв перетинають трикутник згори вниз майже посередині, пролягаючи в клубово-гребінній борозні, і прямують далі в привідний канал. Стегновий трикутник Стегновий канал У верхній третині передньомедіальної поверхні стегна розташований стегновий трикутник, trigonum femorale (рис. 495; див. рис. 438), — дещо заглиблений відносно поверхні шкіри міжм'язовий простір, обмежений пахвинною зв'язкою згори, зовнішнім краєм довгого привідного м'яза з медіального боку та кравецьким м'язом з латерального. Стегновий канал, canalis femoralis, у нормі не існує. Тригранної пірамідальної форми, завдовжки приблизно 1,0 — 1,5 см, він розташовується між глибокою та поверхневою пластинками широкої фасції, маючи по краях два отвори — внутрішній, що відповідає медіальному куту судинної затоки, і зовнішній, що співвідноситься з підшкірною щілиною, і утворюється лише в разі виникнення M. iliacus N. femoralis M. psoas major Spina iliaca anterior superior Arcus iliopectineus Tendo m. psoatis minoris Lig. inguinale A. femoralis V. femoralis Septum femorale Fascia lata Anulus femoralis Cornu superius M. vastus lateralis Lig. lacunare Tuberculum pubicum Nodus inguinalis profundus M. sartorius V. saphena magna Margo falciformis Hiatus saphenus Cornu inferius Рис. 495. Стегновий трикутник, trigonum femorale, правий. Вигляд спереду. Пахвинну зв'язку відтягнуто допереду й донизу ──────── Сторінка 460 ──────── Учення про м'язи — Міологія стегнових гриж, тобто внаслідок випинання органів черевної порожнини (петля кишки, чепець тощо) під пахвинною зв'язкою в судинну затоку й далі, до зовнішньої поверхні стегна. У нормі існує лише внутрішній отвір каналу — стегнове кільце, anulus femoralis (див. рис. 495), розташоване між стегновою веною (з латерального боку), пахвинною зв'язкою (зверху й спереду), її продовженням — лакунарною зв'язкою (з медіального боку), а також гребінною зв'язкою, lig. pectineum, що є кінцевою ділянкою останньої на гребені лобкової кістки (знизу й ззаду). Безпосередньо вгору й допереду від кільця в чоловіків розташований сім'яний канатик (у жінок — кругла зв'язка матки). Зсередини, з порожнини живота, кільце прикриває ділянка розпушеної в цьому місці поперечної фасції живота — стегнова перегородка, septum femorale, вистелена пристінковою очеревиною. Саме стегнове кільце заповнене пухкою клітковиною і досить великим глибоким пахвинним лімфатичним вузлом, які затуляють його із зовнішнього боку. Коли з'являється стегнова грижа, стегнова перегородка випинається через стегнове кільце, відтісняє лімфатичний вузол і утворює простір між глибокою та поверхневою пластинками широкої фасції — власне порожнину стегнового каналу, через яку виходять назовні нутрощі; її передню стінку утворюють пахвинна зв'язка і верхній ріг серпоподібного краю підшкірної щілини, задню — глибока пластинка широкої фасції, латеральну — стегнова вена. Медіальної стінки стегновий канал не має, оскільки з цього боку поверхнева і глибока пластинки широкої фасції зростаються. Досягнувши найслабшого місця поверхневої пластинки широкої фасції, грижовий мішок розтягує решітчасту фасцію і випинається під шкіру через підшкірну щілину. Стегнові грижі в жінок трапляються частіше, ніж у чоловіків, оскільки в перших через більшу ширину таза стегнове кільце ширше, ніж у других. Привідний канал Між медіальним широким м'язом стегна спереду, великим і довгим привідними м'язами ззаду та широко-привідною міжм'язовою перегородкою з медіального боку утворюється простір, що має на поперечному перерізі форму трикутника (див. рис. 458), — привідний канал, canalis adductorius (див. рис. 441, 442, 444), у вхідний отвір якого, розташований на межі середньої та нижньої третин стегна, входять, вийшовши зі стегнового трикутника, стегнові артерія і вена та підшкірний нерв (найдовша гілка стегнового нерва). Віялоподібно розбіжні пучки великого привідного м'яза в ділянці свого прикріплення до стегнової кістки утворюють кілька отворів, що пропускають кровоносні судини з передньої сторони стегна на задню. Найнижчий і найбільший із них, який називають привідним розтвором, hiatus adductorius (див. рис. 451, 457 А), слугує вихідним отвором привідного каналу, через який стегнові артерія і вена залишають канал і потрапляють у підколінну ямку, після чого їх називають підколінними, а підшкірний нерв, проходячи крізь міжм'язову перегородку, з'являється на медіальній поверхні стегна. Підколінна ямка Підколінна ямка, fossa poplitea (див. рис. 436 Б, 446, 449, 488), — заглибина ромбоподібної форми, розташована в задній ділянці коліна. Під час зовнішнього огляду найчіткіше виявляється при повністю розігнутому колінному суглобі. Шкіра підколінної ямки тонка й рухома. Межами ямки є: двоголовий м'яз стегна (вгорі й з латерального боку), півперетинчастий м'яз (вгорі й з медіального боку), обидві головки литкового м'яза і підошовний м'яз (внизу); дном слугують підколінна поверхня стегнової кістки і задня поверхня капсули колінного суглоба. Через підколінну ямку проходять: кінцевий відділ малої підшкірної вени ноги і задній шкірний нерв стегна (поверхневіше); підколінні артерія і вена (глибше, причому перша прилягає до капсули колінного суглоба), а також їхні гілки та притоки; початкові відділи великогомілкового і спільного малогомілкового нервів, від яких відходять відповідно медіальний і латеральний шкірні нерви литки. По ходу кровоносних судин трапляються лімфатичні судини й вузли. Гомілково-підколінний канал Гомілково-підколінний канал, canalis cruropopliteus (див. рис. 464), пролягає між передньою поверхнею камбалоподібного м'яза і глибоким шаром задньої групи м'язів гомілки. Проксимально канал відкривається в підколінній ямці. Верхній (вхідний) отвір каналу обмежений спереду підколінним м'язом, а ззаду — сухожилковою дугою камбалоподібного м'яза. У гомілково-підколінному каналі пролягають задні великогомілкові артерія і вена, що є продовженням підколінних артерії та вени, і великогомілковий нерв, які потрапляють сюди з підколінної ямки (див. рис. 468). Нижній (вихідний) отвір розташований у дистальній третині гомілки, біля початку п'яткового сухожилка з медіального боку. Поряд із вхідним отвором каналу в проксимальній частині міжкісткової перетинки гомілки є також передній отвір каналу, через який на передній бік гомілки переходить передня великогомілкова артерія, що теж є продовженням підколінної артерії. ──────── Сторінка 461 ──────── Предметний покажчик* Акроміон 111 Альвеоли зубні щелепи верхньої 77 — — — нижньої 81 Апертура грудної клітки верхня 45 127 — — — нижня 45 — грушоподібна 104 — каналу сонного внутрішня 66 — — — зовнішня 66 — канальця присінка 66 — — завитки 66 — пазухи клиноподібної 59 — — лобової 58 — таза верхня 137 169, 172 — — нижня 137 169, 172 Апоневроз(и) 246 290 — долонний 389 — лопатково-ключичний 321 — м'яза-випрямляча хребта 263 — — живота косого внутрішнього 298 — — — — зовнішнього 297 — — — поперечного 299 — — плеча двоголового 352 — надчерепний див. Шолом сухожилковий — підошовний 455 491 — сідничний 451 Апофізи 18 Астеріон 91 Атлант 28 17, 18, 224, 225 Базіон 51 Блок(и) кістки плечової 118 — — надп'яткової 159 — малогомілковий 160 — м'яза(ів) 249 292 — — очного яблука косого верхнього 292 — фаланги кисті 130 — — стопи 164 Бік див. Ділянка латеральна Борозна(и) артеріальна(і) 54 — артерії скроневої середньої 63 — — потиличної 65 — — менінгеальної середньої 54 — — підключичної 41 — — хребтової 28 — барабанна 69 — повіки верхньої 324 — — нижньої 324 — венозні 93 * Прямим шрифтом позначено номери сторінок, курсивом — номери рисунків, напівжирним курсивом — номери рисунків, на яких позначено місця прикріплення м'язів або які цілком присвячені зазначеним об'єктам. — вени підключичної 41 — дельтоподібно-грудна 278 — затульна 137 — зап'ястка 124 — кістки 17 — — великогомілкової кісточкова 150 — — малогомілкової кісточкова 153 — — піднебінної піднебінна велика 78 — — слізної слізна 73 — — надп'яткової 159 — — п'яткової 160 — гачка крилоподібного 62 — латеральна (променева) 339 — легеневі 44 — медіальна (ліктьова) 339 — міжгорбкова 116 — м'яза підключичного 114 — надкульшовозападинна 135 — піднебінна(і) 76 — піднебінно-піхвова 62 — нерва кам'янистого великого 65 — — — малого 65 — — ліктьового 118 — — променевого 115 — — спинномозкового 25 — носогубна 324 — підборідно-губна 324 — клубово-гребінна 419 — підочноямкова 75 — підколінна 147 — підошовна латеральна 456 — — медіальна 456 — передперехресна 59 — ребра 40 — різцева 77 — решітчаста 73 — — задня 58 — — передня 58 — синуса(ів) потиличного 53 — — кам'янистого верхнього 66 — — — нижнього 51, 66 — — крайових 53 — — поперечного 53 — — сагітального верхнього 54, 56 — — сигмоподібного 53, 56, 65 — сонна 59 — лемеша 74 — лемешево-піхвова 62 — спинні 44 — спини 253 — сухожилка(ів) довгого згинача вели- кого пальця стопи кістки п'яткової 160 — — — — — — — — надп'яткової 159 — — м'язів-розгиначів 122 — — м'яза малогомілкового довгого кістки кубоподібної 162 — — — — — — п'яткової 160 — труби слухової 62 — щелепи верхньої піднебінна велика 75 — — — слізна 75 — щелепно-під'язикова 82 Брегма 93 Черевце м'яза 244 290 — — двочеревцевого заднє 312 — — — переднє 312 — — потилично-лобового потиличне 325 — — — лобове 325 — — лопатково-під'язикового верхнє 315 — — — нижнє 315 Горб(и) 17 — кістки п'яткової 160 — лобовий 56 — сідничний 137 — тім'яний 54 — щелепи верхньої 75 Горбок(ки) 17 — атланта задній 28 — — передній 28 — глотковий 51 — дельтоподібний 111 — дорсальний 122 — затульний задній 137 — — передній 137 — квадратний 145 — конусоподібний 114 — кістки 17 — — човноподібної 127 — — плечової великий 116 — — — малий 116 — — виличної очноямковий 81 — — — крайовий 81 — — надп'яткової латеральний 159 — — — медіальний 159 — кістки-трапеції 129 — лобковий 137 — міжвиростковий латеральний 150 — — медіальний 150 — м'яза драбинчастого переднього 40 — надсуглобовий 111 — підборідний 81 — клубовий 135 — підсуглобовий 111 — хребця задній 25 — — передній 25 — привідний 147 — п'ятковий 160 — ребра 40 — сідла 59 — сонний 25 — суглобовий 63 — яремний 53 Горбистість(і) 17 — дельтоподібна 115 — жувальна 81 ──────── Сторінка 462 ──────── Предметний покажчик Горбистість кістки великогомілкової 150 — — кубоподібної 162 — — човноподібної 160 — — ліктьової 119 — — променевої 121 — — плеснової першої 163 — — — п'ятої 163 — крижової кістки 39 — крилоподібна 81 — м'яза зубчастого переднього 41 — клубова 137 — пронатора 121 — зв'язки дзьобоподібно-ключичної 114 — фаланги кисті дистальної 130 — — стопи дистальної 164 — сіднична 145 Валик піднебінний 76 — нижньощелепний 82 Втиснення звивин пальцеподібні 56 — зв'язки реберно-ключичної 114 — трійчасте 65 Вертлюг великий 145 — малий 145 — третій 145 Верхівка головки кістки малогомілкової 152 — зуба хребця осьового 28 — крижової кістки 39 — наколінка 149 — піраміди кістки скроневої 63 Гілка(и) кістки лобкової верхня 137 — — — нижня 137 — — сідничної 137 — сіднично-лобкова 131 — щелепи нижньої 81 Речовина губчаста (трабекулярна) 15 3 — компактна 14 3 — коркова 15 3 Вклинення див. Синдесмоз зубоальвео­ лярний Вісцерокраніум див. Череп лицевий Піхва(и) м'яза(ів) живота прямого 301 327, 342 — відростка шилоподібного 66 — пальців кисті синовіальні 389 — — — волокнисті 389 — — стопи синовіальні 459 — — — волокнисті 459 — синовіальна(і) 249 див. Шар синові­ альний — сонна 322 362 — сухожилка(ів) 249 292 — — довгого малогомілкового м'яза підо- шовна 458 — — — відвідного м'яза великого пальця кисті та короткого розгинача велико- го пальця кисті 389 — — зап'ясткові долонні 389 — — — тильні 389 — — міжгорбкова 193 — — м'яза(ів) великогомілкового заднього 458 — — — — переднього 456 — — — кисті синовіальні 432, 433 — — — малогомілкових спільна 458 — — пальця(ів) кисті 292 — — — стопи 458, 492—494 — — заплеснові великогомілкові 458 — — — малогомілкові 458 — — — передні 456 — — розгинача(ів) великого пальця ки- сті довгого 389 — — — — — стопи довгого 458 — — — зап'ястка ліктьового 389 — — — — променевих 389 — — — мізинця кисті 389 — — — пальців і розгинача вказів- ного пальця 389 — — — пальців стопи довгого 458 — — згинача(ів) великого пальця кисті довгого 389 — — — — — стопи довгого 458 — — — зап'ястка променевого 389 — — — спільна 389 — — — пальців стопи довгого 458 — фасціальні 249 — волокниста див. Шар волокнистий Підвищення 17 — альвеолярні щелепи верхньої 77 — — — нижньої 81 — дугоподібне 65 — клиноподібне 59 — кістки 17 — хрестоподібне 53 — лобове див. Горб лобовий — міжвиросткове 150 — мізинця див. Гіпотенар — мозкові 56 — пальця великого див. Тенар — пірамідне 67 — клубово-лобкове 135 — тім'яне див. Горб тім'яний — щелепи верхньої див. Горб щелепи верхньої Волокно(а) м'язове 247 — кільця пахвинного поверхневого між- ніжкові 297 — зв'язок обхідних додатко- ві 214 Лійка решітчаста 72 Ворсинки синовіальні 168 Западина кульшова 131 — лопатки суглобова 111 Обертання 12 — всередину 11, 12 — латеральне 12 — медіальне 12 — назовні 11, 12 Вхід до очної ямки 101 113 Вирізка(и) 17 — барабанна 69 — блокоподібна 119 — западини кульшової 131 — грудини яремна 41 — клиноподібно-піднебінна 80 — ключичні 41 — кістки 17 — — скроневої яремна 66 — — потиличної яремна 53 — крилоподібна 62 — лобова 56 — ліктьова 122 — лопатки 111 — променева 119 — малогомілкова 150 — надочноямкова 56 — носова 75 — хребцева верхня 23 — — нижня 23 — реберна 41 — решітчаста 58 — сіднична велика 133 — — мала 137 — слізна 75 — соскоподібна 65 — тім'яна 65 — щелепи нижньої 82 Виступ потиличний внутрішній 53 — — зовнішній 53 — каналу лицевого нерва 67 — підборідний 81 Гіпотенар 341 Глабела 56 Очна ямка 101 113, 114 Головка(и) кістки стегнової 147 — — ліктьової 120 — — променевої 121 — — малогомілкової 115 — — плечової 152 — — плеснової 162 — — п'ясткової 130 — — надп'яткової 159 — м'яза 245 290 — — стегна двоголового довга 423 — — — — коротка 423 — — — прямого загнута 415 — — — — пряма 415 — — литкового латеральна 426 — — — медіальна 426 — — крилоподібного латерального верхня 336 — — — — нижня 336 — — плеча двоголового довга 352 — — — — коротка 352 — — — триголового довга 354 — — — — латеральна 355 — — — — медіальна 355 — — привідного великого пальця кисті, коса 370 — — — — — — поперечна 370 — — — — — стопи, коса 443 — — — — — — поперечна 443 — виростка кістки плечової 118 — пронатора круглого ліктьова 355 — — — плечова 355 — розгинача зап'ястка ліктьового ліктьо- ва 364 — — — — плечова 364 — ребра 40 — згинача великого пальця кисті корот- кого глибока 370 — — — — — — поверхнева 370 — — — — стопи короткого латеральна 442 — — — — — — медіальна 442 — — зап'ястка ліктьового ліктьова 358 — — — — плечова 358 — — пальців поверхневого променева 359 — — — — плечо-ліктьова 359 — фаланги пальця кисті 130 — — — стопи 164 — щелепи нижньої 82 Гоніон 81 Гребінь(ені) 17 — горбка великого 116 — — малого 116 — скроневий 82 — головки ребра 40 — затульний 137 — потиличний внутрішній 53 — — зовнішній 53 — клиноподібний 59 — кістки лобкової 137 — — малогомілкової медіальний 152 — — піднебінної носовий 78 ──────── Сторінка 463 ──────── Предметний покажчик Гребінь кістки піднебінної раковинний 78 — — — решітчастий 78 — — решітчастої 43 — крижовий латеральний 38 — — медіальний 38 — — серединний 38 — лобковий 137 — лобовий 56 — міжвертлюговий 145 — надвиростковий латеральний 118 — — медіальний 118 — надсоскоподібний 63 — надшилоподібний 122 — піднебінний 78 — півнячий 69 — клубовий 135 — підскроневий 61 — ребра 40 — слізний задній 73 — — передній 75 — лемеша хоанний 74 — супінатора 120 — щелепи верхньої носовий 76 — — — раковинний 75 — — — решітчастий 75 — шийки ребра 40 Грудина 41 37, 38, 325 Грудна клітка 43 39—42, 44, 127 Губа кульшова 218 — гребеня клубового внутрішня 135 — — — зовнішня 135 — лінії шорсткої латеральна 145 — — — медіальна 145 — лопатки суглобова 193 — суглобова 168 «Гусяча лапка» поверхнева 416 Рух(и) коловий 11, 12 Десмокраніум див. Череп перетинчастий Діаметр таза косий 143 — — поперечний 143 Діартрози див. Суглоби Діафіз 18 Діафрагма 292 295, 333, 334 Диплое 19 3 Диск(и) міжлобковий 218 — міжхребцевий(і) 171 212—214 — суглобовий 168 211 — — суглоба скронево-нижньощелепного 188 — — — променево-ліктьового дистального 204 Дуга(и) альвеолярна щелепи верхньої 77 — — — нижньої 81 — атланта задня 28 — — передня 28 — лобкова 137 —м'яза камбалоподібного сухожилкова 426 — надбрівна 56 — пахвинна див. Зв'язка пахвинна — клубово-гребінцева 452 — хребця(ів) 23 10 — реберна 45 — вилична 90 — сухожилкова 249 292 Рідина синовіальна 168 Потилиця 88 Зона колова 220 Зуб хребця осьового 28 Вигин(и) стовпа хребтового вторинні 21 — — — первинний 21 Ініон 88 Канал(и) альвеолярні 75 — стегновий 459 — гомілково-підколінний 460 — диплоїчні 19 3 — затульний 218 — зап'ястка 214 408 — зоровий 59 — крижовий 38 — крилоподібний 62 — ліктьовий 214 — м'язово-трубний 68 — виростковий 51 — піднебінно-піхвові 96 — піднебінний(і) великий 108 — — малі 80 — нерва лицевого 67 — — під'язикового 53 — носослізний 104 — пахвинний 305 347 — живильні 16 — підочноямковий 75 — хребтовий 24 — привідний 460 — різцеві 77 — сонний 66 — лемешево-піхвові 96 — лемешево-дзьобоподібний 96 — щелепи нижньої 82 Каналець(льці) барабанний 67 — присінка 66 — решітчастий задній 72 — — передній 72 — сонно-барабанні 67 — соскоподібний 68 — струни барабанної 67 — завитки 66 Канатик сім'яний 305 Капсула(и) суглобова(і) 168 — — кістки плечової 395 — — лопатки 391, 392 — — передпліччя 412 Кишеня суглобова 168 Кіфоз грудний 21 — крижовий 21 Дзьоб клиноподібний 59 Ключиця 114 130, 131, 324 Колінце каналу лицевого нерва 67 Кільце барабанне 69 — стегнове 460 — пахвинне глибоке 308 348 — — поверхневе 308 345, 346 — пупкове 302 — волокнисте 171 Кінець ключиці акроміальний 114 — — грудинний 114 Контрфорс(и) щелеп 3 —альвеолярно-виличний 3 —крилоподібно-піднебінний 3 —лобово-носовий 3 —нижньощелепний 3 Кон'югата анатомічна 143 — діагональна 143 — справжня 143 — зовнішня 143 — пряма 143 — серединна 143 Куприк 39 11, 33 подібна — передклиноподібна див. Частина передклино­ Кісточка підборідна 84 Кістка(и) 14 3—5 — стегнова 145 175—180 — великогомілкова 150 4, 177—179, 184—188 — скронева 62 63—66, 70 — повітроносна(і) 17 5 — гомілки 470 — головчаста 129 158 — горохоподібна 127 155 — довгі 17 5 — зап'ястка 123 5, 149 — потилична 51 48—51, 61 — кисті 123 145—148, 150, 151 — клиноподібна(і) 58 58—62, 201 — — латеральна 162 204 — — медіальна 161 202 — — проміжна 162 203 — кінцівки верхньої 111 126 — — нижньої 131 162 — короткі 17 5 — гачкувата 129 159 — кубоподібна 162 201, 205 — човноподібна кисті 127 152 — — стопи 160 200 — лобкова 137 164 — лобова 56 55—57 — ліктьова 118 5, 136, 137, 139—142 — променева 121 136, 137, 140, 141, 143, 144 — малогомілкова 152 177—179, 184, 187, 189, 190 — міжтім'яна 88 — надгрудинні 42 — піднебінна 78 86, 87 — неправильна(і) 17 5 — носова 73 75, 76 — пальців кисті 130 5, 161 — — стопи 163 207 — плечова 115 132—138 — плоска(і) 17 5 — плеснова(і) 162 206 — клубова 135 164 — під'язикова 84 94 — півмісяцева 127 153 — постклиноподібна див. Частина постклино­ подібна — заплесна 159 — п'ясткова(і) 129 5, 160 — п'яткова 160 199 — різцева 77 — решітчаста 69 5, 71, 72 — сіднична 137 164 — сесамоподібна(і) 17 5, 292 — вилична 80 88, 89 — слізна 73 77, 78 — стопи 191—197, 483, 484 — тазова 131 164—167 — надп'яткова 159 5, 198 — тім'яна 54 53, 54 — трапецієподібна 129 157 — трикутна 159 — тригранна 127 154 — центральна 124 — черепа 47 — швів 88 Кістка-трапеція 127 156 Край западини кульшової 131 — вирізки решітчастої 58 — очної ямки очноямковий 102 — — латеральний 102 — — медіальний 102 ──────── Сторінка 464 ──────── Предметний покажчик Край очної ямки надочноямковий 102 — — підочноямковий 102 — кістки великогомілкової міжкістковий 150 — — — медіальний 150 — — — передній 150 — — скроневої потиличний 65 — — — клиноподібний 63 — — — тім'яний 63 — — потиличної ламбдоподібний 53 — — — соскоподібний 150 — — клиноподібної лобовий 61 — — — виличний 62 — — — тім'яний 61 — — — лускатий 62 — — лобової клиноподібний 58 — — — надочноямковий 56 — — — носовий 58 — — — тім'яний 56 — — ліктьової задній 119 — — — міжкістковий 119 — — — передній 119 — — променевої задній 121 — — — міжкістковий 121 — — — передній 121 — — малогомілкової задній 152 — — — міжкістковий 152 — — — передній 152 — — плечової латеральний 115 — — — медіальний 115 — — тім'яної потиличний 56 — — — лобовий 56 — — — сагітальний 56 — — — лускатий 56 — лопатки верхній 111 — — латеральний 111 — — медіальний 111 — піраміди верхній 66 — — задній 66 — передпліччя ліктьовий 340 — — променевий 340 — стопи латеральний (малогомілковий) 396 — — медіальний (великогомілковий) 396 — щелепи верхньої підочноямковий 75 — — — слізний 75 — щілини підшкірної серпоподібний 453 Крижова кістка 36 11, 29, 31, 32 Крило(-а) гребеня півнячого 72 — кістки клиноподібної великі 59 — — — малі 59 — — клубової 135 — крижове 39 — лемеша 74 Покрівля порожнини барабанної 65 Гачок кістки гачкуватої 129 — крилоподібний 62 — слізний 73 — тіла хребця грудного першого 31 — — — шийного 25 Лабіринт решітчастий 72 Долоня 341 Затока м'язова 459 — судинна 459 Ламбда 88 Лінія(-ї) біла 302 — скронева 56 — — верхня 54 — — нижня 54 — каркові верхні 53 — — найвищі 53 — — нижні 53 — гребінчаста 145 — гребеня клубового проміжна 135 — грудинна 274 — дугоподібна піхви прямого м'яза живота 302 — — кістки клубової 135 — коса 81 — кістки 17 — крижової кістки поперечні 36 — лопаткова 254 — міжвертлюгова 145 — міжвиросткова 147 — м'яза камбалоподібного 150 — надвиросткова латеральна 145 — — медіальна 145 — пригрудинна 274 — прихребтова 254 — пахвова задня 274 — — передня 274 — — середня 274 — півмісяцева 299 — соскова 274 — серединна задня 254 — — передня 274 — середньоключична 274 — таза межова 137 — трапецієподібна 114 — щелепно-під'язикова 81 — черезпупкова 297 — шорстка 145 — епіфізарна 18 — сіднична задня 137 — — нижня 137 — — передня 137 Лоб 85 Кісточка латеральна 153 — медіальна 150 Ложе стегна фасціальне заднє 453 — — — медіальне 453 — — — переднє 453 — гомілки фасціальне заднє 453 — — — латеральне (м'язів малогомілко- вих) 453 — — — переднє (розгиначів) 453 — плеча фасціальне заднє (розгина- чів) 387 — — — переднє (згиначів) 387 — передпліччя фасціальне заднє (розги- начів) 388 — — — переднє (згиначів) 388 Лопатка 111 5, 128, 391, 392 Лордоз поперековий 21 27 — шийний 21 Маса латеральна атланта 28 Міжребер'я 44 Мезотендиній 249 292 Перетинка атлантопотилична задня 177 — — передня 177 — грудини 187 — затульна 218 — капсули суглобової синовіальна 168 — — — волокниста 168 — міжреберна внутрішня 187 — — зовнішня 187 — покривна 177 — суглоба скронево-нижньощелепного си- новіальна верхня 188 — — — — нижня 188 Меніск латеральний 222 — медіальний 222 — суглобовий 168 211 Метафізи 18 Мізинець кисті 341 — стопи 396 Мозок кістковий жовтий 19 — — червоний 19 Мис крижової кістки 38 М'яз(и) 244 288—292, 296 — стегна 438, 440—446, 448—452, 457—459, 486, 488, 489 — — двоголовий 419 — — квадратний 406 — — прямий 415 — — чотириголовий 415 — — широкий латеральний 416 — — — медіальний 415 — — — проміжний 416 — близнюковий верхній 411 — — нижній 411 — великогомілковий задній 435 469 — — передній 423 469 — веретеноподібний(-і) 247 290 — скроневий 336 294, 375 — скронево-тім'яний 325 — підвищення великого пальця кисті 416, 417 — — мізинця 416, 417 — випрямляч(-і) 247 — — хребта 263 307 — ока коловий 326 290 — гомілки 461—469, 487, 490 — — триголовий 426 — голови 324 315, 369, 370, 377 — — довгий 317 358 — — найдовший 267 — — косий верхній 318 358 — — — нижній 318 358 — — остьовий 267 — — півостьовий 267 312 — — прямий задній великий 318 358 — — — — малий 318 358 — — — латеральний 317 358 — — — передній 317 358 — — ремінний 263 — гордіїв 327 — гребінчастий 419 459 — грудей 278 316, 318—321, 326, 327—330, 332 — — найдовший 267 — — міжостьові 273 312 — — міжпоперечні 273 312 — — багатороздільний 267 312 — — остьовий 267 — — клубово-реберний 266 — — півостьовий 267 312 — — поперечний 285 332 — грудинно-ключично-соскоподібний 310 — грудинно-під'язиковий 312 — грудинно-щитоподібний 313 — грудний великий 278 — — малий 278 — грушоподібний 403 — двочеревцевий(-і) 247 290 — — (шиї) 312 353 — двоголові 247 290 — двоперистий(-і) 247 290 — дельтоподібний 341 — найдовший 267 308 — жувальний(-і) 332 294, 365, 366, 372—376 — живота 297 318, 326, 327—330, 334, 337— 341, 343 — — косий внутрішній 298 340 ──────── Сторінка 465 ──────── М'яз(и) живота косий зовнішній 297 Предметний покажчик 290, 340 — — поперечний 299 340 — — прямий 301 290 — затульний внутрішній 396 — — зовнішній 411 — потилиці поперечний 263 — потилично-лобовий 325 — зубчастий(і) 247 290 — — задній верхній 263 303 — — — нижній 263 290, 303 — — передній 278 — литковий 426 — камбалоподібний 426 469 — квадратні 247 290 — кисті 413—415, 421—424 — дзьобоплечовий 353 — шкірні 247 — коліна суглобовий 416 — кінцівки верхньої 341 379, 381, 427 — — нижньої 396 436, 485 — круглий великий 349 — — малий 341 — колові 247 290 — крилоподібний латеральний 336 375 — — медіальний 336 375 — долонний довгий 358 — — короткий 370 — драбинчастий задній 315 358 — — найменший 315 358 — — передній 315 358 — — середній 315 358 — обличчя 324 364—366, 368 — ліктьовий 355 — лопатково-під'язиковий 315 290 — малогомілковий довгий 435 469 — — короткий 435 469 — — третій 426 469 — міжкісткові кисті 419 — — долонні 381 — — підошовні 449 482 — — тильні кисті 385 420 — — — стопи 439 476, 480 — міжостьові 273 312 — міжпоперечні 273 312 — міжреберні 285 331, 332 — — внутрішні 285 — — зовнішні 285 — — найглибші 285 — багатоперистий(і) 247 290 — багатороздільні 267 — надостьовий 341 — надпід'язикові 312 353 — надчерепний 325 368 — натягувачі 247 — носовий 332 — одноперисті див. М'язи півперисті — довкола отвору слухового 368 — — щілини очної 368 — — — ротової 367, 368 — кола ніздрів 368 — опускач(і) 247 — — брови 327 — — губи нижньої 331 368 — — перегородки носа 332 — — кута рота 331 290 — остьовий 267 308 — остисто-поперечні 263 303 — відвідний(і) 247 — — великого пальця кисті довгий 368 — — — — — короткий 370 — — — — стопи 440 — — кістки плеснової п'ятої 444 — — мізинця кисті 370 — — — стопи 444 — перисті див. М'язи двоперисті — пірамідний 301 — плеча 382—388, 394, 428 — — двоголовий 352 290 — — триголовий 354 — плечовий 353 — плечопроменевий 361 — плоскі 247 — підборіддя поперечний 331 — підборідний 331 368 — підборідно-під'язиковий 312 353 — клубовий 396 — клубово-поперековий 396 439 — клубово-реберний 266 308 — підпотиличні 317 356—359 — підключичний 278 — підколінний 426 469 — підлопатковий 349 290 — підіймач(і) 247 — — верхньої губи 330 368 — — — — і крила носа 330 368 — — щитоподібної залози 315 — — лопатки 261 — — ребер, довгі 285 332 — — — короткі 285 332 — — кута рота 330 368 — — яєчка 298 — підостьовий 341 — підошовний 426 469 — підошви квадратний 447 482 — підпід'язикові 312 353 — підреберні 285 332 — півостьові 267 — півперетинчастий 419 — півперистий(і) 247 290 — півсухожилковий 419 — поперечно-остисті 267 — кравецький 414 — пояса кінцівки верхньої 382—389 — — тазового 438, 440—454, 488 — попереку квадратний 303 290 — — міжостьові 273 312 — — міжпоперечні 273 — — — латеральні 273 312 — — — медіальні 273 312 — — багатороздільний 267 312 — — клубово-реберний 266 — поперековий великий 396 — — малий 396 — передпліччя 396—400, 404—412, 429 — привідний(і) 247 — — великий 418 459 — — великого пальця кисті 370 — — — — стопи 443 — — довгий 416 459 — — короткий 418 459 — — малий 418 459 — протиставний(і) 247 — — великого пальця кисті 370 — — мізинця 377 — — — стопи 445 — прямі 247 — ременеподібний(і) 263 308 — ромбоподібний великий 261 — — малий 261 — рота коловий 328 368 — стискачі 247 — виличний великий 328 368 — — малий 328 368 — сміху 330 368 — зморщувач брови 328 — спини 255 297, 339 — — поверхневі 299—302, 304, 305, 338 — — власні 263 302, 305, 306, 308—314 — — найширший 255 — стопи 472—475, 477—479, 481, 482, 490 — суглобовий(і) 247 — — ліктя 355 — таза 341 — тонкий 416 459 — трапецієподібний 255 — трикутний(і) 247 290 — триголові 247 — тулуба 315 — вушний верхній 326 — — задній 326 — — передній 325 — щелепно-під'язиковий 312 353 — червоподібні кисті 381 418 — — стопи 448 482 — чотириголові 247 — шиї 309 315, 350—353, 355, 358, 361 — — довгий 316 358 — — найдовший 267 — — міжостьові 273 312 — — міжпоперечні 273 — — — задні 273 — — — — латеральні 273 312 — — — — медіальні 273 312 — — — передні 273 — — багатороздільний 267 312 — — остьовий 267 — — клубово-реберний 266 — — підшкірний 309 — — півостьовий 267 312 — — ременеподібний 263 — шилопід'язиковий 312 353 — широкий(і) 247 290 — щічний 330 368 — щитопід'язиковий 313 — сідничний великий 403 — — малий 406 — — середній 403 М'язи-обертачі 247 — грудей 273 312 — попереку 273 — шиї 273 312 М'язи-розширювачі 247 М'яз(и)-пронатор(и) див. Пронатор(и) М'яз(и)-розгинач(і) див. Роз­ги­ нач(і) М'яз(и)-згинач(і) див. Згинач(і) М'яз(и)-супінатор(и) див. Супінатор(и) М'язи-сфінктери 247 Виросток(и) 17 — потиличний 51 — кістки стегнової латеральний 147 — — — медіальний 147 — — великогомілкової латеральний 150 — — — медіальний 150 — — плечової 118 Наколінок 149 5, 182, 183, 292 Окістя 16 211 — черепа 47 Надвиросток(и) 17 — кістки стегнової латеральний 147 — — — медіальний 147 ──────── Сторінка 466 ──────── Предметний покажчик Надвиросток кістки плечової латераль- ний 118 — — — медіальний 147 Охрястя 16 211 Надчерев'я див. Ділянка надчеревна Назіон 85 Нахил таза 140 Накладання 12 Натягувач широкої фасції 413 Піднебіння кісткове 108 123 Нейрокраніум див. Череп мозковий Ніжка діафрагми ліва 292 — — права 292 — дуги хребця 23 — кільця пахвинного поверхневого лате- ральна 297 — — — — медіальна 297 Норма верхня (вертикальна) 91 — потилична 86 — латеральна 89 — лицева (лобова) 85 — нижня (базальна) 92 Ділянка(и) стегна 393 — — задня 393 — — передня 393 — бічна 297 — скронева 324 — очної ямки 324 — гомілки 393 — — задня 393 — — передня 393 — надп'ятково-гомілкова задня 393 — — передня 393 — голови 324 298, 349 — грудей 317 — — латеральна(і) 274, 278 — — передні 274 — грудинно-ключично-соскоподібна 309 — грудна 274 — дельтоподібна 339 — залози молочної 278 — живота 294 335, 336 — зап'ястка 340 — — задня 341 — — передня 340 — потилична 324 — литкова 393 — кисті 340 — коліна 393 — — задня 393 — — передня 393 — кінцівки верхньої 339 380 — — нижньої 393 437 — крижова 255 — долонна див. Долоня — обличчя 324 — лобкова 297 — лобова 324 — ліктьова задня 340 — — передня 340 — ліктя 340 — лопаткова 255 — надчеревна 297 — носа 324 — привушно-жувальна 324 — відростка соскоподібного 324 — пахвинна 297 — плеча 339 — — задня 339 — — передня 339 — плесна 396 — підборідна 324 — підочноямкова 324 — підгрудна 278 — підлопаткова 255 — пахвова 276 435 — підошовна див. Підошва — підреберна 297 — закісточкова латеральна 393 — — медіальна 393 — хребтова 255 — поперекова 255 — передгрудинна 274 — передпліччя 340 — — задня 340 — — передня 340 — заплесна 396 — пупкова 297 — п'яткова 396 — раковини вушної 324 — рота 324 — вилична 324 — спини 254 298 — стопи 393 — — тильна див. Тил стопи — кульшова 393 — тім'яна 324 — шиї 308 298, 349 — — задня 309 — — латеральна 309 — — передня 308 — щічна 324 — сіднична 393 Обвід головки кістки ліктьової суг- лобовий 120 — — — променевої суглобовий 122 Опістіон 51 Опора кістки надп'яткової 160 Основа кістки плеснової 162 — — п'ясткової 129 — кістки крижової 38 — наколінка 149 — фаланги пальця кисті 130 — — — стопи 164 — щелепи нижньої 81 — черепа 84 95, 371 — — внутрішня 98 111, 112 — — зовнішня 95 104, 105 Ость(і) барабанна велика 69 — — мала 69 — блокова 58 — кістки клиноподібної 62 — — піднебінної носова задня 78 — лопатки 111 — надпрохідна 68 — піднебінні 76 — носова 58 — підборідна верхня 81 — — нижня 81 — клубова задня верхня 135 — — — нижня 135 — — передня верхня 135 — — — нижня 135 — сіднична 137 — щелепи верхньої носова передня 75 Вісь вертикальна 11 — поперечна 11 — поздовжня 11 — сагітальна 11 — таза 140 — фронтальна 11 Відведення 11, 12 Отвір(и) альвеолярні 75 — аортальний 292 — великий 51 — венозний 59 — вени порожнистої нижньої 292 — затульний 131 — кам'янистий 59 — каналу носослізного 108 — клиноподібно-піднебінний 80 — кістки носової носові 73 — крижові задні 38 — — передні 36 — круглий 59 — лобовий 56 — міжхребцеві 23 — надочноямковий 56 — піднебінний великий 108 — — малі 80 — носові задні див. Хоани — овальний 59 — остистий 59 — живильні 16 — стравохідний 292 — пластинки дірчастої дірчасті 69 — підборідний 81 — підочноямковий 75 — хребця поперечний 25 — хребцевий 24 — рваний 97 — реберно-поперечний 44 — різцеві 76 — решітчастий(і) задній 58 — — передній 58 — сідничний великий 217 — — малий 217 — вилично-скроневий 81 — вилично-очноямковий 81 — вилично-лицевий 81 — сліпий 56 — слуховий внутрішній 65 — — зовнішній 68 — соскоподібний 65 — тім'яний 56 — тристоронній верхній 393 — — нижній 393 — щелепи нижньої 81 — чотиристоронній 393 — шилососкоподібний 66 — яремний 98 Відділ частини м'яза — випрямляча хреб- та, поперекової латеральний 266 — — — — — — медіальний 267 Відросток(ки) 17 — альвеолярний 77 — горба кістки п'яткової латеральний 160 — — — — медіальний 160 — верхньощелепний 72 — скроневий 81 — піхвовий 62 — очноямковий 80 — додатковий 35 — клиноподібний 80 — дзьобоподібний 111 — кістки скроневої внутрішньояремний 66 — — — виличний 63 — — — соскоподібний 64 — — — шилоподібний 66 — — потиличної внутрішньояремний 53 — — лобової виличний 56 ──────── Сторінка 467 ──────── Відросток(ки) кістки ліктьової вінце­ Предметний покажчик вий 119 — — — шилоподібний 120 — — променевої шилоподібний 122 — — п'ясткової третьої шилоподібний 129 — — решітчастої гачкоподібний 72 — — виличної лобовий 81 — — надп'яткової задній 159 — — — латеральний 159 — крижової кістки суглобові верхні 38 — крилоподібно-остистий 62 — крилоподібні 62 — ліктьовий 119 — мечоподібний 42 — виростковий 82 — надвиростковий 118 — нахилений задній 59 — — передній 59 — — середній 59 — піднебінний 75 — білясоскоподібний 53 — остистий 24 — пірамідний 80 — хребця грудного першого гачкоподіб- ний див. Гачок тіла хребця грудного першого — — соскоподібний 36 — — суглобові верхні 24 — — — нижні 24 — — шийного гачкоподібний див. Гачок тіла хребця шийного — поперечні 24 — п'ятковий 162 — реберний 35 — решітчастий 72 — серпоподібний 217 — слізний 72 — щелепи верхньої лобовий 75 — — — виличний 75 — — нижньої вінцевий 82 — яремний 53 Пазуха верхньощелепна 75 — клиноподібна 59 — лобова 58 — заплесна 160 Палець(льці) безіменний 341 — великий кисті 341 — — стопи 396 — другий стопи 396 — кисті 341 — середній 341 — стопи 396 — третій стопи 396 — вказівний 341 — четвертий стопи 396 Пах див. Ділянка пахвинна Перегородка(и) стегна міжм'язова(і) латеральна 453 — — — медіальна 453 — — — передньомедіальна 453 — — — широкопривідна 453 — стегнова 460 — міжальвеолярні щелепи верхньої 77 — — — нижньої 81 — міжкореневі щелепи верхньої 77 — — — нижньої 81 — гомілки міжм'язова задня 453 — — — передня 453 — — — поперечна 453 — каналу м'язово-трубного 68 — м'яза — випрямляча хребта міжм'язова 266 — носа кісткова 104 — пазух клиноподібних 59 — — лобових 58 — плеча міжм'язова латеральна 388 — — — медіальна 388 Перехрест сухожилків пальців кисті 359 Перемичка(и) сухожилкова(і) 247, 301 290 Перетинка міжкісткова 167 470 — — гомілки 229 — — передпліччя 205 208 Перимізій 247 Періост див. Окістя Перихондрій див. Охрястя Печера соскоподібна 65 Піраміда кістки скроневої 63 67—69 Пластинка речовини компактної склепіння черепа внутрішня 19 3 — — — — — зовнішня 19 3 — піхви м'яза живота прямого зад­ ня 302 — — — — — передня 302 — дуги хребця 23 — кістки піднебінної горизонтальна 78 — — — перпендикулярна 78 — — клиноподібної крилоостиста 62 — — решітчастої очноямкова 72 — — — перпендикулярна 69 — відростка крилоподібного кістки клино- подібної латеральна 62 — — — — — медіальна 62 — перетинчаста 304 — підошовна 240 — дірчаста 69 — фасції скроневої глибока 336 — — — поверхнева 336 — — грудної глибока 292 — — — поверхнева 292 — — кисті тильної глибока 389 — — — — поверхнева 389 — — попереково-грудної задня (поверх- нева) 274 — — — передня (глибока) 274 — — — середня 274 — — шийної поверхнева 321 — — — передхребтова 321 — — — передтрахейна 321 — епіфізарна 18 3 Площина(и) вінцеві див. Площини фрон­ тальні — горизонтальні 10 — міжгорбкова 297 — міжостьова 297 — надгребенева 297 — білясерединні 10 — парамедіанні 10 — підреберна 297 — поперечні 297 — сагітальні 10 — серединна 10 — транспілорична 297 — фронтальні 10 Майданчик(и) каркові 53 — потиличний 53 Поверхня(і) горбка ребра суглобова 40 — верхньощелепна кістки піднебінної 78 — — крила великого кістки клиноподібної 59 — верхня кістки надп'яткової 159 — скронева кістки скроневої 63 — — — лобової 56 — — — виличної 80 — внутрішня кістки лобової 56 — — — тім'яної 54 — очноямкова кістки лобової 58 — — кістки виличної 81 — — крила великого кістки клиноподібної 59 — — щелепи верхньої 75 — головки кістки малогомілкової суглобова 152 — — ребра суглобова 40 — дорсальна крижової кістки 36 29 — задня кістки великогомілкової 150 — — — ліктьової 119 — — — променевої 121 — — — малогомілкової 152 — — — плечової 115 — — лопатки 111 — крижово-тазова кістки клубової 137 — долонні пальців 341 — латеральна кістки великогомілкової 150 — — — променевої 121 — — — малогомілкової 152 — — — виличної 80 — кісточки латеральної суглобова 153 — — медіальної суглобова 150 — кісточкова латеральна кістки надп'ят- кової 159 — — медіальна кістки надп'яткової 159 — медіальна кістки великогомілкової 150 — — — ліктьової 119 — — — малогомілкової 152 — міжхребцеві 23 — мозкова кістки скроневої 63 — — крила великого кістки клиноподібної 59 — наколінкова кістки стегнової 147 — зовнішня кістки лобової 56 — — — тім'яної 54 — піднебінна пластинки горизонтальної кістки піднебінної 78 — носова пластинки горизонтальної кіс- тки піднебінної 78 — — — перпендикулярної кістки піднебінної 78 — — щелепи верхньої 75 — передньолатеральна кістки плечової 115 — передньомедіальна кістки плечової 115 — передня кістки ліктьової 119 — — — променевої 121 — — наколінка 149 — — щелепи верхньої 75 — піраміди задня 65 — — нижня 66 — — передня 65 — підскронева щелепи верхньої 75 — підколінна кістки стегнової 145 — підошовні пальців 396 — півмісяцева западини кульшової 131 — реберна (передня) лопатки 111 — зв'язки п'ятково-човноподібної підошов- ної суглобова 159 — симфізна кістки лобкової 137 — суглобова(і) 167 — — акроміальна 114 — — верхня(і) атланта 28 — — — кістки великогомілкової 150 — — — хребців 24 — — грудинна 114 — — задня зуба 28 — — зап'ясткова 123 — — ключична 111 — — кубоподібна 160 — — човноподібна 159 — — малогомілкова 150 ──────── Сторінка 468 ──────── Предметний покажчик Поверхня(і) суглобова(і) наколін- ка 149 — — нижня(і) атланта 28 — — — кістки великогомілкової 150 — — — хребців 24 — — передня зуба 28 — — п'яткова задня 159 — — — передня 159 — — — середня 159 — — надп'яткова задня 160 — — — кістки човноподібної 160 — — — передня 160 — — — середня 160 — — ямки нижньощелепної 63 — тазова крижової кістки 36 29 — тильні пальців кисті 341 — — — стопи 396 — вушкоподібна кістки клубової 137 — — крижової кістки 39 — частини п'ятково-човноподібної зв'язки роз- двоєної суглобова 160 — сіднична кістки клубової 135 Підошва 396 Підпора білої лінії живота 305 Підребер'я див. Ділянка підреберна Підчерев'я див. Ділянка лобкова Хребець(ці) 23 5, 8, 11 — виступний 30 20 — грудний(і) 31 8, 11, 21, 23—25 — куприкові 39 — крижові 36 — осьовий (II) 28 11, 18, 19,224, 225 — поперековий(і) 34 8, 11, 26, 28 — шийні 25 12, 14—20, 45 — — перший див. Атлант Хребтовий стовп 21 7, 9, 10, 13, 22, 27, 30 Поле міжвиросткове заднє 150 — — переднє 150 Порожнина барабанна 68 — очної ямки 101 — грудна 44 — диска міжхребцевого 171 — кістковомозкова 18 3 — носова кісткова 104 115, 118, 119, 121, 122 — синовіальна 249 292 — суглобова 168 211 — таза 137 — черепа 47 Півканал м'яза-натягувача бара- банної перетинки 68 — труби слухової 68 Пояс плечовий (кінцівки верхньої) 111 127, 133 — тазовий (кінцівки нижньої) 131 163 Приведення 11, 12 Прикріплення м'язів(а) 245 — — на грудині 325 — — — ключиці 324 — — — кістці(ах) стегновій 454, 460 — — — — великогомілковій 471 — — — — гомілки 470 — — — — кисті 426 — — — — під'язиковій 354 — — — — плечовій 395 — — — — пояса плечового 390 — — — — передпліччя 412 — — — — стопи 483, 484 — — — — тазовій 454—456 — — — — тулуба 305, 314, 322, 323 — — — лопатці 391, 392 — — — основі черепа 371 Проміжки плесна міжкісткові 163 — п'ястка міжкісткові 130 Пронатор(и) 247 — квадратний 361 402 — круглий 355 402 Пронація 11, 12 Простір(-ори) скроневий глибокий 337 — скронево-крилоподібний 337 — голови клітковинні 378 — крилоподібно-нижньощелепний 337 — міжапоневротичний надвиличний 337 — міжкрилоподібний 337 — надгрудинний 322 — підапоневротичний 337 — підокісні 337 — позадувісцеральний 322 — передвісцеральний 322 Протиставлення 11, 12 Хід слуховий внутрішній 65 — — зовнішній 68 Птеріон 90 Пухирець решітчастий 72 Пупок див. Ділянка пупкова Пучок(ки) апоневрозу долонного попереч- ні 389 — — підошовного поперечні 455 — м'язові 247 — м'яза ока колового війковий 327 — зв'язки атланта хрестоподібної поздовж- ні 180 П'ясток 341 Розгинання 11 Розгинач(і) 247 — зап'ястка ліктьовий 364 — — променевий довгий 364 — — — короткий 364 290 — мізинця 368 — пальця(ів) кисті 364 401 — — — великого довгий 368 — — — — короткий 368 — — вказівного 369 — — стопи великого довгий 423 469 — — — — короткий 436 — — довгий 423 469 — — короткий 436 Раковина(и) клиноподібні 59 — носова верхня 72 — — найвища 72 — — нижня 72 73, 74 — — середня 72 Відстань міжвертлюгова 143 — міжгребенева 143 — міжостьова 143 Розтвір верхньощелепний 75 — каналу нерва кам'янистого великого 65 — — — — малого 65 — півмісяцевий 72 Розщеплення див. Схиндилез Ребро(а) 40 34, 35, 36 — друге 41 35 — справжні 40 — коливні 40 — несправжні 40 — перше 40 35 Ріг(роги) куприкові 39 — кістки під'язикової великі 84 — — — малі 84 — краю серпоподібного щілини підшкірної верхній 453 — — — — — нижній 453 — крижові 39 Тім'ячко(а) 48 — задньолатеральне 48 — заднє 48 — клиноподібне 48 — передньолатеральне 48 — переднє 48 — соскоподібне 48 Руків'я грудини 41 Склепіння стопи 286, 287 — — поперечне дистальне 242 286 — — — проксимальне 242 — — поздовжнє 240 286 — суглоба плечового 193 — черепа 84 95, 103, 108 Зв'язка(и) 168 — акроміально-ключична 191 — атланта хрестоподібна 180 — — поперечна 180 — атлантопотилична(і) латеральні 177 — — передня 177 — атлантоосьова додаткова 177 — верхівки зуба 180 — позакапсульні 168 — внутрішньокапсульні 168 — западини кульшової поперечна 218 — каркова 174 — головки кістки стегнової 220 — — — малогомілкової задня 229 — — — — передня 229 — — ребра внутрішньосуглобова 184 — — — промениста 184 — горохоподібно-гачкувата 211 — горохоподібно-п'ясткова 211 — гребінчаста 460 — грудинно-ключична задня 191 — — передня 191 — грудинно-реберна(і) внутрішньосугло- бова 187 — — променисті 187 — дельтоподібна див. Зв'язка суглоба надп'ятково- гомілкового обхідна медіальна — дугоподібна латеральна 292 — — медіальна 292 — — серединна 292 — жовті 173 208 — завернута 297 — зап'ястково-п'ясткові долонні 212 — — тильні 212 — зап'ястка обхідна ліктьова 207 — — — променева 206 — — промениста 211 — капсульні 168 — квадратна 202 — клиноподібно-нижньощелепна 188 — клинокубоподібна міжкісткова 239 — — підошовна 239 — — тильна 239 — клиночовноподібні підошовні 239 — — тильні 239 — клиноплеснові міжкісткові 239 — дзьобоподібно-акроміальна 193 — дзьобоподібно-ключична 191 — дзьобоподібно-плечова 193 — коліна хрестоподібна(і) 227 — — — задня 227 — — — передня 227 — — поперечна 228 — обхідна великогомілкова 222 — — ліктьова 200 ──────── Сторінка 469 ──────── Предметний покажчик Зв'язка(и) обхідна променева 200 — — малогомілкова 222 — кінцівки верхньої 391 — конічна 191 — кістки променевої кільцева 200 — крижово-горбова 217 — крижово-куприкова задня глибо- ка 177 — — — поверхнева 177 — — латеральна 177 — — передня 177 — крижово-остьова 217 — крижово-клубові задні 214 — — міжкісткові 214 — — передні 214 — крилоподібно-остьова 188 — крилоподібні 180 — кубоподібно-човноподібна підошовна 239 — — тильна 239 — лакунарна 297 — лобкова верхня 218 — — нижня 218 — лобково-стегнова 218 — ліктьово-зап'ясткова долонна 207 — — тильна 207 — лопатки поперечна верхня 193 — — — нижня 193 — променево-зап'ясткова долонна 207 — — тильна 207 — матки кругла 305 — міжгомілкова задня 230 — — передня 230 — — поперечна 236 — міжзап'ясткові долонні 211 — — міжкісткові 211 — — тильні 211 — міжклиноподібні міжкісткові 239 — — підошовні 239 — — тильні 239 — міжключична 191 — міжостьові 173 — міжпоперечні 175 — міжямкова 308 — меніско-стегнова задня 228 — — передня 228 — наколінка 222 — — підтримувальна латеральна 222 — — — медіальна 222 — надостьова 174 — пахвинна 297 — плеча поперечна 193 — плеснова(і) міжкісткові 239 — — підошовні 239 — — поперечна глибока 240 — — тильні 239 — плесно-сесамоподібні 240 — плесна поперечні поверхневі 455 — підвішувальна клітора 305 — — статевого члена 305 — — пахвової фасції 387 — клубово-стегнова 218 — клубово-поперекова 176 — підтримувальна щитоподібної залози 321 — підколінна дугоподібна 227 — — коса 222 — піднаколінкова синовіальна 222 — підошовна(і) довга 238 — — суглобів міжфалангових 240 — — — плесно-фалангових 240 — попереково-реберна 185 — заплесно-плеснові підошовні 239 — — тильні 239 — заплесна 236 — — міжкісткові 239 — — підошовні 239 — — тильні 239 — поздовжня задня 173 — — передня 172 — п'ясткові долонні 212 — — міжкісткові 212 — — поперечні глибокі 212 — — — поверхневі 389 — — тильні 212 — п'ятково-кубоподібна 238 — — підошовна 239 — — тильна 238 — п'ятково-човноподібна 238 — — підошовна 238 — п'ятково-малогомілкова 232 — роздвоєна 236 — реберно-ключична 191 — реберно-мечоподібні 187 — реберно-поперечна 185 — — верхня 185 — — додаткова 185 — — латеральна 185 — сідничо-стегнова 220 — стовпа хребтового поперечні 175 — суглоба(ів) скронево-нижньощелепного латеральна 188 — — — медіальна 188 — — надп'ятково-гомілкового обхідна лате- ральна 232 — — — — медіальна 232 — — кисті міжфалангових обхід- ні 214 — — — — долонні 214 — — плесно-фалангових обхід- ні 240 — — п'ястково-фалангових обхід- ні 212 — — — долонні 212 — — стопи міжфалангових обхід- ні 240 — суглобово-плечові 193 — піхв сухожилків пальців кисті 389 — — — — — довга 389 — — — — — коротка 389 — — — — стопи 459 — надп'ятково-човноподібна 238 — надп'ятково-малогомілкова задня 236 — — передня 232 — надп'ятково-п'яткова задня 236 — — латеральна 236 — — медіальна 236 — — міжкісткова 236 — трапецієподібна 191 — шило-нижньощелепна 189 — шило-під'язикова 188 Згинання 11 Згинач(і) 247 — додатковий див. М'яз підошви квад­ ратний — зап'ястка ліктьовий 358 403 — — променевий 355 — мізинця кисті короткий 377 — — стопи короткий 445 — пальця(ів) глибокий 359 — — довгий 431 469 — — кисті 401 — — — великого довгий 360 290 — — — — короткий 370 — — короткий 445 482 — — поверхневий 358 — — стопи великого довгий 432 290, 469 — — — — короткий 441 Сідло турецьке 58 Серп пахвинний 308 Симфіз 167 208 — лобковий 218 208 — міжхребцевий 171 208 — нижньощелепний 81 — відростка мечоподібного 188 208 — руків'я грудини 187 208 Синартрози 166 208 Синдесмоз(и) 166 208 — грудної клітки 187 — зубоальвеолярний 166 208 — променево-ліктьовий 204 250 — міжгомілковий 229 276 — пояса плечового (кінцівки верхньої) 193 — — тазового 218 — стовпа хребтового 172 — черепа 188 232 Синхондроз(и) 167 52 — внутрішньопотиличний задній 54 — — передній 54 — грудини 187 — грудної клітки 187 — кам'янисто-потиличний 95 — клиноподібно-потиличний 54 208 — клиноподібно-кам'янистий 95 — клиноподібно-решітчастий 104 — ребра першого 187 — руків'я грудини 187 — стовпа хребтового 171 — черепа 188 Система м'язова див. М'язи — скелета 14 1, 2 Схил 51 Скелет додатковий 14 — осьовий 14 Складка(и) крилоподібні 222 — синовіальна(і) 168 — — піднаколінкова 222 — сіднична 393 Сколіоз 21 Шар жировий 304 — синовіальний 249 292 — — капсули суглобової див. Перетинка кап­ сули суглобової синовіальна — волокнистий 249 292 — — капсули суглобової див. Перетинка кап­ сули суглобової волокниста З'єднання грудної клітки 182 — кінцівки верхньої 191 — — нижньої 214 — кісток 166 — кісткове 167 — лопатково-грудне 193 — міжсухожилкові 364 — неперервні див. Синартрози — хребтового стовпа 171 215—217, 219—223 — пояса плечового 191 — — тазового 214 260—263 — перервні див. Суглоби — синовіальні див. Суглоби — волокнисті 166 — — черепа 188 — хрящові 167 — — черепа 188 — частини вільної кінцівки верхньої 193 249 ──────── Сторінка 470 ──────── Предметний покажчик З'єднання частини вільної кінцівки нижньої 218 — черепа 224 Протиставлення 11, 12 Судини м'яза 247 Леміш 74 60, 79, 80 Спинка сідла 59 Стінка очної ямки верхня 102 115 — — латеральна 102 116 — — медіальна 102 117 — — нижня 102 Сумка(и) горбистості кістки великогомілко- вої підшкірна 416 — вертлюгова підшкірна 453 — внутрішньосухожилкова ліктьова 355 — — підшкірна 453 — «гусячої лапки» 416 — двоголово-променева 352 — кісточки латеральної підшкірна 453 — — медіальної підшкірна 453 — ліктьова міжкісткова 352 — м'яза(ів) стегна двоголового верхня 423 — — — — підсухожилкова нижня 423 — — великогомілкового переднього підсухо- жилкова 423 — — грушоподібного 403 — — затульного внутрішнього підсухо- жилкова 403 — — — —сіднична 396 — — литкового підсухожилкова лате- ральна 426 — — — — медіальна 426 — — дзьобо-плечового 353 — — круглого великого підсухожилкова 349 — — підлопаткового підсухожилкова 349 — — підостьового підсухожилкова 341 — — плеча триголового підсухожилкова 355 — — півперетинчастого 419 — — кравецького підсухожилкові 414 — — спини найширшого підсухожилко- ва 255 — — трапецієподібного підсухожилкова 255 — — сідничного(их) великого вертлюгова 403 — — — — сіднична 403 — — — малого вертлюгова 406 — — — середнього вертлюгові 403 — — — міжм'язові 403 — наднаколінкова 416 — підакроміальна 341 — клубова підсухожилкова 396 — клубово-гребінна 396 — піддельтоподібна 341 — підшкірна 249 292 — — акроміальна 255 — — ліктьова 355 — пахвова 249 — піднаколінкова глибока 416 — — підшкірна 416 — підпід'язикова 312 — підсухожилкова 249 292 — позадупід'язикова 312 — переднаколінкова підшкірна 416 — — підсухожилкова 416 — — підфасціальна 416 — п'яткова підшкірна 426 — розгинача зап'ястка променевого коротко- го підсухожилкова 364 — синовіальна(і) 249 292 — — підфасціальна 249 — сухожилка п'яткового 426 Супінатор(и) 247, 368 402 Супінація 11, 12 Суглоб(и) 166 209, 211 — акроміально-ключичний 191 239 — атлантопотиличний 177 — атлантоосьовий латеральний 177 — — серединний 177 — блокоподібний(і) 169 210 — скронево-нижньощелепний 188 231—233 — обертовий 170 210 — надп'ятково-гомілковий 232 210 — головки ребра 182 — грудинно-ключичний(і) 191 235 — грудинно-реберні 186 230 — грудної клітки 226, 227 — двовісні 210 — дуговідросткові 175 218 — зап'ястково-п'ястковий(і) 211 — — великого пальця кисті 212 210 — зап'ястка 208 254—256 — кисті 206 251, 253 — —міжфалангові 214 210 — — — дистальні 214 — — — проксимальні 214 — клино-човноподібний 239 — колінний 222 181, 210, 268—275 — комбінований 168 — комплексний 168 — кістки горохоподібної 211 — крижово-куприковий 177 — крижово-клубовий 214 210 — ліктьовий 198 242—247 — променево-зап'ястковий 206 210, 252 — променево-ліктьовий дистальний 203 248 — — проксимальний 200 210 — міжгомілковий 229 276 — міжзап'ясткові 208 — міжклиноподібні 239 — міжплеснові 239 — міжзаплеснові див. Суглоби за­ надп'ятковий плесна — міжп'ясткові 212 — виростковий 170 210 — одновісні 210 — плечовий 193 210, 236—241 — плечово-ліктьовий 200 — плечово-променевий 200 — плоский(і) 170 210 — плесно-фалангові 240 — піднадп'ятковий 236 — хребтового стовпа 175 — пояса плечового (кінцівки верхньої) 191 — попереково-крижовий 176 — заплесно-плеснові 239 — заплесна 236 284, 285 — — поперечний 236 — простий 168 — п'ястково-фалангові 212 — п'ятково-кубоподібний 238 — реберно-хребцеві 182 227—229 — реберно-поперечний 182 — реберно-хрящові 187 — сідлоподібний 170 210 — складний 168 — середньозап'ястковий 208 257 — стопи 230 277—283 — — міжфалангові 240 — кульшовий 218 210, 264—267 — надп'ятково-п'ятково-човноподібний 238 — надп'ятково-п'ятковий див. Суглоб під­ — тривісні 210 — циліндричний 170 210 — частини вільної кінцівки верхньої 193 — — — — нижньої 218 — чашоподібний 170 210 — черепа 188 — кулястий 170 210 — еліпсоподібний 210 Сухожилок(ки) 244 290, 292 — проміжний 245 290 — п'ятковий 426 — з'єднувальний див. Серп пахвинний Схиндилез 167 Таз 137 168—174 — великий 137 — малий 137 Тіло грудини 41 — жирове піднаколінкове 222 — ключиці 114 — кістки стегнової 145 — — великогомілкової 150 — — клиноподібної 58 — — лобкової 137 — — ліктьової 118 — — променевої 121 — — малогомілкової 152 — — плечової 115 — — плеснової 162 — — клубової 135 — — під'язикової 84 — — п'ясткової 129 — — сідничної 137 — — надп'яткової 159 — хребця 23 — ребра 40 — фаланги пальця кисті 130 — — — стопи 164 — щелепи верхньої 75 — — нижньої 81 Тім'я 93 Тенар 341 Тканина живота підшкірна 304 — сполучна пухка стінки живо­ та 304 Точка(и) скостеніння див. Центр(и) скосте­ ніння — м'яза рухома 246 — — фіксована 246 Тракт клубово-великогомілковий 453 Трикутник(и) аускультаційний 274 299 — стегновий 459 438, 495 — грудинно-реберний 292 — ключично-грудний (дельтоподібно-груд­ ний) 292 318 — лопатково-ключичний 324 — лопатково-трапецієподібний 324 — лопатково-трахейний 324 — піднижньощелепний 322 — підпідборідний 322 — позадумолярний 81 — попереково-реберний 292 — поперековий верхній 274 301 — — нижній 274 299 — сонний 322 — шиї 363 — — задній 324 — — передній 322 Тил кисті 341 — стопи 393 ──────── Сторінка 471 ──────── Предметний покажчик Закуток клиноподібно-решітчастий 108 — мішкоподібний 198 Кут акроміона 111 — грудини 42 — потиличний 56 — клиноподібний 56 — лобовий 56 — лопатки верхній 111 — — латеральний 111 — — нижній 111 — підгрудинний 45 — підлобковий 137 — ребра 40 — соскоподібний 56 — щелепи нижньої 81 Тримач м'язів малогомілкових верх- ній 453 — — — нижній 453 — розгиначів кисті 389 — — стопи верхній 453 — — — нижній 453 — згиначів кисті 214 — — стопи 453 Вузол кута рота 328 Фаланга(и) див. Кістки пальців кисті — пальця(ів) кисті 130 5, 161 — — — дистальна 130 — — — проксимальна 130 — — — середня 130 — — стопи 163 — — — дистальна 163 — — — проксимальна 163 — — — середня 163 Фасція(ї) 249 292 — стегна 292, 458, 488, 489 — скронева 336 292 — внутрішня див. Фасція живота парі­ єтальна — внутрішньогрудна 292 — каркова 274 — гомілки 453 468, 490 — грудей парієтальна див. Фасція внутрішньо­ грудна — грудна 292 — дельтоподібна 387 — діафрагмова 293 — жувальна 336 — залози привушної 337 — живота 339 — — вісцеральна 305 — — покривна 305 — — — глибока 305 — — — поверхнева 305 — — — проміжна 305 — — парієтальна 305 — — поперечна 305 — кисті тильна 389 — ключично-грудна 292 — кінцівки верхньої 391, 392, 430 — долонна міжкісткова 389 — — поверхнева 388 — м'язові 249 — м'яза попереку квадратного див. Пла­ стинка фасції попереково-грудної пе­ редня — надостьова 387 — пальців долонна 389 — плеча 387 393 — поверхнева(і) 249 292 — клубова 451 — клубово-поперекова 451 — підлопаткова 387 — пахвова 387 — підостьова 387 — підошовна міжкісткова 455 — — власна (поверхнева) 455 — пояса тазового 488 — попереково-грудна 274 — передпліччя 388 292, 396, 407, 408, 431 — решітчаста 453 — власна(і) 249 292 — — грудна 292 — — органа 305 — спини 339 — стопи 490 — — тильна 454 — шиї 320 360, 361 — широка 452 — щічно-глоткова 337 — сіднична 451 Хоани 104 120 Хід носовий верхній 106 — — нижній 108 — — загальний 108 — — середній 108 — носоглотковий 108 Хондрокраніум див. Череп хрящовий Хорда коса 204 Хрящ(і) реберні 40 — суглобовий 167 211 — епіфізарний 18, 167 Центр(и) окостеніння 19 — — вторинні 19 — — первинний 19 — сухожилковий 292 Частина(и) піхви волокнистої пальців кисті кільцева 389 — — — — — хрестоподібна 389 — — — — стопи кільцева 459 — — — — — хрестоподібна 459 — діафрагми грудинна 292 — — поперекова 292 — — реберна 292 — кінцівки верхньої вільна 111 — — нижньої вільна 131 — кістки скроневої барабанна 68 — — — кам'яниста див. Піраміда кістки скро­ невої — — — лускова 63 — — потиличної основна 51 — — — латеральні 51 — — клиноподібної постклиноподібна 62 — — — передклиноподібна 62 — — лобової очноямкова 56 — — — носова 58 — — перетинчаста 17 — крижової кістки латеральні 39 — ложа гомілки фасціального заднього глу- бока 453 — — — — — поверхнева 453 — — передпліччя фасціального заднього латеральна 388 — — — — переднього глибока 388 — — — — — поверхнева 388 — м'яза(ів) ока колового повікова 327 — — — — очноямкова 326 — — — — глибока 327 — — грудей найдовшого поперекова 267 — — грудного великого черевна 278 — — — — грудинно-реберна 278 — — — — ключична 278 — — дельтоподібного акроміальна 341 — — — ключична 341 — — — остьова 341 — — жувального глибока 332 — — — поверхнева 332 — — носового крилова 332 — — — поперечна 332 — — клубово-реберного грудна див. М'яз грудей клубово-реберний — — — поперекова див. М'яз попереку клубово-реберний — — попереку міжпоперечних латераль- них задня 273 — — — — — передня 273 — — рота колового губна 328 — — — — крайова 328 — — трапецієподібного висхідна 255 — — — низхідна 255 — — — поперечна 255 — — шиї довгого коса верхня 316 — — — — — нижня 316 — — — — медіальна 316 — склепіння стопи поздовжнього латеральна 242 — — — — медіальна 242 — зв'язки обхідної ліктьової зад­ ня 200 — — — — коса 200 — — — — передня 200 — — — медіальної великогомілково-човно­ подібна 232 — — — — великогомілково-надп'яткова зад­ ня 232 — — — — — передня 232 — — — — великогомілково-п'яткова 232 — — клубово-стегнової низхід­ на 218 — — — поперечна 218 — системи скелета кісткова 14 — — — хрящова 14 — лемеша клиноподібна 74 — фасції клубово-поперекової клу- бова 451 — — — поперекова 451 — щелепи нижньої альвеолярна 81 Щелепа верхня 75 81—85 — нижня 81 90—93 Череп 47 45—47, 96—107, 109, 110 — лицевий 47 — мозковий 47 — перетинчастий 47 46 — хрящовий 47 46 Луска потилична 53 — лобова 56 Шийка кістки стегнової 147 — — променевої 121 — — малогомілкової 152 — — плечової анатомічна 115 — — — хірургічна 116 — — надп'яткової 159 — лопатки 111 — ребра 40 — щелепи нижньої 84 Шолом сухожилковий 324 Шов(шви) 84 208 — вінцевий 93 — скронево-виличний 91 — зубчастий 167 ──────── Сторінка 472 ──────── Предметний покажчик Шов(шви) потилично-соскоподібні 89 — зубчастий 167 208 — клиноподібно-верхньощелепний 110 — клиноподібно-лобовий 102 — клиноподібно-решітчастий 102 — клиноподібно-виличний 102 — клиноподібно-лемішевий 96 — клиноподібно-тім'яний 90 — клиноподібно-лускатий 90 — ламбдоподібний 88 — лобово-верхньощелепні 85 — лобово-носовий 85 — лобово-решітчастий 104 — лобово-виличні 85 — лобово-слізний 104 — лобовий 56 — міжверхньощелепний 77 — міжносовий 86 — метопічний див. Шов лобовий — піднебінно-верхньощелепний 102 — піднебінно-решітчастий 104 — піднебінний поперечний 108 — — серединний 76 — носоверхньощелепні 86 — плаский 167 — підочноямковий див. Шов виличноверхньоще­ лепний — різцевий 77 — решітчасто-верхньощелепний 104 — решітчасто-слізний 102 — сагітальний 88 — виличноверхньощелепний 75 — слізно-верхньощелепний 104 — слізно-раковинний 108 — тім'яно-соскоподібний 88 — лускато-соскоподібний 91 — лускатий 90, 167 208 — — черепа 90 Щілина анальна 393 — барабанно-соскоподібна 66 — барабанно-луската 68 — очноямкова верхня 102 — — нижня 102 — кам'янисто-барабанна 69 — кам'янисто-потилична 99 — кам'янисто-луската 66 — клиноподібно-кам'яниста 99 — крижова 39 — крилоподібно-верхньощелепна 109 — міжсіднична див. Щілина анальна — підшкірна 453 — сухожилкова 460 Ендомізій 247 Ендост 17 3 Епімізій 247 Епіфіз(и) 18 — анулярний 23 Ядро драглисте 171 Язичок клиноподібний 59 — щелепи нижньої 81 Ямка(и) блокова 58 — вінцева 118 — вертлюгова 145 — скронева 109 124 — западини кульшової 131 — гіпофізна 58 — головки кістки стегнової 147 — двочеревцева 81 — залози слізної 58 — зуба атланта 28 — іклова 75 — кістки 17 — — клиноподібної крилоподібна 62 — крилоподібно-піднебінна 110 117, 124, 125 — човноподібна 62 — кісточки латеральної 153 — ліктьова 393 — променева 118 — міжвиросткова 147 — мішка слізного 104 — мозкова 53 — мозочкова 53 — виросткова 51 — надключична велика 309 — — мала 309 — надостьова 111 — надчеревна див. Ділянка надчеревна — нижньощелепна 63 — відростка ліктьового 118 — — поперечного реберна 31 — клубова 137 — підскронева 109 124 — піддугова 66 — підключична 292 — підколінна 460 — підлопаткова 111 — пахвова 389 434 — піднижньощелепна 81 — підостьова 111 — під'язикова 81 — позадумолярна 81 — хребця реберна верхня 31 — — — нижня 31 — різцева 76 — суглобова 168 — — головки кістки променевої 122 — щелепи нижньої крилоподібна 84 — черепна задня 99 — — передня 98 — — середня 98 — яремна 66 Ямочка(и) грануляцій 54 — кам'яниста 66 — куприкова 255 — надхідна 69 — решітчасті 58 Комірки решітчасті задні 72 — — передні 72 — — середні 72 — соскоподібні 65 ──────── Сторінка 473 ──────── Index terminorum* Abductio 11, 12 Acetabulum 131 165, 166, 168—172 Acromion 111 126—129, 133, 234, 236—240, 320, 379, 382, 387 Adductio 11, 12 Aditus orbitalis 101 102, 113, 116 Adminiculum lineae albae 305 327, 330 Ala(e) cristae galli 72 72 — major(es) ossis sphenoidalis 59 6, 46, 47, 59, 61, 62, 96, 106, 111, 115 — minor(es) ossis sphenoidalis 59 46, 59, 61, 62, 98, 106, 111, 113, 116 — ossis(ium) ilii(orum) 135 165—172, 263 — — sacri 39 11, 29, 30 — vomeris 74 60, 80, 120 Alveoli dentales mandibulae 81 92, 98 — — maxillae 77 84, 98 Angulus(i) acromii 111 128 — costae(rum) 40 34, 40, 43, 226 — frontalis ossis parietalis 56 54 — inferior scapulae 111 128, 129, 133, 383 — infrasternalis 45 39 — lateralis scapulae 111 128, 129 — mandibulae 81 45, 91, 93, 97, 98, 231, 232, 374 — mastoideus ossis parietalis 56 54, 95 — occipitalis ossis parietalis 56 54 — sphenoidalis ossis parietalis 56 54 — sterni 42 37 — subpubicus 137 168 — superior scapulae 111 128, 129, 240 Antrum mastoideum 65 67—69 Anulus femoralis 460 495 — fibrosus 171 212—215, 218 — inguinalis profundus 308 330, 347, 348 — — superficialis 308 345, 346, 347, 348 — tympanicus 69 6, 46, 47 — umbilicalis 302 315, 318, 330, 345, 346 Apertura(e) canaliculi cochleae 66 65, 66 — — vestibuli 66 65, 112 — externa canalis carotici 66 66, 105 — interna canalis carotici 66 66, 105 — nasales posteriores vide Choanae — pelvis inferior 137 169, 172 — — superior 137 169, 172 — piriformis 104 97, 98 — sinus frontalis 58 122 — — sphenoidalis 59 59, 60, 115, 122 — thoracis inferior 45 39, 44 — — superior 45 39, 44, 127 * Прямим шрифтом позначено номери сторінок, курсивом — номери рисунків, напівжирним курсивом — номери рисунків, на яких показано місця прикріплення м'язів або які цілком присвячено зазначеним об'єктам. Apex capitis fibulae 152 177—179, 184, 189, 190 — dentis axis 28 11, 12, 19 — ossis sacri 39 29, 30, 32 — partis petrosae 63 65, 66 — patellae 149 182, 183 Aponeurosis(es) 246 290 — epicranialis vide Galea aponeurotica — glutea 451 446, 488 — musculi bicipitis brachii (bicipitalis) 352 256 304, 318, 385, 396, 397, 427, 430 — — erectoris spinae 263 305, 306 — — obliqui externi abdominis 297 318, 319, 328, 342, 345—348 — — — interni abdominis 298 326, 328, 337, 342, 347 — — transversi abdominis 299 326, 347 — omoclavicularis 321 — palmaris 389 397, 423, 427, 430 — plantaris 455 281, 284, 287, 466, 477, 478, 481, 484, 491 Apophyses 18 Appositio 12 Arcus alveolaris mandibulae 81 92, 98 — — maxillae 77 82, 84, 119 — anterior atlantis 28 12, 13, 17, 18, 220, 221, 223, 225 — costalis 45 39, 41, 315, 316 — iliopectineus 452 262, 330, 438, 495 — inguinalis vide Ligamentum inguinale — pedis 286 — — longitudinalis 240 286 — — transversus distalis 242 286 — — — proximalis 242 — posterior atlantis 28 12, 13, 17, 18, 122, 221, 223, 225 — pubicus 137 171 — superciliaris 56 56, 57, 113 — tendineus 249 292 — — musculi solei 426 464 — vertebrae 23 8, 16, 19, 22, 28, 215, 217, 223 — zygomaticus 91 45, 98, 100, 104, 106, 372, 378 Area intercondylaris anterior 150 186 — — posterior 150 186 Articulatio(nes) 166 209 — acromioclavicularis 191 133, 234, 237, 239 — atlantoaxialis lateralis 177 220—222, 224, 357 — — mediana 177 223, 225 — atlantooccipitalis 177 220, 222, 224 — bicondylaris 170 210 — calcaneocuboidea 238 277, 279, 280, 282, 284, 285 — capitis costae 182 226—228 — carpi 208 254—256 — carpometacarpalis(es) 211 253, 255, 256, 418 — — pollicis 212 210, 251, 254, 255 — cinguli pectoralis 191 — columnae vertebralis 175 — combinatae 168 — complexa 168 — composita 168 — costochondralis(es) 187 226, 230 — costotransversaria 184 226, 227 — costovertebrales 182 227—229 — cotylica(e) 170 210 — сохае (coxofemoralis) 218 210, 262—267 — cranii 188 — cubiti 198 242—246 — cuneonavicularis 239 277, 279, 280—285 — cylindrica(e) 170 210 — ellipsoidea(e) 170 210 — genus 222 210, 268—274 — humeri (glenohumeralis) 193 210, 234, 236— 241, 387 — humeroradialis 200 242—244, 247 — humeroulnaris 200 242—244, 247 — intercarpales 208 255, 256 — interchondrales 187 230 — intercuneiformes 239 280 — intermetacarpalis(es) 212 251, 255, 256 — intermetatarsales 239 277, 280, 283 — interphalangea(e) distalis(es) 214 258 — — manus 214 148, 210, 251 — — pedis 240 193, 277, 279, 280—282 — — proximalis(es) 214 258 — intertarsales vide Articulationes tarsi — lumbosacralis 176 30, 219, 261, 262 — manus 206 251, 253 — mediocarpalis 208 248, 251, 253, 255, 256, 257 — membri superioris vide Articulationes cinguli pectoralis — metacarpophalangea(e) 212 148, 251, 258, 259 — metatarsophalangea(e) 240 193, 277, 279, 280—282 — ossis pisiformis 211 248, 251, 252, 257 — partis liberae membri inferioris 218 — — — — superioris 193 — pedis 230 277—283 — plana(e) 170 210 — radiocarpalis 206 210, 248, 251, 252, 253, 255— 257 — radioulnaris distalis 203 148, 248, 249—251, 254—256 — — proximalis 200 137, 210, 242—244, 246, 249, 250 — sacrococcygea 177 30, 219, 261 — sacroiliaca 214 30, 168—172, 210, 260 — sellaris(es) 170 210 — simplex 168 — spheroidea(e) 170 210 — sternoclavicularis(es) 191 234, 235 — sternocostales 186 230 — subtalaris (talocalcanea) 236 278—281, 285 ──────── Сторінка 474 ──────── Index terminorum Articulatio(nes) talocalcaneonavicularis 238 277, 279, 280—283, 285 — talocruralis 232 210, 277, 280, 281, 285, 473 — tarsi 236 284, 285 — — transversa 236 277, 280, 285 — tarsometatarsalis(es) 239 277, 279, 280— 283, 473 — temporomandibularis 188 231—233, 372 — thoracis 226 — tibiofibularis 229 269, 276, 470 — trochoidea vide Articulatio cilindrica — zygapophysialis(es) 175 13, 22, 27, 215, 216, 218, 220—222, 226, 227, 229 Asterion 91 100 Atlas 28 6, 7, 12, 17, 18, 45, 220—222, 224 Axis 28 7, 11, 12, 18, 19, 45, 220—222, 224 — frontalis (transversus) 10, 11 — pelvis 140 174 — sagittalis 10, 11 — verticalis (longitudinalis) 10, 11 Basion 51 49, 111 Basis cranii 84 95 — — externa 95 104, 105 — — interna 98 111, 112 — mandibulae 81 93 — ossis metacarpi 129 145, 147, 148, 160, 256, 405 — — metatarsi 162 192, 193, 206, 281 — — sacri 38 11, 29—31, 169, 172 — patellae 149 182, 183 — phalangis manus 130 145—148, 161 — — pedis 164 192 Bregma 93 103 Bulla ethmoidalis 72 72, 118, 122 Bursa(e) anserina 416 440 — bicipitoradialis 352 385, 399 — cubitalis interossea 352 — iliopectinea 396 440 — infrahyoidea 312 — infrapatellaris profunda 416 269, 272, 274, 440, 467 — intermusculares musculorum gluteorum 403 450 — intratendinea olecrani 355 406 — ischiadica musculi glutei maximi 403 450 — — — obturatorii interni 396 451, 452 — musculi bicipitis femoris superior 423 450 — — coracobrachialis 353 386, 387 — — piriformis 403 451 — — semimembranosi 419 450, 464 — retrohyoidea 312 — subacromialis 341 387, 388 — subcutanea 249 — — acromialis 255 381, 382 — — calcanea 426 463, 464, 493 — — infrapatellaris 416 490 — — malleoli lateralis 453 467, 492 — — — medialis 453 472, 492 — — olecrani 355 245, 383, 406, 431 — — prepatellaris 416 272, 489, 490 — — trochanterica 453 441, 488 — — tuberositatis tibiae 416 490 — subdeltoidea 341 385, 388 — subfascialis 249 — — prepatellaris 416 272 — submuscularis 249 — subtendinea(e) 249 — — iliaca 396 440 — — musculi bicipitis femoris inferior 423 441, 464, 466 — — — extensoris carpi radialis brevis 364 421 — — — gastrocnemii lateralis 426 465 — — — — medialis 426 268, 465 — — — infraspinati 341 384 — — — latissimi dorsi 255 328, 386 — — — obturatorii interni 403 447 — — — sartorii 414 443 — — — subscapularis 349 386—388 — — — teretis majoris 349 386 — — — tibialis anterioris 423 475, 476 — — — trapezii 255 299 — — — tricipitis brachii 355 384 — — prepatellaris 416 — suprapatellaris 416 272, 274 — synoviales 249 — — digitorum pedis 494 — tendinis calcanei 426 281, 465 — trochanterica(e) musculi glutei maximi 403 450 — — — — medii 403 451 — — — — minimi 406 442 Calcaneus 160 162, 191—197, 199, 277, 284— 286, 436, 476 Calvaria 84 95 Canaliculus(i) caroticotympanici 67 66 — chordae tympani 67 67 — cochleae 66 65, 66 — ethmoidalis anterior 72 72 — — posterior 72 72 — mastoideus 68 66 — tympanicus 67 66 — vestibuli 66 65, 68, 112 Canalis(es) adductorius 460 441, 442, 444, 458 — alveolares 75 82 — caroticus 66 65—67, 69, 105 — carpi 214 248, 252, 257, 408 — condylaris 51 49, 50, 112 — cruropopliteus 460 464, 468 — diploici 19 3 — femoralis 459 — incisivus(i) 77 83, 122 — infraorbitalis 75 82, 116, 117, 125 — inguinalis 305 347 — mandibulae 82 91, 378 — musculotubarius 68 66 — nasolacrimalis 104 117, 122, 124 — nervi facialis 67 68, 69 — — hypoglossi 53 46, 50, 110, 112, 222, 224 — nutricius(ii) 16 4 — obturatorius 218 261, 262, 264, 330, 443, 444 — opticus 59 46, 59, 61, 62, 97, 112, 113, 115, 117 — palatinus(i) major 108 125 — — minores 80 — palatovaginalis(es) 96 60, 120, 125 — pterygoideus 62 59, 115, 117, 125 — sacralis 38 29, 31, 32, 168, 171, 219, 261 — semicircularis anterior 68, 69 — — lateralis 68, 69 — ulnaris 214 248, 408 — vertebralis 24 9, 127, 215 — vomerorostralis 96 60, 120 — vomerovaginalis(es) 96 60, 120 Capitulum humeri 118 132, 135—138, 242—244, 246, 247, 249, 400, 403 Capsula(e) articularis(es) 168 209 — — acromioclavicularis 234, 237, 324, 391, 392 — — atlantoaxialis lateralis 220, 221, 224 — — — medianae 223 — — atlantooccipitalis 220, 222, 224 — — calcaneocuboideae 284 — — carpometacarpalis pollicis 254 — — coxae 262—265, 267, 456, 460 — — cubiti 243, 395, 402, 412 — — genus 269, 272—274, 460, 461, 471 — — humeri 234, 236—241, 384, 387, 391, 392, 395 — — interphalangeae(rum) manus 401 — — — distalis 258 — — — proximalis 258 — — — hallucis 277 — — — pedis 277, 279 — — lumbosacralis 219 — — metacarpophalangeae 258 — — metatarsophalangeae(rum) 279 — — — hallucis 277 — — ossis pisiformis 248 — — radiocarpalis 412, 419 — — radioulnaris distalis 249, 251, 254 — — sacroiliacae 455 — — sternoclavicularis 234, 324, 325 — — talocruralis 470, 471, 475 — — tarsometatarsalis 279 — — temporomandibularis 231—233, 370 — — tibiofibularis 470 — — zygapophysialis 215, 216, 218, 220, 221, 229 — fibrosa glandulae thyroideae 362 Caput(ites) breve musculi bicipitis brachii 352 385—387, 391, 394 — — — — femoris 423 445, 449, 450, 458—460 — costae 40 22, 34—36, 43, 127, 227 — femoris 147 30, 163, 170, 175, 180, 263—267, 273, 452 — fibulae 152 177—179, 184, 189, 190, 268— 270, 273, 276, 436, 445, 450, 462, 463, 465, 466, 490 — humerale musculi extensoris carpi ulnaris 364 395, 411 — — — flexoris carpi ulnaris 355 395, 403, 410 — — — pronatoris teretis 355 395, 402, 409 — humeri 115 126, 132—134, 138, 237, 239, 240, 388 — humeroulnare musculi flexoris digitorum superficialis 359 395, 398, 400, 409, 412 — inferius musculi pterygoidei lateralis 336 231, 373, 374, 375, 376 — laterale musculi flexoris hallucis brevis 442 477, 482—484 — — — gastrocnemii 426 268, 273, 436, 445, 446, 448—450, 460, 463—465, 467, 468, 469, 487, 488 — — — tricipitis brachii 355 297, 379, 381— 384, 386, 393, 394, 395, 435 — longum musculi bicipitis brachii 352 234, 236—239, 241, 385—388, 391, 394 — — — — femoris 423 305, 323, 445, 446, 448—450, 456, 458, 459 — — — tricipitis brachii 354 297, 379, 381— 387, 392, 393, 394, 435 — mandibulae 82 45, 91, 101, 231, 233 — mediale musculi flexoris hallucis brevis 442 477, 482, 484 — — — gastrocnemii 426 268, 272, 273, 436, 443, 444, 446, 448—450, 460, 461, 463— 465, 468, 469, 485, 487, 488 — — musculi tricipitis brachii 355 297, 379, 381, 382, 384—386, 393, 394, 395, 398 — musculi 245 290 — obliquum musculi adductoris hallucis 443 281, 479, 481, 482, 484 — — — — pollicis 370 415, 416, 423, 424, 432 — ossis metacarpi 130 145, 147, 148, 160, 414 — — metatarsi 162 192—194, 206, 281 — phalangis manus 130 145—148, 161 ──────── Сторінка 475 ──────── Index terminorum Caput phalangis pedis 164 192, 207 — profundum musculi flexoris pollicis brevis 370 415, 419, 424, 432 — — — tricipitis brachii vide Caput mediale musculi tricipitis brachii — radiale musculi flexoris digitorum superfi- cialis 359 397, 398, 400, 409, 412 — radii 121 126, 136, 137, 143, 144, 246, 247, 250, 400, 403 — rectum musculi recti femoris 415 322, 455, 456, 459 — reflexum musculi recti femoris 415 305, 456, 459 — superficiale musculi flexoris pollicis brevis 370 413—415, 419, 424, 432 — superius musculi pterygoidei lateralis 336 231, 370, 371, 373, 374, 375 — tali 159 193, 197, 198 — tibiae 268 — transversum musculi adductoris hallucis 443 479, 482, 484 — — — — pollicis 370 415, 416, 423, 424, 432 — ulnae 120 139, 141, 142, 250, 379 — ulnare musculi extensoris carpi ulnaris 364 411, 412 — — — flexoris carpi ulnaris 355 403, 410, 412 — — — pronatoris teretis 355 402, 409, 412 Carpus 6 Cartilago(ines) articularis(es) 167 4, 209, 265 — arytenoidea 46 — cavitatis nasi 46 — costalis(es) 40 36, 38, 39, 41, 43, 127, 226, 230, 234, 235, 342 — cricoidea 46 — epiphysialis(es) 18, 167 — — distalis 181 — — proximalis 181 — labyrinthi ossei auris internae 46 — mandibulae 46 — ossiculorum auditoriorum 46 — processus styloidei 46 — thyrooidea 46, 350 Cavea thoracis 43 39—42, 44, 127 Cavitas(tes) articularis(es) 168 209 — — acromioclavicularis 239 — — atlantoaxialis mediana 225 — — coxae 265, 266 — — cubiti 243, 245, 249 — — cuneonavicularis 280 — — genus 272, 273 — — humeri 237, 239, 388 — — humeroulnaris 244 — — intermetatarsales 280 — — interphalangeae pedis 280 — — metatarsophalangea 280 — — sacroiliaca 260 — — subtalaris 280 — — synovialis 249 — — talocruralis 280 — — temporomandibularis 231, 233 — cranii 47 109 — disci intervertebralis 171 214 — glenoidalis scapulae 111 128, 133, 238— 241, 387 — medullaris 18 3 — nasalis ossea 104 96, 115, 118, 119 — orbitalis 101 — oris propria 378 — pelvis 137 163, 260 — thoracis 44 41 — tympani 68 67—69, 106 Cellulae ethmoidales 72, 107, 114, 115, 118, 122 — — anteriores 72 119 — — mediae 72 119 — — posteriores 72 119 — mastoideae 65 67, 69 — tympanicae 67 Centrum(a) ossificationis 19 9 — — primarium 19 — — secundaria 19 — tendineum 292 295, 333, 334 Chiasma tendinum digitorum manus 359 401, 415 Choanae 104 105, 120, 121 Chondrocranium 47 Chorda obliqua 204 242, 247, 249, 250, 403 Cingulum pectorale (membri superioris) 111 1, 2, 127, 133 — pelvicum (membri inferioris) 131 1, 2, 163 Circumductio 11, 12 Circumferentia articularis capitis radii 122 136, 137, 140, 143, 242—244, 247, 249, 250 — — — ulnae 120 139, 141, 250, 256 Clavicula 114 1, 2, 6, 42, 126, 127, 130, 131, 133, 230, 234—240, 315, 318, 320, 328, 330, 350, 352, 382, 385—387, 390 Clivus 51 49, 50, 61, 102, 107, 111, 221, 222, 224 Coccyx vide Os coccygis Collum anatomicum 115 132—134, 240 — chirurgicum 116 132, 133 — costae 40 34, 35, 43, 226, 227 — femoris 147 170, 175, 180, 266, 454 — fibulae 152 189, 190 — mandibulae 84 91, 92 — radii 121 136, 137, 140, 143, 144, 246, 250 — scapulae 111 128, 236, 237, 239, 240 — tali 159 193, 195, 198 Columna(e) vertebralis 21 1, 2, 7, 9 Compartimentum antebrachii anterius (flexo­ rum) 388 — — posterius (extensorum) 388 — brachii anterius (flexorum) 387 — — posterius (extensorum) 387 — cruris anterius (extensorum) 453 293 — — laterale (fibularium, peroneorum) 453 293 — — posterius (flexorum) 453 293 — femoris anterius 453 293 — — mediale 453 293 — — posterius 453 293 Concha(e) nasalis(es) inferior(es) 72 73, 74, 96, 98, 106, 109, 118, 119, 122 — — media 72 72, 118, 122 — — superior 72 72, 118, 122 — — suprema 72 122 — sphenoidalis(es) 59 59, 60 Condylus(i) humeri 118 126, 132, 136 — lateralis femoris 147 162, 175—178, 179, 269, 270, 273, 275 — — tibiae 150 177—179, 184, 188, 269, 270 — mandibulae vide Caput mandibulae — medialis femoris 147 162, 175—177, 179, 180, 185, 186, 269, 270, 272, 273, 457 — — tibiae 150 177, 179, 184—186, 188, 269, 270, 273 — occipitalis(es) 51 49, 50, 104, 106, 109 — ossis 17 Conjugata 143 — anatomica 143 174 — diagonalis 143 174 — externa 143 174 — mediana 143 174 — recta 143 173, 174 — vera 143 173, 174 Connexus intertendinei musculi extensoris di- gitorum 364 401, 404, 406, 431, 433 Cornu(a) coccygeum(a) 39 29, 33 — inferius marginis falciformis hiatus sapheni 453 346, 495 — majus(ora) ossis hyoidei 84 94, 354 — minus(ora) ossis hyoidei 84 94, 354 — sacrale(ia) 39 29, 31 — superius marginis falciformis hiatus sapheni 453 346, 495 Corpus(ora) adiposum buccae 366, 377 — — infrapatellare 222 209, 268, 269, 272, 274 — claviculae 114 130, 131 — costae(rum) 40 34—36, 43, 226, 230 — femoris 145 175, 266, 457 — fibulae 152 189, 190, 273 — humeri 115 132, 138, 239, 240, 246 — mandibulae 81 13, 45, 91—93 — maxillae 75 82, 85 — ossis hyoidei 84 94, 354 — — ilii 135 165, 166 — — ischii 137 165, 166 — — metacarpi 129 147, 160 — — metatarsi 162 192, 206 — — pubis 137 165—167, 266, 452 — — sphenoidalis 58 59, 60, 62, 120, 232 — phalangis manus 130 145—147, 161, 259 — — pedis 164 207 — radii 121 143, 144, 246 — sterni 41 37—39, 43, 226, 325, 337, 341 — tali 159 198 — tibiae 150 185, 188, 273 — ulnae 118 139, 142, 246 — vertebrae(rum) 23 8, 9, 11—16, 19—21, 23— 26, 28, 30, 40, 41, 43—45, 127, 212, 215, 216, 219, 220, 222, 223, 226—228, 261, 339 Costa(e) 40 1, 2, 22, 27, 34, 35, 36, 39—44, 127, 133, 163, 226, 228, 229, 303, 320, 329—331, 337, 341, 439 — fluctuantes 40 39, 40 — prima 40 6, 12, 13, 35, 40—42, 44, 133, 230, 234, 235, 240, 303, 307, 320, 352, 388, 390 — secunda 41 35 — spuriae 40 39 — verae 40 39 Cranium 47 1, 2, 45—47, 96—100, 102—107, 109, 110 Crena analis (ani, interglutealis) 393 436 Crista(e) 17 — capitis costae 40 34, 228 — choanalis vomeris 74 80 — colli costae 40 34, 35 — conchalis corporis maxillae 75 83 — — ossis palatini 78 87 — costae 40 34, 331 — ethmoidalis corporis maxillae 75 83 — — ossis palatini 78 87 — frontalis 56 56 — galli 69 72, 98, 102, 109, 111, 118 — iliaca 135 163, 165—172, 260, 262, 263, 299, 301, 318, 319, 338, 341, 436, 439, 445, 447— 449, 488 — infratemporalis alae majoris ossis sphlenoi- dalis 61 59, 60, 105, 124, 125 — intertrochanterica 145 175, 262, 266 — lacrimalis anterior 75 82, 85 — — posterior 73 78, 117 — medialis fibulae 152 189 — musculi supinatoris 120 139 — nasalis laminae horisontalis ossis palatini 78 87, 106, 120, 121 ──────── Сторінка 476 ──────── Index terminorum Crista nasalis maxillae 76 83, 118 — obturatoria 137 165 — occipitalis externa 53 49, 99, 104, 106 — — interna 53 49, 112 — palatina 78 123 — pubica 137 165, 168, 169, 171, 172 — sacralis lateralis 38 29, 307 — — medialis(ia) 38 29, 31, 32 — — mediana 38 29, 31, 32 — sphenoidalis 59 59, 60, 109 — supraepicondylaris (supracondylaris) latera- lis 118 132, 136, 247 — — — medialis 118 132, 136, 243, 244 — supramastoidea 63 64 — suprastyloidea 122 143 — temporalis mandibulae 82 91, 92 — tuberculi majoris 116 132 — — minoris 116 132 Crus(ra) dextrum diaphragmatis 292 329, 334 — inferius marginis falciformis hiatus sapheni vide Cornu inferius marginis falciformis hiatus sapheni — laterale anuli inguinalis superficialis 297 345—348 — mediale anuli inguinalis superficialis 297 345—348 — sinistrum diaphragmatis 292 329, 334 — superius marginis falciformis hiatus sapheni vide Cornu superius marginis falciformis hiatus sapheni Curvatura(e) primaria 21 — secundariae 21 Cutis 245, 272, 344, 491 Dens axis 28 13, 18, 19, 98, 222—225 Desmocranium 47 Diameter obliqua 143 173 — transversa 143 173 Diaphragma 292 42, 295, 325, 330, 333, 334, 342 Diaphysis 18 4, 181 Diarthroses vide Articulationes Digitus(i) anularis 341 — manus 341 380 — medius 341 — minimus manus 341 — — pedis 396 — pedis 396 — primus manus vide Pollex — — pedis vide Hallux — quartus manus vide Digitus anularis — — pedis 396 — quintus manus vide Digitus minimus manus — — pedis vide Digitus minimus pedis — secundus manus vide Index — — pedis 396 — tertius manus vide Digitus medius — — pedis 396 Diploe 19 3, 108 Discus(i) articularis(es) 168 — — radiocarpalis 252 — — radioulnaris distalis 204 255 — — temporomandibularis 188 231, 233, 235, 373, 374 — interpubicus 218 260, 261 — intervertebralis(es) 171 9, 13, 22, 212—217, 219—221, 223, 227, 228, 261, 263 Distantia intercristalis 143 173 — interspinosa 143 173 — intertrochanterica 143 173 Divisio lateralis musculi erectoris spinae lum- borum 266 — medialis musculi erectoris spinae lumbo- rum 267 Dorsum pedis 393 437 — sellae 59 46, 59, 61, 62, 109, 111, 232 Ductus parotideus 366 Dura mater spinalis 9 Eminentia(e) 17 — arcuata 65 65 — cruciformis 53 49 — frontalis vide Tuber frontale — hypothenaris vide Hypothenar — iliopubica 135 165, 166, 169, 172 — intercondylaris 150 177, 179, 185, 186, 188, 272—274 — maxillae vide Tuber maxillae — ossis 17 — parietalis vide Tuber parietale — pyramidalis 67 67, 68 — thenaris vide Thenar Enarthrosis vide Articulatio spheroidea Endomysium 247 291 Endosteum 17 3 Epicondylus(i) 17 — lateralis femoris 147 175—180, 269, 272, 463, 467 — — humeri 118 126, 132, 135—138, 244, 247, 383, 384, 402, 405, 406 — medialis femoris 147 175—177, 179, 180, 463 — — humeri 118 126, 132, 135—138, 242—244, 246, 247, 249, 315, 379, 383—386, 396, 397, 399, 400, 402, 403, 427, 430 — ossis 17 Epigastrium vide Regio epigastrica Epimysium 247 291 Epiphysis(es) 18 — anularis(es) 23 8, 24, 28 — distalis 4, 151, 181, 190, 275 — proximalis 4, 151, 181, 197, 275 Extensio 11 Extremitas acromialis claviculae 114 127, 130, 131 — sternalis claviculae 114 42, 127, 130, 131 Facies anterior corporis maxillae 75 82, 96 — — scapulae vide Facies costalis scapulae — — partis petrosae ossis temporalis 65 65 — — patellae 149 182 — — radii 121 143, 250 — — ulnae 119 139, 141, 250 — anterolateralis humeri 115 132 — anteromedialis humeri 115 132 — articularis(es) 167 209 — — acromialis 114 130, 239, 324 — — anterior dentis 28 19 — — calcanea anterior 159 198 — — — media 159 198 — — — posterior 159 198 — — capitis costae 40 34, 36, 227 — — — fibulae 152 177, 178, 189 — — carpalis radii 123 141, 250, 252 — — clavicularis 111 128, 239 — — cuboidea 160 199 — — fibularis 150 185 — — fossae mandibularis ossis temporalis 63 66 — — inferior(es) atlantis 28 17 — — — tibiae 150 185, 187, 277 — — — vertebrae(rum) 24 8, 14, 21, 26, 28, 215 — — ligamenti calcaneonavicularis plantaris 159 192, 198 — — malleoli lateralis 153 187, 189 — — — medialis 150 187 — — navicularis 159 198 — — partis calcaneonavicularis ligamenti bi- furcati tali 160 192, 198 — — patellae 149 178, 182, 183, 269, 272 — — posterior dentis 28 18, 19 — — sternalis 114 130, 324 — — superior(es) atlantis 28 17, 18 — — — tibiae 150 186, 275 — — — vertebrae(rum) 24 8, 21, 24, 26, 28, 216, 229 — — talaris anterior calcanei 160 199, 284, 476 — — — media calcanei 160 199, 284, 476 — — — ossis navicularis 160 200, 284, 476 — — — posterior calcanei 160 199, 284, 476 — — tuberculi costae 40 34, 43 — auricularis ossis ilii 137 165, 455 — — — sacri 39 29 — cerebralis alae majoris ossis sphenoidalis 59 59, 61 — — ossis temporalis 63 65, 68 — costalis scapulae 111 128 — dorsalis(es) digitorum manus 341 380 — — — pedis 396 437 — — ossis sacri 36 29 — externa ossis frontalis 56 56 — — — parietalis 54 54 — glutea ossis ilii 135 165 — inferior partis petrosae ossis temporalis 66 66 — infratemporalis alae majoris ossis sphenoida- lis 61 59, 60 — — corporis maxillae 75 82 — interna ossis frontalis 56 56 — — — parietalis 54 54 — intervertebralis(es) 23 8, 12, 13, 20, 22, 24, 26, 28 — lateralis fibulae 152 184, 189 — — ossis zygomatici 80 89, 96 — — radii 121 143, 250 — — tibiae 150 184, 185 — lunata acetabuli 131 165, 166, 263, 264, 266, 267 — malleolaris lateralis 159 195, 198, 277, 278 — — medialis 159 195, 198 — maxillaris alae majoris ossis sphenoidalis 59 59, 125 — — ossis palatini 78 87 — medialis fibulae 152 189 — — tibiae 150 184, 471 — — ulnae 119 139 — nasalis(es) corporis maxillae 75 83 — — laminae horizontalis ossis palatini 78 87 — — ossis palatini 78 87 — orbitalis alae majoris ossis sphenoidalis 59 59, 96, 100, 113, 116 — — corporis maxillae 75 82, 85, 96, 113, 116, 117 — — ossis frontalis 58 57, 96, 113, 116 — — — zygomatici 81 89, 96, 113, 116 — palatina laminae horizontalis ossis palatini 78 87 — palmares digitorum 341 380 — patellaris femoris 147 175, 176, 180, 269, 272, 275 — pelvica ossis sacri 36 29 — plantares digitorum 396 437 — poplitea femoris 145 175, 177, 270, 273, 463, 464 — posterior fibulae 152 189 — — humeri 115 132 — — partis petrosae ossis temporalis 65 65 — — radii 121 143, 250 — — scapulae 110 127—129 ──────── Сторінка 477 ──────── Index terminorum Facies posterior tibiae 150 185 — — ulnae 119 139, 141 — sacropelvica ossis ilii 137 165 — superior tali 159 195, 198, 277, 278 — symphysialis 137 163, 165, 170, 455 — temporalis alae majoris ossis sphenoidalis 61 59, 60, 95, 96, 124 — — ossis frontalis 56 56, 70 — — — zygomatici 80 89 — — partis squamosae ossis temporalis 63 64 Falx inguinalis 308 347, 348 Fascia(e) 249 — abdominis parietalis (endoabdomininalis) 305 342 — — visceralis 305 — antebrachii 388 382, 383, 385, 396, 397, 406, 407, 413, 427, 430, 431 — axillaris 387 430, 434 — brachii 387 318, 393, 396, 428, 430, 431, 434 — buccopharyngea 337 366 — cervicalis (colli) 320 325, 350, 360 — clavipectoralis 292 324, 360 — cribrosa 453 345, 489 — cruris 453 463, 468, 488—490 — deltoidea 387 387, 430, 434 — diaphragmatica 293 — digitorum palmaris 389 — dorsalis manus 389 408, 423, 431 — — pedis 454 472, 474, 481, 490, 492, 493 — endothoracica 292 330 — glutea 451 488 — iliopsoas (iliaca) 451 334, 339 — infraspinata 387 338, 383, 387, 391, 392 — interossea palmaris 389 423 — — plantaris 455 481 — investiens(tes) 249 — — abdominis 305 — — intermedia abdominis 305 339, 344 — — profunda abdominis 305 339, 344 — — superficialis abdominis 305 318, 339, 344 — lata 452 318, 327, 334, 345, 346, 458, 488, 489, 495 — masseterica 336 360, 364 — membri superioris 430 — musculi piriformis 443 — — quadrati lumborum vide Lamina anterior fasciae thoracolumbalis — musculorum 249 — nuchae 274 301, 302, 361 — palmaris superficialis 388 408, 413, 423 — parietalis thoracis vide Fascia endothoracica — parotidea 337 364 — pectoralis 292 325, 326, 387, 434 — plantaris (propria) superficialis 455 481 — propria(e) musculi 249 292 — — organi 305 — spermatica externa 345 — subscapularis 387 392 — superficialis(es) 249 292 — supraspinata 387 383, 392 — temporalis 336 366, 372, 377, 378 — thoracica 292 327, 434 — thoracolumbalis 274 299—302, 309, 310, 334, 338, 339 — transversalis 305 327, 329, 330, 334, 339, 342, 344, 347, 348 Fasciculus(i) ciliaris musculi orbicularis oculi 327 365 — longitudinalis(es) ligamenti cruciformis at- lantis 180 — — — — — inferior 224 — — — — — superior 224 — musculares 247 291 — transversi aponeurosis palmaris 389 397, 415 — — plantaris 455 491 Femur 145 1, 2, 6, 162, 163, 175—180, 181, 262— 265, 267, 268, 270, 272, 274, 458, 486 Fenestra cochleae 68 — vestibuli 67, 68, 69 Fibra(e) additionales ligamentorum collatera- lium 214 — intercrurales anuli inguinalis superficialis 297 345—347 — muscularis(es) 247 291 Fibrocartilago interpubica vide Discus interpu­ bicus Fibula 152 1, 2, 6, 162, 177—179, 181, 184, 187, 189, 190, 191, 193, 197, 270, 276—280, 462, 466, 468, 487 Fissura orbitalis inferior 102 97, 98, 106, 114, 116, 124, 125 — — superior 102 46, 59, 61, 97, 98, 114—116, 119 — petrooccipitalis 99 105, 112 — petrosquamosa 66 64—66, 112 — petrotympanica 69 64, 66 — pterygomaxillaris 109 125 — sphenopetrosa 99 105, 112 — tympanomastoidea 66 64 — tympanosquamosa 68 66 Flexio 11 Fonticulus(i) anterior 48 6, 47 — cranii 48 — mastoideus (posterolateralis) 48 6, 47 — posterior 48 6, 47 — sphenoidalis (anterolateralis) 48 6, 47 Foramen(ina) alveolaria 75 82, 124 — caecum 56 56, 112, 118 — costotransversarium 44 43, 227 — cribrosa 69 72 — ethmoidale anterius 58 57, 72, 113, 115, 117 — — posterius 58 57, 71, 72, 113, 115, 117 — frontale 56 — incisivum(a) 77 84, 105, 118, 121—123 — infraorbitale 75 82, 85, 96, 100, 113, 125 — intervertebrale(ia) 23 7, 12, 13, 21, 26, 27, 31, 32, 215, 216, 223, 261 — ischiadicum majus 217 260—262, 310, 451, 454 — — minus 217 260, 261, 454 — jugulare 98 46, 105—107, 110, 112 — lacerum 97 105, 112 — magnum 51 49—52, 61, 104, 106, 107, 111 — mandibulae 81 91 — mastoideum 65 64, 65, 70, 99 — mentale 81 91—93, 96, 100 — nasalia ossis nasalis 73 76 — nutricium(a) 16 4, 130, 132, 139, 143, 160, 161, 175, 185, 189, 206, 207 — obturatum 131 163, 165—168, 170, 171, 266 — ovale 59 46, 59—61, 105—107, 112, 378 — palatinum(a) majus 108 121, 123, 125 — — minus(ora) 80 121, 123, 125 — parietale(ia) 56 54, 99, 100 — petrosum 59 — quadrilaterum 393 383, 435 — rotundum 59 46, 59, 61, 62, 112, 120, 125 — sacrale(ia) anteriora 36 7, 11, 29—32 — — posterius(ora) 38 7, 29, 31, 32 — sphenopalatinum 80 117, 122, 124, 125 — spinosum 59 59—61, 105, 106, 112 — stylomastoideum 66 66, 67, 105, 107 — supraorbitale 56 56, 113 — transversarium(a) 25 12—17, 19 — trilaterum inferius 393 383, 435 — — superius 393 383, 385, 435 — venae cavae inferioris 292 295, 333, 334 — venosum 59 — vertebrale 24 8, 14—17, 28 — zygomaticofaciale 81 89, 100 — zygomaticoorbitale(ia) 81 89, 116 — zygomaticotemporale 81 89 Fornix articulationis humeri 193 238 Fossa(e) acetabuli 131 165, 263, 264, 266, 452 — articularis 168 — axillaris 389 315, 316, 318, 430, 434 — canina 75 82 — cerebellaris 53 — cerebralis 53 49 — condylaris 51 49 — coronoidea 118 132, 136 — cranii anterior 98 112 — — media 98 107, 109, 112 — — posterior 99 109, 112 — cubitalis 393 379, 385 — digastrica 81 91 — epigastrica vide Regio epigastrica — glandulae lacrimalis 58 57, 115 — hypophysialis 58 59, 61, 102, 112 — iliaca 137 165, 168, 169, 171, 172, 260, 262 — incisiva 76 84, 122, 123 — infraclavicularis 292 315, 379 — infraspinata 111 128 — infratemporalis 109 45, 104, 124 — intercondylaris 147 175—177, 270 — jugularis 66 66, 105 — malleoli lateralis 153 189 — mandibularis 63 64, 66, 69, 105, 231 — olecrani 118 132, 135, 137 — ossis 17 — poplitea 460 436, 446, 449, 488 — pterygoidea ossis sphenoidalis 62 59, 60, 87, 120 — pterygopalatina 110 117, 124, 125 — radialis 118 132, 136, 246 — retromolaris 81 92 — sacci lacrimalis 104 100, 124 — scaphoidea 62 59, 60, 105 — subarcuata 66 65 — subscapularis 111 128, 386 — supraclavicularis major 309 315, 363 — — minor 309 315, 363 — supraspinata 111 127, 128 — temporalis 109 45, 100, 104, 124 — trochanterica 145 175, 454 Fossula(e) ethmoidales 58 57 — petrosa 66 66 Fovea articularis capitis radii 122 136, 140, 243, 250 — capitis femoris 147 170, 175, 264—266 — costalis inferior 31 21, 23, 24, 228 — — processus transversi 31 21, 23, 24, 43, 221, 228 — — superior 31 8, 21, 23—25, 227, 228 — dentis 28 17, 18 — pterygoidea mandibulae 84 92 — sublingualis 81 91 — submandibularis 81 91 — trochlearis 58 57 Foveola(e) coccygea 255 297 — granulares 54 54, 108 — suprameatica (suprameatalis) 69 64 Frons 85 96, 103 Funiculus spermaticus 305 318, 326, 327, 330, 337, 345—348, 489 ──────── Сторінка 478 ──────── Index terminorum Galea aponeurotica 324 364—366, 377 Geniculum canalis nervi facialis 67 67 Ginglymus(i) 169 210 Glabella 56 56, 96 Glandula parotidea 351, 363, 364, 366 — submandibularis 350, 360, 366, 378 — thyroidea 350, 352, 361, 362 Gomphosis vide Syndesmosis dentoalveolaris Gonion 81 91, 100 Hallux 396 Hamulus lacrimalis 73 78 — ossis hamati 129 145, 149, 159, 254, 257, 416—418 — pterygoideus 62 59, 124 Hiatus adductorius 460 451, 457 — aorticus 292 295, 333, 334 — canalis nervi petrosi majoris 65 65, 67 — — — — minoris 65 65 — maxillaris 75 83, 122 — oesophageus 292 295, 333, 334 — sacralis 39 7, 29, 31, 168, 171 — saphenus 453 318, 326, 327, 334, 346, 495 — semilunaris 72 122 Humerus 115 1, 2, 6, 126, 132, 133, 136, 137, 138, 234, 236, 237, 242—245, 247, 249, 320, 390, 393, 402, 403, 405, 406, 428 Hypochondrium vide Regio hypochondriaca Hypogastrium vide Regio pubica Hypothenar 341 379, 380, 396, 397 Ilium vide Os ilium Impressio(nes) gyrorum (digitatae) 56 56, 107, 111 — ligamenti costoclavicularis 114 130 — trigeminalis 65 65, 112 Incisura(e) acetabuli 131 165, 166 — clavicularis(es) 41 37, 39, 41, 127, 234, 325 — costalis(es) 41 37, 43 — ethmoidalis 58 57 — fibularis 150 185 — frontalis 56 56, 113 — ischiadica major 133 165, 167, 168, 170, 171, 263 — — minor 137 165, 167, 168, 171 — jugularis ossis occipitalis 53 49 — — — temporalis 66 66 — — sterni 41 37 — lacrimalis 75 82 — mandibulae 82 91, 93 — mastoidea 65 64, 66, 70, 99, 104 — nasalis(es) 75 82, 85 — ossis 17 — parietalis 65 64, 65, 70 — pterygoidea 62 59 — radialis 119 136, 139, 243, 250 — scapulae 111 128, 236, 237 — sphenopalatina 80 87 — supraorbitalis 56 57 — trochlearis 119 139, 140, 243, 246, 247, 250 — tympanica 69 64 — ulnaris 122 141, 143, 148, 256 — vertebralis inferior 23 12, 13, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 — — superior 23 12, 13, 16, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 Inclinatio pelvis 140 174 Index 341 Infundibulum ethmoidale 72 72, 122 Inguen vide Regio inguinalis Inion 88 99 Insertio 245 Integumentum commune 407, 458, 468, 489, 490, 493 Intersectio(nes) tendinea(e) musculi 247 — — — recti abdominis 301 290, 326, 327, 337, 341 — — — semitendinosi 446 — — — sternohyoidei 350, 352 Ischium vide Os ischii Jugum(a) alveolaria mandibulae 81 91 — — maxillae 77 82 — cerebralia 56 56 — sphenoidale 59 59, 61, 112 Junctura(e) cartilagineae 167 — — cranii 188 — cinguli pectoralis 191 — — pelvici 214 260—263 — columnae vertebralis 171 — fibrosae 166 — — cranii 188 — membri inferioris 214 — — superioris 191 — ossium(a) 166, 167 — partis liberae membri inferioris 218 — — — — superioris 193 249 — scapulothoracica 193 — synoviales vide Articulationes — thoracis 182 Kyphosis sacralis 21 7 — thoracica 21 7 Labium externum cristae iliacae 135 165, 172 — internum cristae iliacae 135 165, 172 — laterale lineae asperae 145 175 — — sulci intertubercularis vide Crista tuber­ culi majoris — mediale lineae asperae 145 175 — — sulci intertubercularis vide Crista tuber­ culi minoris Labrum acetabuli 218 262—265, 267 — articulare 168 — glenoidale scapulae 193 238—241, 387, 388 Labyrinthus cochlearis 69 — ethmoidalis(es) 72 72, 102, 122 Lacuna musculorum 459 330 — vasorum 459 330, 438 Lambda 88 99 Lamina anterior fasciae thoracolumbalis 274 334, 339 — — vaginae musculi recti abdominis 302 318, 326, 327, 337, 339, 342, 347, 348 — arcus vertebrae 23 8, 11, 14, 15, 28, 217 — cribrosa ossis ethmoidalis 69 46, 72, 111, 118, 122 — epiphysialis 18 3, 4 — — distalis 181 — — proximalis 181 — externa calvariae 19 3, 108 — horizontalis ossis palatini 78 87, 104, 109, 120—123 — interna calvariae 19 3, 108 — lateralis processus pterygoidei ossis sphenoi- dalis 62 59, 60, 104, 120, 121, 124, 125, 232 — media fasciae thoracolumbalis 274 300, 309, 310, 329, 339 — medialis processus pterygoidei ossis sphe- noidalis 62 46, 59, 60, 104, 109, 120—122, 232 — orbitalis ossis ethmoidalis 72 72, 96, 100, 113, 115, 117 — perpendicularis ossis ethmoidalis 69 72, 96, 109, 115, 118, 119 — — — palatini 78 87, 106, 122, 125 — plantaris 240 281 — posterior (superficialis) fasciae thoracolum- balis 274 299—302, 309, 338, 339 — — vaginae musculi recti abdominis 302 326, 327, 330, 339, 342, 348 — pretrachealis fasciae cervicalis 321 324, 325, 350, 354, 360—362 — prevertebralis fasciae cervicalis 321 360—362 — profunda fasciae dorsalis manus 389 423 — — — pectoralis 292 326 — — — temporalis 336 366, 372, 377, 378 — — — thoracolumbalis vide Lamina anterior fasciae thoracolumbalis — pterygospinosa ossis sphenoidalis 62 — superficialis fasciae cervicalis 321 324, 325, 360, 361, 364 — — — dorsalis manus 389 423 — — — pectoralis 292 318, 324, 325 — — — temporalis 336 366, 372, 377, 378 — — — thoracolumbalis vide Lamina posterior fasciae thoracolumbalis Latus vide Regio lateralis Ligamentum(a) 168 — acromioclaviculare 191 236, 238, 239, 387 — alare(ia) 180 224 — anulare radii 200 242—244, 246, 247, 249, 402, 403 — apicis dentis 180 223, 224, 371 — arcuatum laterale 278 334 — — mediale 278 334 — — medianum 292 334 — atlantoaxiale accessorium 177 — atlantooccipitale(ia) anterius 177 221, 223 — — laterale(ia) 177 220 — bifurcatum 236 277, 279, 280, 284 — calcaneocuboideum(a) 238 277, 279, 280, 284 — — dorsale(ia) 238 279, 284, 285 — — plantare 239 284, 285, 287, 484 — calcaneofibulare 236 277—279 — calcaneonaviculare 238 277, 279, 280 — — plantare 238 277, 279, 281, 284, 287, 484 — capitis costae intraarticulare 184 228 — — — radiatum 184 226—228 — — femoris 220 262—265, 267, 452, 460 — — fibulae anterius 229 268, 269, 276 — — — posterius 229 268, 270 — capsulare(ia) 168 209, 252, 277 — carpi radiatum 211 251 — carpometacarpale(ia) dorsale(ia) 212 251, 254, 257 — — palmare(ia) 212 251, 254 — collaterale(ia) articulationis(ium) inter­pha­ lan­geae(rum) manus 214 251, 258 — — — — pedis 240 277 — — — metacarpophalangeae(rum) 212 251, 258, 259 — — — metatarsophalangearum 240 277, 280 — — carpi radiale 206 251, 254, 256 — — — ulnare 207 251, 254, 256, 257 — — fibulare 222 268—270, 272, 273, 440— 442, 451, 460, 462, 467, 470 — — laterale articulationis talocruralis 232 — — mediale articulationis talocruralis 232 277—280, 471, 484 — — radiale 200 242—244, 247, 395, 402 — — tibiale 222 268—270, 272, 273, 440, 451, 460, 462, 470, 471 — — ulnare 200 242—244, 247, 402 ──────── Сторінка 479 ──────── Index terminorum Ligamentum(a) conoideum 191 236, 238, 324, 387 — coracoacromiale 193 234, 236—238, 387, 391 — coracoclaviculare 191 234, 236—238, 324, 391 — coracohumerale 193 234, 236, 237, 387 — costoclaviculare 191 235, 324 — costotransversarium(a) 185 226—228 — — accessorium(a) 185 228 — — laterale 185 226, 227, 229 — — superius(ia) 185 227—229 — costoxiphoidea 187 230 — cruciatum(a) anterius 227 269—274, 460 — — genus 227 269, 270 — — posterius 228 269—273, 451, 460, 470 — cruciforme atlantis 180 223, 224, 371 — cuboideonaviculare(ia) dorsale 239 277, 279, 280, 283 — — plantare(ia) 239 277, 284 — cuneocuboideum(a) dorsale(ia) 239 277, 279, 284 — — interosseum 239 280, 283 — — plantare 239 284, 285 — cuneometatarsale(ia) interosseum(ea) 239 279, 280 — cuneonaviculare(ia) dorsale(ia) 239 277, 279, 281, 284 — — plantare(ia) 239 277, 281 — deltoideum vide Ligamentum collaterale me­ diale articulationis talocruralis — extracapsulare(ia) 168 209 — flavum(a) 173 208, 215, 217—220, 223, 227, 229, 261 — glenohumerale(ia) 193 236 — — inferius 236, 237 — — medium 236, 237 — — superius 236, 237 — iliofemorale 218 262, 264, 442, 452, 454, 456 — iliolumbale 176 260, 262, 455 — inguinale(ia) 297 262, 263, 318, 322, 323, 327, 330, 341, 345, 346, 438, 439, 452, 456, 489, 495 — intercarpale(ia) dorsalia 211 251, 254 — — interosseum(a) 211 253, 255 — — palmaria 211 254 — interclaviculare 191 230, 235 — intercuneiforme(ia) dorsale(ia) 239 277, 279, 284 — — interosseum(a) 239 280 — — plantaria 239 284 — interfoveolare 308 347 — interspinale(ia) 173 215, 219, 221, 223, 261 — intertransversarium(a) 175 216, 229 — intracapsularia 168 209 — ischiofemorale 220 262, 456 — lacunare 297 262, 346, 452, 495 — laterale articulationis temporomandibularis 188 231 — longitudinale anterius 172 9, 215, 217—221, 223, 228, 260—262 — — posterius 173 215, 216, 218, 219, 222, 223, 225, 261 — lumbocostale 185 309, 310, 329 — mediale articulationis temporomandibularis 188 232 — meniscofemorale anterius 228 269, 271, 451 — — posterius 228 270, 271 — metacarpale(ia) dorsalia 212 251, 254 — — interossea 212 255 — — palmaria 212 251, 254 — — transversum(a) profundum(a) 212 258, 259 — — — superficialia 389 397 — metatarsale(ia) dorsalia 239 277, 279 — — interossea 239 280 — — plantaria 239 277, 284 — — transversum(a) profundum 240 251, 277, 477 — — — superficialia 455 — metatarsosesamoideae 240 — nuchae 174 221, 302, 305, 308, 356, 361, 371 — palmare(ia) articulationis(ium) interpha­lan­ geae(rum) manus 214 251, 258 — — — metacarpophalangeae(rum) 212 251, 258, 259 — palpebrale laterale 366 — — mediale 365, 366 — patellae 222 268, 269, 272—274, 436, 438, 441, 442, 445, 461, 462, 467, 470, 471, 485, 490 — pectineum 460 — pisohamatum 211 251, 254 — pisometacarpale 211 251, 254 — plantare(ia) articulationium interphalan­ gearum pedis 240 277 — — — metatarsophalagearum pedis 240 277 — — longum 238 277, 279, 284, 285, 287, 479, 480, 484, 494 — popliteum arcuatum 227 268 — — obliquum 222 268 — pterygospinale 188 232 — pubicum inferius 218 261, 262 — — superius 218 261, 262, 456 — pubofemorale 218 262, 264, 456 — quadratum 202 242, 243, 402 — radiocarpale dorsale 207 251, 254 — — palmare 207 248, 251, 254 — reflexum 297 346—348 — sacrococcygeum anterius (ventrale) 177 219, 260 — — laterale 177 262 — — posterius (dorsale) profundum 177 262 — — — — superficiale 177 219, 262 — sacroiliacum(a) anteriora 214 219, 260— 262, 455 — — interossea 214 260, 455 — — posterius(ora) 214 260, 262, 447, 455 — sacrospinale 217 219, 260—263, 302, 306, 310, 439, 443, 444, 447, 451, 454, 455 — sacrotuberale 217 219, 260—263, 300, 302, 306, 309, 310, 328, 443, 444, 447—451, 454—456 — sphenomandibulare 188 232, 376 — sternoclaviculare anterius 191 230, 234, 235 — — posterius 191 234, 330 — sternocostale(ia) intraarticulare 187 230 — — radiata 187 226, 230 — stylohyoideum 188 232, 354 — stylomandibulare 189 231, 232 — supraspinale 174 215, 216, 218, 219, 221, 229, 261—263, 305 — suspensorium axillae 387 430, 434 — — clitoridis 305 — — glandulae thyroideae 321 — — penis 305 345 — talocalcaneum(ea) interosseum 236 279— 281, 283—285, 476 — — laterale 236 277, 279, 284, 476 — — mediale 236 278, 279 — — posterius 236 278, 279 — talofibulare anterius 232 277, 279 — — posterius 236 278—280 — talonaviculare 238 277, 279, 281, 284 — tarsi 236 — — dorsalia 239 — — interossea 239 — — plantaria 239 — tarsometatarsale(ia) dorsale(ia) 239 277, 279, 281 — — plantare(ia) 239 277, 281, 284 — teres uteri 305 346 — tibiofibulare anterius 230 276, 277, 279, 470, 475 — — posterius 230 278, 279, 470 — — transversum 236 278 — transversum(a) acetabuli 218 263—265 — — atlantis 180 223—225 — — columnae vertebralis 175 215 — — genus 228 269, 271 — — humeri 193 234, 236, 385, 388 — — scapulae inferius 193 234, 237 — — — superius 193 234, 236, 237, 239 — trapezoideum 191 236, 238, 324, 387 — ulnocarpale dorsale 207 254 — — palmare 207 248, 251, 254, 257 — umbilicale medianum 342 Limbus acetabuli 131 165, 166, 265, 266 Linea(e) alba 302 315, 318, 326, 327, 330, 337, 339, 341, 342, 345—347 — arcuata ossis ilii 135 163, 165, 168, 171, 260 — — vaginae musculi recti abdominis 302 327, 330, 348 — aspera 145 175 — axillaris anterior 274 315, 316 — — media 274 316 — — posterior 274 297, 316 — epiphysialis 18 4, 179, 265, 266, 285 — glutea anterior 137 165, 447 — — inferior 137 165 — — posterior 137 165 — intercondylaris 147 175 — intermedia cristae iliacae 135 165, 172 — interspinalis 315, 336 — intertrochanterica 145 175, 262, 264, 439 — intertubercularis 315, 336 — mamillaris 274 315 — mediana anterior 274 315, 336 — — posterior 254 297 — medioclavicularis 274 315, 336 — musculi solei 150 185 — mylohyoidea 81 91, 110 — nuchalis(es) inferior(es) 53 49, 99, 100, 105 — — superior(es) 53 49, 95, 99, 100, 105, 303, 356 — — suprema(e) 53 49 — obliqua 81 91, 92 — ossis 17 — parasternalis 274 315 — paravertebralis 254 297 — pectinea 145 175 — scapularis 254 297 — semilunaris 299 — sternalis 274 315 — subcostalis 315, 336 — supracondylaris lateralis 145 175, 177 — — medialis 145 175, 177 — supracristalis 315, 336 — temporalis inferior ossis parietalis 54 54, 101 — — ossis frontalis 56 56, 96, 101 — — superior ossis parietalis 54 54, 99, 101 — terminalis pelvis 137 168, 171 — transpylorica 315, 336 — transumbilicalis 297 336 — transversae ossis sacri 36 29, 30, 32 — trapezoidea 114 130 Lingula mandibulae 81 91, 92 — sphenoidalis 59 59 Lordosis cervicis (colli) 21 7 — lumbalis 21 7 ──────── Сторінка 480 ──────── Index terminorum Malleolus lateralis 153 184, 187, 189—191, 193, 276—278, 436, 463, 474, 490 — medialis 150 184, 185, 187, 188, 191, 193, 197, 276, 279, 436, 463, 471, 473, 474, 490 Mandibula 81 6, 46, 47, 91—93, 96, 98, 100, 102, 109, 231, 363, 379 Manubrium sterni 41 37—39, 41, 44, 234, 235, 325 Margo acetabuli vide Limbus acetabuli — anterior fibulae 152 189, 184 — — radii 121 143 — — tibiae 150 184, 185, 436, 461, 462, 471, 490 — — ulnae 119 139 — falciformis (arcuatus) hiatus sapheni 453 346, 495 — fibularis pedis vide Margo lateralis pedis — frontalis alae majoris ossis sphenoidalis 61 59 — — ossis parietalis 56 54 — incisurae ethmoidalis 58 57 — infraorbitalis 102 102, 113, 119 — — corporis maxillae 75 82, 85 — interosseus fibulae 152 184, 189 — — radii 121 143 — — tibiae 150 185, 184 — — ulnae 119 139 — lacrimalis 75 78, 83 — lambdoideus 53 49 — lateralis pedis 396 436 — — humeri 115 132, 137 — — orbitae 102 113, 116 — — scapulae 111 42, 128, 129, 133, 236, 240 — mastoideus 53 49 — medialis humeri 115 132, 137 — — orbitae 102 113 — — pedis 396 436 — — scapulae 111 128, 129, 133, 240, 297 — — tibiae 150 185, 471 — nasalis 58 57, 95 — occipitalis ossis parietalis 56 54 — — — temporalis 65 65, 66 — orbitalis 102 96 — parietalis alae majoris ossis sphenoidalis 61 59 — — ossis frontalis 56 56 — — partis squamosae ossis temporalis 63 64, 65 — posterior fibulae 152 189 — — partis petrosae ossis temporalis 66 65 — — radii 121 143 — — ulnae 119 139 — radialis antebrachii 340 379 — sagittalis ossis parietalis 56 54 — sphenoidalis ossis frontalis 58 57 — — partis squamosae ossis temporalis 63 64, 65 — squamosus alae majoris ossis sphenoidalis 62 59 — — ossis parietalis 56 54 — superior partis petrosae ossis temporalis 66 65 — — scapulae 111 42, 128, 129 — supraorbitalis 102 95, 98, 113, 124 — — ossis frontalis 56 56, 57 — tibialis pedis vide Margo medialis pedis — ulnaris antebrachii 340 379 — zygomaticus alae majoris ossis sphenoidalis 62 59 Massa(e) lateralis(es) atlantis 28 12, 17 Maxilla(e) 75 6, 45—47, 82—85, 96, 98, 100, 102, 104, 109, 113, 125, 231 Meatus acusticus externus 68 64, 66, 68—70 — — internus 65 68, 69 — nasi communis 108 — — inferior 108 122 — — medius 108 122 — — superior 106 122 — nasopharyngeus 108 122 Medulla ossium 4 — — flava 19 — — rubra 19 — spinalis 9 Membrana atlantooccipitalis anterior 177 220, 221, 223 — — posterior 177 220, 221, 223, 371 — fibrosa capsulae articularis 168 209 — — — — coxae 263, 264 — — — — humeri 236, 239 — intercostalis externa 187 230 — — interna 187 229, 329 — interossea 167 — — antebrachii 205 208, 247—251, 253—255, 402, 403, 407, 429 — — cruris 229 268—270, 276—278, 462, 468, 470, 475, 487 — obturatoria 218 261—264, 330, 444 — sterni 187 226, 230 — synovialis capsulae articularis 168 209 — — — — coxae 263, 264 — — — — humeri 236, 238, 239, 241 — — — — mediocarpalis 257 — — — — radiocarpalis 252 — — inferior articulationis temporomandibu- laris 188 231 — — superior articulationis temporomandibu- laris 188 231 — tectoria 177 222—225, 371 Meniscus(i) articularis(es) 168 209, 275 — lateralis 222 269—271, 274, 467 — medialis 222 269—271, 274, 442 Mesotendineum 249 292 Metacarpus 6 Metaphysis(es) 18 — distalis 4 — proximalis 4 Metatarsus 6 Modiolus anguli oris 328 364, 365, 367 Musculus(i) 244 — abdominis 297 — abductor(es) 247 — — digiti minimi manus 370 398, 413, 414, 416, 421—423, 424, 425, 432, 433 — — — — pedis 444 287, 466, 467, 474, 475, 477, 478, 481, 482—484, 493, 494 — — hallucis 440 287, 466, 472, 474, 475, 477— 481, 482—484, 493, 494 — — metatarsi quinti 444 478, 482, 484 — — pollicis brevis 370 401, 413—416, 419, 424, 425, 427, 432 — — — longus 368 248, 252, 257, 288, 381, 396— 398, 401, 404, 406—408, 411, 412, 413—415, 419, 421, 422, 425, 426, 429, 431—433 — adductor(es) 247 — — brevis 418 322, 323, 441, 444, 456, 457, 459, 460 — — hallucis 443 281, 288, 479—481, 482, 484, 493, 494 — — longus 416 288, 322, 323, 327, 438, 440, 441, 443, 444, 456, 457, 458, 459, 460, 485, 486 — — magnus 418 268, 305, 322, 438, 440—444, 446, 448—451, 456, 457, 458, 459, 460, 464, 486, 488 — — minimus 419 305, 441, 442, 448—451, 456, 457, 460 — — pollicis 370 398, 399, 401, 413—416, 419, 422, 423, 424—426, 432, 433 — anconeus 355 246, 288, 379, 381—384, 394, 395, 404, 406, 412, 431 — antebrachii anteriores 293 — — laterales 293 — — posteriores 293 — articularis(es) 247 — — cubiti 355 406 — — genus 416 268, 272, 459, 460, 462 — auricularis anterior 325 364, 365, 368 — — posterior 326 351, 364, 368, 370 — — superior 326 364, 368 — biceps(ipites) 247 290 — — brachii 352 242, 245, 247, 249, 288—290, 297, 315, 318, 326, 327, 379, 381, 382, 385— 387, 391, 393, 394, 396, 397—399, 402, 404, 412, 427, 428, 430 — — femoris 419 268, 269, 272, 273, 289, 296, 305, 323, 436, 441, 445, 446, 448—450, 456, 458, 459, 460, 463—467, 470, 486, 488 — bipennatus(i) 247 290 — biventer(ri) 247 290 — brachialis 353 245, 246, 288, 289, 326, 327, 381, 382, 384—386, 390, 393, 394, 395, 397— 400, 404, 412, 415, 427, 428 — brachii anteriores 293 — brachioradialis 361 252, 288, 289, 296, 318, 326, 379, 381—385, 395, 396—399, 404— 407, 410, 412, 419, 427, 429—432 — buccinator 330 231, 294, 364—367, 368, 369, 370, 376, 377 — capitis 324 — chondroglossus 354 — colli (cervicis) 309 — constrictor(es) 247 — — pharyngis inferior 351, 352 — — — medius 354 — — — superior 371, 376, 378 — coracobrachialis 353 320, 322, 327, 385— 388, 391, 392, 394, 395 — corrugator supercilii 328 365, 366, 368, 370, 377 — cremaster 298 328, 330, 345, 347, 348 — cricothyroideus 293, 350 — cutanei 247 — deltoideus 341 240, 288, 289, 293, 296, 297, 299, 305, 315, 316, 318, 319, 322, 324, 326, 327, 351, 379, 381—388, 389—392, 395, 427, 430, 435 — depressor(es) 247 — — anguli oris 331 288, 290, 364—367, 368— 370, 377 — — labii inferioris 331 364, 365, 367, 368— 370, 377 — — septi nasi 332 365—367, 368—370 — — supercilii 327 365, 366, 368—370 — digastricus 312 318, 328, 350—352, 353, 354, 363, 370, 371, 374, 376, 378 — dilatatores 247 — dorsi 255 — — proprii 263 — epicranius 325 — erector spinae 263 293, 295, 297, 300, 305, 306, 307, 322, 333, 339, 436, 455 — extensor(es) 247 — — carpi radialis brevis 364 246, 257, 288, 290, 379, 381, 395, 401, 404—408, 410, 421, 422, 426, 429, 431 — — — — longus 364 246, 257, 288, 379, 381— 384, 395, 398, 399, 401, 404—408, 410, 421, 422, 426, 429, 431 — — — ulnaris 364 245, 288, 296, 379, 395, 406—408, 411, 412, 421, 422, 426, 429, 431 — — digiti(orum) 364 288, 379, 381, 395, 401, 404, 406—408, 411, 414, 415, 421—423, 426, 429, 431, 433 ──────── Сторінка 481 ──────── Index terminorum Musculus(i) extensor(es) digiti(orum) brevis 462, 467, 474—476, 481, 482, 483, 493 — — — longus 423 288, 436, 461, 467, 468, 469, 470, 474, 476, 481, 483, 485, 487, 490, 493 — — — minimi 368 288, 395, 406—408, 411, 421—423, 426, 429, 433 — — hallucis brevis 462, 474—476, 481, 482, 483, 492 — — — longus 423 461, 462, 467, 468, 469, 470, 472, 474, 475, 481, 483, 485, 490 — — indicis 369 401, 406, 408, 411, 412, 421— 423, 426 — — pollicis brevis 368 252, 288, 381, 396, 401, 404, 406—408, 411, 412, 415, 421, 422, 426, 429, 431—433 — — — longus 368 257, 381, 401, 404, 406— 408, 411, 412, 421—423, 426, 429, 431 — externi bulbi oculi 293 — faciei 324 293, 364—366 — faucium 293 — fibularis(es) 436, 490 — — brevis 435 277, 279, 281, 289, 461, 462, 464—468, 469, 470, 475, 476, 483, 493 — — longus 435 277, 279, 284, 286, 287, 289, 461, 463—468, 469, 470, 476, 479, 480, 484, 485, 487, 493, 494 — — tertius 426 461, 467, 469, 470, 474, 475, 483, 485, 493 — flexor(es) 247 — — acessorius vide Musculus quadratus plantae — — carpi radialis 355 245, 252, 257, 288, 289, 296, 379, 381, 395, 396—398, 400, 407, 408, 409, 413—415, 419, 425, 427, 429, 430 — — — ulnaris 358 252, 288, 289, 379, 395, 396—399, 400, 403, 406—408, 409, 410, 412, 413, 414, 419, 425, 427, 429—433 — — digiti(orum) brevis 445 285, 287, 423, 466, 477—479, 481, 482, 484, 494 — — — longus 431 288, 463—466, 468, 469— 471, 472, 473, 477—479, 481, 482, 484, 487, 494 — — — minimi brevis manus 377 248, 398, 413, 414, 417, 424, 425, 432, 466 — — — — — pedis 445 477—479, 481, 482, 484 — — — profundus 359 245, 251, 399—401, 406—408, 409, 412, 413—415, 418, 423, 425, 429, 432 — — — superficialis 358 245, 246, 251, 289, 395, 396—398, 400, 401, 407, 408, 409, 412, 413—415, 423, 425, 427, 429, 430, 432 — — hallucis brevis 441 466, 473, 477—481, 482—484, 494 — — — longus 432 278, 287, 290, 465, 466, 468, 469, 470, 472, 473, 477—479, 481, 484, 494 — — pollicis brevis 370 248, 398, 399, 413— 415, 417, 419, 424, 425, 432 — — — longus 360 252, 290, 397—400, 407, 408, 409, 412, 413—415, 419, 421—423, 425, 427, 429 — fusiformis(es) 247 290 — gastrocnemius 426 268, 272, 288, 289, 296, 436, 443—446, 448—450, 460, 461, 463— 465, 467, 468, 469, 485, 487, 488 — gemellus(i) inferior 411 300, 305, 328, 447— 451, 453, 456, 457, 460 — — superior 411 300, 323, 328, 447—452, 453, 456, 457, 460 — genioglossus 354, 374, 376 — geniohyoideus 312 353, 354, 374, 376, 378 — gluteus(i) 293 — — maximus 403 266, 289, 296, 297, 299, 300, 305, 319, 323, 328, 338, 436, 443—448, 450—452, 453, 456, 460, 488 — — medius 403 266, 289, 297, 299, 300, 305, 322, 323, 328, 338, 436, 440, 441, 445, 447, 448, 450—452, 453, 454, 456, 460, 488 — — minimus 406 305, 322, 323, 328, 442, 447—451, 453, 454, 456, 460 — gracilis 416 272, 273, 288, 322, 438, 440, 443, 444, 446, 448, 449, 456, 457, 458, 459, 463, 470, 471, 485, 486 — hyoglossus 351, 352, 354, 378 — iliacus 396 322, 334, 341, 438—440, 443, 444, 453, 455, 485, 495 — iliocostalis 266 — — cervicis (colli) 266 305, 306, 307, 308, 361 — — lumborum 266 305, 306, 307, 308, 309, 333 — — thoracis 266 302, 305, 306, 307, 308 — iliopsoas 396 266, 288, 305, 322, 327, 330, 334, 341, 438, 439, 440, 452, 453, 460 — infrahyoidei 312 293 — infraspinatus 341 240, 289, 296, 297, 299, 300, 305, 319, 379, 381, 383, 384, 387, 388, 389, 390, 392, 395, 435 — intercostalis(es) externus(i) 285 229, 293, 301, 302, 309, 310, 313, 322, 326—329, 331, 332, 337, 388 — — internus(i) 285 293, 306, 310, 313, 322, 326—331, 332, 337, 342, 388 — — intimus(i) 285 313, 322, 329, 331, 332 — interosseus(i) dorsalis(es) manus 385 381, 401, 404, 406, 413—415, 419—423, 424— 426, 432, 433 — — — pedis 439 474—476, 479—481, 482—484 — — palmares 381 415, 419, 423, 424—426 — — plantares 449 466, 477—481, 482, 484 — interspinales 273 — — cervicis (colli) 273 309—311, 312—314, 357 — — lumborum 273 310, 311, 312, 314 — — thoracis 273 310, 312—314 — intertransversarii 273 — — anteriores cervicis (colli) 273 311, 312, 314. 355 — — cervicis (colli) 273 312, 314 — — laterales lumborum 273 309—311, 312, 314, 329 — — lumborum 273 — — mediales lumborum 273 310, 311, 312, 314, 329 — — posteriores cervicis (colli) 273 — — — laterales cervicis (colli) 273 310, 311, 312, 314, 357 — — — mediales cervicis (colli) 273 310, 311, 312, 314, 357 — — thoracis 273 309, 310, 312, 31— ischioca­ ver­nosus 455 — ischiococcygeus 455 — laryngis 293 — lati vide Musculi vasti — latissimus dorsi 255 289, 293, 295—297, 299— 302, 304, 305, 315, 316, 318, 319, 322, 323, 327, 328, 333, 338, 339, 381, 385, 386, 395, 445 — levator(es) 247 — — anguli oris 330 365—367, 368—371, 377 — — ani 455 — — costae(rum) breves 285 309, 310, 313, 332 — — — longi 285 309, 310, 313, 332 — — glandulae thyroideae 315 — — labii superioris 330 364—367, 368—371, 377 — — — — alaeque nasi 330 364—367, 368— 370, 377 — — scapulae 261 300, 301, 304, 305, 328, 351, 352, 355, 361, 383—386, 391, 392 — — veli palatini 371 — linguae 293 — longissimus 267 — — capitis 267 305, 306, 307, 308, 309, 313, 352, 356, 359, 361, 370, 371 — — cervicis (colli) 267 305, 306, 307, 308, 309, 361 — — thoracis 267 302, 305, 306, 307, 308, 309, 333 — longus capitis 317 322, 352, 355, 358, 371 — — colli (cervicis) 316 322, 323, 352, 355, 358, 361, 362 — lumbricalis(es) manus 381 398, 399, 401, 413—415, 418, 419, 422, 423, 424, 432 — — pedis 448 287, 477, 478, 482 — masseter 332 288, 289, 294, 319, 350—352, 363, 365, 366, 369—372, 374, 375, 377, 378 — masticatorii 332 293, 365, 366, 372—374 — membri inferioris 396 — — superioris 341 381 — mentalis 331 288, 365—367, 368—370, 377 — multifidus(i) 267 361 — — cervicis (colli) 267 310, 311, 312 — — lumborum 267 305, 309—311, 312, 455 — — thoracis 267 310, 312, 313 — multipennatus(i) 247 290 — mylohyoideus 312 318, 350—352, 353, 354, 374, 376, 378 — nasalis 332 364—367, 368—370, 377 — obliquus capitis inferior 318 306, 309, 314, 323, 356, 357, 358, 371 — — — superior 318 306, 309, 310, 314, 323, 356, 357, 358, 359, 370 — — externus abdominis 297 288—290, 293, 295, 296, 299—302, 305, 315, 316, 318, 319, 322, 323, 330, 333, 334, 337—339, 340, 342, 344—348, 381, 445, 456 — — internus abdominis 298 293, 299, 301, 302, 305, 306, 322, 323, 326, 328, 330, 334, 337—339, 340, 342, 344, 347, 348, 455, 456 — obturatorius externus 411 322, 323, 334, 441, 442, 447, 451, 453, 454, 456, 457, 460 — — internus 396 266, 300, 328, 443, 447—452, 453—456, 460 — occipitofrontalis 325 288, 289, 293, 294, 296, 351, 359, 364—366, 368, 370, 371 — omohyoideus 315 290, 318, 326, 350—352, 353, 354, 361—363, 391, 392 — opponens(tes) 247 — — digiti minimi manus 377 398, 399, 413— 416, 423, 424, 425, 432 — — — — pedis 445 479—481, 482, 484 — — pollicis 370 399, 414, 415, 417, 419, 424, 425, 432 — orbicularis(es) 247 290 — — oculi 326 288, 290, 364—366, 368—370, 377 — — oris 328 288, 364—367, 368, 377 — palati mollis 293 — palmaris brevis 370 397, 413, 424, 427, 430 — — longus 358 289, 379, 395, 396—398, 400, 407, 408, 409, 413, 427, 429, 430 — pectineus 419 288, 322, 323, 327, 438, 440, 443, 444, 452, 455, 456, 457, 459, 460 — pectoralis major 278 288, 315, 316, 318—320, 321, 322, 324, 325, 326, 327, 350, 351, 379, 381, 385, 386, 388, 390, 395, 430, 485 — — minor 278 320, 321, 322, 326, 327, 385, 387, 388, 390—392 — pennati 247 ──────── Сторінка 482 ──────── Index terminorum Musculus(i) peroneus vide Musculus fibularis — piriformis 403 300, 322, 323, 328, 438, 440— 444, 447—451, 453, 454, 456, 460 — plani 247 — plantaris 426 268, 272, 289, 446, 448—450, 460, 463—465, 468, 469, 487 — popliteus 426 268, 270, 272, 450, 451, 460, 464—466, 469—471 — procerus 327 364—366, 368—370, 377 — pronator(es) 247 — — quadratus 361 398—400, 402, 409, 412, 415, 419, 432 — — teres 355 245, 246, 289, 385, 395, 396— 400, 402, 406, 407, 409, 412, 429 — psoas major 396 293, 322, 334, 339, 341, 438—440, 443, 444, 453, 485, 495 — — minor 396 334, 438, 439, 495 — pterygoideus lateralis 336 231, 370, 371, 372— 374, 375, 376, 378 — — medialis 336 231, 371, 373, 374, 375, 376, 378 — pyramidalis 301 288, 322, 326, 327, 342, 343, 347, 348, 455 — quadratus(i) 247 290 — — femoris 406 305, 441, 442, 447—450, 453, 456, 460 — — lumborum 303 290, 293, 310, 322, 329, 334, 339, 341, 343, 455 — — plantae 447 287, 473, 478, 479, 482, 483, 484 — quadriceps(ipites) 247 — — femoris 415 268, 269, 272, 300, 459, 461, 462, 467, 470, 471 — rectus(i) 247 — — abdominis 301 266, 288, 290, 293, 315, 316, 322, 323, 325—327, 330, 333, 337, 339, 341—343, 347, 348, 455 — — capitis anterior 317 322, 323, 355, 371 — — — lateralis 317 322, 323, 355, 357, 371 — — — posterior major 318 306, 309, 314, 323, 356, 357, 358, 359, 370, 371 — — — — minor 318 306, 309, 310, 314, 323, 356, 357, 358, 359, 370, 371 — — femoris 415 262, 264, 266, 268, 288, 305, 322, 323, 327, 436, 438, 440—445, 452, 455, 456, 458, 459, 485, 486, 489 — rhomboideus major 261 297, 299—301, 304, 305, 338, 383, 384, 386, 388, 392 — — minor 261 300, 301, 304, 305, 361, 383, 384, 386, 391, 392 — risorius 330 350, 364, 365, 367, 368 — rotator(es) 247 — — cervicis (colli) 273 310, 311, 312 — — lumborum 273 310, 311 — — thoracis 273 310, 312, 313 — sartorius 414 266, 272, 273, 288, 323, 327, 436, 438, 440, 443, 445, 446, 452, 455, 456, 458, 459, 461, 463, 470, 471, 485, 486, 489, 495 — scalenus anterior 315 322, 323, 327, 328, 351, 352, 355, 358, 361, 362 — — medius 315 322, 323, 327, 328, 351, 352, 355, 358, 361 — — minimus 315 358 — — posterior 315 322, 323, 327, 351, 352, 355, 358, 361 — semimembranosus 419 268, 289, 296, 305, 322, 323, 436, 440—446, 448—450, 456, 458, 459, 464—466, 470, 471, 486, 488 — semipennatus(i) 247 290 — semispinalis 267 309 — — capitis 267 289, 299—302, 305, 306, 309, 312, 313, 352, 356, 359, 361, 370, 371 — — cervicis (colli) 267 306, 309, 312, 313, 356, 361 — — thoracis 267 309, 310, 312, 313 — semitendinosus 419 272, 273, 289, 305, 323, 440, 443, 444, 446, 448—450, 456, 458, 459, 463, 470, 471, 486, 488 — serratus(i) 247 290 — — anterior 278 288, 289, 300, 315, 316, 318, 319, 321—323, 326—328, 333, 338, 379, 381, 385, 386, 388, 392 — — posterior inferior 363 290, 300—302, 303, 304, 338 — — — superior 363 301—302, 303—305, 361 — soleus 426 288, 289, 296, 436, 450, 461, 463—465, 467, 468, 469—471, 485, 487 — sphincter(es) 247 — spinalis 267 — — capitis 267 306, 307, 308, 313 — — cervicis (colli) 267 305, 306, 307, 308 — — thoracis 267 302, 305, 306, 307, 308, 333 — spinotransversales 263 303 — splenius 263 302, 305 — — capitis 263 289, 294, 299—303, 305, 308, 313, 328, 351, 352, 356, 359, 361, 370, 371 — — cervicis (colli) 263 300—303, 305, 308, 356, 361 — sternocleidomastoideus 310 288, 289, 293, 294, 296, 299, 305, 315, 316, 318, 319, 322, 324, 326, 350—352, 353, 356, 359, 360—364, 366, 369—371 — sternohyoideus 312 288, 318, 324, 325, 330, 350—352, 353, 354, 361 — sternothyroideus 313 325, 330, 352, 353, 361 — styloglossus 370, 371 — stylohyoideus 312 328, 350—352, 353, 354, 370 — stylopharyngeus 293, 370, 371 — subclavius 278 320, 321—324, 327, 387, 388 — subcostales 285 313, 322, 329, 332 — suboccipitales 317 293, 356, 357 — subscapularis 349 236, 237, 240, 290, 322, 328, 385—388, 389, 390, 392, 395 — supinator(es) 247, 368 395, 398—400, 402, 406, 409, 411, 412 — suprahyoidei 312 — supraspinatus 341 300, 305, 322, 383, 384, 387, 389—392, 395, 435 — temporalis 336 288, 289, 294, 366, 369—371, 372—374, 375, 376, 377, 378 — temporoparietalis 325 364, 368 — tensor(es) 247 — — fasciae latae 413 266, 288, 315, 319, 323, 327, 436, 438, 445, 448, 452, 453, 456, 485, 489 — — veli palatini 371, 378 — teres major 349 289, 297, 299, 300, 305, 315, 316, 319, 322, 328, 338, 379, 381—386, 389, 390, 392, 395, 435 — — minor 341 289, 296, 299, 300, 305, 319, 381, 383—385, 387, 389, 390, 392, 395, 435 — thoracis 278 — thyrohyoideus 313 351, 352, 353, 354 — tibialis anterior 423 277, 279, 281, 287, 288, 436, 461, 463, 467, 468, 469, 470, 472—476, 480, 484, 485, 487, 490 — — posterior 435 277, 279, 286, 287, 464— 466, 468, 469, 470, 472, 473, 478—480, 484, 487 — transversospinalis(es) 267 295, 310, 333, 339 — transversus abdominis 299 293, 309, 310, 322, 326, 327, 329, 330, 334, 337, 339, 340, 341, 342, 344, 347, 348, 455 — — menti 331 367 — — nuchae 263 304, 305, 351, 358, 364, 370, 371 — — perinei profundus 455 — — thoracis 285 325, 330, 332 — trapezius 255 240, 288, 289, 294—297, 299, 301, 304, 305, 313, 315, 318, 319, 324, 326, 327, 333, 338, 350, 351, 356, 359, 360, 361, 363, 366, 370, 371, 381, 390—392 — triangularis(es) 247 290 — triceps(ipites) 247 — — brachii 354 245, 288, 289, 296, 297, 299, 300, 315, 319, 379, 381—387, 392—395, 398, 404, 406, 412, 427, 428, 430, 435 — — surae 426 281, 287, 296, 490 — unipennati vide Musculi semipennati — vastus(i) 247 — — intermedius 416 269, 305, 322, 323, 440— 442, 458, 459, 460, 486 — — lateralis 416 268, 269, 288, 296, 322, 323, 436, 438, 440, 441, 445, 446, 450, 451, 458, 459, 460, 464, 485, 486, 489, 495 — — medialis 415 268, 269, 288, 322, 436, 438, 440, 443, 444, 450, 451, 458, 459, 460, 464, 485, 486, 489, 490 — verticalis linguae 378 — zygomaticus major 328 288, 350, 364—367, 368—371, 377 — — minor 328 364—367, 368—370, 377 Nasion 85 96 Neurocranium 47 1 Nodus(i) cervicales laterales profundi 362 — inguinalis profundus 452, 495 — lymphoideus 346 Norma facialis (frontalis) 85 — inferior (basalis) 92 — lateralis 89 — occipitalis 86 — superior (verticalis) 91 Nucleus pulposus 171 212—215, 218 Occiput 88 99, 103 Oesophagus 352, 361 Olecranon 119 126, 136, 137, 139, 140, 142, 243—247, 250, 297, 379, 381—384, 405, 406 Opisthion 51 49, 111 Oppositio 11, 12 Orbita(e) 101 45, 113, 114, 118 Os(sa) 14 209 — brevia 17 5 — capitatum 129 145—151, 158, 251, 254—257, 408, 416, 417, 422 — carpi 123 1, 2, 5, 126, 149 — centrale 124 146 — coccygis 39 7, 11, 30, 33, 163, 168—172, 219, 261, 262, 266, 449 — сохае 131 1, 2, 26, 162, 163, 164—167, 168, 171, 265 — cranii 47 — cuboideum 162 191—197, 201, 205, 277, 279, 280, 282, 284—286 — cuneiforme intermedium 162 191—196, 201, 203, 277, 280, 281, 284, 286 — — laterale 162 191—197, 201, 204, 277, 279, 280, 284—286 — — mediale 161 191—197, 201, 202, 277, 279, 280, 282, 284, 286, 473 — digitorum manus 130 1, 2, 5, 6, 126, 161 — — pedis 163 1, 2, 6, 162, 191, 207 — ethmoidale 69 5, 72, 96, 98, 100, 109, 111, 113 — femoris vide Femur ──────── Сторінка 483 ──────── Index terminorum Os(sa) frontale 56 6, 45, 46, 56, 57, 72, 95, 96, 98, 100, 102—104, 108, 109, 111, 113, 119 — hamatum 129 145, 146, 148—151, 159, 251, 254—257, 408 — hyoideum 84 45, 46, 94, 350—352 — ilium 135 6, 30, 163, 164, 166, 168, 170, 171, 260, 264, 267, 268, 454 — incisivum 77 84, 123 — interparietale 88 103 — irregulare(ia) 17 5 — ischii 137 6, 30, 163, 164, 168, 169, 171, 172, 264, 265, 268 — lacrimale 73 46, 47, 78, 96, 100, 113, 117, 122 — longi 17 5 — lunatum 127 145—150, 152, 248, 251, 252, 254—257, 416, 417 — manus 123 126, 145—148, 150, 151 — membri inferioris 131 1, 2, 162 — — superioris 111 1, 2, 126 — metacarpi (metacarpalia) 129 1, 2, 5, 126, 145—151, 160, 254, 256, 258, 400, 416—418, 420, 422, 423 — metatarsi (metatarsalia) 162 1, 2, 162, 191— 197, 206, 282, 286, 473, 481 — nasale 73 6, 45—47, 76, 95, 96, 100, 103, 109, 113, 115, 119, 122 — naviculare 160 191—196, 200, 277, 279—281, 284—286 — occipitale 51 6, 45, 49—51, 61, 95, 99, 100, 102, 104, 108, 109, 111, 220, 224, 355, 356 — palatinum 78 46, 87, 104, 109 — parietale(ia) 54 6, 45, 46, 54, 95, 96, 98, 99, 100, 102—104, 108, 109, 111, 113 — pedis 153 162, 191—197 — pisiforme 127 145, 146, 148, 149, 155, 248, 252, 254, 256, 257, 398—400, 413, 415—417, 419 — planum(a) 17 5 — pneumaticum(a) 17 5 — postsphenoidale vide Pars postsphenoidale — presphenoidale vide Pars presphenoidale — pubis 137 6, 30, 163, 164, 168, 169, 171, 172, 260, 264, 268, 438, 454 — sacrum 36 7, 9, 11, 26, 29, 31, 32, 162, 163, 168—172, 219, 260, 261, 263, 439, 442, 449, 454 — scaphoideum 127 145—150, 152, 251, 252, 254—257, 416, 417 — sesamoideum(a) 17 5 — — manus 145 — — pedis 191, 193, 194 — sphenoidale 58 6, 45, 58—62, 95, 96, 98, 100, 104, 105, 109, 111, 113, 117 — suprasternalia 42 37 — suturalia 88 99, 108 — tarsi (tarsalia) 159 1, 2, 162 — temporale 62 6, 45, 46, 64—66, 70, 95, 96, 98, 99, 100, 102, 104, 109, 111, 113, 231, 233 — trapezium 127 145—150, 156, 248, 251, 254— 257, 405, 408, 417, 418 — trapezoideum 129 145—149, 15,, 251, 254— 257, 408, 422 — trigonum 159 — triquetrum 127 145, 146, 148—151, 154, 248, 251, 252, 254—257 — zygomaticum 80 6, 45—47, 89, 95, 96, 98, 100, 104, 106, 113, 119, 125, 231 Ossiculum(a) mentale 84 Ostium canalis nasolacrimalis 108 Palatum durum 102 — molle 378 — osseum 108 123 Palma 341 380 Panniculus adiposus abdominis 304 344 — — plantae 472, 491 Paries inferior orbitae 102 113 — lateralis orbitae 102 113, 116 — medialis orbitae 102 113, 117 — superior(es) orbitae(rum) 102 113, 115 Pars(tes) abdominalis musculi pectoralis majo- ris 278 318, 320, 321 — acromialis musculi deltoidei 341 381 — alaris musculi nasalis 332 364, 366, 367, 369 — alveolaris mandibulae 81 91 — anterior ligamenti collateralis ulnaris 200 247 — anularis(es) vaginae(arum) vibrosae(arum) digiti(orum) manus 389 413 — — — — — pedis 459 477, 494 — ascendens musculi trapezii 255 299, 304 — basilaris ossis occipitalis 51 46, 49, 51, 52, 106, 107, 220, 221, 223, 355 — cartilaginea systematis skeletalis 14 — clavicularis musculi deltoidei 341 381 — — — pectoralis majoris 278 318, 320, 321, 322, 324, 390 — costalis diaphragmatis 292 295, 330, 333, 334, 342 —  cruciformis(es) vaginae(arum) vibro­ sae(arum) digiti(orum) manus 389 413 — — — — — pedis 459 477, 494 — cuneiformis vomeris 74 80 — descendes ligamenti iliofemoralis 218 262, 264 — — musculi trapezii 255 299, 304, 356, 359 — dorsalis(es) musculorum intertransversariorum lateralium lumborum 273 311, 312, 314 — iliaca fasciae iliopsoaticae 451 — labialis musculi orbicularis oris 328 364, 365, 367 — lateralis(es) arcus pedis longitudinalis 242 — — compartimenti antebrachii posterioris 388 — — ossis occipitalis 51 46, 47, 49, 51, 52 — — — sacri 39 29, 32 — libera membri inferioris 131 1, 2 — — — superioris 111 1, 2 — lumbalis diaphragmatis 292 295, 333, 334 — — musculi iliocostalis vide Musculus iliocos­ talis lumborum — — — longissimi thoracis 267 307 — marginalis musculi orbicularis oris 328 364, 365, 367 — medialis arcus pedis longitudinalis 242 — — musculi longi colli 316 322, 323 — membranacea ossis 17 4 — nasalis ossis frontalis 58 56, 57 — — pharyngis 378 — obliqua inferior musculi longi colli 316 322, 323 — — ligamenti collateralis ulnaris 200 247 — — superior musculi longi colli 316 322, 323 — orbitalis musculi orbicularis oculi 326 364, 365, 369, 370, 377 — — ossis frontalis 56 56, 57, 111, 113, 115, 117 — ossea systematis skeletalis 14 — palpebralis musculi orbicularis oculi 327 364—366, 377 — petrosa ossis temporalis 63 46, 65, 67—69, 98, 106, 220 — posterior ligamenti collateralis ulnaris 200 247 — postsphenoidale 62 46 — presphenoidale 62 46 — profunda compartimenti antebrachii anteri- oris 388 — — — cruris posterioris 453 — — musculi masseteris 332 372, 375 — — partis palpebralis musculi orbicularis ocu­ li 327 369, 370 — psoatica fasciae iliopsoaticae 451 339 — spinalis musculi deltoidei 341 381 — squamosa ossis temporalis 63 6, 46, 47, 64, 68, 70, 96, 100, 113, 124, 231 — sternalis diaphragmatis 292 295, 325, 330, 333, 334, 342 — sternocostalis musculi pectoralis majoris 278 318, 320, 321, 322, 325, 390 — superficialis compartimenti antebrachii an- terioris 388 — — — cruris posterioris 453 — — musculi masseteris 332 294, 372, 375 — thoracica musculi iliocostalis lumborum 266 333 — tibiocalcanea ligamenti collateralis medialis 232 278, 279, 473, 484 — tibionavicularis ligamenti collateralis media- lis 232 277, 279, 280 — tibiotalaris anterior ligamenti collateralis medialis 232 279, 280 — — posterior ligamenti collateralis medialis 232 278, 279 — transversa ligamenti iliofemoralis 218 262, 264 — — musculi nasalis 332 364, 366, 369 — — —  trapezii 255 299, 304, 356 — tympanica ossis temporalis 68 64, 70, 102 — ventralis(es) musculorum intertransversa- riorum lateralium lumborum 273 311, 312, 314 Patella 149 1, 5, 6, 162, 177—179, 182, 183, 268, 272—274, 292, 436, 438, 489 Pecten ossis pubis 137 163, 165, 166, 169, 172 Pediculus(i) arcus vertebrae 23 8, 22, 24, 27, 28, 216, 217 Pelvis 137 168—172 — major 137 137, 168, 171 — minor 137 168, 171 Perichondrium 17 Pericranium vide Periosteum Perimysium 247 291 Periosteum 16 4 — externum cranii 47 Pes anserinus superficialis 416 443, 448 Phalanx(ges) distalis manus 130 145—148, 150, 151, 161, 417, 418 — — pedis 163 192—196, 207 — manus vide Ossa digitorum manus — media manus 130 145—148, 150, 151, 161, 418 — — pedis 163 192—196, 207 — pedis vide Ossa digitorum pedis — proximalis(es) manus 130 145—148, 150, 151, 161, 416, 417, 420 — — pedis 163 192—197, 207 Planta 396 437 Planum(a) — frontale(ia) (coronalia) 10 — horizontale(ia) 10 — interspinale 297 — intertuberculare 297 — medianum 10 — nuchale(ia) 53 49 — occipitale 53 49 — paramediana 10 — sagittalia 10 — subcostale 297 — supracristale 297 — transpyloricum 297 — transversalia 297 ──────── Сторінка 484 ──────── Index terminorum Platysma 309 318, 350, 353, 360, 361, 364, 365, 367, 369, 370 Plexus nervosus brachialis 361, 388 — venosus foraminis ovalis 378 Plica(e) alares 222 269 — synovialis(es) 168 209, 249 — — infrapatellaris 222 269, 272, 274 Pollex 341 Porus acusticus externus 68 45, 64, 65, 69, 95, 100, 107 — — internus 65 46, 68, 69, 110, 112 Premaxilla vide Os incisivum Processus accessorius 35 21, 25—28 — alveolaris(es) maxillae 77 82, 83, 85, 98, 110, 123 — articularis(es) inferior(es) vertebrae 24 8, 12—16, 18—28, 216, 218, 227, 229 — — superior(es) ossis sacri 38 29—31 — — — vertebrae 24 8, 11—13, 16, 19—28, 215—218, 227, 228 — calcaneus ossis cuboidei 162 194, 205 — clinoideus anterior 59 59, 61 — — medius 59 59, 61 — — posterior 59 59, 61, 102 — condylaris mandibulae 82 91—93, 98, 101, 102, 231 — coracoideus 111 126—129, 133, 234, 236— 238, 240, 320, 387 — coronoideus mandibulae 82 91—93, 101, 102, 372 — — ulnae 119 137, 139, 140, 142, 242—245, 247, 249, 250, 403 — costiformis(es) (costalis) vertebrae 35 8, 11, 26—28, 163, 217, 262 — ethmoidalis conchae nasalis inferioris 72 74, 118, 122 — falciformis ligamenti sacrotuberalis 217 261, 262 — frontalis maxillae 75 82, 83, 85, 122 — — ossis zygomatici 81 89, 114, 119 — intrajugularis ossis occipitalis 53 49 — — temporalis 66 65, 66 — jugularis 53 49, 50 — lacrimalis 72 74, 122 — lateralis tali 159 195, 198 — — tuberis calcanei 160 192, 195, 199 — mamillaris 36 8, 21, 25—28 — mastoideus 64 45, 64, 66, 68, 95, 98, 99, 101, 102, 104, 106, 107, 231, 303, 307 — maxillaris conchae nasalis inferioris 72 74, 118 — medialis tuberis calcanei 160 195, 199 — orbitalis ossis palatini 80 87, 113, 117, 122, 125 — ossis 17 — palatinus maxillae 75 83, 84, 104, 105, 110, 118, 121—123 — paramastoideus 53 49, 50 — posterior tali 159 194, 195, 198, 279 — pterygoideus(i) 62 59, 60, 62, 104, 106, 115, 120, 121, 232 — pterygospinosus 62 59 — pyramidalis ossis palatini 80 87, 120, 121, 124, 125 — sphenoidalis ossis palatini 80 87, 120, 122, 125 — spinosus(i) vertebrae 24 7—9, 11—16, 18— 28, 40, 41, 43, 45, 102, 127, 215, 220, 221, 223—226, 261, 263, 299, 338, 356, 357, 361, 448, 449 — styloideus ossis metacarpi tertii 129 146, 160 — — — temporalis 66 45, 64—66, 68, 101, 104, 107, 220, 231, 232 — — radii 122 141, 143, 144, 147, 148, 151, 249, 250, 256, 405 — — ulnae 120 139, 141, 142, 147, 148, 151, 249, 250, 252, 256, 400 — supracondylaris 118 132, 135—137 — temporalis ossis zygomatici 81 89, 107 — transversus(i) vertebrae(rum) 24 7, 8, 11, 12, 14—25, 40, 42, 43, 45, 102, 127, 215, 216, 218, 220, 221, 226, 227, 229, 307, 355—357 — uncinatus ossis ethmoidalis 72 72, 118, 122 — — vertebrae cervicalis vide Uncus corporis vertebrae cervicalis — — — thoracicae primae vide Uncus corporis vertebrae thoracicae primae — vaginalis ossis sphenoidalis 62 59, 60, 120 — xiphoideus 42 37—39, 44, 163, 325, 326, 330, 341, 342 — zygomaticus maxillae 75 82, 84, 85, 104, 121 — — ossis frontalis 56 56, 95, 96 — — — temporalis 63 64—66, 70, 95, 107, 231 Prominentia canalis facialis 67 67 — — semicircularis lateralis 67 — laryngea 315 Promontorium ossis sacri 38 7, 29, 30, 163, 168, 171, 219, 260—262, 334 — tympani 67, 69 Pronatio 11, 12 Protuberantia mentalis 81 91, 92, 97, 102 — occipitalis externa 53 49, 95, 99, 105, 106, 221, 299, 307 — — interna 53 49, 112 Pterion 90 100 Pubis vide Os pubis Punctum fixum 246 — mobile 246 Radius 121 1, 2, 6, 126, 136, 137, 143, 144, 147— 149, 151, 242—244, 247—257, 318, 402, 403, 405, 407, 416—418, 429 Ramus(i) inferior ossis pubis 137 164—167, 169, 170, 172, 266 — ischiopubicus 131 165—168, 170, 171 — mandibulae 81 45, 91, 93 — ossis ischii 137 164—166, 170 — superior ossis pubis 137 164—167, 170, 266, 457 Raphe pterygomandibularis 376 Recessus articularis 168 209, 236, 239 — sacciformis 198 248, 255 — sphenoethmoidalis 108 118 Regio(nes) abdominales 294 — antebrachialis 340 — antebrachii (antebrachialis) anterior 340 380 — — — posterior 340 380 — auricularis 324 349 — axillaris 278 298, 317, 380 — brachialis 339 — brachii (brachialis) anterior 339 317, 380 — — — posterior 339 298, 380 — buccalis 324 349 — calcanea 396 437 — capitis 324 — carpalis 340 — — anterior 341 380 — — posterior 341 380 — cervicalis(es) 308 — — anterior 308 349 — — lateralis 309 349 — — posterior 309 298, 349 — colli posterior 309 — coxae 393 437 — cruris 393 — — anterior 393 437 — — posterior 393 437 — cubitalis 340 — — anterior 340 380 — — posterior 340 380 — deltoidea 339 298, 317, 380 — dorsalis(es) (dorsi) 254 — — manus 341 380 — — pedis vide Dorsum pedis — epigastrica 297 335 — facialis 324 — femoris 393 — — anterior 393 437 — — posterior 393 437 — frontalis 324 349 — genus 393 — — anterior 393 437 — — posterior 393 437 — glutealis 393 298, 437 — hypochondriaca 297 335 — inframammaria 278 317, 380 — infraorbitalis 324 349 — infrascapularis 255 298 — inguinalis 297 335 — lateralis 297 335 — lumbalis 255 298 — mammaria 278 317, 380 — manus 340 — mastoidea 324 349 — membri inferioris 393 — — superioris 339 380 — mentalis 324 349 — metacarpalis 341 380 — metatarsalis 396 437 — nasalis 324 349 — occipitalis 324 298, 349 — oralis 324 349 — orbitalis 324 349 — palmaris vide Palma — parietalis 324 298, 349 — parotideomasseterica 324 349 — pectoralis 274 317 — — lateralis 278 317, 380 — pedis 393 — perinealis 437 — plantaris vide Planta — presternalis 274 317 — pubica 297 335 — retromalleolaris lateralis 393 437 — — medialis 393 437 — sacralis 255 298, 437 — scapularis 255 380, 398 — sternocleidomastoidea 309 349 — surae 393 437 — talocruralis anterior 393 437 — — posterior 393 437 — tarsalis 396 437 — temporalis 324 298, 349 — thoracicae anteriores 274 — — laterales 274 — umbilicalis 297 335 — vertebralis 255 298 — zygomatica 324 349 Repositio 11, 12 Retinaculum musculorum extensorum inferius pedis 453 285, 461, 462, 467, 472, 474, 475, 485, 490, 492, 493 — — — manus 389 381, 404, 406, 421, 422, 431, 433 ──────── Сторінка 485 ──────── Index terminorum Retinaculum musculorum extensorum superius pedis 453 461, 467, 472, 474, 475, 485, 490, 492, 493 — — fibularium (peroneorum) inferius 453 467, 475, 493, 494 — — — — superius 453 464, 465, 467, 493 — — flexorum manus 214 248, 252, 257, 398, 399, 408, 413—416, 432 — — — pedis 453 464—466, 472, 478, 479, 493, 494 — patellae laterale 222 268 — — mediale 222 268, 438 Rostrum sphenoidale 59 59, 60, 120 Rotatio 12 — externa 11, 12 — interna 11, 12 — lateralis (exorotatio) 12 — medialis (endorotatio) 12 Scapula 111 1, 2, 5, 6, 126, 127, 128, 129, 133, 234, 236, 239, 240, 328, 352, 388, 390, 435 Schindylesis 167 Scoliosis 21 Sella turcica 58 61, 102, 110 Semicanalis musculi tensoris tympani 68 67, 69 — tubae auditivae (auditorae) 68 67, 69 Septum(a) canalis musculotubarii 68 67, 69 — femorale 460 495 — interalveolaria mandibulae 81 92 — — maxillae 77 84 — intermusculare(ia) brachii laterale 388 381, 382, 384, 393, 395, 404, 428 — — — mediale 388 385, 386, 393, 395, 428 — — cruris anterius 453 468 — — — posterius 453 468 — — — transversum 453 468 — — femoris laterale 453 446, 450, 451, 458 — — — mediale 453 458 — — musculi erectoris spinae 266 — — vastoadductorium 453 458 — interradicularia mandibulae 81 92 — — maxillae 77 84 — nasi osseum 104 97, 98, 107, 119 — sinuum frontalium 58 98 — — sphenoidalium 59 Sinus frontalis(es) 58 98, 102, 110, 114, 116, 118, 119, 122 — maxillaris(es) 75 82, 98, 102, 106, 114, 116— 119, 121 — sphenoidalis(es) 59 59, 60, 102, 106, 107, 110, 115, 119, 122 — tarsi 160 195 Skeleton appendiculare 14 — axiale 14 1, 2 — thoracis 1 Spatium(a) intercostale(ia) 44 39—42, 331 — interosseum(a) metacarpi 130 145, 146, 254, 255 — — metatarsi 163 194, 280 — interpterygoideum 337 378 — lateropharyngeum 378 — previscerale 322 361 — pterygomandibulare 337 378 — retroviscerale 322 361 — subaponeuroticum 337 378 — subperiostea 337 — suprasternale 322 360, 361 — suprazygomaticum interaponeuroticum 337 372, 378 — temporale profundum 337 378 — temporopterygoideum 337 378 Spina(e) iliaca anterior inferior 135 165—172, 262, 264, 455 — — — superior 135 163, 165—172, 261—263, 315, 341, 345, 346, 436, 438, 448, 449, 455, 489, 495 — — posterior inferior 135 165, 168, 171, 262 — — — superior 135 165, 167, 168, 171, 262, 263, 455 — ischiadica 137 163, 165, 167—169, 171, 172, 260—263, 266 — mentalis (geni) inferior 81 91 — — — superior 81 91 — nasalis anterior corporis maxillae 75 82, 85, 97, 101, 102, 121 — — ossis frontalis 58 56, 57, 110, 122 — — posterior laminae horizontalis ossis pala- tini 78 87, 104, 121, 123 — ossis sphenoidalis 62 59, 60, 62, 232 — palatinae 76 84 — scapulae 111 128, 129, 133, 237, 240, 297, 299, 379, 382—384 — suprameatica (suprameatalis) 69 62 — trochlearis 58 57 — tympanica major 69 64 — — minor 69 64 Squama frontalis 56 56 — occipitalis 53 46, 47, 49—52, 61, 109, 111, 356 Sternum 41 1, 6, 37, 38, 42, 127, 163, 230, 320, 342, 390 Stratum externum periostei 4 — internum periostei 4 — fibrosum capsulae articularis vide Membrana fibrosa — — vaginae tendinis 249 292 — membranosum telae subcutaneae abdominis 304 344 — synoviale capsulae articularis vide Membrana synovialis — — vaginae tendinis 249 292 Substantia compacta 14 3 — corticalis 15 3 — spongiosa 15 3 Sulcus(i) 17 — arteriae meningeae mediae 54 54, 111 — — occipitalis 65 66 — — subclaviae 41 35 — — temporalis mediae 63 64 — — vertebralis 28 17 — arteriosus(i) 54 54, 56, 65, 108, 110 — bicipitalis lateralis (radialis) 339 379, 393 — — medialis (ulnaris) 339 393, 430 — calcanei 160 199 — caroticus 59 59, 61, 111 — carpi 124 145 — costae 40 34, 331, — deltoideopectoralis 278 318 — dorsales 44 43 — dorsi 253 297 — ethmoidalis(es) anterior 58 57, 72 — — ossis nasalis 73 76 — — posterior 58 57, 72 — glutealis 393 436 — hamuli pterygoidei 62 59 — iliopectineus 419 — incisivus 77 — infraorbitalis 75 82, 114, 117 — infrapalpebralis 324 315 — intertubercularis 116 132, 134, 236, 240, 320 — lacrimalis maxillae 75 82, 83 — — ossis lacrimalis 73 78, 113, 124 — malleolaris 150, 153 185, 189, 279 — mentolabialis 324 315 — musculi subclavii 114 130 — mylohyoideus 82 91, 232 — nasolabialis 324 315 — nervi petrosi majoris 65 65, 67 — — — minoris 65 65, 67 — — radialis 115 132 — — spinalis 25 12, 16 — — ulnaris 118 132, 136 — obturatorius 137 166 — ossis 17 — palatinus(i) 76 84, 123 — — major maxillae 75 59, 83 — — — ossis palatini 78 87 — palatovaginalis 62 59, 60 — plantaris lateralis 456 491 ——  medialis 456 491 — popliteus 147 175 — prechiasmaticus 59 59, 61, 111 — promontorii 67 — pulmonalis(es) 44 41, 43 — sinus(uum) marginalis(ium) 53 49 — — occipitalis 53 49, 106 — — petrosi inferioris 51, 66 49, 50, 65, 66, 111 — — — superioris 66 65, 110, 111 — — sagittalis superioris 54, 56 49, 51, 54, 56, 106, 108 — — sigmoidei 53, 56, 65 49, 54, 65, 106, 110, 112 — — transversi 53 49, 51, 106, 110, 112 — supraacetabularis 135 165, 166, 168, 263, 264 — suprapalpebralis 324 315 — tali 159 198 — tendinis(um) musculi(orum) extensorum 123 143, 147 — — — fibularis (peronei) longi calcanei 160 195, 199 — — — — — — ossis cuboidei 162 194, 205 — — — flexoris hallucis longi calcanei 159 194, 195, 199 — — — — — — tali 159 198 — tubae auditivae 62 59, 60 — tympanicus 69 68, 69 — venae subclaviae 41 35 — venosi 93 108 — vomeris 74 79 — vomerovaginalis 62 59 Supinatio 11, 12 Sustentaculum tali 160 191, 194, 195, 199, 278, 279 Sutura(e) 84 — coronalis 93 47, 97, 98, 101—103, 108, 110 — denticulata 167 — ethmoidolacrimalis 102 101, 113, 117, 124 — ethmoidomaxillaris 104 101, 114, 117 — frontalis persistens 56 47, 56 — frontoethmoidalis 104 97, 114, 117 — frontolacrimalis 104 97, 117 — frontomaxillaris(es) 85 97, 124 — frontonasalis 85 97, 124 — frontozygomatica 85 97, 101, 114 — incisiva 77 84, 123 — infraorbitalis vide Sutura zygomaticomaxil­ laris — intermaxillaris 77 97, 98 — internasalis 86 97 — lacrimoconchalis 108 122 — lacrimomaxillaris 104 101, 113, 117 — lambdoidea 88 99, 101—103, 105, 108, 110 — metopica vide Sutura frontalis persistens — nasomaxillaris(es) 86 97 — occipitomastoidea(e) 89 101, 105, 110, 112 ──────── Сторінка 486 ──────── Index terminorum Sutura(e) palatina mediana 76 84, 105, 123 — — transversa 108 105, 106, 121, 123 — palatoethmoidalis 104 117 — palatomaxillaris 102 117 — parietomastoidea(e) 88 99, 101, 105 — plana 167 208 — sagittalis 88 98, 99, 103, 108 — serrata 167 208 — sphenoethmoidalis 102 113, 117 — sphenofrontalis 102 97, 101, 110, 112, 114 — sphenomaxillaris 110 117 — sphenoparietalis 90 101 — sphenosquamosa 90 97, 101, 105, 124 — sphenovomeralis 96 110 — sphenozygomatica 102 97, 114, 116, 124 — squamomastoidea 91 47 — squamosa 90, 167 101, 110, 208 — temporozygomatica 91 101 — zygomaticomaxillaris 75 97, 101, 105, 116, 118 Symphysis(es) 167 — intervertebralis 171 208 — mandibulae 81 93 — manubriosternalis 187 208, 230 — pubica 218 163, 168, 170, 171, 208, 260—262, 439, 457 — xiphosternalis 188 208, 230 Synarthroses 166 208 Synchondrosis(es) 167 — columnae vertebralis 171 — costae primae 187 — cranii 188 — intraoccipitalis anterior 54 52 — — posterior 54 52 — manubriosternalis 187 — petrooccipitalis 96 52, 105, 112 — sphenoethmoidalis 104 — sphenooccipitalis 54 52, 105, 110, 112, 122, 208 — sphenopetrosa 95 105, 112 — sternales 187 — thoracis 187 Syndesmosis(es) 166 — cinguli pectoralis (membri superioris) 193 — — pelvici 218 — columnae vertebralis 172 — cranii 188 232 — dentoalveolaris 166 208 — radioulnaris 204 249, 250 — thoracis 187 — tibiofibularis 220 191, 276 Synovia 168 Systema musculare vide Musculi — skeletale 14 1, 2 Talus 159 5, 191, 192, 194, 196, 198, 279—281, 285, 286 Tarsus 6 Tegmen tympani 65 65, 68 Tela subcutanea abdominis 304 339, 342, 344 Tendo(ines) 244 290 — calcaneus (Achillis) 426 279, 281, 285, 436, 463—465, 467, 472, 473, 480, 483, 484, 493 — conjunctivus vide Falx inguinalis — intermedius 245 290 Textus connectivus laxus 304 Thenar 341 379, 380, 396, 397, 430 Tibia 150 1, 2, 4, 6, 162, 177—179, 181, 184—188, 191, 193, 197, 268—270, 272, 274, 276—281, 285, 442, 468, 487 Tonsilla palatina 378 Torus mandibularis 82 91 — palatinus 76 84, 120, 123 Tractus iliotibialis 453 319, 438, 445, 446, 448, 450, 451, 452, 459, 461, 467, 470, 485, 488, 489 Trigonum auscultationis 274 299 — caroticum 322 363 — cervicale (colli) anterius 322 363 — — posterius (colli laterale) 324 363 — clavipectorale (deltopectorale) 292 318, 351 — femorale 459 438, 495 — lumbale inferius 274 296, 299 — — superius 274 301 — lumbocostale 292 333 — musculare (omotracheale) 324 363 — omoclaviculare 324 363 — omotrapezoideum 324 363 — retromolare 81 91, 92 — sternocostale 292 333 — submandibulare 322 363 — submentale 322 363 Trochanter major 145 163, 170, 175, 180, 262, 264—267, 341, 439, 445, 447, 449, 450, 452, 454 — minor 145 170, 175, 180, 262—264, 265, 341, 439 — tertius 145 175 Trochlea(e) fibularis (peronealis) 160 195, 199 — humeri 118 132, 135—138, 242—247, 249, 403 — muscularis(es) 249 292 — phalangis manus 130 161 — — pedis 164 207 — tali 159 191, 192, 195, 198, 279, 283 Tuber(ia) 17 — calcanei 160 191, 194, 195, 199, 277—279, 281, 473, 477—480, 491, 494 — frontale 56 47, 56, 97, 98, 101 — ischiadicum 137 163, 165—172, 261—266, 300, 439, 450 — maxillae 75 82, 124, 125 — ossis 17 — parietale(ia) 54 47, 54, 99, 100, 103 Tuberculum(a) 17 — adductorium 147 175, 179 — anterius atlantis 28 12, 13, 17 — — vertebrae cervicalis 25 12, 14—16 — articulare 63 64, 66, 70, 105, 231 — calcanei 160 194, 199 — caroticum 25 16 — conoideum 114 127, 130 — costae 40 22, 34, 35, 40, 42, 43, 127, 226, 227 — deltoideum 111 128 — dorsale radii 122 141, 143, 147, 250 — iliacum 135 165 — infraglenoidale 111 128, 133, 237, 238, 240 — intercondylare laterale 150 177, 179, 186, 276 — — mediale 150 177, 179, 186, 471 — jugulare 53 49 — laterale tali 159 191, 198 — majus humeri 116 132—134, 138, 234, 236, 237, 240, 383, 388 — marginale 81 89, 113 — mediale tali 159 191, 198, 278 — mentale 81 91—93 — minus humeri 116 132—134, 138, 234, 236, 240, 388 — musculi scaleni anterioris 40 35, 355 — obturatorium anterius 137 165 — — posterius 137 165, 166, 265 — orbitale 81 89, 113 — ossis 17 — — scaphoidei 127 148, 149, 152, 250, 416 — — trapezii 129 149, 156, 250, 257 — pharyngeum 51 49, 50, 105, 219, 371 — posterius atlantis 28 12, 13, 17, 18, 219, 357 — — vertebrae cervicalis 25 12, 14—16, 20 — pubicum 137 165, 166, 168, 169, 171, 172, 263, 264, 495 — quadratum 147 175 — sellae 59 59, 61, 62, 111 — supraglenoidale 111 128 Tuberositas(tes) 17 — deltoidea 115 132 — glutea 145 175 — iliaca 137 165 — ligamenti coracoclavicularis 114 130 — masseterica 81 91 — musculi serrati anterioris 41 35 — ossis 17 — — cuboidei 162 195, 205 — — metatarsi primi 163 194 — — — quinti 163 191—195, 282 — — navicularis 160 193—195, 200, 277 — — sacri 39 29 — phalangis distalis manus 130 145, 147, 148, 161, 258 — — — pedis 164 192, 207 — pronatoria 121 143 — pterygoidea 81 91 — radii 121 136, 137, 140, 143, 144, 243, 246, 250, 363, 403 — tibiae 150 162, 177, 178, 184—186, 188, 268, 271—273, 276, 438, 457 — ulnae 119 136, 139, 140, 243, 250 Ulna 118 1, 2, 5, 6, 126, 136, 137, 139, 142, 147, 149, 151, 242—245, 247—257, 318, 402, 403, 405—407, 416—418, 429 Umbilicus vide Regio umbilicalis Uncus corporis vertebrae cervicalis 25 12, 13, 16 — — — thoracicae primae 31 24 Vagina(e) carotica 322 361, 362 — communis tendinum musculorum fibularium (peroneorum) 458 492—494 — — — — flexorum 389 408, 422, 432 — fibrosa(e) vide Stratum fibrosum vaginae ten­ dinis — — digitorum manus 389 251, 401, 413—415, 419, 432 — — — pedis 459 477—480, 494 — musculi recti abdominis 301 318, 326, 327, 330, 337, 339, 341, 342, 347, 348 — plantaris tendinis musculi fibularis longi 458 479, 494 — processus styloidei 66 65 — synovialis(es) vide Stratum synoviale — — digiti(orum) manus 389 432 — — — pedis 459 — tendinis(um) 249 — — carpales 389 — — — dorsales 389 — — — palmares 389 — — digitorum pedis 458 494 — — intertubercularis 193 236, 385 — — musculi(orum) abductoris pollicis longi et extensoris pollicis brevis 389 433 — — — extensoris(um) carpi radialium 389 433 — — — — — ulnaris 389 433 — — — — digiti(orum) et extensoris indicis 389 408, 433 — — — — — longi 458 475, 492, 493 ──────── Сторінка 487 ──────── Vagina(e) tendinis(um) musculi ex­ten­so­ris digi­ Index terminorum ti(orum) longi 458 492, 493 — — — — — minimi 389 433 — — — — hallucis longi 458 475, 492, 493 — — — — pollicis longi 389 433 — — — flexoris carpi radialis 389 432 — — — — digitorum longi 458 480, 493, 494 — — — — hallucis longi 458 277, 480, 493, 494 — — — — pollicis longi 389 248, 423, 432 — — — tibialis anterioris 456 475, 492, 493 — — — — posterioris 458 493, 494 — — tarsales anteriores 456 — — — fibulares 458 — — — tibiales 458 Vasa musculi 247 291 Venter anterior musculi digastrici 312 318, 350—352, 353, 363, 374, 376 — frontalis musculi occipitofrontalis 325 288, 364—366, 368, 377 — inferior musculi omohyoidei 315 327, 351, 352, 353, 363 — musculi 244 290 — occipitalis musculi occipitofrontalis 325 289, 293, 294, 296, 351, 359, 364, 366, 368, 370, 371 — posterior musculi digastrici 312 350—353, 363, 370, 371 — superior musculi omohyoidei 315 327, 350— 352, 353, 363 Vertebra(e) 23 5 — cervicales 25 7, 12, 14—16, 45 — coccygeae 39 7 — lumbalis(es) 34 6—8, 11, 26, 28 — prominens 30 7, 12, 13, 20, 221 — sacralis(es) 36 6, 7 — thoracica(e) 31 6—8, 11, 12, 21, 23—25, 355 Vertex 93 103 Vestibulum labyrinthi 68, 69 Villi synoviales 168 Vinculum(a) breve(ia) digiti(orum) manus 389 401 — longum(i) digiti(orum) manus 389 401 — tendinum digiti(orum) manus 389 401, 413, 415 — — — pedis 459 Viscerocranium 47 1 Vola vide Palma Vomer 74 46, 60, 80, 96, 104, 109, 118, 119 Zona orbicularis 220 262, 265 ──────── Сторінка 488 ──────── Навчальний посібник СИНЕЛЬНИКОВ Рафаїл Давидович СИНЕЛЬНИКОВ Яків Рафаїлович СИНЕЛЬНИКОВ Олександр Якович АТЛАС АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ У 4 томах Том перший Редактор Н. Б. Богданова Художники В. В. Іванов, В. А. Казьмін, Н. В. Стахеєва, В. С. Тихомирова Комп'ютерна верстка А. Б. Пожарський Коректор Н. А. Литвина Податкова пільга — загальноросійський класифікатор продукції ОК-005-93, том 2; 953000 — книги, брошури. Підписано до друку 25.05.18. Формат 60 x 90 1/8. Друк офсетний. Гарнітура Ньютон. Умов. друк. арк. 61,00. Обл.-вид. арк. 83,97. Наклад 2 000 прим. Вид. № 69. Замовлення № ТОВ «РІА «Нова хвиля». 111141, м. Москва, 1-й пр-д Перова Поля, буд. 11А. Тел. (495) 306-07-59, факс (495) 306-29-57. Интернет/Home page — www.newwave.msk.ru Електронна почта/E-mail — sales@newwave.msk.ru Видавець Умеренков.